Рішення від 18 березня 2026 р. у справі №580/1351/26 — Черкаський окружний адміністративний суд

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 березня 2026 року справа № 580/1351/26

м. Черкаси

Черкаський окружний адміністративний суд одноособово в складі головуючої судді Бабич А.М., розглянувши в залі суду в порядку спрощеного письмового провадження адміністративну справу за позовом адвоката Ломаги А.А. від імені ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити дії,

УСТАНОВИВ:

12.02.2026 у Черкаський окружний адміністративний суд надійшов позов адвоката Ломаги А.А. від імені ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) (далі – позивач) до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області (10003, м. Житомир, вул. Ольжича, 7; код ЄДРПОУ 13559341) (далі – відповідач) про:

визнати протиправним і скасування рішення від 04.02.2026 №233050012187, яким відмовлено у задоволенні його заяви про призначення пенсії з інвалідності та не зараховано періоди його трудового стажу;

зобов`язання прийняти рішення про призначення пенсії з інвалідності з 20.02.2025, зарахувавши до його страхового трудового стажу періоди: навчання у Київському державному економічному університеті з 29.11.1988 до 30.06.1999, проходження військової служби з 28.06.1985 до 04.06.1987, роботи у будівельній бригаді з 01.08.1987 до 30.11.1988 у колгоспі імені Жданова;

стягнення з відповідача на його користь моральної шкоди, завданої протиправним рішенням відповідача, в розмірі 25 000 (двадцять п`ять тисяч) гривень;

допущення до негайного виконання рішення суду в частині присудження йому виплати пенсії з інвалідності у межах суми стягнення за один місяць.

Обґрунтовуючи зазначив, що відповідач всупереч законодавству відмовив щодо перерахунку пенсії. Також просив звільнити від сплати судового збору, оскільки не має доходів для його сплати.

Ухвалою суду від 17.02.2026 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі та вирішено розгляд справи здійснювати на виконання ст.263 Кодексу адміністративного судочинства України (далі – КАС України) за правилами спрощеного провадження без повідомлення сторін (у письмовому провадженні), відстрочено сплату судового збору до ухвалення рішення суду. Також встановлено відповідачу строк, тривалістю п`ятнадцять днів з дня отримання копії ухвали про відкриття провадження у справі, для надання відзиву на позовну заяву та доказів.

10.03.2026 від відповідача до суду надійшов відзив з проханням у задоволенні позову відмовити повністю, оскільки позивач не має достатнього страхового стажу. До нього не зараховані вказані періоди у зв`язку з відсутністю відомостей про перейменування, а також наявні виправлення, не завірені належним чином, відсутні довідки про вироблений мінімум трудової участі позивача .

Оцінивши доводи сторін, дослідивши письмові докази, суд дійшов висновку, що позов підлягає частковому задоволенню, з огляду на таке.

Згідно з паспортом громадянина України НОМЕР_2 позивач ІНФОРМАЦІЯ_1 . Відповідно до трудової книжки НОМЕР_3 розпочав трудову діяльність з 01.08.1987 членом колгоспу прийняттям в будівельну бригаду.

23.09.2025 експертна команда з оцінювання повсякденного функціонування особи Центру оцінювання функціонального стану особи за результатами розгляду скарги на рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи або рішення медико-соціальної експертної винесла Рішення №1808/25/494 про наявність тотального ендопротезу лівого кульшового суглоба, патологічні зміни правого кульшового суглоба, функціональні порушення як правого, так і лівого кульшових суглобів, потенційні складнощі проведення ендопротезування правого кульшового суглоба, що є підставою для встановлення III групи інвалідності, загальне захворювання. Зважаючи на незворотні зміни суглобів та вік пацієнта, група інвалідності встановлена безтерміново (Підстава: Постанова КМУ №1338 від 15.11.2024).

Позивач неодноразово звертався до органів Пенсійного фонду України про призначення йому пенсії.

