Рішення від 12 березня 2026 р. у справі №367/11351/25 — Ірпінський міський суд Київської області

Справа № 367/11351/25

Провадження №2/367/1540/2026

РІШЕННЯ

Іменем України

20 березня 2026 року Ірпінський міський суд Київської області у складі:

головуючого судді Мерзлого Л.В.,

за участю секретаря судових засідань Колодезної В.В.,

представника відповідача адвоката Чеховської Д.Р.

розглянувши у судовому засіданні в приміщенні Ірпінського міського суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на повнолітнього сина, який продовжує навчання,-

ВСТАНОВИВ:

До Ірпінського міського суду Київської області надійшла вищезазначена позовна заява в якій позивач просить стягнути з відповідача на свою користь аліменти на утримання повнолітнього сина який продовжує навчання - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі 1/4 частки всіх видів його заробітку щомісячно починаючи з моменту подання позовної заяви та до закінчення дитиною навчання у навчально-науковому інституті економіки і управління Національного університету харчових технологій тобто до 30.06.2029 року.

Обґрунтовуючи підстави звернення до суду та заявлені позовні вимоги позивач вказує що рішенням Ірпінського міського суду Київської області від 11.06.2021 року по 367/6615/20 з відповідача на користь позивача стягувались аліменти на утримання сина - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у твердій грошовій сумі у розмірі 1500 грн, щомісячно, починаючи з 09.10.2020 року і до досягнення дитиною повноліття.

Додає, що стягнення аліментів було припинено в зв`язку з досягненням дитиною повноліття, проте з 01.09.2025 року ОСОБА_3 вступив на навчання до навчально-наукового інституту економіки і управління Національного університету харчових технологій за спеціальністю 075 «маркетинг», освітня програма «маркетинг», освітній ступінь «бакалавр», на денну форму навчання за кошти фізичної особи. Термін навчання становить 4 роки а саме з 01.09.2025 по 30.06.2029.

Вказує, що дитина зареєстрована разом із позивачкою. Після початку навчання дитина продовжує проживати разом із матір`ю та перебуває на її утриманні

Зазначаю що відповідно до договору про навчання законним представником здобувача вищої освіти ОСОБА_3 зазначена його мати ОСОБА_1 .

Згідно з умовами вищевказаного договору, загальна вартість освітньої послуги становить 174 400,00 грн.

При цьому вартість платної освітньої послуги за роками навчання становить: за навчальний 2025-26 рік в розмірі 43600 грн, за навчальний 2026-27 рік в розмірі 43600 грн, за навчальний 2027-28 рік розміри 43600 грн, та за 2028-29 навчальний рік в тому ж самому розмірі.

Додає що замовником послуг та особою яка здійснює оплату освітніх послуг які надаються здобувачу освіти ОСОБА_3 вказана позивачка.

Вказує, що позивачкою 25.08.2025 року було здійснено оплату за навчання неповнолітнього сина за перший семестр першого курсу в сумі 21800 грн..

Додає що повнолітній син стипендії не отримує, в зв`язку з тим, що навчається за кошти фізичних та юридичних осіб. Будучи студентом денної форми навчання не має змоги самостійно працювати та отримувати доходи. Таким чином після досягнення повноліття та припинення сплати відповідачем аліментів на його утримання, повнолітній син сторін ОСОБА_3 фактично опинився на повному утриманні позивачки

Вказує, що окрім безпосередньої оплати вартості навчання дитини в закладі вищої освіти збільшились і потреби на його утримання, зокрема це витрати на придбання підручників та інших необхідних для засвоєння навчального плану навчально-методичних матеріалів, канцелярії, тощо.

Зазначає, що позивачка має третю групи інвалідності пожиттєво, єдиним джерелом її доходу пенсія по втраті працездатності, а її матеріальне становище не дозволяє самостійно та у повній мірі забезпечити всі матеріальні потреби повнолітнього сина який продовжує навчання в зв`язку з чим виникла необхідність у матеріальній допомозі з боку відповідача

Додає що добровільно відповідач сплачувати аліменти на користь син який продовжує навчання після досягнення повноліття не бажає, при цьому відповідач є здоровою та працездатною особою. Після розірвання шлюбу із позивачкою, за її інформацією, інших шлюбів не укладав, інших дітей крім спільного сина сторін у відповідача немає, інших осіб на отриманні у відповідача не перебуває, а тому він має можливість сплачувати аліменти на отримання повнолітнього сина що продовжує навчання

Таким чином, на переконання позивача, сплата відповідачем аліментів на утримання повнолітньої сина, який продовжує навчання у розмірі 1/4 від усіх видів заробітку буде достатнім та справедливим вкладом відповідача у виховання сина, що забезпечує рівність обов`язків матері та батька щодо утримання сина, як того вимагають приписи Сімейного кодексу України

Ухвалою Ірпінського міського суду Київської області від 13.10.2025 року провадження по вказаній справі було відкрито, її розгляд вирішено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами.

