Рішення від 19 березня 2026 р. у справі №620/751/26 — Чернігівський окружний адміністративний суд

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 березня 2026 року Чернігів Справа № 620/751/26

Чернігівський окружний адміністративний суд у складі судді Дубіної М.М., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення та виклику учасників справи за наявними у справі матеріалами справу за позовом ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії,

У С Т А Н О В И В:

23.01.2026 ОСОБА_1 ( ОСОБА_1 ) звернувся до суду з позовом, у якому, з урахуванням ухвали судді Чернігівського окружного адміністративного суду від 24.02.2026 та збільшення позовних вимог, просить:

визнати протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо нарахування та виплати йому за період з 12.10.2022 по 19.05.2023 грошового забезпечення (посадового окладу та окладу за військовим званням), а також всіх інших належних за цей період додаткових видів грошового забезпечення (надбавки за вислугу років, надбавки за особливості проходження служби, премій, грошової допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань), визначивши їх розмір, виходячи з розмірів посадового окладу та окладу за військовим званням, розрахованих шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України від 12.12.2021 № 1928-IX «Про Державний бюджет України на 2022 рік» (далі – Закон № 1928-IX) станом на 01.01.2022, Законом України від 03.11.2022 № 2710-IX «Про Державний бюджет України на 2023 рік» (далі – Закон № 2710-IX) станом на 01.01.2023, на відповідні тарифні коефіцієнти, згідно з пунктом 4 постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» (далі – постанова № 704);

зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_2 здійснити йому перерахунок та виплату за період з 12.10.2022 по 19.05.2023 грошового забезпечення (посадового окладу та окладу за військовим званням), а також всіх інших належних за цей період додаткових видів грошового забезпечення (надбавки за вислугу років, надбавки за особливості проходження служби, премій, грошової допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань), визначивши їх розмір, виходячи з розмірів посадового окладу та окладу за військовим званням, розрахованих шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом № 1928-IX станом на 01.01.2022, Законом № 2710-IX станом на 01.01.2023, на відповідні тарифні коефіцієнти, згідно з пунктом 4 постанови № 704, з урахуванням раніше виплачених сум;

визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 щодо нарахування та виплати йому за період з 18.06.2025 по 15.10.2025 грошового забезпечення (посадового окладу та окладу за військовим званням), а також всіх інших належних за цей період додаткових видів грошового забезпечення (надбавки за вислугу років, надбавки за особливості проходження служби, премій), визначивши їх розмір, виходячи з розмірів посадового окладу та окладу за військовим званням, розрахованих шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом від 19.11.2024 № 4059-IX «Про Державний бюджет України на 2025 рік» (далі – Закон № 4059-IX) станом на 01.01.2025, на відповідні тарифні коефіцієнти, згідно з пунктом 4 постанови № 704;

зобов`язати військову частину НОМЕР_1 здійснити йому перерахунок та виплату за період з 18.06.2025 по 15.10.2025 грошового забезпечення (посадового окладу та окладу за військовим званням), а також всіх інших належних за цей період додаткових видів грошового забезпечення (надбавки за вислугу років, надбавки за особливості проходження служби, премій), визначивши їх розмір, виходячи з розмірів посадового окладу та окладу за військовим званням, розрахованих шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом № 4059-IX станом на 01.01.2025, на відповідні тарифні коефіцієнти, згідно з пунктом 4 постанови № 704, з урахуванням раніше виплачених сум;

визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 щодо виплати йому індексації грошового забезпечення за період з 01.01.2024 по 15.10.2025, з встановленням базового місяця – березня 2018 року;

зобов`язати військову частину НОМЕР_1 нарахувати йому індексацію грошового забезпечення за період з 01.01.2024 по 15.10.2025 із застосуванням місяця для обчислення індексу споживчих цін для розрахунку індексації грошового забезпечення (базового місяця) – березня 2018 року, відповідно до вимог Закону України від 03.07.1991 № 1282-XII «Про індексацію грошових доходів населення» (далі - Закон № 1282-XII), Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 №1078 (далі – Порядок № 1078), та виплатити з урахуванням вже виплачених сум;

визнати протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо нарахування та виплати йому грошової допомоги для оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань за 2022 рік без урахування у складі грошового забезпечення індексації грошового забезпечення;

зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_2 здійснити перерахунок та доплатити йому грошову допомогу на оздоровлення, матеріальну допомогу для вирішення соціально-побутових питань за 2022 рік з урахуванням у складі місячного грошового забезпечення індексації грошового забезпечення, з урахуванням раніше виплачених сум;

визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 щодо нарахування та виплати йому грошової допомоги для оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань за 2024 рік без урахування у складі грошового забезпечення індексації грошового забезпечення;

зобов`язати військову частину НОМЕР_1 здійснити перерахунок та доплатити йому грошову допомогу на оздоровлення, матеріальну допомогу для вирішення соціально-побутових питань за 2024 рік, з урахуванням у складі місячного грошового забезпечення індексації грошового забезпечення, з урахуванням раніше виплачених сум;

визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 щодо нарахування та виплати йому додаткової винагороди, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану» (далі – постанова № 168) у розмірі до 100 000,00 грн щомісячно за періоди з 12.09.2024 по 26.09.2024, з 27.09.2024 по 30.10.2024, з 31.10.2024 по 27.11.2024, з 28.11.2024 по 25.12.2024, 26.12.2024 по 17.01.2025, з 18.01.2025 по 07.02.2025 пропорційно дням перебування на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров`я (у тому числі закордонних), включаючи час переміщення з одного лікарняного закладу охорони здоров`я до іншого, або перебування у відпустці для лікування після тяжкого поранення за висновком (постановою) військово-лікарської (лікарсько-експертної, медичної) комісії у зв`язку з пораненням (контузією, травмою, каліцтвом), пов`язаним із захистом Батьківщини;

зобов`язати військову частину НОМЕР_1 здійснити нарахування та виплату йому додаткової винагороди, відповідно до постанови №168 у розмірі до 100 000,00 грн щомісячно за періоди з 12.09.2024 по 26.09.2024, з 27.09.2024 по 30.10.2024, з 31.10.2024 по 27.11.2024, з 28.11.2024 по 25.12.2024, 26.12.2024 по 17.01.2025, з 18.01.2025 по 07.02.2025 пропорційно дням перебування на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров`я (у тому числі закордонних) включаючи час переміщення з одного лікарняного закладу охорони здоров`я до іншого, або перебування у відпустці для лікування після тяжкого поранення за висновком (постановою) військово-лікарської (лікарсько-експертної, медичної) комісії у зв`язку з пораненням (контузією, травмою, каліцтвом), пов`язаним із захистом Батьківщини, з урахуванням виплачених сум за вказані періоди;

визнання протиправною бездіяльності військової частини НОМЕР_1 щодо нарахування та виплати йому надбавки за вислугу років на військовій службі у відсотках посадового окладу (за основною чи тимчасово займаною посадою) з урахуванням окладу за військовим званням за період з 26.06.2024 по 15.10.2025 з урахуванням календарної та пільгової вислуги у розмірі 30 відсотків;

зобов`язати військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити йому перераховану надбавку за вислугу років на військовій службі у відсотках посадового окладу (за основною чи тимчасово займаною посадою) з урахуванням окладу за військовим званням за період з 26.06.2024 по 15.10.2025 з урахуванням календарної та пільгової вислуги у розмірі 30 відсотків;

визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 щодо виплати надбавки за особливості проходження служби, передбаченої абзацом четвертим підпункту 1 пункту 5 постанови №704 за період з 26.06.2024 по 15.10.2025, з урахуванням належного йому розміру набавки за вислугу років;

зобов`язати військову частину НОМЕР_1 здійснити перерахунок та доплату надбавки за особливості проходження служби, передбаченої абзацом четвертим підпункту 1 пункту 5 постанови №704 за період з 26.06.2024 по 15.10.2025, з урахуванням належного йому розміру набавки за вислугу років;

визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 щодо не зарахування йому до пільгової вислуги років періодів, зазначених у довідці від 03.01.2026 № 77/94 із розрахунку один місяць служби за три місяці;

зобов`язати військову частину НОМЕР_1 перерахувати йому пільгову вислугу років, врахувавши періоди безпосередньої участі в заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, зазначені в довідці військової частини НОМЕР_1 від 03.01.2026 № 77/94, із розрахунку один місяць служби за три місяці, перерахувати загальну вислугу років та внести відповідні зміни в наказ командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 15.10.2025 № 299.

визнання протиправною бездіяльності ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо не нарахування та невиплати йому надбавки за вислугу років на військовій службі у відсотках посадового окладу (за основною чи тимчасово займаною посадою) з урахуванням окладу за військовим званням за період з 12.10.2022 по 31.12.2022 з урахуванням календарної та пільгової вислуги у розмірі 25 відсотків;

зобов`язання ІНФОРМАЦІЯ_2 нарахувати та виплатити йому перераховану надбавку за вислугу років на військовій службі у відсотках посадового окладу (за основною чи тимчасово займаною посадою) з урахуванням окладу за військовим званням за період з 12.10.2022 по 31.12.2022 з урахуванням календарної та пільгової вислуги у розмірі 25 відсотків;

визнати протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо не виплати «надбавки за особливості проходження служби» передбаченої абзацом четвертим підпункту 1 пункту 5 постанови №704 за період з 12.10.2022 по 31.12.2022 з урахуванням належного йому розміру «набавки за вислугу років»;

зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_1 здійснити перерахунок та доплату «надбавки за особливості проходження служби» передбаченої абзацом четвертим підпункту 1 пункту 5 постанови №704 за період з 12.10.2022 по 31.12.2022 з урахуванням належного йому розміру «набавки за вислугу років»;

визнати протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо не виплати грошової допомоги на оздоровлення та матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань за 2022 рік з урахуванням належного йому розміру «набавки за вислугу років» та «надбавки за особливості проходження служби»;

зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_1 здійснити перерахунок та доплату грошової допомоги на оздоровлення та матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань за 2022 рік з урахуванням належного йому розміру «набавки за вислугу років» та «надбавки за особливості проходження служби».

На обґрунтування заявлених вимог ОСОБА_1 зазначає, що ІНФОРМАЦІЯ_2 впродовж 2022 – 2023 років та військова частина НОМЕР_2 , правонаступником якої є військова частина НОМЕР_1 , у період з 18.06.2025 по 15.10.2025, обчислюючи та виплачуючи йому грошове забезпечення у заниженому розмірі діяли протиправно, оскільки у зв`язку із підвищенням у 2022 – 2023 роках та у 2025 році посадового окладу та окладу за військовим званням через зростання прожиткового мінімуму для працездатних осіб, установленого законом про бюджет станом на 01 січня відповідного календарного року, його грошове забезпечення (основне та додаткове) та одноразові грошові виплати (грошова допомога на оздоровлення та матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань), які визначаються урахуванням посадового окладу та окладу за військове звання, мали бути визначені відповідачем шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого відповідними законами станом на: 01.01.2022, 01.01.2023, станом на 01.01.2025 на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14 до постанови №704. Також позивач зазначає, що , що індексація входить до складу грошового забезпечення, з якого має бути обрахована грошова допомога для оздоровлення, на вирішення соціально-побутових питань, тому, оскільки у спірному випадку виплата позивачу індексації грошового забезпечення мала щомісячний характер, та враховуючи її особливу правову природу, у відповідача були відсутні правові підстави для її не включення до обрахунку спірних виплат. Окрім того, позивач зазначає, що за період з 01.01.2024 до 15.10.2025 індексація грошового забезпечення нараховувалась та виплачувалась йому не у повному обсязі, оскільки відповідач у межах спірних правовідносин безпідставно оминув норми абзаців третього, четвертого, шостого пункту 5 Порядку № 1078 в частині вирішення питання про наявність підстав для виплати позивачу індексації його грошового забезпечення у місяці підвищення доходу (березень 2018 року), не встановив, чи перевищує розмір підвищення грошового доходу позивача суму індексації. До того ж, позивач вказує на те, що військовою частиною НОМЕР_1 протиправно не виплачено додаткову винагороду до 100 000 грн за період з 26.12.2024 по 07.02.2025 пропорційно часу перебування на стаціонарному лікуванні у зв`язку з отримання травми, яка пов`язана із захистом Батьківщини; не правильно визначено надбавку за вислугу років (не враховано пільгову вислугу років); не пораховано пільгову вислугу років у наказі про виключення зі списків військової частини.

