Рішення від 22 лютого 2026 р. у справі №367/10468/25 — Ірпінський міський суд Київської області

Справа № 367/10468/25

Провадження №2/367/3379/2026

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

Іменем України

23 лютого 2026 року Ірпінський міський суд Київської області в складі

головуючого судді Кухленка Д.С.

за участю секретаря Шаповала О.О.,

розглянувши заочно у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду цивільну справу за позовом ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «БІЗНЕС ПОЗИКА» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-

в с т а н о в и в:

Позивач звернувся в суд з вищевказаним позовом, який мотивує тим, що 27.08.2021 року між ТОВ «БІЗНЕС ПОЗИКА» та ОСОБА_1 укладено Договір №384650-КС-001 про надання кредиту, шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному законом. 27.08.2021 року направлено ОСОБА_1 пропозицію укласти Договір №384650-КС-001 про надання кредиту. В той же день ОСОБА_1 прийняв пропозицію щодо укладання зазначеного договору. Таким чином, 27.02.2021 року між ТОВ «БІЗНЕС ПОЗИКА» та ОСОБА_1 укладено Договір №38650-КС-001 про надання кредиту, підписаний одноразовим ідентифікатором G-3589. ТОВ «БІЗНЕС ПОЗИКА» свої зобов`язання за Договором кредиту виконало, та надало Позичальнику грошові кошти в розмірі 10 000,00 грн. шляхом перерахунку на банківську картку Позичальника № НОМЕР_1 . Однак на час подання позовної заяви Боржник свої зобов`язання за Кредитним договором №38560-КС-001 про надання кредиту належним чином не виконав. За Кредитним договором № 38560-КС-006 про надання кредиту станом на 08.08.2025 у Відповідача утворилася заборгованість у розмірі 29 713, 13 грн, що складається з: суми прострочених платежів по тілу кредиту – 10 000,00 грн.; суми прострочених платежів по процентах – 18 213, 13 грн.; суми прострочених платежів за комісією – 1 500, 00 грн. грн. Щодо дійсності укладеного договору в електронній формі та підписання його позичальником, позивач надає наступні висновки. Кредитний договір підписаний Боржником за допомогою одноразового пароля-ідентифікатора, тобто належним та допустимими доказами підтверджено укладання між сторонами спірного правочину. Без отримання листа на адресу електронної пошти та/або смс повідомлення, без здійснення входу на сайт товариства за допомогою логіна особистого кабінету і пароля особистого кабінету кредитний договір між Заявником/Кредитором та Боржником/Позичальником не був би укладений. Отже сторони досягли згоди щодо усіх істотних умов правочину. На підставі вищевикладеного позивач просив суд повністю задовольнити позовні вимоги та стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «БІЗНЕС ПОЗИКА» заборгованість за Договором № 384650-КС-006 про надання кредиту від 27.08.2021, що становить – 29 713, 13 грн., а також судовий збір в розмірі 2 422,40 грн.

Ухвалою судді Ірпінського міського суду Київської області Кухленка Д.С. від 11.09.2025 відкрито провадження по вказаній цивільній справі. Розгляд справи призначено в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

Верховний Суд у постанові від 18.03.2021 у справі № 911/3142/19 дійшов висновку про те, що направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, а, у даному випадку, суду. Близькі за змістом висновку містяться у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25.04.2018 у справі №800/547/17, постановах Верховного Суду від 27.11.2019 у справі № 913/879/17, від 21.05.2020 у справі № 10/249-10/19, від 15.06.2020 у справі № 24/260-23/52-б.

У позовній заяві ТОВ «БІЗНЕС ПОЗИКА» зазначено, що просять розгляд справи здійснювати у порядку спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) сторін, розгляд справи здійснювати без участі представника позивача, не проти ухвалення заочного рішення суду. Копія ухвали про відкриття провадження у справі отримано позивачем та його представником, шляхом доставки до їх електронних кабінетів.

Позивач до суду додаткових заяв, пояснень не подавав, відповідач правом подання відзиву на позовну заяву не скористався.

Відповідно до частини восьмої статті 178 ЦПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Частиною восьмою статті 279 ЦПК України передбачено, що при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх усні пояснення та показання свідків. Судові дебати не проводяться.

Суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін (частина п`ята статті 279 ЦПК України).

