Рішення від 19 березня 2026 р. у справі №600/3011/25-а — Чернівецький окружний адміністративний суд

ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 березня 2026 р. м. Чернівці Справа № 600/3011/25-а

Чернівецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Боднарюка О.В., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 Національної Гвардії України, про визнання протиправною бездіяльність та зобов`язання вчинити дії,-

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 (далі - позивач), звернувся в суд з позовом до Військової частини НОМЕР_1 Національної Гвардії України (далі - відповідач), в якому просить:

- визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України, щодо не проведення службового розслідування по факту отримання під час виконання обов`язків військової служби ОСОБА_1 травми у вигляді закритого імпресійного перелому зовнішнього виростку лівої великогомілкової кістки, що сталося при виконанні обов`язків військової служби по захисту Батьківщини;

- зобов`язати військову частину НОМЕР_1 Національної гвардії України провести службове розслідування по факту отримання під час виконання обов`язків військової служби ОСОБА_1 травми у вигляді закритого імпресійного перелому зовнішнього виростку лівої великогомілкової кістки, що сталося при виконанні обов`язків військової служби по захисту Батьківщини;

- визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України, щодо складення та видачі ОСОБА_1 довідки про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва), за формою, визначеною додатком 5 до Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, затвердженого наказом Міністра оборони України від 14 серпня 2008 року № 402.

- зобов`язати військову частину НОМЕР_1 Національної гвардії України скласти та видати ОСОБА_1 довідку про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва) за формою, визначеною додатком 5 до Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, затвердженого наказом Міністра оборони України від 14 серпня 2008 року № 402 після проведення відповідного розслідування обставин отримання військовослужбовцем травми (поранення, контузії, каліцтва), з урахуванням висновків, викладених у рішенні суду;

- стягнути за рахунок бюджетних асигнувань відповідача на користь позивача витрати на правничу (правову) допомогу.

АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ.

1. Позивач в обґрунтування позовних вимог зазначив, що під час проходження військової служби отримав травму під час виконання бойових дій внаслідок стрибка, а тому вважає, що у разі нещасного випадку з військовослужбовцем, в тому числі у разі отримання ним травми, на підставі наказу командира проводиться розслідування, за результатами якого комісія складає акт за встановленою формою, який в свою чергу, є підставою скласти довідку про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва) у двох примірниках за формою, визначеною додатком 5 до Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, затвердженого наказом Міністра оборони України від 14 серпня 2008 року № 402, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 17 листопада 2008 року за №1109/15800.

Тобто, на думку позивача, обов`язок надати військовослужбовцю довідку про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва) за встановленою формою виникає у командира тільки після проведення розслідування, складання за його результатами акта та видання наказу.

Наголошував на тому, що надані ним медичні документи свідчать про наявність ознак того, що нещасний випадок стався під час виконання ним обов`язків військової служби, про що відповідно було відомо командиру частини, відтак на переконання позивача відповідач зобов`язаний був провести розслідування, відповідно до Порядку розслідування та обліку нещасних випадків, професійних захворювань та аварій, що сталися в органах і підрозділах системи МВС України № 1346.

З огляду на наведе позивач вважає, що у даному випадку наявна протиправна бездіяльність військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України, що виражається у порушенні процедури службового розслідування, передбаченої відповідним Порядком, а також невиконанні обов`язку щодо видачі Довідки про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва) за формою, визначеною додатком 5 до Положення "Про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України", затвердженого наказом Міністерства оборони України від 14.08.2008 р. №402.

Крім того, останнім зазначалось, що він особисто звертався до військової частини щодо ініціювання службового розслідування, а також і адвокат з адвокатським запитом, однак відповідачем проігнорована вимога позивача, що також свідчить про його бездіяльність.

2. Відповідач подав до суду відзив на адміністративний позов, в обґрунтування якого заперечив щодо задоволення позовних вимог, з огляду на наступне.

Заперечуючи проти позову зазначив, що від позивача будь-яких рапортів чи/або заяв щодо видачі довідки про обставини травми чи/або проведення службового розслідування не надходило.

При цьому, наголошував також на тому, що позивач звертаючись до суду зазначав про те, що до військової частини НОМЕР_1 направлено адвокатський запит, яким заявлено прохання надати довідку про обставини травми отриманої ОСОБА_1 та надати копію акту службового розслідування.

