Вирок від 18 березня 2026 р. у справі №530/39/22 — Гадяцький районний суд Полтавської області

Справа № 530/39/22

Провадження № 1-кп/526/9/2026

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19 березня 2026 року Гадяцький районний суд Полтавської області у складі:

головуючої судді ОСОБА_1

секретаря судового засідання ОСОБА_2

за участю прокурора ОСОБА_3

адвоката ОСОБА_4

обвинуваченого ОСОБА_5

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду міста Гадяч кримінальне провадження, зареєстроване в Єдиному реєстрі досудових розслідувань за № 12021170490000337 відносно

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Хорол, громадянин України, освіта вища, одружений, житель АДРЕСА_1 , працює ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_2 » представник, раніше не судимий,-

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 369 КК України,

в с т а н о в и в:

18 грудня 2021 року ОСОБА_5 , керуючи автомобілем «LADA LARGUS» д.н.з. НОМЕР_1 між селами Підозірка та Дейкалівка, Полтавського району, Полтавської області об 11 годині 19 хвилин був зупинений працівниками ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_6 та ОСОБА_7 , поліцейським ОСОБА_8 за порушення ПДР, так як не користувався засобами пасивної безпеки. Після зупинки автомобіля було проведено поверхневу перевірку транспортного засобу та в салоні виявлено ящики зі спиртними напоями без відповідних документів. Працівники поліції повідомили ОСОБА_5 про виклик уповноваженої посадової особи Національної поліції для складання протоколу за перевезення алкоголю без належних документів та складання ними постанови про адміністративне правопорушення за ч.5 ст. 121 КУпАП

ОСОБА_5 , усвідомлюючи притягнення його до відповідальності, маючи бажання та єдиний намір, спрямований на пропозицію та надання неправомірної вигоди службовій особі, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно-небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, тобто діючи з прямим умислом, в усній формі звернувся до інспектора ІНФОРМАЦІЯ_4 старшого лейтенанта поліції ОСОБА_6 , який відповідно до п.1 примітки до ст.364 КК України є службовою особою, яка обіймає постійно в органі державної влади посаду, пов`язану з виконанням організаційно-розпорядчих функцій і призначений на вказану посаду 01.02.2021 відповідно до наказу ІНФОРМАЦІЯ_5 №61 о/с від 02.02.2021 та згідно посадової інструкції інспектора ІНФОРМАЦІЯ_4 в обов`язки якого входить безпосереднє керівництво особовим складом СРПП, несе відповідальність за ефективність виконання працівниками СРПП покладених на них завдань та функцій, невідкладно організовує оперативне реагування ГРПП у разі отримання інформації про вчинення кримінальних, адміністративних правопорушень або інші події, доповідає начальникові СРПП (старшому інспектору - черговому) про необхідність направлення СОГ на місце вчинення кримінального правопорушення, з пропозицією надання останньому неправомірної вигоди у вигляді грошових коштів в сумі 3000 гривень за вжиття заходів щодо не притягнення його до адміністративної відповідальності за ч.5 ст.121 КУпАП, тобто запропонував надання неправомірної вигоди службовій особі.

18.12.2021 року близько 11 год. 37 хв. ОСОБА_5 , знаходячись на автодорозі між с.Підозірка та с.Дейкалівка, Полтавського району, Полтавської області дістав грошові кошти в сумі 3000 грн. купюрами Національного банку України та самостійно поклав вказані грошові кошти до правої кишені куртки інспектора ІНФОРМАЦІЯ_4 старшого лейтенанта поліції ОСОБА_6 , який знаходився біля ОСОБА_5 , тобто надав неправомірну вигоду у виді грошових коштів в сумі 3000 грн. службовій особі. Після цього ОСОБА_5 , зрозумівши незаконність свої дій, раптово вихопив частину наданих ним грошових коштів, які інспектор ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_6 дістав з власної кишені куртки та поклав до папки, яка знаходилась на капоті службового автомобіля. Вихопивши частину грошових коштів, ОСОБА_5 поклав їх собі до кишені.

В подальшому, 18.12.2021 у період часу з 12 години 12 хвилин по 12 годину 40 хвилини слідчим та працівниками відділення поліції №4 Полтавського районного управління поліції ГУНП в Полтавській області під час огляду місця події: автодороги між с.Підозірка та с.Дейкалівка, Полтавського району, Полтавської області, в службовій папці інспектора сектору реагування патрульної поліції відділення поліції №4 Полтавського районного управління поліції ГУНП в Полтавській області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_6 , виявлено та вилучено грошові кошти в сумі 400 гривень купюрами Національного банку України (2 купюри номіналом по 200 грн.).

Суд визнає винним ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 369 КК України і кваліфікує його дії як пропозиція та надання службовій особі неправомірної вигоди за вчинення чи невчинення службовою особою в інтересах того, хто пропонує, обіцяє та надає таку вигоду, будь-якої дії з використанням наданої їй влади чи службового становища.

В судовому засіданні ОСОБА_5 свою вину у вчиненні кримінального правопорушення не визнав, суду пояснив, що ніяких правопорушень він не вчиняв, проте підтвердив, що дійсно 18 грудня 2021 року він був зупинений працівниками поліції між селами Дейкалівка та Підозірка Зіньківського району, так як не користувався паском безпеки. Оскільки за місцем реєстрації йому заплатити штраф складно, тому він хотів заплатити його на місці. В його автомобілі також були виявлені спиртні напої, тому викликали СОГ, щоб описати не підакцизну продукцію. Поліцейські розводили його на хабар, грали в доброго і злого поліцейського, ОСОБА_9 просив дати Плескачу хабара, сказавши: дай йому, що є. Після цього він підійшов до Плескача, тримаючи руку з грошима в лівій кишені куртки, в цей час Плескач засунув руку в його кишеню, витяг з його долоні кошти і кинув на капот, він частину забрав, після чого викликали ще одну СОГ. Він давав їм кошти на сплату штрафу, щоб поліцейські заплатили де хотіли і в кишеню поліцейського нічого не клав. Таким чином він був затриманим понад 3 години. Кошти, які ніби то він надавав поліції в якості неправомірної вигоди, відсутні, тому ніякої неправомірної вигоди не пропонував і не надавав.

Свідок ОСОБА_7 показав суду, що під час несення служби, перебуваючи на автодорозі між с.Підозірка та с.Дейкалівка, Полтавського району, Полтавської області з поліцейським ОСОБА_6 зупинили автомобіль під керуванням ОСОБА_5 , який не був пристебнутий паском безпеки. Водій одразу просив вирішити це непорозуміння, але вони з ОСОБА_6 відразу ж повідомили про ведення відеофіксації і попередили про кримінальну відповідальність за пропозицію неправомірної вигоди. Проте ОСОБА_5 не реагував на їх попередження, почав класти ОСОБА_6 кошти в карман. Вони повідомили, що викликають СОГ, на що ОСОБА_10 вихопив частину коштів, бачив що була одна купюра 1 тис. грн. та дві купюри по 200 грн. ОСОБА_11 дві купюри по 200 грн. накрив папкою та потім провів ОСОБА_5 до службового автомобіля з метою запобігти конфлікту. Згодом приїхав слідчий, пізніше дільничний, який склав протокол за ст. 164 КУпАП відносно перевезення ОСОБА_5 спиртних напоїв без документів.

