Рішення від 19 березня 2026 р. у справі №560/10242/25 — Хмельницький окружний адміністративний суд

Справа № 560/10242/25

РІШЕННЯ

іменем України

20 березня 2026 рокум. Хмельницький

Хмельницький окружний адміністративний суд в особі головуючої-судді Ковальчук О.К. розглянувши адміністративну справу за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Хмельницькій області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИВ:

Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до Головного управління ДПС у Хмельницькій області, в якому просить визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 01.05.2025 №0095160705 про нарахування штрафних (фінансових) санкцій та/або пені, у тому числі за порушення строку розрахунку у сфері зовнішньоекономічної діяльності на суму на суму 38023,50 грн.

В обґрунтування позову зазначає, що за результатами фактичної перевірки з питань дотримання норм законодавства щодо регулювання обігу готівки, порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками, контроль за дотриманням якого покладено на органи ДПС з метою здійснення контролю за дотримання вимог законодавства під час провадження діяльності, пов`язаної з обігом алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального 13.03.2025 складений акт № 4842/22-01-07-05/ НОМЕР_1 . Не погоджуючись із зазначеним актом, 11.04.2025 направив заперечення. Однак, 01.05.2025 контролюючий орган прийняв податкове повідомлення-рішення №0095160705 про нарахування штрафних (фінансових) санкцій та/або пені, у тому числі за порушення строку розрахунку у сфері зовнішньоекономічної діяльності на суму 38023,50 грн внаслідок порушення пунктів 1, 2 статті 3 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг". Вважає спірне рішення протиправним, оскільки відповідач не повідомив про розгляд заперечення, що ставить під сумнів чи взагалі розглядалось подане заперечення контролюючим органом або ж воно безпідставно не взяте до уваги. Крім того, співробітники податкового органу вийшли за межі предмету фактичної перевірки, передбаченої підпунктом 75.1.3 пункту 75.1 статті 75 Податкового кодексу України та фактично досліджували предмет документальної перевірки, що передбачений підпунктом 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 ПК України. Стверджує, що особливістю фактичної перевірки є перевірка дотримання суб`єктом господарювання вимог закону саме на поточний момент (фактичний момент перевірки), це корелюється із правом податківців прийти на перевірку без попередження. Однак, перевірка за минулий період часу носить характер документальної перевірки, а тому такі дії не можуть вчинятися в рамках фактичної перевірки та слугувати підставою для застосування штрафних санкцій. Відтак, порушення, зазначені у акті фактичної перевірки, встановлені не в порядку і не у спосіб, що передбачений законом, а отже такий акт фактичної перевірки не може бути підставою для притягнення суб`єкта до відповідальності. Також зазначає, що у наказі №1057 "Про проведення фактичної перевірки" не вказано суб`єкта, щодо якого проводиться перевірка. Також вказує, що норма статті 102 ПК України не звільняє відповідача від необхідності визначення конкретного періоду діяльності позивача, який буде перевірятись, і обов`язкового зазначення цього періоду в оспорюваному наказі, а тому посилання в наказі на статтю 102 ПК України є необґрунтованим і свідчить про його невідповідність вимогам абзацу 3 пункту 81.1 статті 81 ПК України. Просить задовольнити позовні вимоги.

Хмельницький окружний адміністративний суд відкрив провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження.

