Рішення від 19 березня 2026 р. у справі №520/22183/25 — Харківський окружний адміністративний суд

Суд: Харківський окружний адміністративний суд

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Адміністративне

Категорія: визначення митної вартості товару

Дата: 19 березня 2026 р.

Справа: №520/22183/25

Суддя: Панов М.М.

Харківський окружний адміністративний суд

61700, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 березня 2026 р. № 520/22183/25

Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Панова М.М., розглянувши в порядку спрощеного провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Хозленд" до Тернопільської митниці, як відокремленого підрозділу Державної митної служби України про визнання протиправними та скасування рішень, -

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Хозленд" звернулось до Харківського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просить суд:

- визнати протиправним і скасувати рішення Тернопільської митниці як відокремленого підрозділу Держмитслужби України про коригування митної вартості товарів № UА 403020/2025/000037/1 від 20.03.2025;

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що прийняті відповідачем рішення про коригування митної вартості товарів, є протиправними та такими, що прийняті всупереч нормам законодавства, яке регулює спірні правовідносини, а тому підлягають скасуванню.

Ухвалою суду відкрито спрощене провадження по справі в порядку, передбаченому статтею 257 Кодексу адміністративного судочинства України, та запропоновано відповідачу надати відзив на позов, позивачу подати до суду відповідь на відзив, а відповідачу - заперечення протягом п`яти календарних днів з моменту отримання відповідних документів.

Копія ухвали про відкриття спрощеного провадження надіслана та вручена відповідачу, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення, яке міститься в матеріалах справи.

Представником відповідача 03.09.2025 до суду надано відзив на позовну заяву, в якому він просив відмовити позивачу в задоволенні позовних вимог, та зазначає, що діяв в межах повноважень та згідно норм чинного законодавства, яке регулює спірні правовідносини.

Оцінивши повідомлені сторонами обставини, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що на виконання зовнішньоекономічного контракту № 39/HC від 01.01.2021, укладеного між компанією «DEMIR PLASTIK MADENI ESYA TEKSTIL SAN. TIC. LTD. STI.» (Туреччина) та ТОВ «ХОЗЛЕНД» (Україна) згідно із рахунками-фактурами (інвойсами), Позивачем на митну територію України ввезено товари.

18 березня 2025 року уповноваженою особою Позивача, агентом з митного оформлення Цибух М.О, було подано до митного оформлення митну декларацію (надалі – МД) типу ІМ40ДЕ № 25UA403020003357U0, у графі 31 якої заявлено до митного оформлення товари.

До даної митної декларації, як вбачається із інформації, що міститься в гр. 44 МД, уповноваженою особою Позивача до митного оформлення були подані наступні документи:

- пакувальний лист № б/н від 13.03.2025;

- рахунок-фактура (інвойс) № DMR2025000000063 від 13.03.2025;

- автотранспортна накладна(Road consignment note) №175943 від 14.03.2025;

- сертифікат про походження товару № C 1964314 від 13.03.2025;

- некласифікований комерційний документ №DMR2025000000063 від 13.03.2025;

- рахунок-фактура про надання транспортно-експедиційних послуг від виконавця договору (контракту) про транспортно-експедиційні послуги №34 від 15.03.2025;

- документ, що підтверджує вартість перевезення товару б/н від 14.03.2025;

- зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу, стороною якого є виробник товарів, що декларуються, та подання якого для митного оформлення не супроводжується поданням пов`язаних з ним посередницьких (зовнішньоекономічних та/або внутрішніх) договорів № 39/HC від 01.01.2021;

- доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) – Додаток № 16.

Додаткова угода № 3 від 10.09.2022;

- доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) – Додаток № 41.

Специфікація № 32 від 12.03.2025;

- доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) – Додаток № 42.

Додаткова угода № 10 від 14.03.2025;

- доповнення до внутрішнього договору (контракту) - Заява № 2105 до Договору ТЕО від 06.07.2024;

- договір про надання послуг митного брокера № БР-175 від 23.09.2019;

- договір (контракт) про перевезення № 1794 від 06.10.2022;

- інші некласифіковані документи - Лист продавця №б/н від 13.03.2025;

- копія митної декларації країни відправлення №25341300EX00204235 від 13.03.2025.