Свідок ОСОБА_6 показав суду, що під час несення служби, перебуваючи на автодорозі між с.Підозірка та с.Дейкалівка, Полтавського району, Полтавської області з поліцейськими ОСОБА_7 та ОСОБА_12 побачили автомобіль, який їхав їм назустріч, водій не користувався паском безпеки, тому він відразу ж ввімкнув боді – камеру. Після зупинки автомобіля водію відразу ж було пояснено про ведення відео зйомки. Разом вони оглянули автомобіль та виявили, що в автомобілі знаходяться алкогольні напої у великій кількості без відповідних документів та повідомили ОСОБА_5 про виявлене правопорушення. ОСОБА_5 став намагатися залагодити ситуацію та пропонувати гроші, на що вони неодноразово попередили його про кримінальну відповідальність за надання неправомірної вигоди. На той час у них не було бланків протоколів про адміністративні правопорушення по громадській безпеці, тому зателефонували на лінію 102, щоб прислали ДОП для складання протоколу. Коли він став складати постанову відносно ОСОБА_5 за те, що останній не користувався ременем безпеки, почув як водій лізе до його кишені, він злякався, бо поруч був пістолет і вчергове попередив ОСОБА_5 про недопустимість таких дій. Через кілька хвилин він знову відчув, як ОСОБА_5 лізе до його кишені, сказавши: тут 3000 грн., тому відразу ж поліз до кишені та витяг з неї гроші, бачив там одну чи дві тисячних купюри та кілька купюр по 200 грн, які він відразу ж виклав на капот та прикрив папкою і сказав колезі, щоб той викликав СОГ, після чого ОСОБА_5 вихопив частину коштів, а дві купюри по 200 грн залишились під папкою. Після чого вони викликали слідчо оперативну групу, а він продовжив складати постанову. ОСОБА_5 пояснювали та попереджували про неможливість сплати штрафу на місці, оскільки був відсутній зв`язок з терміналом по якому розрахунок відбувався тільки картою.

Свідок ОСОБА_8 показав суду, що є поліцейським ІНФОРМАЦІЯ_6 і 18 грудня 2021 року автомобіль під керуванням ОСОБА_5 був зупинений, оскільки той не був пристебнутий паском безпеки. Потім в автомобілі виявили коробки з алкоголем без акцизу. ОСОБА_5 просив, щоб не виносили постанову і запропонував інспектору ОСОБА_6 грошові кошти в сумі 3 тис. грн. та поклав їх до його кишені. ОСОБА_6 кошти одразу витягнув із карману і поклав на лобове скло. Гунько частину грошей забрав, а частина залишилась – купюри по 200 грн., після чого вони викликали слідчо-оперативну групу.

Слідчий ОСОБА_13 показав суду, що у грудні 2021 року виїхав у складі СОГ на місце події між селами Підозірка та .Дейкалівка, Полтавського району, де вилучив дві купюри по 200 грн, надані ОСОБА_5 поліцейським в якості неправомірної вигоди. Ці купюри він опечатав у спеціальний сейф – пакет, але передати в комірку АТ КБ « ІНФОРМАЦІЯ_7 » не зміг, бо не було вільних комірок, про що є письмове повідомлення від банку. Потім грошові кошти разом з обвинувальним актом направив прокурору.

Крім наведених показів свідків, стороною обвинувачення на підтвердження вини ОСОБА_5 у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення надані наступні письмові докази.

Відомості про дану подію внесені до ЄРДР 18.12.2021 під №12021170490000337 за ч.1 ст. 369 КК України (а.п. 126 т.1).

Відповідно до рапорту чергового відділення поліції №4 Полтавського районного управління поліції ГУНП в Полтавській області ОСОБА_14 від 18.12.2024, фабула ЄО: 18.12.2021 о 11:35 год. надійшло повідомлення зі служби 102 про те, що 18.12. 2021 о 11:34 поблизу села Дейкалівка затримано авто ВАЗ, НОМЕР_1 , перевозив алкоголь без належних документів, керував авто ОСОБА_5 (а.п.108 т.2)

З рапорту старшого чергового відділення поліції №4 Полтавського районного управління поліції ГУНП в Полтавській області ОСОБА_15 від 18.12.2024, вбачається, що 18.12.2021 о 11:41 год. надійшло повідомлення зі служби 102 про те, що працівнику поліції пропонували неправомірну вигоду. Заявник ОСОБА_9 повідомив, що пропонував ОСОБА_5 , авто ВАЗ, НОМЕР_1 , якого було затримано з перевезенням алкоголю без належних документів, неправомірну вигоду. Точну суму сказати не може. Бачив купюру в 1000 грн та декілька по 200 грн (а.п.127 т.1, а.п.109 т.2)

Даними протоколу огляду місця події та фото таблицями до нього від 18.12.2021 року зафіксовано місце вчинення кримінального правопорушення: узбіччя автодороги між с.Підозірка та с.Дейкалівка, Полтавського району, Полтавської області, де стоїть автомобіль марки Lada Largus, д.н.з. НОМЕР_1 , біля якого знаходиться ОСОБА_5 . В ході проведення подальшого огляду інспектор ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_6 з матеріалів адміністративних постанов надав для огляду грошові кошти в сумі 400 (чотириста) грн. номіналом по 200 грн: купюра №1серії : КД5302467 та купюра №2 серії: ВД5632011, при цьому повідомив, що дані грошові кошти він отримав від ОСОБА_5 за не притягнення до адміністративної відповідальності. Вказані грошові кошти було поміщено до пакету №SUD2022034 та вилучено до ІНФОРМАЦІЯ_8 . Відеозапис огляду місця події переглянуто в судовому засіданні (а.п. 128-129 т.1)

Постановою слідчого СВ ВП №4 Полтавського РУП ГНУНП в Полтавській області ОСОБА_13 від 18.12.2021 речовими доказами визнано грошові кошти в кількості 2(двох) купюр, номіналом 200 грн. кожна, загальною сумою 400 (чотириста) гривень, серія та номер яких: КД5302467 та ВД5632011 та передати на зберігання до ПАТ КБ « ІНФОРМАЦІЯ_7 », розташованого в АДРЕСА_2 (а.с. 130 т.1)

Ухвалою слідчого судді ІНФОРМАЦІЯ_9 від 20.12.2021 накладено арешт на грошові кошти загальною сумою 400 (чотириста) гривень, (купюри номіналом по 200 грн. кожна, що мають серійні номера: КД 5302467 та ВД 5632011), які були вилучені 18.12.2021 року під час огляду місця події, а саме автодороги між с.Підозірка та с. Дейкалівка, Полтавського району, Полтавської області, які громадянин ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , житель АДРЕСА_3 надав в якості неправомірної вигоди інспектору ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_6 за не притягнення його до адміністративної відповідальності. Визначено місцем зберігання грошових коштів загальною сумою 400 (чотириста) гривень, (купюри номіналом по 200 грн. кожна, що мають серійні номера: КД 5302467 та ВД 5632011) - ПАТ КБ « ІНФОРМАЦІЯ_7 », розташований в АДРЕСА_2 . (а.с 131-131т.1)

17 січня 2022 року слідчий СВ ВП №4 Полтавського РУП ОСОБА_13 звернувся до уповноваженої особи ПАТ КБ « ІНФОРМАЦІЯ_7 » з проханням прийняти на відповідальне зберігання грошові кошти валютою в сумі 400 грн.

