Рішення від 19 березня 2026 р. у справі №520/22449/25 — Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд

61700, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 березня 2026 р. № 520/22449/25

Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Панова М.М., розглянувши в порядку спрощеного провадження адміністративну справу за позовом Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 до Харківської митниці про скасування рішення, -

В С Т А Н О В И В:

Фізична особа - підприємець ОСОБА_1 звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просить суд cкасувати рішення про коригування заявленої митної вартості товарів від 17.06.2025 №UА807000/2025/000241/2.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що прийняте відповідачем рішення про коригування митної вартості товарів, підлягає скасуванню, оскільки є таким, що прийняте всупереч нормам законодавства, яке регулює спірні правовідносини.

Ухвалою суду відкрито спрощене провадження по справі в порядку, передбаченому статтею 257 Кодексу адміністративного судочинства України, та запропоновано відповідачу надати відзив на позов, позивачу подати до суду відповідь на відзив, а відповідачу - заперечення протягом п`яти календарних днів з моменту отримання відповідних документів.

Копія ухвали про відкриття спрощеного провадження вручена відповідачу, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення, яке міститься в матеріалах справи.

Представником відповідача 11.09.2025 до суду надано відзив на позовну заяву, в якому він просив відмовити позивачу в задоволенні позовних вимог, та зазначає, що діяв в межах повноважень та згідно норм чинного законодавства, яке регулює спірні правовідносини.

Оцінивши повідомлені сторонами обставини, дослідивши матеріали справи, суд зазначає наступне.

Судом встановлено, що ФОП ОСОБА_1 (покупець) в рамках укладеного контракту від 24.11.2023 №2411/2023 з Qingdao Globalstar Industry Co., Ltd (продавець) придбаний товар. За умовами контракту товар завозиться партіями.

Специфікацією від 24.02.2025 №6 був погоджений товар, кількість, сума, оплата та умови поставки між сторонами за контрактом.

Платіжною інструкцією від 25.02.2025 №207 був оплачений товар за вказаною вище специфікацією.

Декларування товару було здійснено через Харківську митницю, митна декларація від 13.06.2025 №25UА807200008662U7.

Декларант подав митному органу всі необхідні та наявні документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення за ціною договору, однак, під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості відповідач прийняв на думку позивача незаконне рішення про коригування заявленої митної вартості товарів від 17.06.2025 №UА807000/2025/000241/2.

У зв`язку із прийняттям відповідачем незаконного рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, декларантом була оформлена нова митна декларація від 17.06.2025 №25UА807200008871U7 та на підставі заяви декларанта від 17.06.2025, товар був випущений у вільний обіг згідно положень під. 4 ч. 4 ст. 54 МК України з наданням гарантій відповідно до розділу X цього Кодексу в розмірі, визначеному митним органом відповідно до ч.7 ст.55 цього Кодексу.

Позивач, не погодившись із прийнятим Харківською митницею рішенням, звернувся до суду з даним адміністративним позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Відносини з приводу митного контролю та митного оформлення товарів, що переміщуються через митний кордон України, регулюються положеннями Митного кодексу України (далі - МК України).

Статтею 49 МК України визначено, що митна вартість товарів - це вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Згідно частин 4, 5 статті 58 МК України митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті. Ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов`язаних із продавцем осіб для виконання зобов`язань продавця.

У відповідності до частини 3 статті 318 МК України митний контроль передбачає виконання митними органами мінімуму митних формальностей, необхідних для забезпечення додержання законодавства України з питань державної митної справи.

Статтею 50 МК України визначено, що відомості про митну вартість товарів використовуються для нарахування митних платежів; застосування інших заходів державного регулювання зовнішньоекономічної діяльності України; ведення митної статистики; розрахунку податкового зобов`язання, визначеного за результатами документальної перевірки.

Частиною 1 статті 51 МК України встановлено, що митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу.

Відповідно до частини 2 статті 52 МК України декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару зобов`язані подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню.

Стаття 57 МК України передбачає, що визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції). Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу. Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу. Методи на основі віднімання та додавання вартості (обчислена вартість) можуть застосовуватися у будь-якій послідовності на прохання декларанта або уповноваженої ним особи. У разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу.

Таким чином, митні органи мають виключну компетенцію у питаннях перевірки та контролю правильності обчислення декларантом митної вартості. Однак дискреційні повноваження митних органів мають законодавчі обмеження. До таких, зокрема, належать процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою обґрунтованого вибору підстав для визначення митної вартості та обов`язок послідовного вибору методів (від першого до шостого) визначення митної вартості товарів.

