Постанова від 19 березня 2026 р. у справі №440/6539/25 — Другий апеляційний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 березня 2026 р.Справа № 440/6539/25

Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

Головуючого судді: Жигилія С.П.,

Суддів: Перцової Т.С. , Макаренко Я.М. ,

за участю секретаря судового засідання Кругляк М.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Енергетичної митниці на рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 13.10.2025 (суддя: А.О. Чеснокова, м. Полтава) по справі № 440/6539/25

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Атлантік 2020"

до Енергетичної митниці

про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "АТЛАНТІК 2020" (далі по тексту – позивач, ТОВ "АТЛАНТІК 2020") звернулось до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Енергетичної митниці (далі по тексту – відповідач), в якому просить суд: визнати протиправними та скасувати рішення Енергетичної митниці про коригування митної вартості товарів: №UA903180/2025/000008/2 від 09.04.2025; №UA903000/2025/000128/2 від 09.04.2025; №UA903180/2025/000009/2 від 14.04.2025; №UA903180/2025/000010/2 від 14.04.2025; №UA903180/2025/000011/2 від 16.04.2025.

В обґрунтування позовних вимог позивачем зазначено, що оскаржувані рішення про коригування митної вартості товарів прийняті з порушенням вимог законодавства України та порушують права позивача у сфері публічно-правових відносин через безпідставне коригування митної вартості товарів у бік її збільшення, внаслідок чого позивачу збільшено платіж з податку на додану вартість. З викладених підстав, вказує, що митну вартість товарів, що вказана у митних деклараціях №25UA903180000157U0 від 09.04.2025, №25UA903180000156U0 від 09.04.2025, №25UA903180000163U8 від 09.04.2025, №25UA903180000164U7 від 09.04.2025 та №25UA903180000155U1 від 09.04.2025, визначено позивачем за основним методом та до митного органу подано всі необхідні документи для підтвердження заявлених відомостей про митну вартість товару за ціною договору, що не містять розбіжностей.

Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 13.10.2025 по справі № 440/6539/25 позов Товариства з обмеженою відповідальністю "АТЛАНТІК 2020" (проїзд Галузевий, 70, м. Кременчук, Полтавська область, 39610, ідентифікаційний код 43779691) до Енергетичної митниці (вул. Світлицького, 28А, м. Київ, 04215, ідентифікаційний код 44029610) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії задоволено.

Визнано протиправними та скасовано рішення Енергетичної митниці про коригування митної вартості товарів №UA903180/2025/000008/2 від 09.04.2025, №UA903000/2025/000128/2 від 09.04.2025, №UA903180/2025/000009/2 від 14.04.2025, №UA903180/2025/000010/2 від 14.04.2025, №UA903180/2025/000011/2 від 16.04.2025.

Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Енергетичної митниці на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "АТЛАНТІК 2020" судові витрати зі сплати судового збору в сумі 13282,26 грн (тринадцять тисяч двісті вісімдесят дві гривні двадцять шість копійок).

Відповідач, не погодившись з вказаним рішенням суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на неповне з`ясування обставин у справі та порушення норм матеріального та процесуального права, просить суд апеляційної інстанції рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 13.10.2025 по справі № 440/6539/25 скасувати та прийняти нове, яким у задоволені позовних вимог відмовити у повному обсязі.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги вказує, що, числове значення фактично сплаченої ціни у сумі 98661, 76 євро, відповідно до відомостей банківських документів від 27.03.2025 № 53, від 02.04.2025 № 54, не відповідає числовому значенню ціни, яка повинна підлягати сплаті, відповідно до відомостей рахунка-проформи на оплату від 21.03.2025 № 37L (103750, 00 євро), що унеможливлює ідентифікувати відомості наданих банківських документів з оцінюваним товаром та не може бути документальним підтвердженням фактично сплаченої ціни товару (яка підлягає сплаті).

Зазначає, що митний орган був позбавлений можливості на здійснення перевірки на достовірність документа, що є обов`язковою процедурою для державного органу, адже реквізит «підпис» не містить даних щодо дати та часу накладення такого підпису.

Крім того, вказує, що ймовірна наявність третіх осіб, що випливає у зв`язку з аналізом митним органом поданих позивачем документів та відомостей про товар, зазначених у відповідних графах митних декларацій, є сумнівом, що дана фактична обставина може впливати на ціну товару, однак вказане не було спростоване декларантом.

Також зазначає, що митницею детально роз`яснено відомості щодо зроблених коригувань.

Вказує на документальну непідтвердженість біржових котирувань, що є порушенням пункту 2 частини 2 статті 52 МК України, відповідно до якої декларант зобов`язаний подавати достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватись на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню.

Позивач, у надісланому відзиві на апеляційну скаргу, посилаючись на законність та обґрунтованість висновків суду першої інстанції, просить суд залишити апеляційну скаргу Енергетичної митниці без задоволення, а рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 13.10.2025 - без змін.

Згідно з ч.1 ст.308 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Колегія суддів, вислухавши суддю-доповідача, перевіривши в межах апеляційної скарги, рішення суду першої інстанції та доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з огляду на таке.

Судовим розглядом встановлено, що ТОВ "АТЛАНТІК 2020", ідентифікаційний код 43779691, зареєстроване як юридична особа, основним видом економічної діяльності є 46.71 Оптова торгівля твердим, рідким, газоподібним паливом і подібними продуктами, що підтверджується випискою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

09.04.2025 з метою митного оформлення товару декларантом подано до митного органу електронні митні декларації типу ІМ 40 ДЕ №25UA903180000157U0 від 09.04.2025, №25UA903180000156U0 від 09.04.2025, №25UA903180000163U8 від 09.04.2025, №25UA903180000164U7 від 09.04.2025 та №25UA903180000155U1 від 09.04.2025, якими було задекларовано для митного оформлення товар, який ввезений на територію України, а саме: розчинник на основі метанолу, реагент комплексний універсальний, марка RYK-85, Kod TNVED 3814009090.

У зазначених митних деклараціях декларант самостійно визначив митну вартість товарів за основним методом, тобто за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються.

Декларантом одночасно з митними деклараціями було надано до Енергетичної митниці документи для підтвердження митної вартості товару і обраного методу її визначення, зокрема:

- Сертифікат якості №2025/006 від 31.03.2025;

- Рахунок проформа №37L від 21.03.2025;

- Рахунок-фактура (інвойс) №37L-2 від 07.04.2025;

- Автотранспортні накладні №03/04 від 07.04.2025, №01/04 від 07.04.2025, №08/04 від 11.04.2025, №09/04 від 11.04.2025, №02/04 від 07.04.2025;

- Супровідні документи №MRN 25PL301020NSDНСNK1 від 07.04.2025, №MRN 25PL301020NSDGYDK3 від 07.04.2025, №MRN 25PL301020NSDVКРК2 від 11.04.2025, №MRN 25PL301020NSDVR9K5 від 11.04.2025, №MRN 25PL301020NSDGVHK6 від 07.04.2025;

- Декларації про походження товару №37L-3 від 07.04.2025, №37L-1 від 07.04.2025, №37L-4 від 11.04.2025, №37L-5 від 11.04.2025, №37L-2 від 07.04.2025;

- Банківський платіжний документ, що стосується товару №53 від 27.03.2025;

- Банківський платіжний документ, що стосується товару №54 від 02.04.2025;

- Документи, що підтверджують вартість перевезення товару №16 від 07.04.2025, №15 від 07.04.2025, №18 від 11.04.2025, №17 від 11.04.2025, №14 від 07.04.2025;

- Доповнення до зовнішньо-економічного договору № дод. угода 13 від 05.12.2024;

- Доповнення до зовнішньо-економічного договору № дод. угода 2 від 12.04.2023;

- Доповнення до зовнішньо-економічного договору № СПЕЦИФІКАЦІЯ №24 від 21.03.2025;

- Договір про надання послуг митного брокера № 10/464 від 10.03.2025;

- Договір (контракт) про перевезення №73 від 02.01.2023;

- Інші не класифіковані документи № лист щодо застосування б/н від 15.10.2024;

- Інші не класифіковані документи № Ліцензія 990614202000575 від 25.09.2020.

