Рішення від 19 березня 2026 р. у справі №580/13199/25 — Черкаський окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 березня 2026 року справа № 580/13199/25

м. Черкаси

Черкаський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Гаврилюка В.О.,

розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії,

встановив:

ОСОБА_1 (далі – ОСОБА_1 , позивач) подав позов до Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області (далі – ГУ ПФУ в Черкаській області, відповідач), в якому просить:

- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області щодо перерахунку пенсії ОСОБА_1 у бік зменшення з 01.09.2025 без урахування довідок: зведеної автоколони будівництва автодороги Зелений Мис - Чорнобиль Міністерства автомобільного транспорту УРСР (без дати) № 578 про участь ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС на будівництві автодороги Зелений Мис - Чорнобиль із 27.08.1986 по 01.10.1986 (34/408 днів/годин); BAT “Черкаське автотранспортне підприємство АТП-17154” від 06.01.1999 № 7 про нараховану заробітну плату із 27.08.1986 по 01.10.1986 із урахуванням коефіцієнта 2;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Черкаській області здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 з 01.09.2025 з урахуванням довідок: зведеної автоколони будівництва автодороги Зелений Мис - Чорнобиль Міністерства автомобільного транспорту УРСР (без дати) № 578 про участь ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС на будівництві автодороги Зелений Мис - Чорнобиль із 27.08.1986 по 01.10.1986 (34/408 днів/годин); ВАТ “Черкаське автотранспортне підприємство АТП-17154” від 06.01.1999 №7 про нараховану заробітну плату із 27.08.1986 по 01.10.1986 в розмірі 781,36 крб. із урахуванням коефіцієнта 2; ВАТ “Черкаське автотранспортне підприємство АТП-17154” про нараховану заробітну плату під час ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС з серпня до жовтня 1986 року, виходячи із заробітної плати, отриманою в зоні відчуження, в розмірі 1119,29 крб., без обмеження максимального розміру пенсії, з урахуванням індексації, передбаченої Постановою Кабінету Міністрів України від 25 лютого 2025 року № 209 “Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткові заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2025 році”, а також виплатити різницю між належною до сплати та фактично виплаченою пенсією.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що відповідач протиправно переклав відповідальність за оформлення довідок на позивача, не скористався правом вимагати відповідні документи від ВАТ “Черкаське автотранспортне підприємство 17154”, виданих ним для оформлення пенсії позивача, а також не перевірив обґрунтованість видачі, достовірність вказаних довідок.

Крім того, ні під час призначення пенсії та до серпня 2025 зауважень до вказаних довідок у відповідача не було, а тому здійснюючи перерахунок пенсії у бік зменшення з вересня 2025 року без урахування вказаних вище довідок, орган Пенсійного фонду порушив принцип належного урядування та протиправно обмежив індексацію.

Ухвалою від 03 грудня 2025 року суддя Черкаського окружного адміністративного суду прийняв позовну заяву до розгляду та відкрив провадження у адміністративній справі, вирішив розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

17.12.2025 до суду надійшов письмовий відзив на адміністративний позов, в якому представниця відповідача просила у задоволенні позову відмовити повністю, зазначивши при цьому, що пенсію позивача обчислено із заробітної плати за роботу в зоні відчуження у серпні 1986 року згідно із статтею 54 Закону № 796 та Порядком № 1210 на підставі довідок: зведеної автоколони будівництва автодороги Зелений Мис - Чорнобиль Міністерства автомобільного транспорту УРСР без дати № 578 про участь ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС на будівництві автодороги Зелений Мис - Чорнобиль із 27.08.1986/ по 01.10.1986 34/408 днів/годин; виданої ВАТ “Черкаське автотранспортне підприємство АТП-17154” від 06.01.1999 № 7 про нараховану заробітну плату в із 27.08.1986 по 01.10.1986 із урахуванням коефіцієнта 2. Оскільки у табелі обліку робочого часу за серпень-вересень 1986 року відсутні відомості про населений пункт, в якому позивач виконував роботи по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, а відповідно до Переліку населених пунктів, віднесених до зон радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи (далі - Перелік) до зони відчуження відносилося тільки м. Чорнобиль, яке в серпні-вересні 1986 року належало до зони 1 небезпеки (Зелений Мис згідно із Переліком до зони відчуження не віднесено), розмір пенсії по інвалідності приведено у відповідність до норм законодавства та обчислено із п`ятикратного розміру мінімальної заробітної плати згідно із статтею 54 Закону № 796 та Порядком № 1210.

