Вирок від 19 березня 2026 р. у справі №559/5150/25 — Дубенський міськрайонний суд Рівненської області

Справа № 559/5150/25

Провадження № 1-кп/559/85/2026

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 березня 2026 року місто Дубно

Дубенський міськрайонний суд Рівненської області у складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

при секретарі ОСОБА_2 ,

за участю прокурора ОСОБА_3 ,

захисника ОСОБА_4 ,

обвинуваченого ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду в місті Дубно кримінальне провадження за обвинуваченням

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Дубно, Рівненської області, українця, громадянина України, неодруженого, із середньою-спеціальною освітою, непрацюючого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше неодноразово судимого, востаннє 19.12.2025 вироком Радивилівського районного суду Рівненської області за ч.1 ст.263 КК України до 5 років 6 місяців позбавлення волі,

у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст. 310, ч.4 ст. 185 КК України,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_5 в період з квітня по серпень 2025 року (точної дати досудовим розслідуванням не встановлено), діючи всупереч ст. ст.2,7 Закону України «Про наркотичні засоби, психотропні речовини і прекурсори» від 22.12.2006 року, таблиці І списку №3 Переліку наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №770 від 06.05.2000 року, Порядку провадження діяльності, пов`язаної з обігом наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів, та контролю за їх обігом, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №589 від 03.06.2009 року, на території земельної ділянки, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 , що належить ОСОБА_6 , незаконно виростив рослини роду коноплі.

Протягом квітня - серпня 2025 року, ОСОБА_5 , доглядаючи за даним рослинами, з метою доведення до стадії достигання, незаконно виростив з них 43 рослини роду коноплі, для власних потреб без мети збуту.

07.08.2025 в ході проведення обшуку на території земельної ділянки, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 , було виявлено та вилучено 43 рослини роду коноплі, які ОСОБА_5 незаконно вирощував для власних потреб без мети збуту.

04.09.2025 експертами Рівненського НДЕКЦ МВС України була проведена судова експертиза наркотичних засобів, психотропних речовин їх аналогів та прекурсорів, згідно висновку якої, рослини, які були вилучені на території присадибної земельної ділянки, відносяться до рослин роду коноплі (Cannabis).

Таким чином, своїми діями ОСОБА_5 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 310 КК України, а саме: незаконне вирощування конопель в кількості сорока трьох рослин.

Крім цього, ОСОБА_5 в період дії воєнного стану введеного Указом Президента України від 24 лютого 2022 року №64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні" (з наступними змінами та продовженнями), а саме: 13.05.2025 (точного часу досудовим розслідуванням не встановлено), перебуваючи у під`їзді житлового будинку, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_3 побачив на сходовому майданчику між четвертим та п`ятним поверхами велосипед марки «Titan Best Mate 26», належний ОСОБА_7 , усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер вчинюваних ним дій та передбачаючи настання їх наслідків, діючи з корисливим мотивом, з метою власного незаконного збагачення, користуючись відсутністю нагляду за його діями з боку потерпілого та інших сторонніх осіб, шляхом вільного доступу, умисно, таємно, повторно в умовах воєнного стану здійснив крадіжку велосипеду марки «Titan Best Mate 26». Після цього ОСОБА_5 , привласнивши велосипед, покинув місце вчинення кримінального правопорушення та розпорядився ним на власний розсуд.

В такий спосіб, ОСОБА_5 , перевівши викрадене майно у своє протиправне володіння, заподіяв потерпілій ОСОБА_7 , матеріальну шкоду на загальну суму 6 464 гривні 85 копійок.

Таким чином, ОСОБА_5 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 4 ст. 185 КК України, тобто таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинена повторно, в умовах воєнного стану.

17.03.2026 між прокурором Дубенської окружної прокуратури ОСОБА_3 , якому на підставі ст.37 КПК України надані повноваження прокурора у даному кримінальному провадженні, з одного боку, та обвинуваченим ОСОБА_5 , з другого боку, у присутності захисника ОСОБА_4 , укладена угода про визнання винуватості, згідно з якою обвинувачений визнав свою вину у вчиненні вищезазначених кримінальних правопорушеннях повністю. Сторонами визначена міра покарання ОСОБА_5 : за ч.1 ст.310 КК України у виді обмеження волі строком 1 (один) рік; за ч.4 ст. 185 КК України у виді 5 років позбавлення волі.

