Постанова від 28 січня 2026 р. у справі №160/18197/25 — Третій апеляційний адміністративний суд

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

29 січня 2026 року м. Дніпросправа № 160/18197/25

Третій апеляційний адміністративний суд

у складі колегії суддів: головуючого - судді Дурасової Ю.В. (доповідач),

суддів: Лукманової О.М., Божко Л.А.,

розглянувши в порядку письмового провадження в м. Дніпрі апеляційну скаргу ОСОБА_1

на ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 28.10.2025 року (головуючий суддя Калугіна Н.Є.)

в адміністративній справі №160/18197/25 за позовом ОСОБА_1 до відповідача Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач, ОСОБА_1 , звернувся 21.06.2025 через підсистему «Електронний суд» до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом до відповідачів Військової частини НОМЕР_2 , Військової частини НОМЕР_1 , в якому просив:

- визнати протиправним та скасувати наказ Військової частини НОМЕР_1 №109 від 01.06.2022 року в частині пониження ОСОБА_1 в посаді;

- визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 щодо невидачі ОСОБА_1 витягу з наказу про зарахування до особового складу військової частини;

- зобов`язати Військову частину НОМЕР_1 видати ОСОБА_1 витяг з наказу «про зарахування до особового складу військової частини» від 01.03.2022 року;

- визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 щодо неприсвоєння ОСОБА_1 військового звання «молодший сержант» від 01.03.2022 року.

- зобов`язати Військову частину НОМЕР_1 присвоїти ОСОБА_1 військове звання «молодший сержант» від 01.03.2022 року;

- зобов`язати Військову частину НОМЕР_1 здійснити перерахунок вислуги у військовому званні ОСОБА_1 з 01.03.2022 року;

- зобов`язати Військову частину НОМЕР_1 присвоїти ОСОБА_1 військове звання «головний сержант» з 01.03.2025 року;

- зобов`язати Військову частину НОМЕР_1 здійснити перерахунок грошового забезпечення ОСОБА_1 з 01.03.2022 року та виплатити різницю у недоотриманому грошовому забезпеченні за період з 01.03.2022 року по дату фактичного здійснення перерахунку;

- зобов`язати Військову частину НОМЕР_1 призначити ОСОБА_1 на посаду, що відповідає його стану здоров`я та військовому званню;

- стягнути з Військової частини НОМЕР_1 на користь ОСОБА_1 моральну шкоду в розмірі 1 200 000 грн (один мільйон двісті тисяч гривень).

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 07.07.2025 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі. Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 08.10.2025 року позовну заяву - залишено без руху.

Надано позивачеві термін - 10 календарних днів з дня отримання копії ухвали для усунення недоліків позовної заяви, шляхом надання:

- заяви про поновлення строку звернення до суду та доказів поважності причин його пропуску за період з 19.11.2022 по 20.06.2025.

Суд першої інстанції вказав підставу залишення позову без руху, а саме: позивачем не надано до суду доказів відсутності реальної можливості дізнатися про військове звання, встановлене йому при прийнятті на військову службу, а також про займану посаду. Зазначив, що в матеріалах справи містяться медичні документи позивача, зокрема: виписка з медичної карти стаціонарного хворого №2977 від 18.10.2022, в якій в графі "місце роботи (посада)" вказано "Т0920 Солдат"; виписка із медичної карти амбулаторного (стаціонарного) хворого №768 від 24.03.2023, в якій в графі "місце роботи (посада)" вказано "Т0920 Солдат" та яка містить підпис позивача; виписка із медичної карти стаціонарного хворого (ф 003/о) від 28.03.2024, в якій в графі "місце роботи (посада)" вказано "військовослужбовець в/ч НОМЕР_1 старший солдат".

На думку суду першої інстанції вказані докази підтверджують обізнаність позивача про присвоєння йому військового звання "солдат" з 18.10.2022 року. Дійшов висновку, що позивач мав можливість до 18.11.2022 (включно) звернутися до суду за захистом своїх прав.

28.10.2025 до суду першої інстанції надійшло клопотання позивача про поновлення строку звернення до адміністративного суду та клопотання про продовження строку для усунення недоліків позовної заяви на 30 (тридцять) календарних днів з моменту закінчення строку, встановленого ухвалою, в якому вказав, що оскільки позивач перебуває на військовій службі у Військовій частині НОМЕР_1 та виконує службові обов`язки в умовах воєнного стану, я не маю технічної та організаційної можливості у встановлений судом десятиденний термін здійснити належне оформлення, підписання та направлення необхідних документів до суду. Постійні службові завдання та обмежений доступ до поштового зв`язку чи засобів електронного подання документів є об`єктивною перешкодою для своєчасного виконання вимог ухвали.