За результатами проведених перевірок митним органом сформовано та направлено повідомлення декларанту, у яких зазначено, що в порядку здійснення митного контролю на підставі та відповідно до частини 5 статті 54, частин 1 і 4 статті 337, статті 320 Митного кодексу України (МКУ) встановлено, що документально не підтверджено заявлену митну вартість товару, що базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті, та надані до митного оформлення документи містять розбіжності, а саме: відповідно до специфікації №24 від 21.03.2025 до контракту №19/01-SL/23 від 30.01.2023 передбачено 100% передоплату згідно рахунку-проформи, виставленого продавцем. Тобто для підтвердження заявленої митної вартості товару, що базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті, до митного оформлення декларант зобов`язаний надати банківські платіжні документи, що підтверджують оплату оцінюваного товару. Для підтвердження ціни, що фактично сплачена за оцінюваний товар, декларантом до митного оформлення подано платіжні інструкції в іноземній валюті від 27.03.2025 №53 на суму 50000 євро, від 02.04.2025 №54 на суму 48661,76 євро. В графі 70 наявне посилання на контракт, специфікацію №24 та на проформу-інвойс від 21.03.2025 №37L. Відповідно до наданого рахунка-проформи на оплату від 21.03.2025 №37L сума до сплати складає 103750 євро. За таких обставин, числове значення фактично сплаченої ціни у сумі 98661,76 євро відповідно до відомостей банківських документів від 27.03.2025 №53, від 02.04.2025 №54 не відповідає числовому значенню ціни, яка підлягає сплаті відповідно до відомостей рахунка-проформи на оплату від 21.03.2025 №37L (103750 євро), в якому зазначено умови оплати - передоплата, у зв`язку з чим під час здійснення контролю за правильністю визначення митної вартості неможливо ідентифікувати відомості наданих банківських документів з оцінюваним товаром, та не може бути документальним підтвердженням фактично сплаченої ціни товару (яка підлягає сплаті). Постановою правління Національного банку України від 28.07.2018 №216 (у редакції постанови Правління Національного банку України від 25.08.2022 №189) “Про затвердження Положення про порядок виконання надавачами платіжних послуг платіжних інструкцій в іноземній валюті та банківських металах” (далі - Постанова №216) встановлені правила заповнення реквізиту “Призначення платежу”, таким чином, щоб надавати повну інформацію про платіжну операцію та документи, на підставі яких вона здійснюється. Також, пунктом 13 Постанови № 216 визначено, що платіжна інструкція в іноземній валюті має містити обов`язкові підпис (и) [власноручний(і)/електронний(і)] відповідальної (их) особи (іб) платника, яка (і) відповідно до законодавства України має (ють) право розпоряджатися рахунком. Надані платіжні інструкції від 27.03.2025 №53, від 02.04.2025 №54 оформлені без дотримання вимог, визначених в Постанові №216, оскільки не мають відповідного підпису, тому дані платіжні інструкції в іноземній валюті не можуть бути взяті до уваги, як документи, що підтверджують факт оплати за оцінюваний товар. Поставка товару здійснюється згідно до специфікації №24 від 21.03.2025 до Контракту №19/01-SL/23 від 30.01.2023, укладеного з “LЕКІ TRАIDE COMPАNY s.r.o.” (Чехія). При цьому, виробником товару у графі 31 МД (ел. інвойс) заявлено компанію Aurelia Trade Company OU, країна виробництва ЕЕ (Естонія), країною відправлення є Польща (РL). Отже, у даній зовнішньоекономічній операції вбачається наявність посередницьких договорів, що має вплив на числові значення складових митної вартості та ціни, яка сплачена або підлягає сплаті. Інвойси з третіми особами до митного оформлення не надано. Отже, з урахуванням зазначеного, на даний момент декларантом документально не підтверджено заявлену за митною декларацією митну вартість, що базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті, та не надано усіх документів відповідно до частини 2 статті 53 МКУ. Відповідно до специфікації №24 від 21.03.2025 до Контракту №19/01-SL/23 від 30.01.2023 (п.3) ціна товару вказана на умовах FСА - Малашевичі, Польща (в українській версії), водночас в англійській та польській версіях зазначено умови поставки - FСА Маlaszewicze Duse. Зазначена невідповідність унеможливлює встановити на яких умовах поставляється оцінюваний товар. Відповідно до частини 2 статті 53 МКУ для підтвердження заявленої митної вартості товару декларант зобов`язаний надати транспортні (перевізні), якщо за умови поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів. Разом з тим, відповідно до частини другої статті 53 Кодексу подаються транспортні (перевізні) документи, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів. До зазначених документів можуть належати: рахунок-фактура (акт виконаних робіт (наданих послуг)) від виконавця договору (контракту) про надання транспортно-експедиційних послуг, що містить реквізити сторін, суму та умови платежу, інші відомості, відповідно до яких встановлюється належність послуг до товарів. Однак вищезазначених документів до митного оформлення не надано. Для підтвердження витрат на перевезення декларантом надано довідки транспортних витрат. Також, умовами контракту про надання послуг на перевезення від 02.01.2023 №73 передбачено, що розмір плати за надані послуги визначаються по кожному рейсу окремо, однак до митного контролю не надано підтверджуючих документів, які містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів. Також, підтвердити складові митної вартості на підставі лише однієї довідки не можливо, оскільки довідка не є фінансовим/бухгалтерським документом, або іншим документом первісного обліку та не містить фінансової відповідальності особи, яка її видала. Товар поставляється на умовах поставки FСА Маlaszewicze Duse, що може свідчити про наявність страхування покупцем вантажу за кордоном. Відповідно до частини 2 статті 53 МКУ для підтвердження заявленої митної вартості декларант зобов`язаний надати до митного оформлення страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування. Також, відповідно до частини 10 статті 58 МКУ витрати на страхування є також складовими митної вартості. Разом з тим, декларантом до митного оформлення не надано страхових документів чи відомостей щодо страхування покупцем товару або відсутності такого до моменту перетину товаром митного кордону України. Тобто, декларантом не надано усіх відомостей щодо складових митної вартості товару. Оскільки оцінюваний товар є біржовим товаром, то відповідно до пункту 2 частини 2 статті 52 МКУ декларант зобов`язаний подавати достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватись на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню. Однак до митного оформлення не надано документального підтвердження біржових котирувань. Таким чином, декларантом не надано всі достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватись на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню. Відповідно до пункту 2 частини 2 статті 52 МКУ декларант зобов`язаний подавати достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватись на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню. Також, згідно з положеннями ст.17 та параграфу 6 додатку III Угоди про застосування ст. VII ГАТТ, за митними органами зберігається право перевіряти інформацію імпортерів щодо визначення митної вартості з точки зору її повноти та достовірності. Тобто, на момент подачі митних декларацій декларантом документально не підтверджено заявлену митну вартість, що базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті, та не надано усіх документів відповідно до частини 2 статті 53 МКУ.

У зв`язку з вищевикладеним та на підставі частини 3 статті 53 МК України митний орган у повідомленнях запропонував декларанту протягом 10 календарних днів надати додаткові документи для підтвердження заявленої митної вартості товару: договір (угоду, контракт ) третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); виписку з бухгалтерської документації; - копію митної декларації країни експорту; каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини. Також повідомлено, що декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару, у тому числі, й на усунення виявлених обставин.

09.04.2025, 14.04.2025 та 16.04.2025 декларантом додатково надіслано відповідні листи, в яких повідомлено про відсутність додаткових документів для підтвердження митної вартості та висловлено прохання прийняти рішення щодо митної вартості, не очікуючи 10-ти денного терміну.

Митним органом прийняті наступні рішення про коригування митної вартості товарів:

1) №UA903180/2025/000008/2 від 09.04.2025, яким скориговано вартість товару за одиницю в розмірі 0,5842 євро за 6 методом;

№UA903000/2025/000128/2 від 09.04.2025, яким скориговано вартість товару за одиницю в розмірі 0,5842 євро за 6 методом;

№UA903180/2025/000009/2 від 14.04.2025, яким скориговано вартість товару за одиницю в розмірі 0,5842 євро за 6 методом;

№UA903180/2025/000010/2 від 14.04.2025, яким скориговано вартість товару за одиницю в розмірі 0,5842 євро за 6 методом;

№UA903180/2025/000011/2 від 16.04.2025, яким скориговано вартість товару за одиницю в розмірі 0,5842 євро за 6 методом.

