Вирок від 18 березня 2026 р. у справі №366/2168/23 — Вишгородський районний суд Київської області

19.03.2026 Справа № 366/2168/23

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 березня 2026 року Колегія суддів Вишгородського районного суду Київської області в складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,

за участю секретаря ОСОБА_4 ,

прокурора ОСОБА_5 ,

захисників ОСОБА_6 , ОСОБА_7 ,

обвинувачених ОСОБА_8 , ОСОБА_9

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Вишгород кримінальне провадження № 42022110000000083, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 22 квітня 2022 року відносно:

ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Красилівка Іванківського району Київської області, громадянина України, із середньо-спеціальною освітою, одруженого, маючого на утриманні трьох малолітніх дітей, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , мешкаючого за адресою: АДРЕСА_2 раніше не судимого

обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 111 КК України,

ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця смт. Іванків Іванківського району Київської області, громадянина України, із середньо-спеціальною освітою, одруженого, маючого на утриманні чотирьох малолітніх дітей, зареєстрованого та проживаючого: АДРЕСА_2 раніше не судимого

обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 111 КК України,

ВСТАНОВИЛА:

Відповідно до обвинувального акту ОСОБА_8 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 111 КК України, за таких обставин.

Згідно з наказом Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Київській області (далі - ГУ ДСНС у Київській області) № 55 від 12.06.2013 ОСОБА_8 призначено на посаду пожежного рятувальника 41 Державної пожежно-рятувальної частини (смт. Іванків Іванківського району) 10 Державного пожежно-рятувального загону Головного управління ДСНС у Київській області (м. Вишгород). Згідно зі ст. 17 Конституції України захист суверенітету і територіальної цілісності України, забезпечення її економічної та інформаційної безпеки с найважливішими функціями держави, справою всього Українського народу.

ОСОБА_8 вперше приймаючись на службу цивільного захисту зобов`язався завжди залишатися відданим Українському народові, неухильно дотримуватися її Конституції та законів України, бути чесним, сумлінним і дисциплінованим; виконувати свій службовий обов`язок, вимоги статутів наказів, постійно вдосконалювати професійну майстерність та всіляко сприяти зміцненню авторитету служби цивільного захисту; захищати життя та здоров`я громадян, національне багатство України, її довкілля від надзвичайних ситуацій. Водночас, ОСОБА_8 в умовах, коли Український народ героїчно протистоїть російському агресору, у порушення вимог ст. 1, 2, 17 Конституції України, зрадив Українській Державі та всьому Українському народові, вчинивши злочин проти основ національної безпеки України за наступних обставин. Так, 24.08.1991 Верховною Радою Української Радянської Соціалістичної Республіки схвалено «Акт проголошення незалежності України», яким урочисто проголошено незалежність України та створення самостійної української держави - України. У преамбулі Декларації про державний суверенітет України від 16.07.1990 вказано, що Верховна Рада Української Радянської Соціалістичної Республіки проголошує державний суверенітет України як верховенство, самостійність, повноту і неподільність влади Республіки в межах її території та незалежність і рівноправність у зовнішніх зносинах. Відповідно до розділу V Декларації, територія України в існуючих кордонах є недоторканною і не може бути змінена та використана без її згоди. Положеннями статей 1 та 2 Основного Закону України - Конституції України визначено, що Україна є суверенною і незалежною, демократичною, соціальною, правовою, унітарною державою, суверенітет України поширюється на всю її територію, яка в межах існуючого кордону є цілісною недоторканною. Відповідно до ч. 1 ст. 17, ч. 1 ст. 65 Конституції України захист незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України є справою всього Українського народу та обов`язком громадян України, а на території України забороняється створення і функціонування будь-яких збройних формувань, не передбачених законом. Статтями 132, 133 Конституції України визначено, що територіальний устрій України ґрунтується на засадах єдності та цілісності державної території, поєднання централізації і децентралізації у здійсненні державної влади. збалансованості і соціально-економічного розвитку регіонів, з урахуванням їх історичних, економічних, екологічних, географічних і демографічних особливостей, етнічних і культурних традицій. До системи адміністративно-територіального устрою України входить АР Крим, області, зокрема, Запорізька область, а також райони, міста, райони у містах, селища і села. Згідно з вимогами ст.ст. 72, 73 Конституції України питання про зміну території України вирішуються виключно всеукраїнським референдумом, який призначається Верховною Радою України або Президентом України відповідно до їхніх повноважень, встановлених Конституцією, та проголошується за народною ініціативою на вимогу не менш як трьох мільйонів громадян України, які мають право голосу, за умови, що підписи щодо призначення референдуму зібрано не менш як у двох третинах областей і не менш як по сто тисяч підписів у кожній області. Всупереч нормам міжнародного гуманітарного права президент Російської Федерації (далі - РФ) ОСОБА_10 , а також інші невстановлені на цей час досудовим розслідуванням представники влади РФ, діючи всупереч вимогам п.п. 1,2 Меморандуму про гарантії безпеки у зв`язку з приєднанням України до Договору про нерозповсюдження ядерної зброї від 05.12.1994, принципам Заключного акту Наради з безпеки та співробітництва в Європі від 01.08.1975 та вимогам ч. 4 ст. 2 Статуту ООН і Декларацій Генеральної Асамблеї Організації Об`єднаних Націй від 09.12.1981 № 36/103, від 16.12.1970 № 2734 (XXV) від 21.12.1965 № 2131 (ХХ), від 14.12.1974 № 3314 (XXIX), спланували, підготували і розв`язали агресивну війну та воєнний конфлікт проти України, а саме віддали наказ на вторгнення підрозділів збройних сил РФ на територію України. Так, 24.02.2022, на виконання вищевказаного наказу, військовослужбовці збройних сил РФ, шляхом збройної агресії, з погрозою застосування зброї та її фактичним застосуванням, незаконно вторглись на територію Україну через державні кордони України в Автономній республіці Крим, Донецькій, Луганській, Харківській, Херсонській, Миколаївській, Сумській, Чернігівській, інших областях та здійснили збройний напад на державні органи, органи місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації, військові частини, інші об`єкти, які мають важливе народногосподарське чи оборонне значення, та здійснили часткову окупацію території України, чим вчинили дії з метою зміни меж території та державного кордону України на порушення порядку, встановленого Конституцією України, що продовжується теперішній час та призводить до загибелі значної кількості людей та інших тяжких наслідків. по Згідно з указом Президента України Володимира Зеленського № 64/2022 від 24.02.2022, у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» введено воєнний стан на всій території України, який в подальшому неодноразово продовжено, востаннє до 19.02.2023. Згідно з вимогами ст. 1 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» воєнний стан - це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню, військовим адміністраціям та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози, відсічі збройної агресії та забезпечення національної безпеки, усунення загрози небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень. Встановлено, що у період часу з 25.02.2022 по 30.03.2022, у зв`язку із збройною агресією російської федерації, територія смт. Іванків Вишгородського району Київської області знаходилась під окупацією, тобто фактично перебувала під владою збройних сил російської федерації. Для запровадження та утримання у незаконний спосіб місцевих мешканців смт. Іванків Вишгородського району Київської області, військовослужбовці Російської Федерації, з метою повного контролю над захопленою територією, використовуючи силу та вогнепальну зброю на в`їздах та виїздах з території вказаного села обладнали ворожі бойові озброєні блокпости, а також ввели спеціальний режим переміщення місцевого населення окупованою територією. З метою встановлення і зміцнення окупаційної влади та недопущення контролю української влади на територіях населених пунктів Київської області, які на той час контролювалися російськими військами, представниками РФ з числа своїх громадян та місцевого населення Київської області були сформовані підрозділи силового блоку, які нібито виконували функції правоохоронних органів, тим самим вчиняли діяння на шкоду суверенітетові, територіальній цілісності та недоторканності, обороноздатності, державній, економічній чи інформаційній безпеці України. У свою чергу, ОСОБА_8 , будучи громадянином України, перебуваючи на посаді пожежного-рятувальника 41 Державної пожежно-рятувальної частини (смт. Іванків Іванківського району) 10 Державного пожежно-рятувального загону Головного управління ДСНС у Київській області (м. Вишгород), маючи достатній рівень освіти, спеціальних знань і життєвого досвіду для розуміння факту захоплення та подальшого утримання РФ території селища міського типу Іванків Вишгородського району Київської області, інших населених пунктів Київської області, усвідомлення проведення активної підривної діяльності проти України представниками спецслужб, силових та інших органів державної влади РФ, бажаючи допомогти окупаційній адміністрації РФ та зробити свій особистий внесок для утворення та функціонування на території смт. Іванків Вишгородського району Київської області системи органів державної влади РФ, у тому числі правоохоронної, з метою становлення і зміцнення окупаційної влади та недопущення контролю української влади, в порушення вимог ст. 65 Конституції України, якою передбачено обов`язок громадян України щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, орієнтовно 18.03.2023, (більш точного часу в ході проведення досудового розслідування встановити не виявилось за можливе), використовуючи теоретичні знання і практичні навики, отримані в Україні, перейшов на бік ворога, надавши добровільну згоду на співпрацю з окупаційною владою РФ погодився зайняти посаду заступника начальника пожежної частити, яка повинна була дислокуватись на базі 41 Державної пожежно-рятувальної частини (смт. Іванків Іванківського району) 10 Державного пожежно-рятувального загону Головного управління ДСНС у Київській області, за адресою: Київська область, Вишгородський район, смт Іванків, вул. Михайлівська, 3. З цією метою у період часу з 23.03.2022 по 25.03.2022 ОСОБА_8 спільно з ОСОБА_9 під час заборони жителям селища міського типу Іванків військовими РФ пересуватись транспортними засобами, вільно їздили по селищу на транспортних засобах із позначкою «V» спільно із представниками РФ, що свідчить про перехід на бік ворога в умовах воєнного стану. Після вказаних поїздок військовослужбовці Російської Федерації викрадали, позбавили волі та утримували у полоні жителів селища міського типу Іванків, а саме: ОСОБА_11 який перебував у полоні в період 23.03.2022 по 24.03.2022 та ОСОБА_12 який перебував у полоні в період з 26.03.2022 по 28.03.2022, при цьому застосовуючи до останніх нелюдське поводження, кидали останніх до підвалу, катували, застосовували фізичне насильство. В якості оплати за перехід на бік ворога та наданні представникам збройних сил РФ допомоги в проведенні підривної діяльності проти України в період збройного конфлікту в умовах воєнного стану, ОСОБА_8 та ОСОБА_9 у період з 23.03.2022 по 25.03.2022 отримували від їх представників продукти харчування, цигарки та алкоголь, які під час окупації були відсутні у вільному доступі в смт. Іванків, Вишгородського району Київської області. Таким чином, ОСОБА_8 вчинив діяння, умисно вчинене громадянином України на шкоду суверенітетові, територіальній цілісності та недоторканності, обороноздатності, державній, економічній та інформаційній безпеці України: перехід на бік ворога в період збройного конфлікту, в умовах воєнного стану, тобто державну зраду.

Надалі, 22.03.2022, ОСОБА_8 разом із пожежником-рятувальником Вишгородського РУ ГУ ДСНС України в Київській області ОСОБА_9 здійснили підпал 41 ДПРЧ 10 ДПРЗ ГУ ДСНС України у Київській області за адресою: Київська область, Вишгородський район, смт. Іванків, вул. Михайлівська, 3.

Дії обвинуваченого ОСОБА_8 кваліфіковано за ч.2 ст.111 КК України як державна зрада, тобто діяння, умисно вчинене громадянином України на шкоду суверенітетові, територіальній цілісності та недоторканності, обороноздатності, державній, економічній та інформаційній безпеці України: надання іноземній державі допомоги в проведенні підривної діяльності проти України в умовах воєнного стану, тобто державну зраду.

Відповідно до обвинувального акту ОСОБА_9 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 111 КК України, за таких обставин.