До суду надійшов відзив Головного управління ДПС у Хмельницькій області на позовну заяву, у якому представник зазначає, що фактичною підставою для проведення перевірки слугувало проведення фактичної перевірки суб`єкта господарювання, із визначенням адреси об`єкта, перевірка якого проводиться, а саме що здійснюється діяльності на ринку ДП "Ринок Дубово". Вказує, що наказ на проведення перевірки від 03.03.2025 вручений посадовій особі, а саме менеджеру із збуту ОСОБА_2 , та пред`явлене направлення на перевірку і службові посвідчення посадових осіб, про що свідчить підпис посадової особи у направленнях. Обґрунтування позивача щодо неправомірності дій контролюючого органу під час проведення фактичної перевірки та встановлення порушень, що виникли не під час перевірки, а раніше, є такими що не відповідають нормам податкового законодавства. Про розгляд заперечення на акт фактичної перевірки від 13.03.2025 №4842/22-01-07-05/3385812316 повідомленийналежним чином, а саме надіслане рекомендованим листом із повідомленням про вручення 17.04.2025, згідно із вимогами підпункту 86.7.2 пункту 86.7 ст.86 Податкового кодексу України. Однак, платник податків не з`явився до контролюючого органу для розгляду заперечення 25.04.2025. Після засідання комісії з питань розгляду заперечень прийняте рішення, що висновки викладені у акті фактичної перевірки від 13.03.2025 №4842/22-01-07-05/3385812316 є правомірними та відповідають нормам чинного законодавства. Відповідь щодо результатів розгляду заперечення надіслана платнику на його податкову адресу 25.04.2025 рекомендованим листом із повідомленням про вручення. Стверджує, що перед початком проведення фактичної перевірки уповноваженому представнику позивач – менеджеру зі збуту ОСОБА_2 вручена копія наказу про проведення фактичної перевірки і направлення на перевірку, що зазначено в акті перевірки та не заперечується сторонами. Зазначені обставини, підтверджують факт допуску посадових осіб контролюючого органу до проведення перевірки позивача та, як наслідок, підтверджують обізнаність позивача із фактом проведення його перевірки, її предметом, а також місцем її проведення. Водночас, відмова від отримання позивачем акта перевірки та неприбуття його до контролюючого органу для участі у розгляді заперечення на акт перевірки є безпосереднім правом позивача, яке не звільняє його від відповідальності за порушення вимог законодавства, контроль за дотримання якого покладено на контролюючі органи. Просить відмовити у задоволенні позову.

Ухвалою від 20.03.2026 Хмельницький окружний адміністративний суд відмовив у задоволенні клопотання Головного управління ДПС у Хмельницькій області про розгляд справи з викликом (повідомленням) сторін.

Дослідивши наявні в матеріалах справи докази в їх взаємному зв`язку та сукупності, суд встановив таке.

Позивач - фізична особа-підприємець ОСОБА_1 припинив підприємницьку діяльність 26.11.2025, що підтверджується відповіддю з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань №2436010. Основний вид діяльності - роздрібна торгівля фруктами й овочами в спеціалізованих магазинах.

Головне управління ДПС у Хмельницькій області провело документальну перевірку суб`єкта господарювання, що здійснює діяльність на ринку ДП "Ринок Дубово" з метою здійснення контролю за дотриманням вимог законодавства під час провадження діяльності, в тому й числі пов`язаної із дотриманням норм законодавства з питань регулювання обігу готівки, порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладання трудового договору, оформлення трудових відносин із працівниками з 04.03.2025 тривалістю 10 діб.

За змістом направлень від 03.03.2025 №1517, №1518 посадовими особами податкового органу перед початком проведення фактичної перевірки уповноваженому представнику позивача – менеджеру зі збуту ОСОБА_2 вручена копія наказу про проведення фактичної перевірки і направлення на перевірку.

За результатами перевірки 13.03.2025 складений акт №4842/22-01-07-05-3385812316, у якому відображений ряд порушень податкового законодавства. Зокрема, під час проведення перевірки встановлений факт не проведення через програмний реєстратор розрахункових операцій готівкових коштів, отриманих від реалізації товарів на загальну суму 76244,00 грн, а саме:

10.03.2025 о 12:30 год при проведенні контрольної розрахункової операції придбані фрукти – апельсини в кількості 5,55 кг на суму 394,00 грн без застосування програмного реєстратора розрахункових операцій, розрахунковий документ встановленої форми та змісту не створено та не видано покупцю. Факт порушення підтверджується поясненням касира ОСОБА_3 ,

10.03.2025 о 12:32 год. встановлено суму готівкових коштів на місці проведення розрахунків – 75850,00 грн які не проведенні через програмний реєстратор розрахункових операцій, розрахунковий документ встановленої форми та змісту не створено, не роздруковано, не видано (без урахування контрольної розрахункової операції). Сума, яка зазначення у Z-звіті на час проведення перевірки – 0,00 грн. Факт порушення підтверджується Z-звітом та поясненням касира ОСОБА_3 .

