Рішення від 19 березня 2026 р. у справі №600/108/26-а — Чернівецький окружний адміністративний суд

ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 березня 2026 р. м. Чернівці Справа № 600/108/26-а

Чернівецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Лелюка О.П., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження у порядку письмового провадження справу за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправними дії та зобов`язання вчинити дії,

У С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправними дії та зобов`язання вчинити дії.

Позивач просить суд:

- визнати протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо невиключення з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів відомостей про порушення правил військового обліку та щодо подальшого обліку ОСОБА_1 як особи, що перебуває у розшуку;

- зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_2 виключити з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів усі відомості про порушення ОСОБА_1 правил військового обліку та припинити його облік як особи, що перебуває у розшуку, із забезпеченням актуалізації відповідних даних у системі «Резерв+».

Позов обґрунтовано тим, що у вересні 2025 року позивачем було сплачено штраф у сумі 8500,00 грн у зв`язку з притягненням його до адміністративної відповідальності за порушення правил військового обліку. Однак, попри вказане, відповідач після сплати ОСОБА_1 штрафу не забезпечив актуалізацію даних у Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов`язаних та резервістів, залишивши за позивачем статус особи, яка перебуває у розшуку ТЦК та СП за порушення правил військового обліку. Вказано, що метою приведення у відповідність даних Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів представник позивача у грудні 2025 року звернувся до відповідача з адвокатським запитом з проханням виключити з реєстру відомості про порушення ОСОБА_1 правил військового обліку. Проте відповідач відмовив у задоволенні такої вимоги, з чим позивач не погоджується і вважає протиправним, оскільки своїми діями відповідач перешкоджає позивачу у реалізації своїх прав, зокрема, на працевлаштування.

Ухвалою суду від 16 січня 2026 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі; вирішено, що справа буде розглядатись в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами; встановлено строки для подання заяв по суті справи.

Відповідач у поданому до суду відзиві заперечував проти позову, вказавши про те, що позивач, який у травні 2025 року був належним чином викликаний до територіального центру комплектування та соціальної підтримки, не прибув за викликом та не повідомив про причини неприбуття, чим допустив порушення норм законодавства, які регулюють питання ведення військового обліку. При цьому відповідач вважає безпідставними посилання позивача на необхідність виключення даних про порушення правил військового обліку з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів, оскільки сплата штрафу за вчинення адміністративного правопорушення без його фактичного усунення не може слугувати підставою внесення змін до Реєстру шляхом виключення відомостей про порушення правил військового обліку. Просив суд відмовити у задоволенні позову.

Дослідивши наявні матеріали, всебічно та повно з`ясувавши всі обставини справи, об`єктивно оцінивши докази, що мають юридичне значення для вирішення спору по суті, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги не підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що згідно з даними Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів відносно ОСОБА_1 до вказаного реєстру внесено відомості про перебування його у розшуку з 18 травня 2025 року та подання звернення до органів Національної поліції України з метою доставлення ОСОБА_1 до ТЦК та СП у зв`язку з неприбуттям його за повісткою до органу ТЦК та СП.

У зв`язку з притягненням органом ТЦК та СП до адміністративної відповідальності за порушення правил військового обліку (частина третя статті 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення) позивач 18 вересня 2025 року сплатив штраф за вчинення вказаного правопорушення у розмірі 8500,00 грн.

Вказані обставини сторонами не заперечуються.

З огляду на те, що після сплати штрафу у Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов`язаних та резервістів містилась інформація про подальше перебування ОСОБА_1 у розшуку у зв`язку з порушенням правил військового обліку, 08 грудня 2025 року адвокатом Замлинським С.С., діючим в інтересах ОСОБА_1 на підставі ордеру про надання правничої допомоги, подано адвокатський запит до ІНФОРМАЦІЯ_3 .

У адвокатському запиті адвокат просив надати інформацію щодо підстав відображення відмітки про порушення військового обліку ОСОБА_1 , щодо наявності чи відсутності постанов про притягнення останнього до адміністративної відповідальності, щодо особи, яка відповідальна за внесення та підтримання інформації в системі «Резерв+», а також просив вилучити або оновити запис у системі «Резерв+» щодо чинного порушення військового обліку та повідомити про виконання вимоги у встановлений законом строк.