Згідно з наказом Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Київській області (далі - ГУ ДСНС у Київській області) № 55 від 12.06.2013 ОСОБА_9 призначено на посаду пожежного рятувальника 41 Державної пожежно-рятувальної частини (смт. Іванків Іванківського району) 10 Державного пожежно-рятувального загону Головного управління ДСНС У Київській області (м. Вишгород). Згідно зі ст. 17 Конституції України захист суверенітету і територіальної цілісності України, забезпечення її економічної та інформаційної безпеки є найважливішими функціями держави, справою всього Українського народу. ОСОБА_9 вперше приймаючись на службу цивільного захисту зобов`язався завжди залишатися відданим Українському народові, неухильно дотримуватися її Конституції та законів України, бути чесним, сумлінним і дисциплінованим; виконувати свій службовий обов`язок, вимоги статутів і наказів, постійно вдосконалювати професійну майстерність та всіляко сприяти зміцненню авторитету служби цивільного захисту; захищати життя та здоров`я громадян, національне багатство України, її довкілля від надзвичайних ситуацій. Водночас, ОСОБА_9 в умовах, коли Український народ героїчно протистоїть російському агресору, у порушення вимог ст. 1, 2, 17 Конституції України, зрадив Українській державі та всьому Українському народові, вчинивши злочин проти основ національної безпеки України за наступних обставин. Так, 24.08.1991 Верховною Радою Української Радянської Соціалістичної Республіки схвалено «Акт проголошення незалежності України», яким урочисто проголошено незалежність України та створення самостійної української держави- України. У преамбулі Декларації про державний суверенітет України від 16.07.1990 вказано, що Верховна Рада Української Радянської Соціалістичної Республіки проголошує державний суверенітет України як верховенство, самостійність, повноту і неподільність влади Республіки в межах її території та незалежність і рівноправність у зовнішніх зносинах. Відповідно до розділу V Декларації, територія України в існуючих кордонах є недоторканною і не може бути змінена та використана без її згоди. Положеннями статей 1 та 2 Основного Закону України - Конституції України визначено, що Україна є суверенною і незалежною, демократичною, соціальною, правовою, унітарною державою, суверенітет України поширюється на всю її територію, яка в межах існуючого кордону є цілісною і недоторканною. Відповідно до ч. 1 ст. 17, ч. 1 ст. 65 Конституції України захист незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України є справою всього Українського народу та обов`язком громадян України, а на території України забороняється створення і функціонування будь-яких збройних формувань, не передбачених законом. Статтями 132, 133 Конституції України визначено, що територіальний устрій України ґрунтується на засадах єдності та цілісності державної території, поєднання централізації і децентралізації у здійсненні державної влади, збалансованості і соціально-економічного розвитку регіонів, з урахуванням їх історичних, економічних, екологічних, географічних і демографічних особливостей, етнічних і культурних традицій. До системи адміністративно-територіального устрою України входить АР Крим, області, зокрема, Запорізька область, а також райони, міста, райони у містах, селища і села. Згідно з вимогами ст.ст. 72, 73 Конституції України питання про зміну території України вирішуються виключно всеукраїнським референдумом, який призначається Верховною Радою України або Президентом України відповідно до їхніх повноважень, встановлених Конституцією, та проголошується за народною ініціативою на вимогу не менш як трьох мільйонів громадян України, які мають право голосу, за умови, що підписи щодо призначення референдуму зібрано не менш як у двох третинах областей і не менш як по сто тисяч підписів у кожній області. Всупереч нормам міжнародного гуманітарного права президент Російської Федерації (далі - РФ) ОСОБА_10 , а також інші невстановлені на цей час досудовим розслідуванням представники влади РФ, діючи всупереч вимогам п.п. 1,2 Меморандуму про гарантії безпеки у зв`язку з приєднанням України до Договору про нерозповсюдження ядерної зброї від 05.12.1994, принципам Заключного акту Наради з безпеки та співробітництва в Європі від 01.08.1975 та вимогам ч. 4 ст. 2 Статуту ООН і Декларацій Генеральної Асамблеї Організації Об`єднаних Націй від 09.12.1981 № 36/103, від 16.12.1970 № 2734 (XXV) від 21.12.1965 № 2131 (ХХ), від 14.12.1974 № 3314 (XXIX), спланували, підготували і розв`язали агресивну війну та воєнний конфлікт проти України, а саме віддали наказ на вторгнення підрозділів збройних сил РФ на територію України. Так, 24.02.2022, на виконання вищевказаного наказу, військовослужбовці збройних сил РФ, шляхом збройної агресії, з погрозою застосування зброї та її фактичним застосуванням, незаконно вторглись на територію Україну через державні кордони України в Автономній республіці Крим, Донецькій, Луганській, Харківській, Херсонській, Миколаївській, Сумській, Чернігівській, інших областях та здійснили збройний напад на державні органи, органи місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації, військові частини, інші об`єкти, які мають важливе народногосподарське чи оборонне значення, та здійснили часткову окупацію території України, чим вчинили дії з метою зміни меж території та державного кордону України на порушення порядку, встановленого Конституцією України, що продовжується по теперішній час та призводить до загибелі значної кількості людей та інших тяжких наслідків. Згідно з указом Президента України Володимира Зеленського № 64/2022 від 24.02.2022, у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» введено воєнний стан на всій території України, який в подальшому неодноразово продовжено, востаннє до 19.02.2023. Згідно з вимогами ст. 1 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» воєнний стан це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню, військовим адміністраціям та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози, відсічі збройної агресії та забезпечення національної безпеки, усунення загрози небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень. Встановлено, що у період часу з 25.02.2022 по 30.03.2022, у зв`язку із збройною агресією Російської Федерації, територія смт. Іванків Вишгородського району Київської області знаходилась під окупацією, тобто фактично перебувала під владою збройних сил Російської Федерації. Для запровадження та утримання у незаконний спосіб місцевих мешканців смт. Іванків Вишгородського району Київської області, військовослужбовці Російської Федерації, з метою повного контролю над захопленою територією, використовуючи силу та вогнепальну зброю на в`їздах та виїздах з території вказаного села обладнали ворожі бойові озброєні блокпости, а також ввели спеціальний режим переміщення місцевого населення окупованою територією. З метою встановлення і зміцнення окупаційної влади та недопущення контролю Української влади на територіях населених пунктів Київської області, які на той час контролювалися російськими військами, представниками РФ з числа своїх громадян та місцевого населення Київської області були сформовані підрозділи силового блоку, які нібито виконували функції правоохоронних органів, тим самим вчиняли діяння на шкоду суверенітетові, територіальній цілісності та недоторканності, обороноздатності, державній, економічній чи інформаційній безпеці України. У свою чергу, ОСОБА_9 , будучи громадянином України, перебуваючи на посаді пожежного-рятувальника 41 Державної пожежно-рятувальної частини (смт. Іванків Іванківського району) 10 Державного пожежно-рятувального загону Головного управління ДСНС у Київській області (м. Вишгород), маючи достатній рівень освіти, спеціальних знань і життєвого досвіду для розуміння факту захоплення та подальшого утримання РФ території селища міського типу Іванків Вишгородського району Київської області, інших населених пунктів Київської області, усвідомлення проведення активної підривної діяльності проти України представниками спецслужб, силових та інших органів державної влади РФ, бажаючи допомогти окупаційній адміністрації РФ та зробити свій особистий внесок для утворення та функціонування на території смт. Іванків Вишгородського району Київської області системи органів державної влади РФ, у тому числі правоохоронної, з метою становлення і зміцнення окупаційної влади та недопущення контролю Української влади, в порушення вимог ст. 65 Конституції України, якою передбачено обов`язок громадян України щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, орієнтовно 18.03.2023, (більш точного часу в ході проведення досудового розслідування встановити не виявилось за можливе), використовуючи теоретичні знання і практичні навики, отримані в Україні, перейшов на бік ворога, надавши добровільну згоду на співпрацю з окупаційною владою РФ. З цією метою у період часу з 23.03.2022 по 25.03.2022 ОСОБА_9 спільно з ОСОБА_8 під час заборони жителям селища міського типу Іванків військовими РФ пересуватись транспортними засобами, вільно їздили по селищу на транспортних засобах із позначкою «V» спільно із представниками РФ, що свідчить про перехід на бік ворога в умовах воєнного стану. Після вказаних поїздок військовослужбовці Російської Федерації викрадали, позбавили волі та утримували у полоні жителів селища міського типу Іванків, а саме: ОСОБА_11 який перебував у полоні в період 23.03.2022 по 24.03.2022 та ОСОБА_12 який перебував у полоні в період з 26.03.2022 по 28.03.2022, при цьому застосовуючи до останніх нелюдське поводження кидали останніх до підвалу, катували, застосовували фізичне насильство. В якості оплати за перехід на бік ворога та наданні представникам збройних сил РФ допомоги в проведенні підривної діяльності проти України в період збройного конфлікту в умовах воєнного стану, ОСОБА_9 та ОСОБА_8 у період з 23.03.2022 по 25.03.2022 отримували від їх представників продукти харчування, цигарки та алкоголь, які під час окупації були відсутні у вільному доступі в смт. Іванків, Вишгородського району Київської області. Таким чином, ОСОБА_9 вчинив діяння, умисно вчинене громадянином України на шкоду суверенітетові, територіальній цілісності та недоторканності, обороноздатності, державній, економічній та інформаційній безпеці України: перехід на бік ворога в період збройного конфлікту, в умовах воєнного стану, тобто державну зраду. Надалі, 22.03.2022, ОСОБА_9 разом із пожежником-рятувальником Вишгородського РУ ГУ ДСНС України в Київській області ОСОБА_8 здійснили підпал 41 ДПРЧ 10 ДПРЗ ГУ ДСНС України у Київській області за адресою: Київська область, Вишгородський район, смт. Іванків, вул. Михайлівська, 3.

Дії обвинуваченого ОСОБА_9 кваліфіковано за ч. 2 ст. 111 КК України як державна зрада, тобто діяння, умисно вчинене громадянином України на шкоду суверенітетові, територіальній цілісності та недоторканності, обороноздатності, державній, економічній та інформаційній безпеці України: надання іноземній державі допомоги в проведенні підривної діяльності проти України в умовах воєнного стану.

В судовому засіданні ОСОБА_8 вину не визнав, та показав, що після вторгнення окупантів в смт. Іванків 24.02.2022 року його та особовий склад пожежної частини викликали по телефону на збір. 25.02.2022 на територію пожежної частини приїхали російські військові та пропонували співпрацю, на що усі відмовились. Російські військові з Іванківського райвідділу поліції привозили до пожежної частини двох невідомих йому осіб та назначили їх керівниками пожежної частини. Пізніше, точну дату не пам`ятає, до будинку батьків за адресою: АДРЕСА_2 , приїхали три автомобіля військових РФ, ходили і по сусідських будинках. Його забрали з собою, наділи на голову мішок та відвезли на блокпост, задавали питання, а потім відпустили. В той же день люди почали казати, що його назначили начальником частини, але це неправда. Під час окупації в смт. Іванків він з військовими РФ спілкувався два рази. На транспортних засобах з ними не їздив, тільки коли його забрали. Пропонування російськими військовими йому посади заперечив. Вони пропонували йому розвозити гуманітарну допомогу, але він відмовився. Повідомив, що виходив на роботу 2 рази, після 19.03.2022 розвозив на службовому автомобілі воду та рибу людям, був одягнутий по формі ДСНС. Одного разу військові РФ дали його родині дитяче харчування, яке залишили на подвір`ї будинку. Вказав, що по смт. Іванків він пересувався на службовому автомобілі з позначками ДСНС та білими стрічками, розвозив воду та рибу мешканцям смт. Іванків. Співпрацю у будь-якому вигляді з військовими РФ заперечив. Повідомив про конфлікт зі свідком ОСОБА_13 .. 22.03.2022 року разом із ОСОБА_9 були на території пожежної частини, але це було о 09-10.00 годині. Того ж дня, з 16 до 19 години, біля будинку його батьків зібрався натовп людей і почали звинувачувати його та ОСОБА_9 в підпалі пожежної частини, відбувся конфлікт. Потім дізнався, що за плітками стоїть ОСОБА_13 , з яким у нього є неприязні відносини.

В судовому засіданні ОСОБА_9 свою вину не визнав, та надав покази, що на початку повномасштабного вторгнення 24.02.2022 року було оголошено збір складу, він приїхав до пожежної частини смт. Іванків, де вони чергували. Приблизно після 9 березня 2022 року до пожежної частини приїхали військові РФ, всіх хто в той момент був на чергуванні вивели, спитали про керівників частини, та інших служб. 18.03.2022 року до частини знову приїхали військові РФ запропонували співпрацю. Проте ніхто зі складу не погодився та на співпрацю не пішов. Працівники пожежної частини почали розвозити воду мешканцям смт. Іванків. По смт. Іванків мешканці пересувалися на автомобілях. Магазини, пошта працювали, цигарки та алкоголь можливо було купити. 22.03.2022 року він та ОСОБА_8 взяли службовий автомобіль пожежної частини та з`їздили в магазин. Повернулися на територію пожежної частини та, побачивши військових РФ, побігли до своїх батьків. Пізніше додому прийшли люди зі скандалом з приводу пожежі на пожежній частині. Потім військові РФ приїздили та забирали сусідів. Щодо пропонування йому посади та отримання гуманітарної допомоги зі сторони військових РФ заперечив. На транспортних засобах з ними не пересувався. Щодо причетності до причин пожежі у пожежній частині та співпраці з окупаційною владою заперечував.