Зокрема, за принципом екстериторіальності його заяву від 27.01.2026 про призначення пенсії з інвалідності розглянув відповідач, у результаті чого прийняв оскаржуване рішення від 04.02.2026 №233050012187 (далі - Спірне рішення), яким відмовив у такому призначенні. В ньому вказав, що позивачу 58років, страховий стаж 25років 05місяців 20днів. До страхового стажу не зараховано:

період навчання згідно з дипломом від 30.06.1993 К НОМЕР_4 , оскільки прізвище в документі зазначено « ОСОБА_2 », що не відповідає прізвищу в паспорті НОМЕР_5 - « ОСОБА_3 ». Даний період не зараховано згідно з трудовою книжкою, оскільки відсутні дані про перейменування навчального закладу;

період проходження військової служби відповідно до військового квитка від 28.06.1985 НОМЕР_6 , оскільки на титульній сторінці наявне виправлення прізвища, яке не завірено належним чином;

відповідно до трудової книжки від 02.08.1987 НОМЕР_3 не зараховано період роботи з 01.08 1987 по 30.11.1988, оскільки відсутні дані про встановлений та вироблений мінімум трудової участі в громадському господарстві. Довідка про встановлений та вироблений мінімум трудової участі в громадському господарстві відсутня.

Також в Спірному рішенні вказано, що згідно з реєстром застрахованих осіб зараховано всі періоди трудової діяльності. Додатково зазначив, що відсутні електронні данні заявника, на підставі яких формується витяг з рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи, які передаються в порядку електронної інформаційної взаємодіях до Єдиної інформаційної системи соціальної сфери. Заявник матиме право на пенсійну виплату при наявності необхідних документів. Тому вирішено у призначенні пенсії з інвалідності відмовити, у зв`язку з відсутністю електронних даних заявника, на підставі яких формується витяг з рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи, які передаються в порядку електронної інформаційної взаємодіях до Єдиної інформаційної системи соціальної сфери.

Тому позивач звернулася в суд з позовом.

Надаючи оцінку спірним обставинам, суд врахував ч.2 ст.19 Конституції України, якою встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Закон України від 09.07.2003 № 1058-IV «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» (далі - Закон № 1058-IV) є спеціальним законом, який визначає принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій.

Стаття 44 Закону №1058 регламентує порядок звернення за призначенням (перерахунком) пенсії.

Згідно з ч.1 ст. 44 Закону №1058 призначення (перерахунок) пенсії здійснюється за зверненням особи або автоматично (без звернення особи) у випадках, передбачених цим Законом.

Звернення за призначенням (перерахунком) пенсії здійснюється шляхом подання заяви та інших документів, необхідних для призначення (перерахунку) пенсії, до територіального органу Пенсійного фонду або до уповноваженого ним органу чи уповноваженої особи застрахованою особою особисто або через законного представника недієздатної особи, особи, дієздатність якої обмежена, малолітньої або неповнолітньої особи.

Порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсії визначається правлінням Пенсійного фонду за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері соціального захисту населення.

Строки призначення (перерахунку) та виплати пенсії визначені у ст.45 Закону №1058. Так, відповідно до п.2 ч.1 вказаної статті Закону пенсія по інвалідності призначається з дня встановлення інвалідності, якщо звернення за пенсією відбулося не пізніше трьох місяців з дня встановлення інвалідності.

У такому самому порядку призначається пенсія по інвалідності в розмірі пенсії за віком, якщо вимоги частини другої статті 33 цього Закону виконані на день встановлення інвалідності, і з дня виникнення такого права - якщо вимоги частини другої статті 33 цього Закону виконані в період після встановлення інвалідності до дня звернення за призначенням пенсії по інвалідності.

У разі коли вимоги частини другої статті 33 цього Закону виконані після призначення пенсії по інвалідності, пенсія по інвалідності в розмірі пенсії за віком призначається з дня настання такого права, якщо звернення за призначенням пенсії по інвалідності в розмірі пенсії за віком відбулося не пізніше трьох місяців з дня настання такого права.

Отже, пенсія з інвалідності призначається з дня встановлення інвалідності, якщо звернення за пенсією відбулося не пізніше трьох місяців з дня встановлення інвалідності.

Водночас порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", затверджений постановою Правління Пенсійного фонду України від 25 листопада 2005 року №22-1 (далі - Порядок №22-1).