У клопотанні про поновлення строку звернення до суду з позовом позивач вказав, зокрема, що пропуск строку звернення до суду був зумовлений поважними причинами, а саме: виконанням обов`язків військової служби під час воєнного стану, що об`єктивно перешкоджало своєчасному зверненню до суду, та відсутністю офіційного ознайомлення з оскаржуваними наказами/бездіяльністю.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 28.10.2025 року позовну заяву ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії - залишено без розгляду.

У вказаній ухвалі суд першої інстанції вказав, що строк на усунення недоліків позову сплинув 20.10.2025, відтак із заявою про продовження строку позивач мав звернутися до суду до 20.10.2025 (включно), проте, звернувся лише 28.10.2025, тому недоліки позовної заяви у строк встановлений судом, позивачем не усунуто.

Щодо доводів позивача, викладених в клопотанні про поновлення строку звернення до суду, наданого 28.10.2025, суд першої інстанції зазначив, що матеріали справи містять докази обізнаності позивача про присвоєння йому військового звання "солдат" з 18.10.2022 року на підставі наказу Військової частини НОМЕР_1 №109 від 01.06.2022. Відтак, враховуючи норми частини 5 статті 122 КАС України, позивач мав до 18.11.2022 (включно) звернутися до суду за захистом своїх прав. З огляду на викладене, доводи позивача, викладені в клопотанні про поновлення строку звернення до суду не спростовують висновків суду, викладених в ухвалі Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 08 жовтня 2025 року.

Не погодившись з ухвалою суду першої інстанції про залишення позову без розгляду, позивач звернувся з апеляційною скаргою, в якій вказує, що суд формально відхилив клопотання про продовження строку, посилаючись на те, що воно подане після його закінчення, і зазначив, що позивач не подав заяви про поновлення пропущеного процесуального строку. Проте, у клопотанні від 28.10.2025 позивач чітко зазначив причину запізнення: перебування на військовій службі у Військовій частині НОМЕР_1 та виконання службових обов`язків в умовах воєнного стану, що об`єктивно унеможливило своєчасне оформлення та подання документів до суду до 20.10.2025. В умовах дії воєнного стану, обставина проходження військової служби є абсолютно поважною причиною пропуску як строку звернення до суду, так і процесуального строку на усунення недоліків. Незважаючи на те, що Позивач просив продовжити строк, суд, враховуючи його статус військовослужбовця та вказану ним поважну причину, мав тлумачити це клопотання як заяву про поновлення пропущеного процесуального строку на усунення недоліків, відповідно до ч. 1 ст. 121 КАС України. Формалізм суду першої інстанції щодо назви клопотання призвів до позбавлення військовослужбовця, який захищає державу, права на судовий захист.

Апелянт зазначає, що суд першої інстанції в ухвалі від 08.10.2025 вимагав від позивача обґрунтувати пропуск строку з 19.11.2022 по 20.06.2025, посилаючись на обізнаність позивача про наказ №109 від 01.06.2022 року з 18.10.2022 року. У клопотанні про поновлення строку звернення до суду, поданому 28.10.2025, позивач прямо вказав на виконання обов`язків військової служби під час воєнного стану як на причину пропуску строку, що об`єктивно перешкоджало своєчасному зверненню. Проходження військової служби в умовах воєнного стану є поважною причиною пропуску строку звернення до суду. Позивач є військовослужбовцем, і його неможливість повноцінно займатися судовим процесом під час несення служби є об`єктивною реальністю.

Ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 05.11.2025 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 28.10.2025 у справі №160/18197/25 було залишено без руху та надано десятиденний строк з дня отримання копії даної ухвали для надання суду доказу надсилання листом з описом вкладення іншим учасникам справи копії поданої до суду апеляційної інстанції апеляційної скарги та доданих до неї матеріалів.

Вказана ухвала була доставлена до Електронного кабінету скаржника 02.12.2025. Отже, строк на усунення недоліків спливав 12.12.2025.

12.12.2025 позивач подав заяву про усунення недоліків апеляційної скарги, в якій просив визнати поважними причини пропуску строку на усунення недоліків; поновити пропущений процесуальний строк та прийняти докази направлення апеляційної скарги відповідачу та продовжити розгляд справи.

12.12.2025 представником відповідача було подано клопотання про відмову у задоволенні клопотання апелянта ОСОБА_1 від 12.12.2025 та повернення раніше поданої ним апеляційної скарги без розгляду, в якій виклав свої доводи стосовно як вказаних позивачем підстав для поновлення строку для усунення недоліків апеляційної скарги, так і способу усунення позивачем недоліків апеляційної скарги.