Розгляд справи по суті відповідно до частини 3 статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України розпочато через п`ятнадцять днів з дня відкриття провадження у справі.

Розглянувши матеріали адміністративної справи, повно, всебічно, об`єктивно дослідивши надані у справі докази, надавши їм юридичну оцінку, суд встановив таке.

Позивач перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Черкаській області та отримує пенсію по інвалідності ІІ групи внаслідок захворювання, пов`язаного із виконанням обов`язків військової служби по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС.

У відповідь на звернення позивача щодо обчислення його пенсії, листом від 13.08.2025 № 2300-0305-8/62919 відповідач повідомив, що пенсію позивача обчислено із заробітної плати за роботу в зоні відчуження у серпні 1986 року згідно із статтею 54 Закону № 796 та Порядком № 1210 на підставі довідок: зведеної автоколони будівництва автодороги Зелений Мис - Чорнобиль Міністерства автомобільного транспорту УРСР без дати № 578 про участь ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС на будівництві автодороги Зелений Мис - Чорнобиль із 27.08.1986/ по 01.10.1986 34/408 днів/годин; виданої ВАТ “Черкаське автотранспортне підприємство АТП-17154” від 06.01.1999 № 7 про нараховану заробітну плату в із 27.08.1986 по 01.10.1986 із урахуванням коефіцієнта 2. Оскільки у табелі обліку робочого часу за серпень-вересень 1986 року відсутні відомості про населений пункт, в якому позивач виконував роботи по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, а відповідно до Переліку населених пунктів, віднесених до зон радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи (далі - Перелік) до зони відчуження відносилося тільки м. Чорнобиль, яке в серпні-вересні 1986 року належало до зони 1 небезпеки (Зелений Мис згідно із Переліком до зони відчуження не віднесено), розмір пенсії по інвалідності приведено у відповідність до норм законодавства та обчислено із п`ятикратного розміру мінімальної заробітної плати згідно із статтею 54 Закону № 796 та Порядком № 1210. Із 01.09.2025 розмір пенсії позивача становить 19106,20 грн, а саме: 20689,07 грн - розмір пенсії по 2 групі інвалідності, обчислений згідно із статтею 54 Закону № 796, пунктом 9 Порядку № 1210 (25861,34 грн (8913,83 грн х 2,90126) x 80% (втрата працездатності)); 379,60 грн - додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров`ю, особі з інвалідністю 2 групи з числа ліквідаторів аварії на ЧАЕС; 1328,63 грн - обмеження в індексації відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 24.02.2023 № 168; 633,84 грн - обмеження Міністрів України від 25.02.2025 № 209. в індексації відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 25.02.2025 № 209.

Дії відповідача щодо перерахунку пенсії у бік зменшення з 01.09.2025 без з урахування довідок позивач вважає протиправними, а тому звернувся в суд з цим позовом.

Під час вирішення спору по суті суд зазначає, що відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення, створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними.

Правовідносини щодо реалізації конституційного права громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, на охорону їхнього життя і здоров`я, створення єдиного порядку визначення категорії зон радіоактивного забруднення територій, умов проживання і трудової діяльності на них, соціального захисту населення врегульовані Законом України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” від 28.01.1991 № 796-ХІІ (далі – Закон № 796-ХІІ).