В ході перевірки (10.03.2025 та 12.03.2025) кіоску №47 ринок ДП "Ринок Дубово", де здійснює господарську діяльність позивач, встановлений факт використання найманої праці без належного оформлення трудових відносин із ОСОБА_2 (виконувала функції менеджера зі збуту), ОСОБА_4 (виконував функції вантажника) та ОСОБА_5 (виконував функції вантажника). Також перевіркою встановлене порушення встановлених строків виплати заробітної плати касиру ОСОБА_3 (між виплатою авансу та заробітної плати - перевищує 16 календарних днів, та виплата заробітної плати один раз на місяць).

Крім того, перевіркою встановлене порушення статті 115 Кодексу законів про працю України та статті 24 Закону України "Про оплату праці", а саме до перевірки надані копії платіжних інструкцій про виплату заробітної плати касиру ОСОБА_3 за період з липня 2024 року по лютий 2025 року встановлене порушення встановлених строків виплати заробітної плати. Також перевіркою встановлено, що суб`єкт владних повноважень подав річну декларацію за 2024 рік де загальний сукупний дохід склав менший розмір ніж згідно із системою обліку даних РРО, яка проходила через програмний реєстратор.

11.04.2025 позивач подав до податкового органу заперечення на акт від 13.03.2025.

Листом від 25.04.2025 Головне управління ДПС у Хмельницькій області повідомило, що висновки в акті фактичної перевірки від 13.03.2025 №4842/22-01-07-05-3385812316 є правомірними та відповідають нормам чинного законодавства.

На підставі акту перевірки Головне управління ДПС в Хмельницькій області прийняло податкове повідомлення-рішення від 01.05.2025 №0095160705, яким застосовані штрафні санкції у розмірі 38023,50 грн за порушення пунктів 1, 2 статті 3 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг".

Вважаючи протиправним наказ про проведення перевірки та порушення процедури проведення фактичної перевірки, що в свою чергу вплинуло на прийняття оскаржуваного рішення від 01.05.2025 №0095160705, позивач звернувся з позовом до суду.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд враховує таке.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів регулює Податковий кодекс України (далі - ПК України) (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), який визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Підпунктом 41.1.1 пункту 41.1 статті 41 ПК України визначено, що контролюючими органами є податкові органи (центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, його територіальні органи) - щодо дотримання законодавства з питань оподаткування (крім випадків, визначених підпунктом 41.1.2 цього пункту), законодавства з питань сплати єдиного внеску, а також щодо дотримання іншого законодавства, контроль за виконанням якого покладено на центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, чи його територіальні органи.

Згідно з підпунктом 212.1.11 пункту 212.1 статті 212 ПК України, підпунктами 191.1.4, 191.1.14, 191.1.16 пункту 191.1 статті 191 ПК України контролюючі органи виконують, зокрема, такі функції: здійснюють контроль за дотриманням суб`єктами господарювання установлених законодавством обов`язкових вимог щодо забезпечення можливості розрахунків за товари (послуги) з використанням електронних платіжних засобів, порядку проведення готівкових розрахунків за товари (послуги), проведення розрахункових операцій, а також за наявністю ліцензій на провадження видів господарської діяльності, що підлягають ліцензуванню відповідно до закону, наявністю торгових патентів; проводять відповідно до законодавства перевірки платників податків; здійснюють контроль у сфері виробництва, обігу та реалізації підакцизних товарів, контроль за їх цільовим використанням, забезпечують міжгалузеву координацію у цій сфері; здійснюють заходи щодо запобігання та виявлення порушень законодавства у сфері виробництва та обігу спирту, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального.

Способом здійснення податкового контролю є перевірки щодо дотримання законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, у порядку, встановленому законами України, що регулюють відповідну сферу правовідносин.

Пункт 75.1 статті 75 ПК України визначає, що контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Згідно підпункту 75.1.3 пункту 75.1 статті 75 ПК України фактичною вважається перевірка, що здійснюється за місцем фактичного провадження платником податків діяльності, розташування господарських або інших об`єктів права власності такого платника. Така перевірка здійснюється контролюючим органом щодо дотримання норм законодавства з питань регулювання обігу готівки, порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, свідоцтв, у тому числі про виробництво та обіг підакцизних товарів, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами).