На підставі ч.1 ст.70 КК України шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим остаточно призначити покарання ОСОБА_5 за сукупністю вчинених кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст. 310 та ч.4 ст. 185 КК України у виді 5 років позбавлення волі.

На підставі ч.4 ст. 70 КК України, до призначеного покарання частково приєднати невідбуту міру покарання за вироком Радивилівського районного суду Рівненської області від 19.12.2025 та остаточно призначити покарання ОСОБА_5 за сукупністю вчинених кримінальних правопорушень у виді 5 років 7 місяців позбавлення волі.

Потерпіла ОСОБА_7 подала заяву про надання згоди на укладення угоди про визнання винуватості, просила розгляд справи провести без її участі, міру покарання обвинуваченому ОСОБА_5 просила призначити на розсуд суду, відповідно до санкції ч.1 ст.310 та ч.4 ст.185 КК України.

Прокурор у судовому засіданні, вважаючи, що при укладенні даної угоди дотримані вимоги і правила КПК та КК України, просив цю угоду затвердити і призначити обвинуваченому узгоджену в угоді міру покарання та стягнути з ОСОБА_5 витрати за проведення судових експертиз.

Обвинувачений у судовому засіданні беззастережно визнав себе винним, щиро розкаявся у вчиненні інкримінованих кримінальних правопорушень в обсязі обвинувачення, дав згоду на застосування узгодженого виду покарання.

Захисник ОСОБА_4 просила затвердити угоду.

Під час судового розгляду суд з`ясував, що обвинувачений цілком розуміє: наслідки укладення та затвердження угоди про визнання винуватості; характер обвинувачення, щодо якого він визнає себе винним; вид покарання. Суд переконався, що укладення угоди сторонами є добровільним.

Враховуючи викладене, оскільки умови угоди про визнання винуватості між прокурором та обвинуваченим відповідають вимогам КПК та КК України, суд, врахувавши заслухані доводи сторін кримінального провадження, дійшов висновку про наявність усіх правових підстав для затвердження цієї угоди.

За таких обставин суд вважає доведеним у судовому засіданні провини ОСОБА_5 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.310 КК України, а саме, у незаконному вирощуванні конопель в кількості сорока трьох рослин та за ч. 4 ст. 185 КК України, у таємному викраденні чужого майна (крадіжці), вчиненій повторно, в умовах воєнного стану.

Зважаючи на вищенаведене, суд дійшов висновку, що покарання обвинуваченому слід призначити в межах санкції законів, за якими останній притягується до відповідальності, а саме у виді позбавлення волі, з урахуванням ч.ч.1,4 ст.70 КК України.

Так, ОСОБА_5 засуджений вироком Радивилівського районного суду Рівненської області від 19.12.2025 за ч. 1 ст. 263, ч. 4 ст. 70 КК України до покарання у виді позбавлення волі строком на 5 років 6 місяців.

В період з квітня по серпень 2025 року, до постановлення вироку Радивилівським районним судом Рівненської області -19.12.2025, ОСОБА_5 вчинив кримінальні правопорушення, передбачені ч.1 ст.310 та ч. 4 ст. 185 КК України.

Згідно із ч. 4 ст. 70 КК України за правилами, передбаченими в частинах першій - третій цієї статті, призначається покарання, якщо після постановлення вироку в справі буде встановлено, що засуджений винен ще і в іншому кримінальному правопорушенні, вчиненому ним до постановлення попереднього вироку. У цьому випадку в строк покарання, остаточно призначеного за сукупністю кримінальних правопорушень, зараховується покарання, відбуте повністю або частково за попереднім вироком, за правилами, передбаченими в статті 72 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 1 ст. 70 КК України при сукупності кримінальних правопорушень суд, призначивши покарання (основне і додаткове) за кожне кримінальне правопорушення окремо, визначає остаточне покарання шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим або шляхом повного чи часткового складання призначених покарань.