Згідно зі ст. 54 Закону № 796-ХІІ порядок призначення пенсії по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсії у зв`язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи визначається Кабінетом Міністрів України.

Механізм обчислення пенсій по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсій у зв`язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи відповідно до статей 54, 57 і 59 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” визначає Порядок обчислення пенсій особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.11.2011 № 1210 “Про підвищення рівня соціального захисту громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” (далі – Порядок № 1210).

Відповідно до пп. 4 п. 3 Порядку № 1210 у разі коли особа пропрацювала у зоні відчуження менше календарного місяця у 1986 - 1990 роках, за її бажанням пенсія може обчислюватися виходячи із заробітної плати, одержаної за роботу у зоні відчуження, за весь фактично відпрацьований час, в одному із неповних календарних місяців роботи протягом цих років, без додавання суми заробітної плати за період роботи за межами зони відчуження. У такому разі заробітна плата за весь фактично відпрацьований час ділиться на число відпрацьованих днів, а одержана сума множиться на 25,4. Якщо дні роботи припали на вихідні і святкові дні, розрахунок заробітної плати проводиться у такому ж порядку, як і за роботу у робочі дні, а доплата за вихідні і святкові дні, нарахована за фактично відпрацьований час, з урахуванням установленої кратності додається до суми обчисленої заробітної плати.

Згідно з пункту 1 Порядку № 1210 механізм обчислення пенсій по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсій у зв`язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи відповідно до статей 54, 57 і 59 Закону України Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи (далі - пенсії), а також визначення заробітної плати (доходу) для їх обчислення. Пенсії за бажанням осіб можуть призначатися виходячи із заробітної плати (доходу), одержаної за роботу в зоні відчуження в 1986-1990 роках, у розмірі відшкодування фактичних збитків. Заробітна плата для обчислення пенсій враховується за будь-які 12 місяців підряд такої роботи (пункт 2 Порядку № 1210). Згідно з підпунктом 3 пункту 3 Порядку № 1210 у разі, коли особа пропрацювала у зоні відчуження менш як 12 місяців підряд, пенсія обчислюється, виходячи із заробітної плати за повні календарні місяці підряд у зоні відчуження.

Відповідно до пункту 7 Порядку № 1210 пенсії призваних на військові збори військовозобов`язаних, які брали участь в ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи та працювали у зоні відчуження в 1986-1990 роках, призначаються виходячи із заробітної плати (доходу), яку (який) вони одержували за основним місцем роботи, з урахуванням фактично відпрацьованого часу у зоні відчуження, характеру виконуваної роботи, місця і тривалості робочого дня (незалежно від періоду проведення розрахунку оплати праці за умови, якщо такий розрахунок проведено на підставі первинних документів про місце роботи і тривалість робочого дня згідно із сумарною кратністю оплати праці, встановленою у відповідні періоди за зонами небезпеки: у III зоні - 5, II - 4, I - 3). При цьому в усіх випадках заробітна плата (дохід) для розрахунку пенсії не може бути нижчою (нижчим) від фактично одержаної суми у зазначений період.

Відповідно до статті 15 Закону № 796-XII видача довідок про період роботи (служби) по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, а також на територіях радіоактивного забруднення про заробітну плату за цей період здійснюється підприємствами, установами, організаціями (військоматами).

Постановою Ради міністрів Української РСР та Української республіканської Ради професійних спілок “Про умови оплати праці та матеріального забезпечення працівників підприємств, організацій та установ, зайнятих на роботах, пов`язаних з ліквідацією наслідків аварії на Чорнобильській АЕС та запобіганням забруднення навколишнього середовища” від 10 червня 1986 року № 207-7 установлено, що оплата праці робітників, зайнятих на роботах в третій, другій, першій зони небезпеки, проводиться відповідно в 4-, 3-, 2- кратному розмірі, понад розмір середньомісячної заробітної плати, виходячи із тарифної ставки (окладу), установленого за основним місцем роботи. Працівникам і службовцям, відрядженим у зону ЧАЕС та призваним на військові збори, за якими зберігалась за основним місцем роботи середньомісячна зарплата, відповідно до абзацу 4 підпункту 1 пункту 1 постанови № 207-7, працю оплачували у ІІІ, ІІ та І зонах небезпеки у 4-, 3-, та 2-кратному розмірі, виходячи із тарифної ставки за основним місцем роботи, тобто на одну кратність менше, оскільки за основним місцем роботи за ними зберігається середня зарплата. А тому загальний показник кратності не може перевищувати 5-кратний розмір у найвищій ІІІ зоні небезпеки.