Відповідно до пункту 80.2 статті 80 ПК України фактична перевірка може проводитися на підставі рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, оформленого наказом, копія якого вручається платнику податків або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції, під розписку до початку проведення такої перевірки, та за наявності хоча б однієї з перелічених у даному пункті підстав.

За змістом підпункту 80.2.2 пункту 80.2 статті 80 ПК України фактична перевірка може проводитися у разі наявності та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації від державних органів або органів місцевого самоврядування, яка свідчить про можливі порушення платником податків законодавства, контроль за яким покладено на контролюючі органи, зокрема, щодо здійснення платниками податків розрахункових операцій, у тому числі із забезпеченням можливості проведення розрахунків за товари (послуги) з використанням електронних платіжних засобів, ведення касових операцій, наявності патентів, ліцензій, та інших документів, контроль за наявністю яких покладено на контролюючі органи, виробництва та обігу підакцизних товарів.

Підпунктами 80.2.5, 80.2.7 пункту 80.2 статті 80 ПК України передбачено альтернативні підстави проведення фактичної перевірки, які можуть застосовуватися як в сукупності, так і кожна окремо, а саме:

- у разі наявності та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації про порушення вимог законодавства в частині виробництва, обліку, зберігання та транспортування спирту, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та рідин, що використовуються в електронних сигаретах, і пального та цільового використання спирту платниками податків, обладнання акцизних складів витратомірами-лічильниками та/або рівномірами-лічильниками, та/або масовими витратомірами;

- здійснення функцій, визначених законодавством у сфері регулювання виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, пального.

- у разі наявності та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації про використання праці найманих осіб без належного оформлення трудових відносин та виплати роботодавцями доходів у вигляді заробітної плати без сплати податків до бюджету, а також здійснення фізичною особою підприємницької діяльності без державної реєстрації.

Суд встановив, що підставою для проведення фактичної перевірки у наказі зазначені підпункти 80.2.2, 80.2.5, 80.2.7 пункту 80.2 статті 80 ПК України.

Зокрема, у відзиві на позовну заяву представник відповідача стверджує, що підставою для проведення фактичної перевірки та оформлення наказу на її проведення стали численні звернення щодо порушення податкового законодавства платниками податків, які здійснюють діяльність на території ДП "Ринок Дубово" (які не долучені до відзиву на позовну заяву), лист ДПС України щодо забезпечення постійного контролю за повною фіскалізацією суб`єктами господарювання на ринках області.

Листом від 23.04.2025 Державна податкова служба України повідомила, що з метою належного виконання функцій, визначених у законі, в частині протидії фактам порушення вимог проведення розрахунків, повноти декларування отриманих доходів та виручки платниками податків, розповсюдженню практики використання праці осіб без оформлення трудових відносин, порушенням іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи ДПС, вважаємо за необхідне:

на постійній основі забезпечити проведення аналізу діяльності ринків та СГ, що здійснюють діяльність на їх територіях;

проаналізувати інформацію щодо кількості торговельних місць па ринках, яка потребує фіскалізації, кількості торговельних місць, яка фактично фіскалізована;

для забезпечення повної фіскалізації розрахунків та за наявності підстав, відповідно до вимог статті 80 Податкового кодексу України, організувати та провести фактичні перевірки господарських об`єктів найбільш ризикових СГ, розташованих на територіях ринків.

Однак, вказаний лист датований після періоду, в який проводилась фактична перевірка, що не може слугувати підставою для проведення перевірки.

Разом з тим, здійснення функцій, визначених законодавством у сфері регулювання виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, пального є самостійною обставиною, з якою законодавець пов`язує право контролюючого органу проводити фактичні перевірки суб`єктів господарювання та не вимагає наявності та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації про порушення вимог законодавства.

У даному випадку, достатньо факту покладення на контролюючий орган здійснення контролю за дотриманням норм законодавства у відповідній сфері правовідносин (виробництво і обіг спирту, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах та пального).

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 12.08.2021 по справі №140/14625/20.