Згідно з п.1.1. Порядку №22-1 заява про призначення, перерахунок, поновлення пенсії, переведення з одного виду пенсії на інший (Заява про призначення/перерахунок пенсії - додаток 1); заява про припинення перерахування пенсії на поточний рахунок пенсіонера в банку та отримання пенсії за місцем фактичного проживання, продовження виплати пенсії за довіреністю, виплату частини пенсії на непрацездатних членів сім`ї особи, яка перебуває на повному державному утриманні, виплату пенсії за шість місяців наперед у зв`язку з виїздом на постійне місце проживання за кордон, переведення виплати пенсії за новим місцем проживання (Заява про виплату пенсії - додаток 2); заява про працевлаштування (звільнення), початок (припинення) діяльності, пов`язаної з отриманням доходу, що є базою нарахування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування (додаток 3); заява про виплату недоотриманої пенсії у зв`язку зі смертю пенсіонера (додаток 4) подається заявником до територіального органу Пенсійного фонду України (далі - орган, що призначає пенсію).

Відповідно до п. 1.8. Порядку №22-1 днем звернення за призначенням пенсії вважається день прийняття органом, що призначає пенсію, відповідної заяви. Якщо заява про призначення пенсії подається через вебпортал або засобами Порталу Дія днем звернення за призначенням пенсії вважається дата реєстрації на вебпорталі або засобами Порталу Дія заяви разом зі сканованими копіями документів, які відповідають оригіналам документів та придатні для сприйняття їх змісту (мають містити чітке зображення повного складу тексту документа та його реквізитів). Якщо заява пересилається поштою (крім випадків призначення (поновлення) пенсій, якщо інше не передбачено цим Порядком), днем звернення за пенсією вважається дата, що зазначена на поштовому штемпелі місця відправлення заяви.

Згідно з п.4.3 Порядку не пізніше 10 днів після надходження заяви та за наявності документів, необхідних для призначення, перерахунку, переведення з одного виду пенсії на інший та поновлення виплати пенсії (у тому числі документів, одержаних відповідно до абзацу другого підпункту 3 пункту 4.2 цього розділу), орган, що призначає пенсію, розглядає подані документи та приймає рішення щодо призначення, перерахунку, переведення з одного виду пенсії на інший, поновлення раніше призначеної пенсії без урахування періоду, за який відсутня інформація про сплату страхових внесків до Пенсійного фонду України.

Отже, відповідач після надходження заяви щодо призначення пенсії зобов`язаний прийняти відповідне рішення і такий спосіб дій дотримано. Водночас суд встановив, що відповідач Спірне рішення виніс з порушенням процедури розгляду відповідних заяв, що вплинуло на обґрунтованість його підстав і результату розгляду заяви позивача, що підтверджено таким.

Відповідно до ст.30 Закону № 1058-IV пенсія по інвалідності призначається в разі настання інвалідності, що спричинила повну або часткову втрату працездатності за наявності страхового стажу, передбаченого статтею 32 цього Закону.

Пенсія по інвалідності призначається незалежно від того, коли настала інвалідність: у період роботи, до влаштування на роботу чи після припинення роботи.

Пенсія по інвалідності від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання призначається відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності".

Згідно з ч.1 ст.31 Закону № 1058-IV залежно від ступеня втрати працездатності визначено три групи інвалідності.

Причина, група, час настання інвалідності, строк, на який встановлюється інвалідність, визначаються органом медико-соціальної експертизи згідно із законодавством.

Відповідно до ч.1 ст.32 Закону № 1058-IV особи, яким установлено інвалідність, мають право на пенсію по інвалідності, залежно від групи інвалідності, за наявності такого страхового стажу на час настання інвалідності або на день звернення за пенсією для осіб з інвалідністю II та III груп: до досягнення особою 23 років включно - 1 рік; від 24 років до досягнення особою 26 років включно - 2 роки; від 27 років до досягнення особою 28 років включно - 3 роки; від 29 років до досягнення особою 31 року включно - 4 роки; від 32 років до досягнення особою 33 років включно - 5 років; від 34 років до досягнення особою 35 років включно - 6 років; від 36 років до досягнення особою 37 років включно - 7 років; від 38 років до досягнення особою 39 років включно - 8 років; від 40 років до досягнення особою 42 років включно - 9 років; від 43 років до досягнення особою 45 років включно - 10 років; від 46 років до досягнення особою 48 років включно - 11 років; від 49 років до досягнення особою 51 року включно - 12 років; від 52 років до досягнення особою 55 років включно - 13 років; від 56 років до досягнення особою 59 років включно - 14 років.