Порядком виконання митних формальностей при здійсненні митного оформлення товарів із застосуванням митної декларації на бланку єдиного адміністративного документа, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 30.05.2012 № 631 (надалі – Порядок № 631), передбачено, що однією з митних формальностей, що виконуються митним органом при здійсненні митного оформлення МД, є контроль із застосуванням системи управління ризиками, в тому числі оцінка ризику за МД за допомогою автоматизованої системи аналізу та управління ризиками (АСАУР).

Під час автоматизованого контролю із застосуванням системи управління ризиками відповідно до Порядку здійснення аналізу та оцінки ризиків, розроблення і реалізації заходів з управління ризиками для визначення форм та обсягів митного контролю, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31.07.2015 № 684, автоматизованою системою митного оформлення «Інспектор» (надалі АСМО «Інспектор») було згенеровано форми митного контролю:

« 000 Інформаційне повідомлення»;

« 105-2 Здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів підрозділом митного оформлення»;

« 106-2 Витребування документів, необхідних для підтвердження заявленої митної вартості товарів»;

« 119-6 Перевірка на предмет застосованих санкцій відповідно до Закону України «Про санкції»»;

« 203-1 Проведення повного огляду – з розкриттям до 100 відсотків пакувальних місць та поглибленим обстеженням транспортного засобу, з метою перевірки відповідності кількості та опису товарів і транспортних засобів даним, зазначеним у митній декларації та інших документах, поданих до митного оформлення»;

« 911-1 Здійснення фото- та/або відеофіксації виконання митних формальностей».

Під час здійснення митного контролю за МД № 25UA403020003357U0 від 18.03.2025 митницею було опрацьовано інформацію, яка міститься у наданих до митного оформлення товаросупровідних документах, за результатами опрацювання якої встановлено:

1. Відповідно до п.п. 3.3 п. 3 зовнішньоекономічного контракту №39/HC від 01.01.2021 (надалі – контракт), укладеного між DEMIR PLASTIK MADENI ESYA TEKSTIL SAN. TIC. LTD. STI. (Туреччина)) та ТОВ «Хозленд» (Україна) при відвантажені товару Покупцю надається наступний пакет документів на відвантаження: міжнародна товаро-транспортна накладна (CMR); прайс-лист, завірений печаткою підприємства; пакувальний лист; рахунок-фактура з вказаними сумами поставки та кількістю вантажу; сертифікат походження по формі А. Проте прайс-лист завірений печаткою підприємства до митного оформлення не поданий. Даний факт не дає неможливості перевірити всі числові значення складових частин митної вартості;

2. Відповідно до п.п. 5.1 п. 5 контракту №39/HC від 01.01.2021 «Умови і порядок платежів» після підписання Специфікації на кожну партію поставки Покупцем, на умовах передоплати 7000 (сім тисяч) доларів США». Платіжний документ (Свіфт платіж) про проведення передоплати згідно даного контракту до митного оформлення не надано;

3. Перевезення даного вантажу здійснюється на умовах поставки FCA ISTANBUL. Туреччина. Відповідно до положень Інкотермс -2010, термін FCA (Free Carrier (... named place) Франко перевізник (... назва місця) означає, що продавець доставить товар, який пройшов митне очищення, зазначеному покупцем перевізнику до названого місця. Відповідно пп.4.3 п.4 договору №1794 від 06.10.2022 про надання транспортно-експедиційного обслуговування перевезення вантажів автомобільним транспортом, «Оплата перевезення Замовником, здійснюється протягом 3 (трьох) банківських днів з моменту надання експедитором в електронному вигляді рахунку-фактури, акту виконаних робіт, CMR/ТТН з печаткою вантажоодержувача, якщо інше не обумовлене в заявці». До митного оформлення надано рахунок на оплату № 34 від 15.03.2025. Документів про оплату за надані послуги до митного оформлення не надано.

4. В рахунку на оплату транспортно-експедиційних послуг №34 від 15.03.2025 зазначено, що перевезення даного вантажу відбувалось відповідно до заявки на перевезення №3060 від 07.03.2025. Даний документ до митного оформлення не надано;

5. Також в довідці про транспортні витрати №б/н від 14.03.2025 зазначено, що завантаження вантажу відбувалося за рахунок відправника. Документ, який би підтверджував вартість наданих послуг до митного оформлення не надано;

6. Відповідно до договору №1794 від 06.10.2022 про надання транспортно-експедиційного обслуговування перевезення вантажів автомобільним транспортом експедитором (перевізником товару) є ТОВ «ТЕК «Енергія». Згідно CMR №175943 від 14.03.2025 перевезення товару за маршрутом Стамбул Туреччина – Тернопіль Україна здійснював ФОП ОСОБА_1 . Документів про надання послуг з перевезення вантажів даним перевізником до митного оформлення не надано.