Зважаючи на відсутність заперечень позивача проти заочного розгляду справи є підстави для проведення заочного розгляду справи на підставі наявних у справі даних та доказів, що відповідає положенням статей 223, 280 - 282 ЦПК України.

У разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється (частина друга статті 247 ЦПК України).

За частиною четвертою статті 268 ЦПК України, у разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, суд підписує рішення без його проголошення. Датою ухвалення рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено - повне чи скорочене). Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення (частина п`ята статті 268 ЦПК України).

Відповідно до візуальної форми послідовності дій Клієнта 27.08.2021 ОСОБА_1 в інформаційно-телекомунікаційній системі (далі - ІТС) ТОВ «БІЗПОЗИКА» на сайті www.my.tpozyka.com використовуючи номер телефону ідентифікувався в ІТС, зайшов в особистий кабінет; надав інформацію для формування Товариством належної пропозиції клієнту (анкета клієнта), де зазначив суму бажаного кредиту 10 000 грн.

ТОВ «БІЗПОЗИКА» здійснило перевірку теперішнього статусу клієнта; надало клієнту в особистому кабінеті паспорт споживчого кредиту для ознайомлення та підпису. ОСОБА_1 ознайомився і підписав одноразовим ідентифікатором G-3589 паспорт споживчого кредиту та Інформаційне повідомлення про отримання згоди від третіх осіб на передачу та обробку їх персональних даних. ТОВ «БІЗПОЗИКА» направило (розмістило) клієнту в ІТС індивідуальну оферту (з відповідними активними посиланнями), яка містить істотні умови Договору. Клієнт ОСОБА_1 ознайомився та прийняв пропозицію (оферту), акцептування умов оферти, здійснювалося шляхом підписання договору одноразовим ідентифікатором G-3589.

27.08.2021 між ТОВ «БІЗНЕС ПОЗИКА» та ОСОБА_1 укладено Договір №384650-КС-001 про надання кредиту, шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 Законом України «Про електронну комерцію».

27.08.2021 ОСОБА_1 прийняв (акцепт) пропозицію (оферту) щодо укладення Договору №384650-КС-001 про надання кредиту, на умовах визначених офертою. Згідно з підпунктом 4.4.4. Правил Позичальник підтверджує, що вказаний ним (з метою отримання кредиту) поточний (картковий) рахунок належать саме йому і треті особи не мають до нього доступу.

Строк, на який надається кредит: 24 тижня за стандартною процентною ставкою за кредитом: в день – 1, 07766643 фіксована; фіксована процентна ставка є незмінною протягом усього строку (терміну) Договору; встановлений Договором розмір фіксованої процентної ставки не може бути збільшено Кредитодавцем в односторонньому порядку (підпункти 2.3, 2.4. Договору).

Комісія за надання кредиту становить 1 500, 00 грн, нараховується одноразово при видачі кредиту в дату видачі кредиту. Розмір Комісії, встановлений цим пунктом Договору, залишається незмінним протягом усього строку (терміну) Договору. Встановлений Договором розмір комісії не може бути збільшено Кредитодавцем в односторонньому порядку. Супровідні послуги відсутні, тарифи незмінні впродовж дії Договору, зміна будь-яких умов здійснюється шляхом укладання додаткового договору до договору. Строк дії договору до 11.02.2022. Орієнтовна загальна вартість кредиту становить 24 960, 00 грн; орієнтовна реальна річна процентна ставка 7 257, 47 грн процентів. Дата видачі кредиту 27.08.2021 (пункти 2.5, 2.7-2.10 Договору).

Відповідно до пункту 3.1. Договору кредитодавець зобов`язаний протягом 3 робочих днів з дня укладення Договору надати Позичальнику Кредит в сумі вказаній в пункті 2.1. Договору, шляхом безготівкового переказу коштів (однією або кількома транзакціями) на поточний (картковий) рахунок Позичальника, який відповідає банківській платіжній картці, що наведена в розділі 8 Договору.

У розділі 8 Договору у даних щодо Позичальника зазначено: ОСОБА_1 , номер електронного платіжного засобу: НОМЕР_2 .

У Анкеті клієнта ОСОБА_1 зазначив мномер банківської картки для перерахунку коштів НОМЕР_1 .