Відповідно до вимог абзацу 3 пункту 81.1 статті 81 ПК України у наказі про проведення перевірки зазначаються дата видачі, найменування контролюючого органу, найменування та реквізити суб`єкта (прізвище, ім`я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється) та у разі проведення перевірки в іншому місці - адреса об`єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична перевірка), підстави для проведення перевірки, визначені цим Кодексом, дата початку і тривалість перевірки, період діяльності, який буде перевірятися. Наказ про проведення перевірки є дійсним за наявності підпису керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу та скріплення печаткою контролюючого органу.

Таким чином зміст наказу відповідає вимогам щодо формування наказу у спосіб передбачений законодавством. Разом із тим, обґрунтування позивачем позовних вимог тим, що наказ на проведення перевірки є недійсним, оскільки у ньому не міститься інформації щодо суб`єкта перевірки, є помилковим, оскільки вимогами абзацу 3 пункту 81.1 ст. 81 ПК України визначені дві підстави для прийняття наказу, а саме або із зазначенням реквізитів суб`єкта (прізвище, ім`я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється) або адреса об`єкта, перевірка якого проводиться, про що в наказі і зазначено - адресу об`єкта перевірки.

Формулювання конкретного змісту наказу є дискрецією контролюючого органу, однак, з обов`язковим дотриманням вимог норм абзацу третього пункту 81.1 статті 81 ПК щодо змісту наказу про проведення перевірки. При встановленні однією правовою нормою декількох самостійних підстав для проведення перевірки конкретна з них не обов`язково має бути сформульована тотожно до змісту правової норми, якою ця підстава встановлена, проте, повинна бути чітко визначена та відповідати правовій нормі (постанови Верховного Суду від 21.12.2022 у справ № 500/1331/21, від 05.07.2023 у справі №460/2663/22, від 17.08.2023 у справі №160/15431/21, від 27.11.2023 у справі №420/11790/22, від 28.05.2024 у справі №280/1431/23).

Верховний Суд у постанові від 26.03.2024 у справі №420/9909/23, ухваленої у складі Судової палати, сформулював висновки, за змістом яких податковий контроль здійснюється шляхом прийняття рішення про проведення перевірки у формі наказу, вимоги до оформлення якого не передбачають обов`язку в повному обсязі розкрити в наказі на призначення перевірки зміст інформації та фактів, які вказують на можливе порушення платником податкового законодавства. Відсутня й імперативна вимога щодо розкриття конкретного порушення платником норм, а також про надання відповідних доказів такої несумлінної поведінки. Тобто, якщо відповідний підпункт пункту 80.2 статті 80 ПК України утримує в собі весь спектр необхідних елементів для визначення підстави для призначення перевірки (як правової, так і фактичної), покликання у наказі на сам лише підпункт пункту 80.2 статті 80 ПК України можна вважати мінімально допустимим обсягом інформації в розумінні абзацу третього пункту 81.1 статті 81 ПК України. Тому відсутні підстави вважати, що такий наказ породжує його неоднозначне трактування та/або невизначеність із фактичною підставою перевірки. Відповідно, такий наказ не можна вважати протиправним.

Суд враховує, що податковий орган під час проведення фактичної перевірки встановив факт порушення статті 115 Кодексу законів про працю України та статті 24 Закону України "Про оплату праці", оскільки до перевірки надані копії платіжних інструкцій про виплату заробітної плати касиру ОСОБА_3 за період з липня 2024 року по лютий 2025 року встановлене порушення встановлених строків виплати заробітної плати. Також перевіркою встановлено, що суб`єкт владних повноважень подав річну декларацію за 2024 рік де загальний сукупний дохід склав менший розмір ніж згідно із системою обліку даних РРО яка проходила через програмний реєстратор.

Разом з тим, виходячи з буквального аналізу змісту норми підпункту 75.1.3 пункту 75.1 статті 75 ПК України, проведення фактичної перевірки вимагає чіткого з`ясування місця безпосереднього провадження платником податків конкретного виду діяльності та фактичного проведення цієї перевірки у такому місці або ж за місцем розташування тих чи інших об`єктів, які використовуються господарюючим суб`єктом у його діяльності, яка охоплюється предметом фактичної перевірки.

