Рішення від 17 березня 2026 р. у справі №524/14034/25 — Автозаводський районний суд м. Кременчука

Справа № 524/14034/25

Провадження №2-др/524/11/26

ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18.03.2026 року Автозаводський районний суд м. Кременчука в складі:

головуючого - судді Предоляк О.С.,

при секретарі судового засідання Косенко Р.Д.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Кременчуці заяву представників сторін про ухвалення додаткового рішення по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, -

УСТАНОВИВ:

Рішенням Автозаводського районного суду м. Кременчука від 27.02.2026 року позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди задоволено частково.

Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 у відшкодування матеріальної шкоди 19 694, 42 грн., у відшкодування моральної шкоди 3000 грн., та у повернення сплаченого судового збору у розмірі 1851, 36 грн. і витрат на проведення експертного дослідження у розмірі 1834,32 грн.

Відмовлено ОСОБА_1 у задоволенні позову до ОСОБА_2 в частині вимог про стягнення моральної шкоди в розмірі 7000 грн.

До суду звернулась представник позивача ОСОБА_1 - адвокат Олійник Л.М. з заявою про ухвалення додаткового рішення у справі. В обґрунтування заяви зазначає, що з метою отримання правничої допомоги ОСОБА_1 укладено договір про надання професійної правничої допомоги № 169 від 16.10.2025 року. Позивачем у позовній заяві зазначено орієнтовний розмір витрат на професійну правничу допомогу в сумі 12000 грн. Враховуючи, що позовні вимоги задоволені просить ухвалити додаткове рішення, яким стягнути з відповідача понесені позивачем судові витрати на правничу допомогу пропорційно розміру позовних вимог у сумі 9180 грн.

Представник відповідача ОСОБА_2 - адвокат Бідюк Я.В. звернулась з заявою про ухвалення додаткового рішення у справі. В обґрунтування заяви зазначає, що у відзиві відповідачем зазначено, що ним понесені витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 40000 грн. Розмір гонорару встановлений у договорі про надання правничої допомоги від 05.11.2025 року у фіксованому розмірі 40000 грн. є визначеним та не потребує детального опису робіт. Просить ухвалити додаткове рішення щодо розподілу витрат на професійну правничу допомогу у сумі 40000 грн. пропорційно розміру задоволених вимог. Вважає, що заявлені позивачем витрати на правничу допомогу не обґрунтовані.

Фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу у відповідності до вимог частини другої статті 247 ЦПК України не здійснювалось.

Суд, дослідивши матеріали справи, встановив наступне.

Згідно п.3ч.1ст.270ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

За змістом ч.3 ст.133 ЦПК України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу; пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Частиною 2 ст. 137 ЦПК України визначено, що за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Частиною 8 ст. 141 ЦПК України передбачено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

Згідно ч. 3 ст. 141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує:

1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи;

2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес;

3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо;

4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.

Склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

З матеріалів справи встановлено, що на підтвердження витрат на правничу допомогу представником позивача надано договір про надання правничої допомоги № 169 від 16.10.2025 року, акт приймання-передачі наданих правничих послуг від 02.03.2026 року з детальним описом виконаних робіт: подання позовної заяви, аналіз відповіді на відзив, участь у судовому засіданні 20.02.2026 року, квитанцію № 169 на суму 12000 грн. та заявлено до стягнення 9180 грн.

У постанові від 16.11.2022 у справі № 922/1964/21 Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку, що учасник справи повинен деталізувати відповідний опис лише тією мірою, якою досягається його функціональне призначення - визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат. Надмірний формалізм при оцінці такого опису на предмет його деталізації, за відсутності визначених процесуальним законом чітких критеріїв оцінки, може призвести до порушення принципу верховенства права. У випадку встановленого договором фіксованого розміру гонорару сторона може доводити неспівмірність витрат у тому числі, але не виключно, без зазначення в детальному описі робіт (наданих послуг) відомостей про витрати часу на надання правничої допомоги.

З огляду на те, що представник відповідача не обґрунтувала необхідність зменшення розміру відшкодування судових витрат, понесених позивачем на професійну правничу допомогу, а позивач навів детальне обґрунтування та подав належні докази на підтвердження розміру понесених витрат на таку допомогу, суд дійшов висновку, що розмір судових витрат на професійну правничу допомогу під час розгляду справи є співмірним із обсягом виконаної адвокатом роботи, складністю справи, а також значенням справи для учасників. Таким чином, суд вважає за можливе стягнути з відповідача на користь позивача витрати на правничу допомогу у розмірі 9180 грн.

Щодо заяви представника відповідача ОСОБА_2 - адвоката Бідюк Я.В.про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 витрат на правничу суд зазначає наступне.

Частиною 8 ст. 141 ЦПК України передбачено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Велика Палата Верховного Суду у додатковій постанові від 19.02.2020 р. у справі №755/9215/15-ц вказала, що вимога частини восьмої статті 141 ЦПК Українищодо строку та порядку подання доказів про розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, має застосовуватися і до справ, що розглядаються в спрощеному провадженні, де судові дебати відсутні.

За положеннями ч. 1 ст. 246 ЦПК України якщо сторона з поважних причин не може подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат до закінчення судових дебатів у справі, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог.

Згідно ст. 126 ЦПК України право на вчинення процесуальної дії втрачається із закінченням строку, встановленого законом або судом.

Документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом.

Представником відповідача не зазначено проповажні причини не можливості подання доказів на підтвердження понесених витрат на правничу допомогу до ухвалення рішення по справі, оскільки розмір гонорару встановлений у договорі про надання правничої допомоги від 05.11.2025 року у фіксованому розмірі та є визначеним, а тому такі докази повинні були подані разом з відзивом на позовну заяву.

Враховуючи, що представником відповідача пропущений процесуальний строк на подання доказів,не наведено обґрунтувань, що вказані докази неможливо було подати у вказаний строк та не заявлено клопотання про поновлення процесуального строку для подання вказаної заяви, суд вважає за необхідно заяву представника відповідача про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 витрат на правничу допомогу залишитибез розгляду.

Керуючись ст.ст. 126, 141, 246, 258-260, 270 ЦПК України, суд,-

УХВАЛИВ:

Заяву представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Олійник Л.М. про ухвалення додаткового рішення по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди – задовільнити.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 витрати на правничу допомогу у розмірі 9180 грн.

Заяву представника відповідача ОСОБА_2 - адвоката Бідюк Я.В.про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 витрат на правничу допомогу залишитибез розгляду.

Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Полтавського апеляційного суду шляхом подання в тридцятиденний строк з дня проголошення рішення суду апеляційної скарги.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач: ОСОБА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 .

Відповідач: ОСОБА_2 , РНОКПП: НОМЕР_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 .

Суддя Олена Предоляк