У графі 33 вказаних рішень "Обставини прийняття рішення та джерела інформації, що використовувалися митним органом для визначення митної вартості" зазначено, зокрема, наступне:

З урахуванням норм пункту 2 частини 6 статті 255 МКУ, термін для надання додаткових документів припиняється відповідно 09.04.2025, 14.04.2025, 16.04.2025 та відповідно митницею приймається рішення з врахуванням документів, наданих до митного оформлення станом на вказані дати та час отримання повідомлень від декларанта. Отже, митницею здійснено контроль правильності визначення митної вартості товару з урахуванням документів, наданих до митного оформлення відповідно до 09.04.2025, 14.04.2025, 16.04.2025 та за результатом їх розгляду встановлено, що на даний момент декларантом документально не підтверджено заявлену митну вартість товару визначену за ціною угоди та надані до митного оформлення документи містять розбіжності, а саме: відповідно до специфікації №24 від 21.03.2025 до контракту №19/01-SL/23 від 30.01.2023 передбачено 100% передоплату згідно рахунку-проформи, виставленого продавцем. Тобто для підтвердження заявленої митної вартості товару, що базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті, до митного оформлення декларант зобов`язаний надати банківські платіжні документи, що підтверджують оплату оцінюваного товару. Для підтвердження ціни, що фактично сплачена за оцінюваний товар, декларантом до митного оформлення подано платіжні інструкції в іноземній валюті від 27.03.2025 №53 на суму 50000 євро, від 02.04.2025 №54 на суму 48661,76 євро. В графі 70 наявне посилання на контракт, специфікацію №24 та на проформу-інвойс від 21.03.2025 №37L. Відповідно до наданого рахунка-проформи на оплату від 21.03.2025 №37L сума до сплати складає 103750 євро. За таких обставин, числове значення фактично сплаченої ціни у сумі 98661,76 євро відповідно до відомостей банківських документів від 27.03.2025 №53, від 02.04.2025 №54, не відповідає числовому значенню ціни, яка підлягає сплаті відповідно до відомостей рахунка-проформи на оплату від 21.03.2025 №37L (103750 євро), в якому зазначено умови оплати-передоплата, у зв`язку з чим під час здійснення контролю за правильністю визначення митної вартості неможливо ідентифікувати відомості наданих банківських документів з оцінюваним товаром, та не може бути документальним підтвердженням фактично сплаченої ціни товару (яка підлягає сплаті). Постановою правління Національного банку України від 28.07.2018 №216 (у редакції постанови Правління Національного банку України від 25.08.2022 №189) “Про затвердження Положення про порядок виконання надавачами платіжних послуг платіжних інструкцій в іноземній валюті та банківських металах” (далі - Постанова №216) встановлені правила заповнення реквізиту “Призначення платежу” таким чином, щоб надавати повну інформацію про платіжну операцію та документи, на підставі яких вона здійснюється. Також, пунктом 13 Постанови № 216 визначено, що платіжна інструкція в іноземній валюті має містити обов`язкові підпис (и) [власноручний(і)/електронний(і)] відповідальної (их) особи (іб) платника, яка (і) відповідно до законодавства України має (ють) право розпоряджатися рахунком. Надані платіжні інструкції від 27.03.2025 №53, від 02.04.2025 №54 оформлені без дотримання вимог, визначених в Постанові №216, оскільки не мають відповідного підпису, тому дані платіжні інструкції в іноземній валюті не можуть бути взяті до уваги, як документи, що підтверджують факт оплати за оцінюваний товар. Поставка товару здійснюється згідно зі специфікацією №24 від 21.03.2025 до Контракту №19/01-SL/23 від 30.01.2023, укладеного з “LЕКІ TRАIDE COMPАNY s.r.o.” (Чехія). При цьому, виробником товару у графі 31 МД (ел. інвойс) заявлено компанію Aurelia Trade Company OU, країна виробництва ЕЕ (Естонія), країною відправлення є Польща (РL). Отже, у даній зовнішньоекономічній операції вбачається наявність посередницьких договорів, що має вплив на числові значення складових митної вартості та ціни, яка сплачена або підлягає сплаті. Інвойси з третіми особами до митного оформлення не надано. Отже, з урахуванням зазначеного, на даний момент декларантом документально не підтверджено заявлену за митною декларацією митну вартість, що базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті, та не надано усіх документів відповідно до частини 2 статті 52 МКУ. Відповідно до специфікації №24 від 21.03.2025 до Контракту №19/01-SL/23 від 30.01.2023 (п.3) ціна товару вказано на умовах FСА - Малашевичі, Польща (в українській версії), водночас в англійській та польській версіях зазначено умови поставки - FСА Маlaszewicze Duse. Зазначена невідповідність унеможливлює встановити на яких умовах поставляється оцінюваний товар. Відповідно до частини 2 статті 53 МКУ для підтвердження заявленої митної вартості товару декларант зобов`язаний надати транспортні (перевізні), якщо за умови поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів. Разом з тим, відповідно до частини другої статті 53 Кодексу подаються транспортні (перевізні) документи, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів. До зазначених документів можуть належати: рахунок-фактура (акт виконаних робіт (наданих послуг) від виконавця договору (контракту) про надання транспортно-експедиційних послуг, що містить реквізити сторін, суму та умови платежу, інші відомості, відповідно до яких встановлюється належність послуг до товарів. Однак вищезазначених документів до митного оформлення не надано. Для підтвердження витрат на перевезення декларантом надано довідки транспортних витрат №16 від 07.04.2025, №15 від 07.04.2025, №18 від 11.04.2025, №17 від 11.04.2025, №14 від 07.04.2025. Також, умовами контракту про надання послуг на перевезення від 02.01.2023 №73 передбачено, що розмір плати за надані послуги визначаються по кожному рейсу окремо, однак до митного контролю не надано підтверджуючих документів, які містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів. Також, підтвердити складові митної вартості на підставі лише однієї довідки не можливо, оскільки довідка не є фінансовим/бухгалтерським документом, або іншим документом первісного обліку та не містить фінансової відповідальності особи, яка її видала. Товар поставляється на умовах поставки FСА Маlaszewicze Duse, що може свідчити про наявність страхування покупцем вантажу за кордоном. Відповідно до частини 2 статті 53 МКУ для підтвердження заявленої митної вартості декларант зобов`язаний надати до митного оформлення страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування. Також, відповідно до частини 10 статті 58 МКУ витрати на страхування є також складовими митної вартості. Разом з тим, декларантом до митного оформлення не надано страхових документів чи відомостей щодо страхування покупцем товару або відсутності такого до моменту перетину товаром митного кордону України. Тобто, декларантом не надано усіх відомостей щодо складових митної вартості товару. Оскільки оцінюваний товар є біржовим товаром, то відповідно до пункту 2 частини 2 статті 52 МКУ декларант зобов`язаний подавати достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватись на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню. Однак до митного оформлення не надано документального підтвердження біржових котирувань. Таким чином, декларантом не надано всі достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватись на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню. Відповідно до пункту 2 частини 2 статті 52 МКУ декларант зобов`язаний подавати достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватись на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню. Також, згідно з положеннями ст.17 та параграфу 6 додатку III Угоди про застосування ст. VII ГАТТ, за митними органами зберігається право перевіряти інформацію імпортерів щодо визначення митної вартості з точки зору її повноти та достовірності. Тобто, на момент подачі митних декларацій декларантом документально не підтверджено заявлену митну вартість, що базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті, та не надано усіх документів відповідно до частини 2 статті 53 МКУ. Отже, з урахуванням зазначеного, декларантом документально не підтверджено заявлену митну вартість, що базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті, та не надано усіх документів відповідно до частини 2 статті 53 МКУ. Відповідно до пункту 2 частини 2 статті 52 МКУ декларант зобов`язаний подавати достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватись на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню. Відповідно до частини 6 статті 54 МКУ митниця може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом митною вартістю, якщо декларантом заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, або відсутність у наданих документах всіх відомостей, що підтверджують числове значення митної вартості. Відповідно до частини 2 статті 58 МКУ, метод визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні. В разі якщо митна вартість не може бути визначена за основним методом визначення митної вартості, то при цьому застосовується послідовно кожний наступний метод. Відповідно до вимог частини 4 статті 57 МКУ, застосуванню другорядних методів передує процедура консультації між митницею та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями ст. 59 і 60 МКУ. Під час таких консультацій митниця і декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності. Відповідно до частини 2 статті 58 МКУ, метод визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів які імпортуються не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджено документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні. В разі якщо, митна вартість не може бути визначена за основним методом визначення митної вартості, то при цьому застосовується послідовно кожний наступний метод. На виконання вимог частин 5, 6 статті 55, частини 3, 4 статті 57 МКУ та з метою обґрунтованого вибору методу визначення основи митної вартості товару між декларантом та митницею проведено процедуру консультації. В ході проведення консультації встановлено, що у декларанта та у митного органу відсутня цінова інформація щодо митних вартостей ідентичних товарів, що унеможливлює застосування методу визначення митної вартості відповідно до положень статті 59 МКУ. Також, у декларанта та у митного органу відсутня цінова інформація щодо митних вартостей подібних товарів, що унеможливлює застосування методу визначення митної вартості відповідно до положень статті 60 МКУ. Водночас, у митниці та у декларанта відсутня основа для проведення розрахунку, що унеможливлює застосування методів визначення митної вартості відповідно до положень ст. 62 та 63 МКУ. Отже, в результаті проведеної консультації, шляхом послідовного використання можливості застосування методів визначення митної вартості, запропоновано здійснити коригування митної вартості товару з використанням резервного методу, відповідно до положень статті 64 МКУ. При коригуванні за основу взято митну вартість 0,5842 Євро/кг подібного за характеристиками товару, оформленого у митному відношенні за МД від 08.04.2025 №25UA903050006590U0. При визначенні подібності товару враховувались наступні чинники: час експорту в Україну оцінюваного товару максимально наближений до часу експорту в Україну подібного товару; оцінюваний та подібний товар мають схожі характеристики і складаються зі схожих компонентів, завдяки чому виконують однакові функції та вважаються комерційно взаємозамінними (схожі фізико-хімічні характеристики; схожий фракційний склад; однакова назва та призначення - Розчинник на основі метанолу) оцінюваний товар ввезено приблизно в тій же кількості, що й подібний товар. Відповідно до пункту 2 частини 3 статті 52 МКУ декларант має право письмово звернутись до митного органу щодо випуску товару у вільний обіг під надання гарантій у порядку встановленому законодавством. Відповідно до пункту 4 частини 3 статті 52 МКУ, декларант має право у порядку визначеному главою 4 МКУ оскаржити рішення митного органу щодо коригування митної вартості.