Особи, яким установлено інвалідність після досягнення пенсійного віку, передбаченого статтею 26 цього Закону, мають право на пенсію по інвалідності за наявності страхового стажу, зазначеного в абзаці першому частини першої статті 26 цього Закону.

Необхідний страховий стаж для спірних правовідносин – згідно з ч.1 ст.32 Закону №1058-IV – 14років. Водночас Спірним рішенням відповідач визнав понад 25років страхового стажу позивача.

Згідно з п.4.2 Порядку №22-1 при прийманні документів орган, що призначає пенсію:

1) перевіряє правильність оформлення заяви, відповідність викладених у ній відомостей про особу даним паспорта та документам про стаж;

2) перевіряє зміст і належне оформлення наданих документів;

3) перевіряє копії відповідних документів, фіксує й засвідчує виявлені розбіжності (невідповідності). Орган, що призначає пенсію, має право вимагати від підприємств, установ та організацій, фізичних осіб дооформлення у тримісячний строк з дня подання заяви прийнятих і подання додаткових документів, передбачених законодавством, а також перевіряти обґрунтованість їх видачі;

4) видає пам`ятку пенсіонеру (додаток 3), копія якої зберігається у пенсійній справі.

Поняття та порядок обчислення страхового стажу регламентує ст.14 Закону України від 23 вересня 1999 року № 1105-XIV «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування».

Зокрема, страховий стаж - це період (строк), протягом якого особа підлягала страхуванню у зв`язку з тимчасовою втратою працездатності та за який щомісяця сплачено страхові внески в сумі не менше мінімального страхового внеску, крім випадків, передбачених абзацом другим цієї частини.

Період відпустки для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, отримання виплат за окремими видами соціального страхування, крім пенсій усіх видів (за винятком пенсії по інвалідності), включається до страхового стажу як період, за який сплачено страхові внески виходячи з розміру мінімального страхового внеску.

Страховий стаж обчислюється за даними реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування, у тому числі за даними про трудову діяльність працівників, внесеними відповідно до Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування", а за періоди до 1 липня 2000 року - у порядку та на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше.

Страховий стаж обчислюється в місяцях.

Якщо сума сплачених за відповідний місяць страхових внесків менша, ніж мінімальний страховий внесок, цей період зараховується до страхового стажу за формулою: ТП = Св:В, де ТП - тривалість періоду, що зараховується до страхового стажу та визначається у місяцях; Св - сума єдиного внеску, сплаченого за відповідний місяць; В - мінімальний розмір страхового внеску за відповідний місяць.

До страхового стажу прирівнюється трудовий стаж, набутий працівником за час роботи на умовах трудового договору (контракту) до набрання чинності Законом України "Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування у зв`язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням", а також періоди, починаючи з 1 січня 2016 року, протягом яких особа не підлягала страхуванню згідно з цим Законом, але нею або роботодавцем за неї сплачено єдиний внесок відповідно до Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування".

До дати набрання чинності Законом №1058-IV, а саме до 01.01.2004 стаж вимірювався часом роботи - трудовий стаж. Так відповідно до норм Закону СРСР «Про пенсійне забезпечення громадян в СРСР», який набрав чинності 15.05.1990, норм Закону України «Про пенсійне забезпечення», що набрав чинності 01.01.1992 та в редакції Закону від 11.02.1998, що діяла станом на 18.08.1999 до стажу роботи зараховується робота, виконувана на підставі трудового договору на підприємствах, в установах, організаціях і кооперативах, незалежно від використовуваних форм власності та господарювання, а також на підставі членства в колгоспах та інших кооперативах, незалежно від характеру й тривалості перерв. При обчисленні стажу роботи в колгоспі за період після 1965 року, якщо член колгоспу не виконував без поважних причин встановленого мінімуму трудової участі в громадському господарстві, враховується час роботи за фактичною тривалістю.

Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.56 Закону №1788-XII до стажу роботи зараховується робота, виконувана на підставі трудового договору на підприємствах, в установах, організаціях і кооперативах, незалежно від використовуваних форм власності та господарювання, а також на підставі членства в колгоспах та інших кооперативах, незалежно від характеру й тривалості роботи і тривалості перерв.