Судом встановлено, що при декларуванні товарів позивач визначив їх митну вартість виходячи саме з умов контракту від 24.11.2023 №2411/2023.

Згідно частиною 1 статті 53 МК України у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Документами, які підтверджують митну вартість товарів, згідно з частиною 2 статті 53 МК України, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Відповідно до частин 1, 2 статті 54 МК України контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості. Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.

Зокрема, статтею 58 МК України передбачено, що метод визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, застосовується у разі, якщо щодо продажу оцінюваних товарів або їх ціни відсутні будь-які умови або застереження, які унеможливлюють визначення вартості цих товарів. Метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні. У разі якщо митна вартість не може бути визначена за основним методом, застосовуються другорядні методи, зазначені у пункті 2 частини першої статті 57 цього Кодексу.

Відповідно до частин 1-3 статті 55 МК України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

Прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити: 1) обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано; 2) наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; 3) вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною третьою статті 53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана митним органом; 4) обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування; 5) інформацію про: а) право декларанта або уповноваженої ним особи на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються: у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною митним органом; у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу Х цього Кодексу в розмірі, визначеному митним органом відповідно до частини сьомої цієї статті; б) право декларанта або уповноваженої ним особи оскаржити рішення про коригування заявленої митної вартості до органу вищого рівня відповідно до глави 4 цього Кодексу або до суду.

Форма рішення про коригування митної вартості товарів встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.

Разом з тим, відповідно до вимог статті 57 МК України основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції). Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу. При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу. Методи на основі віднімання та додавання вартості (обчислена вартість) можуть застосовуватися у будь-якій послідовності на прохання декларанта або уповноваженої ним особи.

Тобто, відповідно до норм МК України митним органом при прийнятті рішення про коригування митної вартості товарів повинна бути зазначена послідовність застосування методів визначення митної вартості та причини, через які не був застосований кожний з методів, що передує методу, обраному митним органом.

Відповідно до частини 3 статті 53 МК України у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Також, згідно частини 6 статті 53 МК України декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару.

Суд зазначає, що Верховний Суд неодноразово наголошував на правовій позиції (постанови від 14.06.2022 у справі №809/257/17, від 05.05.2022 у справі №2040/6019/18,від 13.08.2020 у справі №815/3451/16), яка полягає у тому, що право митниці витребувати додаткові документи у декларанта з метою вчинення наступних дій, спрямованих на визначення дійсної митної вартості товарів, пов`язане з наявністю у митного органу обґрунтованого сумніву у правильності визначення митної вартості декларантом. При цьому, витребувати необхідно лише ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 МК України. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.

Відповідно до ч. 5 ст. 242 Кодексу адміністративного судочинства України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Таким чином, витребування додаткових документів можливе лише у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, яка була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. При цьому, сумніви митного органу є обґрунтованими, якщо надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Відтак, наведені приписи зобов`язують митний орган зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на пiдставi наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у їх достовірності.

Встановивши відсутність достатніх відомостей, що підтверджують задекларовану митну вартість товарів, митний орган повинен вказати, які саме складові митної вартості товарів є непідтвердженими, чому з поданих документів неможливо встановити дані складові, та які документи необхідні для підтвердження того чи іншого показника.

За правилами ч. 3 ст. 58 МК України у разі якщо митна вартість не може бути визначена за основним методом, застосовуються другорядні методи, зазначені у пункті 2 частини першої статті 57 цього Кодексу.

Згідно п. 2 ч. 1 ст. 57 МК України другорядними методами є: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

Частинами 2, 3, 4 ст. 57 МК України визначено, що основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).

Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій митний орган та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності.

При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу (ч. 6 ст. 57 МК України).

Отже, відсутність підстав для визнання митної вартості товару, розрахованої самостійно платником чи декларантом, не означає виникнення безумовної підстави для визначення такої митної вартості Митницею без дотримання усіх юридично значимих факторів.