Позивач не погодився з рішеннями про коригування митної вартості №UA903180/2025/000008/2 від 09.04.2025, №UA903000/2025/000128/2 від 09.04.2025, №UA903180/2025/000009/2 від 14.04.2025, №UA903180/2025/000010/2 від 14.04.2025, №UA903180/2025/000011/2 від 16.04.2025 та звернувся до суду з позовом у цій справі.

Приймаючи рішення про задоволення адміністративного позову, суд першої інстанції виходив з протиправності спірних рішень.

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та доводам апеляційної скарги, а також виходячи з меж апеляційного перегляду справи, визначених статтею 308 КАС України, колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 1 Митного кодексу України (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) визначено, що законодавство України з питань митної справи складається з Конституції України, цього Кодексу, інших законів України, що регулюють питання, зазначені у статті 7 цього Кодексу, з міжнародних договорів України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, а також з нормативно-правових актів, виданих на основі та на виконання цього Кодексу та інших законодавчих актів. Відносини, пов`язані із справлянням митних платежів, регулюються цим Кодексом, Податковим кодексом України та іншими законами України з питань оподаткування. Відносини, пов`язані із справлянням митних платежів, регулюються цим Кодексом, Податковим кодексом України та іншими законами України з питань оподаткування. Якщо міжнародним договором України, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України, встановлено інші правила, ніж ті, що передбачені цим Кодексом та іншими законами України, застосовуються правила міжнародного договору України.

Згідно з частинами 1, 2 статті 257 Митного кодексу України, декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення. При застосуванні письмової форми декларування можуть використовуватися як електронні документи, так і документи на паперовому носії або їх електронні (скановані) копії, на які накладено електронний підпис декларанта. Особливості подання загальної декларації прибуття та декларації тимчасового зберігання визначені у главах 28 і 37 цього Кодексу.

Електронне декларування здійснюється з використанням електронної митної декларації, на яку накладено електронний підпис, та інших електронних документів або їх реквізитів у встановлених законом випадках, а також електронних (сканованих) копій паперових документів, на які накладено електронний підпис декларанта.

Частиною 1 статті 266 Митного кодексу України передбачено, що декларант зобов`язаний: 1) здійснити декларування товарів, транспортних засобів комерційного призначення відповідно до порядку, встановленого цим Кодексом; 2) на вимогу митного органу забезпечити пред`явлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення для митного контролю і митного оформлення; 3) надати митному органу передбачені законодавством документи і відомості, необхідні для виконання митних формальностей; 4) у випадках, визначених цим Кодексом та Податковим кодексом України, сплатити митні платежі або забезпечити їх сплату відповідно до розділу X цього Кодексу; 5) у випадках, визначених цим Кодексом та іншими законами України, сплатити інші платежі, контроль за справлянням яких покладено на митні органи.

Відповідно до пункту 5 частини 8 статті 257 Митного кодексу України, митне оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення здійснюється митними органами на підставі митної декларації, до якої декларантом залежно від митних формальностей, установлених цим Кодексом для митних режимів, та заявленої мети переміщення вносяться такі відомості, у тому числі у вигляді кодів: відомості про товари: а) найменування; б) звичайний торговельний опис, що дає змогу ідентифікувати та класифікувати товар; в) торговельна марка та виробник товарів (за наявності у товаросупровідних та комерційних документах); г) код товару згідно з УКТ ЗЕД; ґ) назва країни походження товарів (за наявності); д) опис упаковки (кількість, вид); е) кількість у кілограмах (вага брутто та вага нетто) та інших одиницях виміру; є) фактурна вартість товарів; ж) митна вартість товарів та метод її визначення; з) відомості про уповноважені банки декларанта; и) статистична вартість товарів.

Статтями 49, 50 Митного кодексу України визначено, що митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Відомості про митну вартість товарів використовуються для: 1) нарахування митних платежів; 2) застосування інших заходів державного регулювання зовнішньоекономічної діяльності України; 3) ведення митної статистики; 4) розрахунку податкового зобов`язання, визначеного за результатами документальної перевірки.

Згідно з частинами 1, 2 статті 51 Митного кодексу України, митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу.

Митна вартість товарів, що ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, визначається відповідно до глави 9 цього Кодексу.

Частинами 4 та 5 статті 58 Митного кодексу України передбачено, що митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті.

Ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов`язаних із продавцем осіб для виконання зобов`язань продавця.

Перелік документів, які мають подаватися декларантом в підтвердження заявленої митної вартості визначені частиною 2 статті 53 Митного кодексу України, зокрема, документами, які підтверджують митну вартість товарів, є:

1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості;

2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності;

3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу);

4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару;

5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару;

6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів;

7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню;

8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Аналізом частин 1 та 2 статті 53 Митного кодексу України встановлено, що Митним кодексом України передбачено вичерпний перелік документів, що подається декларантом митному органу для підтвердження заявленої митної вартості товарів та обраного методу її визначення.

За приписами частини 5 статті 53 Митного кодексу України, забороняється вимагати від декларанта будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.

Відповідно до частин 2, 3, 6, 7 статті 54 Митного кодексу України, контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.

За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.

Митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі:

1) невірно проведеного декларантом розрахунку митної вартості;

2) неподання декларантом документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари;

3) невідповідності обраного декларантом методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу;

4) надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

У разі якщо під час проведення митного контролю митний орган не може аргументовано довести, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, заявлена декларантом митна вартість вважається визнаною автоматично.

Відповідно до частини 5 статті 55 Митного кодексу України, декларант може провести консультації з митним органом з метою обґрунтованого вибору методу визначення митної вартості на підставі інформації, яка наявна в митному органі.

Частиною 3 статті 53 Митного кодексу України передбачено, що у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант на письмову вимогу митного органу зобов`язаний протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи:

1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається;

2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом);

3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту);

4) виписку з бухгалтерської документації;

5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів;

6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару;

7) копію митної декларації країни відправлення;

8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Частиною 2 статті 57 Митного кодексу України встановлено, що основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).

Згідно з частиною 2 статті 58 Митного кодексу України, метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні.

У разі якщо митна вартість не може бути визначена за основним методом, застосовуються другорядні методи, зазначені у пункті 2 частини першої статті 57 цього Кодексу (частина 3 статті 58 Митного кодексу України).

Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу (частина 3 статті 57 Митного кодексу України).

У разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу (частина 8 статті 57 Митного кодексу України).

За частиною 1 статті 58 Митного кодексу України, метод визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, застосовується у разі, якщо: 1) немає жодних обмежень щодо прав покупця (імпортера) на використання оцінюваних товарів, за винятком тих, що: а) встановлюються законом чи запроваджуються органами державної влади в Україні; б) обмежують географічний регіон, у якому товари можуть бути перепродані (відчужені повторно); в) не впливають значною мірою на вартість товару; 2) щодо продажу оцінюваних товарів або їх ціни відсутні будь-які умови або застереження, які унеможливлюють визначення вартості цих товарів; 3) жодна частина виручки від будь-якого подальшого перепродажу, розпорядження або використання товарів покупцем не надійде прямо чи опосередковано продавцеві, якщо тільки не буде зроблено відповідне коригування з урахуванням положень частини десятої цієї статті; 4) покупець і продавець не пов`язані між собою особи або хоч і пов`язані між собою особи, однак ці відносини не вплинули на ціну товарів.