За результатами розгляду зазначеного адвокатського запиту відповідач видав листа від 04 січня 2026 року №47, яким повідомлено, що згідно з інформацією з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів ОСОБА_1 допустив порушення мобілізаційного законодавства, яке було розглянуто шляхом складення протоколу №1308 про адміністративне правопорушення за частиною третьою статті 210 Кодексу України про адміністративні правопорушення від 25 червня 2026 року з прийняттям постанови №1308 за справою про адміністративне правопорушення від 27 червня 2026 року. Дана постанова вважається виконаною шляхом сплати не менше ніж 50 відсотків розміру штрафу.

За таких обставин позивач звернувся до суду з цим позовом.

Вирішуючи спір, суд зазначає таке.

Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв`язку з виконанням ними конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також визначення загальних засад проходження в Україні військової служби регламентовано Законом України «Про військовий обов`язок і військову службу» від 25 березня 1992 року №2232-XII (далі – Закон №2232-XII в редакції, чинній на час виникнення спірних відносин).

Згідно з частиною дев`ятою статті 1 Закону №2232-ХІІ щодо військового обов`язку громадяни України поділяються, зокрема, на такі категорії: призовники - особи, які взяті на військовий облік; військовозобов`язані - особи, які перебувають у запасі для комплектування Збройних Сил України та інших військових формувань на особливий період, а також для виконання робіт із забезпечення оборони держави.

Питання ведення військового обліку громадян України врегульовані Главою VI Закону №2232-ХІІ.

Так, згідно з частинами першою, п`ятою статті 33 Закону №2232-ХІІ військовий облік громадян України поділяється на облік призовників, військовозобов`язаних та резервістів. Військовий облік призовників, військовозобов`язаних та резервістів ведеться в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

На виконання положень частини п`ятої статті 33 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» Кабінетом Міністрів України прийнято постанову від 30 грудня 2022 року №1487, якою затверджено Порядок організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів (далі – Порядок №1487 в редакції, чинній на час виникнення спірних відносин).

Згідно з абзацом 3 пункту 20 Порядку №1487 для внесення запису/актуалізації даних про призовників, військовозобов`язаних та резервістів до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів ними надаються персональні дані відповідно до вимог Закону України «Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів».

Пунктом 22 Порядку №1487 встановлено, що взяття на військовий облік, зняття та виключення з військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів у районних (міських) територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки, органах СБУ, відповідних підрозділах розвідувальних органів здійснюється відповідно до Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу».

Відповідно до пункту 29 Порядку №1487 у разі виключення призовників, військовозобов`язаних та резервістів з персонально-первинного військового обліку виконавчих органів сільських, селищних, міських рад у картках первинного обліку ставляться відповідні відмітки.

Абзацами 3, 19 пункту 79 Порядку №1487 встановлено, що районні (міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки: здійснюють взяття, зняття або виключення з військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів у випадках, передбачених законодавством; проставляють у військово-облікових документах призовників, військовозобов`язаних та резервістів відповідні відмітки про взяття їх на військовий облік, зняття та виключення з нього.

Взяття на військовий облік призовників, військовозобов`язаних та резервістів у районних (міських) територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки, органах СБУ, відповідних підрозділах розвідувальних органів здійснюється за їх особистої присутності (крім випадків, визначених у пунктах 15, 15-1 цього Порядку). При цьому взяття на військовий облік здійснюється за умови наявності паспорта громадянина України (паспорта громадянина України для виїзду за кордон у випадку подання заяви про взяття на військовий облік через закордонну дипломатичну установу України) та військово-облікового документа (пункт 81 Порядку №1487).

23 лютого 2022 року Кабінетом Міністрів України прийнято постанову №154, якою затверджено Положення про територіальні центри комплектування та соціальної підтримки (далі – Положення №154 в редакції, чинній на час виникнення спірних відносин).