Постановою слідчого ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_13 від 17.01.2022 речовими доказами визнано грошові кошти в кількості 2(двох) купюр, номіналом 200 грн:кожна, загальною сумою 400 (чотириста) гривень, серія та номер яких: КД5302467 та ВД5632011 та вирішено передати їх на зберігання до кімнати зберігання речових доказів ІНФОРМАЦІЯ_3 (а.с. 134 т.1)

Вказані грошові кошти в кількості 2 (двох) купюр, номіналом 200 грн. кожна, загальною сумою 400 (чотириста) гривень, серія та номер яких: КД5302467 та ВД5632011 отримано на зберігання до кімнати речових доказів, вилучених стороною обвинувачення під час здійснення кримінального провадження 12021170490000337, про що свідчить квитанція №112 (а.с. 135 т.1)

Відповідно до наказу ІНФОРМАЦІЯ_3 № 28 від 27.01.2021 «Про розподіл території обслуговування ІНФОРМАЦІЯ_10 на зони оперативного реагування нарядів поліції» закріплено розподіл території обслуговування ІНФОРМАЦІЯ_10 на зони оперативного реагування нарядами поліції, зокрема зона №13, до якої віднесено села Підозірка та Дейкалівка розподілено до обслуговування відділенню поліції №4 Полтавського районного управління поліції ГУНП в Полтавській області (а.с.74-78т.1)

Наказом ІНФОРМАЦІЯ_11 від 02.02.2021 № 61 о/с з 01.02.2021 ОСОБА_6 призначено на посаду інспектора ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Посадовою інструкцією інспектора ІНФОРМАЦІЯ_4 визначено завдання та обов`язки інспектора, права, відповідальність, кваліфікаційні вимоги та інше, зокрема на інспектора сектору реагування покладено обов`язки забезпечувати виконання завдань, в тому числі у разі отримання інформації про вчинення кримінальних, адміністративних правопорушень або інші події невідкладно організовує оперативне реагування ГРПП; забезпечує своєчасне прибуття ГРПП на місце події та проведення в повному обсязі невідкладних першочергових дій щодо документування вчиненого правопорушення. З вказаною інструкцією ознайомлені ОСОБА_7 та ОСОБА_6 (а.п.113-117, 180-184 т.1)

З журналу обліку видачі, повернення портативного відео реєстратора та карт пам`яті, копіювання цифрової інформації ІНФОРМАЦІЯ_8 вбачається, що 18.12.2021 інспекторам ОСОБА_16 та ОСОБА_6 о 8 годині видано нагрудні камери відповідно з номерами №1113030404/19 та № 1113030404/20 (а.с. 185-188т.1)

Ухвалою слідчого судді ІНФОРМАЦІЯ_9 від 21.12.2021 надано тимчасовий доступ до боді-камер з інвентарними номерами 1113030404/19 та 1113030404/20, які перебувають у володінні начальника ІНФОРМАЦІЯ_3 , за адресою АДРЕСА_4 та надано дозвіл на їх вилучення. Надано можливість слідчому слідчого відділення ВП №4 Полтавського РУП ГУНП в Полтавській області ОСОБА_17 , слідчому слідчого відділення ВП №4 Полтавського РУП ГУНП в Полтавській області ОСОБА_13 , зробити виїмку боді-камер з інвентарними номерами 1113030404/19 та 1113030404/20, які перебувають у володінні начальника ІНФОРМАЦІЯ_3 , за адресою АДРЕСА_4 , оскільки таке вилучення необхідне для досягнення мети отримання доступу до речей і документів.

23 грудня 2021 року слідчим ОСОБА_13 здійснено тимчасовий доступ до нагрудних боді – камер з інвентарними номерами 1113030404/19 та 1113030404/20, які перебувають у володінні начальника ІНФОРМАЦІЯ_3 , про що складено відповідний протокол тимчасового доступу до речей і документів (а.с 191-194т.1).

Постановою слідчого СВ ВП №4 Полтавського РУП ГНУНП в Полтавській області ОСОБА_13 від 23.12.2021 речовими доказами визнано: дві боді-камери з інвентарними номерами 1113030404/19 та 1113030404/20 (а.с. 218-219 т.1)

Згідно квитанції №101 дві нагрудні боді – камери поліцейських з інвентарними номерами 1113030404/19 та 1113030404/20 23.12.2021 прийняті на зберігання до кімнати зберігання речових доказів.

Даними протоколу огляду предметів та фото таблицями до нього від 23.12.2021 зафіксовано огляд слідчим боді – камери з інвентарним номером 1113030404/20, де розміщена папка «100REKORD» в якій наявні 18 файлів та на яких зафіксовано зупинку автомобіля об 11.19.19 год та подальші події, в тому числі і моменти неодноразових пропозицій надання неправомірної вигоди та розмова між ОСОБА_6 та ОСОБА_5 в момент надання неправомірної вигоди. Відеозаписи з боді – камери скопійовано до DVD диску, який долучений до матеріалів кримінального провадження (а.с 220-231т.1)

Даними протоколу огляду предметів та фото таблицями до нього від 23.12.2021 зафіксовано огляд слідчим боді – камери з інвентарним номером 1113030404/19, в якій розміщена папка FILE та файловий документ з назвою LOG, при переході в яку відкривається папка «100REKORD» в якій наявні 9 файлів та на яких зафіксовано як об 11 годині 36 хвилин 13 секунд водій ОСОБА_5 засовує руку інспектору ОСОБА_6 до правої кишені його куртки, які інспектор дістає з кишені та кладе на капот автомобіля, згодом ОСОБА_7 запрошує присісти ОСОБА_5 до службового автомобіля для очікування СОГ. Відеозаписи з боді – камери скопійовано до DVD диску, який долучений до матеріалів кримінального провадження. (а.с 232-239 т.1)

З переглянутого в судовому засіданні відеозапису з боді-камери номер 1113030404/20 від 23.12.2021 року вбачається, що він створений 18.12.2021 року. На першому файлі, який відображає дату – 18.12.2021, запис розпочинається об 11 годині 19 хвилин, поліцейські підходять до автомобіля з якого виходить водій. Ведеться розмова, в ході якої поліцейський запитує у водія чиє в нього документи і чому він не пристебнутий паском безпеки, просить водія відкрити двері чи багажник авто. В цей час водій намагається покликати інспектора та відійти з ним в сторону. Далі інспектор знову просить водія відкрити багажник, водій відкриває задні ліві пасажирські двері, в автомобілі виявлено ящики зі спиртним. Інспектор запитує водія, чи він має документи на дану продукцію, на що той відповів, що не має. Далі водій неодноразово просить залагодити дане питання, пропонуючи неправомірну вигоду в розмірі 3000 гривень, на що працівник поліції повідомляє, що пропозиція неправомірної вигоди – це злочин, за який передбачена кримінальна відповідальність. Об 11 год. 29 хвилин ОСОБА_5 вкотре пропонує злагодити питання та намагається покласти в кишеню поліцейського кошти, на що ОСОБА_6 вкотре попереджає його про кримінальну відповідальність, об 11 год.36 хв. ОСОБА_6 говорить: «що ви робите, для чого висунете мені гроші в карман» та між ним та ОСОБА_5 починається сутичка. Запис на даному файлі закінчується о 11 год. 39 хв.

З переглянутого в судовому засіданні відеозапису з боді-камери номер 1113030404/19 від 23.12.2021 року вбачається, що він створений 18.12.2021 року. На першому файлі, який відображає дату – 18.12.2021 , запис розпочинається о 11 годині 29 хвилин, поліцейський повідомляє водію про розгляд адміністративної справи.

2-й файл датований 18.12.2021 та розпочинається о 11 год. 36 хвилин. На ньому зафіксовано, як працівник поліції складає постанову про адміністративне правопорушення і в цей же час (11.36.12 год.) ОСОБА_5 засовує інспектору руку до правої кишені його курки, на що інспектор говорить: «що ви мені сунете» і дістає з кишені грошові кошти та кладе їх на капот. ОСОБА_5 щось раптово забирає з капоту автомобіля, між ними починається сутичка, після чого інспектор ОСОБА_7 запрошує ОСОБА_5 присісти до службового автомобіля для очікування СОГ та викликає слідчо-оперативну групу. Запис на даному файлі закінчується о 11 год. 41 хв.