Ухвалою суду від 02.12.2025 рок вирішено питання про розгляд даної цивільної справи за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін.

14.11.2025 року адвокат Чеховська Д.Р., яка діє від імені та у інтересах відповідача, подала до суду відзив на позовну заяву, в якому просила відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

В судовому засідання представник відповідача – адвокат Чеховська Д.Р. посилалась на відсутність у матеріалах справи доказів на підтвердження викладених обставин та заявлених вимог щодо перебування дитини на утриманні позивачки та того, що останній потребує матеріальної допомоги. Просила врахувати, що відповідач перебуває в зареєстрованому шлюбі та має на утриманні двох неповнолітніх дітей.

Дослідивши письмові матеріали справи, суд вважає позов таким, що підлягає частковому задоволенню, виходячи із наступного.

Між сторонами склалися правовідносини, які регулюються Сімейним кодексом України.

Згідно з частиною другою статті 82 ЦПК України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Таким чином з рішення Ірпінського міського суду Київської області від 27.11.2017 року по справі №367/5305/17 вбачається, що позивачка та відповідач перебували у зареєстрованому шлюбі, якій розірвано у встановленому законом порядку, від якого мають неповнолітню дитину ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Вказаним рішенням суду зі ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 , аліменти на утримання дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 в твердій грошовій сумі 1 000,0 гривен щомісячно, починаючи з 11.08.2017 року і до досягнення дитиною повноліття.

Рішенням Ірпінського міського суду Київської області від 11.06.2021 року по справі №367/6615/20 змінено розмір аліментів, що стягуються з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 на підставі вищевказаного рішення суду з 1000 гривень на 1500 гривень, щомісячно, починаючи з 09.10.2020 року і до досягнення дитиною повноліття, тобто до ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Як вбачається, спільний син сторін – ОСОБА_3 досяг повноліття ІНФОРМАЦІЯ_2 .

18 серпня 2025 року між Національним університетом харчових технологій та вступником ОСОБА_3 , законним представником якого вказано позивача ОСОБА_1 , укладено договір №132-MAд255 про навчання у Національному університеті харчових технологій.

Також, 18 серпня 2025 року між Національним університетом харчових технологій та замовником послуг ОСОБА_1 для здобувача вищої освіти ОСОБА_3 , укладено договір №032-MAд255 про надання Національним університетом харчових технологій платної освітньої послуги для підготовки фахівців, який є невід`ємним додатком до вищевказаного Договору про навчання

Згідно з п.1 розділу ІІІ Договору визначено, що загальна вартість платної освітньої послуги за розрахунковий строк виконання освітньої програми (для здобувачів вищої освіти) становить 174 400,00 грн.

При цьому вартість платної освітньої послуги за роками навчання становить: за навчальний 2025-26 рік в розмірі 43600 грн, за навчальний 2026-27 рік в розмірі 43600 грн, за навчальний 2027-28 рік розміри 43600 грн, та за 2028-29 навчальний рік в тому ж самому розмірі (п.2. розділу ІІІ Договору).

Також з розділу підписи та реквізити сторін вказаного договору вбачається, що замовником послуг для здобувача освіти ОСОБА_3 є позивачка ОСОБА_1 ..

Відповідно до довідки №99/1341 від 29 серпня 2025 року, ОСОБА_3 дійсно є здобувачем вищої освіти 1 курсу ОС «Бакалавр» Навчально-наукового інституту економіки і управління Національного університету харчових технологій, форма навчання – денна, спеціальність 075 «Маркетинг», освітня програма «Маркетинг». Останній навчається за кошти фізичних осіб, термін навчання з 01.09.2025 по 30.06.2029 року, наказ про зарахування №498-кс від 15.08.2025 року.

З наявної у матеріалах справи копії квитанції вбачається, що позивач ОСОБА_1 26.08.2025 року здійснила оплату за семестр навчання ОСОБА_3 в розмірі 21 800,00 грн..