До таких факторів законодавцем віднесені і параметри, згадані у положеннях ст. 60 Митного кодексу України, де, зокрема, указано, що під подібними (аналогічними) розуміються товари, які хоч і не однакові за всіма ознаками, але мають схожі характеристики і складаються зі схожих компонентів, завдяки чому виконують однакові функції порівняно з товарами, що оцінюються, та вважаються комерційно взаємозамінними (ч. 2 ст. 60); Для визначення, чи є товари подібними (аналогічними), враховуються якість товарів, наявність торгової марки та репутація цих товарів на ринку (ч. 3 ст. 60); Ціна договору щодо подібних (аналогічних) товарів береться за основу для визначення митної вартості товарів, якщо ці товари ввезено приблизно в тій же кількості і на тих же комерційних рівнях, що й оцінювані товари (ч. 4 ст. 60); У разі якщо такого продажу не виявлено, використовується вартість операції з подібними (аналогічними) товарами, які продавалися в Україну в іншій кількості та/або на інших комерційних рівнях. При цьому їх ціна коригується з урахуванням зазначених розбіжностей незалежно від того, чи веде це до збільшення або зменшення вартості. Інформація, що використовується при здійсненні коригування, повинна бути документально підтверджена (ч. 5 ст. 60).

Суд зазначає, що відповідачем не надано жодних відомостей про подібність товарів за поданими позивачем митними деклараціями та про схожість умов поставок з товарами по МД.

Між тим, відсутність доведеного поза розумним сумнівом факту подібності товару та умов імпорту не дозволяє використовувати рівні показники митної вартості товару.

Наведене підтверджується змістом Правил заповнення рішення про коригування митної вартості товарів, затверджених наказом Міністерства фінансів України №598 від 24.05.2012 (далі - Правила №598), позаяк у графі 33 рішення про коригування митної вартості "Обставини прийняття Рішення та джерела інформації, що використовувалися митним органом для визначення митної вартості" зазначаються причини, через які митна вартість імпортованих товарів не може бути визначена за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції), у тому числі: неподання основних документів, які підтверджують відомості про заявлену митну вартість товарів (згідно з переліком та відповідно до умов, наведених у статті 53 Кодексу); невірно проведений розрахунок митної вартості; невідповідність обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 розділу III Кодексу; надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

Зазначається послідовність застосування методів визначення митної вартості та причин, через які не був застосований кожний з методів, що передує методу, обраному митним органом.

У графі також вказується про проведення процедури консультацій між митним органом та декларантом з метою обґрунтованого вибору методів визначення митної вартості товарів відповідно до вимог статей 59-61 Кодексу. Результати проведеної консультації, а також причини, через які не можуть бути застосовані методи визначення митної вартості товарів за ціною договору щодо ідентичних, подібних (аналогічних) товарів (наприклад, відсутня інформація щодо вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів), фіксуються у графі.

Посилання на використання цінової бази Єдиної автоматизованої інформаційної системи Держмитслужби у Рішенні допускається тільки при визначенні митної вартості відповідно до положень статей 59, 60 та 64 Кодексу з обов`язковим зазначенням номера та дати митної декларації, яка була взята за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, з поясненнями щодо зроблених коригувань на обсяг партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо.

Проте, текст оскаржуваного рішення про коригування митної вартості не містить жодних відомостей про будь-які характеристики ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, обсяги партій, умов поставки, комерційних умов тощо.

Застосування Митницею з причини спрацювання модуля АСАУР ціни за відомостями спеціалізованої бази даних Єдиної автоматизованої інформаційної системи Держмитслужби України суд вважає необґрунтованим, так як самі по собі відомості згаданої системи не містять жодних параметрів, об`єктивно необхідних для судження про схожість, подібність, аналогічність чи ідентичність товарів. Потрібні для такого судження характеристики товару можуть бути з`ясовані лише у спосіб порівняння змісту поданих до митного оформлення документів з документами про властивості раніше імпортованого товару. Проте, у спірних правовідносинах, як з`ясовано судом, Митницею такого порівняння зроблено не було. Таких доказів матеріали справи не містять.

При цьому, суд враховує правовий висновок Верховного Суду, викладений у постанові від 21.12.2018 у справі №815/228/176: наявність в інформаційних базах даних митного органу інформації про те, що у попередні періоди аналогічні товари були розмитнені із зазначенням більшої митної вартості жодним чином не доводить неправильність її визначення позивачем, оскільки митна вартість залежить від ряду обставин і визначається в кожному конкретному випадку.

У постанові Верховного Суду від 21.08.2018 у справі №804/1755/17 міститься висновок, що сама по собі різниця між вартістю товару, задекларованого особою, та вартістю подібних (аналогічних) товарів, що розмитнювались цією ж чи іншими особами у попередніх періодах, ще не свідчить про наявність порушень з боку декларанта і не є підставою для автоматичного збільшення митної вартості товарів. Розбіжність між рівнем заявленої декларантом митної вартості товару та рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких вже здійснено, може бути лише підставою для сумніву у правильності визначення митної вартості, проте не є достатньою підставою для висновку про недостовірність даних щодо заявленої декларантом митної вартості та, як наслідок, коригування митної вартості за другорядними методами.