За результатами розгляду адвокатського запиту, адвокату Єнокян К.Л. надано відповідь, у якій зазначено про те, що для проведення службового розслідування, ОСОБА_1 необхідно звернутися до військової частини НОМЕР_1 із відповідним рапортом або завою. Волевиявлення на вчинення юридично значимих дій, які призведуть до виникнення, зміни або припинення правовідносин мають виходити від особи на підставі заяви від її імені, а не на підставі адвокатського запиту, тому що згідно вимог статті 24 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», адвокатський запит, може стосуватися тільки отримання інформації або копій документів. Вчинення юридично значимих дій, таких як ініціювання проведення службового розслідування за адвокатським запитом не передбачено законодавством. А, тому у відповіді військової частини НОМЕР_1 зазначено, що ОСОБА_1 необхідно звернутися до військової частини НОМЕР_1 для ініціювання проведення службового розслідування.

Аналогічно для вирішення питання щодо видачі чи відмови у складенні та видачі будь-яких довідок, актів, висновків тощо, заявнику необхідно звернутися до військової частини.

За таких обставин відповідач вважає, що заявлені позовні вимоги є передчасними та задоволенню не підлягають.

Окрім іншого, зазначив, що до позову від 24.06.2025 адвокатом Єнокян Катериною Леонідівною додано договір №2025-0127 про надання юридичних послуг від 31.03.2025, який укладений між ТОВ «ГАННА ІЩЕНКО ТА ПАРТНЕРИ» та ОСОБА_1 .

Предметом даного договору у відповідності до пункту 1.1. Розділу 1 «Загальні положення» є надання за оплату юридичних послуг, а саме: «врегулювання спору щодо отримання додаткової грошової винагороди за період лікування поранення та/або перебування у відпустці для лікування».

Тобто предметом надання юридичних послуг є зовсім інший, ніж предмет даного позову.

А тому, на думку відповідача надання правових (юридичних) послуг ОСОБА_1 , щодо ініціювання службового розслідування з приводу отримання травми, видачі довідки про обставини отримання травми, договором про надання послуг між ТОВ «ГАННА ІЩЕНКО ТА ПАРТНЕРИ» та ОСОБА_1 не передбачено.

ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ В СПРАВІ.

1. Ухвалою суду за клопотанням позивача визнано поважними причини пропуску строку звернення до суду та поновлено такий строк, відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін за наявними у справі матеріалами.

ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ ОБСТАВИНИ ТА ВІДПОВІДНІ ПРАВОВІДНОСИНИ.

1. Солдат ОСОБА_2 проходив військову службу у військовій частині НОМЕР_1 у період з 27.12.2023 по 20.02.2025 на посаді номер кулеметної обслуги кулеметного відділення взводу вогневої підтримки.

2. Наказом командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 27.12.2023 №363, солдат ОСОБА_1 , який прибув із ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_1 ) зарахований до списків особового складу військової частини НОМЕР_1 .

3. Наказом командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 20.02.2025 №51, солдат ОСОБА_1 виключений із списків особового складу військової частини НОМЕР_1 , у зв`язку із його переміщенням згідно наказу начальника Західного ТУ НГУ по особовому складу від 07.01.2025 №3 о/с для подальшого проходження військової служби до військової частини НОМЕР_2 ( АДРЕСА_2 ).

4. Як свідчать матеріали справи, за час проходження військової служби у військовій частині НОМЕР_1 солдат ОСОБА_1 відряджався до районів ведення бойових дій для виконання бойових завдань.

Зокрема зазначене підтверджується, наказом командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині НОМЕР_1 ) від 13.05.2024 №134, зі змісту якого встановлено, що солдат ОСОБА_1 вибув у складі групи військовослужбовців до ОТУ « ІНФОРМАЦІЯ_2 » ОСУВ « ІНФОРМАЦІЯ_3 » для участі у бойових діях та забезпеченні проведення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії російської федерації.

5. Відповідно до Довідки про безпосередню участь особи у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України № 79 від 19 лютого 2025 року, вбачається, що під час проходження служби, а саме в період з 16 травня 2024 року по 03 червня 2024 року, позивач приймав безпосередню участь у бойових діях, перебуваючи в межах: с. Стельмахівка Сватівського району Луганської області.