Ухвалою судді Чернігівського окружного адміністративного суду Дубіної М.М. від 28.01.2026 позовну заяву ОСОБА_1 прийнято до розгляду та відкрито провадження у цій справі. Ухвалено здійснювати розгляд справи суддею одноособово за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення та виклику учасників справи за наявними у справі матеріалами.

У відзиві на позовну заяву представники відповідачів заперечуючи проти заявлених позовних вимог, вказує на те, що ІНФОРМАЦІЯ_2 та військова частина НОМЕР_2 , у яких проходив службу позивач у відповідні періоди, нараховували та виплачували належне йому грошове забезпечення (основне та додаткове) із дотриманням чинного законодавства, визначаючи розмір грошового забезпечення позивача шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2018, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно із додатками 1, 12, 13, 14 до постанови № 704 із індексацією у періоди, коли відбувалось перевищення зазначеної вище відмітки індексу споживчих цін у 103%.

Суд, оцінивши належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок наявних у матеріалах справи доказів у їх сукупності, встановив наступне.

ОСОБА_1 проходив військову службу за мобілізацією при військовій частині НОМЕР_3 у період з 08.05.2022 по 11.10.2022, у військовій частині НОМЕР_2 з 12.10.2022 по 24.12.2024 та з 25.12.2024 по 15.10.2025 у військовій частині НОМЕР_1 .

Зокрема, військова частина НОМЕР_1 листом від 06.01.2026 № 165/94 на адвокатський запит в інтересах позивача від 02.01.2026 № 1 щодо надання документів, які стосуються останнього, надано довідку форми 12 згідно додатку 28 до Інструкції з діловодства у ЗСУ (підпункт 2.8.4.1) про безпосередню участь особи у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, копію картки особового рахунку військовослужбовця ОСОБА_2 за 2025 рік у період проходження служби у в/ч НОМЕР_1 , виписку з наказу (по стройовій частині). Також повідомлено, що копію картки особового рахунку військовослужбовця ОСОБА_2 за 2022, 2023 роки та довідку про його грошове забезпечення за вказаний період військова частина надати не може, так як до 01.08.2023 військова частина НОМЕР_2 перебувала на фінансовому забезпечені у ІНФОРМАЦІЯ_3 та передана у підпорядкування військової частини НОМЕР_1 на підставі Директиви Міністра оборони України та Головнокомандувача Збройних Сил України від 26.07.2023 № Д-321/71 /дек, Директиви командира військової частини НОМЕР_4 від 28.07.2023 № Д43ДСК. Стосовно отримання інформації про виплати до 01.08.2023 рекомендовано звернутись до ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Окрім того судом встановлено, що в інтересам позивача до військової частини НОМЕР_1 направлялись адвокатські запити від 13.10.2025 (вих. № 1), від 18.11.2025 р. (вих. № 1), від 31.12.2025 (вих. № 1), від 02.01.2026 (вих. № 1) з проханням надати необхідну інформацію про грошове забезпечення за період проходження служби у військовій частині НОМЕР_2 та у військовій частині НОМЕР_1 .

Листом від 01.01.2026 № 1/94 військова частина НОМЕР_1 на запит від 31.12.2025 (вих. № 1) надала довідки про обставини травми, копію наказу про виключення зі списків особового складу військової частини НОМЕР_1 , про зарахування до списків особового складу військової частини НОМЕР_2 , про зарахування до списків особового складу військової частини НОМЕР_1 , картки особового рахунку військовослужбовця за 2023-2024 роки, грошовий атестат без підпису позивача, які містяться в матеріалах справи.

При ознайомлення з наданою та наявною у позивача інформацією, встановлено:

розрахунок посадового окладу, окладу за військове звання в період з 12.10.2022 по 19.05.2023 та з 18.06.2025 по 15.10.2025 здійснювався виходячи з прожиткового мінімуму станом на 01 січня 2018 року (1762 грн), а не станом на 01.01.2022, 01.01.2023, 01.01.2025, так само як і інші види грошового забезпечення;

індексація грошового забезпечення за період з 01.01.2024 по 15.10.2025 проведене без урахування базового місяця – березня 2018 року;

при розрахунку допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань за 2022 рік, 2024 рік не було враховано індексацію грошового забезпечення;

додаткова винагорода до 100 000 грн за період з 26.12.2024 по 07.02.2025 пропорційно часу перебування на стаціонарному лікуванні у зв`язку з отримання травми, яка пов`язана із захистом Батьківщини не виплачувалась.

Згідно із витягом із наказу командира військової частини НОМЕР_1 від 15.10.2025 № 299 судом встановлено, що позивача з 15.10.2025 виключено зі списків особового складу військової частини та всіх видів забезпечення; у зв`язку з незаконним перебуванням поза межами військової частини з 12.02.2025 по 29.08.2025 у військовій частині НОМЕР_1 , зроблено перерахунок відпусток за 2025 рік та не враховувано цей період у вислугу років; вислуга років в Збройних Силах України становить: календарна - 04 роки, 03 місяці, 24 дні, пільгова - 00 років, 00 місяців, 00 днів, загальна - 04 роки, 03 місяці, 24 дні; щорічна основна відпустка за 2022 рік не використовувалась; щорічна основна відпустка за 2023 рік використовувалась терміном 10 (десять) діб; щорічна основна відпустка за 2024 рік використовувалась терміном 15 (п`ятнадцять) діб; щорічна основна відпустка за 2025 рік не використовувалась; виплачено надбавку за особливості проходження служби в розмірі 65% посадового окладу з урахуванням окладу за військовим званням та надбавки за вислугу років за період з 01 по 15 жовтня 2025 року; матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань, відповідно до Інструкції про порядок виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам, затвердженої наказом Міністра оборони України від 11.06.2011 №260 за 2025 рік не виплачена.

ОСОБА_1 , вважаючи, протиправною бездіяльність відповідачів щодо вірного обрахунку його щомісячного та додаткового грошового забезпечення, а також нарахування та виплати індексації грошового забезпечення, додаткової винагороди, надбавки за вислугу років , надбавки за особливості проходження служби через незарахування йому до пільгової вислуги років періодів його участі в заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України звернувся до суду з цим позовом.

Суд, визначаючись щодо заявлених вимог по суті, виходить з того, що відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Абзац п`ятий статті 17 Конституції України встановлює, що Держава забезпечує соціальний захист громадян України, які перебувають на службі у Збройних Силах України та в інших військових формуваннях, а також членів їхніх сімей.

Згідно зі статтею 40 Закону України від 25.03.1992 №2232-XII «Про військовий обов`язок і військову службу» (далі – Закон №2232-XII) гарантії правового і соціального захисту громадян України, які виконують конституційний обов`язок щодо захисту Вітчизни, забезпечуються відповідно до законів України «Про Збройні Сили України», «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», «Про державні гарантії соціального захисту військовослужбовців, які звільняються із служби у зв`язку з реформуванням Збройних Сил України, та членів їхніх сімей» та іншими законами.

Частина перша статті 43 Закону №2232-XII встановлює, що фінансове забезпечення заходів, пов`язаних з організацією військової служби і виконанням військового обов`язку, здійснюється за рахунок і в межах коштів Державного бюджету України. Додаткове фінансування цих заходів може відбуватися за рахунок інших джерел, не заборонених законодавством.

Отже нарахування грошового забезпечення військовослужбовців здійснюється за рахунок Державного бюджету.

Вимогами статті 92 Конституції України визначено, що Державний бюджет України і бюджетна система України встановлюються виключно законами України.

Виключно законом про Державний бюджет України відповідно до статті 95 Конституції України визначаються будь-які видатки держави на загальносуспільні потреби, розмір і цільове спрямування цих видатків.

Держава прагне до збалансованості бюджету України.

Згідно зі статтею 96 Конституції України Державний бюджет України затверджується щорічно Верховною Радою України на період з 1 січня по 31 грудня, а за особливих обставин - на інший період.

Кабінет Міністрів України не пізніше 15 вересня кожного року подає до Верховної Ради України проект закону про Державний бюджет України на наступний рік. Разом із проектом закону подається доповідь про хід виконання Державного бюджету України поточного року.

Щодо розрахунку грошового забезпечення позивача на підставі прожиткового мінімуму станом на 01.01.2022, 01.01.2023, 01.01.2025, суд враховує таке.

Відповідно до статті 9 Закону України від 20.12.1991 №2011-XII «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» (далі – Закон № 2011-ХІІ) держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.

Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері праці та соціальної політики, інші центральні органи виконавчої влади відповідно до їх компетенції розробляють та вносять у встановленому порядку пропозиції щодо грошового забезпечення військовослужбовців.

До складу грошового забезпечення входять:

посадовий оклад, оклад за військовим званням;

щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія);

одноразові додаткові види грошового забезпечення.

Грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця.

Грошове забезпечення підлягає індексації відповідно до закону.

Грошове забезпечення виплачується у розмірах, що встановлюються Кабінетом Міністрів України, та повинно забезпечувати достатні матеріальні умови для комплектування Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів кваліфікованим особовим складом, враховувати характер, умови служби, стимулювати досягнення високих результатів у службовій діяльності.

Порядок виплати грошового забезпечення визначається Міністром оборони України, керівниками центральних органів виконавчої влади, що мають у своєму підпорядкуванні утворені відповідно до законів України військові формування та правоохоронні органи, керівниками розвідувальних органів України.

Порядок і розміри грошового забезпечення військовослужбовців, відряджених до державних органів, підприємств, установ, організацій, а також державних та комунальних навчальних закладів для виконання завдань в інтересах оборони держави та її безпеки із залишенням на військовій службі, визначаються Кабінетом Міністрів України.

За військовослужбовцями, які тимчасово проходять військову службу за межами України, зберігається виплата грошового забезпечення в національній валюті та виплачується винагорода в іноземній валюті за нормами і в порядку, що визначаються Кабінетом Міністрів України.

За військовослужбовцями, захопленими в полон або заручниками, а також інтернованими в нейтральних державах або безвісно відсутніми, зберігаються виплати в розмірі посадового окладу за останнім місцем служби, окладу за військовим званням, надбавки за вислугу років, інших щомісячних додаткових видів грошового забезпечення постійного характеру та інші види грошового забезпечення з урахуванням зміни вислуги років та норм грошового забезпечення. Сім`ям зазначених військовослужбовців щомісячно виплачується грошове забезпечення, в тому числі додаткові та інші види грошового забезпечення, у порядку та в розмірах, що встановлюються Кабінетом Міністрів України.

Дія цього пункту не поширюється на військовослужбовців, які добровільно здалися в полон, самовільно залишили військові частини (місця служби) або дезертирували зі Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів.

