Рішення від 19 березня 2026 р. у справі №362/3579/25 — Васильківський міськрайонний суд Київської області

ВАСИЛЬКІВСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 362/3579/25

Провадження № 2-др/362/9/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

(додаткове)

20 березня 2026 року

Васильківський міськрайонний суд Київської області у складі головуючої судді Мартинцової І.О., розглянувши заяву представника ОСОБА_1 – адвоката Лютого Олега Віталійовича про ухвалення додаткового рішення у справі № 362/3579/25 за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про встановлення факту проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без шлюбу,-

В С Т А Н О В И В:

У провадженні Васильківського міськрайонного суду Київської області перебувала цивільна справа № 362/3579/25 за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про встановлення факту проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без шлюбу.

19.02.2026 року (до закінчення судових дебатів) представником відповідача подано заяву про подання доказів щодо розміру понесених відповідачем витрат на професійну правову (правничу) допомогу протягом п`яти днів після ухвалення рішення по суті позовних вимог.

Рішенням Васильківського міськрайонного суду Київської області від 03.03.2026 року у задоволенні позову ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про встановлення факту проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без шлюбу – відмовлено.

05.03.2026 року (в межах строку, визначеного ч. 8 ст. 141 ЦПК України) представник відповідача звернувся до суду з заявою про ухвалення додаткового рішення про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу.

20.03.2026 року від представника відповідача ОСОБА_1 – адвоката Лютого О.В. надійшла заява про проведення судового засідання про ухвалення додаткового рішення без участі відповідача та його представника та прийняти рішення на підставі наданих суду доказів судових витрат.

Від позивача ОСОБА_2 також 20.03.2026 року надійшла заява, в якій останній просить проводити розгляд справи без його участі та зменшити розмір витрат на правничу допомогу.

В обґрунтування вимог заяви позивач вказує, що він вважає заявлений відповідачем розмір витрат на правову допомогу не співмірним зі складністю даної справи та обсягом наданих адвокатом послуг, а тому враховуючи його похилий вік та незначний дохід (лише пенсія) просить зменшити витрати на правничу допомогу.

У відповідності до вимог ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Суд, вивчивши матеріали справи, приходить до наступного висновку.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

Згідно з ч. 2, 3 ст. 270 ЦПК України заяву про ухвалення додаткового рішення може бути подано до закінчення строку на виконання рішення. Суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів із дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення.

Положеннями статті 59 Конституції України передбачено, що кожен має право на професійну правничу допомогу. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.

Згідно зі статтею 15 ЦПК України учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді як вид правничої допомоги здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.

Однією з основних засад (принципів) цивільного судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (пункт 12 частини 3 статті 2 ЦПК України).

Відповідно до ч. 1, п.1 ч. 3 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 141 ЦПК України судові витрати, пов`язані з розглядом справи у разі відмови в позові покладаються на позивача.

В силу вимог ч. 3 ст. 137 ЦПК України, для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат має бути співмірним зі складністю справи та виконаних адвокатом (професійна правнича допомога) робіт; часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт; обсягом наданих адвокатом послуг; ціною позову та значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи та репутацію сторони або публічним інтересом до справи ( ч. 4 ст. 137 ЦПК України).

У разі недотримання вимог співмірності, за клопотанням іншої сторони, суд може зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов`язок доведення не співмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами ( ч. 5 ст. 137 ЦПК України).

Крім того, зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони у разі, на її думку, недотримання вимог стосовно співмірності витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт. Суд, ураховуючи принципи диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи.

Витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено. Дана позиція є усталеною і підтверджується численними постановами Верховного суду, наприклад у справах № 923/560/17, № 329/766/18, № 178/1522/18.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, про що, зокрема, відзначено у пункті 95 рішення у справі «Баришевський проти України» (заява № 71660/11), пункті 80 рішення у справі «Двойних проти України» (заява № 72277/01), пункті 88 рішення у справі «Меріт проти України» (заява № 66561/01), заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим.

Крім того, у пункті 154 рішення Європейського суду з прав людини у справі Lavents v. Latvia (заява 58442/00) зазначено, що згідно зі статтею 41 Конвенції Суд відшкодовує лише ті витрати, які, як вважається, були фактично і обов`язково понесені та мають розумну суму.

Так, на підтвердження понесених витрат на надання правової (правничої) допомоги позивачем подано копію договору про надання правничої допомоги № 070 від 30.06.2025 р., копію ордеру та свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю, копію протоколу № 070 узгодження видів, обсягів та договірної ціни за надання професійної правничої допомоги (виконання робіт) від 04.03.2026 року; копію акта приймання-передачі виконаних робіт за договором про надання правничої допомоги № 070 від 04.03.2026 року; копію рахунку на оплату гонорару № 070 від 04.03.2026 року на суму 140000,00 грн. та квитанцію від 04.03.2026 року про оплату ОСОБА_1 на користь адвоката ЛютогоО.В. 14000,00 грн. за надану правничу допомогу.

Проаналізувавши зміст наданих представником відповідача документів на підтвердження понесення витрат на професійну правничу допомогу та враховуючи заперечення позивача щодо витрат на правову допомогу, з урахуванням, викладених аргументів та прохання про зменшення заявлених вимог, суд приходить до висновку, що заявлені представником відповідача вимоги у розмірі 14000,00 грн. з урахуванням похилого віку позивача (83 роки) та його майнового стану стануть надмірним тягарем для позивача.

З огляду на зазначене у сукупності, суд дійшов висновку, щодо наявності підстав для часткового задоволення заяви представника відповідача про стягнення витрат на правничу допомогу у розмірі 5000,00 грн.

Керуючись ст. 270 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Заяву представника ОСОБА_1 – адвоката Лютого Олега Віталійовича про ухвалення додаткового рішення – задовольнити частково.

Ухвалити додаткове рішення у цивільній справі № 362/3579/25 за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про встановлення факту проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без шлюбу.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судові витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 5000,00 (п`ять тисяч) грн. 00 коп.

Додаткове рішення може бути оскаржено безпосередньо до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення судового рішення.

Позивач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , адреса зареєстрованого місця проживання: АДРЕСА_1 .

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП: НОМЕР_2 , адреса проживання: АДРЕСА_2 .

Суддя Мартинцова І.О.