Відповідно до копії пенсійного посвідчення серії НОМЕР_1 від 31.01.2018 року, ОСОБА_1 отримує пенсію по інвалідності 3 групи загального захворювання, довічно.

Довідкою від 26.08.2025 року голова правління ОСББ «Дубрава на Доківський» Кір`янова Є.І. підтвердила факт того, що з 23.05.2007 року ОСОБА_3 офіційно зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 .

Поруч з цим встановлено, що 07.03.2015 року відповідач ОСОБА_2 зареєстрував шлюб з ОСОБА_4 , про що 07.03.2015 року складено відповідний актовий запис №46, та підтверджується копією свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_2 .

Як вбачається із наявних у справі копій свідоцтв про народження, ОСОБА_4 від попереднього шлюбу має двох повнолітніх дітей – ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , та ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , батьком яких у їх свідоцтвах про народження записаний ОСОБА_7 .

Із долученої представником відповідача довідки про доходи вбачається, що ОСОБА_2 працевлаштований у ТОВ «МДМ Комплек», займає посаду оператора клейового устаткування. Загальна сума його доходу, за період з травня 2025 року по жовтень 2025 року склав 118819,05 грн. без вирахування податків та зборів.

Кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу (ч. 1 ст. 16 ЦК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно ч. 3 ст. 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно з вимогами п. п. 1, 2, 3 ч. 1 ст. 264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує, чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи; які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин.

Частиною 1 ст. 2 ЦПК України передбачено, що завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Правовідносини щодо утримання батьками повнолітніх дочки, сина регулюються главою 16 Сімейного кодексу України, яка, зокрема, передбачає обов`язок батьків утримувати повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчання і у зв`язку з цим потребують матеріальної допомоги, у спосіб сплати аліментів (ст. ст. 199-201 СК України). При визначенні розміру аліментів мають бути враховані вартість навчання, вартість підручників, проїзду до навчального закладу, проживання за місцем його знаходження. Норми цієї глави не встановлюють самостійного, окремого від обов`язку сплати аліментів, обов`язку батьків брати участь у додаткових витратах на дочку, сина, що викликані особливими обставинами.

Частиною 1 статті 200 СК України передбачено, що суд визначає розмір аліментів на повнолітніх дочку, сина у твердій грошовій сумі і (або) у частці від заробітку (доходу) платника аліментів з урахуванням обставин, зазначених у ст. 182 СК України. При визначенні розміру аліментів з одного з батьків суд бере до уваги можливість надання утримання другим з батьків, своїми дружиною, чоловіком та повнолітніми дочкою, сином.

Статтею 182 СК України встановлено, що при визначенні розміру аліментів суд враховує: 1) стан здоров`я та матеріальне становище дитини; 2) стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; 3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; 3-1) наявність рухомого та нерухомого майна, грошових коштів; 3-2) доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; 4) інші обставини, що мають істотне значення.

Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини.

У постанові від 29.01.2018 у справі N 622/373/16-ц Верховний Суд роз`яснив, що, на відміну від правовідносин щодо участі батьків у додаткових витратах на дитину (стаття 185 СК України), правовідносини щодо обов`язку батьків утримувати повнолітніх дочку, сина на період навчання регулюються главою 16 СК України, яка, зокрема, передбачає обов`язок батьків утримувати повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчання і у зв`язку з цим потребують матеріальної допомоги, у спосіб сплати аліментів (ст. ст. 199-201 СК України). При визначенні розміру аліментів мають бути враховані вартість навчання, вартість підручників, проїзду до навчального закладу, проживання за місцем його знаходження. Норми цієї глави не встановлюють самостійного, окремого від обов`язку сплати аліментів, обов`язку батьків брати участь у додаткових витратах на дочку, сина, що викликані особливими обставинами.

У п. 20 постанови Пленуму Верховного Суду України N 3 від 15.05.2006 "Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів" роз`яснено, що обов`язок батьків утримувати повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчатися після досягнення повноліття (незалежно від форми навчання), виникає за обов`язкової сукупності таких юридичних фактів: досягнення дочкою, сином віку, який перевищує 18, але є меншим 23 років; продовження ними навчання; потреба в зв`язку з цим у матеріальній допомозі; наявність у батьків можливості надавати таку допомогу.