Суд встановив, що згідно з довідкою зведеної автоколони будівництва автодороги Зелений Мис - Чорнобиль Міністерства автомобільного транспорту УРСР без дати № 578 позивач у період із 27.08.1986 до 01.10.1986 працював над ліквідацією наслідків аварії на ЧАЕС на будівництві автодороги Зелений Мис - Чорнобиль 34/408 днів/годин.

Довідкою ВАТ “Черкаське автотранспортне підприємство АТП-17154” від 06.01.1999 № 7 підтверджується те, що позивачу за роботу із ліквідації наслідків аварії в населених пунктах Чорнобиль зони відчуження із 27.08.1986 до 01.10.1986 по місцю роботи АТП-17154 згідно відомості за вересень 1986 року виплачена заробітна плата із урахуванням коефіцієнта 2.

Відповідно до довідки ВАТ “Черкаське автотранспортне підприємство АТП-17154” від (а.с. 63) позивачу за роботу в зоні відчуження – Чорнобиль виплачено заробітну плату у розмірі 1119,29.

Аналіз зазначених доказів у своїй сукупності вказує на те, що позивач приймав участь в ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС з 27.08.1986 до 01.10.1986 в населеному пункті Чорнобиль.

Суд відхиляє покликання відповідача про те, що селище Зелений Мис не віднесено до зони відчуження, оскільки вищезазначеними довідками послідовно підтверджується виконання позивачем роботи, пов`язаної з ліквідацією наслідків аварії на Чорнобильській АЕС у період з 27.08.1986 до 01.10.1986 в населеному пункті Чорнобиль. У свою чергу відповідач не надав до суду жодних доказів, що вказували б на те, що позивач у зазначений період виконував роботи поза межами зони відчуження.

З урахуванням зазначеного, суд доходить висновку, що відомості про заробітну плату за вказаний період роботи мають бути включені під час розрахунку пенсії позивача та, як наслідок, про протиправність дій відповідача щодо перерахунку пенсії позивача з п`ятикратного розміру мінімальної заробітної плати із 01.09.2025 без урахування відомостей про заробітну плату за період із 27.08.1986 до 01.10.1986.

Щодо покликань представниці відповідача про те, що пенсія позивача перерахована для реалізації рішення Другого сенату Конституційного Суду України від 20.03.2024 № 2-р(ІІ)/2024 з урахуванням Постанови № 209, суд зазначає таке.

Обмеження максимального розміру пенсії вперше були введені в дію Законом “Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи” від 8 липня 2011 року № 3668-VI (далі – Закон № 3668-VI), який набрав чинності 01 жовтня 2011 року.

За положеннями статті 2 Закону № 3668-VI максимальний розмір пенсії (крім пенсійних виплат, що здійснюються з Накопичувального пенсійного фонду) або щомісячного довічного грошового утримання (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною), призначених (перерахованих) відповідно до, зокрема, законів України Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб, не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність.

Підпунктом 6 пункту 6 розділу ІІ Прикінцеві та перехідні положення Закону № 3668-VI внесено зміни до деяких законодавчих актів України зокрема, до статті 67 Закону № 796-XII, а саме: частину третю цієї статті викладено в новій редакції, згідно з якою максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, установлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність.

Так, згідно з частиною третьою статті 67 Закону № 796-XII максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність. Тимчасово, по 31 грудня 2017 року, максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати 10740 гривень.