Таким чином, основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту є метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції) і підставою його незастосування є обставини, визначені частиною 1 статті 58 Митного кодексу України, та якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірно та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні.

За приписами частин 4, 5 статті 58 Митного кодексу України, митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті.

Ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов`язаних із продавцем осіб для виконання зобов`язань продавця.

Пунктом 5 частини 10 статті 58 Митного кодексу України встановлено, що при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, додаються такі витрати (складові митної вартості), якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, зокрема, витрати на транспортування оцінюваних товарів до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України.

Відповідно до частини 9 статті 58 Митного кодексу України, розрахунки згідно із цією статтею робляться лише на основі об`єктивних даних, що підтверджуються документально та піддаються обчисленню.

Матеріалами справи підтверджено, що 30.01.2023 між “ЛЕКІ ТРЕЙД КОМПАНІ С.Р.О.” (Чеська Республіка) (продавець) та ТОВ “АТЛАНТІК 2020” (покупець) укладено контракт №19/01-SL/23, за умовами якого продавець зобов`язується поставити, а покупець забезпечити приймання, в тому числі, із залученням третьої сторони, і оплатити продукцію нафтохімічної промисловості в асортименті, кількості, в строк і за цінами, в порядку, визначеному додатковими угодами, і (або) специфікаціями, які є невід`ємною частиною контракту (пункт 1.1 контракту).

Відповідно до пункту 2 контракту, ціна продукції, що поставляється за цим контрактом, встановлюється в євро. Загальна сума цього контракту становить 20000000 євро.

Згідно з пунктом 3.1 контракту, покупець оплачує поставлену продукцію вчасно, в порядку та на умовах, передбачених додатковими угодами, і (або) специфікаціями до цього контракту, валютою контракту є євро.

Пунктом 4 контракту передбачено, що поставка продукції здійснюється в терміни, зазначені в додаткових угодах і (або) специфікаціях. Поставка здійснюється після підписання сторонами додаткових угод і (або) специфікацій. 3 метою прискорення взаємодії сторін обмін додатковими угодами та (або) специфікаціями може здійснюватися факсом та (або) електронною поштою з подальшим обміном оригінальними копіями. Вид транспорту, базис поставки і деталі, за якими здійснюється поставка, вказані покупцем в додаткових угодах і (або) специфікаціях. Відповідальним терміном поставки є календарний місяць, або інший період, зазначений у додатковій угоді та (або) специфікаціях. Датою поставки є дата передачі продукції перевізнику. Постачальник зобов`язаний протягом 2 (двох) календарних днів повідомити покупця факсом або електронною поштою про відвантаження продукції та передати копії наступних документів: залізничну товарно-транспортну накладну з відміткою станції відправника або СRМ, рахунок-фактуру, сертифікат (паспорт) якості. З вантажем відправляються такі документи: залізнична товарно-транспортна накладна або СRМ, сертифікат якості (паспорти), рахунки-фактури.

Відповідно до підпунктів 9.1-9.3 пункту 9 контракту, всі зміни і доповнення до цього контракту мають юридичну силу тільки в тому випадку, якщо вони представлені в письмовій формі і підписані уповноваженими особами обох сторін. Цей контракт складається в 2 примірниках, по одному примірнику для кожної зі сторін, при цьому обидва примірники мають однакову юридичну силу. Контракт набирає чинності з моменту його підписання і діє до 31 грудня 2024 року, а також в частині розрахунків до їх повного завершення.

12.04.2023 між “LЕКІ TRАIDE COMPАNY s.r.o.” (продавець) та ТОВ “АТLANTIC 2020” (покупець) укладено додаткову угоду №2 до договору №19/01-SL/23 від 30.01.2023, якою, зокрема в Контракті №19/01-SL/23 від 30.01.2023 змінено підпункт 2.2. та викладено у такій редакції: 2.2. Загальна ціна цього контракту становить суму всіх поставок визначених додатковими угодами і (або) специфікаціями, які є невід`ємною частиною контракту.

05.12.2024 між “LЕКІ TRАIDE COMPАNY s.r.o.” (продавець) та ТОВ “АТLANTIC 2020” (покупець) укладено додаткову угоду №13 до договору №19/01-SL/23 від 30.01.2023 про наступне: 1. У Контракті №19/01-SL/23 від 30.01.2023 у п. 9.3. змінити термін дії Контракту до 31.12.2026. 2. В іншому, що не передбачено цією додатковою угодою, застосовуються умови Контракту №19/01-SL/23 від 30.01.2023 з усіма застосовними змінами та доповненнями та Специфікаціями. 3. Дана додаткова угода складена у 2-х примірниках та є невід`ємною частиною Контракту №19/01-SL/23 від 30.01.2023.

21.03.2025 між продавцем “LЕКІ TRАIDE COMPАNY s.r.o.” та покупцем ТОВ “АТЛАНТІК-2020” укладено специфікацію №24 до контракту №19/01-SL/23 від 30.01.2023, згідно з якою постачається реагент комплексний універсальний “RYК-85”, код ТNVED: 3814009000, термін поставки: квітень 2025, кількість 250 тон (+/-10%), ціна за 1 тонну, включаючи ПДВ 415 Євро, вартість без ПДВ 103750 Євро. Загальна вартість та ціна продукції, що постачається продавцем за цією Специфікацією, складає 103750 Євро. Транспорт - автоцистерна. Умови оплати: покупець здійснює 100% передоплату згідно рахунку-проформи, виставленого продавцем до 02.04.2025 включно. Допускається часткова оплата. Датою отримання вважається дата позначки вантажоодержувача, зазначена в СМR. Відвантаження товару здійснюється після надходження грошових коштів на рахунок продавця не пізніше ніж через 20 днів з моменту отримання передоплати. У разі невиконання покупцем зобов`язань щодо оплати попередньої вартості кількості товару у строки, встановлені у п.4. продавець має право в односторонньому порядку відмовитися від постачання товару за цією специфікацією. Подальше постачання за контрактом не відбувається до отримання продавцем передоплати за цією специфікацією за узгодженою ціною.

Описані вище зовнішньоекономічний контракт №19/01-SL/23 від 30.01.2023 та додатки до нього, зокрема, додаткову угоду №2 від 12.04.2023, додаткову угоду №13 від 30.01.2023, а також Специфікацію №24 від 21.03.2025 декларант подав до митного органу разом з описаними вище митними деклараціями.

До митних декларацій позивачем також додано рахунок-проформу №37L від 21.03.2025, згідно з яким країною експорту вказана Польща, товар – реагент комплексний універсальний “RYК-85”, код ТNVED: 3814009000, кількість 250 тон, ціна за 1 тонну, включаючи ПДВ 415 Євро, вартість без ПДВ - 103750 Євро.

Отже, відомості про товар, зазначені у рахунку-проформі №37L від 21.03.2025, відповідають умовам контракту №19/01-SL/23 від 30.01.2023 з урахуванням додатків, у тому числі, Специфікації №24 від 21.03.2025.

На підтвердження сплати рахунку позивачем надано до митного органу банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару: платіжні інструкції в іноземній валюті від 27.03.2025 №53 на суму 50000 євро та від 02.04.2025 №54 на суму 48661,76 євро, якими підтверджено сплату позивачем коштів на користь контрагента “LЕКІ TRАIDE COMPАNY s.r.o.” на підставі контракту №19/01-SL/23 від 30.01.2023; специфікації №24 від 21.03.2025 та рахунок-проформу №37L від 21.03.2025, про що зазначено у графі призначення платежу.

Відтак, колегія суддів відхиляє доводи відповідача про неможливість ідентифікації цього рахунку до спірної поставки.