Грошове забезпечення виплачується таким членам сімей військовослужбовців:

дружині (чоловіку), а в разі її (його) відсутності - повнолітнім дітям, які проживають разом з нею (ним), або законним представникам (опікунам, піклувальникам) чи усиновлювачам неповнолітніх дітей (осіб з інвалідністю з дитинства - незалежно від їх віку), а також особам, які перебувають на утриманні військовослужбовців, або батькам військовослужбовців рівними частками, якщо військовослужбовці не перебувають у шлюбі і не мають дітей. Виплата грошового забезпечення цим членам сімей здійснюється до повного з`ясування обставин захоплення військовослужбовців у полон або заручниками, інтернування військовослужбовців або їх звільнення, або визнання їх у встановленому законом порядку безвісно відсутніми чи померлими. У всіх випадках виплата грошового забезпечення здійснюється не більше ніж до дня виключення військовослужбовця зі списків особового складу військової частини.

У разі індексації грошового забезпечення, в тому числі додаткового та інших видів грошового забезпечення, військовослужбовців Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів грошове забезпечення членам сімей військовослужбовців, захоплених у полон або заручниками, а також інтернованих у нейтральних державах або безвісно відсутніх, виплачується з урахуванням такої індексації - з дня прийняття рішення про проведення такої індексації. Порядок та умови перерахунку розміру грошового забезпечення, в тому числі додаткового та інших видів грошового забезпечення, військовослужбовців Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів встановлюються Кабінетом Міністрів України.

Фінансове забезпечення витрат, пов`язаних з реалізацією цього Закону, відповідно до статті 23 Закону №2011-XII здійснюється за рахунок коштів, що передбачаються в Державному бюджеті України на відповідний рік для Міністерства оборони України, розвідувальних органів України та інших центральних органів виконавчої влади, що мають у своєму підпорядкуванні військові формування та правоохоронні органи, інших джерел, передбачених законом.

Пільги, компенсації та гарантії, передбачені цим Законом надаються за рахунок і в межах бюджетних асигнувань на утримання відповідних бюджетних установ.

Згідно із частиною третьою статті 9-1 Закону № 2011-ХІІ при переїзді військовослужбовців, які проходять військову службу за контрактом, а також тих, хто перебуває на кадровій військовій службі та військовій службі за призовом осіб офіцерського складу, на нове місце військової служби в інший населений пункт, у зв`язку з призначенням на військову посаду, зарахуванням до військового навчального закладу, термін навчання в якому становить не менше шести місяців, або у зв`язку з передислокацією військової частини їм виплачується підйомна допомога в розмірі місячного грошового забезпечення на військовослужбовця і 50 відсотків місячного грошового забезпечення на кожного члена сім`ї військовослужбовця, який переїжджає з ним на нове місце військової служби.

Тарифні сітки розрядів і коефіцієнтів посадових окладів військовослужбовців затверджені постановою №704.

Пунктом 4 постанови №704 в редакції до прийняття Кабінетом Міністрів України постанови від 21.02.2018 №103 «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб» (далі – постанова №103), встановлено, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14.

Пунктом 6 постанови №103 вирішено внести зміни до постанов Кабінету Міністрів України, що додаються.

Пунктом 3 Змін, що вносяться до постанов Кабінету Міністрів України, затверджених постановою №103, пункт 4 постанови №704 викладено в такій редакції:

«4. Установити, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2018 р., на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13 і 14.».

Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 29.01.2020 у справі №826/6453/18 визнано протиправним та скасовано пункт 6 постанови №103.

Таким чином, з 29.01.2020 пункт 4 постанови №704 відновив свою дію в редакції, яка діяла до внесення змін постановою №103 та діє в редакції, відповідно до якої розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14.

Зазначена норма права передбачає, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями визначаються, як правило, виходячи із розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року. Лише у тому разі, якщо розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб є меншим ніж 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, для проведення відповідних розрахунків використовується величина, яка дорівнює 50 відсоткам розміру мінімальної заробітної плати.

Водночас Верховна Рада України ухвалила Закон України від 06.12.2016 №1774-VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» (далі - Закон №1774-VIII), що відповідно до пункту 1 вказаного розділу набрав чинності з 1 січня 2017 року.

Пунктом 3 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону №1774-VIII установлено, що мінімальна заробітна плата після набрання чинності цим Законом не застосовується як розрахункова величина для визначення посадових окладів та заробітної плати працівників та інших виплат. До внесення змін до законів України щодо незастосування мінімальної заробітної плати як розрахункової величини вона застосовується у розмірі прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на 1 січня календарного року, починаючи з 1 січня 2017 року.

Отже положення пункту 4 постанови №704 та пункту 3 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону №1774-VIII підлягають солідарному застосуванню, тобто: з 29.01.2020 розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями слід визначати шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня календарного року, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14 до постанови №704; співвідношення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, та мінімальної заробітної плати на розрахунок посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями, з огляду на положення пункту 3 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону №1774-VIII не впливає.

Верховний Суд у постанові від 19.01.2022 у справі №826/9052/18 дійшов висновку про необхідність зобов`язання Кабінету Міністрів України скасувати підпункт 1 пункту 3 Змін, що вносяться до Постанов Кабінету Міністрів України, затверджених постановою №103, щодо внесення змін до постанови №704, що додатково свідчить про неможливість застосування пункту 4 в редакції постанови №103.

Внаслідок вказаних обставин з 29.01.2020 відновлена дія обчислення розміру окладу за посадою та окладу за військовим званням з прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня календарного року, на відміну від попереднього правила обчислення розміру окладу за посадою та окладу за військовим званням як прожитковий мінімумом для працездатних осіб, встановлений законом на 01.01.2018.

Пункт 8 Прикінцевих положень Закону України від 23.11.2018 №2629-VIII «Про Державний бюджет України на 2019 рік» установлював, що у 2019 році для визначення посадових окладів, заробітної плати, грошового забезпечення працівників державних органів як розрахункова величина застосовується прожитковий мінімум для працездатних осіб, встановлений на 01 січня 2018 року.

Проте, зокрема, Закон №1928-IX, Закону №2710-IX таких застережень щодо застосування як розрахункової величини прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на 01 січня 2018 року, на 2022-2023 роки для визначення грошового забезпечення військовослужбовців не містять.

Про наявність правових підстав для обчислення розміру окладу за посадою позивача та окладу за військовим званням із використанням прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на 1 січня календарного року, вказував Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду в своїх постановах від 11.02.2021 у справах №240/11952/19, №200/3757/20-а та №200/3774/20-а.

Таким чином, з 29.01.2020 з дня набрання чинності судовим рішенням у справі №826/6453/18 у зв`язку зі зростанням прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, зокрема, згідно із Законами №1928-IX, №2710-IX у осіб з числа військовослужбовців та деяких інших осіб, розмір посадового окладу та окладу за військовим (спеціальним) званням, визначаються шляхом застосування пункту 4 постанови №704 із використанням для їх визначення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (через його збільшення на відповідний рік).

Таким чином, розмір посадового окладу та окладу за військовим (спеціальним) званням, визначаються шляхом застосування пункту 4 постанови №704 із використанням для їх визначення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (через його збільшення на відповідний рік) у періоди, про які просить позивач з 12.10.2022 по 19.05.2023.

Судом встановлено, що у цей період позивач проходив військову службу у військовій частині НОМЕР_2 , яка до 01.08.2023 перебувала на фінансовому забезпечення ІНФОРМАЦІЯ_1 , тому з огляду на наведене, суд приходить до висновку про наявність правових підстав для задоволення позовних вимог, які стосуються нарахування та виплати щомісячного грошового забезпечення за період з 12.10.2022 по 19.05.2023 (посадового окладу та окладу за військовим званням), а також всіх інших належних за цей період додаткових видів грошового забезпечення (надбавки за вислугу років, надбавки за особливості проходження служби, премій) визначення розмірів яких, знаходяться в залежності від розмірів посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, які обраховуються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14.

Щодо позовних вимог про визнання протиправною бездіяльності військової частини НОМЕР_1 щодо нарахування та виплати йому за період з 18.06.2025 по 15.10.2025 грошового забезпечення (посадового окладу та окладу за військовим званням), а також всіх інших належних за цей період додаткових видів грошового забезпечення (надбавки за вислугу років, надбавки за особливості проходження служби, премій), визначивши їх розмір, виходячи з розмірів посадового окладу та окладу за військовим званням, розрахованих шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом № 4059-IX станом на 01.01.2025, на відповідні тарифні коефіцієнти, згідно з пунктом 4 постанови № 704, суд враховує таке.

Так, 12.05.2023 Кабінетом Міністрів України прийнято постанову № 481 «Про скасування підпункту 1 пункту 3 змін, що вносяться до постанов Кабінету Міністрів України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 р. № 103, та внесення зміни до пункту 4 постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 р. № 704» (далі - постанова № 481), якою скасовано пп. 1 п. 3 змін, що вносяться до постанов Кабінету Міністрів України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 р. № 103 «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб»; внесені зміни до п. 4 постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 р. № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», викладено абзац 1 в такій редакції: «4. Установити, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу та деяких інших осіб розраховуються виходячи з розміру 1762 гривні та визначаються шляхом множення на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13 і 14».

Проте, рішенням Київського окружного адміністративного суду від 14.03.2025, яке залишено без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 18.06.2025, визнано дії Кабінету Міністрів України при прийнятті постанови Кабінету Міністрів України від 12.05.2023 № 481 неправомірними та визнано протиправним та нечинним пункт 2 постанови Кабінету Міністрів України від 12.05.2023 № 481 стосовно внесення змін до пункту 4 постанови № 704.

Відповідно до статті 7 КАС України суд вирішує справи відповідно до Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України. Суд застосовує інші правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, визначені Конституцією та законами України. У разі невідповідності правового акта Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу, або положення відповідного міжнародного договору України.

Отже, з огляду на визначені в частинні третьої статті 7 КАС загальних засад пріоритетності законів над підзаконними актами оскаржуваний пункт 2 постанови Кабінету Міністрів України від 12.05.2023 № 481 стосовно внесення змін до пункту 4 постанови № 704 є протиправним й такими, що не відповідає правовим актам вищої юридичної сили.

Верховний Суд неодноразово наголошував, що суди не повинні застосовувати положення нормативно-правових актів, які не відповідають Конституції та законам України, незалежно від того, чи оскаржувались такі акти в судовому порядку та чи є вони чинними на момент розгляду справи.

Тобто, згідно з правовою позицією Верховного Суду такі правові акти (як закони, так і підзаконні акти) не можуть застосовуватися навіть у випадках, коли вони є чинними (постанови від 12.03.2019 у справі № 913/204/18, від 10.03.2020 у справі № 160/1088/19).

Таким чином пункт 4 постанови № 704 підлягає застосуванню у спірних правовідносинах у первинній редакції.

До того ж, суд зазначає, що Конституційний Суд України неодноразово розглядав питання, що стосуються реалізації конституційного права на соціальний захист, і сформулював юридичні позиції, згідно з якими за Конституцією України певні категорії громадян України потребують додаткових гарантій соціального захисту з боку держави; до них, зокрема, належать громадяни, які відповідно до статті 17 Конституції України перебувають на службі, у тому числі у Збройних Силах України та в інших військових формуваннях, органах, що забезпечують суверенітет і територіальну цілісність, її економічну та інформаційну безпеку (Рішення від 20.03.2002 № 5-рп/2002, Рішення від 17.03.2004 № 7-рп/2004, Рішення від 20.12.2016 № 7-рп/2016).