Верховний Суд, проаналізувавши наведені норми права у постанові від 05.02.2019 у справі №816/1199/15-а, дійшов висновку, що рішення про коригування заявленої митної вартості, окрім обов`язкових відомостей визначених частиною 2 статті 55 МК України, має також містити порівняння характеристик оцінюваного товару та характеристик товару, ціна якого взята за основу для коригування митної вартості за такими другорядними методами, як за ціною договору щодо ідентичних товарів, за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів, на основі віднімання вартості, резервний метод.

При здійсненні контролю за коригуванням митної вартості товару, проведеним митним органом за другорядним методом (за ціною договору щодо ідентичних товарів; за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; за резервним методом), має бути доведено, що товар за певною митною вартістю дійсно був увезений до України, що митна вартість за відповідною вантажною митною декларацією не була відкоригована; що рішення про коригування (якщо воно приймалося) було оскаржене до суду та скасоване судом.

Відповідно до ч. 5 ст. 242 Кодексу адміністративного судочинства України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Таким чином, у рішенні про коригування заявленої митної вартості, крім номера та дати митних декларацій, які були взяті за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, митний орган повинен також навести пояснення щодо зроблених коригувань на обсяги партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо та зазначити докладну інформацію і джерела, які використовувалися митним органом при визначенні митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу.

Однак, оскаржуване рішення про коригування митної вартості товарів не містить порівняння характеристик оцінюваних товарів та характеристик товару, ціна якого взята за основу для коригування митної вартості за резервним методом.

Крім того, жодних параметрів, об`єктивно необхідних для судження про схожість, подібність, аналогічність чи ідентичність ввезених товарів в оскаржуваному рішенні також не зазначено та не надано доказів, що ввезення вказаних товарів відбувалось на тих же умовах доставки та з тією ж самою відстанню.

В свою чергу, документів, котрі б висвітлювали характеристики імпортованого позивачем товару та товару, митна вартість якого була взята митницею за зразок для обчислення, подано не було. А відтак, висновок митниці про можливість визначення митної вартості оцінюваних товарів на рівні митної вартості раніше імпортованих товарів є необґрунтованим.

Аналіз положень ч. 3 ст. 53, ч.ч. 1, 2, 5 ст. 54, ст. 58 МК України дає підстави для висновку про те, що митний орган при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості зобов`язаний перевірити складові числового значення митної вартості, правильність розрахунку, здійсненого декларантом, упевнитись в достовірності та точності заяв, документів чи розрахунків, поданих декларантом, а також відсутності обмежень для визначення митної вартості за ціною договору, наведених у статті 58 Митного кодексу України.

Отже, з огляду на законодавчо встановлену компетенцію митниці при перевірці митної вартості імпортованих товарів, зазначені розбіжності повинні бути не будь-якими, а лише тими, що стосуються числового значення заявленої митної вартості чи розрахунку митної вартості здійсненої декларантом.

Згідно поданої декларантом до митного органу заяви від 13.08.2025 позивач зазначав, що: митний орган у рішенні про коригування заявленої митної вартості від 17.06.2025 №UA807000/2025/000241/2 зазначає, що «…Наявні рішення про визначення митної вартості за подібним товаром (код за УКТ ЗЕД 7005292590) по даному підприємству…», далі зазначає, що «…Митним органом застосовано резервний метод визначення митної вартості товару у зв`язку з наявністю відповідної інформації…».

Так, згідно ч.ч. 1, 2, 3 ст. 57 МК України, зазначено, що визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).

Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

У відповідності до ст. 60 МК України передбачений метод визначення митної вартості за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів.

У відповідності до ст.64 МК України передбачений резервний метод.

Однак, митний орган спочатку вказує на метод визначення митної вартості за ціною договору щодо ідентичних товарів/щодо подібних (аналогічних) товарів «…Наявні рішення про визначення митної вартості за подібним товаром (код за УКТ ЗЕД 7005292590) по даному підприємству…», а далі здійснює корегувальний розрахунок за резервним методом «…Митним органом застосовано резервний метод визначення митної вартості товару у зв`язку з наявністю відповідної інформації…».