Даними постанови про адміністративне правопорушення від 18.12.2021 року складеного інспектором ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_6 , встановлено, що 18.12.2021 о 11 год. 20 хв с. Дейкалівка ОСОБА_5 керував автомобілем марки Lada, д.н.з. НОМЕР_1 , який обладнаний засобами пасивної безпеки та був не пристебнутий паском безпеки, чим порушив п. 2.3.6 ПДР України та вчинив правопорушення, передбачене ч.5 ст. 121 КУпАП. На ОСОБА_5 накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 510 грн. (а.с.62 т.2)

У протоколі про адміністративне правопорушення від 18.12.2021 року, складеного ІНФОРМАЦІЯ_12 ОСОБА_18 , вказано, що 18.12.2021 о 14 год. 42 хв поблизу с. Дейкалівка ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , перевозив автомобілем Lada Largus, д.н.з. НОМЕР_1 , 11 ящиків горілки по 10л в пакеті без акцизної накладної, чим вчинив правопорушення передбачене ч.4 ст. 164 КУпАП (а.с. 61 т.2)

Стороною захисту в якості доказу надано постанову ІНФОРМАЦІЯ_9 від 18.01.2022, за якою провадження в справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_5 за ч.4 ст. 164 КУпАП закрито, у зв`язку із відсутністю в його діях події та складу адміністративного правопорушення.

Вирішуючи питання про належність та допустимість наведених вище доказів, суд приходить до наступних висновків.

Згідно з ч. 1 ст. 85 КК України доказами в кримінальному провадженні є фактичні дані, отримані у передбаченому цим Кодексом порядку, на підставі яких слідчий, прокурор, слідчий суддя і суд встановлюють наявність чи відсутність фактів та обставин, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню. За ч.2 процесуальними джерелами доказів є показання, речові докази, документи, висновки експертів.

Сторона захисту просить визнати недопустимим протокол огляду місця події від 18.12.2021, в ході якого були вилучені 2 грошові купюри номіналом по 200 грн. слідчим ОСОБА_13 , оскільки на той момент ОСОБА_5 був затриманий понад 3 години, що є порушенням прав людини. Суд не може погодитись з даним твердженням, оскільки в ході судового розгляду було достовірно встановлено, що автомобіль під керуванням ОСОБА_5 був зупинений працівниками поліції об 11 годині 19 хвилин. СОГ прибула на місце події о 12 годині 06 хвилин та о 12 годині 12 хвилин слідчим ОСОБА_13 було розпочато огляд місця події з якого були вилучені грошові кошти в сумі 400 грн, 2 грошові купюри номіналом по 200 грн.. Огляд місця події завершено о 12 годині 40 хвилин. При цьому в ході огляду місця події слідчим не приймались рішення про затримання ОСОБА_5 , а від моменту його зупинки до завершення процесуальної дії пройшло лише півтори години, тому твердження сторони захисту про незаконне затримання ОСОБА_5 спростовується об`єктивними фактами і не приймається судом до уваги. В ході перегляду інших файлів було встановлено, що інспектор ОСОБА_7 об 11 год. 37 хвилин обмежив пересування ОСОБА_5 до приїзду слідчо – оперативної групи. Суд наголошує, що ОСОБА_5 не був затриманий, а його обмеження в пересуванні тривало 29 хвилин.

Судом достовірно встановлено та сторонами кримінального провадження не заперечується, що місце події між селами Підозірка та Дейкалівка є зоною обслуговування ВП №4 Полтавського РУП, поліцейські ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_6 та ОСОБА_7 , а також поліцейський ОСОБА_8 є працівниками цього відділу, які 18 грудня 2021 року о 8 годині, отримавши в установленому порядку боді – камери, заступили на чергування з метою несення служби по охороні правопорядку та оперативного реагування на вчинені правопорушення.

При цьому, пропонуючи та надаючи неправомірну вигоду, ОСОБА_5 розумів, що він реалізовує свій злочинний умисел, достовірно знаючи, що інспектори СРПП ОСОБА_6 та ОСОБА_7 , а також поліцейський ОСОБА_8 є службовими особами органів ІНФОРМАЦІЯ_13 , оскільки останні представилися, перебували в поліцейському однострої встановленого зразка та мали при собі спеціальні номерні нагрудні жетони, тобто він не міг помилитися в статусі службової особи в посадові обов`язки яких входить робота, пов`язана із застосуванням до порушників заходів адміністративного впливу та умисно, з метою уникнення адміністративної відповідальності, розуміючи незаконність своїх дій та достовірно знаючи про кримінальну відповідальність за надання неправомірної вигоди службовій особі, в ході розмови на ділянці дороги між селами, де він був зупинений, як водій автомобіля не пристебнутий паском безпеки, неодноразово висловив словесну пропозицію надати поліцейським неправомірну вигоду у вигляді грошових коштів за не складання стосовно нього постанови про адміністративне правопорушення за ч. 5 ст. 121 КУпАП та надав неправомірну вигоду.

Суд приймає в якості доказу відеозаписи з боді – камер поліцейських ОСОБА_6 та ОСОБА_7 , як належні і допустимі, так як вони достовірно відображають події, які мали місце 18.12.2021 року на автодорозі між с.Підозірка та с.Дейкалівка, Полтавського району. Всі події зафіксовані на бодікамери, які отримали поліцейські ОСОБА_7 та ОСОБА_6 , заступаючи 18.12.2021 на чергування. Дані з боді камер були поміщені на оптичні диски, які долучені до матеріалів кримінального провадження, а боді – камери в подальшому визнані речовими доказами у даному кримінальному провадженні.

Згідно із Законом України «Про електронні документи та електронний документообіг» (ст. 5), ДСТУ 7157:2010, затвердженого наказом ІНФОРМАЦІЯ_14 від 11.03.2010 № 8 «Інформація та документація. Видання електронні. Основні види та вихідні відомості», електронним є документ, де інформація подана у формі електронних даних і для використання якого потрібні засоби обчислювальної техніки. Диски як матеріальні носії є способом збереження інформації з електронного документа, головною особливістю якого є відсутність жорсткої прив`язки до конкретного матеріального носія, де оригінал електронного документа може існувати на різних носіях, оскільки відповідно до ст. 7 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» у випадку його зберігання на кількох електронних носіях інформації кожний з електронних примірників вважається оригіналом електронного документа.

При цьому, за визначенням ст. 5 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг», електронний документ, інформація в якому зафіксована у вигляді електронних даних, включаючи обов`язкові реквізити документа.

У разі надсилання електронного документа кільком адресатам або його зберігання на кількох електронних носіях інформації кожний з електронних примірників вважається оригіналом електронного документа (ч.2ст.7 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг»).

Диск та матеріали справи не містять будь-яких об`єктивних даних про те, що надані стороною обвинувачення оптичні диски містить електронні документи, створені не під час складання матеріалів про адміністративне правопорушення 18.12.2021 відносно ОСОБА_5 , а в інший час чи за інших обставин чи в інший спосіб. Обвинувачений ОСОБА_5 вказує, що дані відеозаписи змонтовані, на них відображені не всі події, відеозаписи не велися безперервно, а суду надані лише вибіркові файли, які не відображають реальних подій, які відбувалися на місці. Поміж тим, обвинуваченим не надано жодних доказів на підтвердження таких тверджень, а при перегляді відеозаписів у судовому засіданні було встановлено, що запис на боді камері інспектора СРПП ОСОБА_6 вівся безперервно з моменту її включення, в режимі реального часу з моменту зупинки автомобіля під керуванням ОСОБА_5 до завершення слідчим ОСОБА_13 слідчих дій. Будь – які ознаки пошкодження чи монтажу запису відсутні. Боді камера ОСОБА_7 була включена після першого випадку намагання ОСОБА_5 покласти гроші до кишені інспектора СРПП ОСОБА_6 та саме на цій боді - камері зафіксовано момент, коли ОСОБА_5 засунув руку до кишені інспектора СРПП ОСОБА_6 та який витяг грошові кошти і продемонстрував їх. Далі відеозапис вівся безперервно, будь – яких даних монтажу чи перерви запису не зафіксовано.

Суд зазначає про відсутність сумнівів у достовірності відображення подій на вказаних відеозаписах, тому факт долучення до матеріалів провадження записів у вигляді відеофайлів, зафіксованих на оптичних дисках, не суперечить вимогам кримінального процесуального закону.