Обвинувачення ґрунтується на наступних доказах, зібраних під час досудового слідства, а також досліджених судом в ході судового розгляду.

Свідок ОСОБА_13 в судовому засіданні дав наступні покази. 22.03.2022 року в с. Іванків він був свідком пожежі в пожежній частині. В той же день бачив як обвинувачені пересувалися на службовому автомобілі Жигулі 9 моделі, при тому що в селі на той момент неможна було безпечно їздити на машинах. Зі слів мешканців смт. Іванків знає, що біля будинків обвинувачених бачили російську машину.

При повторному допиті 07.05.2025 свідок ОСОБА_13 повідомив, що 22.03.2022 року бачив, як ОСОБА_8 та ОСОБА_9 йшли від пожежної частини, з чого зробив висновок, що вони причетні до пожежі. В той же день біля будинку батьків Недашківського стався конфлікт між мешканцями смт. Іванків та ОСОБА_8 та ОСОБА_9 з приводу пожежі. Також пізніше бачив їх на автомобілі «ВАЗ 2109» з позначками ДСНС. Вважає обвинувачених причетними до того, що російські військові приїжджали до його домоволодіння 26 березня 2022 року та забрали в полон ОСОБА_11 . Факти державної зради або співпраці з російськими військовими ОСОБА_8 та ОСОБА_9 йому невідомі.

Свідок ОСОБА_12 в судовому засіданні дав наступні покази. 22.03.2022 року був свідком пожежі в пожежній частині смт. Іванків, допомагав тушити. Зі слів ОСОБА_13 та ОСОБА_14 обвинувачені тікали городами коли сталася пожежа, а тому у нього виникла підозра, що саме вони скоїли підпал. В той же день біля будинку батьків ОСОБА_8 стався конфлікт між мешканцями смт. Іванків та ОСОБА_8 та ОСОБА_9 з приводу пожежі. При окупації смт. Іванків бачив російських військових біля будинку обвинувачених. У нього є припущення, що обвинувачені пов`язані із тим, що його та ОСОБА_11 забрали у полон російські військові.

Свідок ОСОБА_15 в судовому засіданні надала наступні покази. ОСОБА_8 та ОСОБА_9 є її підлеглими. Працівники ДСНС, які залишилися в смт. Іванків на період окупації ЗС РФ, приходили до пожежної частини, прибирали сміття, забивали двері, підвозили на автомобілі МАЗ воду мешканцям смт. Іванків та до лікарні, возили рибу та ліки. Російські військові постійно пропонували їм співпрацю, виконувати обов`язки по доставці гуманітарної допомоги та роботу поліції, на що всі пожежники відмовились. Співпрацю обвинувачених з російськими військовими не підтверджує. ОСОБА_8 повідомляв їй один раз про приїзд до нього російських військових.

Свідок ОСОБА_16 в судовому засіданні надав наступні покази. Він працював в пожежній частині смт. Іванкова. Співпрацю обвинувачених з російськими військовими не підтверджує. Під час окупації особовий склад возив воду на автомобілі «МАЗ». Російські військові постійно пропонували співпрацю, на що усі відмовились.

Свідок ОСОБА_17 , допитаний в судовому засіданні, надав покази, що ОСОБА_9 та ОСОБА_8 возили воду та ліки людям. Стверджував, що зі сторони ОСОБА_8 та ОСОБА_9 дій, пов`язаних із державною зрадою, не було. Один раз бачив, як до ОСОБА_9 приїжджали російські військові та заходили до нього.

Свідок ОСОБА_18 , допитаний в судовому засіданні, надав покази, що ОСОБА_9 та ОСОБА_8 є його колегами – працівниками ДСНС, під час окупації возили людям воду та продукти харчування, виконували функцію збереження майна пожежної частини. Російські військові погрожували та агітували до співпраці, але ніхто із працюючих в пожежній частині не погодився. Про факти державної зради зі сторони обвинувачених йому невідомо.

Свідок ОСОБА_19 , допитаний в судовому засіданні, надав покази, що ОСОБА_8 та ОСОБА_9 під час окупації розвозили воду населенню. Бачив як російські військові приїжджали до пожежної частини, пропонували співпрацю. Чи пропонували російські військові обійняти певні посади серед працівників частини йому невідомо. ОСОБА_8 та ОСОБА_9 не контактували з росіянами. Щодо агітації з боку обвинувачених або фактів державної зради нічого невідомо.

Свідок ОСОБА_20 , допитаний в судовому засіданні, надав покази, щодо фактів співпраці ОСОБА_9 та ОСОБА_8 з російськими військовими йому нічого невідомо.

Свідок ОСОБА_21 , допитана в судовому засіданні, показала, що під час російської окупації ОСОБА_9 не було помічено в співпраці з російськими військовими та агітації.

Свідок ОСОБА_22 , допитана в судовому засіданні, показала, що є сусідкою ОСОБА_8 , була свідком того, як окупанти тричі приїжджали к дому ОСОБА_8 , та кілька разів забирали його, після цього бачила у останнього рації. Одного разу російські військові забрали ОСОБА_8 та побили. Щодо ОСОБА_9 інформацією не володіє. Особисто висловлювання з боку ОСОБА_8 щодо переходу на бік ворога та агітації не чула, на одежі знаків РФ не бачила.

Свідок ОСОБА_23 , допитана в судовому засіданні, показала, що 25-26 березня 2022 року з вікна свого будинку побачила, що біля домоволодіння ОСОБА_9 , а саме будинку АДРЕСА_3 , стояли російські військові зі зброєю. Один військовий з автомобіля взяв невідомий пакет та відніс до будинку, після військові поїхали. Жінка ОСОБА_9 повідомила їй, що привезли їжу дітям. Щодо речення із протоколу допиту як свідка від 12.05.2022 року «до них підійшов ОСОБА_24 та взяв у них якісь товари та заніс додому, після чого повернувся, сів у автомобіль та виїхав з ними у невідомому напрямку» заперечила, бо такого вона не повідомляла, цей чоловік був не ОСОБА_24 , а російський військовий. Щодо фактів агітації з боку обвинуваченого їй нічого невідомо. Повідомила, що цигарки та алкоголь під час окупації можна було придбати в магазині.

Свідок ОСОБА_25 , допитаний в судовому засіданні, показав, що має контузію. Впевнений що до підпалу пожежної частини та до того, що учасників тушіння пожежі забирали в полон російські військові, причетні обвинувачені, за що вони отримали гроші від військових РФ. Вказав, що чув від інших мешканців смт. Іванкова зазначену інформацію, а також те, що військові РФ привозили невідомі пакети в будинки обвинувачених. Особисто цього не бачив. Під час окупації люди в с. Іванків з побоюваннями, але їздили на транспортних засобах. Магазини майже не працювали, але їжу, алкоголь та цигарки людям привозили.

Свідок ОСОБА_26 , допитана в судовому засіданні, показала, що обвинувачені є її сусідами. Не підтвердила отримання ОСОБА_8 пакунків від військових РФ. З його боку агітації переходу на бік ворога ніколи не чула. Під час окупації в с. Іванків продукти харчування, алкоголь та цигарки було дістати важко, але можливо. Вона особисто допомагала родині ОСОБА_27 продуктами харчування.

Свідок ОСОБА_28 , допитаний в судовому засіданні, показав, що працює пожежником в смт. Іванків, а обвинувачені є його друзями. Фактів державної зради або агітації зі сторони останніх не підтвердив. Повідомив, що магазини під час окупації в смт. Іванків працювали.

Свідок ОСОБА_29 , допитаний в судовому засіданні, показав, що бачив пожежу в пожежній частині та приймав участь в її гасінні. ОСОБА_30 йому говорила, що бачила обвинувачених в день пожежі, які йшли від пожежної частини. Крім того, особисто бачив як біля дому батьків ОСОБА_8 та ОСОБА_9 по АДРЕСА_4 , приблизно 23 березня 2022 року, стояли російські військові. Щодо агітації з боку обвинувачених або фактів державної зради йому нічого невідомо.

Свідок ОСОБА_31 , допитана в судовому засіданні, показала, що вона є матір`ю ОСОБА_8 , а ОСОБА_9 це її сусід. 22.03.2022 року біля їх будинку стався конфлікт з бійками та погрозами ОСОБА_32 , ОСОБА_33 та інших місцевих з обвинуваченими з приводу пожежі. Між ОСОБА_32 , ОСОБА_33 та ОСОБА_8 це був не перший конфлікт. Обвинувачені відмовилися співпрацювати з окупантами. Під час окупації ОСОБА_8 та ОСОБА_9 розвозили людям воду та рибу. Одного разу до ОСОБА_8 приїжджали російські військові та побили його. Щодо фактів агітації на користь РФ зі сторони обвинувачених заперечувала.

Свідок ОСОБА_34 , допитаний в судовому засіданні, показав, що ОСОБА_8 та ОСОБА_9 є його колегами по роботі в ДСНС. Під час окупації російські військові пропонували свідку та обвинуваченим співпрацю, на що всі відмовились. Вказав, що ОСОБА_8 та ОСОБА_9 під час окупації возили людям воду. Обвинувачені ходили в цивільному та спец одязі, факти агітації з їх сторони йому невідомі.

При повторному допиті 28.07.2025 року свідок ОСОБА_34 показав, що ОСОБА_8 російські військові призначили на керуючу посаду, про що він знає з чужих слів. Повідомив, що працівники СБУ при допиті його як свідка не давали ознайомитися з показами на досудовому слідстві та він підписував останню сторінку протоколу допиту не читаючи весь текст. Підтвердив, що дійсно була ситуація, коли російські військові приїхали до пожежної частини та привезли осіб як майбутній склад керуючих частиною, ці особи йому невідомі. Факти надання згоди обвинуваченими на співпрацю з російськими військовими йому невідомі. Факт пересування обвинувачених на транспортному засобі з позначками РФ також невідомий.

Свідок ОСОБА_35 , допитаний в судовому засіданні, показав, що ОСОБА_8 та ОСОБА_9 є його колегами. 18 березня 2022 року російські військові пропонували працівникам, зокрема і обвинуваченим, співпрацю, на що всі відмовились. Щодо співпраці обвинувачених з російськими військовими йому нічого невідомо. Коли російські військові приїжджали до пожежної частини вони в жартівливій формі сказали, що ОСОБА_8 та ОСОБА_36 будуть начальником та заступником, на що останні згоду не давали.

Свідок ОСОБА_37 , допитаний в судовому засіданні 27.01.2025, показав, що був свідком пожежі в пожежній частині с. Іванків. Від невідомої йому жінки чув, що вона бачила, як ОСОБА_8 та ОСОБА_9 вибігали з пожежної частини, після чого почалася пожежа. З приводу спілкування обвинувачених з російськими військовими йому нічого невідомо. ОСОБА_8 та ОСОБА_9 пересувалися по селищу на сірому автомобілі. Агітації щодо РФ з боку обвинувачених не було. Бачив автомобілі російських військових біля будинків обвинувачених. Покази, які надавав на досудовому розслідуванні, в судовому засіданні не підтвердив. Зазначив, що підписував папірець чернетку. Факти державної зради зі сторони обвинувачених та агітації переходу на бік ворога йому невідомі.

