Рішення від 18 березня 2026 р. у справі №600/5964/25-а — Чернівецький окружний адміністративний суд

ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 березня 2026 р. м. Чернівці Справа № 600/5964/25-а

Чернівецький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Анісімова О.В.,

за участю:

секретаря судового засідання - Жабокріцької Я.В.,

представників первісного позивача (відповідача за зустрічним позовом) - Зайцевої Л.Г., Чокан М.Б.

первісного відповідача (позивача за зустрічним позовом) - Горобця Т.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в загальному позовному провадженні справу за первісним позовом Головного управління ДПС у Чернівецькій області до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу, та за зустрічним позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Чернівецькій області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення, -

В С Т А Н О В И В:

І. РУХ СПРАВИ

1.1. Головне управління ДПС у Чернівецькій області (далі – позивач за первісним позовом) звернулось до суду з позовом до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (далі – відповідач за первісним позовом, позивач за зустрічним позовом), в якому просило:

- стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) податковий борг у сумі 51286,08 грн. до відповідних бюджетів.

1.2. Ухвалою суду від 22 грудня 2025 року відкрито спрощене позовне провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) у справі за первісним позовом ГУ ДПС у Чернівецькій області.

1.3. 06 січня 2026 року до суду надійшов відзив на первісний позов.

1.4. 07 січня 2026 року до суду надійшла зустрічна позовна заява фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Чернівецькій області, в якій він просив:

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 19.06.2025 року (форма Ф) № 5490204-2411-2407-ЦА73060150000088691 у сумі 51124,77 грн.;

- стягнути з Головного управління ДПС у Чернівецькій області судові витрати.

1.5. Ухвалою суду від 08 січня 2026 року прийнято зустрічну позовну заяву до спільного розгляду, відкрито провадження за зустрічним позовом.

1.6. 23 січня 2026 року Головне управління ДПС у Чернівецькій області подало відзив на зустрічну позовну заяву.

1.7. 16 лютого 2026 року позивачем за зустрічним позовом подано відповідь на відзив на зустрічну позовну заяву, а Головним управлінням ДПС у Чернівецькій області 18 лютого 2026 року – заперечення на відповідь на відзив.

1.8. Ухвалою суду від 19 лютого 2026 року, яка занесена до протоколу судового засідання, закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті.

ІІ. ОБСТАВИНИ СПРАВИ ТА АРГУМЕНТИ СТОРІН

Аргументи позивача за первісним позовом

2.1. ГУ ДПС у Чернівецькій області обґрунтовує первісний позов тим, що ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) є власником земельної ділянки та платником земельного податку. Відповідно до розрахунку, заборгованість відповідача становить 51286,08 грн., у тому числі: основний платіж – 51267,91 грн., пеня – 18,17 грн. Вказаний борг виник унаслідок несплати податкових зобов`язань, нарахованих контролюючим органом такими податковими повідомленнями-рішеннями від 26.09.2025:

- № 5490203-2411-2407-UА73060150000088691 у сумі 62,65 грн.;

- № 5490206-2411-2407-UА73060150000088691 у сумі 80,49 грн.;

- № 5490204-2411-2407-UА73060150000088691 у сумі 51124,77 грн.

2.2. Крім цього, у сумі 18,17 грн. нараховано пеню на борг минулих років згідно статті 129 ПК України на підставі податкового повідомлення-рішення № 4687808-2411-2407-ИА73060150000088691 від 22.05.2024.

2.3. У зв`язку з виникненням податкового боргу ОСОБА_1 виставлено податкову вимогу форми «Ф» від 04.12.2023 № 0011479-1311-2413. Оскільки борг у повному обсязі погашено не було, позивач звернувся з позовом до суду на підставі пункту 87.11 статті 87 ПК України.

Аргументи відповідача за первісним позовом / позивача за зустрічним позовом

2.4. ОСОБА_1 є фізичною особою-підприємцем та перебуває на обліку в ГУ ДПС у Чернівецькій області як платник єдиного податку 3-ї групи з 22.06.2000 року по теперішній час.