Натоміть, згідно приписів підпункту 75.1.2. пункту 75.1 статті 75 ПК України документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов`язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

Тобто, на відміну від фактичної перевірки документальна перевірка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов`язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, а також отриманих податковим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків, що охоплюється предметом саме документальної перевірки: своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати податків та зборів. Натомість проведення фактичної перевірки не передбачає контролю за нарахуванням і сплатою податків.

Суд звертає увагу, що особливість фактичних перевірок та їх відмінність від усіх інших перевірок, які проводяться податковими органами, полягає у тому, що при їх проведенні перевіряються не бухгалтерські документи, а правильність фактичних дій (фактичного стану речей) суб`єкта підприємницької діяльності. Тому, така перевірка проводиться не за місцем розташування платника податку (місцем розташування органу управління), а саме за місцем фактичного провадження платником податків діяльності, розташування господарських або інших об`єктів права власності такого платника.

Змістом (особливістю) фактичної перевірки є перевірка дотримання суб`єктом господарювання вимог закону саме на поточний момент (фактичний момент перевірки), це кореспондується із правом податкового органу прийти на перевірку без попередження у будь-яку годину доби, згідно робочого графіка суб`єкта господарювання.

Однак, перевірка даних за минулий період часу носить характер документальної перевірки, а тому такі дії не можуть вчинятися в рамках фактичної перевірки та слугувати підставою для застосування штрафних санкцій.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 02.03.2023 у справі № 380/13375/21.

Відтак, встановлення порушень суб`єктом господарювання за період, який передував проведенню фактичної перевірки має здійснюватись в межах документальної перевірки.

Поруч з цим, оскаржуване податкове повідомлення-рішення прийняте на підставі пунктів 1, 2 статті 3 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг", тобто в межах порушень встановлених під час проведення фактичної перевірки, що не виходить за межі функцій, визначених у підпункту 75.1.3 пункту 75.1 статті 75 ПК України.

Про розгляд заперечення на акт фактичної перевірки від 13.03.2025 №4842/22-01-07- 05/3385812316 позивач повідомлений належним чином, а саме надісланий рекомендованим листом із повідомленням про вручення 17.04.2025, згідно із вимогами підпункту 86.7.2 пункту 86.7 статті 86 ПК України. Відповідь щодо результатів розгляду заперечення надіслано позивачу на податкову адресу 25.04.2025 рекомендованим листом із повідомленням про вручення.

Таким чином обґрунтування адміністративного позову, що позивач був необізнаним про розгляд його заперечення на акт перевірки та про результати розгляду його заперечень на акт перевірки не відповідає дійсним матеріалам справи та спростовується належними у відповідача доказами, а саме реєстрами про відправлення через відділення Укрпошти рекомендованих листів із повідомленнями про вручення, що додані до відзиву на позовну заяву.

Суд не надає оцінку встановленим у оскаржуваному рішенні порушенням, оскільки підставою звернення до суду слугували лише процедурні питання проведення фактичної перевірки.

Відповідно до частини 2 статті 73 КАС України, предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до частини 1 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

За змістом частини 1 статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Під час судового розгляду позивачем не навів жодних підстав та/або доказів на спростування зазначених порушень, з огляду на що, підстава для скасування податкового повідомлення-рішення від 01.05.2025 №0095160705 про нарахування штрафних (фінансових) санкцій та/або пені, у тому числі за порушення строку розрахунку у сфері зовнішньоекономічної діяльності на суму на суму 38023,50 грн відсутня. Тому, у задоволенні позову необхідно відмовити.

Відповідно до статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України у зв`язку з відмовою в задоволенні адміністративного позову в повному обсязі, судові витрати на користь позивача не стягуються.

Керуючись статтями 6, 72-77, 139, 244, 246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

у задоволенні позову фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Хмельницькій області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 01.05.2025 №0095160705 про нарахування штрафних (фінансових) санкцій та/або пені, у тому числі за порушення строку розрахунку у сфері зовнішньоекономічної діяльності на суму на суму 38023,50 грн відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Позивач:Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер - НОМЕР_1 )

Відповідач:Головне управління ДПС у Хмельницькій області (вул. Пилипчука, 17,м. Хмельницький,Хмельницька обл., Хмельницький р-н,29001 , код ЄДРПОУ - 44070171)

Головуючий суддя О.К. Ковальчук