15.12.2025 позивач подав заяву про постановлення окремої ухвали щодо зловживання процесуальними правами та порушення правил адвокатської/службової етики, в якій просив визнати висловлювання представника Військової частини НОМЕР_1 ОСОБА_2 у заяві від 12.12.2025 року такими, що порушують обов`язок виявляти повагу до учасників процесу та є зловживанням процесуальними правами. Постановити окрему ухвалу, якою повідомити керівництво Військової частини НОМЕР_1 (та Кваліфікаційно-дисциплінарну комісію адвокатури, якщо представник є адвокатом) про факти неетичної поведінки представника ОСОБА_2 для вирішення питання про притягнення його до дисциплінарної відповідальності.

З цього приводу колегія суддів апеляційної інстанції зауважує, що строк на усунення недоліків спливав 12.12.2025 і саме в цей день (12.12.2025) позивач подав заяву про усунення недоліків апеляційної скарги, тому як вказані позивачем в заяві причини пропуску строку на усунення недоліків, так і клопотання представника відповідача від 12.12.2025 та викладені ним доводи стосовно як вказаних позивачем підстав для поновлення строку для усунення недоліків апеляційної скарги, судом апеляційної інстанції не розглядались, оскільки позивач усунув недоліки апеляційної скарги у визначений судом строк.

Як наслідок, ухвалами Третього апеляційного адміністративного суду від 17.12.2025 року відкрито апеляційне провадження у справі та призначено її до розгляду.

З огляду на викладене, заява позивача про постановлення окремої ухвали щодо зловживання процесуальними правами та порушення правил адвокатської/службової етики, в якій просив визнати висловлювання представника Військової частини НОМЕР_1 ОСОБА_2 у заяві від 12.12.2025 року такими, що порушують обов`язок виявляти повагу до учасників процесу та є зловживанням процесуальними правами; постановити окрему ухвалу, якою повідомити керівництво Військової частини НОМЕР_1 (та Кваліфікаційно-дисциплінарну комісію адвокатури, якщо представник є адвокатом) про факти неетичної поведінки представника ОСОБА_2 для вирішення питання про притягнення його до дисциплінарної відповідальності задоволенню не підлягає.

Розгляд даної справи здійснюється в порядку письмового провадження у відповідності до ст. 311 КАС України без повідомлення учасників справи.

Перевіривши доводи апеляційної скарги, дослідивши правильність прийняття судом першої інстанції ухвали від 25.02.2025 року про повернення позову, колегія суддів апеляційної інстанції зазначає наступне.

Спір у вказаній справі виник з діями відповідача щодо пониження посади та військового звання, у зв`язку з чим позивач звернувся до суду з цим позовом

Згідно ч.1 ст.122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Частиною 2 статті 122 КАС України передбачено, що для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Згідно з ч.3 ст.122 КАС України для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк. (ч.5 ст.122 КАС України).

Таким чином, за змістом наведеної вище процесуальної норми законодавець виходить не тільки з безпосередньої обізнаності особи про факти порушення її прав, а й об`єктивної можливості цієї особи знати про ці факти.

Строк звернення до адміністративного суду – це проміжок часу після виникнення спору у публічно-правових відносинах, протягом якого особа має право звернутися до адміністративного суду із заявою за вирішенням цього спору і захистом своїх прав, свобод чи інтересів.

При цьому перебіг такого строку починається з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Встановлення процесуальних строків законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених КАС України певних процесуальних дій.

Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків.

Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними; після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.

При цьому, поважними причинами пропуску строку звернення до суду можуть бути визнані лише такі обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій, які повинні бути підтверджені належними доказами.

Тобто спеціальним строком для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби є місячний строк, установлений частиною 5 статті 122 КАС України.

Водночас, з матеріалів справи вбачається, що 01.03.2022 року наказом Військової частини НОМЕР_1 ОСОБА_1 був призваний за мобілізацією на посаду головного сержанта/командир 1 відділення 1 взводу охорони 1 роти 3 батальйону та встановлено військове звання ШПК - «старший сержант».

Разом з цим, підставою для звернення до суду з вказаним позовом є видача Військовою частиною НОМЕР_1 наказу від 01.06.2022 №109, яким на підставі військових квитків військовослужбовців внесено зміни до наказу командира військової частини (по стройовій частині) від 01.03.2022 №6, а саме наступних пунктів наказу та викладено їх у такій редакції:

"2.3 Солдата запасу ОСОБА_1 головним сержантом командиром 1 відділення 1 взводу охорони 1 роти охорони НОМЕР_3 батальйону охорони військової частини НОМЕР_1 , ВОС-100975Т, шпк «старший сержант».