6. Згідно медичних документів, які наявні в матеріалах справи встановлено, що під час участі заходах, необхідних для забезпечення оборони України, а саме: 26 травня 2024 року ОСОБА_1 , у районі н.п. Борова, одержав травму, під час активних бойових дій, внаслідок стрибка у траншею, а саме: «закритий імпресійний перелом зовнішнього виростку лівої великої гомілкової кістки».

02 червня 2024 року ОСОБА_1 доправлено (евакуйовано) в м. Полтаву, де була надана перша медична допомога.

7. В подальшому Позивач був направлений (евакуйований) до м. Дніпро для лікування травми, отриманої 08.03.2023.

8. Також з матеріалами справи підтверджено та не заперечується учасниками справи, що позивач неодноразово проходив лікування в медичних закладах.

9. Відповідно до Довідки ВЛК № 728 від 26.07.2024 військово-лікарською комісією ОКНП «ЧОКЛ» проведено медичний огляд та встановлено діагноз: «Стан після закритого внутрішньо суглобового ушкодження лівого колінного суглоба (26.05.2024): фрагментації переднього рога, деформації переднього рога, деформації тіла латерального меніска, неповний розрив ПХЗув\2 2 ст, незначний больовий синдром. Закритий нерівнозрощений імпресійний перелом латерального виростку лівої великогомілкової кістки, післятравматичний гонартроз лівого колінного суглобу, нестійка ремісія...».

За наказом МОЗ України від 04.07.2007 № 370 - травма тяжка.

Травма, поранення, ТАК, пов`язані із проходженням військової служби.

На підставі статті 81 графи ІІ Розкладу хвороб, графи - ТДВ - Потребує відпустки для лікування після поранення (контузії, травми або каліцтва) на 30 календарних днів.

10. Відповідно до Довідки ВЛК № 1028 від 15.10.2024 військово-лікарською комісією ОКНП «ЧОКЛ» проведено медичний огляд та встановлено діагноз: «Стан після артроскопії лівого колінного суглоба (10.10.2024), резекція медіального меніску, обробка пошкоджень хряща, лаваж суглоба. Застарілий розрив медіального меніска лівого колінного суглоба. Хронічний синовіт, нестійка ремісія (М23.4). Остеоартроз лівого колінного суглоба ІІ ст.(М17.1). Неправильно консолідований імпресивний перелом зовнішнього виростка лівої великогомілкової кістки. Консолідований перелом лівої променевої кістки в типовому місці»...

Травма, ТАК, пов`язана з проходженням військової служби.

На підставі статті 81 графи ІІ Розкладу хвороб, графи - ТДВ - Потребує відпустки для лікування після поранення (контузії, травми або каліцтва) на 30 календарних днів.

11. Відповідно до Довідки ВЛК № 230 від 19.02.2025 військово-лікарською комісією ОКНП «ЧОКЛ» проведено медичний огляд та встановлено діагноз: «Стан після тотального цементного ендопротезування лівого колінного суглоба. Неправильно консолідований імпресійний перелом латерального виростка лівої великогомілкової кістки. Посттравматичний остеоартроз лівого колінного суглоба ІІ-ІІІ ст., зі стійким больовим синдромом, з латеральною боковою нестабільністю, з помірно згинально-розгинальною контрактурою. Консолідований синтезований перелом н/3 лівої великогомілкової кістки. Консолідований перелом н/3 лівої малогомілкової кістки...»

За наказом МОЗ України від 04.07.2007 № 370 - травма тяжка.

Травма, ТАК, пов`язана з проходженням військової служби.

На підставі статті 81 графи ІІ Розкладу хвороб, графи - ТДВ - Потребує відпустки для лікування після поранення (контузії, травми або каліцтва) на 30 календарних днів.

12. 18.04.2025 року адвокат ОСОБА_3 звернулась до військової частини з адвокатським запитом в якому просила, зокрема: надати відповідь щодо результатів та/або стану проведення службового розслідування щодо одержаної травми (поранення, контузії, каліцтва), ОСОБА_1 , 26 травня 2024 року під час безпосередньої участі у бойових діях; видати довідку (Форма 5) про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва), отриманої ОСОБА_1 , 26 травня 2024 року; надати копію Акту службового розслідування щодо одержаної травми (поранення, контузії, каліцтва), ОСОБА_1 , 26 травня 2024 року.