2.5. У власності позивача за зустрічним позовом перебуває земельна ділянка, кадастровий номер 7321055100:01:004:0001, загальною площею 0,73 га, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 . Цільове призначення ділянки – 03.13 для будівництва і обслуговування будівель закладів побутового обслуговування, призначення: комерційного використання.

2.6. ОСОБА_1 стверджує, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення № 5490204-2411-2407-UА73060150000088691 від 19.06.2025 на суму 51124,77 грн. є протиправним, оскільки він використовує вказану земельну ділянку за призначенням для провадження господарської діяльності і, відповідно, на підставі підпункту 4 пункту 297.1 статті 297 ПК України, звільнений від сплати земельного податку.

2.7. Зокрема, позивач за зустрічним позовом зазначає, що на спірній земельній ділянці та в побудованих на ній будівлях зберігається сільськогосподарська техніка, мінеральні добрива та інше знаряддя, необхідне для провадження діяльності фермерського господарства; проводиться підготовка насіння для посіву, сушка та очищення зібраного врожаю зернових, бобових культур і насіння олійних культур. На підтвердження здійснення господарської діяльності ОСОБА_1 надав фотографічні матеріали.

2.8. Позивач за зустрічним позовом також посилається на те, що висновок відповідача про здійснення діяльності з надання майна в оренду ґрунтується виключно на факті задекларованого ним КВЕД 68.20, тоді як реального підтвердження такої діяльності відповідачем не надано, а рішення прийнято на припущеннях.

Аргументи відповідача за зустрічним позовом

2.9. Головне управління ДПС у Чернівецькій області у відзиві на зустрічну позовну заяву та запереченнях на відповідь на відзив заперечує проти задоволення зустрічного позову та зазначає, що позивачем за зустрічним позовом не надано належних і достатніх доказів використання у господарській діяльності саме земельної ділянки з кадастровим номером 7321055100:01:004:0001.

2.10. На думку відповідача за зустрічним позовом, наявність КВЕД 68.20 «Надання в оренду й експлуатацію власного чи орендованого нерухомого майна» у зареєстрованих видах діяльності ФОП ОСОБА_1 свідчить про можливе здійснення діяльності з надання майна в оренду, що виключає звільнення від сплати земельного податку.

2.11. Крім того, відповідач за зустрічним позовом посилається на результати наочного огляду земельної ділянки та її фотофіксацію від 22.01.2026, відповідно до яких фактичний стан та використання земельної ділянки, на думку контролюючого органу, не підтверджують здійснення на ній господарської діяльності, що відповідала б основному виду діяльності – КВЕД 01.11 «Вирощування зернових культур».

2.12. Відповідач за зустрічним позовом також зазначає, що використання приміщень, розташованих на земельній ділянці, у господарській діяльності не є підставою для звільнення від сплати земельного податку, оскільки фактично в господарській діяльності використовуються нежитлові приміщення (будівлі), а не сама земельна ділянка. Вказані висновки відповідач обґрунтовує посиланнями на постанови Верховного Суду від 17.04.2024 у справі №826/17360/16 та від 22.04.2024 у справі № 560/2530/22.

ІІІ. ОБСТАВИНИ ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ

3.1. ОСОБА_1 зареєстрований як фізична особа-підприємець (РНОКПП НОМЕР_1 ), перебуває на спрощеній системі оподаткування – є платником єдиного податку 3-ї групи, починаючи з 22.06.2000 року по теперішній час. Основний вид господарської діяльності – КВЕД 01.11 «Вирощування зернових культур (крім рису), бобових культур і насіння олійних культур».

3.2. ОСОБА_1 є власником земельної ділянки, кадастровий номер 7321055100:01:004:0001, загальною площею 0,73 га, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 . Цільове призначення земельної ділянки – 03.13 для будівництва і обслуговування будівель закладів побутового обслуговування; призначення: комерційного використання.