Так, у Рішенні від 20.12.2016 № 7-рп/2016 Конституційний Суд України зазначив, що організаційно-правові та економічні заходи, спрямовані на забезпечення належного соціального захисту громадян України, які перебувають на службі у Збройних Силах України та в інших військових формуваннях, а також членів їхніх сімей, пов`язані з особливістю виконуваних ними обов`язків щодо забезпечення однієї з найважливіших функцій держави – захист суверенітету і територіальної цілісності України (частина перша статті 17 Основного Закону України); потреба в додаткових гарантіях соціального захисту цієї категорії громадян як під час проходження служби, так і після її закінчення зумовлена, зокрема, тим, що служба у Збройних Силах України, інших військових формуваннях пов`язана з ризиком для життя і здоров`я, підвищеними вимогами до дисципліни, професійної придатності, фахових, фізичних, вольових та інших якостей.

У первинній редакції пункту 4 постанови № 704 Кабінет Міністрів України визначив розрахунковою величиною для визначення посадових окладів та окладів за військовими (спеціальними) званнями прожитковий мінімум, встановлений законом на поточний рік, як державний соціальний стандарт, встановлений законом, який був покликаний забезпечити достатній рівень життя військовослужбовців на фоні росту цін та інфляції в країні та уникнути необхідності одноразових, штучних підвищень грошового забезпечення за рахунок видання окремих нормативно-правових актів.

Відповідно до статті 1 Закону України від 05.10.2000 № 2017-III «Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії» (далі - Закон № 2017-III) державні соціальні стандарти – встановлені законами, іншими нормативно-правовими актами соціальні норми і нормативи або їх комплекс, на базі яких визначаються рівні основних державних соціальних гарантій.

Державні соціальні стандарти і нормативи встановлюються з метою, зокрема визначення механізму реалізації соціальних прав та державних соціальних гарантій громадян, визначених Конституцією України (положення статті 2 Закону № 2017-III).

Згідно з приписами статті 6 Закону № 2017-III базовим державним соціальним стандартом є прожитковий мінімум, встановлений законом, на основі якого визначаються державні соціальні гарантії та стандарти у сферах доходів населення, житлово-комунального, побутового обслуговування, соціального захисту, культури, охорони здоров`я та освіти.

Відповідно до пояснювальної записки до проєкту постанови № 704 необхідність її прийняття була зумовлена потребою реформування системи грошового забезпечення військовослужбовців, оптимізації структури грошового забезпечення та підвищення рівня грошового забезпечення військовослужбовців, який узгоджено з мінімальною заробітною платою в державі шляхом установлення розмірів посадових окладів, окладів за військовим званням у співвідношенні до прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року.

Натомість пункт 4 постанови № 704 в редакції пункту 2 постанови № 481 замінює такий державний соціальний стандарт як прожитковий мінімум на сталу величину – 1762,00 грн, застосування якої при визначенні посадових окладів та окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців не лише суттєво зменшує їх розміри окладів, а й зводить нанівець мету прийняття постанови № 704 як такої.

Така зміна правового регулювання щодо розрахунку грошового забезпечення військовослужбовців скасовує основну новелу пункту 4 постанови № 704, яка полягала в тому, що розміри посадових окладів, окладів за військовим званням співвідносилися до прожиткового мінімуму для працездатних осіб, який установлюється законом про Державний бюджет на відповідний календарний рік, а також призводить до збільшення питомої частки додаткових видів грошового забезпечення, що нівелює ідею оптимізації структури грошового забезпечення та гарантії захищеності грошового забезпечення військовослужбовців від негативних економічних факторів.

Приписи пункту 4 постанови № 704 у первинній редакції відповідали вимогам Закону № 1774-VIII, який запровадив розрахунковою величиною для визначення посадових окладів різних категорій публічних службовців саме прожитковий мінімум для працездатних осіб, установлений для працездатних осіб на 1 січня календарного року.

Прожитковий мінімум щороку затверджується Верховною Радою України в законі про Державний бюджет України на відповідний рік.

Тобто, встановлення, зокрема у 2022 – 2024 роках відповідними законами Законом № про Державний бюджет України прожиткового мінімуму для працездатних осіб станом на 01 січня відповідного календарного року у відповідних розмірах має своїм наслідком збільшення базової величини, з якої обраховується розміри посадових окладів, окладів (спеціальним) званням військовослужбовців, а отже і самого грошового забезпечення військовослужбовців.

При цьому, суд враховує, що станом на 01.01.2024 прожитковий мінімум для працездатних осіб визначений у статті 7 Закону № 3460-IX та становив 3028 гривень.

Водночас, станом на 01.01.2025 прожитковий мінімум для працездатних осіб визначений у статті 7 Закону № 4059-IX залишився незмінним і становив 3028 гривень, що у свою чергу не зумовило підвищення у 2025 році посадового окладу та окладу за військовим званням через незростання прожиткового мінімуму для працездатних осіб, установленого законом про бюджет станом на 01 січня відповідного календарного року, проте судом встановлено, що у 2025 році відповідач, виплачуючи позивачу грошове забезпечення і передбачені йому законодавством інші виплати, розрахунковою величиною для визначення розмірів посадових окладів та окладів за спеціальним (військовим) званням, як складової грошового забезпечення військовослужбовців, що проходять військову службу, обрав саме розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, визначений законом на 01 січня 2018 року у розмірі 1762, 00 грн, що є протиправним, а тому суд приходить до висновку про наявність правових підстав для задоволення позовних вимог, які стосуються обчислення та виплати позивачу грошового забезпечення (основного та додаткового) за весь заявлений позивачем період, у тому числлі за період з 18.06.2025 по 15.10.2025, у який відповідний відповідач обчислював складові грошового забезпечення позивача, без врахування розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня календарного року.

Щодо позовних вимог до відповідачів стосовно ненарахування та невиплати позивачу грошової допомоги для оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань з урахуванням у складі місячного грошового забезпечення індексації грошового забезпечення, у відповідні періоди, суд наголошує на тому, що індексації грошового забезпечення являється складовою грошового забезпечення (заробітної плати) в частині додаткового грошового забезпечення та є однією з основних державних гарантій щодо оплати праці працівників в тому числі військовослужбовців.

Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом в постановах від 06.06.2018 у справі № 695/984/16-ц (провадження № 61-12183св18) та 03.04.2019 у справі №638/9697/17 (провадження №К/9901/30616/18), від 26.11.2019 у справі №340/184/19, від 12.05.2022 у справі № 280/9017/20.

Особливості виплати грошової допомоги для оздоровлення врегульовані приписами розділу XXIII Порядку виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам, затвердженого наказом Міністерства оборони України від 07.06.2018 № 260 (далі – Порядок № 260).

Відповідно до пункту 1 розділу XXIII Порядку №260 військовослужбовцям, крім військовослужбовців строкової військової служби, які набули (набувають) право на отримання щорічної основної (канікулярної) відпустки, один раз на рік виплачується грошова допомога для оздоровлення в розмірі місячного грошового забезпечення.

Відповідно до пункту 2 розділу XXІІІ Порядку № 260 грошова допомога для оздоровлення надається військовослужбовцям у разі вибуття їх у щорічну основну відпустку повної тривалості, або у другу частину щорічної основної відпустки (у тому числі в дозволених випадках за невикористану відпустку за минулі роки), або без вибуття у відпустку (за їх рапортом протягом поточного року) на підставі наказу командира військової частини, а командиру (начальнику) - на підставі наказу вищого командира (начальника) із зазначенням у ньому суми грошової допомоги.

Відповідно до пункту 6 розділу XXІІІ Порядку №260 розмір грошової допомоги для оздоровлення визначається виходячи з посадового окладу, окладу за військовим званням, надбавки за вислугу років і щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (крім винагород) за займаною посадою, на які військовослужбовець має право на день підписання наказу про надання цієї допомоги.

Виплата матеріальної допомоги для вирішення соціально – побутових питань здійснюється відповідно до розділу XXIV Порядку № 260, пунктом 1 якого визначено, що військовослужбовцям, крім військовослужбовців строкової військової служби, один раз на рік надається матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань у розмірі, що не перевищує їх місячного грошового забезпечення.

Виплата матеріальної допомоги здійснюється за рапортом військовослужбовця на підставі наказу командира (начальника), а командиру (начальнику) - наказу вищого командира (начальника) за підпорядкованістю із зазначенням у ньому розміру допомоги (пункт 9 розділу XXIV Порядку № 260).

Так, субсидіарне застосування положень Закону № 2011-XII та Закону № 1282-ХІІ дає підстави для правового висновку про те, що індексація грошового забезпечення має систематичний (щомісячний) характер, а її правова природа полягає у підтриманні купівельної спроможності рівня заробітної плати (грошового забезпечення) внаслідок її знецінення через подорожчання споживчих товарів і послуг, а тому вона має бути врахована у складі грошового забезпечення військовослужбовців для розрахунку пенсії за вислугу років, що забезпечує дотримання пенсійних прав осіб, звільнених з військової служби, як складової конституційного права на соціальний захист. В іншому випадку, не врахування індексації при обрахунку пенсії за вислугу років призвело б до застосування для визначення розміру пенсії знеціненого грошового забезпечення.

Саме такий правовий висновок викладений у постанові Верховного Суду від 29.04.2020 у справі №240/10130/19.

Індексація має спеціальний статус виплати у формі відшкодування знецінення грошових доходів громадян, зокрема, пенсії, стипендії; оплати праці (грошового забезпечення), які мають систематичний характер, а тому, індексація є невід`ємною складовою частиною грошового забезпечення.

Враховуючи, що індексація грошового забезпечення має систематичний (щомісячний) характер, а її правова природа полягає у підтриманні купівельної спроможності рівня заробітної плати (грошового забезпечення) внаслідок її знецінення через подорожчання споживчих товарів і послуг, а тому вона має бути врахована у складі грошового забезпечення військовослужбовців для розрахунку виплат військовослужбовців.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 11.12.2019 у справі № 638/5794/17, від 27.12.2019 у справі № 643/11749/17, предметом розгляду яких було, зокрема, включення до складу грошового забезпечення, з якого призначається (обчислюється) пенсія, індексації грошового забезпечення.

Таким чином, оскільки індексація входить до складу грошового забезпечення, яка коригує його розмір з урахуванням інфляції, то вона має бути врахована при розрахунку грошової допомоги для оздоровлення, на вирішення соціально-побутових питань.

Відтак, оскільки у спірному випадку виплата позивачу індексації грошового забезпечення мала щомісячний характер, та враховуючи її особливу правову природу, у відповідачів були відсутні правові підстави для її не включення до обрахунку спірних виплат, у відповідні періоди, тому в окресленій частині позовні вимоги підлягають задоволенню.

Щодо позовних вимог про визнання протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 щодо виплати позивачеві індексації грошового забезпечення за період з 01.01.2024 по 15.10.2025, з встановленням базового місяця – березня 2018 року, суд зазначає таке.

Так, статтею 2 Закону №1282-ХІІ визначено, що індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України і які не мають разового характеру, зокрема, оплата праці (грошове забезпечення). Індексації підлягають грошові доходи населення у межах прожиткового мінімуму, встановленого для відповідних соціальних і демографічних груп населення.

Відповідно до положень статей 4, 6 Закону №1282-ХІІ індексація грошових доходів населення проводиться в разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який установлюється в розмірі 103 відсотка.

Обчислення індексу споживчих цін для індексації грошових доходів населення провадиться наростаючим підсумком, починаючи з місяця введення в дію цього Закону.

Для проведення подальшої індексації грошових доходів населення обчислення індексу споживчих цін починається за місяцем, у якому індекс споживчих цін перевищив поріг індексації, зазначений у частині першій цієї статті.

Підвищення грошових доходів населення у зв`язку з індексацією здійснюється з першого числа місяця, що настає за місяцем, у якому опубліковано індекс споживчих цін.