Згідно з «Розрахунком заборгованості за кредитом у гривні» станом на 08.08.2025 заборгованість ОСОБА_1 становить 29 713, 13 грн, з них: заборгованість за кредитом 10 000 грн, заборгованість за відсотками 18 213, 13 грн, заборгованість по комісії 1 500, 00 грн.

Між сторонами виник спір щодо належного виконання відповідачем взятих на себе кредитних зобов`язань.

Відповідно до частини першої статті 509 Цивільного кодексу України (далі – ЦК України) зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Частиною першою статті 626 ЦК України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно зі статтями 627, 628 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

При цьому згідно з частинами першою та другою статті 639 ЦК України договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом. Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагається.

Абзац другий частини другої статті 639 ЦК України передбачає, що договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін вважається укладеним в письмовій формі.

Закон України «Про електронну комерцію» визначає організаційно-правові засади діяльності у сфері електронної комерції в Україні, встановлює порядок вчинення електронних правочинів із застосуванням інформаційно-телекомунікаційних систем та визначає права і обов`язки учасників відносин у сфері електронної комерції.

У статті 3 вказаного Закону зазначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті ( частина третя статті 11 Закону України «Про електронну комерцію»).

Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього (частин четверта та п`ята статті 11 Закону України «Про електронну комерцію».

Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 вказаного Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею вказаного Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею. У разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору (частина шоста та восьма статті 11 Закону України «Про електронну комерцію»).

Моментом підписання електронної правової угоди є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронні документа та електронний документообіг» та «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги, за умови використання коштів електронного цифрового підпису всіма сторонами електронної правової угоди; електронний підпис одноразовим ідентифікатором, визначеними цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) при письмовій згоді сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів (частина перша статті 12 Закону України «Про електронну комерцію»).

Верховний Суд у постанові від 09.09.2020 у справі № 732/670/19 дійшов висновку про те, що будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного або Господарського кодексів України може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (статті 205, 207 ЦК України).

Укладення електронного договору повинно відбуватися шляхом підписання його електронним підписом.

Зобов`язання повинні виконуватись належним чином відповідно до умов договору, актів цивільного законодавства (статті 526 ЦК України). Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (частина перша статті 612 ЦК України).

Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання), а у разі порушення зобов`язання, настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки (статті 610, 611 ЦК України).

Згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишалася, та сплати процентів, належних за договором.

Згідно зі статтею 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. Кредитний договір укладається у письмовій формі, відповідно до статті 1055 ЦК України.

10.06.2017 року набув чинності Закон України «Про споживче кредитування», у зв`язку із чим у Законі України «Про захист прав споживачів» текст статті 11 викладено в такій редакції: «Цей Закон застосовується до відносин споживчого кредитування у частині, що не суперечить Закону України «Про споживче кредитування». Положення частин першої, другої, п`ятої статті 18 Закону України «Про захист прав споживачів» з набуттям чинності Закону України «Про споживче кредитування» залишилися незмінними.

Відповідно до пункту 4 частини першої статті 1 Закону України «Про споживче кредитування», загальні витрати за споживчим кредитом - витрати споживача, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов`язкові платежі за додаткові та супутні послуги кредитодавця та кредитного посередника (за наявності), для отримання, обслуговування і повернення кредиту.

Згідно з частиною другою статті 8 Закону України «Про споживче кредитування» до загальних витрат за споживчим кредитом включаються, зокрема, комісії кредитодавця, пов`язані з наданням, обслуговуванням і поверненням кредиту, у тому числі комісії за обслуговування кредитної заборгованості, розрахунково-касове обслуговування, юридичне оформлення тощо. Отже, Закон України «Про споживче кредитування» передбачає право банку встановлювати у кредитному договорі комісію за надання та обслуговування кредиту.

Комісія за обслуговування кредитної заборгованості може включати плату за надання інформації про стан кредиту, яку споживач вимагає частіше одного разу на місяць. Умова договору про споживчий кредит, укладеного після набуття чинності Закон України «Про споживче кредитування» щодо оплатності інформації про стан кредитної заборгованості, яку споживач вимагає один раз на місяць, є нікчемною відповідно до частин першої та другої статті 11, частини п`ятої статті 12 Закону України «Про споживче кредитування».

Зазначене узгоджується з висновками викладеними у постанові Великої Палати Верховного Суду від 13.07.2022 у справі № 496/3134/19.