При повторних допитах, які проводилися в судових засіданнях 26.09.2025 та 14.11.2025 року разом із свідком ОСОБА_38 , свідок ОСОБА_37 , показав, що з протоколом допиту на досудовому розслідуванні погано ознайомився та підписав. Підтвердив в судовому засіданні що це його підпис на протоколі допиту в матеріалах справи. Зазначив, що деякі частини він просив прибрати, але працівник СБУ цього не зробив, а саме: «22 березня матеріальний стан обвинувачених значно покращився, вони почали вживати алкогольні напої та цигарки, вихвалятися, що в них в житті все добре, а далі буде ще краще; руський мир на благо нашій державі та смт. Іванків; крім того, побоюючись з боку місцевого населення за свої діяння ОСОБА_8 вказував російським військовим на осіб, які гасили пожежу та тих хто веде громадянську війну; на мою думку саме через брехливу інформацію Недашківського учасників гасіння пожежі розшукували російські військові; зі слів очевидців Недашківський їздив на автомобілі з позначкою «V» разом із російськими військовими та особисто вказував окупантам на будинки серед активістів, учасників АТО, учасників гасіння пожежі». Щодо речень в протоколі допиту, а саме «в них в житті все добре, а далі буде ще краще; руський мир на благо нашій державі та смт. Іванків», заперечував. Щодо речення «на мою думку саме через брехливу інформацію Недашківського учасників гасіння пожежі розшукували російські військові» ОСОБА_37 підтвердив та відповів що так казали в селі. Щодо речення «зі слів очевидців Недашківський їздив на автомобілі з позначкою «V» разом із російськими військовими та особисто вказував окупантам на будинки серед активістів, учасників АТО, та осіб, які безпосередньо гасили пожежу, вчинену за завданням спецслужб РФ за неабияку матеріальну винагороду» ОСОБА_37 підтвердив та відповів що знає це зі слів інших осіб, особисто цього не бачив. ОСОБА_37 в судовому засіданні підтвердив свій підпис у протоколі допиту. Підписав протокол тому, що слідчі повідомили йому, що у суді він може їх заперечити. Він олівцем підвів те, з чим був не згоден у протоколі.

ОСОБА_37 щодо речень в протоколі допиту, а саме «я ОСОБА_39 у передньому допиті зазначив, що 22.03.22 ОСОБА_40 та ОСОБА_27 пересувалися у стані сильного алкогольного сп`яніння на службовому автомобілі пожежної частини марки ВАЗ-2109. Під час того, як вони пересувалися на вказаному автомобілі, на ньому містилися знаки, які дозволяли вільно пересуватися по смт. Іванків. А саме на дзеркалах та антенні містилися ганчірки білого кольору, які давали право вільно пересуватися під час окупації смт. Іванків. Орієнтовно на початку травня 22го року я проходив поблизу пожежної частини ОСОБА_41 і побачив вказане авто, на якому пересувалися ОСОБА_9 та ОСОБА_8 . Під час окупації смт. Іванків я зробив фото вказаного авто» підтвердив ці покази, та бачив особисто їх пересування на автомобілі, це було одноразово, фото в матеріалах справи відповідає дійсності. Погроз з боку батьків обвинувачених не було. Імена очевидців, на слова яких ОСОБА_37 посилався в протоколі допиту, ОСОБА_42 , які проживають біля пожежної частини (перший на вул. Франка, а другий, можливо, Михайлівська). Вказав, що до ОСОБА_43 додому приїжджали військові РФ, в нього була дружина вдома з дитиною, і вони їй розповіли, що військові шукали її чоловіка через ОСОБА_8 , оскільки тільки у обвинувачених були претензії до ОСОБА_43 . Зі слів ОСОБА_43 обвинувачені повідомляють, де проживають люди, які гасили пожежну частину. ОСОБА_37 особисто не бачив фактів державної зради зі сторони обвинувачених.

Свідок ОСОБА_38 , допитаний в якості свідка 26.09.2025, 22.10.2025, та 14.11.2025 року разом із ОСОБА_37 , показав, що він працює в СБУ на посаді консультанта експерта. В даному провадженні він проводив допити свідків в смт. Іванків. Свідок ОСОБА_37 ознайомився з протоколом допиту та особисто підписав його. Протокол допиту свідка ОСОБА_44 набирався в електронному вигляді на комп`ютері і давався йому на ознайомлення. Друкували його тільки після згоди свідка, потім давався паперовий носій, людина після ознайомлення підписувала. Наслідки йому були роз`яснені. Щодо підкреслень у протоколі допиту ОСОБА_44 повідомив, що вони були зроблені вже після досудового слідства. Заперечив що при допиті ОСОБА_37 просив прибрати ці речення.

Свідок ОСОБА_45 , допитана в судовому засіданні, показала, що бачила як на АДРЕСА_5 приїжджали російські військові, які відкрили будинок та забрали документи, мета їй невідома. Чула від інших осіб, що ОСОБА_8 направив їх до цього будинку та те, що вони були причетні до викрадення людей. Покази, які надавала на досудовому розслідуванні, в судовому засіданні не підтвердила.

Свідок ОСОБА_46 , допитаний в судовому засіданні, показав, що йому відомо зі слів інших осіб, як російські військові приїжджали до пожежної частини та пропонували співпрацю. Особисто під час окупації в селі Іванків був присутнім 2 дні. Про факти співпраці обвинувачених з російськими військовими або державної зради йому нічого невідомо. Покази, які надавав на досудовому розслідуванні, в судовому засіданні не підтвердив.

Свідок ОСОБА_47 , допитаний в судовому засіданні, показав, що він з обвинуваченими є колегами. Про факти співпраці обвинувачених з російськими військовими йому нічого невідомо.

Свідок ОСОБА_48 , допитаний в судовому засіданні, показав, що про факти співпраці обвинувачених з російськими військовими або агітації з їх боку на користь РФ йому нічого невідомо.

Свідок ОСОБА_49 , допитаний в судовому засіданні, показав, що 18 березня 2022 року до пожежної частини приїжджали російські військові, та сказали працівникам, що вони будуть роздавати гуманітарну допомогу, на що останні відмовились. Щодо дій обвинувачених стосовно співпраці із російськими військовими та державній зраді йому нічого не відомо. Покази, які надавав на досудовому розслідуванні, в судовому засіданні не підтвердив.

Свідок ОСОБА_50 , допитаний в судовому засіданні, показав, що російські військові приблизно після 05 березня 2022 року приїжджали до пожежної частини та пропонували співпрацю, погрожували. Про співпрацю обвинувачених із військовими РФ та отримання від них гуманітарної допомоги йому нічого невідомо.

Свідок ОСОБА_14 , допитана в судовому засіданні, показала, що вона була свідком пожежі в пожежній частині 22.03.2022 року. Бачила обвинувачених, коли йшла по городу. Про факти співпраці обвинувачених з російськими військовими або агітації з їх боку на користь РФ їй нічого невідомо.

Свідок ОСОБА_51 , допитаний в судовому засіданні, показав, що був присутнім при гасінні пожежі в пожежній частині в смт. Іванків в березні 2022 року. Причині пожежі йому невідомі. Бачив на городі біля будинку, який знаходиться неподалік пожежної частини, ОСОБА_8 та ОСОБА_9 . Про факти співпраці обвинувачених з російськими військовими йому нічого невідомо.

Свідок ОСОБА_52 , допитаний в судовому засіданні показав, що він з обвинуваченими колеги. Зі слів інших колег чув, що військові РФ приїжджали до пожежної частини та пропонували співпрацю за матеріальну винагороду. Покази, надані на досудовому слідстві, не підтвердив, а також підписав протокол допиту, не читаючи його.

Свідок ОСОБА_53 , допитаний в судовому засіданні 31.07.2025 року, показав, що російські військові приїжджали до пожежної частини один раз, пропонували працівникам пожежної частини перейти на сторону ворога, на що була відмова. Факти державної зради або співпраці з російськими військовими ОСОБА_8 та ОСОБА_9 йому невідомі. Під час окупації обвинувачені розвозили воду на автомобілі «ВАЗ 2109» сірого кольору з позначками оперативно-рятувальної служби та займалися іншими справами.

В обґрунтування доведеності вини обвинувачених ОСОБА_8 та ОСОБА_9 прокурором суду було надано такі докази:

- ухвала Київського апеляційного суду від 17.08.2023 року про направлення кримінального провадження № 42022110000000083 від 22.04.2022 року за ч.2 ст.111 КК України для розгляду до Вишгородського районного суду Київської області;

- витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань № 42022110000000083 від 22.04.2022 року, з якого убачається, що за фактом надання службовими особами 41 підрозділу 10 Державного пожежно-рятувального загону ГУ ДСНС України у Київській області (смт. Іванків Київської області) збройним формуванням Російської Федерації допомоги у веденні бойових дій проти Збройних Сил України та інших військових формувань, утворених відповідно до законів України, добровольчих формувань, що були утворені або самоорганізувалися для захисту незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України;

- повідомлення від 19.04.2022 року Департаменту захисту національної державності СБУ щодо виявлення ознак кримінального правопорушення, в якому міститься інформація про отримання достатньої інформації про вчинене співробітниками 10 Державного пожежно-рятувального загону ГУ ДСНС України у Київській області, громадянами України ОСОБА_8 , та ОСОБА_9 кримінальних правопорушень, передбачених ст..111 «Державна зрада», 111-1 «Колабораційна діяльність», 113 «Диверсія», 194 «Умисне знищення або пошкодження майна», 289 «Незаконне заволодіння транспортним засобом» та передбачених розділом XVII «Кримінальні правопорушення у сфері службової діяльності та професійної діяльності, пов`язаної з наданням публічних послуг» Кримінального кодексу України, а саме: 22.03.2022 року, перебуваючи у стані алкогольного сп`яніння, незаконно заволоділи чужим майном – службовим автомобілем ДСНС марки ВАЗ 2109 сірого кольору, державний номерний знак НОМЕР_1 та використовували його під час пересування по смт. Іванків та інших населених пунктах району, близько 15.00 цього ж дня здійснили підпал приміщення підрозділу №41 ДСНС, розташованому в АДРЕСА_6 , за що отримали грошову винагороду від представників спецслужб та ЗС РФ, після чого здійснили незаконне проникнення на територію домоволодіння за адресою: АДРЕСА_7 ., в подальшому неодноразово надавали допомогу та сприяння спецслужбам та ЗС РФ шляхом пересування на автотранспорті з позначками «V» безпосередньо вказували анкетні данні та місця проживання патріотично та проукраїнські налаштованих активістів з числа місцевих мешканців, учасників АТО/ООС, осіб, які приймали участь у ліквідації пожежі частини №41, тобто здійснювали співпрацю зі спецслужбами та ЗС РФ, за що отримували від останніх продукти харчування та предметів першої необхідності;

- рапорт від 19.04.2022 року консультанта-експерта 1 відділу Управління контррозвідувальних заходів по боротьбі з тероризмом Департаменту захисту національної державності СБУ ОСОБА_54 , в якому зазначена аналогічна інформація;

- копія протоколу пред`явлення особи для впізнання за фотознімками від 04.05.2022 року, згідно якого ОСОБА_51 впізнав особу ОСОБА_8 , який разом із ОСОБА_9 22.03.2022 року виходили з адмінбудівлі пожежної частини, після чого розпочалася пожежа на території пожежної частини, розташованої в АДРЕСА_6 ;

- копія протоколу пред`явлення особи для впізнання за фотознімками від 04.05.2022 року, згідно якого ОСОБА_51 впізнав особу ОСОБА_9 , який разом із ОСОБА_8 22.03.2022 року у стані алкогольного сп`яніння виходили з адмінбудівлі пожежної частини, після чого розпочалася пожежа на території пожежної частини, розташованої в АДРЕСА_6 ;

- копія протоколу пред`явлення особи для впізнання за фотознімками від 04.05.2022 року, згідно якого ОСОБА_55 впізнав особу ОСОБА_9 , який приблизно 12.04.2022 року приходив до нього додому за адресою: АДРЕСА_7 , та пропонував відшкодувати втрату викраденого майна та відремонтувати пошкоджене вікно;

- копія протоколу пред`явлення особи для впізнання за фотознімками від 04.05.2022 року, згідно якого ОСОБА_14 впізнала особу ОСОБА_9 , який разом із ОСОБА_8 22.03.2022 року йшов від пожежної частини через подвір`я місцевих мешканців, одразу після того, як почалася пожежа у 41 ДПРЧ ДСНС, розташованої в АДРЕСА_6 .;

- копія протоколу пред`явлення особи для впізнання за фотознімками від 04.05.2022 року, згідно якого ОСОБА_14 впізнала особу ОСОБА_8 , який разом із ОСОБА_9 22.03.2022 року йшов від пожежної частини через подвір`я місцевих мешканців, одразу після того, як почалася пожежа у 41 ДПРЧ ДСНС, розташованої в АДРЕСА_6 .;

- копія протоколу пред`явлення особи для впізнання за фотознімками від 04.05.2022 року, згідно якого ОСОБА_13 впізнав особу ОСОБА_9 , який разом із ОСОБА_8 22.03.2022 року пошкодили огорожу, коли тікав з подвір`я сусіда ОСОБА_56 під час пожежі у пожежній частині, розташованої в АДРЕСА_6 .;