Відтак, на осіб, яким пенсія перерахована відповідно до нормативно-правових актів, вказаних у статті 2 Закону № 3668-VІ, зокрема Закону № 796-XII, та розмір якої перевищує максимальний розмір, встановлений цим Законом, поширюються приписи законодавства, чинні на час здійснення такого перерахунку.

Разом з тим, 20 березня 2024 року Конституційний Суд України ухвалив рішення № 2-р(II)/2024, яким визнав такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), припис статті 2 Закону України “Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи” від 8 липня 2011 року № 3668-VI зі змінами, що поширює свою дію на Закон України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” від 28 лютого 1991 року № 796-XII зі змінами, припис першого речення частини третьої статті 67 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” від 28 лютого 1991 року № 796-XII зі змінами.

Відповідно до пункту 2 резолютивної частини рішення Конституційного Суду України від 20 березня 2024 року № 2-р(II)/2024 припис статті 2 Закону України “Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи” від 8 липня 2011 року № 3668-VI зі змінами, що поширює свою дію на Закон України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” від 28 лютого 1991 року № 796-XII зі змінами, припис першого речення частини третьої статті 67 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” від 28 лютого 1991 року № 796-XII зі змінами, визнані неконституційними, утрачають чинність із дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення.

Згідно з частиною другою статті 152 Конституції України, закони, інші акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність, якщо інше не встановлено самим рішенням, але не раніше дня його ухвалення.

Отже, з 21 березня 2024 року - з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення від 20 березня 2024 року № 2-р(II)/2024 стаття 67 Закону № 796-XII не містить норм про обмеження пенсії десятьма прожитковими мінімумами, установленими для осіб, які втратили працездатність, також припис статті 2 Закону № 3668-VI зі змінами, що поширює свою дію на Закон № 796-XII, зі змінами, визнано неконституційними.

Аналогічні висновки викладені в постанові Верховного Суду від 04 липня 2024 року у справі № 580/7744/23.

З урахуванням зазначеного покликання представниці відповідача про те, що пенсія позивача перерахована для реалізації рішення Другого сенату Конституційного Суду України від 20.03.2024 № 2-р(ІІ)/2024 з урахуванням Постанови № 209, суд відхиляє, як необґрунтоване, оскільки у спірних правовідносинах відповідач, як встановив вище суд, безпідставно не врахував відомості про заробіток позивача за роботу у зоні відчуження.

Щодо обмеження позивачу розміру індексації, суд врахував таке.

Пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України від 25 лютого 2025 р. № 209 “Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткові заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2025 році” (далі – Постанова № 209) установлено, що з 1 березня 2025 р. перерахунок пенсій згідно з Порядком проведення перерахунку пенсій відповідно до частини другої статті 42 Закону України “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування”, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 20 лютого 2019 р. № 124 Питання проведення індексації пенсій у 2019 році, проводиться із застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії (далі - коефіцієнт збільшення), у розмірі 1,115.

Відповідно до підпункту 3 пункту 2 Постанови № 209 з 01.03.2025 розміри пенсій по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання внаслідок Чорнобильської катастрофи, передбачені частиною третьою статті 54 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, підвищені відповідно до підпункту 3 пункту 2 постанови Кабінету Міністрів України від 23 лютого 2024 р. № 185 “Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2024 році”, підвищуються на коефіцієнт збільшення, установлений пунктом 1 цієї постанови, з урахуванням положень, передбачених пунктом 3 цієї постанови.

Пунктом 3 постанови № 209 установлено, що пенсії, перераховані відповідно до цієї постанови, виплачуються з урахуванням положень статті 46 Закону України “Про Державний бюджет України на 2025 рік” і постанови Кабінету Міністрів України від 3 січня 2025 р. № 1 “Про визначення порядку виплати пенсій деяким категоріям осіб у 2025 році у період воєнного стану”(Офіційний вісник України, 2025 р., № 9, ст. 769).