СD-диски з відеозаписами обставин подій були виготовлені у зв`язку із необхідністю надання інформації, яка має значення у кримінальному провадженні та є самостійним джерелом доказу похідним від інформації, що зберігається на боді камерах в електронному вигляді у виді файлів.

Після перегляду даних файлів відеозапису суд приходить до висновку, що поліцейські ОСОБА_7 та ОСОБА_6 реалізовували свої повноваження в рамках посадових інструкцій та провели поверхневий огляд автомобіля відповідно до ч.4-7 ст. 34 ЗУ «Про Національну поліцію», за якою поліцейський може здійснювати поверхневу перевірку речі або транспортного засобу:

1) якщо існує достатньо підстав вважати, що в транспортному засобі знаходиться правопорушник або особа, свобода якої обмежується в незаконний спосіб;

2) якщо існує достатньо підстав вважати, що в транспортному засобі знаходиться річ, обіг якої заборонено чи обмежено або яка становить загрозу життю чи здоров`ю такої особи або інших осіб;

3) якщо існує достатньо підстав вважати, що річ або транспортний засіб є знаряддям вчинення правопорушення та/або знаходиться в тому місці, де може бути скоєно кримінальне правопорушення, для запобігання якого необхідно провести поверхневу перевірку.

5. Поверхнева перевірка речі або транспортного засобу здійснюється шляхом візуального огляду речі та/або транспортного засобу або візуального огляду салону та багажника транспортного засобу. Поліцейський при здійсненні поверхневої перевірки має право вимагати відкрити кришку багажника та/або двері салону.

6. Під час поверхневої перевірки речі або транспортного засобу особа повинна самостійно показати поліцейському вміст особистих речей чи транспортного засобу.

7. При виявленні в ході поверхневої перевірки будь-яких слідів правопорушення поліцейський забезпечує їх схоронність та огляд відповідно до вимог статті 237 Кримінального процесуального кодексу України.

Після зупинки автомобіля поліцейські запитали у ОСОБА_5 що він перевозить, однак на вказане запитання він не зміг чітко відповісти, як і на запитання про завішені вікна, тому у поліцейських виникли правомірні підстави для поверхневого огляду автомобіля, в ході якого було виявлено алкоголь у значній кількості без документів.

Виходячи з вказаних приписів закону та посадової інструкції, поліцейські повідомили на лінію 102 про виявлені в салоні автомобіля спиртні напої без будь – яких документів та акцизних марок та очікували прибуття уповноваженої особи з відповідними бланками протоколів для складання протоколу про адміністративне правопорушення за виявленим фактом.

При цьому суд вважає необхідним зазначити, що відповідно до ст. 255 КУпАП, уповноваженими посадовими особами Національної поліції на складання протоколів за ст. 164 (порушення порядку провадження господарської діяльності) є поліцейські, які мають спеціальні звання, та уповноважені на те посадові особи органів поліції, що забезпечують громадський порядок та безпеку: дільничні офіцери, патрульні, дільничні тощо, які наділені відповідними повноваженнями згідно з інструкціями МВС.

Як вбачається з матеріалів кримінального провадження, протокол про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_5 18.12.2021 за ст. 164 КУпАП був складений ІНФОРМАЦІЯ_12 ОСОБА_19 , яка прибула на місце події. При цьому нею теж не приймались рішення про затримання ОСОБА_5 , він знаходився біля автомобіля з власної волі та після завершення складання протоколу та вилучення перевезеної ним продукції, вільно залишив місце події. Таким чином, судом не здобуто жодних доказів про незаконне затримання чи тримання ОСОБА_5 поза його волею на місці події, ним не подавалися жодні скарги на дії поліцейських ні до яких органів з даного приводу, тому вказані доводи обвинуваченого на думку суду, є надуманими.

Постанова про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_5 за ч.5 ст. 121 КУпАП від 18.12.2021, складена інспектором СРПП ОСОБА_6 , підтверджує наявність підстав для зупинки транспортного засобу, оскільки водій не користувався паском безпеки, що свідчить про порушення ПДР та складу в його діях адміністративного правопорушення, що тягне за собою накладення адміністративного стягнення. Вказана постанова ніким не оспорена та набрала законної сили. Саме за не складання даної постанови ОСОБА_5 пропонував та надав неправомірну вигоду поліцейському. Суд не може прийняти до уваги заперечення сторони захисту відносно того, що інспектор ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_6 не мав права притягувати ОСОБА_5 до відповідальності за ч.5 ст. 121 КУпАП, оскільки згідно з посадовою інструкцією інспектор СРПП за фактами вчинення правопорушень забезпечує у межах компетенції збір матеріалів для прийняття протягом зміни рішення про їх закінчення у порядку, визначеному КУпАП.

Крім цього, відповідно до п.5 ч.1 ст.213 КУпАП, справи про адміністративні правопорушення розглядаються органами ІНФОРМАЦІЯ_13 , органами державних інспекцій та іншими органами (посадовими особами), уповноваженими на те цим Кодексом.

Згідно з п.8 ч.1 ст.23 Закону України «Про Національну поліцію», поліція відповідно до покладених на неї завдань у випадках, визначених законом, здійснює провадження у справах про адміністративні правопорушення, приймає рішення про застосування адміністративних стягнень та забезпечує їх виконання.

В силу положень п. 11 ч.1 ст. 23 Закону України "Про Національну поліцію", поліція відповідно до покладених на неї завдань регулює дорожній рух та здійснює контроль за дотриманням Правил дорожнього руху його учасниками та за правомірністю експлуатації транспортних засобів на вулично-дорожній мережі.

Згідно ч.1 ст.222 КУпАП органи Національної поліції розглядають, серед іншого, справи про адміністративні правопорушення, передбачені ч.5 ст. 121 КУпАП.

Частиною 2 ст.222КУпАП визначено, що від імені органів Національної поліції розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право уповноважені працівники органів і підрозділів Національної поліції, які мають спеціальні звання відповідно до покладених на них повноважень.

Також суд критично відноситься до позиції сторони захисту та пояснень обвинуваченого про сплату останнім штрафу на місці правопорушення, виходячи з наступного. Як вбачається з відеозапису вказаних подій, пропозиція щодо надання неправомірної вигоди та її надання відбувалася під час складання інспектором постанови про адміністративне правопорушення. До початку її виготовлення у вигляді спеціального бланку інспектор пояснив ОСОБА_5 підстави для складання постанови та розмір штрафу – 510 грн., на що обвинувачений попросив сплатити штраф на місці. При цьому інспектор повідомив ОСОБА_5 про можливість сплати штрафу через термінал на місці банківською картою, однак вказав, що відсутній зв`язок з терміналом, на що ОСОБА_5 повідомив про відсутність у нього банківської карки і продовжував просити сплатити штраф без терміналу, відповідно інспектор повторно повідомив його про відсутність такої можливості та повторно попередив про настання кримінальної відповідальності. Отже, щодо позиції сторони захисту про сплату ОСОБА_5 штрафу на місці, суд вважає необхідним зазначити, що можливість сплатити штраф на місці на законодавчому рівні з`явилась з 7 листопада 2015 року. ОСОБА_5 отримав посвідчення водія 13 червня 2001 року, отже на момент внесення змін до законодавчих актів він був досвідченим водієм і не міг не знати про такі нововведення.

Відповідно до ч.3 ст. 307 КУпАП штраф, накладений за вчинення адміністративного правопорушення, вноситься порушником в установу банку України, за винятком штрафу, що стягується на місці вчинення правопорушення, якщо інше не встановлено законодавством України.

Згідно п.1 розділу VI. Виконання постанов у справах про адміністративні правопорушення Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі стягнення штрафу за бажанням особи, притягнутої до адміністративної відповідальності, здійснюється поліцейським на місці вчинення адміністративного правопорушення незалежно від розміру, виключно за допомогою безготівкових платіжних пристроїв. У такому разі особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, видається квитанція.