Крім цього, наказом від 01.06.2022 №109 позивача увільнено від займаної посади і призначено солдата ОСОБА_1 , головного сержанта командира 1 відділення 1 взводу 1 роти 3 батальйону охорони частини НОМЕР_1 , на посаду стрільця помічника гранатометника 1 відділення взводу охорони роти забезпечення військової частини НОМЕР_1 , ВОС-100915/630Т, шпк «солдат», що 01.06.2022 року справи та посаду прийняв та приступив до виконання службових обов`язків за посадою.

Так, не погоджуючись з діями відповідача щодо пониження посади та військового звання, позивач звернувся до суду з цим позовом.

Залишаючи позов без руху, суд першої інстанції не прийняв до уваги доводи позивача про те, що витяг з наказу про зарахування до списків особового складу військової частини не надавався під час початку проходження ним військової служби у військовій частині НОМЕР_1 . Також позивача не було ознайомлено з наказом від 01.06.2022 №109.

Отримавши 19.06.2025 року офіційну відповідь на рапорт «Про надання витягу з наказу про зарахування до списків особового складу військової частини» 01.03.2022 року на посаду «головний сержант/командир 1го відділення» 1 взводу, 1роти, 3 батальйону охорони, військове звання «сержант» ШПК-«старший сержант», у позивача з`явилась можливість подати даний позов до суду, з метою захисту своїх порушених прав.

Суд першої інстанції виходив з того, що позивачем не надано до суду доказів відсутності реальної можливості дізнатися про військове звання, встановлене йому при прийнятті на військову службу, а також про займану посаду.

Суд першої інстанції зазначив, що в матеріалах справи містяться медичні документи позивача, зокрема: виписка з медичної карти стаціонарного хворого №2977 від 18.10.2022, в якій в графі "місце роботи (посада)" вказано "Т0920 Солдат"; виписка із медичної карти амбулаторного (стаціонарного) хворого №768 від 24.03.2023, в якій в графі "місце роботи (посада)" вказано "Т0920 Солдат" та яка містить підпис позивача; виписка із медичної карти стаціонарного хворого (ф 003/о) від 28.03.2024, в якій в графі "місце роботи (посада)" вказано "військовослужбовець в/ч НОМЕР_1 старший солдат".

Вказані докази підтверджують обізнаність позивача про присвоєння йому військового звання "солдат" з 18.10.2022 року. Відтак, позивач мав до 18.11.2022 (включно) звернутися до суду за захистом своїх прав. При цьому, до суду з позовною заявою позивач звернувся 21.06.2025, а отже, з пропуском місячного строку звернення до суду за період з 19.11.2022 по 20.06.2025.

У подальшому, залишаючи позов без розгляду, суд першої інстанції щодо доводів позивача, викладених в клопотанні про поновлення строку звернення до суду, наданого 28.10.2025, зазначив, що матеріали справи містять докази обізнаності позивача про присвоєння йому військового звання "солдат" з 18 жовтня 2022 року на підставі наказу Військової частини НОМЕР_1 №109 від 01.06.2022 , відтак позивач мав до 18.11.2022 (включно) звернутися до суду за захистом своїх прав.

Однак, колегія суддів апеляційної інстанції не погоджується з такими висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.

По-перше, судом першої інстанції не враховано те, що відповідно до пункту 1 глави XIX “Прикінцеві положення” КЗпП України під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені ст.233 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину.

Карантин в Україні, пов`язаний з COVID-19, діяв з 12.03.2020 року (постанова Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 року №211) та закінчився 30.06.2023 року (постанова Кабінету Міністрів України від 27.06.2023 року №651).

Таким чином, запровадження на території України карантину є безумовною підставою для продовження строків, в тому числі визначених частиною 5 статті 122 КАС України , на строк дії такого карантину.

Отже, до 30.06.2023 року строк звернення до суду не може бути застосований.