Таким чином, митним органом винесено як зазначає позивач рішення про коригування заявленої митної вартості товарів від 17.06.2025 №UA807000/2025/000241/2, оскільки митниця повинна була застосувати для підрахунку ціни товару метод визначення митної вартості за ціною договору щодо ідентичних товарів/щодо подібних (аналогічних) товарів, а не резервний метод.

Щодо зазначення відповідачем, що за відкритою інформацію з мережі інтернет, а саме : Офіційний індекс китайської товарної номенклатури (GACC HS Code Index; сайт: https://gacc.agency), Інтерактивний пошук HS кодів Китаю (e-Tools Age HS Code Lookup; сайт: https://etoolsage.com) код товару 7005292590, що вказаний в Китайській експортній декларації відсутній серед списку кодів товарів, що піддає сумніву автентичність експортної декларації №021720250000074019.

Згідно до поданої заяви від 13.08.2025 позивач зазначав, що: з цього приводу, продавець Qingdao Globalstar Industry Co.,Ltd листом від 07.07.2025 повідомив наступне: «На ваш запит щодо кодування товару в рамках укладеного контракту від 24.11.2023 №2411/2023 за специфікацією від 24.02.2025 №6 повідомляємо наступне.

Кодування товару здійснюється згідно до гармонізованої системи товарної номенклатури КНР і складається із 10 цифр (8 основні і 2 притаманні конкретному товару), тому код нашої країни може не збігатися із кодом Вашої країни.

Але у своїх попередніх зверненнях Ви зазначали, що у Вас виникають розбіжності у кодуванні товарів з митними органами, і самі просили нас щоб код Вашої країни був зазначений у митній декларації КНР з метою усунення зауважень з боку митниці.

З цього приводу, наша компанія притримуючись Ваших рекомендацій через митного брокера здійснила до її повного оформлення корегування декларації КНР від 29.03.2025 №021720250000074019 зазначавши в ній код товару Вашої країни 7005292590.

Тепер Ви просите навпаки, щоб код товару у декларації КНР не змінювати та залишити його первісним 7005290090.

У подальшому компанія врахує, що корегування більше не потрібно здійснювати у декларації КНР.

Заздалегідь наполегливо просимо Вас визначитися з митними органами Вашої країни щодо кодування товару, оскільки за кожне внесене корегування до митної декларації КНР, компанія сплачує кошти за таку послугу.

Крім цього, сайти (https://gacc.agency, https://etoolsage.com) на які Ви посилаєтесь може відображати код товару оформленої декларації та не відображати внесених до неї змін. Декларацію, яку ми Вам передали разом із документами є оригінальним документом».

Відносно того, що також, супровідні документи Т1 №25PL322080NUI17RK1, 25PL322080NUI186K7 не були взяті до уваги як документи, що підтверджують митну вартість товару, оскільки не засвідчують факт його експорту, через відсутність в такому документі відміток митних органів країни відправлення.

Згідно до поданої заяви від 13.08.2025 позивач зазначав, що: з цього приводу, перевізник Maersk A/S довідкою від 05.08.2025 повідомив наступне: «Крім цього, компанія повідомляє, що Україна приєдналася до Конвенції про процедуру спільного транзиту, згідно до якої «транзитний супровідний документ» означає документ, що надрукований з використанням засобів електронного опрацювання даних для супроводження товарів і ґрунтується на відомостях транзитної декларації. Основний референтний номер (MRN) означає реєстраційний номер, присвоєний компетентним митним органом транзитній декларації з використанням засобів електронного опрацювання даних.

Таким чином, транзитний супровідний документ - Т1 від 30.05.2025 №MRN25PL322080NUI17RK1, №MRN25PL322080NUI186K7 друкується з використанням засобів електронного опрацювання даних і не містить відміток митних органів країни відправлення, основний референтний номер MRN у транзитній декларації підтверджує автентичність і точність даних зазначених у ній».

Відносно того, що при проведенні митного контролю і митного оформлення відповідачем встановлено, що та цінова інформація, яку надав позивач до оформлення не спростувала сумнівів митниці, щодо правильності визначення митної вартості товару по спірній ЕМД. Тобто, позивачем не надані справжні каталоги, специфікації, загальні прейскуранти (прайс-листи) виробника товару.

Згідно до поданої заяви від 13.08.2025 позивач зазначав, що: декларант додатково надає оновлений прайс-лист від 07.07.2025 та каталог продавця товару Qingdao Globalstar Industry Co.,Ltd.

Декларант зазначає, що під час митного оформлення подав (m3014, m9000 графа 44 митної декларації від 13.06.2025 №25UA807200008662U7) митному органу прайс-лист від 14.02.2025 та каталог від 10.02.2025, що підтверджується доданим до позову їх копіями.