Таким чином, на законодавчому рівні закріплено можливість сплати штрафу на місці правопорушення лише у безготівковій формі, що не було новелою у законі на момент даних подій, і ОСОБА_5 , як водію, даний факт мав бути відомий, адже згідно ПДР кожен водій зобов`язаний дотримуватись встановлених Правил, знати закони України, що регулюють безпеку руху, мати при собі необхідні документи. ОСОБА_5 , надаючи неправомірну вигоду інспектору СРПП завуальовано називав її штрафом, достовірно знаючи про неможливість сплати штрафу готівкою на місці вчинення адміністративного правопорушення. Отож вказана позиція захисту та обвинуваченого є неприпустимою і не може бути прийнята судом до уваги.

Стосовно речових доказів у даній справі - двох купюр номіналом по 200 грн., судом встановлено, що 18 грудня 2021 року слідчим ОСОБА_13 на місці вчинення злочину було вилучено дві купюри номіналом 200 грн, номер КД 5302467 та ВД 5632011, які поміщені до пакету НПУ серії та номер: SUL 2022034. Вказані номери купюр зафіксовано в протоколі огляду місця події та їх чітко видно на відеозаписі, як і номер пакету до якого вони були поміщені. Того ж дня постановою цього ж слідчого дані грошові купюри були визнані речовими доказами у даному кримінальному провадженні та прийнято рішення про передачу їх на зберігання до ПАТ КБ « ІНФОРМАЦІЯ_7 » у м. Полтава. Слідчим суддею Зіньківського районного суду на дані грошові купюри накладено в установленому законом порядку арешт та визначено місце зберігання даних грошових купюр ПАТ КБ « ІНФОРМАЦІЯ_7 » у АДРЕСА_2 . Далі, лише 17 січня 2022 року слідчий звернувся з листом до директора ПАТ КБ « ІНФОРМАЦІЯ_7 » у м. Полтава ОСОБА_20 з проханням прийняти дані купюри на відповідальне зберігання, відповідь на лист матеріали справи не містять, однак в судовому засіданні слідчий ОСОБА_13 пояснив, що йому усно було відмовлено в можливості зберігання цих грошових коштів за відсутністю вільних комірок. Після отримання усної відмови, він цього ж дня прийняв рішення про передачу даних купюр до кімнати речових доказів ІНФОРМАЦІЯ_8 , при цьому не звернувся до слідчого судді з клопотанням про зміну місця зберігання арештованих коштів. Суд визнає факт відсутності правового регулювання даного питання, однак вважає, що в такому випадку порушується принцип правової визначеності, виникає суперечність щодо вже визначеного місця зберігання речових доказів, при цьому ухвала слідчого судді має пріоритетне значення. Згідно наданої квитанції речові докази були поміщені до кімнати речових доказів ІНФОРМАЦІЯ_8 , проте слідчий пояснив, що в подальшому разом з обвинувальним актом пакет з грошовими коштами було направлено прокурору, однак будь – яких відомостей про це суду не було надано.

За наведених обставин, відповідно до ч.1 ст.86 КПК України суд визнає недопустимим доказом постанову слідчого ОСОБА_13 від 17 січня 2022 року за якою грошові кошти в кількості 2 купюр номіналом 200 грн. серія та номер яких: КД 5302467 та ВД 5632011, були визнані речовим доказом у кримінальному провадженні № 12022170490000337 та передані на зберігання до кімнати зберігання речових доказів ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Відповідно за принципом доктрини «Плодів отруйного дерева» суд визнає недопустимим доказом квитанцію №112 за якою отримано на зберігання до кімнати речових доказів двох купюр номіналом 200 грн. серія та номер яких: КД 5302467 та ВД 5632011, вилучених стороною обвинувачення під час здійснення кримінального провадження 12021170490000337.

В судовому засіданні судом було оглянуто пакет НПУ серії та номер: SUL 2022034, в який на місці події були вкладені дві грошові купюри, та виявлено, що в ньому знаходяться дві грошові купюри номіналом по 200 грн., однак їх серія та номер не збігалися з даними, зазначеними в постанові про визнання таких купюр речовими доказами, в ухвалі слідчого судді та зафіксованими на відеокамеру під час огляду місця події. В пакеті виявлено дві купюри номіналом по 200 грн, з серією та номерами ДЕ6469913 та ГГ2672451.

Зважаючи на вказані обставини, ухвалою ІНФОРМАЦІЯ_15 від 15 жовтня 2025 року доручено ІНФОРМАЦІЯ_11 провести службову перевірку щодо втрати чи заміни речових доказів у кримінальному провадженні за № 12022170490000337 від 18.12.2021 відносно ОСОБА_5 – грошових купюр номіналом 200 грн з номерами КД 5302467 та ВД 5632011 і встановити місце знаходження речового доказу - двох купюр номіналом 200 грн, номер КД 5302467 та ВД 5632011 та надати їх суду для огляду в судовому засіданні.

За результатами розгляду, на підставі наказу ГУНП в Полтавській області від 10.11.2025 № 1252 «Про призначення та проведення службового розслідування», в межах строків визначених наказом ГУНП від 24.11.2025 №1323 «Про продовження строку проведення службового розслідування» проведено службове розслідування за вказаними в ухвалі фактами, за результатами якого було встановлено, що факти вказані в ухвалі суду знайшли своє підтвердження, зокрема встановлено факт втрати або заміни речових доказів, а саме двох купюр номіналом 200 грн. серія та номер яких: КД 5302467 та ВД 5632011, які вилучені 18.12.2021 під час огляду у інспектора ІНФОРМАЦІЯ_3 у кримінальному провадженні № 12022170490000337, однак не представилося можливим установити час та службову особу, з вини якої втрачено (замінено) зазначені речові докази (грошові кошти), оскільки сейф — пакет, в який поміщені вилучені речові докази, не пошкоджено та останній відповідає за своїми характеристиками та візуальним оглядом тому сейф — пакету, в який були першочергово упаковані речові докази. За вчинення дисциплінарного проступку, що виразилося у недотриманні вимог ч.2 ст. 100 КПК України, а також неналежному зберіганні речових доказів підлягав притягненню до дисциплінарної відповідальності начальник слідчого відділення ІНФОРМАЦІЯ_8 ОСОБА_13 , однак його не було притягнуто до відповідальності через закінчення строків накладення дисциплінарного стягнення. Проте копію висновку було направлено до Територіального управління ДБР, розташованого у місті Полтаві для прийняття рішення відповідно до ст. 214 КПК України.

З повідомленням Першого слідчого відділу ТУ ДБР, розташованого у місті Полтаві вбачається, що матеріали службового розслідування щодо втрати речових доказів у кримінальному провадженні №12021170490000337, які надійшли з ІНФОРМАЦІЯ_5 , було розглянуто в межах компетенції. За результатами їх розгляду було встановлено відсутність достатніх правових підстав для внесення відомостей до ЄРДР.

З огляду на викладені обставини, суд вважає необхідним зробити наступні висновки.

Відповідно до вимог ч.1 ст.40 КПК саме слідчий несе відповідальність за законність та своєчасність процесуальних дій, тому оцінку дій слідчого ОСОБА_13 щодо зберігання речового доказу слід здійснювати виключно з точки зору дотримання ним вимог ст.100 КПК та визначеного Кабінетом Міністрів порядку зберігання речових доказів.

У ч.2 ст.100 КПК визначено, що речовий доказ або документ, наданий добровільно або на підставі судового рішення, зберігається у сторони кримінального провадження, якій він наданий. Сторона кримінального провадження, якій наданий речовий доказ або документ, зобов`язана зберігати їх у стані, придатному для використання у кримінальному провадженні. Речові докази, які отримані або вилучені слідчим, прокурором, оглядаються, фотографуються та докладно описуються в протоколі огляду. Зберігання речових доказів стороною обвинувачення здійснюється в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Питання про спеціальну конфіскацію та долю речових доказів і документів, які були надані суду, вирішується судом під час ухвалення судового рішення, яким закінчується кримінальне провадження. Такі докази і документи повинні зберігатися до набрання рішенням законної сили.