Так, за результатами здійснення контролю правильності визначення заявленої декларантом митної вартості товарів посадовою особою митниці прийнято рішення про коригування митної вартості товарів №UA403020/2025/000037/1 від 20.03.2025, у гр. 33 якого зазначено: «Митна вартість імпортованого товару не може бути визнана у зв`язку з тим, що декларантом заявлено неповні відомості про митну вартість товару, а також документально не підтверджено числові значення складових митної вартості, які є обов`язковими при її обчисленні та на вимогу митного органу не подано документів, що підтверджують митну вартість товару: за наявності – інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару, страхові документи, якщо здійснювалося страхування. Відповідно до ч.3 ст.53 МКУ за наявності: прайс-листи, висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями. За результатами застосування автоматизованої системи аналізу ризиків по товару № 1 згенеровано наступні митні формальності за кодами "105-2 Контроль правильності визначення митної вартості товарiв" та "106-2 Витребування документів, які підтверджують митну вартість товарів". Декларантом надіслано Лист від 19.03.2025 № 1903-1 о 16:22 год. та повідомлено митний орган про відсутність можливості надати додаткові документи.

Крім того, 08 квітня 2025 року уповноваженою особою Позивача, агентом з митного оформлення Цибух М.О, було подано до митного оформлення митну декларацію (надалі – МД) типу ІМ40ДЕ № 25UA403020004294U7, у графі 31 якої заявлено до митного оформлення товари.

- пакувальний лист № б/н від 03.04.2025;

- рахунок-фактура (інвойс) № DMR2025000000084 від 03.04.2025;

- автотранспортна накладна(Road consignment note) № 0061231 від 04.04.2025;

- сертифікат про походження товару № D 1013756 від 04.04.2025;

- некласифікований комерційний документ №DMR2025000000084 від 03.04.2025;

- рахунок-фактура про надання транспортно-експедиційних послуг від виконавця договору (контракту) про транспортно-експедиційні послуги №19 від 04.04.2025;

- документ, що підтверджує вартість перевезення товару №14 від 04.04.2025;

- доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) – Додаток № 16.

Додаткова угода № 3 від 10.09.2022;

- доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) – Додаток № 42.

Додаткова угода № 10 від 14.03.2025;

- доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) – Додаток № 43.

Специфікація № 33 від 03.04.2025;

- доповнення до внутрішнього договору (контракту) - Заява № 2/25 до договору № 25/11/20 від 31.03.2025;

- договір про надання послуг митного брокера № БР-175 від 23.09.2019;

- договір (контракт) про перевезення № 25/11/20 від 25.11.2020;

- копія митної декларації країни відправлення №25341300EX00267086 від 04.04.2025.

« 105-2 Здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів підрозділом митного оформлення»;

« 106-2 Витребування документів, необхідних для підтвердження заявленої митної вартості товарів»;

« 116-8 Перевірка документації, яка має супроводжувати продукцію при наданні її на ринку відповідно до вимог щодо нехарчової продукції та її обігу на ринку України, встановлених технічними регламентами ( Закон України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції»)».

Під час здійснення митного контролю за МД № 25UA403020004294U7 від 08.04.2025 митницею було опрацьовано інформацію, яка міститься у наданих до митного оформлення товаросупровідних документах, за результатами опрацювання якої встановлено:

2. В довідці про транспортні витрати №14 від 04.04.2025 зазначено, що завантаження вантажу відбувалося за рахунок відправника. Документ, який би підтверджував вартість наданих послуг до митного оформлення не надано.

підготовлені спеціалізованими експертними організаціями.

За результатами застосування автоматизованої системи аналізу ризиків по товару № 1 згенеровано наступні митні формальності за кодами "105-2 Контроль правильності визначення митної вартості товарiв" та "106-2 Витребування документів, які підтверджують митну вартість товарів". Декларантом надіслано Лист від 08.04.2025 № 0804-1 о 15:23 год. та повідомлено митний орган про відсутність можливості надати додаткові документи.

Крім того, 31 липня 2025 року уповноваженою особою Позивача, агентом з митного оформлення Цибух М.О, було подано до митного оформлення митну декларацію (надалі – МД) типу ІМ40ДЕ № 25UA403020009161U7, у графі 31 якої заявлено до митного оформлення товари.