Відповідно до пункту 1 Положення №154 територіальні центри комплектування та соціальної підтримки є органами військового управління, що забезпечують виконання законодавства з питань військового обов`язку і військової служби, мобілізаційної підготовки та мобілізації.

Пунктом 8 Положення №154 встановлено, що завданнями територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки є, зокрема, виконання законодавства з питань військового обов`язку і військової служби, мобілізаційної підготовки та мобілізації, керівництво військовим обліком призовників, військовозобов`язаних та резервістів на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці.

Згідно з абзацом 5 пункту 9 Положення №154 територіальні центри комплектування та соціальної підтримки відповідно до покладених на них завдань ведуть військовий облік призовників, військовозобов`язаних та резервістів, а також облік громадян України, які уклали контракт добровольця територіальної оборони, ветеранів війни та військової служби, та інших осіб, які мають право на пенсійне забезпечення відповідно до Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб”.

Абзацом 2 пункту 14 Положення №154 передбачено, що керівник територіального центру комплектування та соціальної підтримки Автономної Республіки Крим, області, мм. Києва та Севастополя, районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки відповідає за військовий облік призовників, військовозобов`язаних та резервістів.

Правові та організаційні засади створення, функціонування Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів, регулювання відносин у сфері державної реєстрації громадян України, які перебувають у запасі для комплектування Збройних Сил України та інших утворених відповідно до законів України військових формувань на особливий період, а також для виконання робіт із забезпечення оборони держави, та осіб, приписаних до призовних дільниць (далі - призовники, військовозобов`язані та резервісти), визначені Законом України «Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів» від 16 березня 2017 року №1951-VIII (далі – Закон №1951-VIII в редакції, чинній на час виникнення спірних відносин).

Так, відповідно до статті 1 Закону №1951-VIII Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів (далі - Реєстр) - інформаційно-комунікаційна система, призначена для збирання, зберігання, обробки та використання даних про призовників, військовозобов`язаних та резервістів, створена для забезпечення військового обліку громадян України.

Основними завданнями Реєстру є: 1) ідентифікація призовників, військовозобов`язаних, резервістів та забезпечення ведення військового обліку громадян України; 2) інформаційне забезпечення комплектування Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань особовим складом у мирний час та в особливий період; 3) інформаційне забезпечення громадян України, у тому числі осіб, звільнених з військової служби, які мають право на пенсію, та членів сімей загиблих військовослужбовців відомостями щодо виконання ними військового обов`язку (частина перша статті 2 Закону №1951-VIII).

Згідно з положеннями частин п`ятої, восьмої, дев`ятої статті 5 Закону №1951-VIII органами адміністрування Реєстру в межах своїх повноважень є, зокрема, територіальні центри комплектування та соціальної підтримки Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва та Севастополя. Органами ведення Реєстру є Міністерство оборони України, районні (об`єднані районні), міські (районні у місті, об`єднані міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, центри рекрутингу Збройних Сил України, Центральне управління Служби безпеки України та регіональні органи Служби безпеки України, відповідні підрозділи розвідувальних органів України. Органи ведення Реєстру забезпечують ведення Реєстру та актуалізацію його бази даних.

Статтею 9 Закону №1951-VIII встановлено, що призовник, військовозобов`язаний та резервіст має право: 1) отримувати інформацію про своє включення (невключення) до Реєстру та відомості про себе, внесені до Реєстру, в тому числі через електронний кабінет призовника, військовозобов`язаного, резервіста; 2) звертатися в порядку, встановленому адміністратором Реєстру, до відповідного органу ведення Реєстру з мотивованою заявою щодо неправомірного включення (невключення) до Реєстру запису про себе, виправлення недостовірних відомостей Реєстру. Призовник, військовозобов`язаний та резервіст зобов`язаний подавати до органу ведення Реєстру достовірну інформацію про свої персональні дані, що вносяться до Реєстру.