У п. 17 постанови Пленуму Верховного Суду України N 3 від 15.05.2006 "Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів" роз`яснено, що вирішуючи питання щодо розміру аліментів, суд повинен ураховувати: стан здоров`я, матеріальне становище дитини і платника аліментів; наявність в останнього інших неповнолітніх дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, повнолітніх дочки, сина; інші обставини, що мають істотне значення.

У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 06 серпня 2018 року у справі N 748/2340/17 зроблено висновок по застосуванню статті 199 СК України, який полягає в тому, що обов`язок батьків утримувати повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчатися після досягнення повноліття (незалежно від форми навчання), виникає за обов`язкової сукупності таких юридичних фактів: походження дитини від батьків або наявність між ними іншого юридично значущого зв`язку (усиновлення); досягнення дочкою, сином віку, який перевищує 18, але є меншим 23 років; продовження ними навчання; потреба у зв`язку з цим у матеріальній допомозі; наявність у батьків можливості надавати таку допомогу (батьки самі мають бути працездатними та мати такий заробіток, який дозволив би їм утримувати себе та свою повнолітню дитину).

У постанові від 16 лютого 2022 року у справі N 381/2423/20 (провадження N 61-17937св21) Верховний Суд сформував правовий висновок, що стягнення аліментів на дитину, яка продовжує навчання, є одним із способів захисту інтересів дитини, забезпечення одержання нею коштів, потрібних для її життєдіяльності, оскільки на період навчання вона не має самостійного заробітку та потребує матеріальної допомоги з боку батьків, які зобов`язані утримувати своїх повнолітніх дітей, які продовжують навчатися, до досягнення ними двадцяти трьох років. На відміну від правовідносин щодо участі батьків у додаткових витратах на дитину (стаття 185 СК України), правовідносини щодо обов`язку батьків утримувати повнолітніх дочку, сина на період навчання регулюються главою 16 СК України, яка зокрема, передбачає обов`язок батьків утримувати повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчання і у зв`язку з цим потребують матеріальної допомоги, у спосіб сплати аліментів (статті 199, 200, 201 цього Кодексу). Обов`язок батьків утримувати повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчатися після досягнення повноліття, існує незалежно від форми навчання. При визначенні розміру аліментів потрібно враховувати вартість навчання, підручників, проїзду до навчального закладу, проживання за місцем його знаходження. Приписи цієї глави не встановлюють самостійного, окремого від аліментних зобов`язань, обов`язку батьків брати участь у додаткових витратах на дочку, сина, що викликані особливими обставинами.

Відповідно до вищевказаних правових норм, виявлення бажання на отримання матеріальної допомоги у зв`язку з продовженням навчанням є правом повнолітньої дочки (сина) або одного з батьків, з якими вона (він) проживають, яке нерозривно пов`язано з обов`язковою умовою можливості відповідача надавати таку допомогу і така умова оцінюється судом у сукупності з іншими обставинами, що мають істотне значення для вирішення спору.

Обов`язок батьків утримувати повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчатися після досягнення повноліття (незалежно від форми навчання), виникає за обов`язкової сукупності таких юридичних фактів: досягнення дочкою, сином віку, який перевищує 18, але є меншим 23 років; продовження ними навчання; потреба у зв`язку з цим у матеріальній допомозі; наявність у батьків можливості надавати таку допомогу.

При встановленні потреби в утриманні повнолітньої дитини суд повинен враховувати всі джерела, що утворюють її дохід, обов`язок обох батьків із надання відповідної матеріальної допомоги та спроможність останніх її надавати.

Отже, при розгляді справ даної категорії позивач повинен довести продовження навчання, потреби в матеріальній допомозі та її розмір, а відповідач - неможливість надання такої допомоги або можливість надання у меншому розмірі, ніж вимагає позивач.

Отже, судом в даній справі встановлено, що фінансовий стан позивачки не дозволяє їй самостійно забезпечити всі матеріальні потреби сина. Більш того, повнолітній син сторін є студентом денної форми навчання, що унеможливлює його працевлаштування і отримання самостійного доходу, відтак, продовжуючи навчання, він потребує утримання батьків.

Доводи адвоката Чеховської Д.Р. про працевлаштування та отримання самостійного доходу ОСОБА_3 суд вважає голослівними, адже такі не підтверджені жодним доказам.

При цьому наявна у матеріалах справи довідка №99/1341 від 29 серпня 2025 року, свідчить про те, що ОСОБА_3 є студентом денної форми навчання, що дає підстави прийти до висновку про неможливість його працевлаштування і отримання самостійного доходу.