3.3. Відповідно до повідомлення про об`єкти оподаткування (форма № 20-ОПП), за ФОП ОСОБА_1 обліковуються: фермерське господарство та земельна ділянка за адресою: АДРЕСА_1 ; земельна ділянка за адресою: АДРЕСА_1 (стан об`єкта оподаткування – здається в оренду).

3.4. Згідно з податковою декларацією платника єдиного податку за три квартали 2025 року задекларований обсяг доходу становить 349718,00 грн., наймані працівники відсутні (0 осіб). Серед задекларованих видів господарської діяльності зазначено, зокрема, КВЕД 68.20 «Надання в оренду й експлуатацію власного чи орендованого нерухомого майна».

3.5. 19.06.2025 року Головним управлінням ДПС у Чернівецькій області складено щодо ОСОБА_1 податкове повідомлення-рішення (форма Ф) № 5490204-2411-2407-UА73060150000088691, яким визначено суму податкового зобов`язання з земельного податку з фізичних осіб за податковий період 2025 рік у розмірі 51124,77 грн. по земельній ділянці з кадастровим номером 7321055100:01:004:0001.

3.6. Нормативна грошова оцінка земельної ділянки з кадастровим номером 7321055100:01:004:0001 з урахуванням коефіцієнта індексації на 2025 рік становить 70033,93 грн. за 1 га.

3.7. Крім наведеного податкового повідомлення-рішення від 19.06.2025 на суму 51124,77 грн., контролюючим органом також сформовані та направлені відповідачу за первісним позовом податкові повідомлення-рішення від 26.09.2025 №5490203-2411-2407-UА73060150000088691 у сумі 62,65 грн. та № 5490206-2411-2407-UА73060150000088691 у сумі 80,49 грн.

3.8. У зв`язку з несплатою податкового боргу ОСОБА_1 виставлено податкову вимогу форми «Ф» від 04.12.2023 № 0011479-1311-2413. Після виставлення вимоги борг у повному обсязі погашений не був.

3.9. 17 жовтня 2025 року ОСОБА_1 отримав оспорюване податкове повідомлення-рішення від 19.06.2025 № 5490204-2411-2407-UА73060150000088691. 28.10.2025 відповідач за первісним позовом оскаржив його в адміністративному порядку, однак відповідями від 06.11.2025 та від 15.12.2025 ГУ ДПС у Чернівецькій області підтвердило правомірність спірного ППР, зазначивши, що наявність КВЕД 68.20 свідчить про можливе надання майна в оренду.

3.10. 22.01.2026 контролюючим органом здійснено наочний огляд земельної ділянки та її фотофіксацію, за результатами якого зроблено висновок про невідповідність фактичного стану ділянки заявленому виду діяльності КВЕД 01.11. ОСОБА_1 , заперечуючи цей висновок, надав власні фотоматеріали на підтвердження використання земельної ділянки у господарській діяльності.

ІV. ПОЗИЦІЯ СУДУ

Засади, якими керується суд при здійсненні правосуддя у цій справі

4.1. Надаючи оцінку цим правовідносинам, суд насамперед має визначити проблему, яка породила правовий конфлікт та ефективні, разом з цим справедливі, шляхи її усунення.

4.2. Сутністю цього спору є: (1) наявність чи відсутність у ОСОБА_1 обов`язку зі сплати земельного податку як платника єдиного податку; (2) правомірність нарахування ГУ ДПС у Чернівецькій області земельного податку шляхом складання податкового повідомлення-рішення від 19.06.2025 №5490204-2411-2407-UА73060150000088691 на суму 51124,77 грн.; (3) наявність підстав для стягнення з відповідача за первісним позовом загального податкового боргу у сумі 51286,08 грн.

4.3. Суд зазначає, що відповідно до статті 8 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права. Конституція України має найвищу юридичну силу. Закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України і повинні відповідати їй.