Пунктами 21, 23, 32 «Порядку зберігання речових доказів стороною обвинувачення, їх реалізації, технологічної переробки, знищення здійснення витрат, пов`язаних з їх зберіганням і пересиланням, схоронності тимчасово вилученого майна під час кримінального провадження» визначеному Кабінетом Міністрів України 19 листопада 2012 року №1104 передбачено, що речові докази (інше тимчасове вилучене майно) у вигляді готівки у національній валюті України або іноземній валюті передаються для зберігання уповноваженому банку, що обслуговує орган, у складі якого функціонує слідчий підрозділ. Фінансування витрат, пов`язаних із зберіганням чи пересиланням речових доказів, здійснюється за рахунок коштів державного бюджету, передбачених для утримання органу, у складі якого функціонує слідчий підрозділ або підрозділ дізнання, який здійснив пересилання речових доказів або їх передачу на зберігання.

В даному випадку слідчий ОСОБА_13 правильно прийняв першочергове рішення про зберігання вилучених грошових купюр у ПАТ КБ « ІНФОРМАЦІЯ_7 », проте за яких обставин вони не були передані до установи банку достовірно встановити не вдалось.

Дисциплінарне провадження стосовно слідчого ОСОБА_13 закрито, оскільки з дня вчинення дисциплінарного проступку минуло більше шести місяців.

Відповідно до пп.10 та 11 порядку взяття на облік речових доказів проводиться не пізніше від наступного дня після їх вилучення (отримання) шляхом внесення відповідного запису до книги обліку. У разі коли облік речових доказів у книзі обліку не може бути проведений своєчасно з об`єктивних причин (значна віддаленість місця вилучення (отримання) речових доказів від місцезнаходження органу, у складі якого функціонує слідчий підрозділ тощо), такий облік повинен проводитися в день їх фактичної доставки. Якщо день, в який повинен бути проведений облік речових доказів, припадає на святковий або інший неробочий день, їх облік проводиться в перший після нього робочий день.

Запис про вилучені (отримані) речові докази робиться в книзі обліку відповідальною особою на підставі протоколу, в якому зафіксовано факт їх вилучення (отримання), поданого слідчим, який здійснює кримінальне провадження. Записи робляться в книзі обліку в хронологічному порядку, інформація про кожний речовий доказ зазначається окремо. У разі коли робляться записи про кілька однорідних речових доказів, зазначаються їх найменування, кількість, вага, об`єм (залежно від виду вилучених речей або документів).

Якщо речові докази залишаються в матеріалах кримінального провадження та не здаються на зберігання до обладнаного приміщення чи спеціального сейфа або передаються на зберігання до іншого місця зберігання, визначеного в цьому порядку, в книзі обліку робиться відповідна відмітка із зазначенням прізвища слідчого, який здійснює кримінальне провадження. Після передачі речових доказів до іншого місця зберігання, визначеного в цьому порядку, слідчий у строки, зазначені в п.10 цього порядку, зобов`язаний надати відповідальній особі копії документів, які підтверджують факт передачі речових доказів. В даному випадку факт передачі речових доказів прокурору жодним чином не зафіксований.

Оскільки, як зазначалося вище, слідчий під час здійснення повноважень є самостійним у своїй процесуальній діяльності, наслідком невиконання або неналежного виконання ним вимог кримінального процесуального законодавства є його особиста відповідальність.

До такого висновку дійшов Верховний Суд у справі №554/7483/16-к (постанова від 22 травня 20218 року).

Таким чином, не можуть бути визнані речовим доказом дві купюри номіналом по 200 грн, які були оглянуті в судовому засіданні з серією та номерами ДЕ6469913 та ГГ2672451, надані стороною обвинувачення для огляду, оскільки вони не були засобом вчинення даного злочину.

Стороною захисту в якості спростування вини ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення та одного з аргументів на відсутність в його діях складу злочину надано постанову ІНФОРМАЦІЯ_9 від 18.01.2022, згідно якої провадження по справі відносно ОСОБА_5 закрито в зв`язку з відсутністю в його діях складу та події адміністративного правопорушення. Зі змісту вказаної постанови вбачається, що ОСОБА_5 не є суб`єктом вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.4 ст. 164 КУпАП, оскільки він не є посадовою особою підприємства – виробника, імпортера чи продавця цих товарів. Сторона захисту стверджує, що даною постановою зафіксовано відсутність події правопорушення та незаконну зупинку транспортного засобу під керуванням ОСОБА_5 . Поміж тим суд наголошує, що суб`єктом злочину, передбаченого ст. 369 КК України є фізична осудна особа, яка досягла 16 річного віку, тому відповідно ОСОБА_5 є суб`єктом даного кримінального правопорушення.

Разом з цим судом встановлено і не заперечується сторонами кримінального провадження той факт, що 18 грудня 2022 року відносно ОСОБА_5 інспектором СРПП було складено постанову про притягнення його до відповідальності за ч.5 ст. 121 КУпАП та піддано адміністративному стягненню у виді штрафу в розмірі 510 грн., а ДОП ВП №4 Полтавського РУП ОСОБА_18 складено протокол про адміністративне правопорушення за ч. 4 ст. 164 КУпАП за перевезення автомобілем 11 ящиків горілки по 10 л в пакеті без акцизної накладної.

На думку суду вказані обставини слугували тій ситуації, за якою ОСОБА_5 пропонував та надав неправомірну вигоду працівнику поліції.

Стосовно тверджень сторони захисту про недоведення надання неправомірної вигоди в сумі 3000 грн, суд вважає необхідним зазначити, що з переглянутого відеозапису вбачається, що саме таку суму ОСОБА_5 пропонував поліцейським від початку зупинки транспортного засобу (на відео 11.22.23 год). Допитані в судовому засіданні в якості свідків поліцейські ОСОБА_6 та ОСОБА_7 показали суду, що візуально помітили купюри номіналом 1000 грн, одну чи дві та кілька купюр по 200 грн, частину яких ОСОБА_5 відразу ж забрав, зрозумівши, що його дії зафіксовані на боді –камеру та відсутність намірів у поліцейських прийняти надані ним кошти. Зокрема, ОСОБА_6 показав суду, що ОСОБА_5 коли клав гроші до його кишені сказав: «тут 3 тисячі». Оскільки ОСОБА_5 сам повідомив поліцейського про надання 3 тисяч гривень в якості неправомірної вигоди, тому суд вважає, що саме такий розмір правильно був інкримінований в його обвинувачення.

Зважаючи на визнання судом недопустимості деяких доказів, наданих стороною обвинувачення, інші надані прокурором докази в своїй сукупності неспростовано свідчать про наявність в діях ОСОБА_5 складу злочину, передбаченого ч. 1 ст. 369 КК України. Відсутність вилучених грошових купюр з місця вчинення злочину не спростовує факту надання неправомірної вигоди ОСОБА_5 інспектору СРПП. Суд також наголошує на тому, що пропозиція надання неправомірної вигоди, яка неодноразово була висловлена ОСОБА_5 поліцейським, утворює самостійний склад кримінального правопорушення і є підставою для притягнення до відповідальності.

Будь – яких інших належних та допустимих доказів на спростування обвинувачення та вини ОСОБА_5 сторона захисту не надала.

Не визнання вини ОСОБА_5 суд розцінює як спосіб захисту, з метою уникнення відповідальності за вчинення умисного корупційного злочину.

Судом забезпечено дотримання положень ст.22 КПК України щодо створення умов для реалізації сторонами їх процесуальних прав та обов`язків, змагальність як основу кримінального провадження.