13. Листом від 16.05.2025 року Військовою частиною НОМЕР_1 надано відповідь на адвокатський запит та повідомлено про те, що службове розслідування щодо отриманої ОСОБА_1 26.04.2024 травми у військовій частині НОМЕР_1 не проводилось.

Стосовно другого питання зазначеро, що внаслідок некоректно сформульованого змісту самого питання, незрозуміла його суть, через що не можливо надати відповідь на дане питання.

Надати копію акту службового розслідування щодо одержаної травми (поранення, контузії, каліцтва) не представляється можливим з наведених вище підстав.

Додатково зазначено, що солдат ОСОБА_1 за час проходження військової служби у військовій частині НОМЕР_1 із рапортами про проведення службового розслідування за фактом отримання ним, яких не будь травм не звертався.

Для проведення службового розслідування пропоную ОСОБА_1 звернутись до військової частини НОМЕР_1 із відповідною заявою про проведення даного розслідування.

ДО ВКАЗАНИХ ПРАВОВІДНОСИН СУД ЗАСТОСОВУЄ НАСТУПНІ ПОЛОЖЕННЯ ЗАКОНОДАВСТВА ТА РОБИТЬ ВИСНОВКИ ПО СУТІ СПОРУ.

1. Надаючи оцінку спірним правовідносинам суд зазначає наступне.

Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв`язку з виконанням ними конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України здійснює та загальні засади проходження в Україні військової служби визначає Закон України "Про військовий обов`язок і військову службу" N 2232-XII від 25 березня 1992 року (далі - Закон N 2232-XII).

Згідно з частинами 1, 4 статті 2 Закону 2232-XII, військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров`я і віком громадян України (за винятком випадків, визначених законом), іноземців та осіб без громадянства, пов`язаній із обороною України, її незалежності та територіальної цілісності.

2. Порядок проходження військової служби, права та обов`язки військовослужбовців визначаються цим та іншими законами, відповідними положеннями про проходження військової служби, що затверджуються Президентом України, та іншими нормативно-правовими актами.

3. Відповідно до ч.2 ст.1 Закону України «Про Національну гвардію України» Національна гвардія України бере участь відповідно до закону у взаємодії зі Збройними Силами України у відсічі збройній агресії проти України та ліквідації збройного конфлікту шляхом ведення воєнних (бойових) дій, а також у виконанні завдань територіальної оборони.

У випадках, коли потрібно з`ясувати причини та умови отримання військовослужбовцем гострого професійного захворювання (отруєння), поранення, контузії, травми, каліцтва, зникнення, смерті або загибелі внаслідок бойових уражень або дій з боку противника, проводиться службове розслідування.

4. Проведення розслідувань за фактами нещасних випадків (у тому числі поранень) в Національній гвардії України проводиться згідно до Наказу Міністерства внутрішніх справ від 27.12.2002 № 1346 «Про затвердження Порядку розслідування та обліку нещасних випадків, професійних захворювань та аварій, що сталися в органах і підрозділах системи МВС України», зареєстрований в Міністерстві юстиції України 31.01.2003 за № 83/7404 (надалі - Порядок № 1346).

Приписами пункту 1.2. Порядку передбачено, що дія Порядку поширюється на з`єднання та військові частини Національної гвардії України, органи і підрозділи внутрішніх справ, навчальні заклади системи МВС України.

Пунктом 1.3. Порядку встановлено, що розслідування нещасних випадків (в тому числі поранень), що сталися з особами рядового та начальницького складу органів внутрішніх справ, військовослужбовцями Національної гвардії України, курсантами (слухачами) навчальних закладів системи МВС України, проводиться з урахуванням цього Порядку.

Відповідно до вимог Положення, у разі якщо травма (поранення, контузія, каліцтво) військовослужбовця Національної гвардії України спричинена діями противника, розслідування нещасного випадку відповідно до цього Порядку не проводиться. В такому разі протягом п`яти днів начальником медичної служби військової частини складається довідка про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва) та у такий самий строк направляється до закладу охорони здоров`я або територіального центру комплектування та соціальної підтримки.

