Рішення від 17 березня 2026 р. у справі №554/681/26 — Шевченківський районний суд міста Полтави

Дата документу 18.03.2026Справа № 554/681/26

Провадження № 2/554/2082/2026

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18 березня 2026 року м. Полтава

Шевченківський районний суд міста Полтави у складі головуючого судді Шевської О.І., за участю секретаря судового засідання Рябченко В.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Полтава цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: КП «Житлово-експлуатаційна організація №2» Полтавської міської ради про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням, -

встановив:

Позивач 15 січня 2026 року звернувся до суду із позовом до ОСОБА_2 , третя особа: КП «Житлово-експлуатаційна організація №2» Полтавської міської ради про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням.

Позов обґрунтований тим, що 28 листопада 2025 року за договором дарування ОСОБА_1 отримав у власність від ОСОБА_2 7/50 часток житлового будинку з відповідною часткою господарських будівель і споруд (домоволодіння), що знаходиться за адресою- АДРЕСА_1 .

На день нотаріального оформлення договору дарування вищевказаного домоволодіння у відчужуваній частці залишився зареєстрованим попередній власник ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

За усною домовленістю відповідач мав знятися з реєстрації до 02 грудня 2023 року, проте добровільно цього на даний час не здійснив.

Згідно довідки КП « ЖЕО № 2» за № 3867 від 01 грудня 2025 року за адресою- АДРЕСА_1 , зареєстрована одна особа- ОСОБА_2 .

У позасудовому порядку зняти відповідача за вищевказаною адресою позивач позбавлений можливості, необхідна присутність самої особи.

Оскільки відповідач не знятий з реєстрації місця проживання за вищевказаною адресою, позивач позбавлений можливості зареєструватися у своєму новому житлі, оскільки комунальні платежі будуть нараховуватися на двох осіб.

Відповідач у вищевказаному будинку не проживає з січня 2025 року і по даний час, тобто понад 11 місяців. Особистих речей у домоволодінні він не має.

За комунальні послуги у вказаному будинку сплачує позивач самостійно.

Відповідач добровільно не бажає знятися з реєстрації, що заважає позивачу вирішувати долю такого майна, користуватися ним на власний розсуд та повною мірою вчиняти щодо нього юридично значимі дії, що в свою чергу призводить до порушення його житлових прав, просить визнати відповідача такими, що втратив право користування вищевказаним житловим будинком.

Ухвалою судді від 13.01.2026 р. прийнято та відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче судове засідання.

Ухвалою судді від 16.02.2026 року закрито підготовче провадження у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: КП «Житлово-експлуатаційна організація №2» Полтавської міської ради про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням та призначено справу до судового розгляду по суті.

В судове засідання позивач та її представник не з`явилися, надали суду заяву про розгляд справи без їх участі, позовні вимоги підтримують, прохають їх задовольнити.

Відповідач в судове засідання повторно не з`явився, будучи своєчасно та належним чином повідомленим про час та місце розгляду справи, причин неявки суду не повідомив.

Представник третьої особи у судове засідання не з`явився, про дату та час слухання справи повідомлені належним чином , про що в матеріалах справи міститься довідка про доставку електронного документу.

Оскільки суд не має відомостей про причину неявки відповідача, повідомленого належним чином, відповідно до вимог ч.1 ст.280 Цивільно-процесуального кодексу України, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів, ухвалюючи заочне рішення.

Згідно ч.2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи, надавши правову оцінку наявним у справі доказам, суд дійшов наступних висновків.

Судом встановлено, що 28 листопада 2025 року за договором дарування ОСОБА_1 отримав у власність від ОСОБА_2 7/50 часток житлового будинку з відповідною часткою господарських будівель і споруд ( домоволодіння), що знаходиться за адресою- АДРЕСА_1 , що підтверджується копією договору дарування від 28.11.2025 року, посвідченого приватним нотаріусом Полтавського міського нотаріального округу Полтавської області Цвітохою Ю.М.

На день нотаріального оформлення договору дарування вищевказаного домоволодіння у відчужуваній частці залишився зареєстрованим попередній власник ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Позивач вказує про те, що за усною домовленістю відповідач мав знятися з реєстрації до 02 грудня 2023 року, проте добровільно цього не здійснив і до цього часу.

Згідно довідки КП « ЖЕО № 2» за № 3867 від 01 грудня 2025 року за адресою- АДРЕСА_1 , зареєстрована одна особа- ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , дата реєстрації-18.08.2016 року.

У позасудовому порядку зняти відповідача за вищевказаною адресою позивач позбавлений можливості.

Так, згідно листа Департаменту з питань реєстрації Полтавської міської ради від 26.12.2025 р. вбачається, що зняття з реєстрації місця проживання осіб за заявою власника/співвласників житла здійснюється лише при особистому їх зверненні або уповноваженого представника/представників до Управління реєстрації, зняття з реєстрації місця проживання фізичних осіб Департаменту з питань реєстрації за адресою- АДРЕСА_2 з переліченими документами.

Оскільки відповідач не знятий з реєстрації місця проживання за вищевказаною адресою, позивач позбавлений можливості зареєструватися у своєму новому житлі, оскільки комунальні платежі будуть нараховуватися на двох осіб. Позивач на даний час самостійно сплачує за комунальні послуги.

Відповідач у вищевказаному будинку не проживає з січня 2025 року і по даний час, тобто понад 11 місяців. Особистих речей у домоволодінні він не має.