Відносно того, що в інвойсі від 08.05.2025 №5653487579 вказана сума морського фрахту складає - 2579,17 USD (дол. США). В рахунку на оплату інвойсі №5653487580 від 08.05.2025 вказана сума морського фрахту у розмірі 4000 дол. США. Тобто, з наданих позивачем до митного оформлення документів вбачається, що сума морського фрахту, якщо ми складемо суми по вищезазначеним транспортним інвойсам, дорівнює 6579,17 дол. США (272295,60 грн.).

В зазначених інвойсах №5653487579 та №5653487580 від 08.05.2025 вказана сума морського фрахту вказана без надання розрахунку щодо навантажувально-розвантажувальних робіт, тобто без додатково понесених витрат.

Також, відсутня інформація щодо страхування вантажу відповідно до умов поставки FОВ (ІНКОТЕРМС 2020).

Харківською митницею встановлено, що згідно договору на перевезення зовнішньоторговельних вантажів №UA00240072 від 07.03.2024 зазначена компанія «MAERSK» здійснювала мультимодальне перевезення зазначеної партії товару по ЕМД №25UA807200008662U7 від 13.06.2025. Однак, конкретного розрахунку по транспортним витратам з урахуванням витрат від морського порту Гданськ, до пункту пропуску до кордону України, з урахуванням експедиторських витрат за межами митної території України в зазначених рахунках не визначено.

По-перше, відповідач у рішенні про коригування заявленої митної вартості від 17.06.2025 №UA807000/2025/000241/2 не зазначав такі розбіжності.

По-друге, в рахунку-фактурі про транспортні витрати від 08.05.2025 №5653487579 дійсно вказана сума морського фрахту, яка складає 2 579,17 доларів США, а в рахунку-фактурі про транспортні витрати від 08.05.2025 №5653487580 (додаток 11 позову) сума вказана за імпортні наземні перевезення Гданськ-Глівіце-Мостіська (до кордону) у розмірі 1 600,00 доларів США + імпортні наземні перевезення Мостіська-Харків (після кордону) у розмірі 2 400,00 доларів США, загальна сума 4 000,00 доларів США.

По-третє, згідно акту виконаних робіт від 11.06.2025 (морський фрахт) до рахунку-фактури від 08.05.2025 №5653487579 відображено всі необхідні для митниці витрати щодо транспортування вантажу за межами території України на умовах FOB XINGANG, CHINA (Китай) до кордону України – Gdansk–Gliwice–Mostiska (Польща), в тому числі і послуги з навантажувально-розвантажувальних робіт в порту призначення 459,93 доларів США.

Митниця не проаналізувала вказані вище документи в яких зазначені послуги з навантажувально-розвантажувальних робіт.

По-четверте, страхування товару не здійснювалось, оскільки декларант не відображав такої інформації в митній декларації під час її подання, а перевізник не зазначав таку послугу у рахунку-фактурі та в акті виконаних робіт.

По-п`яте, згідно акту виконаних робіт від 11.06.2025 (наземне перевезення) до рахунку-фактури від 08.05.2025 №5653487580 з порту Гданськ до пункту пропуску до кордону України (Мостіська) відображений розрахунок по транспортним витратам в тому числі і наземні перевезення імпортних вантажів до кордону (Гданськ-Глівіце-Мостіська) у розмірі 1 600,00 доларів США.

Щодо експедиторських витрат, то перевізник Maersk A/S довідкою від 05.08.2025 повідомив: «…експедиторська винагорода по рахунках на оплату транспортних послуг від 08.05.2025 №5653487579, №5653487580 за перевезення вантажу не нараховується за межами території України, оскільки Maersk A/S є безпосереднім перевізником, і не являється посередником-експедитором…».

Відносно того, що харківська митниця зазначає, що позивачем надані до митного контролю і митного оформлення акти виконаних робіт від 11.06.2025, які внесені у гр.44 під кодом 3007. Однак, до митного оформлення не надано транспорту довідку (код документу 3007 «Документ, що підтверджує вартість перевезення товару», що не дає змоги упевнитися в наявності всіх відомостей, стосовно такої складової митної вартості як транспортування, в т.ч. інформації щодо вартості винагороди експедитора за межами митної території України та/або включення її до складової митної вартості, таким чином, відомості стосовно такої складової митної вартості як транспортування не підтверджені документально, не визначені кількісно та достовірно, що суперечить положенням п. 2 ч. 2 ст. 52 МКУ, ч.ч. 2, 9, 10 та 21 ст. 58 МКУ.