5. Отже, з аналізу наведених норм вбачається про те, що законодавець розмежовує нещасні випадки, які підлягають службовому розслідуванню та бойові травми, спричинені діями противника, та для яких передбачено інший порядок фіксації і відповідного підтвердження.

Як встановлено судом з матеріалів справи (медичних виписок) та про це зазначається позивачем при зверненні до суду, травма останнього отримана внаслідок дії противника під час виконання службово-бойових завдань, зокрема під час виконання активних бойових дій внаслідок падіння в траншею.

Оцінюючи спірні правовідносини, суд враховує, що у випадку отримання бойової травми належним механізмом документального підтвердження обставин її отримання є не проведення службового розслідування, а оформлення відповідних первинних документів військового обліку, зокрема: рапорту (донесення) командира про обставини отримання поранення, довідки про обставини травми, медичних документів закладів охорони здоров`я, матеріалів, що подаються на розгляд військово-лікарської комісії, тощо. Саме на підставі зазначених документів військово-лікарська комісія встановлює причинний зв`язок поранення (травми, контузії, каліцтва) із виконанням обов`язків військової служби та діями противника, що, у свою чергу, є юридично значущим для вирішення питань соціального і правового забезпечення військовослужбовця.

Отже, проведення службового розслідування у такому випадку не лише не передбачене нормативними актами, а й не є необхідним способом встановлення юридично значущих обставин.

За таких обставин доводи позивача про протиправну бездіяльність відповідача є безпідставними, оскільки обов`язок щодо проведення службового розслідування у спірних правовідносинах за умови отримання травми позивача внаслідок дій противника, у відповідача відсутній.

6. Звертаючись до суду позивач також наголошував на тому, що звертався до військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України стосовно проведення службового розслідування щодо одержаної травми (поранення, контузії, каліцтва) позивачем під час безпосередньої участі у бойових діях, однак відповідь не отримав, що свідчить про протиправну бездіяльність відповідача.

Суд відхиляє аргументи позивача з даного приводу, оскільки судом не встановлено та з матеріалів справи не вбачається, що позивач звертався до командування військової частини із рапортом, про призначення службового розслідування щодо обставин отримання ним травми.

Водночас, саме рапорт військовослужбовця або відповідне повідомлення безпосереднього командира є передумовою для прийняття рішення уповноваженою посадовою особою про призначення службового розслідування, оскільки містить відомості про подію, її обставини та підстави для перевірки.

Суд зазначає, що обов`язок суб`єкта владних повноважень діяти виникає за наявності відповідних юридичних фактів, зокрема звернення особи або надходження інформації, яка потребує реагування у визначеній законом формі. За відсутності такого звернення у відповідача не виникає обов`язку вчиняти відповідні дії.

Відтак, позивачем не надано жодних належних та допустимих доказів подання рапорту чи іншого звернення до командування військової частини з вимогою призначити службове розслідування, а також доказів відмови у його розгляді чи залишення без реагування.

Отже, твердження позивача про протиправну бездіяльність відповідача є передчасними та необґрунтованими, оскільки відсутній сам факт звернення, який би зумовлював виникнення у відповідача обов`язку провести службове розслідування.

Крім того, суд враховує, що навіть у разі подання такого рапорту, питання про призначення службового розслідування вирішується командиром (начальником) з урахуванням характеру події та вимог чинного нормативного регулювання, яке, як зазначено вище, не передбачає проведення розслідування у випадках отримання травми внаслідок дій противника.

Таким чином, відсутність звернення позивача з рапортом про призначення службового розслідування додатково свідчить про відсутність у відповідача обов`язку щодо вчинення дій спрямованих на проведення службового розслідування, а відтак — і відсутність протиправної бездіяльності.

7. Окрім іншого, суд звертає увагу на те, що наявний в справі адвокатський запит ( в якому йде мова про надання матеріалів службового розслідування (акта службового розслідування, довідки про обставини травми) та відповіді щодо результатів службового розслідування, тощо), та рапорт/заява про призначення службового розслідування не є тотожними за своєю правовою природою та не можуть взаємно замінювати один одного.