Порушень вимог ст.ст. 104-106, 223, 231, 237, 240 КПК України судом не встановлено та сторонами не доведено, тож вищевказані документи суд визнає належними і допустимими доказами, оскільки всі вони відповідають вимогам КПК України, а безпосередньо порушень вимог ст.ст. 85,87, 99 КПК України судом не встановлено та сторонами не доведено, тобто вони прямо і непрямо підтверджують існування обставин, що підлягають доказуванню у даному кримінальному провадженні, як-то обставини вчинення кримінального правопорушення та інших обставин, які мають значення для кримінального провадження, а також достовірність і недостовірність, можливість та неможливість використання інших доказів.

Суд, на підставі ст.94 КПК України, аналізуючи наведені вище докази, надані прокурором у провадженні, з точки зору їх належності, допустимості, достовірності та в сукупності - достатності і взаємозв`язку, приходить до висновку про повну доведеність вини ОСОБА_5 у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст. 369 КК України. Будь яких сумнівів щодо доведеності вини обвинуваченого за вказаною статтею, які неможливо усунути, у суду не виникло.

Суд вважає, що достатньо аргументував оцінку доказів, наданих як зі сторони обвинувачення, так і зі сторони захисту, однак згідно усталеної практики Європейського суду з прав людини, право на вмотивованість судового рішення сягає своїм корінням більш загального принципу, втіленого в Конвенції, який захищає особу від сваволі; рішення національного суду повинно містити мотиви, які достатні для того, щоб відповісти на істотні аспекти доводів сторони (рішення у справі «Руїз Торія проти Іспанії», §§ 29-30). Це право не вимагає детальної відповіді на кожен аргумент, використаний стороною; більше того, воно дозволяє судам вищих інстанцій просто підтримати мотиви, наведені судами нижчих інстанцій, без того, щоб повторювати їх (§ 2 рішення у справі «Хірвісаарі проти Фінляндії»).

Обставин, що пом`якшують чи обтяжують покарання, судом не встановлено.

З досудової доповіді органу пробації вбачається, що ризик вчинення повторного кримінального правопорушення та ризик небезпеки для суспільства щодо ОСОБА_5 оцінюється як середній.

Призначаючи покарання ОСОБА_5 суд враховує, що вчинене ним кримінальне правопорушення відповідно до ст. 12 КК України є нетяжким злочином та особу обвинуваченого, яка до кримінальної відповідальності притягується вперше, на обліку у лікаря-нарколога та лікаря-психіатра не перебуває, позитивно характеризується за місцем роботи.

Суд враховує поведінку обвинуваченого під час вчинення кримінального правопорушення, який після неодноразових попереджень про кримінальну відповідальність за пропозицію надання неправомірної вигоди, продовжував вчиняти активні дії, пропонуючи надання коштів з метою залагодження ситуації та надав їх, що свідчить про ігнорування вимог закону, цінностей права, зневажливе ставленням до правових принципів і традицій, а також враховує процесуальну поведінку під час судового розгляду, яка полягала у тривалих неявках в судове засідання.

Згідно з вимогами ст. 65 КК України суд призначає покарання, враховуючи ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного й обставини, що пом`якшують і обтяжують покарання. Особі, яка вчинила злочин, має бути призначено покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів, а згідно з ч.2 ст.50 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засудженого.

Виправлення, як мета покарання - це той наслідок, який прагне досягнути держава передбаченими законом заходами примусу. Виправлення засудженого - це ті певні зміни в його особистості, які утримують його в подальшому від вчинення нових злочинів. З моральної точки зору виправлення засудженого і є кінцевою метою покарання.

Виходячи з принципів справедливості, співмірності та індивідуалізації - це покарання має бути відповідним характеру вчинених дій, їх небезпечності та даним про особу.

У примітці до ст. 45 КК України зазначено, що корупційними кримінальними правопорушеннями відповідно до цього Кодексу вважаються кримінальні правопорушення, передбачені статтями 191, 262, 308, 312, 313, 320, 357, 410, у випадку їх вчинення шляхом зловживання службовим становищем, а також кримінальні правопорушення, передбачені статтями 210, 354, 364, 364-1, 365-2, 368-369-2 цього Кодексу.

Таким чином, вчинене ОСОБА_5 кримінальне правопорушення відноситься до корупційних діянь.

Відповідно до ст. 75 КК України, якщо суд, крім випадків засудження за корупційне кримінальне правопорушення, кримінальне правопорушення, пов`язане з корупцією, кримінальне правопорушення, передбачене статтями 403, 405, 407, 408, 429 цього Кодексу, вчинене в умовах воєнного стану чи в бойовій обстановці, порушення правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту особами, які керували транспортними засобами у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебували під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, катування, передбачене ч. 3 ст. 127 цього Кодексу, при призначенні покарання у виді виправних робіт, службового обмеження для військовослужбовців, обмеження волі, а також позбавлення волі на строк не більше п`яти років, враховуючи тяжкість кримінального правопорушення, особу винного та інші обставини справи, дійде висновку про можливість виправлення засудженого без відбування покарання, він може прийняти рішення про звільнення від відбування покарання з випробуванням.

При цьому повноваження суду (його права та обов`язки), надані державою, щодо обрання між альтернативними видами покарань у встановлених законом випадках та інтелектуально-вольова владна діяльність суду з вирішення спірних правових питань, враховуючи цілі та принципи права, загальні засади судочинства, конкретні обставини справи, дані про особу винного, справедливість обраного покарання, можливість виправлення засудженого без відбування покарання, визначають поняття «судова дискреція» (судовий розсуд) у кримінальному судочинстві.

Зважаючи на процесуальну поведінку обвинуваченого, яка свідчить про свідоме потурання норм чинного законодавства, відсутність будь – якого каяття та жалю з приводу вчинених правопорушень вважає, що для виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень покарання у вигляді штрафу буде недостатнім для його виправлення, оскільки є досить м`яким покаранням за вчинені дії при відсутності будь – якого каяття та намаганні уникнути відповідальності. Оскільки вчинений злочин віднесений до корупційних кримінальних правопорушень, за яке застосування положень ст. 75 КК України прямо заборонено законом, суд вважає, що для виправлення обвинуваченого та попередження нових кримінальних правопорушень йому слід призначити покарання у вигляді обмеження волі, зважаючи на відсутність у обвинуваченого заборонних чинників для призначення такого покарання, яке на думку суду буде необхідним для виправлення ОСОБА_5 та попередження нових кримінальних правопорушень.

Цивільний позов по справі не заявлено, процесуальні витрати відсутні.

Відповідно до вимог ст. 96-1 КК України та ч. 9 ст. 100 КПК України, суд повинен застосувати спеціальну конфіскацію та конфіскувати в дохід держави засіб кримінального правопорушення у вигляді грошових коштів в сумі 400 грн., що були надані в якості неправомірної винагороди, однак купюри, які були безпосереднім засобом кримінального правопорушення втрачені, тому до наявних купюр застосовувати спеціальну конфіскацію немає підстав. Оскільки не можливо встановити власника даних грошових купюр, їх слід передати у власність держави в установленому Кабінетом Міністрів України порядку ( п.5 ч. 9 ст. 100 КПКУ)

Питання інших речових доказів суд вирішує у відповідності до ст. 100 КПК України.

Керуючись ст. 368, 370, 374 КПК України, суд

з а с у д и в:

ОСОБА_5 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 369 КК України та призначити покарання у вигляді трьох років обмеження волі.

Речові докази: дві боді-камери з інвентарними номерами 1113030404/19 та 1113030404/20 – повернути начальнику ВП №4 Полтавського РУП ГУНП в Полтавській області;

- грошові кошти в сумі 400 грн.: дві купюри номіналом по 200 грн. з серією та номерами ДЕ6469913 та ГГ2672451 передати у власність держави в установленому Кабінетом Міністрів України порядку.

На вирок може бути подана апеляційна скарга до Полтавського апеляційного суду протягом 30 днів через Гадяцький районний суд з дня його проголошення.

Головуюча: ОСОБА_1