Добровільне та періодичне перерахування відповідачем на рахунок дитини певних сум грошових коштів, не звільняє останнього від обов`язку, а позивачку від права на стягнення аліментів, в порядку, визначеному Сімейним Кодексом України, зокрема статтею 199 цього Кодексу.

Посилання сторони відповідача про наявність на утриманні у ОСОБА_2 двох інших дітей як на визначальну обставину того, чи має можливість батько надавати матеріальну допомогу на утримання повнолітньої сина у заявленому позивачем розмірі, не приймаються судом до уваги при визначенні їх розміру, оскільки останній не є батьком ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , та ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , а лише перебуває у зареєстрованому шлюбі з їх матір`ю.

При цьому, обов`язок утримання ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , та ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , чинним законодавством покладено на їх батьків, якими згідно зі свідоцтвами про їх народження є ОСОБА_4 та ОСОБА_7 ..

Поряд з цим встановлено, що ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , та ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_4 є повнолітніми особами, матеріали справи не містять ані посилань ані доказів того, що останні є непрацездатними, потребують матеріальної допомоги, тощо. Відтак суд вважає недоведеними обставини, передбачені п.3 ч.1 ст.182 Сімейного кодексу України, щодо перебування на утриманні відповідача інших дітей.

Згідно положень ст.ст.12, 13 ЦПК України, учасники справи, мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом; суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно ст.76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються письмовими, речовими і електронними доказами, висновками експертів, показаннями свідків.

Згідно до ч.1, 5, 6 ст.81 ЦПК України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

У ч.ч.1-4, 8 ст.83 ЦПК України визначено, що сторони та інші учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду. Позивач повинний подати докази разом з поданням позовної заяви. Відповідач, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, повинні подати суду докази разом з поданням відзиву або письмових пояснень третьої особи.

Якщо доказ не може бути поданий у встановлений законом строк з об`єктивних причин, учасник справи повинен про це письмово повідомити суд та зазначити: доказ, який не може бути подано; причини, з яких доказ не може бути подано у зазначений строк; докази, які підтверджують, що особа здійснила всі залежні від неї дії, спрямовані на отримання вказаного доказу. Докази, не подані у встановлений законом або судом строк, до розгляду судом не приймаються, крім випадку, коли особа, яка їх подає, обґрунтувала неможливість їх подання у вказаний строк з причин, що не залежали від неї.

Згідно із ст.89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Враховуючи вищевикладене, оскільки відповідач є працездатною особою, законом встановлено його обов`язок надавати матеріальну допомогу сину, який продовжує навчання, у зв`язку з чим потребує матеріальної допомоги батька, тому позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на повнолітню дитину, яка продовжує навчання, підлягають задоволенню.

Такий розмір утримання відповідає визначеним статтею 3 ЦК України загальним засадам цивільного законодавства, якими, зокрема є справедливість, добросовісність та розумність.

Відповідно до вимог ст. 430 ЦПК України рішення в частині стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць слід допустити до негайного виконання.

З відповідача згідно з ст. 141 ЦПК України необхідно стягнути судовий збір на користь держави.

Керуючись, ст. 180-184, 199-200 СК України, ст. 12, 81, 141, 264-268, 280-284, 354, 430 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на повнолітнього сина, який продовжує навчання,- задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання повнолітнього сина – ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі 1/4 частки від усіх видів заробітку (доходів), але не менше 50% прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку, щомісячно, починаючи з 26.09.2025 року і до закінчення навчання, але не довше ніж до досягнення ОСОБА_3 23 років

Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави судовий збір в розмірі 1211 (одна тисяча двісті одинадцять) гривень 20 копійок.

Рішення в частині стягнення аліментів в межах суми платежу за один місяць підлягає негайному виконанню.

Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку до Київського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня проголошення рішення.

Учасники справи можуть отримати інформацію щодо даної справи в мережі Інтернет за веб-адресою сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України - https://court.gov.ua/sud1013/ та в Єдиному державному реєстрі судових рішень за посиланням - http://reyestr.court.gov.ua.

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , РНОКПП НОМЕР_3 , зареєстроване місце проживання за адресою: АДРЕСА_2 .

Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , РНОКПП НОМЕР_4 , зареєстроване місце проживання за адресою: АДРЕСА_3 .

Повний текст рішення виготовлено 20 березня 2026 року.

Суддя: Л.В. Мерзлий