4.4. При цьому варто зазначити, що принцип верховенства права підпорядковує державу інтересам людини, а не навпаки. Коли учасником правовідносин виступає держава, остання у суперечці щодо права з будь-якою особою, у тому числі з фізичною особою-підприємцем, має поступитися на користь опонента, оскільки вона сама створила ситуацію правової невизначеності і порушила в такий спосіб принцип верховенства права.

4.5. Згідно зі статтею 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

4.6. При наданні оцінки на предмет правомірності оскаржуваного рішення суд виходить з того, що такий акт в розумінні Кодексу адміністративного судочинства України (далі – КАС України) є рішенням суб`єкта владних повноважень, а тому має відповідати критеріям законності таких рішень, що наведені у частині 2 статті 2 КАС України.

4.7. Водночас суд звертає увагу на положення частини 2 статті 77 КАС України, згідно з якою в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Суб`єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.

Щодо суті спору

Нормативно-правова база

4.8. Відносини, які виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства врегульовані Податковим кодексом України (далі – ПК України в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).

4.9. Згідно із статтею 206 Земельного кодексу України використання землі в Україні є платним. Об`єктом плати за землю є земельна ділянка. Плата за землю справляється відповідно до закону.

4.10. Підпунктом 16.1.4 пункту 16.1 статті 16 ПК України визначено, що платник податків зобов`язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

4.11. Відповідно до підпунктів 14.1.72, 14.1.73 пункту 14.1 статті 14 ПК України земельний податок - обов`язковий платіж, що справляється з власників земельних ділянок та земельних часток (паїв), а також постійних землекористувачів (далі - податок для цілей розділу XII цього Кодексу); землекористувачі - юридичні та фізичні особи (резиденти і нерезиденти), які користуються земельними ділянками державної та комунальної власності: на праві постійного користування; на умовах оренди.

4.12. Підпунктами 269.1.1, 269.1.2 пункту 269.1 статті 269 ПК України платниками земельного податку є власники земельних ділянок, земельних часток (паїв) та землекористувачі, яким відповідно до закону надані у користування земельні ділянки державної та комунальної власності на правах постійного користування.

4.13. Згідно із статтею 270 ПК України об`єктами оподаткування платою за землю є об`єкти оподаткування земельним податком: земельні ділянки, які перебувають у власності; земельні частки (паї), які перебувають у власності; земельні ділянки державної та комунальної власності, які перебувають у володінні на праві постійного користування; об`єкти оподаткування орендною платою - земельні ділянки державної та комунальної власності, надані в користування на умовах оренди.

4.14. Пунктом 291.3 статті 291 ПК України передбачено, що юридична особа чи фізична особа - підприємець може самостійно обрати спрощену систему оподаткування, якщо така особа відповідає вимогам, встановленим цією главою, та реєструється платником єдиного податку в порядку, визначеному цією главою, а згідно пункту 291.2 статті 291 ПК України спрощена система оподаткування, обліку та звітності - особливий механізм справляння податків і зборів, що встановлює заміну сплати окремих податків і зборів, встановлених пунктом 297.1 статті 297 цього Кодексу, на сплату єдиного податку в порядку та на умовах, визначених цією главою, з одночасним веденням спрощеного обліку та звітності.

4.15. Пунктом 269.2 статті 269 ПК України також передбачено, що особливості справляння податку суб`єктами господарювання, які застосовують спрощену систему оподаткування, обліку та звітності, встановлюються главою 1 розділу XIV цього Кодексу.

4.16. Відповідно до підпункту 4 пункту 297.1 статті 297 ПК України (у редакції до змін, внесених згідно із Законом № 4536-IX від 16.07.2025) платники єдиного податку звільняються від обов`язку нарахування, сплати та подання податкової звітності з таких податків і зборів: податку на майно в частині земельного податку за земельні ділянки, що використовуються платниками єдиного податку першої - третьої груп для провадження господарської діяльності (крім діяльності з надання земельних ділянок та/або нерухомого майна, що знаходиться на таких земельних ділянках, в оренду (найм), позичку, на іншому праві користування) та платниками єдиного податку четвертої групи для ведення сільськогосподарського товаровиробництва.