Таким чином, Закон № 4059-IX та Постанова № 1 установлюють додаткові підстави для обмеження пенсії громадянам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, шляхом застосування коефіцієнтів розміру пенсій, призначених на підставі Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”.

Суд встановив, що відповідач, під час обчислення пенсії позивача застосував обмеження індексації передбаченої відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 24.02.2023 № 168 – 1328,63 грн та 633,84 грн індексації передбаченої відповідно до постанови Міністрів України від 25.02.2025 № 209.

Під час надання оцінки діям відповідача у цій частині, суд зазначає таке.

Конституційний Суд України у рішеннях від 09 липня 2007 року № 6-рп/2007, від 22 травня 2008 року № 10-рп/2008 та від 30 листопада 2010 року № 22-рп/2010 дійшов висновку, що законом “Про Державний бюджет України” не можна вносити зміни до інших законів, зупиняти їх дію чи скасовувати їх, оскільки з об`єктивних причин це створює протиріччя у законодавстві; у разі необхідності зупинення дії законів, внесення до них змін і доповнень, визнання їх нечинними мають використовуватися окремі закони.

Конституційний Суд України в пункті 4 мотивувальної частини Рішення від 28 серпня 2020 року № 10-р/2020 зазначав, що предмет закону про Державний бюджет України чітко визначений у Конституції України, а тому цей закон не може скасовувати чи змінювати обсяг прав і обов`язків, пільг, компенсацій і гарантій, передбачених іншими законами України (абзац восьмий пункту 4 мотивувальної частини Рішення від 09 липня 2007 року № 6-рп/2007). Крім того, виходячи з того, що предмет регулювання Бюджетного кодексу України (далі - Кодекс), так само, як і предмет регулювання законів України про Державний бюджет України на кожний рік, є спеціальним, що обумовлено положеннями пункту 1 частини другої статті 92 Основного Закону України, Конституційний Суд України в Рішенні від 27 лютого 2020 року № 3-р/2020 дійшов висновку, що Кодексом не можна вносити зміни до інших законів України, зупиняти їх дію або скасовувати їх, а також встановлювати інше (додаткове) законодавче регулювання відносин, відмінне від того, що є предметом спеціального регулювання іншими законами України (абзац восьмий підпункту 2.2 пункту 2 мотивувальної частини).

Отже, Конституційний Суд України вкотре наголосив на тому, що скасування чи зміна законом про Державний бюджет України обсягу прав і гарантій та законодавчого регулювання, передбачених у спеціальних законах, суперечить статті 6, частині другій статті 19, статті 130 Конституції України.

Тому, враховуючи неодноразово викладену Конституційним Судом України юридичну позицію стосовно того, що законом про Держбюджет не можна вносити зміни до інших законів, зупиняти їх дію чи скасовувати їх, оскільки з об`єктивних причин це створює протиріччя у законодавстві, і як наслідок скасування та обмеження прав і свобод людини і громадянина. У разі необхідності зупинення дії законів, внесення до них змін і доповнень, визнання їх нечинними мають використовуватися окремі закони (зокрема, абзаци третій, четвертий підпункту 5.4 пункту 5 мотивувальної частини рішення від 22 травня 2008 року № 10-рп/2008), суд зазначає, що Закон № 4059-IX не повинен містити інакшого чи додаткового правового регулювання правовідносин, що охоплюються предметом регулювання інших законів України, особливо тієї сфери суспільних відносин, для яких діють спеціальні (виняткові) норми. Конституція України не надає закону про Державний бюджет України вищої юридичної сили стосовно інших законів.

Варто наголосити, що зміни до Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” у частині, яка регламентує спірні правовідносини не вносилися. Стаття 67 вказаного Закону, з урахуванням рішення Конституційного Суду України від 20 березня 2024 року № 2-р(II)/2024, не містить положень, що передбачали б можливість обмеження розміру пенсії.