У разі якщо грошові доходи населення підвищено з урахуванням прогнозного рівня інфляції випереджаючим шляхом, при визначенні обсягу підвищення грошових доходів у зв`язку із індексацією враховується рівень такого підвищення у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

У разі виникнення обставин, передбачених статтею 4 цього Закону, грошові доходи населення визначаються як результат добутку розміру доходу, що підлягає індексації в межах прожиткового мінімуму для відповідних соціальних і демографічних груп населення, та величини індексу споживчих цін.

Порядок проведення індексації грошових доходів населення визначається Кабінетом Міністрів України.

Так постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 №1078 «Про затвердження Порядку проведення індексації грошових доходів населення» затверджений Порядок № 1078, який визначає правила обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації та сум індексації грошових доходів населення і поширюється на підприємства, установи та організації незалежно від форми власності і господарювання, державних та приватних виконавців, а також на фізичних осіб, що використовують працю найманих працівників.

Пунктом 1-1 Порядку № 1078 визначено, що обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації грошових доходів населення провадиться наростаючим підсумком, починаючи з березня 2003 року - місяця опублікування Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» від 06.02.2003 № 491-IV.

Відповідно до пункту 4 Порядку №1078 визначено, що у разі несвоєчасної виплати сум індексації грошових доходів громадян провадиться їх компенсація відповідно до законодавства.

Пунктом 4 Порядку №1078 встановлено, що індексації підлягають грошові доходи населення у межах прожиткового мінімуму, встановленого для відповідних соціальних і демографічних груп населення. У межах прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, індексується, зокрема, оплата праці (грошове забезпечення).

09.12.2015 Кабінет Міністрів України прийняв постанову № 1013 «Про упорядкування структури заробітної плати, особливості проведення індексації та введення змін до деяких нормативно-правових актів» (далі - постанова № 1013), яка набрала чинності з 15.12.2015 та підлягала застосуванню з 01.12.2015, якою були підвищені посадові оклади окремих працівників бюджетної сфери і не встановлювали підвищення тарифних ставок (окладів) військовослужбовцям.

У зв`язку з прийняттям Кабінетом Міністрів України постанови від 09.12.2015 № 1013 істотно змінився порядок індексації зарплати та інших доходів населення.

У редакції постанови від 09.12.2015 №1013 пункт 5 Порядку № 1078 викладено у такій редакції:

«З 01.12.2015 замість «базового» місяця введено поняття «місяць, у якому відбулося підвищення» - у разі підвищення тарифних ставок (окладів), пенсій або щомісячного довічного грошового утримання, стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов`язкове державне соціальне страхування, значення індексу споживчих цін у місяці, в якому відбувається підвищення, приймалося за 1 або 100 відсотків.

Обчислення індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації здійснюється з місяця, наступного за місяцем підвищення зазначених грошових доходів населення.

Сума індексації у місяці підвищення тарифних ставок (окладів), пенсій або щомісячного довічного грошового утримання, стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов`язкове державне соціальне страхування, не нараховується, якщо розмір підвищення грошового доходу перевищує суму індексації, що склалась у місяці підвищення доходу.

Якщо розмір підвищення грошового доходу не перевищує суму індексації, що склалась у місяці підвищення доходу, сума індексації у цьому місяці визначається з урахуванням розміру підвищення доходу і розраховується як різниця між сумою індексації і розміром підвищення доходу…».

Таким чином, на підприємства, установи, організації незалежно від форм власності покладається обов`язок проводити індексацію заробітної плати у разі перевищення величини індексу споживчих цін встановленого порогу індексації.

Аналіз наведених вище нормативно-правових актів, за відсутністю затвердженого особливого порядку індексації грошового забезпечення військовослужбовців, дає підстави для нарахування індексації грошового забезпечення у встановленому Урядом України порядку, а саме Порядку №1078.

Вищенаведене зумовлює висновок суду про те, що індексація грошового забезпечення є однією з основних державних гарантій щодо оплати праці (грошового забезпечення). За вимогами вказаних нормативно-правових актів проведення індексації у зв`язку зі зростанням споживчих цін (інфляцією) є обов`язковою для всіх юридичних осіб роботодавців, незалежно від форми власності та виду юридичної особи.

Тобто, сума індексація грошового забезпечення є складовою частиною грошового забезпечення і відповідно до Закону, підлягає обов`язковому нарахуванню та виплаті.

Пунктом 5 Порядку №1078 визначено, що у разі підвищення тарифних ставок (посадових окладів), стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов`язкове державне соціальне страхування, визначених у пункті 2 цього Порядку, значення індексу споживчих цін у місяці, в якому відбувається підвищення, приймається за 1 або 100 відсотків. Обчислення індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації здійснюється з місяця, наступного за місяцем підвищення зазначених грошових доходів населення.

Відповідно до положень пунктів 2, 5 Порядку № 1078 для визначення базового місяця для проведення індексації доходів необхідно обрати місяць, у якому заробітна плата працівника зросла за рахунок її постійних складових.

Отже, підставою для встановлення базового місяця індексації є підвищення посадових окладів особи. Тобто, початок відліку для обчислення індексу споживчих цін є місяць підвищення посадового окладу. З цього місяця значення індексу споживчих цін приймають за 1 або 100 відсотків, а приріст індексу розраховується з наступного місяця. При цьому, нарахування індексації проводиться в місяці, наступному за місяцем, у якому був офіційно опублікований індекс інфляції.

Внаслідок внесених постановою №1013 змін Порядок № 1078 у редакції, що застосовується з 01.12.2015, не містить поняття «базовий місяць» і передбачає уніфікований підхід до обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації всіх працівників.

Для проведення індексації з 01.12.2015 замість терміну «базовий місяць» використовується поняття «місяць підвищення доходу», яке має інший зміст.

Місяць підвищення доходу - це місяць, у якому відбулося підвищення тарифних ставок (окладів), пенсій або щомісячного довічного грошового утримання, стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов`язкове державне соціальне страхування.

Таке визначення цього поняття висновується із системного тлумачення пункту 5 Порядку №1078 у редакції, яка була запроваджена з 01.12.2015.

Місяць підвищення доходу при зростанні заробітної плати визначається тільки в разі, якщо підвищена тарифна ставка (оклад). Тож з 01.12.2015 зростання заробітної плати за рахунок інших постійних її складових, без підвищення тарифної ставки (окладу), не призводить до визначення нового місяця підвищення доходу.

У цьому полягає одна з основних відмінностей поняття «місяць підвищення доходу» від терміну «базовий місяць», позаяк визначення останнього залежало також від факту зростання заробітної плати за рахунок будь-якої її постійної складової.

Водночас вилучення терміну «базовий місяць» та запровадження поняття «місяць підвищення доходу» не вплинуло на правило обчислення індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації. Як у «базовому місяці», так і у «місяці підвищення доходу» індекс обчислення споживчих цін приймається за 1 або 100 відсотків, а обчислення цього індексу для проведення подальшої індексації здійснюється наростаючим підсумком із наступного місяця.

Відправною точкою для визначення місяця підвищення доходу позивача та початку обчислення індексу споживчих цін наростаючим підсумком є місяць останнього підвищення тарифної ставки (окладу) за посадою, яку він займав.

Суд зауважує, що посадові оклади військовослужбовців визначається постановою Кабінету Міністрів України.

Схеми посадових окладів військовослужбовців були затверджені з 01.03.2018 постановою № 704, якою затверджено тарифну сітку розрядів і коефіцієнтів посадових окладів військовослужбовців з числа осіб рядового, сержантського і старшинського складу, офіцерського складу (крім військовослужбовців строкової військової служби), осіб рядового і начальницького складу.

Згідно з абзацу 5 пункту 5 Порядку № 1078 у разі зростання грошового доходу за рахунок інших його складових без підвищення тарифних ставок (посадових окладів) сума індексації не зменшується на розмір підвищення грошового доходу. У разі коли відбувається підвищення тарифної ставки (посадового окладу), у місяці підвищення враховуються всі складові грошового доходу, які не мають разового характеру.

Отже, з набранням чинності постановою №704 відбулись зміни розміру тарифних ставок (посадових окладів) відповідних категорій військовослужбовців.

Таким чином, оскільки підвищення розміру тарифної ставки (посадового окладу) військовослужбовців відбулось на підставі постанови №704», яка набрала чинності 01.03.2018, то нарахування й виплата поточної індексації з 01.03.2018 військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу та деяким іншим осіб мала здійснюватися з урахуванням місяця підвищення доходів - березень 2018 року.

Водночас, статтею 39 Закону України від 09.11.2023 № 3460-IX «Про Державний бюджет України на 2024 рік» (далі – Закон № 3460-IX) установлено, що обчислення індексу споживчих цін для індексації грошових доходів населення провадиться наростаючим підсумком, починаючи з 1 січня 2024 року.

В сувою чергу статтею 34 Закону № 4059-IX установлено, що обчислення індексу споживчих цін для індексації грошових доходів населення провадиться наростаючим підсумком починаючи з січня 2025 року, який приймається за 1 або 100 відсотків. Сума індексації, яка склалася у грудні 2024 року, у січні 2025 року не нараховується.

Разом з цим, Порядок №1078 пов`язує обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації зі зміною окладів (тарифних ставок), тому базовий місяць індексації грошового забезпечення (заробітної плати) змінюється виключно у разі підвищення посадових окладів (тарифних ставок).

Так, відповідно до положень пунктів 2, 5 Порядку №1078 для визначення базового місяця для проведення індексації доходів необхідно обрати місяць, у якому заробітна плата працівника зросла за рахунок її постійних складових. Підставою для встановлення базового місяця індексації є підвищення посадових окладів особи. Тобто початок відліку для обчислення індексу споживчих цін є місяць підвищення посадового окладу. З цього місяця значення індексу споживчих цін приймають за 1 або 100%, а приріст індексу розраховується з наступного місяця. При цьому, нарахування індексації проводиться в місяці, наступному за місяцем, у якому був офіційно опублікований індекс інфляції.

Верховний Суд постанові від 29.11.2023 у справі №260/2724/21 зазначив, що з 01.12.2015 відправною точкою для визначення місяця підвищення й початку обчислення індексу споживчих цін (ІСЦ) наростаючим підсумком є місяць останнього підвищення тарифної ставки (окладу) за посадою, яку обіймає працівник.

Тобто, спеціальним законодавчим актом, який регулює порядок індексації грошових доходів, зміну базового місяця для подальшої індексації обумовлено саме підвищенням тарифних ставок (окладів). Збільшення інших складових заробітної плати (грошового забезпечення) без зміни тарифної ставки (окладу) не тягне зміни розрахунку суми індексації.

Зміна тарифних ставок (окладів) військовослужбовців відбулась з 01.03.2018 у зв`язку з набранням чинності постановою №704, якою затверджено нову тарифну сітку розрядів і коефіцієнтів посадових окладів військовослужбовців з числа осіб рядового, сержантського і старшинського складу, офіцерського складу (крім військовослужбовців строкової військової служби), осіб рядового і начальницького складу.

Тому, встановлення статтею 39 Закону № 3460-IX правила, що обчислення індексу споживчих цін для індексації грошових доходів населення провадиться наростаючим підсумком, починаючи з 1 січня 2024 року, а також встановлених статтею 34 Закону № 4059-IX, норми, що обчислення індексу споживчих цін для індексації грошових доходів населення провадиться наростаючим підсумком починаючи з січня 2025 року, який приймається за 1 або 100 відсотків, не впливає на визначення базового місяця для проведення індексації військовослужбовцям, оскільки після прийняття Урядом постанови № 704, якою було затверджені схеми окладів військовослужбовців, які до теперішнього часу не змінювалися, та з прийняттям якої саме й було обумовлено визначення базового місяця для проведення індексації грошового забезпечення військовослужбовців, відтак базовим місяцем для визначення індексації залишився березень 2018 року.