- копія протоколу пред`явлення особи для впізнання за фотознімками від 04.05.2022 року, згідно якого ОСОБА_13 впізнав особу ОСОБА_8 , який разом із ОСОБА_9 22.03.2022 року пошкодили огорожу, коли тікав з подвір`я сусіда ОСОБА_56 за адресою: АДРЕСА_7 під час пожежі у пожежній частині, розташованої в АДРЕСА_6 .;

- копія заяви начальника 41 ДПРЧ 10 ДПРЗ ГУ ДСНС України у Київській області ОСОБА_57 від 12.05.2022 року про надання дозволу на проведення огляду території та приміщень 41 ДПРЧ 10 ДПРЗ ГУ ДСНС України у Київській області за адресою: смт. Іванків, вул. Михайлівська, 3;

- копія протоколу огляду території та приміщень 41 ДПРЧ 10 ДПРЗ ГУ ДСНС України у Київській області за адресою: смт. Іванків, вул. Михайлівська,3, яким зафіксовано місце пожежі, яка відбулася 22.03.2022 року в караульному приміщенні на першому поверсі будівлі та чорного задимлення на другому поверсі, з додатком у вигляді CD диску білого кольору з номером CMDR4 7 G-CFMWM03-5001 65FA0429 та написом «картка пам`яті CD 16 GB, де міститься відеозапис слідчої дії»;

- копія технічного паспорту на будівлю пожежного депо в смт. Іванків по вул. Михайлівська, 3;

- копія протоколу пред`явлення особи для впізнання за фотознімками від 12.05.2022 року, згідно якого ОСОБА_11 впізнав особу, зображену на фото №3, яка 22.03.2022 року, перебуваючи на подвір`ї ОСОБА_8 , спільно з ним виправдовувалася на питання людей щодо підпалу пожежної частини та зазначала, що пожежна частина не українська, але в довідці про проведення слідчої дії особа №3 позначена як така, яка не має відношення до судового розслідування, а впізнана особа №1, якою є ОСОБА_9 ;

- копія протоколу пред`явлення особи для впізнання за фотознімками від 12.05.2022 року, згідно якого ОСОБА_12 впізнав ОСОБА_8 , який 22.03.2022 року, перебуваючи на своєму подвір`ї разом із ОСОБА_58 виправдовувалися на питання людей щодо підпалу пожежної частини та зазначали, що пожежна частина не українська;

- копія протоколу пред`явлення особи для впізнання за фотознімками від 12.05.2022 року, згідно якого ОСОБА_12 впізнав ОСОБА_59 , який 22.03.2022 року, перебуваючи на подвір`ї Недашківського разом із ОСОБА_8 виправдовувалися на питання людей щодо підпалу пожежної частини та зазначали, що пожежна частина не українська;

- копія листа Вишгородського рай управління ГУ ДСНС України у Київській області від 17.05.2022 року №01-2511 про направлення до Вишгородського РВ ГУНП в Київській області про направлення матеріалів пожежі в будівлі 41 ДПРЧ 10 ДПРЗ ГУ ДСНС України у Київській області за адресою: смт. Іванків, вул. Михайлівська,3, яка сталася 22.03.2022 року;

- копія акту про пожежу від 17.05.2022 року, яка сталася 22.03.2022 року о 17.00 в пожежному депо 41 ДПРЧ за адресою: смт. Іванків, вул. Михайлівська,3, відповідно якого на першому поверсі пожежею було знищено двері 4 шт., пластикові вікна 2 шт., пластикову та дерев`яну вагонку на стінах, ліжка 9 шт., підлогу у кімнаті відпочинку особливого складу на площі 31,4 кв.м., документи підрозділу та відділу організації заходів цивільного стану;

- копія звіту про причину виникнення пожежі від 17.05.2022 року, відповідно до якого ймовірною причиною пожежі, яка сталася 22.03.2022 року в будівлі пожежного депо 41 ДПРЧ 10 ДПРЗ ГУ ДСНС України у Київській області за адресою: Київська область, Вишгородський район, смт. Іванків, вул. Михайлівська, 3, могло стати занесення стороннього джерела запалення;

- копія списку особового складу 41 ДПРЧ 10 ДПРЗ ГУ ДСНС України у Київській області від 05.05.2022 року, відповідно до якого ОСОБА_9 займав посаду молодшого сержанту служби цивільного захисту 2 караулу, а ОСОБА_8 – посаду молодшого сержанта служби цивільного захисту 4 караулу;

- копія витягу з наказу начальника ГУ ДСНС України у Київській області від 12.06.2013 року № 55о/с про призначення молодшого сержанта служби цивільного захисту ОСОБА_9 – пожежним рятувальником 41 ДПРЧ (смт Іванків) 10 ДПРЗ ГУ ДСНС України у Київській області (м. Вишгород);

- копія витягу з наказу начальника ГУ ДСНС України у Київській області від 12.06.2013 року № 55о/с про призначення молодшого сержанта служби цивільного захисту ОСОБА_8 – пожежним рятувальником 41 ДПРЧ (смт Іванків) 10 ДПРЗ ГУ ДСНС України у Київській області (м. Вишгород);

- копія наказу начальника 10 ДПРЗ ОСОБА_60 №23 від 24.02.2022 року про переведення 10 ДПРЗ та підпорядковані підрозділи на посилений режим несення гарнізонної служби;

- положення про 41 ДПРЧ 10 ДПРЗ ГУ ДСНС України у Київській області;

- постанова прокурора 2 відділу процесуального керівництва управління процесуального керівництва у кримінальних провадженнях слідчих територіального управління ДБР Київської обласної прокуратури ОСОБА_61 від 05.10.2022 року про визначення підслідності, відповідно до якого підслідність у кримінальному провадженні № 42022110000000083 від 22.04.2022 року за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.7 ст.111-1, ч.2 ст.194, ч. 1 ст. 162 КК України визначити за СУ ГУ СБУ у м. Києві та Київській області;

- лист ГУ ДСНС України у Київській області від 17.03.2023 року № 56 01-2231/561, яким встановлені пошкодження та/або знищення майна внаслідок пожежі, яка сталася 22.03.2022 року в будівлі 41 ДПРЧ 10 ДПРЗ ГУ ДСНС України у Київській області за адресою: смт. Іванків, вул. Михайлівська, 3;

- лист ГУ ДСНС України у Київській області від 12.04.2023 року № 56 01-3117/56-5, яким встановлений розмір збитків, спричинений внаслідок пожежі, яка сталася 22.03.2022 року в будівлі 41 ДПРЧ 10 ДПРЗ ГУ ДСНС України у Київській області за адресою: смт. Іванків, вул..Михайлівська,3, який становить 823123,16 гривень;

- лист заступника начальника Департаменту захисту національної державності ОСОБА_62 № 5/2/1-5466 від 17.04.2023 року, відповідно до якого отримано інформацію щодо причетності ОСОБА_8 та ОСОБА_63 до кримінальних правопорушень за ч. 7 ст.111-1, ч. 2 ст. 194, ч. 1 ст. 162 КК України;

- постанова старшого слідчого 3 відділу слідчого управління Головного управління СБУ у м. Києві та Київській області ОСОБА_64 від 17.04.2023 року про зміну кваліфікації злочину у кримінальному провадженні № 42022110000000083 від 22.04.2022 року, порушеному за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.7 ст.111-1, ч.2 ст.194, ч.1 ст.162 КК України, на ч.7 ст.111-1, ч.2 ст.111 КК України;

- повідомлення про підозру від 18.04.2023 року ОСОБА_9 за ч.2 ст.111 КК України у кримінальному провадженні № 42022110000000083 від 22.04.2022 року, а саме підозру у державній зраді, яка виразилася у діянні, умисно вчиненому громадянином України на шкоду суверенітетові, територіальній цілісності та недоторканості, обороноздатності, державній, економічній та інформаційній безпеці України шляхом переходу на бік ворога, надані іноземній державі допомоги в проведенні підривної діяльності проти України в період збройного конфлікту в умовах воєнного стану;

- ухвала слідчого судді Солом`янського райсуду м. Києва від 18.04.2023 року про обрання запобіжного заходу ОСОБА_9 у вигляді тримання під вартою у кримінальному провадженні № 42022110000000083 від 22.04.2022 року за ч.2 ст.111 КК України;

- повідомлення про підозру від 18.04.2023 року ОСОБА_8 за ч. 2 ст. 111 КК України у кримінальному провадженні № 42022110000000083 від 22.04.2022 року, а саме підозру у державній зраді, яка виразилася у діянні, умисно вчиненому громадянином України на шкоду суверенітетові, територіальній цілісності та недоторканості, обороноздатності, державній, економічній та інформаційній безпеці України шляхом переходу на бік ворога, надані іноземній державі допомоги в проведенні підривної діяльності проти України в період збройного конфлікту в умовах воєнного стану;

- ухвала слідчого судді Солом`янського райсуду м. Києва від 18.04.2023 року про обрання запобіжного заходу ОСОБА_9 у вигляді тримання під вартою у кримінальному провадженні № 42022110000000083 від 22.04.2022 року за ч. 2 ст. 111 КК України;

- копія листа ГУ ДСНС у Київській області від 02.05.2025 року № 5601-3649/5611 щодо надання ГУ СБУ в Київській області з відповідними додатками:

?копії присяги ОСОБА_9 від 28.11.2005 року;

?копії присяги ОСОБА_8 від 03.09.2012 року;

?копія справи №180 про пожежу, що виникла 22.03.2022 року у будівлі пожежного депо в смт. Іванків, вул..Михайлівська, 3;

?копії запиту від 31.05.2023 року на КНП Іванківська ЦРЛ щодо перебування на обліку ОСОБА_9 , та ОСОБА_8 ;

?копія відповіді КП Іванківська центральна районна лікарня від 15.06.2023 року про відсутність інформації про перебування ОСОБА_9 та ОСОБА_8 на обліку;

?відповідь КНП Вишгородська центральна районна лікарня від 14.06.2023 року про відсутність інформації щодо звернення ОСОБА_9 та ОСОБА_8 до лікарів нарколога та психіатра;

- ухвала слідчого судді Київського апеляційного суду від 15.06.2022 року про надання дозволу на проведення негласних слідчих дій стосовно ОСОБА_9 ;

- ухвала слідчого судді Київського апеляційного суду від 15.06.2022 року про надання дозволу на проведення негласних слідчих дій стосовно ОСОБА_8 ;

- протокол за результатами проведення негласних слідчих дій від 23.04.2022 року, в якому зазначені:

?розмова ОСОБА_15 та ОСОБА_8 21.03.2023 року о 21:51:17 тривалістю 00:05:52;

?розмова ОСОБА_15 та ОСОБА_65 28.03.2023 року о 21:49:51;

?розмова ОСОБА_15 та ОСОБА_66 29.03.2023 року о 15:10:55;

?розмова ОСОБА_15 та ОСОБА_67 18.04.2023 року о 11:17:48 ;

?розмова ОСОБА_15 та невстановленої особи 19.04.2023 року о 16:56:40;

?додаток о протоколу - CD диск білого кольору з номером ZE5788-DVR-J47F4 та написом №1306 17.04.2023;

- протокол за результатами проведення негласних слідчих дій від 23.04.2022 року, в якому зазначені:

?розмова ОСОБА_34 та невстановленої особи 21.03.2023 року о 14:29:07;

?розмова ОСОБА_34 та ОСОБА_68 21.03.2023 року о 21:35:39;

?розмова ОСОБА_34 та невстановленою особою 07.04.2023 року о 15:51:42;

?розмова ОСОБА_34 та ОСОБА_69 19.04.2023 року о 13:55:50;

?розмова ОСОБА_34 та ОСОБА_70 19.04.2023 року о 15:35:07;

?розмова ОСОБА_34 та ОСОБА_68 21.04.2023 року о 20:31:28;

?розмова ОСОБА_34 та ОСОБА_68 21.04.2023 року о 20:42:34;

?додаток о протоколу - CD диск білого кольору з номером ZE5788-DVR-J47F4 та написом №1305 17.04.2023;

- протокол за результатами проведення негласних слідчих дій від 23.04.2022 року, в якому зазначені:

?розмова ОСОБА_8 та ОСОБА_71 21.03.2023 року о 11:10:51;

?розмова ОСОБА_8 та особи на ім`я ОСОБА_72 21.03.2023 року о 11:14:09;

?розмова ОСОБА_8 та ОСОБА_71 21.03.2023 року о 11:15:37;

?розмова ОСОБА_8 та ОСОБА_9 21.03.2023 року о 11:35:49;

?розмова ОСОБА_8 та особи на ім`я ОСОБА_72 21.03.2023 року о 18:44:17;