Так, відповідно до законодавства, адвокатський запит є формою реалізації права адвоката на отримання інформації та копій документів, необхідних для надання правничої допомоги клієнту, і спрямований виключно на отримання вже наявної у розпорядженні суб`єкта владних повноважень інформації.

Натомість рапорт військовослужбовця є службовим зверненням, адресованим командиру (начальнику), яке подається в межах проходження військової служби та має на меті ініціювання прийняття управлінського рішення, зокрема в даному випадку щодо призначення службового розслідування внаслідок отримання травми позивачем.

Отже, зазначені документи відрізняються, як за суб`єктом подання так і за правовою природою. Метою адвокатського запиту є отримання інформації, що в даному випадку виконано відповідачем, шляхом надання відповіді, яка наявна в матеріалах справи.

Суд звертає увагу, що адвокатський запит не породжує для відповідача обов`язку вчиняти дії, спрямовані на ініціювання процедур, в даному випадку проведення службового розслідування за фактом отримання травми позивача. Водночас, саме рапорт або інше належне службове повідомлення про подію є підставою для вирішення питання про необхідність проведення службового розслідування. Таким чином, ототожнення позивачем адвокатського запиту з рапортом є помилковим та таким, що не ґрунтується на вимогах законодавства. Відтак, подання адвокатського запиту не може вважатися належним способом ініціювання службового розслідування, а доводи позивача з даного приводу необґрунтовані.

8. При цьому, суд відхиляє доводи відповідача щодо невідповідності предмета договору про надання правничої допомоги предмету даного позову.

Зокрема, судом встановлено, що до позовної заяви позивачем додано ордер на надання правничої допомоги, виданий адвокатом Єнокян Катериною Леонідівною, який підтверджує її повноваження на представництво інтересів позивача у даній справі. Посилання на те, що договір №2025-0127 про надання юридичних послуг від 31.03.2025, укладений між ТОВ «ГАННА ІЩЕНКО ТА ПАРТНЕРИ» та ОСОБА_1 , має інший предмет, ніж спірні правовідносини, суд вважає безпідставними.

Водночас, варто зазначити, що відповідно до вимог процесуального законодавства, належним та достатнім підтвердженням повноважень адвоката як представника є ордер, виданий відповідно до Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», а договір про надання правничої допомоги регулює внутрішні відносини між адвокатом та клієнтом, зокрема щодо обсягу, вартості та умов надання послуг, і не впливає на обсяг процесуальних повноважень адвоката у відносинах із судом.

Більше того, навіть за наявності у договорі визначеного переліку послуг, це не виключає можливості надання адвокатом інших видів правничої допомоги за домовленістю сторін, що не потребує обов`язкового відображення у кожному окремому процесуальному документі.

Таким чином, наявність ордера є достатньою правовою підставою для підтвердження повноважень адвоката на подання позовної заяви та представництво інтересів позивача у даній справі, а доводи про невідповідність предмета договору предмету позову не спростовують належності такого представництва. Відтак, зазначені аргументи не впливають на вирішення спору по суті та відхиляються судом як необґрунтовані.

9. Відповідно до частини 1 та 2 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Згідно частин 1-3 статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

10. Оцінивши належність, допустимість, достовірність вказаних вище доказів окремо, а також достатність і взаємний зв`язок цих доказів у їх сукупності, суд вважає, що позивач не довів обґрунтованість заявлених вимог, відтак в задоволенні позовних вимог слід відмовити.

РОЗПОДІЛ СУДОВИХ ВИТРАТ.

1.З огляду на те, що в задоволенні адміністративного позову відмовлено, судом не вирішується питання розподілу судових витрат.

Керуючись статтями 241 - 246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд-

В И Р І Ш И В:

1.У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 Національної Гвардії України, про визнання протиправною бездіяльність та зобов`язання вчинити дії - відмовити повністю.

2. Розподіл судових витрат не здійснюється.

У відповідності до статей 255, 293, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України рішення може бути оскаржене до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його складання.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Повне найменування учасників процесу:

Позивач - ОСОБА_1 ( АДРЕСА_3 , код РНОКПП: НОМЕР_3 );

Відповідач - Військова частина НОМЕР_1 Національної Гвардії України ( АДРЕСА_4 , код ЄДРПОУ: НОМЕР_4 ).

Суддя О.В. Боднарюк