Отже військова частина НОМЕР_1 була зобов`язана нарахувати та виплатити позивачу індексацію грошового забезпечення за період з 01.01.2024 по 15.10.2025 з встановленням базового місяця – березня 2018 року, проте як свідчать матеріали справи, не здійснила цього, що свідчить про обґрунтованість позовних вимог в цій частині.

Щодо позовних вимог про визнання протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 щодо нарахування та виплати позивачу додаткової винагороди, відповідно до постанови №168 у розмірі до 100 000,00 грн щомісячно за періоди з 12.09.2024 по 26.09.2024, з 27.09.2024 по 30.10.2024, з 31.10.2024 по 27.11.2024, з 28.11.2024 по 25.12.2024, 26.12.2024 по 17.01.2025, з 18.01.2025 по 07.02.2025 пропорційно дням перебування на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров`я (у тому числі закордонних), включаючи час переміщення з одного лікарняного закладу охорони здоров`я до іншого, або перебування у відпустці для лікування після тяжкого поранення за висновком (постановою) військово-лікарської (лікарсько-експертної, медичної) комісії у зв`язку з пораненням (контузією, травмою, каліцтвом), пов`язаним із захистом Батьківщини, суд зазначає таке.

Оскільки спірні правовідносини виникли в період воєнного стану щодо додаткової грошової винагороди, враховується, що на виконання Указів Президента України від 24.02.2022 № 64 Про введення воєнного стану в Україні та № 69 «Про загальну мобілізацію» Кабінет Міністрів України прийняв постанову №168, пунктом 1 якої установлено, що на період воєнного стану військовослужбовцям Збройних Сил, Служби безпеки, Служби зовнішньої розвідки, Головного управління розвідки Міністерства оборони, Національної гвардії, Державної прикордонної служби, Управління державної охорони, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації, Державної спеціальної служби транспорту (далі - військовослужбовці), які беруть безпосередню участь у бойових діях або здійсненні заходів, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, перебуваючи безпосередньо в районах їх здійснення, на тимчасово окупованій Російською Федерацією території України, на території між позиціями сил оборони та позиціями військ держави-агресора, щомісяця виплачується додаткова винагорода у розмірі 100 000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах. У разі виконання бойових (спеціальних) завдань під час ведення бойових (спеціальних) дій на лінії бойового зіткнення з противником на відстані виконання бойових (спеціальних) завдань військовою частиною (підрозділом, зокрема зведеним) першого ешелону оборони або наступу (контрнаступу, контратаки) до ротного опорного пункту включно, а також на тимчасово окупованій Російською Федерацією території України, на території між позиціями сил оборони та позиціями військ держави-агресора в районах ведення воєнних (бойових) дій та на території противника військовослужбовцям додатково виплачується одноразова винагорода в розмірі 70000 гривень за кожні 30 днів (сумарно обчислених) виконання таких завдань.

Згідно із пунктом 1-2 постанови №168 виплата додаткової винагороди та одноразової винагороди здійснюється на підставі наказів командирів (начальників).

До наказів про виплату додаткової винагороди у розмірі 100000 гривень до таких наказів включаються особи, зазначені у пунктах 1 та 1-1, у тому числі такі, які:

у зв`язку з пораненням (контузією, травмою, каліцтвом), пов`язаним із захистом Батьківщини, а для поліцейських та осіб рядового і начальницького складу служби цивільного захисту - із участю у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах їх ведення (здійснення), зокрема на тимчасово окупованій Російською Федерацією території України, на території між позиціями сил оборони та позиціями військ держави-агресора, у період здійснення зазначених заходів, перебувають на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров`я (у тому числі закордонних), включаючи час переміщення з одного лікарняного закладу охорони здоров`я до іншого, або перебувають у відпустці для лікування після поранення (контузії, травми або каліцтва) у зв`язку із отриманням тяжкого поранення за висновком (постановою) військово-лікарської (лікарсько-експертної, медичної) комісії.

Отже, для виплати додаткової винагороди командир має видати наказ, на підставі якого виплачується додаткова винагорода у розмірі 100000 гривень особі, яка у зв`язку з пораненням (контузією, травмою, каліцтвом), пов`язаним із захистом Батьківщини перебуває у відпустці для лікування після поранення (контузії, травми або каліцтва) у зв`язку із отриманням тяжкого поранення за висновком (постановою) військово-лікарської (лікарсько-експертної, медичної) комісії.

На виконання статті 9 Закону №2011-XII, постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», Міністерство оборони України видало наказ від 07.06.2018 № 260, яким затвердило Порядок №260, розділом XXXIV якого визначено особливості виплати додаткової винагороди на період дії воєнного стану.

Так, відповідно до абзацу четвертого пункту 11 розділу XXXIV Порядку №260 у період дії воєнного стану до наказів про виплату додаткової винагороди в розмірі 100000 гривень також включаються військовослужбовці, які у зв`язку з пораненням (контузією, травмою або каліцтвом), отриманим після введення воєнного стану та пов`язаним із захистом Батьківщини, перебувають на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров`я (у тому числі закордонних), включаючи час переміщення з одного лікарняного закладу охорони здоров`я до іншого, або перебувають у відпустці для лікування після поранення (контузії, травми або каліцтва) у зв`язку з отриманням тяжкого поранення за висновком (постановою) військово-лікарської (лікарсько-експертної, медичної) комісії,- за весь час (періоди) перебування на такому лікуванні або у відпустці.

Згідно із пунктом 12 розділу XXXIV Порядку № 260 підставою для видання наказу про виплату додаткової винагороди в розмірі 100 000 гривень у зв`язку з пораненням (контузією, травмою, каліцтвом), пов`язаним із захистом Батьківщини, є довідка про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва), форму якої визначено додатком 5 до Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, затвердженого наказом Міністра оборони України від 14.08.2008 № 402, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 17.11.2008 за № 1109/15800, видана командиром військової частини, де проходить службу або перебуває у відрядженні військовослужбовець, яка містить інформацію про обставини отримання військовослужбовцем поранення (травми, контузії, каліцтва) під час захисту Батьківщини.

Судом встановлено, що відповідно до довідки про обставини травми від 25.05.2023 № 1145 позивач 02.02.2023 отримав травму: ВТ (від 02.02.2023) ЗЧМТ. Струс головного мозку. Акубаротравма. За обставин: 02.02.2023 року, приблизно 17:30, внаслідок танкового та мінометного обстрілу, під час захисту Батьківщини, виконання обов`язків військової служби та безпосередньої участі у бойових діях, щодо забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії російської федерації на позиції «МУХА» село Володимирівка Донецької області, отримав вибухову травму. На момент події перебував в засобах індивідуального захисту: бронежелет, шолом, наколінники, налокітники тактичні, перебував у тверезому стані, в ясній свідомості. Травмування вважати таким, що сталось під час захисту Батьківщини, виконання обов`язків військової служби та безпосередньої участі у бойових діях, щодо забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії російської федерації.

Відповідно до довідки про обставини травми від 21.12.2023 № 3360, позивач 07.12.2023 р. отримав вибухову травму. ЗЧМТ. Струс головного мозку. Акубаротравма. За обставин: 07.12.2023 року приблизно о 14:40, в результаті танкового та мінометного обстрілу поблизу населеного пункту Синьківка. Висновок. Поранення командира 2 відділення 2 стрілецького взводу 2 стрілецької роти в/ч НОМЕР_2 солдата ОСОБА_1 вважати таким, що сталось під час захисту Батьківщини, виконання обов`язків військової служби та безпосередньої участі у бойових діях щодо забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії рф.

Відповідно до довідки про обставини травми від 15.09.2024 № 2754, позивач 27.08.2024 р. одержав: Вибухову травму. Акубаротравму без пошкодження барабанних перетинок. Цефалгічний синдром. За обставин 27.08.2024, приблизно о 14:30, під час артилерійського обстрілу ВОП «Сафарі» позиція «Жираф», поблизу населеного пункту Синьківка, Куп`янського району Харківської області. Поранення командира 3 відділення протитанкового взводу в/ч НОМЕР_2 солдата ОСОБА_1 вважати таким, що сталось під час захисту Батьківщини, виконання обов`язків військової служби та безпосередньої участі у бойових діях щодо забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії рф.

У період з 12.09.2024 по 27.09.2024 позивач перебував на стаціонарному лікуванні в КП «Кролевецька лікарня» Кролевецької міської ради, відповідно до виписки № 3447 (у виписці вказано діагноз, що пов`язаний з описаною травмою).

У період з 27.09.2024 по 31.10.2024 позивач перебував на стаціонарному лікуванні в КП «Кролевецька лікарня» Кролевецької міської ради, відповідно до виписки № 3660/462 (у виписці вказано діагноз, що пов`язаний з описаною травмою).

У період з 31.10.2024 по 28.11.2024 позивач перебував на стаціонарному лікуванні в КП «Кролевецька лікарня» Кролевецької міської ради, відповідно до виписки № 4088/511 (у виписці вказано діагноз, що пов`язаний з описаною травмою).

У період з 28.11.2024 по 26.12.2024 позивач перебував на стаціонарному лікуванні в КП «Кролевецька лікарня» Кролевецької міської ради, відповідно до виписки № 4088/511 (у виписці вказано діагноз, що пов`язаний з описаною травмою).

У період з 26.12.2024 по 17.01.2025 позивач перебував на стаціонарному лікуванні в КП «Кролевецька лікарня» Кролевецької міської ради, відповідно до виписки № 4452/561.

Діагноз відповідно до виписки: Вторинний виражений больовий та радикулярний синдроми. Розповсюджений остеохондроз хребта, переважне ураження шийно-грудного відділу, спондильоз, спондилоартроз. Протрузії МХД C5- C6, Th6-Th7, Th7-Th8, Th9-Th10. Гемангіома тіла хребця С3. Помірні статико-динамічні порушення. Дисциркуляторна енцефалопатія I ст. судинного, вертеброгенного генезу.

Стан після повторних МВТ (02.02.2023, 07.12.2023, 27.08.2024), акубаротравми, ЗЧМТ, струс головного мозку. Стійкий цефалгічний синдром. Помірний вестибулоатактичний синдром. Пресбіопія, ангіопатія сітківки обох очей. Хронічна правобічна сенсоневральна приглухуватість I ст.

У період з 17.01.2025 по 07.02.2025 позивач перебував на стаціонарному лікуванні в КП «Кролевецька лікарня» Кролевецької міської ради, відповідно до виписки № 208/30. Діагноз відповідно до виписки: Вторинний виражений больовий та радикулярний синдроми. Розповсюджений остеохондроз хребта, переважне ураження шийно-грудного відділу, спондильоз, спондилоартроз. Протрузії МХД C5-C6, Th6-Th7, Th7-Th8, Th9-Th10. Гемангіома тіла хребця С3. Помірні статикодинамічні порушення. Дисциркуляторна енцефалопатія I ст. судинного, вертеброгенного генезу.

Стан після повторних МВТ (02.02.2023, 07.12.2023, 27.08.2024), акубаротравми, ЗЧМТ, струс головного мозку. Стійкий цефалгічний синдром. Помірний вестибулоатактичний синдром. Пресбіопія, ангіопатія сітківки обох очей. Хронічна правобічна сенсоневральна приглухуватість I ст.