Згідно до поданої заяви від 13.08.2025 позивач зазначав, що: декларант додатково надає довідку від 05.08.2025 перевізника Maersk A/S.

З цього приводу, перевізник Maersk A/S довідкою від 05.08.2025 повідомив наступне: «Цією довідкою повідомляємо, що в рамках укладеного між нами договору від 07.03.2024 №UA00240072 на перевезення зовнішньоторговельних вантажів по коносаменту від 29.03.2025 №APU133153, контейнер №HASU1314677 та SUDU7595960 здійснював перевізник Maersk A/S.

Повідомляємо, що експедиторська винагорода по рахунках на оплату транспортних послуг від 08.05.2025 №5653487579, №5653487580 за перевезення вантажу не нараховується за межами території України, оскільки Maersk A/S є безпосереднім перевізником, і не являється посередником-експедитором.

Рахунок від 08.05.2025 №5653487579, №5653487580 відображають всі необхідні для митниці витрати щодо транспортування вантажу за межами території України на умовах FOB XINGANG, CHINA (Китай) до кордону України – Gdansk–Gliwice–Mostiska (Польща), які складають 4 179,17 доларів США із них: фрахт 2 010,00 доларів США, обмежене покриття пошкодження контейнера та витрати на його очищення 46,00 доларів США, послуги з документаційного збору в порту призначення 63,24 доларів США, послуги з навантажувально-розвантажувальних робіт в порту призначення 459,93 доларів США, наземні перевезення імпортних вантажів до кордону 1600,00 доларів США.

Вказані витрати зазначені в акті виконаних робіт від 11.06.2025 (фрахт) та від 11.06.2025 (наземне перевезення)».

Відносно того, що також, митниця зауважує, що позивачем не наданий до митного контролю і митного оформлення договір від 02.01.2024 №16/2024-ЦЮ, зазначений в гр. 3 в залізничній накладній 31518887; також в гр. 3 залізничнoї накладній 31518887 зазначена інформація щодо «Перегрузка на вагон другой ширины колеи на станции “Мостиска ІІ”, ПП «Мостиска Драй Порт», але це не відображено в жодному транспортному документі, наданому до митного оформлення, таким чином, відомості стосовно такої складової митної вартості як транспортування не підтверджені документально, не визначені кількісно та достовірно.

Згідно до поданої заяви від 13.08.2025 позивач зазначав, що: з цього приводу, перевізник Maersk A/S довідкою від 05.08.2025повідомив наступне: «Зазначаємо, що компанія Maersk A/S не може надати Вам договір від 02.01.2024 №16/2024-ЦЮ, зазначений в гр.3 в залізничній накладній 31518887, оскільки сторони умовами договору передбачили зобов`язання про не розголошування інформації будь-якій третій стороні без попередньої письмової згоди іншої сторони по даному договору.

За інформацією наданою стороною, остання не надала згоду про поширення договору від 02.01.2024 №16/2024-ЦЮ, який зазначений в гр. 3 в залізничній накладній 31518887.

Maersk A/S додаткових витрат щодо перевантаження на вагон іншої ширини колії на станції «Мостиська ІІ», ПП «Мостиська Драй Порт» (контейнер №HASU1314677 та №SUDU7595960) не ніс, у зв`язку із чим компанія не виставляла окремі рахунки замовнику ФОП ОСОБА_1 для оплати за перевантаження вантажу, оскільки по-перше такі витрати закладені у наземне перевезення імпортних вантажів після кордону (дивись рахунок від 08.05.2025 №5653487580 та акт від 11.06.2025 наземне перевезення), а по-друге таке перевантаження виконується на території України (станція Мостиська), а не за її межами і такі витрати не входять до складової розрахунку митної вартості.

Рахунок від 08.05.2025 №5653487579, №5653487580 відображають всі необхідні для митниці витрати щодо транспортування вантажу за межами території України на умовах FOB XINGANG, CHINA (Китай) до кордону України – Gdansk–Gliwice–Mostiska (Польща), які складають 4 179,17 доларів США із них: фрахт 2 010,00 доларів США, обмежене покриття пошкодження контейнера та витрати на його очищення 46,00 доларів США, послуги з документаційного збору в порту призначення 63,24 доларів США, послуги з навантажувально-розвантажувальних робіт в порту призначення 459,93 доларів США, наземні перевезення імпортних вантажів до кордону 1600,00 доларів США.