4.17. Аналізуючи наведені вище приписи законодавства, слід прийти до висновку, що спрощена система оподаткування не звільняє суб`єкта господарювання від виконання податкових зобов`язань зі сплати податків, встановлених у пунктом 297.1 статті 297 ПК України, а запроваджує інші умови, порядок та механізм їх сплати та встановлює можливість відновлення їх сплати на загальних підставах у разі недотримання умов оподаткування за спрощеною системою.

Умовою несплати земельного податку за зазначеною системою оподаткування є те, що суб`єкт господарювання, який є власником чи користувачем земельної ділянки, використовує цю землю для проведення господарської діяльності.

(аналогічного висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 22.04.2024, справа №560/2530/22)

4.18. У розумінні законодавства України, під використанням землі для господарської діяльності розуміють експлуатацію ділянки (оренда, власність) для отримання доходу, що відповідає цільовому призначенню, з обов`язковою платою за землю.

4.19. Згідно з підпунктом 14.1.36 пункту 14.1 статті 14 ПК України, господарська діяльність - діяльність особи, що пов`язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

4.20. Правові засади регулювання, організації, ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності в Україні визначає Закон України від 16.07.1999 року № 996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні».

Відповідно до статті 1 цього Закону господарська операція - це дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов`язань, власному капіталі підприємства; первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію; а згідно його частини першої статті 9 підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи.

4.21. Згідно усталеної практики, аналіз реальності господарської діяльності повинен здійснюватися на підставі даних податкового, бухгалтерського обліку платника податків та відповідності їх дійсному економічному змісту. При цьому в первинних документах, які є підставою для бухгалтерського обліку, фіксуються дані лише про фактично здійснені господарські операції.

4.22. Отже, для підтвердження використання земельної ділянки кадастровий номер 7321055100:01:004:0001, загальною площею 0,73 га (цільове призначення– 03.13 для будівництва і обслуговування будівель закладів побутового обслуговування; призначення: комерційного використання), за призначенням у господарській діяльності, ОСОБА_1 мав надати первинні документи бухгалтерського обліку, які підтверджують отримання ним доходу, внаслідок експлуатації такої ділянки за цільовим призначенням.

Однак, такі документи до матеріалів справи не подано.

4.23. Згідно з відомостями з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань, видами економічної діяльності первісного відповідача є: вирощування зернових культур (крім рису), бобових культур і насіння олійних культур (основний) (01.11), допоміжна діяльність у рослинництві (01.61), післяурожайна діяльність (01.63), тощо.

4.24. Фактично судом не встановлено та матеріалами справи не підтверджено, що ОСОБА_1 в господарській діяльності використовує належну йому земельну ділянку для отримання доходу. Наявні у справі фотографії є доказом використанням ним будівель та споруд для отримання доходу.

4.25. Натомість, для відсутності обов`язку сплати земельного податку обов`язковою умовою є отримання позивачем прибутку від використання земельних ділянок як об`єкта цивільних прав. Водночас, судом не встановлено отримання позивачем прибутку від використання саме цієї земельної ділянки, за яку контролюючим органом визначено податкові зобов`язання з земельного податку.

(подібні висновки викладено у постанові Верховного Суду від 22.04.2024 року у справі №560/2530/22).

4.26. Також, суд звертає увагу, що згідно підпункту 4 пункту 297.1 статті 297 ПК України (у редакції до змін, внесених згідно із Законом № 4536-IX від 16.07.2025) окремою підставою щодо не звільнення платника єдиного податку від обов`язку нараховувати, сплачувати та подавати податкову звітність з податку на майно в частині земельного податку за земельні ділянки, що використовуються платниками єдиного податку першої - третьої груп для провадження господарської діяльності є діяльність з надання земельних ділянок та/або нерухомого майна, що знаходиться на таких земельних ділянках, в оренду (найм), позичку, на іншому праві користування.