?розмова ОСОБА_8 та ОСОБА_9 21.03.2023 року о 19:20:52;

?розмова ОСОБА_8 та ОСОБА_15 21.03.2023 року о 21:51:23;

?розмова ОСОБА_8 та ОСОБА_9 23.03.2023 року о 17:51:43;

?розмова ОСОБА_8 та мамою (без зазначення даних ) 24.03.2023 року о 15:57:02;

?розмова ОСОБА_8 та ОСОБА_73 24.03.2023 року о 21:35:49;

?розмова ОСОБА_8 та ОСОБА_73 25.03.2023 року о 22:15:03;

?розмова ОСОБА_8 та особою на ім`я ОСОБА_74 26.03.2023 року о 14:11:03;

?розмова ОСОБА_8 та ОСОБА_73 28.03.2023 року о 13:41:29;

?розмова ОСОБА_8 та мамою (без зазначення даних) 09.04.2023 року о 18:16:39;

?додаток о протоколу - CD диск білого кольору з номером ZE5788-DVR-J47F4 та написом №1307 17.04.2023;

- протокол за результатами проведення негласних слідчих дій від 23.04.2022 року, в якому зазначені:

?розмова ОСОБА_9 та ОСОБА_8 21.03.2023 року о 11:35:48;

?розмова ОСОБА_9 та ОСОБА_8 21.03.2023 року о 19:20:54;

?розмова ОСОБА_9 та ОСОБА_75 21.03.2023 року о 16:56:00;

?розмова ОСОБА_9 та ОСОБА_8 23.03.2023 року о 17:51:41;

?розмова ОСОБА_9 та ОСОБА_76 31.03.2023 року о 12:53:43;

?розмова ОСОБА_9 та ОСОБА_76 31.03.2023 року о 17:03:59;

?розмова ОСОБА_9 та ОСОБА_77 08.04.2023 року о 18:42:59;

?розмова ОСОБА_9 та ОСОБА_78 08.04.2023 року о 18:53:46;

?розмова ОСОБА_9 та особа на ім`я ОСОБА_79 10.04.2023 року о 13:46:36;

?додаток о протоколу - CD диск білого кольору з номером ZE5788-DVR-J47F4 та написом №1308 17.04.2023;

- протокол за результатами проведення негласних слідчих дій від 26.06.2023 року, в якому зазначені:

?розмова невстановленої особи та ОСОБА_8 13.05.2023 року о 18:14:16 ;

?розмова невстановленої особи та ОСОБА_8 22.05.2023 року о 13:23:45 ;

?розмова невстановленої особи та ОСОБА_8 25.05.2023 року о 20:38:08 ;

?розмова невстановленої особи та ОСОБА_8 27.05.2023 року о 15:01:41;

?додаток о протоколу - CD диск білого кольору з номером CMDR4 7 G-CFMWM03-5001 65FACA29 та написом №1446 08.05.2023;

?додаток о протоколу - CD диск білого кольору з номером CMDR4 7 G-CFMWM03-5001 65FAC429 та написом №1445 08.05.2023;

?додаток о протоколу - CD диск білого кольору з номером CMDR4 7 G-CFMWM03-5001 65FAC429 та написом №1521 24.05.2023;

- протокол за результатами проведення негласних слідчих дій від 26.06.2023 року, за результатами яких матеріалів, що можуть мати доказове значення не отримано:

?додаток о протоколу – флеш накопичувач №5/18/1-1427 від 05.05.2023;

?додаток о протоколу - CD диск білого кольору з номером ZE6253-DVR-J4704 та написом №716 08.05.2023;

?додаток о протоколу - CD диск білого кольору з номером CMDR4 7 G-CFMWM03-5001 65FACA29 та написом №1444 08.05.2023;

?додаток о протоколу - CD диск білого кольору з номером CMDR4 7 G-CFMWM03-5001 65FACA29 та написом №1518 23.05.2023;

- протокол за результатами проведення негласних слідчих дій від 26.06.2023 року, за результатами яких матеріалів, що можуть мати доказове значення не отримано:

?додаток о протоколу - CD диск білого кольору з номером ZE6253-DVR-J4704 та написом №1695 14.06.2023;

- ухвала слідчого судді Київського апеляційного суду від 21.02.2023 року про надання дозволу на проведення негласних слідчих відносно ОСОБА_8 у кримінальному провадженні № 42022110000000083 від 22.04.2022 року за ч. 2 ст. 111 КК України;

- ухвала слідчого судді Київського апеляційного суду від 21.02.2023 року про надання дозволу на проведення негласних слідчих відносно ОСОБА_9 у кримінальному провадженні № 42022110000000083 від 22.04.2022 року за ч. 2 ст. 111 КК України;

- ухвала слідчого судді Київського апеляційного суду від 25.04.2023 року про надання дозволу на проведення негласних слідчих відносно ОСОБА_9 у кримінальному провадженні № 42022110000000083 від 22.04.2022 року за ч. 2 ст. 111 КК України;

- ухвала слідчого судді Київського апеляційного суду від 25.04.2023 року про надання дозволу на проведення негласних слідчих відносно ОСОБА_8 у кримінальному провадженні № 42022110000000083 від 22.04.2022 року за ч. 2 ст. 111 КК України;

- постанова заступника керівника Київської обласної прокуратури про продовження строку досудового розслідування у кримінальному провадженні № 42022110000000083 від 22.04.2022 року за ч. 2 ст. 111 КК України від 12.06.2023 року;

- ухвала слідчого судді Солом`янського райсуду м. Києва про продовження строку тримання під вартою ОСОБА_8 у кримінальному провадженні № 42022110000000083 від 22.04.2022 року за ч.2 ст.111 КК України від 14.06.2023 року;

- ухвала слідчого судді Солом`янського райсуду м. Києва про продовження строку тримання під вартою ОСОБА_9 у кримінальному провадженні № 42022110000000083 від 22.04.2022 року за ч.2 ст.111 КК України від 15.06.2023 року;

- лист Головного сервісного центру МВС від 07.06.2023 року про відсутність зареєстрованих за ОСОБА_9 транспортних засобів. За ОСОБА_8 зареєстровані транспортні засоби:

?HONDA AF27, номерний знак НОМЕР_2 ;

?BMW3181, номерний знак НОМЕР_3 ;

- ухвала слідчого судді Солом`янського районного суду м. Києва від 27.06.2023 року про накладення арешту на земельну ділянку із кадастровим номером 3222055100:01:025:0161 та житловий будинок за адресою: АДРЕСА_8 (реєстраційний номер об`єкта 999070632220), які належать ОСОБА_9 ;

- постанова Київської обласної прокуратури від 07.07.2023 року про виділення з матеріалів досудового розслідування кримінального провадження № 42022110000000083 від 22.04.2022 року матеріали досудового розслідування щодо вчинення невстановленими особами кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.194 та ч.1 ст.162 КК України з присвоєнням № 2202310111000570 з додатком реєстром виділених матеріалів на 17 арк.;

- ухвала слідчого судді Солом`янського районного суду м. Києва від 12.07.2023 року про продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою ОСОБА_9 до 08.08.2023 року;

- ухвала слідчого судді Солом`янського районного суду м. Києва від 12.07.2023 року про продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою ОСОБА_9 до 08.08.2023 року;

- протокол допиту свідка ОСОБА_37 від 12.05.2022 року, в якому він показав, що був на пожежі на території пожежної частини 22.03.2022 року і від присутніх там осіб чув, що пожежу влаштували ОСОБА_8 та ОСОБА_9 і йому відомо, що вони це зробили на виконання злочинного наказу військових РФ, за що отримали грошову винагороду. Крім того, обвинувачені викрали службовий автомобіль марки ВАЗ 2109 та пересувалися ним містечком, не зважаючи на заборону окупаційної влади, на його думку у ОСОБА_8 та ОСОБА_63 був особливий статус та повноваження завдяки співпраці з окупантами. 26.03.2022 року його розшукували російські солдати, на його думку, за повідомленням ОСОБА_8 та ОСОБА_63 за участь у гасінні пожежної частини. Йому відомо, що ОСОБА_27 та ОСОБА_40 отримували грошову винагороду від окупантів, так як з 22.03.2022 року матеріальний стан останніх покращився. Зі слів очевидців йому відомо, що ОСОБА_8 іздив на автомобілях з позначками «V» разом з російськими військовими та особисто вказував окупантам на будинки місцевих активістів., учасників АТО/ООС та осіб, які гасили пожежу;

- протокол допиту свідка ОСОБА_37 від 25.04.2023 року, в якому він показав, що 22.03.2022 року він бачив ОСОБА_8 та ОСОБА_9 , які в стані сильного алкогольного сп`яніння пересувалися на службовому автомобілі пожежної частини ВАЗ2109, на якому містилися знаки, які дозволяють вільно пересуватися смт. Іванків під час окупації, а саме ганчірки білого кольору;

- протокол допиту свідка ОСОБА_29 від 12.05.2022 року, в якому він показав, о він 22.03.2022 року був присутній при гасінні пожежі на пожежній станції, де в ході розмови з місцевими мешканцями йому розповіли, що до пожежі причетні ОСОБА_8 та ОСОБА_9 24.03.2022 року він проїжджаючи повз будинок, де мешкають батьки АДРЕСА_9 , бачив на подвір`ї військовослужбовців ЗС РФ, а від місцевих мешканців чув, що військові ЗС РФ отримали від ОСОБА_8 та ОСОБА_9 інформацію про осіб, які гасили пожежу, про учасників бойових дій, а також осіб, патріотично налаштованих та невдоволених окупаційною владою;

- протокол допиту свідка ОСОБА_23 , від 12.05.2022 року, в якому вона показала, що бачила, як приблизно в 20 числах березня за адресою: АДРЕСА_3 , де проживає ОСОБА_9 під`їхали 2 автомобіля з надписами «V» з військовослужбовцями ЗС РФ, які передали ОСОБА_9 якісь товари, а потім уїхав з ними.

Оцінюючи досліджені докази з точки зору їх належності, допустимості і достовірності та з точки зору їх достатності і взаємозв`язку, суд приходить до такого висновку.

У відповідності до статті 129 Конституції України та статті 7 КПК України, основними засадами судочинства в Україні - є верховенство права, законність, рівність усіх учасників судового розгляду перед законом і судом; повага до людської гідності.

За змістом статей 21, 22, 30 КПК України, у кримінальному провадженні правосуддя здійснюється судом на основі змагальності, безпосередності дослідження судом показань, речей та документів. Державне обвинувачення в суді підтримує прокурор, захист обвинуваченого здійснює він сам і його захисник, а функція розгляду справи покладається на суд. При цьому суд, зберігаючи незалежність, неупередженість і об`єктивність, створює необхідні умови для виконання учасниками їх процесуальних обов`язків і здійснення наданих їм прав.

Відповідно до статті 25 КПК України прокурор, слідчий зобов`язані в межах своєї компетенції розпочати досудове розслідування в кожному випадку безпосереднього виявлення ознак кримінального правопорушення або в разі надходження заяви про вчинення кримінального правопорушення, а також вжити всіх передбачених законом заходів для встановлення події кримінального правопорушення та особи, яка його вчинила.

Крім того, саме на них законом покладається обов`язок всебічно, повно і неупереджено дослідити обставини кримінального провадження, виявити як ті обставини, що викривають, так і ті, що виправдовують підозрюваного, обвинуваченого, а також обставини, що пом`якшують чи обтяжують його покарання, надати їм належну правову оцінку та забезпечити прийняття законних і неупереджених процесуальних рішень, відповідно до статті 9 КПК України.

Відповідно до ч. 1 ст. 91 КПК України, у кримінальному провадженні підлягають доказуванню, зокрема, подія кримінального правопорушення (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення кримінального правопорушення); винуватість обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, форма вини, мотив і мета вчинення кримінального правопорушення.

Згідно з ч. 1 ст. 92 КПК України, обов`язок доказування обставин, передбачених статтею 91 КПК України, за винятком випадків, передбачених частиною другою цієї статті, покладається на слідчого, прокурора та, в установлених цим Кодексом випадках, - на потерпілого. Відповідно до ч. 2 ст. 92 КПК України, обов`язок доказування належності та допустимості доказів, покладається на сторону, що їх подає.