Порядок ведення трудових книжок колгоспників на той час регулювався Основними положеннями про порядок видачі та ведення трудових книжок колгоспників (далі – Основні положення), які затверджені постановою Ради Міністрів СРСР від 21.04.1975 №310.

Отже, до стажу роботи має бути зараховано роботу, виконану на підставі трудового договору на підприємствах, в установах, організаціях і кооперативах, а також на підставі членства в колгоспах та інших кооперативах, незалежно від характеру й тривалості роботи і тривалості перерв.

На підставі ч.1 ст.62 Закону №1788 основним документом, який підтверджує стаж роботи, є трудова книжка.

У вказаному контексті суд урахував передбачену нормативно процедуру перевірки наявності вказаних вище умов.

Так, згідно з п.4.2. Порядку №22-1 при прийманні документів працівник структурного підрозділу, який здійснює прийом та обслуговування осіб:

ідентифікує заявника (його представника);

надає інформацію щодо умов та порядку призначення (перерахунку) пенсії;

реєструє заяву, перевіряє зміст і належне оформлення наданих документів, відповідність викладених у них відомостей про особу даним паспорта;

уточнює інформацію про факт роботи (навчання, служби, підприємницької діяльності) і про інші періоди діяльності до 01 січня 2004 року, що можуть бути зараховані до страхового стажу. У разі необхідності роз`яснює порядок підтвердження страхового стажу, повідомляє про право особи на здійснення доплати до мінімального страхового внеску відповідно до частини третьої статті 24 Закону, та/або на добровільну участь у системі загальнообов`язкового пенсійного страхування;

проводить опитування свідків для підтвердження стажу відповідно до пунктів 17-19 Порядку підтвердження наявного стажу роботи. Опитування свідків проводиться згідно із пунктом 12 Порядку підтвердження періодів роботи, що зараховуються до стажу для призначення пенсії;

з`ясовує наявніcть у заявника особливого (особливих) статусу (статусів), особливих заслуг, інших обставин, які можуть бути підставою для встановлення підвищень, надбавок, доплат;

повідомляє про необхідність дооформлення документів або надання додаткових документів у тримісячний строк з дня подання заяви про призначення пенсії, у разі неналежного оформлення поданих документів або відсутності необхідних документів;

сканує документи. На створені електронні копії накладає кваліфікований електронний підпис;

надсилає запити про отримання необхідних відомостей з відповідних державних електронних інформаційних реєстрів, систем або баз даних згідно з пунктом 2.28 розділу II цього Порядку;

повідомляє про можливості подавати заяви через вебпортал або засобами Порталу Дія;

видає особі або посадовій особі розписку із зазначенням дати прийняття заяви, переліку одержаних і відсутніх документів, строку подання додаткових документів для призначення пенсії та пам`ятку пенсіонеру (додаток 7). Скановані розписка та пам`ятка пенсіонеру зберігаються в електронній пенсійній справі;

повідомляє особу, у вибраний нею спосіб, про відсутність відомостей або/та наявність розбіжностей у відповідних інформаційних реєстрах, системах або базах даних та строки подання необхідних документів для призначення пенсії, не пізніше двох робочих днів після отримання відповідної інформації.

Після реєстрації заяви та сканування копій документів засобами програмного забезпечення за принципом екстериторіальності визначається структурний підрозділ органу, що призначає пенсію, який формує атрибути сканованих документів (із зазначенням часу їх створення), електронну пенсійну справу.

Встановлені обставини спору свідчать, що, отримавши від позивача заяву від 27.01.2026 та приймаючи Спірне рішення від 04.02.2026, відповідач не виконав вказані вище обов`язки: повідомити позивача про необхідність дооформлення документів або надання додаткових документів у тримісячний строк з дня подання заяви про призначення пенсії, у разі неналежного оформлення поданих документів або відсутності необхідних документів; надіслати запити про отримання всіх необхідних відомостей з відповідних державних електронних інформаційних реєстрів, систем або баз даних згідно з пунктом 2.28 розділу II цього Порядку; повідомити позивача про відсутність відомостей або/та наявність розбіжностей у відповідних інформаційних реєстрах, системах або базах даних та строки подання необхідних документів для призначення пенсії, не пізніше двох робочих днів після отримання відповідної інформації.