4.27. Дослідженням матеріалів справи встановлено, що ОСОБА_1 в податковій декларації платника єдиного податку за І півріччя 2025 року задекларований обсяг доходу становить 349718,00 грн., наймані працівники відсутні (0 осіб). Серед задекларованих видів господарської діяльності зазначено, зокрема, КВЕД 68.20 «Надання в оренду й експлуатацію власного чи орендованого нерухомого майна» (розділ І «Загальні показники підприємницької діяльності») (а.с.79-80).

У податковій декларації платника єдиного податку за ІІІ квартал 2025 року задекларований обсяг доходу становить 452518,00 грн., наймані працівники відсутні (0 осіб). Серед задекларованих видів господарської діяльності зазначено, зокрема, КВЕД 68.20 «Надання в оренду й експлуатацію власного чи орендованого нерухомого майна» (розділ І «Загальні показники підприємницької діяльності») (а.с.144-147).

4.28. Аналіз наведеного свідчить, що ОСОБА_1 у 2025 році отримав дохід від надання в оренду й експлуатацію власного чи орендованого нерухомого майна, що в силу положень підпункту 4 пункту 297.1 статті 297 ПК України, унеможливлює його звільнення від сплати земельного податку.

4.29. На спростування цієї позиції, ОСОБА_1 стверджував, що в податкових деклараціях платника єдиного податку за І півріччя та 3 квартали 2025 року міститься помилка, оскільки він нічого, нікому не здавав в оренду.

Однак суд критично ставиться до такого пояснення, оскільки первісний відповідач, не подав уточнюючих декларацій щодо виправлення на його думку помилок в деклараціях та зазначає про те, що як релевантною судовою практикою, так нормами Податкового кодексу України, обов`язок доведення наявності податкової пільги покладається на платника податків (позивача) і саме він має документально підтвердити право на пільгу, тоді як податковий орган зобов`язаний обґрунтувати підстави для її скасування або невизнання.

4.30. У цих правовідносинах ОСОБА_1 не надав суду жодного доказу на доведення свого права на пільгу в частині звільнення від сплати податком на землю, натомість подані особисто ним декларації підтверджують позицію податкового органу, що він має сплачувати податок на землю, оскільки здійснює діяльність з надання земельних ділянок та/або нерухомого майна, що знаходиться на таких земельних ділянках, в оренду (найм), позичку, на іншому праві користування.

4.31. Отже, суд приходить до висновку, що ГУ ДПС у Чернівецькій області правомірно нарахувало ОСОБА_1 земельний податок за 2025 рік по земельній ділянці з кадастровим номером 7321055100:01:004:0001 та склало податкове повідомлення-рішення від 19.06.2025 №5490204-2411-2407-UА73060150000088691 у сумі 51124,77 грн, а тому таке рішення не підлягає скасуванню.

Оцінка суду щодо первісного позову

4.32. Розглядаючи первісний позов ГУ ДПС у Чернівецькій області про стягнення загального податкового боргу у сумі 51286,08 грн., суд виходить з такого.

4.33. Відповідно до підпункту 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 ПК України податковий борг – сума узгодженого грошового зобов`язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та не погашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом.

4.34. Заявлений до стягнення борг складається: 1) з суми 51124,77 грн. за ППР від 19.06.2025 № 5490204-2411-2407-UА73060150000088691; 2) з суми 62,65 грн. за ППР від 26.09.2025 № 5490203-2411-2407-UА73060150000088691; 3) з суми 80,49 грн. за ППР від 26.09.2025 № 5490206-2411-2407-UА73060150000088691; 4) з суми 18,17 грн. пені за ППР від 22.05.2024 № 4687808-2411-2407-UА73060150000088691.

4.32. Оскільки суд дійшов висновку про правомірність ППР від 19.06.2025 № 5490204-2411-2407-UА73060150000088691 на суму 51124,77 грн., відповідне грошове зобов`язання є узгодженим у розумінні ПК України, а тому стягнення боргу у цій частині є можливим.