Відповідно до пункту 14 розділу II Положення про порядок виконання надавачами платіжних послуг платіжних інструкцій в іноземній валюті та банківських металах, затвердженого Постановою Правління Національного банку України 28.07.2008 № 216 (у редакції постанови Правління Національного банку України 25.08.2022 № 189) (далі по тексту – Положення), платіжна інструкція в іноземній валюті або банківських металах, оформлена ініціатором в електронній або паперовій формі, повинна містити такі обов`язкові реквізити: 1) номер документа для ініціювання платіжної операції (може містити цифри та літери); 2) дату складання документа для ініціювання платіжної операції (число - цифрами, місяць - цифрами або словами, рік - цифрами); 3) унікальний ідентифікатор платника або найменування (повне або скорочене) платника/прізвище, власне ім`я, по батькові (за наявності), номер рахунку платника в іноземній валюті або банківських металах, адресу платника; 4) найменування та місцезнаходження надавача платіжних послуг платника (назви країни і міста); 5) цифровий або літерний код іноземної валюти або банківського металу відповідно до Класифікатора іноземних валют та банківських металів, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 04 лютого 1998 року № 34 (у редакції постанови Правління Національного банку України від 19 квітня 2016 року № 269) (зі змінами) (далі - Класифікатор); 6) суму платіжної операції або масу банківських металів у тройських унціях цифрами (ціла частина числа відокремлюється комою) та словами; 7) унікальний ідентифікатор отримувача або найменування отримувача/прізвище, власне ім`я, по батькові (за наявності), номер рахунку отримувача в іноземній валюті або банківських металах, на який перераховуються кошти або банківські метали (для отримувача - фізичної особи, який не має рахунку, реквізит номера рахунку не заповнюється); 8) найменування надавача платіжних послуг отримувача [для банку - SWIFT-код/(BIC) або інший ідентифікатор банку отримувача; для небанківського надавача платіжних послуг отримувача - SWIFT-код/(BIC) або інший ідентифікатор банку отримувача, у якого небанківський надавач платіжних послуг має відкритий розрахунковий рахунок та номер розрахункового рахунку небанківського надавача платіжних послуг]; 9) комісійні - зазначається порядок сплати комісійних винагород (витрат) надавачу платіжних послуг платника й іншим надавачам платіжних послуг за перерахування коштів в іноземній валюті або банківських металів за рахунок платника (OUR) або отримувача (BEN) або платника та отримувача (SHA), надається право надавачу платіжних послуг платника утримувати комісійну винагороду без платіжної інструкції платника; 10) призначення платежу; 11) код країни отримувача (три символи) відповідно до його місцезнаходження або проживання (за наявності такої інформації) або країни реєстрації (заповнюється платником або надавачем платіжних послуг платника); 12) ідентифікаційний код платника - для юридичних осіб зазначається код за Єдиним державним реєстром підприємств та організацій України (ЄДРПОУ) або обліковий номер, який присвоюється контролюючими органами, для фізичних осіб зазначається реєстраційний номер облікової картки платника податків або серія (за наявності) та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та офіційно повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку в паспорті/запис в електронному безконтактному носії або в паспорті проставлено слово “відмова”); 13) підпис(и) [власноручний(і)/електронний(і)] відповідальної(их) особи(іб) платника, яка(і) відповідно до законодавства України має (ють) право розпоряджатися рахунком, або код автентифікації; 14) резидентність - зазначає платник - фізична особа свою та отримувача резидентність словами “резидент” чи “нерезидент” під час перерахування коштів в іноземній валюті або банківських металів на користь іншої фізичної особи в межах України.

Надавач платіжних послуг має право передбачати в платіжній інструкції в іноземній валюті або банківських металах додаткові реквізити.

Отже, платіжна інструкція в іноземній валюті або банківських металах, оформлюється ініціатором в електронній або паперовій формі, та повинна містити зокрема, підпис(и) [власноручний(і)/електронний(і)] відповідальної(их) особи(іб) платника, яка(і) відповідно до законодавства України має (ють) право розпоряджатися рахунком, або код автентифікації.

При цьому, пунктом 4 постанови Правління Національного банку України “Про затвердження Положення про використання електронного підпису та електронної печатки” від 20.12.2023 № 172, встановлено, що на період воєнного стану на території України та протягом шести місяців з дня його припинення чи скасування дозволяється використання електронних підписів чи печаток, що базуються на сертифікатах відкритих ключів, виданих кваліфікованими надавачами електронних довірчих послуг без відомостей про те, що особистий ключ зберігається в засобі кваліфікованого електронного підпису чи печатки, користувачами електронних довірчих послуг для здійснення електронної взаємодії, електронної ідентифікації та автентифікації фізичних, юридичних осіб і представників юридичних осіб у випадках, коли законодавством України передбачено використання виключно кваліфікованих електронних підписів чи печаток (засобів кваліфікованого електронного підпису чи печатки, кваліфікованих електронних довірчих послуг) або засобів електронної ідентифікації з високим рівнем довіри, крім вчинення в електронній формі правочинів, що підлягають нотаріальному посвідченню та/або державній реєстрації у випадках, установлених законами України, та випадках, пов`язаних із високим ризиком для інформаційної безпеки, що визначається власниками відповідних інформаційних та інформаційно-комунікаційних систем з урахуванням обмежень, установлених абзацом другим частини другої статті 17 Закону України “Про електронні довірчі послуги”.

Відповідно до пункту 39 розділу V Положення, платіжна інструкція на примусове списання (стягнення) коштів в іноземній валюті або банківських металів [далі - платіжна інструкція на примусове списання (стягнення)], оформляється стягувачем в електронній або в паперовій формі, надсилається для виконання, відкликається, приймається до виконання та виконується, повертається надавачем платіжних послуг відповідно до порядку, визначеного нормативно-правовим актом Національного банку з питань здійснення безготівкових розрахунків у національній валюті користувачів платіжних послуг, з урахуванням особливостей, викладених у цьому Положенні.

Надані позивачем до митного органу платіжні інструкції в іноземній валюті від 27.03.2025 №53 та від 02.04.2025 №54 містять електронний цифровий підпис відповідальної особи платника, яка відповідно до законодавства України має право розпоряджатися рахунком, директора ОСОБА_1 , вказаний документ прийнято банком по системі iFOBS (системі дистанційного обслуговування “клієнт-інтернет-банк) та містить всі обов`язкові реквізити, наявність яких передбачена законодавством України.

Платіжні інструкції в іноземній валюті від 27.03.2025 №53 та від 02.04.2025 №54, що надані позивачем до митного органу, додатково засвідчені підписом та печаткою АТ “Банк “Український капітал”.

Відтак, колегія суддів відхиляє доводи відповідача про неналежне оформлення вказаних платіжних документів.

Слід відмітити, що пунктом 4 специфікації №24 від 21.03.2025 до контракту від 30.01.2023 №19/01-SL/23 передбачено, що покупець здійснює 100% передоплату згідно з розрахунком-проформою, встановленим продавцем до 02.04.2025 включно, допускається часткова оплата.

Матеріалами справи підтверджується, що товар "Розчинник на основі метанолу. Реагент комплексний універсальний, марка RYK-85" не є штучним продуктом, а є розчином, тому його неможливо точно виміряти до кілограма або штуки. Кількість товару за специфікацією передбачала 250 т (+/- 10%), а на момент подачі декларацій не всі автомобілі, що здійснювали перевезення даної партії товару, встигли розпочати процедуру митного оформлення.

Так, позивачем разом із митними деклараціями надано до митного органу транспортні (перевізні) документи, а саме автотранспортні міжнародні накладні: №03/04 від 07.04.2025 на товар вагою нетто 24,20 т, №01/04 від 07.04.2025 на товар вагою нетто 25,12 т, №08/04 від 11.04.2025 на товар вагою нетто 23,84 т, №09/04 від 11.04.2025 на товар вагою нетто 22,40 т, №02/04 від 07.04.2025 на товар вагою нетто 24,32 т.

Колегія суддів вказує, що кількість товару, зазначеного у автотранспортних міжнародних накладних, повністю співпадає з кількістю товару, зазначеного у відповідних рахунках-фактурах №37L-1, №37L-2, №37L-3, №37L-4, №37L-5.

Як наслідок, кількість товару, перевезеного, згідно з вищевказаними автотранспортними міжнародними накладними та рахунками-фактурами, становила 119,88 т, в той час, як, згідно зі специфікацією від 21.03.2025 №24, загальна кількість імпортованого товару складала 250 т, чим пояснюється невідповідність суми сплачених коштів за товар та ваги товару.

Також, в автотранспортних міжнародних накладних як перевізник вказане ТОВ “АЛЬФА ГРУП 77”, з яким позивач уклав договір №73 про надання послуг з перевезення від 02.01.2023, за умовами якого ТОВ “АЛЬФА ГРУП 77” зобов`язується за завданням замовника надати послуги, перелічені в розділі 2 цього договору, в порядку та на умовах, визначених цим договором, а замовник зобов`язується провести розрахунок за виконані послуги в порядку та на умовах, визначених цим договором.

У пункті 4 автотранспортних міжнародних накладних вказано місце завантаження товару INBAP Terminal Warszawska 1B, за адресою 21-540 Malaszewicze Duze, що відповідає пункту 3 специфікації №24 від 21.03.2025 розділів, складених англійською та польською мовами.

