Рішення від 19 березня 2026 р. у справі №369/15161/24 — Києво-Святошинський районний суд Київської області

Справа № 369/15161/24

Провадження № 2-др/369/67/26

ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

Іменем України

20.03.2026 м. Київ

Києво-Святошинський районний суд Київської області в складі головуючого судді Янченка А.В., за участю секретаря судового засідання Лисяк К.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду заяву представника відповідача, адвоката Шеїн К.О., про ухвалення додаткового рішення суду по справі № 369/15161/24 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ спільного майна,

ВСТАНОВИВ:

17.12.2025 року Києво-Святошинським районним судом Київської області ухвалено рішення у цивільній справі № 369/15161/24 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ спільного майна, яким у задоволенні позовних вимог відмовлено повністю.

Разом із тим, у резолютивній частині зазначеного рішення не вирішено питання про розподіл судових витрат, а саме витрат на професійну правничу допомогу.

22.12.2025 року від представника відповідача, адвоката Шеїн К.О., надійшла заява про ухвалення додаткового рішення про стягнення витрат на професійну правничу допомогу, згідно з якою остання просила суд стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 судові витрати, а саме витрати на професійну правничу (правову) допомогу у розмірі 30 000,00 грн (тридцять тисяч гривень 00 копійок).

У судове засідання учасники справи не викликались, у зв`язку із відсутністю необхідності, а тому у відповідності до ч. 4 ст. 270 ЦПК України, суд вважає за можливе провести засідання без виклику учасників справи.

У відповідності до ч. 5 ст. 268 ЦПК України датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

Судом встановлено, що під час ухвалення рішення не було вирішено питання щодо стягнення витрат на професійну правничу допомогу на користь Відповідача.

Позивач своїх заперечень щодо заяви про ухвалення додаткового судового рішення не надав.

Вказані витрати підтверджуються:

-Договором про надання правової допомоги № 45 від 01.10.2024 року, укладеним між Відповідачем та адвокатом Шеїн К.О., предметом якого є супровід судової справи № 369/15161/24;

-Пунктом 5.2 Договору визначено, що за надання послуг Замовник сплачує Виконавцю гонорар у розмірі 30 000,00 грн;

-Актом приймання-передачі наданих послуг № 17 від 17.12.2025, яким Відповідач засвідчив факт отримання юридичних послуг загальною тривалістю 31,5 година;

Згідно зі ст. 270 Цивільного процесуального кодексу України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо:

1)стосовно певної позовної вимоги, з приводу якої сторони подавали докази і давали пояснення, не ухвалено рішення;

2)суд, вирішивши питання про право, не зазначив точної грошової суми, присудженої до стягнення, або майно, яке підлягає передачі, або дії, що треба виконати;

3)судом не вирішено питання про судові витрати;

4)суд не допустив негайного виконання рішення у випадках, встановлених статтею 430 ЦПК України.

Положеннями статті 59 Конституції України закріплено, що кожен має право на професійну правничу допомогу. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.

Згідно зі статтею 15 ЦПК України учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді як вид правничої допомоги здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом. Безоплатна правнича допомога надається в порядку, встановленому законом, що регулює надання безоплатної правничої допомоги.

Однією з основних засад цивільного судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (пункт 12 частини третьої статті 2 ЦПК України).

Відповідно до статті 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правничої допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару, підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правничої допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (стаття 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»).

Розмір гонорару визначається лише за погодженням адвоката з клієнтом, а суд не вправі втручатися у ці правовідносини.

Водночас чинне цивільно-процесуальне законодавство визначило критерії, які слід застосовувати при визначенні розміру витрат на правничу допомогу.

Відповідно до положень частини першої, пункту 1 частини третьої статті 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

За змістом статті 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Згідно з частиною третьою статті 137 ЦПК України для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Пунктами 1, 2 частини другої статті 141 ЦПК України передбачено, що інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову на відповідача, у разі відмови в позові - на позивача; у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Частиною восьмою статті 141 ЦПК України визначено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

Відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Водночас за змістом ч. 4 ст. 137 ЦПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (наданих послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, у тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

При встановленні гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

У рішенні ЄСПЛ від 28.11.2002 року у справі «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Враховуючи положення ст. 141 ЦПК України, виходячи з обсягу фактично наданих послуг, з урахуванням характеру виконаної адвокатом роботи, принципу співмірності та розумності судових витрат, суд вважає можливим стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 витрати за надання професійної правничої допомоги в сумі 30 000,00 гривень, що є обґрунтованим і пропорційним до предмета спору, ціни позову та виконаної адвокатом роботи по справі.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 141, 270 ЦПК України, суд,

УХВАЛИВ:

Заяву представника відповідача ОСОБА_2 - адвоката Шеїн Ксенії Олександрівни про ухвалення додаткового судового рішення - задовольнити повністю.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 30 000,00 грн (тридцять тисяч гривень 00 копійок).

Додаткове рішення може бути оскаржено до Київського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Додаткове рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закритті апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного розгляду.

Позивач: ОСОБА_1 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП – НОМЕР_1 .

Відповідач: ОСОБА_2 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 .

Повне додаткове рішення складено: 20.03.2026 року.

Суддя А.В. Янченко