Відповідно до частини третьої статті 14 Закону №1951-VIII актуалізація бази даних Реєстру здійснюється на підставі відомостей, що вносяться органами ведення Реєстру, а також шляхом електронної інформаційної взаємодії (обміну відомостями) між Реєстром та інформаційно-комунікаційними системами, реєстрами (у тому числі публічними), базами (банками) даних, держателями (розпорядниками, адміністраторами) яких є державні органи, передбачені цією частиною.

16 травня 2024 року Кабінетом Міністрів України затверджено постанову №559, якою затверджено Порядок оформлення (створення) та видачі військово-облікового документа для призовників, військовозобов`язаних та резервістів (далі – Порядок №559).

Абзацом 1 пункту 3 Порядку №559 встановлено, що відомості, зазначені у військово-обліковому документі громадянина України, який перебуває або був виключений з військового обліку Збройних Сил, СБУ, розвідувального органу, повинні відповідати відомостям, що містяться в Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов`язаних та резервістів.

Відповідно до пункту 4 Порядку №559 у разі невідповідності відомостей, зазначених у посвідченні призовника, тимчасовому посвідченні військовозобов`язаного, військовому квитку осіб рядового, сержантського і старшинського складу та військовому квитку офіцера запасу, відомостям, що містяться у Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов`язаних та резервістів, громадянин України для внесення відповідних змін: у паперовій формі - повинен звернутися до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу (органу СБУ, розвідувального органу) за місцем перебування на військовому обліку; в електронній формі - повинен скористатися засобами електронного кабінету призовника, військовозобов`язаного, резервіста для звернення до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу за місцем перебування на військовому обліку.

Зміни вносяться протягом п`яти робочих днів з дня реєстрації заяви.

Згідно з підпунктом 12 пункту 8 Порядку №559 військово-обліковий документ в електронній формі містить такі відомості з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів (за наявності) відомості про перебування на військовому обліку (найменування територіального центру комплектування та соціальної підтримки, у якому громадянин перебуває або знятий (виключений) з військового обліку, та підстава зняття (виключення) з військового обліку).

Отже, з наведених норм слідує, що ведення військового обліку покладається, зокрема, на відповідні територіальні центри комплектування та соціальної підтримки. З метою забезпечення ведення військового обліку громадян України функціонує Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів, органами ведення якого, є, зокрема, районні (об`єднані районні), міські (районні у місті, об`єднані міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки. Відомості, що зазначені у військово-обліковому документі громадянина України, який перебуває або був виключений з військового обліку Збройних Сил, СБУ, розвідувального органу, повинні відповідати відомостям, що містяться в Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов`язаних та резервістів. У разі невідповідності відомостей, зазначених у посвідченні призовника, тимчасовому посвідченні військовозобов`язаного, військовому квитку осіб рядового, сержантського і старшинського складу та військовому квитку офіцера запасу, відомостям, що містяться у Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов`язаних та резервістів, громадянин України для внесення відповідних змін звертається із відповідною заявою до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу (органу СБУ, розвідувального органу) за місцем перебування на військовому обліку. Зміни вносяться протягом п`яти робочих днів з дня реєстрації заяви.

Як вбачається з матеріалів справи, звернення позивача до суду з цим позовом обумовлене його незгодою з діями ІНФОРМАЦІЯ_1 , які полягають у відмові у виключенні з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів даних про порушення ОСОБА_1 правил військового обліку та перебування його у розшуку.

На думку позивача, така відмова відповідача оформлена листом ІНФОРМАЦІЯ_4 від 04 січня 2026 року №47.

Як свідчать встановлені у даній справі обставини, вказаний лист виданий відповідачем за результатами розгляду адвокатського запиту від 08 грудня 2025 року, поданого в інтересах ОСОБА_1 адвокатом Замлинським С.С.

Стосовно наведеного суд звертає увагу на те, що поняття та порядок подання адвокатського запиту закріплені у статті 24 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність».

Так, відповідно до абзацу 1 частини першої статті 24 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» адвокатським запитом вважається письмове звернення адвоката до органу державної влади, органу місцевого самоврядування, їх посадових та службових осіб, підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності та підпорядкування, громадських об`єднань про надання інформації, копій документів, необхідних адвокату для надання правничої допомоги клієнту.