Виходячи з аналізу вимог пункту 4 частини першої статті 1, частини 2 статті восьмої, частини першої статті 1, статті 47 Закону України «Про банки та банківську діяльність», роз`яснень Великої Палати Верховного Суду щодо застосування статті 11 Закону України «Про споживче кредитування», які викладені у постанові від 13.07.2022 у справі № 496/3134/19 така форма витрат, як комісія за надання кредиту існує на законодавчому рівні, визначається кожним банком (фінансовою установою) індивідуально та затверджується внутрішніми актами.

Отже, спеціальним законодавством України прямо визначені легальні можливості позивача як включати до тексту кредитних договорів із споживачами умови щодо нарахування комісії, так і в подальшому нараховувати її, а також витребувати суму несплаченої вищевказаної комісії від відповідача (в т. ч. і в судовому порядку).

Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених ЦПК України (частини перша – третя статті 12 ЦПК України»).

Суд розглядає справи на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках (стаття 13 ЦПК України).

Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (статті 76 ЦПК України).

Згідно зі статтею 89 ЦПК України виключне право оцінки доказів належить суду, який має оцінювати докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Суд тільки оцінює надані сторонам матеріали, але сам жодних фактичних матеріалів і доказів не збирає ( стаття 13 ЦПК України»). Тобто саме на позивача покладено процесуальний обов`язок довести заявлені позовні вимоги.

Враховуючи, що фактично отримані та використані кошти відповідно до умов кредитного договору від 27.08.2021 № 384650-КС-001 у добровільному порядку ОСОБА_1 не повернув, тобто порушив умови укладеного між ним та позивачем договору, розмір заборгованості не спростував, своїм правом на подання відзиву не скористався, а позивач належними доказами підтвердив, що відповідач ОСОБА_1 взяв на себе зобов`язання за договором від 27.08.2021 № 384650-КС-001, отримав кошти, користувався ними, про що свідчить виписка з банківського рахунку, нарахування здійснено відповідно до умов, на які погодився відповідач, однак відповідні зобов`язання не виконав, тому суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими, підтвердженими належними та допустимими доказами, а отже підлягають задоволенню судом в повному обсязі.

Судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу (частини перша, друга статті 133 ЦПК України).

Розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву (частина восьма статті 141 ЦПК України).

Згідно із частиною першою статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Відповідно до пункту 1 частини другої статті 141 ЦПК України, судові витрати, пов`язані з розглядом справи покладаються у разі задоволення позову на відповідача.

ТОВ «БІЗНЕС ПОЗИКА» за подання позову до ОСОБА_1 сплачено судовий збір у розмірі 2 422,40 грн, що підтверджується платіжною інструкцією від 02.09.2025 №12633. Таким чином, із відповідача на користь позивача необхідно стягнути судовий збір у розмірі 2 422,40 грн.

На підставі статтею 525, 526, 610, 611, 612, 1046 ЦК України, статтею 4, 12, 81, 263-268 ЦПК України, суд, -

у х в а л и в :

позов Товариства з обмеженою відповідальністю «БІЗНЕС ПОЗИКА» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , зареєстроване місце проживання за адресою: АДРЕСА_1 ) на користь Товариства обмеженою відповідальністю «БІЗНЕС ПОЗИКА» (ЄДРПОУ 41084239, місце знаходження: місто Київ, бульвар Лесі Українки, будинок 26, офіс 411) заборгованість за Договором № 384650-КС-001 про надання кредиту від 27.08.2021 у розмірі 29 713, 13 (двадцять дев`ять тисяч сімсот тринадцять) гривень 13 (тринадцять) копійок, понесені судові витрати з оплати судового збору розмірі 2422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) гривні 40 (сорок) копійок.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заява про перегляд заочного рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду до Київського апеляційного суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасники справи можуть отримати інформацію щодо даної справи в мережі Інтернет за веб-адресою сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України - https://court.gov.ua/sud1013/ та в Єдиному державному реєстрі судових рішень за посиланням - http://reyestr.court.gov.ua.

Відомості про учасників справи згідно п. 4 ч. 5 ст.265 ЦПК України:

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «БІЗНЕС ПОЗИКА», ідентифікаційний код 41084239, адреса місце знаходження: місто Київ, бульвар Лесі Українки, будинок 26, офіс 411;

Відповідач: ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , зареєстроване місце проживання за адресою: АДРЕСА_1 .

Суддя: Д.С. Кухленко