Відповідно до ст. 337 КПК України, судовий розгляд проводиться лише стосовно особи, якій висунуте обвинувачення, і лише в межах висунутого обвинувачення відповідно до обвинувального акта. З метою ухвалення справедливого судового рішення та захисту прав людини і її основоположних свобод суд має право вийти за межі висунутого обвинувачення, зазначеного в обвинувальному акті, лише в частині зміни правової кваліфікації кримінального правопорушення, якщо це покращує становище особи, стосовно якої здійснюється кримінальне провадження.

Відповідно до частини другої статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен, кого обвинувачено у вчиненні кримінального правопорушення, вважається невинуватим доти, доки його вину не буде доведено в законному порядку.

Європейський суд з прав людини у справі «Джон Мюррей проти Сполученого Королівства» вказував, що рівень певності, якого має досягати суддя за системою «внутрішнього переконання» чи системою «поза межами розумного сумніву», який є важливим для постановлення справедливого рішення, не повинен досягатися шляхом примусу до зізнання. Лише таким чином буде дотримано цілковитої поваги до презумпції невинуватості та статусу обвинуваченого, що є ключовими поняттями для демократичної концепції кримінального судового розгляду.

Отже, обвинувачення повинно довести «кожний факт», пов`язаний із злочином, щоб «не існувало жодної розумної підстави для сумнівів». Правило про тлумачення сумнівів на користь обвинуваченого по суті означає, що жодна з сумнівних обставин не може бути покладена в основу обвинувальних тез по справі, тобто воно висуває вимогу повної і безумовної доведеності обвинувачення. Ця вимога має на меті охорону законних інтересів обвинуваченого і служить гарантією досягнення істини у справі.

Таким чином, правило про тлумачення сумнівів на користь обвинуваченого виступає гарантією не тільки для обвинуваченого, воно служить також гарантією досягнення мети правосуддя. Завдяки даному правилу досягається об`єктивна істина, так як обвинувачення ґрунтується тільки на безсумнівних доказах і безспірних фактах.

Статтею 370 КПК України передбачено, що судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим, ухваленим компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження.

Суд обґрунтовує вирок виключно на доказах, розглянутих у судовому засіданні. За допомогою дослідження на суді всіх доказів відбувається і формування внутрішнього суддівського переконання про винність або невинність обвинуваченого.

Доказування - це єдиний спосіб встановлення об`єктивної істини в кримінальному судочинстві. Поки не доведені обставини скоєння злочину, не можна сказати, що вони були, мали місце насправді.

З приводу того, що доведення є єдиним способом для встановлення істини у Кримінально процесуальному кодексі України вказано: «Обвинувальний вирок не може ґрунтуватися на припущеннях і постановляється лише при умові, коли в ході судового розгляду винність підсудного у вчиненні злочину доведена».

З урахуванням вищевикладеного, колегія суддів в подальшому надає оцінку доказам у їх сукупності з точки зору їх належності, допустимості та взаємозв`язку, щодо недопустимості окремих з них, та прийшов до наступних висновків.

Під час судового розгляду, суд допитав всіх заявлених осіб та дослідив всі надані докази, після чого учасники провадження повідомили суду, що будь-яких інших пояснень, клопотань та доповнень вони не мають, в зв`язку з чим можливо завершити судове слідство та постановити вирок на підставі досліджених доказів, наданих суду.

У відповідності до практики ККС ВС (справа № 759/4148/17, постанова від 22.08.23) форма державної зради - надання іноземній державі, іноземній організації або їх представникам допомоги у проведенні підривної діяльності проти України - полягає у сприянні їх можливим чи дійсним зусиллям заподіяти шкоду національній безпеці України. Види підривної діяльності проти України можуть бути різноманітними. Різний вигляд може мати і допомога у проведенні такої діяльності. Вона може надаватися шляхом організації чи виконання конкретного злочину, схилення до державної зради інших осіб, усунення перешкод для вчинення певних діянь тощо.

Зміст складу державної зради, згідно обвинувачення ОСОБА_8 та ОСОБА_9 , полягає в умисному діянні, а саме:

- перехід на бік ворога в умовах воєнного стану шляхом надання добровільної згоди на співпрацю з окупаційною владою Російської Федерації в період окупації смт. Іванків Вишгородського району Київської області, а саме з 18.03.2022 року до 25.03.2022 року;

- співпраці з окупаційною владою Російської Федерації шляхом вільного пересування по смт. Іванків транспортними засобами із позначкою «V», у період заборони такого пересування, спільно з представниками РФ, після яких військовослужбовці РФ викрадали, позбавили волі та утримували у полоні жителів смт. Іванків у період часу з 23.03.2022 року до 25.03.2022 року;

- отримання оплати за перехід на бік ворога та наданні представникам ЗС РФ допомоги в проведенні підривної діяльності проти України в період збройного конфлікту в умовах воєнного стану в період з 23.03.2022 року до 25.03.2022 року у вигляді продуктів харчування, цигарок та алкоголю;

- здійснення підпалу 41 ДПРЧ 10 ДПРЗГУ ДСНС України у Київській області 22.03.2022 року.

Обвинувальний вирок може бути постановлений судом лише в тому випадку, коли вина обвинуваченої особи доведена поза розумним сумнівом.

Стандарт доведення поза розумним сумнівом означає, що сукупність обставин, встановлена під час судового розгляду, виключає будь-яке інше розуміння пояснення події, яка є предметом судового розгляду, крім того, що інкримінований злочин був учинений і обвинувачений є винним у вчиненні цього злочину.

Відповідно до ч. 1 ст. 91 КПК України, у кримінальному провадженні підлягають доказуванню, зокрема, подія кримінального правопорушення (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення кримінального правопорушення); винуватість обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, форма вини, мотиви і мета вчинення кримінального правопорушення.

Тобто, дотримуючись засад змагальності та виконуючи свій професійний обов`язок, передбачений ст. 92 КПК, обвинувачення має довести перед судом за допомогою належних, допустимих та достовірних доказів, що існує єдина версія винуватості особи у вчиненні кримінального правопорушення, щодо якого їй пред`явлено обвинувачення.

Проте, на думку суду, надані стороною обвинувачення і досліджені судом докази не дають підстав для висновку поза розумним сумнівом, що обвинувачені ОСОБА_8 та ОСОБА_9 вчиняли саме такі дії, і що вони в період окупації смт. Іванків Вишгородського району Київської області умисно вчинили перехід на бік ворога на шкоду державній безпеці України, співпрацювали з окупаційною владою та отримували за це винагороду.

Суд не приймає в якості доказів покази свідків ОСОБА_80 , ОСОБА_81 , ОСОБА_55 , ОСОБА_82 , ОСОБА_83 , ОСОБА_84 , ОСОБА_85 , ОСОБА_50 , ОСОБА_86 , ОСОБА_87 , ОСОБА_88 , ОСОБА_89 , так як вони або взагалі не перебували в зазначений в обвинувальному акті період в смт. Іванків, або не знають підозрюваних, або не володіють жодною інформацією, яка стосується обвинувачення в даному кримінальному провадженні.

Свідки ОСОБА_13 , ОСОБА_25 , ОСОБА_12 , ОСОБА_17 , ОСОБА_29 , ОСОБА_37 , ОСОБА_14 , ОСОБА_31 інформацією про пожежу у пожежній частині смт. Іванкова 22.03.2022 року володіють лише з розмов інших місцевих або не володіють взагалі. ОСОБА_8 та ОСОБА_9 як осіб, які здійснили підпал пожежної частини зазначили зі слів інших осіб, а особисто підпал не бачили.

Аналізуючи показання свідка ОСОБА_13 суд звертає увагу на виниклі між свідком та ОСОБА_8 неприязних відносин, які виникли ще раніше, ніж інкримінований період часу.

Слід зазначити, що Іванківським районним судом Київської області розглядається кримінальне провадження № 22023101110000570 від 07.07.2023 року за обвинуваченням ОСОБА_8 та ОСОБА_9 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 28, ч. 2 ст. 194 КК України, ч. 2 ст. 28, ч. 2 ст. 162 КК України

Свідки ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 , ОСОБА_34 , ОСОБА_35 , ОСОБА_46 , ОСОБА_47 , ОСОБА_49 , ОСОБА_50 є співробітниками пожежної частини смт. Іванків, заперечують щодо погодження ОСОБА_8 та ОСОБА_9 на зайняття або призначення їх на певні посади або співпрацю з окупаційною владою.

Жодний свідок не підтвердив співпрацю ОСОБА_8 та ОСОБА_9 з окупаційною владою Російської Федерації на території смт. Іванків шляхом вільного пересування транспортними засобами із позначкою «V» у період заборони такого пересування, спільно з представниками РФ, після яких військовослужбовці РФ викрадали, позбавили волі та утримували у полоні жителів смт. Іванків у період часу з 23.03.2022 року до 25.03.2022 року. Всі покази свідків ґрунтуються лише на припущеннях, отриманих зі слів інших осіб.

Показами свідків не підтверджується отримання ОСОБА_8 та ОСОБА_9 оплати за перехід на бік ворога та наданні представникам ЗС РФ допомоги в проведенні підривної діяльності проти України в період збройного конфлікту в умовах воєнного стану в період з 23.03.2022 року до 25.03.2022 року у вигляді продуктів харчування, цигарок та алкоголю, а навпаки, спростовуються показами свідків ОСОБА_22 та ОСОБА_26 про допомогу родині ОСОБА_90 продуктами харчування в період окупації, та показами інших свідків, які зазначили, що деякі крамниці працювали та можливо було придбати цигарки та алкоголь.

Аналізуючи свідчення свідка ОСОБА_23 суд зазначає, що 25-26 березня 2022 року вона лише бачила військовослужбовця РФ, який заніс до подвір`я Савенка по АДРЕСА_1 пакет, на що жінка останнього повідомила їй, що це допомога дітям. Суд зазначає, що свідок не бачила зміст пакунка та не знає підстав, які слугували виникненню такої ситуації, в своїх свідченнях не вказує на систематичність надання військовослужбовцями РФ допомоги ОСОБА_9 .

Судом на протязі тривалого терміну, а саме з 25.08.2025 року по 12.03.2026 року приймалися зусилля щодо виклику та доставлення приводом до зали судового засідання для допиту свідків ОСОБА_91 , ОСОБА_92 , ОСОБА_93 та повторного допиту ОСОБА_23 . Було постановлено 7 ухвал про привід свідків, які не були виконані і до суду не було надано об`єктивних причин поважності невиконання цих ухвал, у зв`язку з чим дані свідки не були допитані.

Протоколи за результатами проведення негласних слідчих дій та CD диски не містять жодної інформації в рамках пред`явленого обвинувачення, а тому не несуть ніякої доказової бази.

Протоколи допиту свідків ОСОБА_37 від 12.05.2022, 05.04.2023, ОСОБА_29 від 12.05.2022, ОСОБА_23 від 12.05.2022 року, які були отримані як доказ на досудовому слідстві та долучені прокурором в судовому засіданні, не можуть слугувати доказом в розумінні ст. 95 КПК України.

Аналізуючи копії протоколів пред`явлення особи для впізнання за фотознімками від 04.05.2022 року, згідно якого ОСОБА_51 впізнав ОСОБА_8 та ОСОБА_9 , які 22.03.2022 року, які виходили з адмінбудівлі пожежної частини, після чого розпочалася пожежа на території пожежної частини, розташованої в АДРЕСА_6 та покази свідка ОСОБА_51 в судовому засіданні, суд звертає увагу на те, що відомості в протоколах та свідченнях різняться, а свідок ОСОБА_51 не підтвердив відомості, зазначені в протоколах.

Копії протоколів пред`явлення особи для впізнання за фотознімками від 04.05.2022 року, згідно яких:

- ОСОБА_55 впізнав особу ОСОБА_9 , який приблизно 12.04.2022 року приходив до нього додому за адресою: АДРЕСА_7 , та пропонував відшкодувати втрату викраденого майна та відремонтувати пошкоджене вікно;

- ОСОБА_13 впізнав особу ОСОБА_9 та ОСОБА_8 , які 22.03.2022 року пошкодили огорожу, коли тікали з подвір`я сусіда ОСОБА_56 ;

взагалі не відносяться до даного кримінального провадження та не містять відомостей щодо інкримінованих обвинуваченим обставин.

Копії протоколів пред`явлення особи для впізнання:

- від 04.05.2022 року, згідно якого ОСОБА_14 впізнала ОСОБА_9 та ОСОБА_8 , які 22.03.2022 року йшли від пожежної частини через подвір`я місцевих мешканців, одразу після того, як почалася пожежа у 41 ДПРЧ ДСНС;

- від 12.05.2022 року, згідно якого ОСОБА_12 впізнав ОСОБА_8 та ОСОБА_9 , які 22.03.2022 року, перебуваючи на своєму подвір`ї батьків ОСОБА_8 виправдовувалися на питання людей щодо підпалу пожежної частини та зазначали, що пожежна частина не українська;

підтверджені показами, наданими в судовому засіданні, які фактично не були свідками підпалу обвинуваченими пожежної частини в смт. Іванків та свідченням яких судом була надана оцінка вище.