Як зазначено у Рішенні Конституційного Суду України від 18 червня 2020 року № 5-рп(II)/2020, до судів різних видів юрисдикції висунуто вимогу застосовувати класичні для юридичної практики формули (принципи): “закон пізніший має перевагу над давнішим” (lex posterior derogat priori), “закон спеціальний має перевагу над загальним” (lex specialis derogat generali), “закон загальний пізніший не має переваги над спеціальним давнішим” (lex posterior generalis non derogat priori speciali). Якщо суд не застосовує цих формул (принципів) за обставин, що вимагають від нього їх застосування, то принцип верховенства права (правовладдя) втрачає свою дієвість.

Закон України про Державний бюджет України не повинен містити інакшого чи додаткового правового регулювання правовідносин, що охоплюються предметом регулювання інших законів України, особливо тієї сфери суспільних відносин, для яких діють спеціальні (виняткові) норми.

Конституція України не надає закону про Державний бюджет України вищої юридичної сили щодо інших законів.

Водночас, Закон про Державний бюджет України - закон, який затверджує Державний бюджет України та містить положення щодо забезпечення його виконання протягом бюджетного періоду (п. 24 ч. 1 ст. 2 Бюджетного кодексу України).

Тобто існує колізія положень двох нормативно-правових актів рівня закону, подолати які можливо, застосувавши загальний принцип права “спеціальний закон скасовує дію загального закону” (lex specialis derogat generali). Такий підхід використовується у випадку конкуренції норм: коли на врегулювання суспільних відносин претендують загальні та спеціальні норми права.

Отже, за таким правовим підходом, при конкуренції норм необхідно застосовувати правило пріоритетності норм спеціального закону (lex specialis), тобто Закону № 796-ХІІ, а положення Закону № 4059-IX вважати загальними нормами (lex generalis).

Такий правовий висновок Верховний Суд висловив у постанові від 11 вересня 2025 року у справі № 120/1081/25.

За обставинами справи, що розглядається, до спірних відносин слід застосовувати положення Закону № 796-XIІ, оскільки вони є спеціальними та мають вищу юридичну силу відносно приписів Закону № 4059-IX та Постанови № 1.

А оскільки Закон № 796-XIІ не передбачає з 21.03.2024 обмеження пенсії максимальним розміром та врахування будь-яких коефіцієнтів при обчисленні пенсій особам, що мають право на пенсійне забезпечення відповідно до норм згаданого закону, суд дійшов висновку, що зменшення розміру пенсії позивача з 01.09.2025 внаслідок застосування органом Пенсійного фонду положень статті 46 Закону № 4059-IX та пункту 1 Постанови № 1 є протиправним.

Суд звертає увагу, що відповідно до частини 3 статті 7 КАС України у разі невідповідності правового акта Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу, або положення відповідного міжнародного договору України.

Повноваження суду не застосовувати нормативно-правовий акт у разі висновку про його суперечність Конституцій України закону України, міжнародному договору, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту кореспондує з принципом верховенства права.

При цьому, дотримання принципу верховенства права можливе лише за умови застосування судами під час розгляду та вирішення справ законодавчого акта, який відповідає критерію “якості закону”.

Верховний Суд неодноразово наголошував, що суди не повинні застосовувати положення нормативно-правових актів, які не відповідають Конституції та законам України, незалежно від того, чи оскаржувались такі акти в судовому порядку та чи є вони чинними на момент розгляду справи, тобто згідно з правовою позицією Верховного Суду такі нормативно-правові акти (як закони, так і підзаконні акти) не можуть застосовуватися навіть у випадках, коли вони є чинними (постанови від 12 березня 2019 року у справі № 913/204/18, від 10 березня 2020 року у справі № 160/1088/19).

При цьому, у випадку суперечності норм підзаконного акта нормам закону слід застосовувати норми закону, оскільки він має вищу юридичну силу.

За такого правового регулювання, суд доходить висновку про наявність у позивача права на виплату усіх нарахованих сум, без їх обмеження.