Зважаючи на підстави Спірного рішення, суперечності в відомостях про стаж, інформація про перейменування, невідповідність даних прізвища тощо могли бути усунені як позивачем – за умови письмового його повідомлення відповідачем про конкретні неточності, а також самостійно відповідачем шляхом надсилання запитів у відповідні державні реєстри для перевірки. Натомість всупереч закону ці обставини протиправно взяті для відмови у призначенні позивачу пенсії, хоча його загальний визнаний відповідачем стаж і вік достатні для призначення йому пенсії з інвалідності.

Тому суд дійшов висновку, що Спірне рішення протиправне та підлягає скасуванню. Водночас відсутні підстави для зобов`язання відповідача прийняти рішення про призначення позивачу пенсії та зарахування вказаного стажу до належного розгляду та вирішення всіх виявлених неточностей отриманих документів у встановлений законом спосіб, адже завдання адміністративного судочинства передбачає захист порушених прав та не наділяє суд повноваженням виконати функції та компетенцію державного управління. То ж в цій частині позовні вимоги не обґрунтовані, передчасні, а дійсний зміст порушеного права полягає в неналежному розгляді заяви позивача. Тому наявні підстави зобов`язати відповідача повторно розглянути заяву позивача в порядку, межах і спосіб, визначених чинним законодавством, і прийняти обґрунтоване рішення з урахуванням висновків суду.

Згідно з ч.5 ст.21 КАС України вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної протиправними рішеннями, діями чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень або іншим порушенням прав, свобод та інтересів суб`єктів публічно-правових відносин розглядаються адміністративним судом, якщо вони заявлені в одному провадженні з вимогою вирішити публічно-правовий спір. Інакше такі вимоги вирішуються судами в порядку цивільного або господарського судочинства.

Отже, позовна вимога про відшкодування шкоди в адміністративному судочинстві є похідною позовною вимогою від публічного спору. Тому суд має з`ясувати безпосередній причинний зв`язок факту завдання моральної шкоди від дій, рішень чи бездіяльності суб`єктом владних повноважень, які заявлені (об`єднані) предметом у відповідному спорі.

Відповідно до ст.56 Конституції України кожен має право на відшкодування за рахунок держави чи органів місцевого самоврядування матеріальної та моральної шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб при здійсненні ними своїх повноважень.

Шкода – це будь-яке знецінення блага, що охороняється правом, тому її поділяють на майнову і немайнову. Моральна шкода – втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб. У позовній заяві про відшкодування моральної (немайнової) шкоди має бути зазначено, у чому полягає ця шкода, якими неправомірними діями чи бездіяльністю її заподіяно позивачеві, з яких міркувань він виходив, визначаючи розмір шкоди, та якими доказами це підтверджується. Відповідно до загальних підстав цивільно-правової відповідальності обов`язковому з`ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди належать: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв`язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні.

Належних і допустимих доказів завдання позивачу в спірних правовідносинах моральної шкоди відповідачем спірним рішенням суду не надано.

Відповідно до п.2 ч.3 ст.23 Цивільного кодексу України розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, що мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

Тому позовна вимога про відшкодування моральної шкоди в розмірі 25000,00грн. не доведена, є необґрунтованою та не підлягає задоволенню.

Підстави для негайного виконання судового рішення відсутні, оскільки відповідно до ст.371 КАС України негайно виконуються рішення суду про:

1) присудження виплати пенсій, інших періодичних платежів з Державного бюджету України або позабюджетних державних фондів - у межах суми стягнення за один місяць;

2) присудження виплати заробітної плати, іншого грошового утримання у відносинах публічної служби - у межах суми стягнення за один місяць;

3) поновлення на посаді у відносинах публічної служби;

4) припинення повноважень посадової особи у разі порушення нею вимог щодо несумісності;

5) уточнення списку виборців;

6) усунення перешкод та заборону втручання у здійснення свободи мирних зібрань;

7) включення фізичних осіб, юридичних осіб та організацій до переліку осіб, пов`язаних з провадженням терористичної діяльності або стосовно яких застосовано міжнародні санкції, виключення фізичних осіб, юридичних осіб та організацій з такого переліку та надання доступу до активів, що пов`язані з тероризмом та його фінансуванням, розповсюдженням зброї масового знищення та його фінансуванням.