Специфікацією №24 від 21.03.2025 передбачено умови поставки FCA.

Згідно правил Інкотермс 2020 FCA FREE CARRIER (... named place) ФРАНКО-ПЕРЕВІЗНИК (... назва місця) термін "франко-перевізник" означає, що продавець здійснює поставку товару, який пройшов митне очищення для експорту, шляхом передання призначеному покупцем перевізнику у названому місці. Слід зазначити, що вибір місця поставки впливає на зобов`язання щодо завантаження й розвантаження товару у такому місці. Якщо поставка здійснюється на площах продавця, продавець відповідає за завантаження. Якщо ж поставка здійснюється в іншому місці, продавець не несе відповідальності за розвантаження товару. Цей термін може бути застосований незалежно від виду транспорту, включаючи змішані (мультимодальні) перевезення. Під словом "перевізник" розуміється будь-яка особа, що на підставі договору перевезення зобов`язується здійснити або забезпечити здійснення перевезення товару залізницею, автомобільним, повітряним, морським, внутрішнім водним транспортом або комбінацією цих видів транспорту. Якщо покупець призначає іншу особу, ніж перевізник, прийняти товар для перевезення, то продавець вважається таким, що виконав свої обов`язки щодо поставки товару з моменту його передання такій особі.

Довідкою транспортних послуг ТОВ “АЛЬФА ГРУП 77” №15 від 07.04.2025 підтверджено, що вартість транспортування до кордону України з перевезення вантажу Реагент комплексний універсальний “RYК-85” СМR №01/04 від 07.04.2025 за маршрутом INBAP Terminal Warszawska 1B, за адресою 21-540 Malaszewicze Duze - до кордону України п/п Яготин складає 11661,40 грн..

Довідкою транспортних послуг ТОВ “АЛЬФА ГРУП 77” №14 від 07.04.2025 підтверджено, що вартість транспортування до кордону України з перевезення вантажу Реагент комплексний універсальний “RYК-85” СМR №02/04 від 07.04.2025 за маршрутом INBAP Terminal Warszawska 1B, за адресою 21-540 Malaszewicze Duze - до кордону України п/п Яготин складає 11661,40 грн..

Довідкою транспортних послуг ТОВ “АЛЬФА ГРУП 77” №16 від 07.04.2025 підтверджено, що вартість транспортування до кордону України з перевезення вантажу Реагент комплексний універсальний “RYК-85” СМR №03/04 від 07.04.2025 за маршрутом INBAP Terminal Warszawska 1B, за адресою 21-540 Malaszewicze Duze - до кордону України п/п Яготин складає 11661,40 грн..

Довідкою транспортних послуг ТОВ “АЛЬФА ГРУП 77” №18 від 11.04.2025 підтверджено, що вартість транспортування до кордону України з перевезення вантажу Реагент комплексний універсальний “RYК-85” СМR №08/04 від 11.04.2025 за маршрутом INBAP Terminal Warszawska 1B, за адресою 21-540 Malaszewicze Duze - до кордону України п/п Яготин складає 11735,42 грн..

Довідкою транспортних послуг ТОВ “АЛЬФА ГРУП 77” №17 від 11.04.2025 підтверджено, що вартість транспортування до кордону України з перевезення вантажу Реагент комплексний універсальний “RYК-85” СМR №09/04 від 11.04.2025 за маршрутом INBAP Terminal Warszawska 1B, за адресою 21-540 Malaszewicze Duze - до кордону України п/п Яготин складає 11735,42 грн..

Місця відвантаження товару, що вказані у довідках транспортних послуг, повністю відповідають відповідним відомостям, що зазначені у графі 4 кожної автотранспортної міжнародної накладної.

Відтак, колегія суддів відхиляє доводи митного органу про неможливість встановлення місця навантаження товару.

Вартість перевезення підтверджена описаними вище довідками транспортних послуг ТОВ “АЛЬФА ГРУП 77”, що надавалися позивачем до митного органу разом із митними деклараціями.

Отже, витрати на транспортування оцінюваних товарів до місця ввезення на митну територію України підтверджені довідками транспортних послуг ТОВ “АЛЬФА ГРУП 77” та не містять жодних розбіжностей, тоді як вартість транспортування товару по території України не впливає на митну вартість товару, оскільки, відповідно до пункту 2 частини 11 статті 58 Митного кодексу України, до митної вартості не включаються нижчезазначені витрати або кошти за умови виділення їх з ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, що документально підтверджені та які піддаються обчисленню, зокрема, витрати на транспортування після ввезення.

Первинний документ бухгалтерського обліку у розумінні Закону України “Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні”, яким за своєю правовою природою є акт виконаних робіт (наданих послуг), не є тотожнім документу, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів у розумінні Митного кодексу України, пунктом 6 частини 2 статті 53 якого передбачено, що документами, що підтверджують митну вартість товару є, зокрема, документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів.

При цьому, Митний кодекс України не встановлює вичерпний перелік документів про вартість перевезення оцінюваних товарів.

У постанові від 31.05.2019 у справі № 804/16553/14 Верховний Суд звернув увагу на те, що якщо законом не визначено доказ (докази), виключно яким (-ми) повинен підтверджуватися розмір витрат на перевезення, то такі витрати можуть підтверджуватися будь-якими доказами. Митний кодекс України не визначив вид доказів, якими повинен підтверджуватися розмір витрат на перевезення товарів (не вказав, що такими доказами можуть бути лише фінансові та/або бухгалтерські документи), а тому довідка про транспортні витрати є допустимим доказом на підтвердження витрат на перевезення товарів.

Стосовно того, що товар вироблено у ЕЕ (Естонія), поставлено з Польщі, а місцезнаходженням контрагента за договором “ЛЕКІ ТРЕЙД КОМПАНІ С.Р.О.” є Чеська Республіка, колегія суддів зазначає, що місцезнаходження контрагента “ЛЕКІ ТРЕЙД КОМПАНІ С.Р.О.” жодним чином не впливає на вартість товару, що був імпортований до України з Республіки Польща, яка входить до складу Європейського Союзу поряд із Чеською Республікою та Естонією, у якій товар вироблено.

Колегія суддів відхиляє доводи відповідача про непідтвердження витрат на транспортування з Естонії до Республіки Польща, оскільки товар був імпортований позивачем з Республіки Польща до України, що підтверджено митними деклараціями країни відправлення, що надані позивачем до митного органу, а також автотранспортними міжнародними накладними.

Доводи відповідача про наявність впливу на митну вартість товару договорів, що, за твердженням відповідача, укладалися “ЛЕКІ ТРЕЙД КОМПАНІ С.Р.О.” з іншими контрагентами, колегія суддів відхиляє, оскільки такі доводи є лише припущенням митного органу, що не підтверджене відповідачем належними, достовірними та допустимими доказами.

Щодо ненадання до митного органу документального підтвердження біржових котирувань, колегія суддів зазначає наступне.

Пунктом 9-25 розділу ХХІ Митного кодексу України установлено, що до 31 грудня 2030 року включно митною вартістю товарів, які вивозяться за межі митної території України з поміщенням у митний режим експорту та на які законом встановлено вивізне мито, що нараховується за адвалорними ставками (крім товарів, визначених статтею 19-2 Закону України "Про зовнішньоекономічну діяльність", у разі запровадження Кабінетом Міністрів України режиму експортного забезпечення), є ціна товару, зазначена у рахунку-фактурі чи рахунку-проформі, але не нижче середньоарифметичного значення котирувань цін на відповідні товари на міжнародних товарних біржах.

У разі якщо товари, зазначені в абзаці першому цього пункту, не є об`єктами торгівлі на міжнародних товарних біржах, митною вартістю таких товарів є ціна товару, зазначена у рахунку-фактурі чи рахунку-проформі, але не нижче за ціну товару, визначену з урахуванням середньоарифметичного значення котирувань цін на міжнародних товарних біржах на компоненти таких товарів або цін на внутрішньому ринку України (у разі відсутності цін на компоненти таких товарів на міжнародних товарних біржах) у порядку, затвердженому Кабінетом Міністрів України.

Середньоарифметичне значення котирувань цін на міжнародних товарних біржах на товари та/або їх компоненти, зазначені в абзацах першому та другому цього пункту, що склалися за попередній календарний місяць, обчислюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику економічного розвитку, у доларах США та до 10 числа кожного календарного місяця розміщується на його офіційному веб-сайті, а також надається центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну митну політику.

При цьому до розміщення на офіційному веб-сайті центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику економічного розвитку, оновленого середньоарифметичного значення котирувань цін на відповідні товари та/або їх компоненти на міжнародних товарних біржах застосовується попередньо розміщене середньоарифметичне значення котирувань цін на відповідні товари та/або їх компоненти.