Отже, позивач у період з 12.09.2024 по 26.09.2024, з 27.09.2024 по 30.10.2024, з 31.10.2024 по 27.11.2024, з 28.11.2024 по 25.12.2024, 26.12.2024 по 17.01.2025, з 18.01.2025 по 07.02.2025 перебував на стаціонарному лікуванні, зокрема, у зв`язку з травмами від 02.02.2023, 07.12.2023, 27.08.2024, що стались під час захисту Батьківщини, виконання обов`язків військової служби та безпосередньої участі у бойових діях щодо забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії рф, що надає йому право на нарахування та виплату додаткової винагороди, відповідно до постанови №168 у розмірі до 100 000,00 грн щомісячно за вказані періоди пропорційно дням перебування на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров`я (у тому числі закордонних) включаючи час переміщення з одного лікарняного закладу охорони здоров`я до іншого, або перебування у відпустці для лікування після тяжкого поранення за висновком (постановою) військово-лікарської (лікарсько-експертної, медичної) комісії у зв`язку з пораненням (контузією, травмою, каліцтвом), пов`язаним із захистом Батьківщини, проте відповідач не вчинив нарахування та виплату такої додаткової винагороди.

Постанова №168 не містить жодних обмежень щодо періоду та/або кількості перебувань на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров`я, пов`язаних із пораненням, одержаним при захистом Батьківщини або перебувають у відпустці для лікування після тяжкого поранення за висновком (постановою) військово-лікарської (лікарсько-експертної, медичної) комісії, за які виплачується збільшена до 100000 гривень винагорода.

Аналогічна позиція викладена у постановах Верховного Суду від 16.05.2024 у справі № 520/16191/23 та від 27.11.2024 у справі № 380/20587/23.

З урахуванням наведеного бездіяльність військової частини НОМЕР_1 щодо нарахування та виплати позивачу додаткової винагороди, відповідно до постанови № 168 у розмірі до 100 000,00 грн щомісячно за періоди з 12.09.2024 по 26.09.2024, з 27.09.2024 по 30.10.2024, з 31.10.2024 по 27.11.2024, з 28.11.2024 по 25.12.2024, 26.12.2024 по 17.01.2025, з 18.01.2025 по 07.02.2025 пропорційно дням перебування на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров`я (у тому числі закордонних), включаючи час переміщення з одного лікарняного закладу охорони здоров`я до іншого, або перебування у відпустці для лікування після тяжкого поранення за висновком (постановою) військово-лікарської (лікарсько-експертної, медичної) комісії у зв`язку з пораненням (контузією, травмою, каліцтвом), пов`язаним із захистом Батьківщини, є такою, що не відповідає критеріям, наведеним у статті 19 Конституції України та статті 2 КАС України, внаслідок чого є протиправною, а позовні вимоги в окресленій частині такими, що підлягають задоволенню.

Щодо позовних вимог, які стосуються надбавки за вислугу років в контексті розрахунку, суд зазначає таке.

Надаючи правову оцінку обставинам справи, суд зазначає, що частиною першою статті 2 Закону України від 25.03.1992 № 2232-XII «Про військовий обов`язок і військову службу» (далі Закон № 2232-XII) визначено, що час проходження військової служби зараховується громадянам України до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби.

Частиною шостою вказаної статті Закону № 2232-XII передбачено види військової служби, до яких, зокрема, віднесено й військову службу за призовом під час мобілізації на особливий період.

За змістом абзацу 2 частини першої статті 8 Закону України від 20.12.1991 №2011-ХІІ «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» час перебування громадян України на військовій службі зараховується до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби.

Час проходження військовослужбовцями військової служби в особливий період, що оголошується відповідно до Закону України від 06.12.1991 №1932-XII «Про оборону України», зараховується до їх вислуги років, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби на пільгових умовах у порядку, який визначається Кабінетом Міністрів України.

Статтею 57 Закону України від 05.11.1991 №1788-XII «Про пенсійне забезпечення» передбачено пільги по обчисленню стажу за час перебування у складі діючої армії, та встановлено, що час служби зараховується до стажу роботи на пільгових умовах, у порядку, встановленому для обчислення строків цієї служби при призначенні пенсії за вислугою років військовослужбовцям.

Наказом Міністерства оборони України від 14.08.2014 № 530 «Про положення про організацію роботи з обчислення вислуги років», зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 20.10.2014 за № 1294/2607 відповідно до Законів України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», постанови Кабінету Міністрів України від 25.12.2013 № 975 «Про затвердження Порядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов`язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві» та з метою приведення нормативно-правових актів Міністерства оборони України відповідно до чинного законодавства, затверджено Положення про організацію в Міністерстві оборони України роботи з обчислення вислуги років для призначення пенсій військовослужбовцям і забезпечення соціальними виплатами осіб, звільнених з військової служби у Збройних Силах України, та членів їх сімей (далі - Положення № 530).

Згідно із пунктом 1.1. Положення №530 цим положенням визначається порядок обчислення вислуги років для призначення пенсії за вислугу років особам, звільненим з військової служби.

За змістом 2.3 розділу 2 Положення № 530 участь у бойових діях у воєнний час зараховується на пільгових умовах - один місяць служби за три місяці.

Пунктом 1 указаного розділу Порядку №260 передбачено, що військовослужбовцям (крім військовослужбовців строкової військової служби) щомісячно виплачується надбавка за вислугу років на військовій службі у відсотках посадового окладу (за основною чи тимчасово займаною посадою) з урахуванням окладу за військовим званням у таких розмірах: від 1 до 5 років - 25 відсотків; від 5 до 15 10 років - 30 відсотків; від 10 до 15 років - 35 відсотків; від 15 до 20 років – 40 відсотків; від 20 до 25 років - 45 відсотків; від 25 і більше років - 50 відсотків.

Згідно пунктом 2 розділу IV Порядку №260 вислуга років для виплати надбавки обчислюється з дня початку до дня закінчення проходження військової служби відповідно до Закону № 2232-XII.

За нормами пункту 3 розділу IV Порядку №260 для виплати надбавки за вислугу років зараховуються періоди:

- зазначені в постанові Кабінету Міністрів України від 17.07.1992 № 393 «Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам, які мають право на пенсію відповідно до Закону України від 09.04.1992 № 2262-ХІІ«Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», крім військовослужбовців строкової служби і членів їх сімей та прирівняних до них осіб» (далі – постанова № 393);

- проходження військової служби, які зараховуються на пільгових умовах з розрахунку один місяць служби за півтора місяця на посадах, передбачених у штатах кораблів, катерів, морських суден або самохідних рейдових суден (далі – кораблі (судна)), у тому числі, які ремонтуються, а також на посадах, передбачених в управліннях груп, ланок, загонів, дивізіонів, бригад і центрів, до складу яких входять кораблі (судна), які постійно розміщені на кораблях (суднах);

- проходження військової служби під час виконання обов`язків у складі національного контингенту і національного персоналу, які зараховуються на пільгових умовах з розрахунку один місяць служби за три місяці.

Для виплати надбавки за вислугу років військовослужбовцям, призваним або прийнятим на військову службу із запасу, зараховуються всі періоди попередньої служби.

Періоди служби, які підлягають зарахуванню до вислуги років у пільговому порядку, обчислюються відповідно до чинного законодавства України.

Періоди служби, обчислені на пільгових умовах відповідно до раніше встановленого порядку, перерахунку в бік зменшення не підлягають.

За приписами пункті 2 та 3 постанови № 393 особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та членам їхніх сімей до вислуги років для визначення розміру пенсії, призначеної відповідно до Закону України від 09.04.1992 № 2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», зараховується на пільгових умовах: один місяць служби за три місяці часу проходження служби, протягом якого особа брала безпосередню участь у здійсненні заходів, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку із збройною агресією російської федерації проти України, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів під час дії воєнного стану.

Системний аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що за нормами Порядку №260 при визначенні розміру надбавки за вислугу років враховується загальна вислуга (у календарному та пільговому обчисленні).

Так, відповідно до даних з військового квитка, позивач у період з 17.12.1998 - 11.05.2000 проходив строкову військову службу. У період з 12.10.2022 по 05.11.2022, з 20.11.2022 по 31.12.2022, з 22.01.2023 по 22.04.2023, з 09.11.2023 по 07.12.2023, з 19.04.2024 по 28.08.2024 брав участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, що дає право на розрахунок вислуги років у пільговому еквіваленті 1 до 3.

З урахуванням наведено, позивач у період з 22.04.2022 по 25.06.2024 мав отримувати надбавку за вислугу років 25 %, а в період з 26.06.2024 по 15.10.2025 - 30 %, оскільки сукупність календарної та пільгової вислуги за розрахунком, який міститься в матеріалах справи, становила більше 5 років.

При цьому, відповідно до абзацу четвертого підпункту 1 пункту 5 постанови №704 визначено установлювати надбавку за особливості проходження служби військовослужбовцям (крім військовослужбовців строкової військової служби) та особам рядового і начальницького складу в розмірі до 100 відсотків посадового окладу з урахуванням окладу за військовим (спеціальним) званням та надбавки за вислугу років.

Розділом IV «Виплата надбавки за особливості проходження служби» Порядку №260 визначено порядок нарахування та виплати «надбавки за особливості проходження служби» військовослужбовцям, згідно якого також встановлено, що така виплата проводиться в розмірі до 100 відсотків посадового окладу з урахуванням окладу за військовим (спеціальним) званням та надбавки за вислугу років.

Таким чином, виплати надбавки за особливості проходження служби проводиться з урахуванням розміру надбавки за вислугу років.

З урахуванням наведеного, а також у зв`язку із встановленими у цій справі обставинами щодо незарахування позивачу до пільгової вислуги років періодів, зазначених у довідці від 03.01.2026 № 77/94, а саме, з 12.10.2022 по 05.11.2022, з 20.11.2022 по 31.12.2022, з 22.01.2023 по 22.04.2023, з 09.11.2023 по 07.12.2023, з 19.04.2024 по 28.08.2024 брав участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України із розрахунку один місяць служби за три місяці, що призвело до неправильного нарахування та виплати позивачу надбавки за вислугу років та надбавки за особливості проходження служби, суд приходить до висновку про протиправність такої бездіяльності, яка стала наслідком порушення соціальних та трудових прав позивача, та відповідно зумовлює необхідність для зобов`язання відповідача (військової частини НОМЕР_1 ), відновити порушені права позивача шляхом зобов`язання: нарахувати та виплатити позивачу перераховану надбавку за вислугу років на військовій службі у відсотках посадового окладу (за основною чи тимчасово займаною посадою) з урахуванням окладу за військовим званням за період з 26.06.2024 по 15.10.2025 з урахуванням календарної та пільгової вислуги у розмірі 30 відсотків; перерахувати та доплатити надбавки за особливості проходження служби, передбаченої №704 за період з 26.06.2024 по 15.10.2025 з урахуванням належного позивачеві розміру набавки за вислугу років; зобов`язати військову частину НОМЕР_1 перерахувати позивачу пільгову вислугу років, врахувавши періоди безпосередньої участі в заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, зазначені в довідці військової частини НОМЕР_1 від 03.01.2026 № 77/94, із розрахунку один місяць служби за три місяці, перерахувати загальну вислугу років та внести відповідні зміни в наказ командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 15.10.2025 № 299.

При цьому, з урахуванням наведеного вище підлягають задоволенню як похідні позовні вимоги в частині нарахування та виплати позивачу надбавки за вислугу років на військовій службі у відсотках посадового окладу (за основною чи тимчасово займаною посадою) з урахуванням окладу за військовим званням за період з 12.10.2022 по 31.12.2022 з урахуванням календарної та пільгової вислуги у розмірі 25 відсотків; виплати «надбавки за особливості проходження служби» передбаченої абзацом четвертим підпункту 1 пункту 5 постанови №704 за період з 12.10.2022 по 31.12.2022 з урахуванням належного йому розміру «набавки за вислугу років»; виплати грошової допомоги на оздоровлення та матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань за 2022 рік з урахуванням належного йому розміру «набавки за вислугу років» та «надбавки за особливості проходження служби», оскільки як було зазначено вище визначення їх розмірів, знаходяться в залежності від розмірів посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, які обраховуються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14 до постанови № 704, а ІНФОРМАЦІЯ_2 не виплачував їх у відповідний період в належному розмірі.