Підсумовуючи викладене суд констатує протиправність дій відповідача щодо обчислення та виплати з 01.09.2025 пенсії позивача з п`ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, без урахування відомостей про заробітну плату за період із 27.08.1986 до 01.10.1986 та застосування обмеження до індексації, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 25.02.2025 року № 209 “Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2025 році”.

Обираючи належний та ефективний спосіб захисту порушеного права позивача суд вважає за необхідне зобов`язати відповідача здійснити перерахунок пенсії позивача з 01.09.2025 з урахуванням відомостей про заробітну плату за період із 27.08.1986 до 01.10.1986 згідно довідок: зведеної автоколони будівництва автодороги Зелений Мис - Чорнобиль Міністерства автомобільного транспорту УРСР № 578, ВАТ “Черкаське автотранспортне підприємство АТП-17154” від 06.01.1999 № 7; ВАТ “Черкаське автотранспортне підприємство АТП-17154” про нараховану заробітну плату під час ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС з серпня до жовтня 1986 року у розмірі 1119,29 крб. відповідно до ст. 54 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” № 796-XII від 28.02.1991 та Постанови Кабінету Міністрів України Про підвищення рівня соціального захисту громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи № 1210 від 23.11.2011 та здійснити виплату пенсії без обмеження максимальним розміром з урахуванням виплачених сум.

Згідно частини 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. При цьому в силу положень частини 2 статті 77 вказаного кодексу, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

За вказаних обставин, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що адміністративний позов належить задовольнити частково.

Під час вирішення питання про розподіл судових витрат, суд враховує таке.

Згідно статті 132 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу; сторін та їхніх представників, що пов`язані із прибуттям до суду; пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертиз; пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; пов`язані із вчиненням інших процесуальних дій або підготовкою до розгляду справи.

Відповідно до частини 1 статті 139 вказаного Кодексу при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Зважаючи на те, що позивач звільнений від сплати судового збору відповідно до Закону України “Про судовий збір” та не надав доказів понесення інших судових витрат, то підстави для їх розподілу відсутні.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 9, 14, 73-77, 139, 242 – 246, 255, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

вирішив:

Адміністративний позов задовольнити частково.

Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області щодо перерахунку пенсії ОСОБА_1 з п`ятикратного розміру мінімальної заробітної плати із 01.09.2025, без урахування відомостей про заробітну плату за період із 27.08.1986 до 01.10.1986 та застосування обмеження до індексації, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 25.02.2025 року № 209 “Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2025 році”.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Черкаській області здійснити перерахунок пенсії ОСОБА_1 з 01.09.2025 з урахуванням відомостей про заробітну плату за період із 27.08.1986 до 01.10.1986 згідно довідок: зведеної автоколони будівництва автодороги Зелений Мис - Чорнобиль Міністерства автомобільного транспорту УРСР № 578, ВАТ “Черкаське автотранспортне підприємство АТП-17154” від 06.01.1999 № 7; ВАТ “Черкаське автотранспортне підприємство АТП-17154” про нараховану заробітну плату під час ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС з серпня до жовтня 1986 року у розмірі 1119,29 крб. відповідно до ст. 54 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” № 796-XII від 28.02.1991 та Постанови Кабінету Міністрів України “Про підвищення рівня соціального захисту громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” № 1210 від 23.11.2011 та здійснити виплату пенсії без обмеження максимальним розміром з урахуванням виплачених сум.

У задоволенні іншої частини вимог відмовити.

Розподіл судових витрат не здійснювати.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга може бути подана до Шостого апеляційного адміністративного суду у строк, встановлений статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

Учасники справи:

1) позивач – ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 );

2) відповідач – Головне управління Пенсійного фонду України в Черкаській області (18002, Черкаська обл., Черкаський р-н, м. Черкаси, вул. Смілянська, 23, код ЄДРПОУ 21366538).

Рішення складене у повному обсязі та підписане 20.03.2026.

Суддя Василь ГАВРИЛЮК