По-друге, в матеріалах справи містяться копії витягів:

1) з наказу від 01.03.2022 №6, яким зараховано до списку Державної спеціальної служби транспорту та призначено на посади 3 батальйону охорони військової частини НОМЕР_1 :

2.3 Сержанта запасу ОСОБА_1 , головним сержантом – командиром 1 відділення 1 взводу охорони 1 роти охорони 3 батальйону охорони частини НОМЕР_1 , ВОС-100975Т, шпк «старший сержант»; вважати таким, що справи та посаду головного сержанта - командира 1 відділення охорони 1 взводу охорони 1 роти охорони НОМЕР_3 батальйону охорони частини НОМЕР_1 прийняв та приступив до виколнання обов`язків з 01 березня 2022 року (а.с.73);

2) з наказу від 01.06.2022 №109, яким на підставі військових квитків військовослужбовців внесено зміни до наказу командира військової частини (по стройовій частині) від 01.03.2022 №6, а саме наступних пунктів наказу та викладено їх у такій редакції:

"2.3 Солдата запасу ОСОБА_1 головним сержантом командиром 1 відділення 1 взводу охорони 1 роти охорони НОМЕР_3 батальйону охорони військової частини НОМЕР_1 , ВОС-100975Т, шпк «старший сержант» (а.с.76);

3) з наказу від 01.06.2022 №109 позивача увільнено від займаної посади і призначено солдата ОСОБА_1 , головного сержанта командира 1 відділення 1 взводу 1 роти 3 батальйону охорони частини НОМЕР_1 , на посаду стрільця помічника гранатометника 1 відділення взводу охорони роти забезпечення військової частини НОМЕР_1 , ВОС-100915/630Т, шпк «солдат», що 01 червня 2022 року справи та посаду прийняв та приступив до виконання службових обов`язків за посадою (а.с.77).

На копіях вказаних витягів з оскаржуваних позивачем наказів відсутні відмітки про дату ознайомлення позивача із вказаними наказами.

Матеріали справи не містять жодних інших документів, які б свідчили про дату ознайомлення ОСОБА_1 з оскарженими ним наказами.

Вказане спростовує висновки суду першої інстанції про те, що матеріали справи містять докази обізнаності позивача про присвоєння йому військового звання "солдат" з 18.10.2022 року на підставі наказу Військової частини НОМЕР_1 №109 від 01.06.2022.

Колегія суддів апеляційної інстанції зауважує, що перебіг строку звернення до суду починається з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів, а у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби - з дня ознайомлення особи з наказом щодо прийняття, проходження чи звільнення з публічної служби.

Посилання суду першої інстанції як на докази обізнаності позивача про присвоєння йому військового звання "солдат" на медичні його документи, зокрема: виписку з медичної карти стаціонарного хворого №2977 від 18.10.2022, в якій в графі "місце роботи (посада)" вказано "Т0920 Солдат"; виписка із медичної карти амбулаторного (стаціонарного) хворого №768 від 24.03.2023, в якій в графі "місце роботи (посада)" вказано "Т0920 Солдат" та яка містить підпис позивача; виписка із медичної карти стаціонарного хворого (ф 003/о) від 28.03.2024, в якій в графі "місце роботи (посада)" вказано "військовослужбовець в/ч НОМЕР_1 старший солдат" не приймаються судом апеляційної інстанції та за вказаних вище обставин не підтверджують обізнаність позивача про присвоєння йому військового звання "солдат" з 18.10.2022 року.

На думку колегії суддів апеляційної інстанції зазначене дає підстави вважати, що суд першої інстанції дійшов помилкового висновку, що позивач мав до 18.11.2022 (включно) звернутися до суду за захистом своїх прав.

Крім того, такі обставини, що позивач перебуває на військовій службі у Військовій частині НОМЕР_1 та виконує службові обов`язки в умовах воєнного стану, враховуючи предмет спору у цій справі, підтверджують об`єктивну неможливість чи ускладнення для позивача звернутись до суду, тому можуть бути визнані поважними.

Ураховуючи усе вище викладене, суд апеляційної інстанції не погоджується з висновком суду першої інстанції, що позивач мав до 18.11.2022 (включно) звернутися до суду за захистом своїх прав, а також з тим, що на подання позивачем документів на усунення недоліків поза межами встановленого судом строку та відсутності клопотання про поновлення такого строку, наявні підстави для залишення позовної заяви без розгляду.

Отже, колегія суддів апеляційної інстанції вважає, що ухвала суду першої інстанції про залишення позову без розгляду підлягає скасуванню, справу необхідно направити до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Керуючись ст. 241-245, 250, 311, 312, 317, 321, 322, 327, 328, 329 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 – задовольнити.

Ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 28.10.2025 року – скасувати та направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття 29.01.2026 та касаційному оскарженню не підлягає.

Учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом 30-ти днів з дня вручення йому такого судового рішення.

Головуючий - суддя Ю. В. Дурасова

суддя О.М. Лукманова

суддя Л.А. Божко