Для цілей цього пункту перелік міжнародних товарних бірж затверджується Кабінетом Міністрів України.

У разі невиконання декларантом умов, визначених цим пунктом, митний орган приймає рішення про відмову у митному оформленні відповідних товарів.

Водночас у даному випадку товар ввозився позивачем до України, а не вивозився за межі митної території України.

Постановою Кабінету Міністрів України від 09 грудня 2020 року № 1221 “Про затвердження переліку сировинних товарів та визнання такою, що втратила чинність, постанови Кабінету Міністрів України від 8 вересня 2016 р. № 616” відповідно до підпункту 39.3.3.4 підпункту 39.3.3 пункту 39.3 статті 39 Податкового кодексу України Кабінетом Міністрів України затверджено Перелік сировинних товарів, до якого відноситься, зокрема, етанол (метиловий спирт) – код УКТЗЕД 2905 11 00 00.

Тоді як у спірному випадку позивач імпортував “Розчинники на основі метанолу: Реагент комплексний універсальний "RYК-85", код УКТЗЕД 38140090 90 0, тобто товар з кодом УКТЗЕД, що не передбачений Переліком сировинних товарів.

Перелік видів продукції, торгівля якими здійснюється виключно на організованих товарних ринках затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 30 грудня 2021 року №1433, та до цього Переліку не входить продукція, яку імпортував позивач.

З огляду на викладене, колегія суддів відхиляє доводи відповідача про правомірність оскаржуваних рішень з посиланням на те, що декларантом не надано до митного органу документального підтвердження біржових котирувань.

У спірному випадку митний орган не довів наявність об`єктивних обставин, які викликали відповідні сумніви щодо повноти обчислення декларантом митної вартості товару, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також необхідність перевірки сумнівних, на думку відповідача, відомостей шляхом витребування додаткових документів.

Відповідно до частини 1, 2 статті 55 Митного кодексу України, рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

Прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити: 1) обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано; 2) наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; 3) вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною третьою статті 53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана митним органом; 4) обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування; 5) інформацію про: а) право декларанта або уповноваженої ним особи на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються: у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною митним органом; у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання забезпечення сплати митних платежів відповідно до розділу Х цього Кодексу в розмірі, визначеному митним органом відповідно до частини сьомої цієї статті; б) право декларанта або уповноваженої ним особи оскаржити рішення про коригування заявленої митної вартості до органу вищого рівня відповідно до глави 4 цього Кодексу або до суду.

Відповідно до пункту 2.1 Правил заповнення рішення про коригування митної вартості товару, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 24.05.2012 №598 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 01.06.2012 за №883/21195), посилання на використання цінової бази Єдиної автоматизованої інформаційної системи Держмитслужби у Рішенні допускається тільки при визначенні митної вартості відповідно до положень статей 59, 60 та 64 Кодексу з обов`язковим зазначенням номера та дати митної декларації, яка була взята за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, з поясненнями щодо зроблених коригувань на обсяг партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо. У випадку визначення митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу (стаття 64 Кодексу) зазначаються докладна інформація та джерела, які використовувалися митним органом при її визначенні.

Таким чином, у рішенні про коригування заявленої митної вартості, крім номера та дати митних декларацій, які були взяті за основу для визначення митної вартості оцінюваних товару, митний орган повинен також навести пояснення щодо зроблених коригувань на обсяги партії ідентичних або подібних (аналогічних) товару, умов поставки, комерційних умов тощо та зазначити докладну інформацію і джерела, які використовувалися митним органом при визначенні митної вартості оцінюваних товару із застосуванням резервного методу.

Аналогічна правова позиція наведена у постанові Верховного Суду від 08.02.2019 у справі №825/648/17.

При прийнятті спірних рішень відповідач використав наявну в нього інформацію та навів у оспорюваних рішеннях номер і дату митної декларації, митну вартість з якої взято за основу.

Однак, відповідачем не доведено, що умови поставки, комерційні умови за ЕМД від 08.04.2025 №25UA903050006590U0 були подібними до тих, що визначені документами, поданими позивачем митному органу разом із митними деклараціями №25UA903180000157U0 від 09.04.2025, №25UA903180000156U0 від 09.04.2025, №25UA903180000163U8 від 09.04.2025, №25UA903180000164U7 від 09.04.2025 та №25UA903180000155U1 від 09.04.2025.

Матеріали справи не містять доказів того, що партія товару за ЕМД від 08.04.2025 №25UA903050006590U0 відповідала по кількості та по якісних характеристиках імпортованому позивачем товару за описаними вище митними деклараціями.

Аналогічно матеріали справи не містять доказів того, що товар - хімічна сполука, що був імпортований за використаною відповідачем митною декларацією, є аналогічним імпортованому позивачем товару як за відсотковим розміром вмісту метанолу, так і за складом хімічної речовини - розчинника.

Сама ж по собі різниця між вартістю товару, задекларованого особою, та вартістю схожих товарів, що розмитнювались іншою особою у попередніх періодах, не свідчить про наявність порушень з боку декларанта і не є підставою для автоматичного збільшення митної вартості товару до показників бази даних Держмитслужби.

Відтак, приймаючи рішення про коригування митної вартості імпортованого позивачем товару за другорядним (резервним) методом, митний орган не вказав, яким чином митна вартість товару була визначена саме в такому розмірі, які складові вплинули на формування такої вартості, та не навів жодних розрахунків, за якими митним органом було визначено таку вартість товару, що є порушенням статті 55 Митного кодексу України.

Частиною 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Суб`єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.

Відповідачем не доведено правомірності оскаржуваних рішень про коригування митної вартості товарів №UA903180/2025/000008/2 від 09.04.2025, №UA903000/2025/000128/2 від 09.04.2025, №UA903180/2025/000009/2 від 14.04.2025, №UA903180/2025/000010/2 від 14.04.2025, №UA903180/2025/000011/2 від 16.04.2025.

Підсумовуючи викладене вище, зважаючи на встановлені обставини справи та наведені вище норми законодавства, якими врегульовано спірні правовідносини, колегія суддів дійшла висновку, що рішення про коригування митної вартості товарів №UA903180/2025/000008/2 від 09.04.2025, №UA903000/2025/000128/2 від 09.04.2025, №UA903180/2025/000009/2 від 14.04.2025, №UA903180/2025/000010/2 від 14.04.2025, №UA903180/2025/000011/2 від 16.04.2025 прийняті відповідачем не на підставі, що визначені Конституцією та Митним кодексом України, без урахування всіх обставин, що мають значення для їх прийняття, а тому є протиправними та підлягають скасуванню.

Відтак, враховуючи вищевикладене, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про задоволення адміністративного позову ТОВ "АТЛАНТІК 2020".

Суд враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у касаційному провадженні), сформовану, зокрема у справах "Салов проти України" (заява № 65518/01; пункт 89), "Проніна проти України" (заява № 63566/00; пункт 23) та "Серявін та інші проти України" (заява № 4909/04; пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча п. 1 ст. 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (Ruiz Torija v. Spain) серія A. 303-A; пункт 29).

Суд, у цій справі, також враховує положення Висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів щодо якості судових рішень (п. 32-41), в якому, серед іншого, звертається увага на те, що усі судові рішення повинні бути обґрунтованими, зрозумілими, викладеними чіткою і простою мовою і це є необхідною передумовою розуміння рішення сторонами та громадськістю; у викладі підстав для прийняття рішення необхідно дати відповідь на доречні аргументи та доводи сторін, здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави захисту; обсяг цього обов`язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення. При цьому, зазначений Висновок, крім іншого, акцентує увагу на тому, що згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.

Враховуючи вищезазначені положення, дослідивши фактичні обставини та питання права, що лежать в основі спору по даній справі, колегія суддів прийшла до висновку про відсутність необхідності надання відповіді на інші аргументи сторін, оскільки судом були досліджені усі основні питання, які є важливими для прийняття даного судового рішення.

За наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін (п. 1 ч. 1 ст. 315 КАС України).

Відповідно до статті 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

На підставі викладеного, колегія суддів, погоджуючись з висновками суду першої інстанції, вважає, що суд дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення фактичних обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин норми матеріального та процесуального права.

Доводи апеляційної скарги встановлених обставин справи та висновків суду першої інстанції не спростовують та не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи.

Керуючись ст. ст. 242, 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Енергетичної митниці залишити без задоволення.

Рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 13.10.2025 по справі № 440/6539/25 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Головуючий суддя С.П. Жигилій

Судді Т.С. Перцова Я.М. Макаренко