Згідно із частиною першою статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Враховуючи вищевикладене, з`ясувавши та перевіривши всі фактичні обставини справи, об`єктивно оцінивши докази, що мають юридичне значення, враховуючи основні засади адміністративного судочинства, вимоги законодавства України, суд вважає, що наявні правові підстави для задоволення адміністративного позову.

Щодо розподілу судових витрат, суд зазначає наступне.

Відповідно до частини першої статті 132 КАС України, судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи, до яких серед іншого належать витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до частини третьої статті 139 КАС України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 5 Закону України від 08.07.2011 № 3674-VI «Про судовий збір» позивач звільнений від сплати судового збору, тому відсутні підстави для стягнення з відповідача на користь позивача витрат на сплати судового збору.

Щодо витрат на професійну правничу допомогу суд зазначає, що у постанові Великої Палати Верховного Суду від 27.06.2018 у справі № 826/1216/16 (провадження № 11-562ас18) вказано, що «склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг тощо), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат».

Отже, склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. Розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Матеріали справи не містять документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, тощо), тому на момент розгляду справи суд не здійснює розподіл витрат на правничу допомогу.

Керуючись статтями 2, 7, 72-77, 139, 241-246, 250-262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії, - задовольнити.

Визнати протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 за період з 12.10.2022 по 19.05.2023 грошового забезпечення (посадового окладу та окладу за військовим званням), а також всіх інших належних за цей період додаткових видів грошового забезпечення (надбавки за вислугу років, надбавки за особливості проходження служби, премій, грошової допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань), визначивши їх розмір, виходячи з розмірів посадового окладу та окладу за військовим званням, розрахованих шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України від 02.12.2021 № 1928-IX «Про Державний бюджет України на 2022 рік» станом на 01.01.2022, Законом України від 03.11.2022 № 2710-IX «Про Державний бюджет України на 2023 рік» станом на 01.01.2023, на відповідні тарифні коефіцієнти, згідно з пунктом 4 постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб».

Зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_2 здійснити ОСОБА_1 перерахунок та виплату за період з 12.10.2022 по 19.05.2023 грошового забезпечення (посадового окладу та окладу за військовим званням), а також всіх інших належних за цей період додаткових видів грошового забезпечення (надбавки за вислугу років, надбавки за особливості проходження служби, премій, грошової допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань), визначивши їх розмір, виходячи з розмірів посадового окладу та окладу за військовим званням, розрахованих шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України від 02.12.2021 № 1928-IX «Про Державний бюджет України на 2022 рік» станом на 01.01.2022, Законом України від 03.11.2022 № 2710-IX «Про Державний бюджет України на 2023 рік» станом на 01.01.2023, на відповідні тарифні коефіцієнти, згідно з пунктом 4 постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», з урахуванням раніше виплачених сум.

Визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 за період з 18.06.2025 по 15.10.2025 грошового забезпечення (посадового окладу та окладу за військовим званням), а також всіх інших належних за цей період додаткових видів грошового забезпечення (надбавки за вислугу років, надбавки за особливості проходження служби, премій), визначивши їх розмір, виходячи з розмірів посадового окладу та окладу за військовим званням, розрахованих шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого для працездатних осіб, законом на 01 січня календарного року, на відповідні тарифні коефіцієнти, згідно з пунктом 4 постанови № 704«Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб».

Зобов`язати військову частину НОМЕР_1 здійснити ОСОБА_1 перерахунок та виплату за період з 18.06.2025 по 15.10.2025 грошового забезпечення (посадового окладу та окладу за військовим званням), а також всіх інших належних за цей період додаткових видів грошового забезпечення (надбавки за вислугу років, надбавки за особливості проходження служби, премій), визначивши їх розмір, виходячи з розмірів посадового окладу та окладу за військовим званням, розрахованих шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого для працездатних осіб, законом на 01 січня календарного року, на відповідні тарифні коефіцієнти, згідно з пунктом 4 постанови № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», з урахуванням раніше виплачених сум.

Визнання протиправною бездіяльності ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо не нарахування та невиплати ОСОБА_1 надбавки за вислугу років на військовій службі у відсотках посадового окладу (за основною чи тимчасово займаною посадою) з урахуванням окладу за військовим званням за період з 12.10.2022 по 31.12.2022 з урахуванням календарної та пільгової вислуги у розмірі 25 відсотків.

Зобов`язання ІНФОРМАЦІЯ_2 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 перераховану надбавку за вислугу років на військовій службі у відсотках посадового окладу (за основною чи тимчасово займаною посадою) з урахуванням окладу за військовим званням за період з 12.10.2022 по 31.12.2022 з урахуванням календарної та пільгової вислуги у розмірі 25 відсотків.

Визнати протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо не виплати «надбавки за особливості проходження служби» передбаченої абзацом четвертим підпункту 1 пункту 5 постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» за період з 12.10.2022 по 31.12.2022 з урахуванням належного ОСОБА_1 розміру «набавки за вислугу років».

Зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_1 здійснити перерахунок та доплату «надбавки за особливості проходження служби» передбаченої абзацом четвертим підпункту 1 пункту 5 постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» за період з 12.10.2022 по 31.12.2022 з урахуванням належного ОСОБА_1 розміру «набавки за вислугу років».

Визнати протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо не виплати грошової допомоги на оздоровлення та матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань за 2022 рік з урахуванням належного ОСОБА_1 розміру «набавки за вислугу років» та «надбавки за особливості проходження служби».

Зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_1 здійснити перерахунок та доплату грошової допомоги на оздоровлення та матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань за 2022 рік з урахуванням належного ОСОБА_1 розміру «набавки за вислугу років» та «надбавки за особливості проходження служби».

Визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 щодо виплати ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період з 01.01.2024 по 15.10.2025, з встановленням базового місяця – березня 2018 року.

Зобов`язати військову частину НОМЕР_1 нарахувати ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 01.01.2024 по 15.10.2025 із застосуванням місяця для обчислення індексу споживчих цін для розрахунку індексації грошового забезпечення (базового місяця) – березня 2018 року, відповідно до вимог Закону України від 03.07.1991 №1282-ХІІ «Про індексацію грошових доходів населення», Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 №1078, та виплатити з урахуванням вже виплачених сум.

Визнати протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 грошової допомоги для оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань за 2022 рік без урахування у складі грошового забезпечення індексації грошового забезпечення.

Зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_2 здійснити перерахунок та доплатити ОСОБА_1 грошову допомогу на оздоровлення, матеріальну допомогу для вирішення соціально-побутових питань за 2022 рік з урахуванням у складі місячного грошового забезпечення індексації грошового забезпечення, з урахуванням раніше виплачених сум.

Визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 грошової допомоги для оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань за 2024 рік без урахування у складі грошового забезпечення індексації грошового забезпечення;

Зобов`язати військову частину НОМЕР_1 здійснити перерахунок та доплатити ОСОБА_1 грошову допомогу на оздоровлення, матеріальну допомогу для вирішення соціально-побутових питань за 2024 рік, з урахуванням у складі місячного грошового забезпечення індексації грошового забезпечення, з урахуванням раніше виплачених сум.

Визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 додаткової винагороди, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану» у розмірі до 100 000,00 грн щомісячно за періоди з 12.09.2024 по 26.09.2024, з 27.09.2024 по 30.10.2024, з 31.10.2024 по 27.11.2024, з 28.11.2024 по 25.12.2024, 26.12.2024 по 17.01.2025, з 18.01.2025 по 07.02.2025 пропорційно дням перебування на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров`я (у тому числі закордонних), включаючи час переміщення з одного лікарняного закладу охорони здоров`я до іншого, або перебування у відпустці для лікування після тяжкого поранення за висновком (постановою) військово-лікарської (лікарсько-експертної, медичної) комісії у зв`язку з пораненням (контузією, травмою, каліцтвом), пов`язаним із захистом Батьківщини.

Зобов`язати військову частину НОМЕР_1 здійснити нарахування та виплату ОСОБА_1 додаткової винагороди, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану» у розмірі до 100 000,00 грн щомісячно за періоди з 12.09.2024 по 26.09.2024, з 27.09.2024 по 30.10.2024, з 31.10.2024 по 27.11.2024, з 28.11.2024 по 25.12.2024, 26.12.2024 по 17.01.2025, з 18.01.2025 по 07.02.2025 пропорційно дням перебування на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров`я (у тому числі закордонних) включаючи час переміщення з одного лікарняного закладу охорони здоров`я до іншого, або перебування у відпустці для лікування після тяжкого поранення за висновком (постановою) військово-лікарської (лікарсько-експертної, медичної) комісії у зв`язку з пораненням (контузією, травмою, каліцтвом), пов`язаним із захистом Батьківщини, з урахуванням виплачених сум за вказані періоди.

Визнання протиправною бездіяльності військової частини НОМЕР_1 щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 надбавки за вислугу років на військовій службі у відсотках посадового окладу (за основною чи тимчасово займаною посадою) з урахуванням окладу за військовим званням за період з 26.06.2024 по 15.10.2025 з урахуванням календарної та пільгової вислуги у розмірі 30 відсотків.

Зобов`язати військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 перераховану надбавку за вислугу років на військовій службі у відсотках посадового окладу (за основною чи тимчасово займаною посадою) з урахуванням окладу за військовим званням за період з 26.06.2024 по 15.10.2025 з урахуванням календарної та пільгової вислуги у розмірі 30 відсотків.

Визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 щодо виплати ОСОБА_1 надбавки за особливості проходження служби, передбаченої абзацом четвертим підпункту 1 пункту 5 постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» за період з 26.06.2024 по 15.10.2025 з урахуванням належного ОСОБА_1 розміру набавки за вислугу років.

Зобов`язати військову частину НОМЕР_1 здійснити перерахунок та доплату ОСОБА_1 надбавки за особливості проходження служби, передбаченої абзацом четвертим підпункту 1 пункту 5 постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» за період з 26.06.2024 по 15.10.2025 з урахуванням належного ОСОБА_1 розміру набавки за вислугу років.

Визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 щодо не зарахування ОСОБА_1 до пільгової вислуги років періодів, зазначених у довідці від 03.01.2026 № 77/94 із розрахунку один місяць служби за три місяці;

Зобов`язати військову частину НОМЕР_1 перерахувати ОСОБА_1 пільгову вислугу років, врахувавши періоди безпосередньої участі в заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, зазначені в довідці військової частини НОМЕР_1 від 03.01.2026№ 77/94, із розрахунку один місяць служби за три місяці, перерахувати загальну вислугу років та внести відповідні зміни в наказ командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 15.10.2025 № 299.

Рішення суду може бути оскаржене до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня виготовлення повного тексту. Апеляційна скарга подається безпосередньо до адміністративного суду апеляційної інстанції.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач – ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_4 , зареєстроване місце проживання за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_5 ).

Відповідач – військова частина НОМЕР_1 ( АДРЕСА_2 , унікальний ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України: НОМЕР_6 ).

Відповідач - ІНФОРМАЦІЯ_2 (адреса АДРЕСА_3 ; унікальний ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України: НОМЕР_7 ).

Суддя Марія ДУБІНА