Негайно також виконуються рішення суду, прийняті в адміністративних справах, визначених пунктами 1, 5 частини першої статті 263, пунктами 1-4 частини першої статті 283, статтями 289-6, 289-7, 289-8, пунктами 1 і 2 частини першої статті 289 цього Кодексу.

Суд, який ухвалив рішення, за заявою учасників справи або з власної ініціативи може ухвалою в порядку письмового провадження або зазначаючи про це в рішенні звернути до негайного виконання рішення:

1) у разі стягнення всієї суми боргу при присудженні платежів, визначених пунктами 1 і 2 частини першої цієї статті;

2) про тимчасову заборону (зупинення) окремих видів або всієї діяльності громадського об`єднання; про примусовий розпуск (ліквідацію) громадського об`єднання;

4) про встановлення обмеження щодо реалізації права на свободу мирних зібрань.

Вказана справа не відноситься до жодної зі вказаних категорій.

Оскільки судові витрати не сплачені, а ухвалою при відкритті провадження для позивача відстрочені до вирішення спору, відповідно до ст.ст.132-139 КАС України, зважаючи на результат вирішеного спору, наявні підстави для їх розподілу зі сторін порівно шляхом стягнення на рахунки суду.

Статтею 4 Закону України від 08.07.2011 №3674-VI "Про судовий збір" (далі - Закон №3674-VI) визначені розміри ставок судового збору. Судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі (ч.1 ст.4 Закон №3674-VI). За подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру, який подано фізичною особою, справляється судовий збір у розмірі 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (п.1 ч. 3 ст.4 Закону №3674-VI). У разі коли в позовній заяві об`єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.

Зважаючи на приписи ст.7 Закону України “Про Державний бюджет України на 2026 рік”, якою встановлено прожитковий мінімум для працездатних осіб, за ставкою судового збору в цій справі належно до оплати 1331,20грн. Тому наявні підстави стягнути половину вказаної суми з кожного зі сторін.

Керуючись ст.ст.2-20, 72-78, 132-139, 242-245, 255, 295 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

1. Задовольнити частково адміністративний позов адвоката Ломаги А.А. від імені ОСОБА_1 .

Визнати протиправним і скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області від 04.02.2026 №233050012187, яким відмовлено у задоволенні його заяви про призначення пенсії з інвалідності та не зараховано періоди його трудового стажу.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області (10003, м. Житомир, вул. Ольжича, 7; код ЄДРПОУ 13559341) повторно розглянути заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) вх. від 27.01.2026 про призначення йому пенсії з інвалідності в порядку, межах і спосіб, визначених чинним законодавством, і прийняти обґрунтоване рішення з урахуванням висновків суду.

У задоволенні інших позовних вимог відмовити.

2. Стягнути на рахунки Черкаського окружного адміністративного суду судові витрати за розгляд окружним адміністративним судом позовної заяви, а саме з Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області (10003, м.Житомир, вул. Ольжича, 7; код ЄДРПОУ 13559341) та з ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) з кожного по 665,60грн.

Платiжнi реквiзити для перерахування судового збору в добровільному порядку в гривнях:

«Отримувач коштів ГУК у Черк.обл./тг м.Черкаси/22030101

Код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37930566

Банк отримувача Казначейство України(ел. адм. подат.)

Рахунок отримувача UA528999980313131206084023759

Код класифікації доходів бюджету 22030101

Призначення платежу 101 __________(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків – фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків і має відповідну відмітку у паспорті);Судовий збір, за позовом ___________ (ПІБ чи назва установи, організації позивача), Черкаський окружний адміністративний суд (назва суду, де розглядається справа)

При заповненні платіжного документа у графі “Код платника” платником судового збору – юридичною особою зазначається код ЄДРПОУ, а платником – фізичною особою – ідентифікаційний код, а при його відсутності, у зв`язку з релігійними переконаннями, зазначаються його паспортні дані.»

3. Копію рішення направити учасникам справи.

4. Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. Апеляційна скарга може бути подана до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного його тексту.

Суддя Анжеліка БАБИЧ