Зміст наведеної норми свідчить про те, що єдиною метою подання адвокатського запиту є отримання адвокатом інформації та/або документів, необхідних для надання клієнту правничої допомоги. Адвокатський запит не замінює заяви (звернення, скарги тощо), яка подається особою до органу державної влади, органу місцевого самоврядування, їх посадових та службових осіб, підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності та підпорядкування, для вирішення конкретного питання, у разі, якщо подання відповідної заяви (звернення) та порядок її розгляду врегульований законом.

Суд зауважує, що, як встановлено вимогами Закону №1951-VIII та Порядку №559, внесення змін/актуалізація даних у Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов`язаних та резервістів відносно конкретного призовника, військовозобов`язаного або резервіста здійснюється саме на підставі заяви.

Поданий представником ОСОБА_1 у грудні 2025 року адвокатський запит не є заявою про внесення змін до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів у розумінні норм Закону №1951-VIII та Порядку №559, а лист ІНФОРМАЦІЯ_4 від 04 січня 2026 року №47, виданий за результатами розгляду адвокатського запиту представника ОСОБА_1 від 08 грудня 2025 року, у свою чергу не є рішенням компетентного органу про відмову у внесенні змін/актуалізації даних відносно військовозобов`язаного у Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов`язаних та резервістів.

Названий лист носить лише інформаційний характер, оскільки не породжує виникнення, зміну або припинення прав, обов`язків позивача. У ньому міститься лише інформація, яку просив надати адвокат, що діяв в інтересах військовозобов`язаного, звертаючись із адвокатським запитом в порядку статей 20, 24 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність».

З огляду на встановлені у справі обставини, суд зазначає, що в даних спірних відносинах заява про внесення змін/актуалізацію даних у Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов`язаних та резервістів, військовозобов`язаним ОСОБА_1 у порядку, встановленому Законом №1951-VIII та Порядком №559, до ІНФОРМАЦІЯ_4 фактично не подавалась. Відповідно, рішення про внесення відносно позивача змін до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів або ж про відмову у внесенні таких змін відповідачем фактично не приймалось. У листі від 04 січня 2026 року №47, наданого як відповідь на адвокатський запит, поставлене позивачем у цьому позові питання не вирішувалося.

Суд зазначає, що у цих відносинах для вирішення питання про внесення змін до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів шляхом виключення відомостей про порушення правил військового обліку позивач мав звернутися до відповідача з відповідною заявою у порядку, встановленому Законом №1951-VIII та Порядком №559.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що позивачем не було дотримано встановленого порядку звернення до уповноваженого органу ТЦК та СП з метою внесення змін до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів, а тому у ІНФОРМАЦІЯ_4 були відсутні підстави для вирішення питання про внесення змін до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів відносно ОСОБА_1 .

Зазначене унеможливлює визнання судом протиправними оскаржуваних позивачем дій ІНФОРМАЦІЯ_4 щодо невиключення з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів відомостей про порушення ОСОБА_1 правил військового обліку та щодо подальшого перебування його у статусі особи, що перебуває у розшуку.

Відтак, позовні вимоги про зобов`язання ІНФОРМАЦІЯ_2 виключити з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів усі відомості про порушення ОСОБА_1 правил військового обліку та припинити його облік як особи, що перебуває у розшуку, із забезпеченням актуалізації відповідних даних у системі «Резерв+», наразі є передчасними.

Отже, суд приходить до висновку про безпідставність та передчасність заявлених позовних вимог. Тому позов задоволенню не підлягає.

Керуючись статтями 9, 72, 73, 74-76, 77, 90, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В:

В задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправними дії та зобов`язання вчинити дії відмовити повністю.

Підстави для розподілу судових витрат відсутні.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення. Повне судове рішення складено 20 березня 2026 року.

Повне найменування учасників справи: позивач – ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ); відповідач – ІНФОРМАЦІЯ_2 ( АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ НОМЕР_2 ).

Суддя О.П. Лелюк