Вказані витрати зазначені в акті виконаних робіт від 11.06.2025 (фрахт) та від 11.06.2025 (наземне перевезення)».

Крім цього, відповідач не заперечив позицію позивача щодо незаконного застосування резервного методу, у відзиві на позовну заяву відносно цього жодних заперечень не зазначено.

Згідно рішення про коригування заявленої митної вартості товарів від 17.06.2025 №UA807000/2025/000241/2 вартість товару визначалась за резервним методом на підставі митної декларації від 10.04.2025 №UA500500/2025/011577, яка наведена у рішенні про корегування заявленої митної вартості товарів.

Державною митною службою України листом від 23.06.2025 на запит декларанта в рамках публічної інформації була надана митна декларація від 10.04.2025 №UA500500/2025/011577 (з видаленими відомостями, оскільки існувала інформація, доступ до якої обмежений).

Стаття 64 МК України, передбачає, що митна вартість імпортних товарів не визначається за резервним методом на підставі: « 5) ціни товарів, що поставляються з країни-експортера до третіх країн».

У декларації від 10.04.2025 №UA500500/2025/011577 зазначені наступні відомості: р.11 «торгова країна/країна виробник» - TR (згідно Переліку кодів країн світу для статистичних цілей код TR означає Турецька Республіка), р.15 «країна відправлення/експорту» - Китай, р.15а «код країни відправлення/експорту» - CN (згідно Переліку кодів країн світу для статистичних цілей код CN означає Китайська Народна Республіка), тобто товар завозився з інших країн (Турецька Республіка) до Китаю, а з Китаю (країна-експортер) до України. У даному випадку поставка є не прямою, а Україна є третя країна, оскільки товар декларанта завозився напряму із Китаю (країна виробник).

Тому, застосування митним органом резервного методу у рішенні про коригування заявленої митної вартості товарів від 17.06.2025 №UA807000/2025/000241/2 не відповідає положенню п.5 ч.3 ст.64 МК України.

Отже, судом встановлено, що позивачем при митному оформленні товарів подано всі необхідні та наявні у нього документи за ст. 53 МК України, в тому числі й ті, що підтверджують, що навантаження, вивантаження, транспортування (фрахт) включено до ціни товару (калькуляції собівартості, листи постачальника за Контрактом на підтвердження цього факту), а страхування вантажу не здійснювалося (відповідні листи позивача, листи постачальника за Контрактом додані позивачем до позовної заяви) тощо.

Пунктом 4 ч. 2 ст. 55 МК України прямо встановлено, що, серед іншого, прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування.

Проте, в оскаржуваному рішенні відповідач не вказав конкретні обставини, які викликали у митного орану відповідні сумніви, не спростував числові значення складових митної вартості імпортованого товару, спірне рішення не містить обґрунтованого математичного розрахунку ціни товару за одиницю (із зазначенням конкретних складових цього розрахунку), визначеної Відповідачем у рішеннях, що доводило б обґрунтованість рівня скоригованої ним митної вартості товару, та не розкриває конкретних фактів, які вплинули на таке коригування, що вказує на його невідповідність вимогам ч. 2 ст. 55 МК України.

Відповідачем не зазначено жодних розбіжностей у документах, що стосуються числового значення заявленої митної вартості, також не наведені наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, яка була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

При цьому, надані позивачем документи не ставлять під сумнів числові значення складових митної вартості, зазначених позивачем у Митних деклараціях та не свідчать про те, що у документах декларанта є розбіжності, які не дозволяють встановити вартість товару за основним методом.

Таким чином, суд зазначає, що подані позивачем документи містять достатні відомості про складові митної вартості, підтверджують правильність визначення ним митної вартості товару.

Отже, відповідачем безпідставно застосовано до позивача другорядні методи визначення митної вартості товару (другий та резервний), замість першого методу, що свідчить про порушення послідовності та є підставою для скасування рішення про коригування заявленої митної вартості товарів від 17.06.2025 №UА807000/2025/000241/2.

Таким чином, враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 підлягають задоволенню.

Керуючись ст.ст. 262, 255, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Харківської митниці (вул. Миколаївська, буд. 16-Б, м. Харків, Харківська обл., Харківський р-н, 61005, ЄДРПОУ 44017626) про скасування рішення - задовольнити.

Скасувати рішення про коригування заявленої митної вартості товарів від 17.06.2025 №UА807000/2025/000241/2.

Рішення може бути оскаржене до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя М.М.Панов