Таким чином, суд після призначення ОСОБА_5 покарання за ч.1 ст.310 та ч. 4 ст. 185 КК України з урахуванням ч.1 ст.70 КК України має визначити остаточне покарання шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим або шляхом повного чи часткового складання призначених покарань.

Отже, ОСОБА_5 за ч.1 ст.310 та ч. 4 ст. 185 КК України слід призначити покарання: за ч. 1 ст. 310 КК України, у виді обмеження волі строком на 1 рік; за ч. 4 ст. 185 КК України, у виді позбавлення волі строком 5 років, на підставі ч.1 ст.70 КК України за сукупністю кримінальних правопорушень шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим остаточне покарання ОСОБА_5 визначити у виді 5 років позбавлення волі. На підставі ч. 4 ст. 70 КК України за сукупністю кримінальних правопорушень шляхом часткового складання призначеного покарання за цим вироком і покарання у виді позбавлення волі на строк 5 років 6 місяців, яке призначене йому вироком Радивилівського районного суду Рівненської області від 19.12.2025, остаточно призначити ОСОБА_5 покарання у виді позбавлення волі на строк 5 років 7 місяців.

Запобіжний захід стосовно обвинуваченого ОСОБА_5 не обирався, а у строк покарання остаточно призначеного цим вироком за сукупністю кримінальних правопорушень, слід зарахувати строк частково відбутого покарання за вироком Радивилівського районного суду Рівненської області від 19.12.2025.

Відповідно до ст. ст. 100, 124 КПК України суд вирішує питання про долю речових доказів і процесуальні витрати.

На підставі ч. 15 ст. 615 КПК України, в умовах дії воєнного стану, після складання та підписання повного тексту вироку суд користується своїм правом обмежитися проголошенням його резолютивної частини з обов`язковим врученням учасникам судового провадження повного тексту вироку в день його проголошення.

Керуючись ст.ст. 374, 475, 615 КПК України,

У Х В А Л И В:

Затвердити угоду про визнання винуватості від 17.03.2026, укладену між прокурором Дубенської окружної прокуратури ОСОБА_3 , з одного боку, та обвинуваченим ОСОБА_5 , з другого боку.

ОСОБА_5 визнати винуватим у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.310 та ч.4 ст. 185 КК України, і призначити йому покарання:

за ч. 1 ст. 310 КК України, у виді обмеження волі строком на 1 рік;

за ч. 4 ст. 185 КК України, у виді позбавлення волі строком 5 років.

На підставі ч.1 ст.70 КК України за сукупністю кримінальних правопорушень шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим остаточне покарання ОСОБА_5 визначити у виді 5 років позбавлення волі.

На підставі ч. 4 ст. 70 КК України за сукупністю кримінальних правопорушень шляхом часткового складання покарання, призначеного даним вироком, з покаранням у виді позбавлення волі на строк 5 років 6 місяців, яке призначене ОСОБА_5 вироком Радивилівського районного суду Рівненської області від 19.12.2025, остаточно призначити ОСОБА_5 покарання у виді позбавлення волі на строк 5 років 7 місяців.

Строк відбуття покарання ОСОБА_5 відраховувати з 20.03.2026.

На підставі ч. 5 ст. 72 КК України у строк покарання, остаточно призначеного цим вироком за сукупністю кримінальних правопорушень, зарахувати строк частково відбутого покарання у виді позбавлення волі з 22.09.2025 по 19.03.2026, яке було призначене вироком Радивилівського районного суду Рівненської області від 19.12.2025.

Вирок Сокальського районного суду Львівської області від 10.10.2024 за ч.1 ст.309 КК України відносно ОСОБА_5 виконувати самостійно.

Стягнути з ОСОБА_5 в дохід держави 8 022,60 грн. витрат за проведення судових експертиз.

Речові докази у справі, а саме: рослини коноплі та пластикову пляшку з нашаруванням речовини невідомого походження на горловині –знищити.

Вирок може бути оскаржений з підстав, передбачених ст. 394 КПК України, до Рівненського апеляційного суду через Дубенський міськрайонний суд Рівненської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення, а засудженим у той же строк з моменту отримання копії вироку.

Якщо апеляційну скаргу не подано, то вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Суддя ОСОБА_1