Копія протоколу пред`явлення особи для впізнання від 12.05.2022 року, згідно якого ОСОБА_11 впізнав особу, зображену на фото №3, яка 22.03.2022 року, перебуваючи на подвір`ї ОСОБА_8 , спільно з ним виправдовувалася на питання людей щодо підпалу пожежної частини та зазначала, що пожежна частина не українська, не може бути прийнята судом в якості доказу винуватості обвинувачених, так як особа №3 позначена як така, яка не має відношення до судового розслідування. В довідці про проведення слідчої дії, яка додана до цього протоколу, впізнана особа №1, якою є ОСОБА_9 . З`ясувати дані розбіжності в судовому засіданні не представилося можливим, так як свідок ОСОБА_11 не був допитаний в суді у зв`язку зі смертю.

Правова позиція ЄСПЛ у справі «C.O. v. GERMANY» від 17.09.2024, заява № 16678/22https://t1p.de/gtgh1

ЄСПЛ наголосив, що якщо факти, пов`язані із залученням третіх осіб, мають бути викладені в рішеннях кримінальних судів, суди повинні уникати надання більшого обсягу інформації, ніж це необхідно для оцінки юридичної відповідальності тих осіб, які є обвинуваченими у справі, що розглядається в суді.

У цій справі кримінальні суди утрималися від будь-яких висновків щодо «вини» заявника.

Суд вважав, що, посилаючись у письмових рішеннях на заявника як на «окремо обвинувачену особу», кримінальні суди підкреслювали той факт, що вони не були покликані визначати вину заявника, а, відповідно до положень національного кримінально-процесуального законодавства, були зацікавлені лише в оцінці кримінальної відповідальності обвинувачених у рамках розглядуваного провадження. Крім того, Суд зазначає, що заяви кримінальних судів в кінцевому підсумку не мали жодного преюдиціального впливу на провадження проти заявника.

З огляду на вищевикладене, Суд зробив висновок, що оскаржувані твердження в мотивувальних частинах рішень судів у не мали жодного преюдиціального ефекту і, таким чином, не порушували принцип презумпції невинуватості.

Відповідно, відсутнє порушення п. 2 ст. 6 Конвенції.

Колегія суддів, допитавши обвинувачених, свідків та дослідивши зібрані у справі докази, дійшов висновку про те, стороною обвинувачення не було надано достатніх доказів того, що кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 111 КК України, вчинено обвинуваченими, а тому вони підлягають виправданню виходячи з наступного.

На підставі наведеного, провівши судовий розгляд даного кримінального провадження, відповідно до положень статті 337 КПК України, згідно з якими судовий розгляд проводиться лише в межах висунутого обвинувачення відповідно до обвинувального акту, дотримуючись принципів змагальності сторін та свободи в подані ними суду своїх доказів і у доведеності перед судом їх переконливості, дотримуючись принципу диспозитивності, а саме; діючи в межах своїх повноважень та компетенції, вирішуючи лише ті питання, що винесені на розгляд сторонами та віднесені до їх повноважень, зберігаючи об`єктивність та неупередженість, створив необхідні умови для реалізації сторонами їхніх процесуальних прав та виконання процесуальних обов`язків, у зв`язку з чим колегія суддів приходить до висновку про те, що в діях ОСОБА_8 та ОСОБА_9 не доведено склад кримінального правопорушення.

Стаття 10 КПК України встановлює рівність всіх перед законом і судом.

Відповідно до положень статті 62 Конституції України, статті 17 КПК України, в основу вироку можуть бути покладені тільки достовірні докази, досліджені в судовому засіданні. Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності обвинувачення, якщо їх неможливо усунути» повинні тлумачитись на користь обвинуваченого. Коли зібрані по справі докази не підтверджують обвинувачення і всі можливості збирання додаткових доказів вичерпані, суд зобов`язаний ухвалити виправдувальний вирок.

Таку позицію висловлює Пленум Верховного Суду України в Постанові № 9 від 01 листопада 1996 року(з наступними змінами) "Про застосування Конституції України при здійсненні правосуддя" в п. 18, а відповідно до п. 19 цієї ж постанови, визнання особи винуватою у вчиненні злочину може мати місце лише за умови доведеності її вини.

Відповідно до ч. 2 ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, статей 10 і 11 Загальної декларації прав людини та ст. 14 Міжнародного пакту про громадські та політичні права, кожна людина, яка звинувачується у вчиненні злочину, має право вважатися безвинною доти, доки її вина не буде встановлена законним чином шляхом прилюдного розгляду її справи незалежним і безстороннім судом на основі повної рівності, з додержанням всіх вимог справедливості, і з забезпеченням всіх можливостей для захисту.

При цьому, суд враховує, що однією із засад судочинства є, зокрема змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості (п. 4 ст. 129 Конституції України).

Принцип змагальності конкретизовано і в ст. 22 КПК України, якою також встановлено, що під час кримінального провадження суд, зберігаючи об`єктивність та неупередженість, створює необхідні умови для реалізації сторонами їхніх процесуальних прав та виконання процесуальних обов`язків.

У справі «Барбера, Мессегуе і Хабардо проти Іспанії» від 6 грудня 1998 р. (п.146) Європейський Суд з прав людини встановив, що «принцип презумпції невинуватості вимагає, серед іншого, щоб, виконуючи свої обов`язки, судді не розпочинали розгляд справи з упередженої думки, що підсудний вчинив злочин, який йому ставиться в вину; обов`язок доказування лежить на обвинуваченні, і будь-який сумнів має тлумачитися на користь підсудного.

В рішенні ЕСПЛ у справі Вассіліоса Ставрополуса проти Греції (п. 39) від 27.09.2007 року, суд вважає, що на підставі принципу «in dubio pro reo» (сумніви тлумачаться на користь підсудного), який представляє собою приватне вираження принципу презумпції невинуватості, не повинно існувати ніякої якісної відмінності між виправдувальним вироком, зважаючи на відсутність доказів і виправдувальним вироком у зв`язку з констатацією безсумнівної невинуватості особи. У дійсності, виправдувальні вироки не розрізняються залежно від підстав, прийнятих до уваги в кожному окремому випадку суддею в кримінальному процесі.

Відповідно до ст. 370 КПК України судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і мотивованим.

Відповідно до ст. 373 КПК України, вирок може бути обвинувальним або виправдувальним.

Згідно з ч. 3 ст. 373 КПК України, обвинувальний вирок не може ґрунтуватися на припущеннях і ухвалюється лише за умови, доведення у ході судового розгляду винуватості особи у вчиненні кримінального правопорушення. Тож будь-які припущення, думки, догади, якими б вони привабливими не були і кому б вони не належали, при вирішенні питання про вину особи доказами не можуть бути і значення не мають. Вони можуть бути використані лише для висунення версій, але не для обґрунтування вини. Такі припущення лише підтверджують сумнів, а він має бути витлумачений тільки на користь обвинуваченої особи.

Така позиція знаходить своє відображення і в постанові Пленуму Верховного Суду України від 29.06.1990 № 5 «Про виконання судами України законодавства з питань судового розгляду кримінальних справ і постановлення вироку». Відповідно до п. 23 цієї постанови, є недопустимим обвинувальний ухил при вирішенні питання про винність чи невинність підсудного. Всі сумніви щодо доведеності обвинувачення, якщо їх неможливо усунути, повинні тлумачитись на користь підсудного. Коли зібрані по справі докази не підтверджують обвинувачення, і всі можливості збирання додаткових доказів вичерпані, суд зобов`язаний постановити виправдувальний вирок.

Згідно із зазначеною постановою, виправдувальний вирок постановляється: за відсутністю події злочину, коли судовим розглядом справи встановлено, що діяння, у вчиненні якого обвинувачувався підсудний, взагалі не мало місця або відсутній причинний зв`язок між діянням підсудного і шкідливими наслідками, настанням яких обумовлюється злочинність діяння, зокрема, коли шкідливі наслідки настали внаслідок дій особи, якій заподіяно шкоду, або в результаті дії сил природи тощо.

Виправдувальний вирок постановляється судом у випадках передбачених ст. 284 та 373 КПК України.

Пунктом 3 ч. 1 ст. 373 КПК України також встановлено, що виправдувальний вирок ухвалюється у разі, якщо не доведено, що в діянні обвинуваченого є склад кримінального правопорушення.

Приймаючи рішення з постановленням виправдувального вироку у даній справі, суд також бере до уваги обов`язок дотримуватися розумних строків розгляду справи.

При цьому, суд зважає на практику Європейського суду, зокрема на справу «Федорченко та Лозенко проти України» (Заява N 387/03) 20 вересня 2012 року, де Європейським судом зверталася увага на фактах неможливості встановити "поза розумним сумнівом" причетність до вчинення злочину, відтак констатовано порушення ст. 14 у поєднанні з ст. 2 Конвенції в її процесуальному аспекті, у зв`язку з не проведенням державними органами розслідування можливих інших мотивів, а також на справу "Зароченцев проти України" (Заява N 39327/06) 10 січня 2013 року, де Європейський суд встановив порушення п. 1 ст. 6 Конвенції у зв`язку з незабезпеченням національними органами розгляду справи упродовж розумного строку.

Згідно з положеннями 4, 1 ст. 373 КПК України, виправдувальний вирок ухвалюється у разі, якщо не доведено, що: 1) вчинено кримінальне правопорушення, в якому обвинувачується особа; 2) кримінальне правопорушення вчинене обвинуваченим; 3) в діянні обвинуваченого є склад кримінального правопорушення.

Таким чином, з урахуванням викладеного раніше, в ході судового розгляду, за наслідками всебічного, повного й неупередженого дослідження всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінивши кожний доказ наданий сторонами обвинувачення та захисту з точки зору «належності» допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку, суд приходить до висновку, що висунуте ОСОБА_8 та ОСОБА_9 обвинувачення у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 2 статті 111 КК України, не знайшло свого підтвердження, оскільки достатніх та допустимих доказів на доведення участі у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення, стороною обвинувачення не надано, судом не виявлено, в зв`язку з чим суд вважає за необхідне в силу презумпції невинуватості, закріпленої у статті 62 Конституції України, виправдати.

Запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту із застосуванням електронного засобу контролю, обраний обвинуваченим ОСОБА_8 та ОСОБА_9 ухвалою Вишгородського районного суду Київської області від 20.02.2026 року, підлягає скасуванню.

Також підлягає скасуванню арешт, накладений ухвалою слідчого судді Солом`янського районного суду м. Києва від 27.07.2023 року, на майно ОСОБА_9 , а саме: на земельну ділянку з кадастровим номером 3222055100:01:025:0161 та житловий будинок за адресою: АДРЕСА_2 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна - 999070632220).

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 368, 370-371, 373-376, 615 КПК України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати невинуватим та виправдати за частиною другою статті 111 КК України, на підставі пункту 3 частини першої статті 373 КПК України у зв`язку з недоведеністю в його діяннях складу кримінального правопорушення.

Запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту із застосуванням електронного засобу контролю відносно ОСОБА_8 скасувати.

ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , визнати невинуватим та виправдати за частиною другою статті 111 КК України, на підставі пункту 3 частини першої статті 373 КПК України у зв`язку з недоведеністю в його діяннях складу кримінального правопорушення.

Запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту із застосуванням електронного засобу контролю відносно ОСОБА_9 скасувати.

Скасувати арешт, накладений ухвалою слідчого судді Солом`янського районного суду м.Києва від 27.07.2023 року, на майно ОСОБА_9 , а саме: на земельну ділянку з кадастровим номером 3222055100:01:025:0161 та житловий будинок за адресою: АДРЕСА_2 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна - 999070632220).

На вирок може бути подано апеляційну скаргу до Київського апеляційного суду через Вишгородського районний суд Київської області протягом тридцяти днів з дня проголошення.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку на його оскарження, а в разі подання апеляції - після прийняття рішення Київським апеляційним судом.

Копія вироку прокурору, захисникам, обвинуваченим вручається негайно після закінчення судового засідання.

Головуючий суддя: ОСОБА_1

Суддя ОСОБА_3

Суддя ОСОБА_2