4.33. Щодо решти нарахованих сум: ППР від 26.09.2025 № 5490203-2411-2407-UА73060150000088691 на суму 62,65 грн. та ППР від 26.09.2025 № 5490206-2411-2407-UА73060150000088691 на суму 80,49 грн. суд зазначає, що зазначені ППР в межах цього провадження не оскаржуються, ОСОБА_1 у зустрічному позові не ставилось питання про їх скасування. Доказів сплати зазначених ППР до матеріалів справи не надано.

Відтак, первісний позов підлягає задоволенню повністю, а з ОСОБА_1 підлягає стягненню сума 51286,08 грн земельного податку.

V. ВИСНОВКИ СУДУ

5.1. Статтею 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. На розвиток зазначених положень Конституції України частиною 2 статті 2 КАС України визначені критерії законності рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень.

5.2. Дослідженням матеріалів справи встановлено, що для підтвердження використання земельної ділянки кадастровий номер 7321055100:01:004:0001, загальною площею 0,73 га (цільове призначення– 03.13 для будівництва і обслуговування будівель закладів побутового обслуговування; призначення: комерційного використання), за призначенням у господарській діяльності, ОСОБА_1 мав надати первинні документи бухгалтерського обліку, які підтверджують отримання ним доходу, внаслідок експлуатації такої ділянки за цільовим призначенням.

Фактично судом не встановлено та матеріалами справи не підтверджено, що ОСОБА_1 в господарській діяльності використовує належну йому земельну ділянку для отримання доходу. Наявні у справі фотографії є доказом використанням ним будівель та споруд для отримання доходу.

5.3. У цих правовідносинах ОСОБА_1 не надав суду жодного доказу на доведення свого права на пільгу в частині звільнення від сплати податком на землю, натомість подані особисто ним декларації підтверджують позицію податкового органу, що він має сплачувати податок на землю, оскільки здійснює діяльність з надання земельних ділянок та/або нерухомого майна, що знаходиться на таких земельних ділянках, в оренду (найм), позичку, на іншому праві користування.

5.4. Щодо решти нарахованих сум: ППР від 26.09.2025 № 5490203-2411-2407-UА73060150000088691 на суму 62,65 грн. та ППР від 26.09.2025 № 5490206-2411-2407-UА73060150000088691 на суму 80,49 грн. суд зазначає, що зазначені ППР в межах цього провадження не оскаржуються, ОСОБА_1 у зустрічному позові не ставилось питання про їх скасування. Доказів сплати зазначених ППР до матеріалів справи не надано.

5.3. За таких обставин суд дійшов висновку, що: зустрічний позов не підлягає задоволенню; первісний позов підлягає задоволенню повністю.

VІ. РОЗПОДІЛ СУДОВИХ ВИТРАТ

6.1. Згідно з частиною 1 статті 143 КАС України суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі. Статтею 139 КАС України визначені правила розподілу судових витрат. Оскільки у задоволенні зустрічного позову відмовлено повністю, суд не стягує та не присуджує на користь ОСОБА_1 ці витрати.

На підставі викладеного, керуючись статтями 73–77, 90, 241–246, 250 КАС України, суд –

В И Р І Ш И В:

1. Позов Головного управління ДПС у Чернівецькій області до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу, задовольнити повністю.

2. Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 податковий борг у сумі 51286 (п`ятдесят одна тисяча двісті вісімдесят шість) грн 08 коп. до відповідних бюджетів.

3. У задоволенні зустрічного позову фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Чернівецькій області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення, відмовити повністю.

У відповідності до статей 255, 293, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України рішення може бути оскаржене до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Повне судове рішення складено 20 березня 2026 р.

Повне найменування учасників процесу:

Первісний позивач (відповідач за зустрічний позовом) - Головне управління ДПС у Чернівецькій області (вул. Героїв Майдану, 200 А, м. Чернівці, 58006 код ЄДРПОУ ВП 44057187);

Первісний відповідач (позивач за зустрічним позовом) - ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 РНОКПП НОМЕР_1 ).

Суддя О.В. Анісімов