Так, згідно Акту про не проживання особи за місцем реєстрації (для призначення пільг та житлових субсидій) від 09.12.2025 року за підписом керуючого справами виконавчого комітету Шевченківської районної у м. Полтаві ради Полтавської області Костіна Н.Г. вбачається, що ОСОБА_2 , який зареєстрований за адресою- АДРЕСА_3 , за адресою реєстрації- АДРЕСА_1 не проживає, що підтверджують сусіди ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , які зареєстровані та проживають за адресою- АДРЕСА_1 .

Відповідач добровільно не бажає знятися з реєстрації, що заважає позивачу вирішувати долю належного йому майна, користуватися ним на власний розсуд та повною мірою вчиняти щодо нього юридично значимі дії, що в свою чергу призводить до порушення його житлових прав, а тому просить визнати відповідача такими, що втратив право користування житловим приміщенням в будинку АДРЕСА_1 .

Відповідно до ст. 47 Конституції України кожен має право на житло.

Держава створює умови, за яких кожний громадянин матиме змогу побудувати житло, придбати його у власність або взяти в оренду.

Громадянам, які потребують соціального захисту, житло надається державою та органами місцевого самоврядування безоплатно або за доступну для них плату відповідно до закону.

Ніхто не може бути примусово позбавлений житла інакше як на підставі закону за рішенням суду.

Згідно зі статтею 8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на повагу до свого приватного і сімейного життя, до свого житла і кореспонденції. Органи державної влади не можуть втручатись у здійснення цього права, за винятком випадків, коли втручання здійснюється згідно із законом і є необхідним у демократичному суспільстві в інтересах національної та громадської безпеки чи економічного добробуту країни, для запобігання заворушенням чи злочинам, для захисту здоров`я чи моралі або для захисту прав і свобод інших осіб.

Згідно зі статтею 379 ЦК України житлом фізичної особи є житловий будинок, квартира, інше приміщення, призначені та придатні для постійного проживання в них.

За положеннями частини 1 статті 29 ЦК України місцем проживання фізичної особи є житло, в якому вона проживає постійно або тимчасово.

Відповідно до ст. 71 Житлового кодексу України при тимчасовій відсутності наймача або членів його сім`ї за ними зберігається житлове приміщення на протязі шести місяців.

Відповідно до ст. 72 Житлового кодексу України визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням внаслідок відсутності цієї особи понад встановлені строки проводиться в судовому порядку.

Аналіз статей 71, 72 ЖК України дає підстави для висновку, що особа може бути визнана такою, що втратила право користування жилим приміщеннями за двох умов: не проживання особи в жилому приміщенні більше шести місяців та відсутність поважних причин.

Саме на позивача процесуальний закон покладає обов`язок довести факт відсутності відповідача понад встановлені строки у жилому приміщенні.

Відповідно до ч. 1 ст. 317 Цивільного кодексу України визначено, що власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном.

За положеннями ст. 319 Цивільного кодексу України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.

Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону. Усім власникам забезпечуються рівні умови здійснення своїх прав.

Частиною 1 статті 321 ЦК України передбачено, що право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Відповідач не проживає у спірному житлі понад 11 місяців, не несе витрати за житлово-комунальні послуги та відмовляється у добровільному порядку вирішити питання щодо зняття себе з реєстраційного обліку за вказаною адресою, що в свою чергу порушує права позивача як власника житла.

Отже, порушені права позивача та перешкоди в користуванні житлом можливо усунути шляхом визнання відповідача такими, що втратив право на користування житловим приміщенням.

Позивач, як власник майна має права вимагати усунення перешкод у користуванні та розпорядженні своїм майном шляхом визнання відповідача такими, що втратив право користування житловим приміщенням в будинку АДРЕСА_1 .

Суд враховує, що відповідач , який зареєстрований за адресою- АДРЕСА_1 , але фактично не проживає за цією адресою понад 6 місяців, що підтверджується належними та допустими доказами. Будь-яких доказів, які б підтверджували інше, до суду не надано, тому суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі.

Суд приходить до висновку, що відповідача ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_1 необхідно визнати таким, що втратив право користування житловим приміщенням в будинку АДРЕСА_1 .

На підставі ст. 141 ЦПК України у зв`язку з задоволенням позовних вимог з відповідача на користь позивача необхідно стягнути витрати зі сплати судового збору у сумі 1331,50 грн.

Керуючись ст. ст.89, 141, 259, 263-265, 280-289 ЦПК України, суд

вирішив:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: КП «Житлово-експлуатаційна організація №2» Полтавської міської ради про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням, -задовольнити.

Визнати ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_1 таким, що втратив право користування житловим приміщенням в будинку АДРЕСА_1 .

Стягнути із ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судовий збір у сумі 1331,50 грн.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Рішення може бути оскаржене до Полтавського апеляційного суду шляхом подання протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення апеляційної скарги.

Якщо в судовому засіданні було проголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 цього Кодексу.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заяви про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Учасники справи:

позивач: ОСОБА_1 , РНОКПП- НОМЕР_2 , адреса- АДРЕСА_4 ,

відповідач: ОСОБА_2 , РНОКПП- НОМЕР_1 , адреса – АДРЕСА_1 ,

третя особа- КП « Житлово-експлуатаційна організація № 2 «Полтавської міської ради, код ЄДРПОУ- 13961729, адреса- м. Полтава, вул. Івана Мазепи, 30.

Суддя О.І.Шевська