- пакувальний лист № б/н від 25.07.2025;

- рахунок-фактура (інвойс) № DMR2025000000162 від 25.07.2025;

- автотранспортна накладна(Road consignment note) № 459277 від 26.07.2025;

- сертифікат про походження товару № D 1492175 від 25.07.2025;

- статус особи, яка подає митну декларацію №2;

- рахунок-фактура про надання транспортно-експедиційних послуг від виконавця договору (контракту) про транспортно-експедиційні послуги №92 від 28.07.2025;

- документ, що підтверджує вартість перевезення товару №б/н від 28.07.2025;

- доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) – Додаток № 16.

Додаткова угода № 3 від 10.09.2022;

- доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) – Додаток № 42.

Додаткова угода № 10 від 14.03.2025;

- доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) – Додаток № 44.

Специфікація № 34 від 25.07.2025;

- договір про надання послуг митного брокера № БР-175 від 23.09.2019; - договір (контракт) про перевезення № 1794 від 06.10.2022.

« 000 Інформаційне повідомлення»;

« 105-2 Здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів підрозділом митного оформлення»;

« 106-2 Витребування документів, необхідних для підтвердження заявленої митної вартості товарів»;

Під час здійснення митного контролю за МД № 25UA403020009161U7 від 31.07.2025 митницею було опрацьовано інформацію, яка міститься у наданих до митного оформлення товаросупровідних документах, за результатами опрацювання якої встановлено:

2. Договором на перевезення від 06.10.2022 №1794 передбачено Заявку замовника, яка до МД не подана; 3. Оплата за перевезення проводиться протягом 3 днів з моменту надання експедитором рахунку, що передбачено пунктом 4.3 договору №1794 про транспортно-експедиційні послуги, однак банківський платіжний документ не додано.

За результатами застосування автоматизованої системи аналізу ризиків по товарах згенеровано митні формальності за кодами "105-2 Контроль правильності визначення митної вартості товарів" та "106-2 Витребування документів, які підтверджують митну вартість товарів". Відповідно, митним органом розпочато процедуру консультації з декларантом та надіслано електронне повідомлення про надання додаткових документів для підтвердження митної вартості товару. Декларантом надіслано Лист від 31.07.2025 № 3107-1 та повідомлено митний орган про відсутність можливості надати додаткові документи.

Не погодившись із прийнятими Тернопільською митницею рішеннями, вважаючи їх протиправними та такими, що підлягають скасуванню, позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом.

З приводу спірних правовідносин суд зазначає наступне.

Відносини з приводу митного контролю та митного оформлення товарів, що переміщуються через митний кордон України, регулюються положеннями Митного кодексу України (далі - МК України).

Статтею 49 МК України визначено, що митна вартість товарів - це вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Згідно частин 4, 5 статті 58 МК України митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті. Ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов`язаних із продавцем осіб для виконання зобов`язань продавця.

У відповідності до частини 3 статті 318 МК України митний контроль передбачає виконання митними органами мінімуму митних формальностей, необхідних для забезпечення додержання законодавства України з питань державної митної справи.

Статтею 50 МК України визначено, що відомості про митну вартість товарів використовуються для нарахування митних платежів; застосування інших заходів державного регулювання зовнішньоекономічної діяльності України; ведення митної статистики; розрахунку податкового зобов`язання, визначеного за результатами документальної перевірки.

Частиною 1 статті 51 МК України встановлено, що митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу.

Відповідно до частини 2 статті 52 МК України декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару зобов`язані подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню.

Стаття 57 МК України передбачає, що визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції). Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу. Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу. Методи на основі віднімання та додавання вартості (обчислена вартість) можуть застосовуватися у будь-якій послідовності на прохання декларанта або уповноваженої ним особи. У разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу.

Таким чином, митні органи мають виключну компетенцію у питаннях перевірки та контролю правильності обчислення декларантом митної вартості. Однак дискреційні повноваження митних органів мають законодавчі обмеження. До таких, зокрема, належать процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою обґрунтованого вибору підстав для визначення митної вартості та обов`язок послідовного вибору методів (від першого до шостого) визначення митної вартості товарів.

При декларуванні товарів позивач визначив їх митну вартість виходячи саме з умов Контракту і Додаткових до нього угод.

Згідно частиною 1 статті 53 МК України у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Документами, які підтверджують митну вартість товарів, згідно з частиною 2 статті 53 МК України, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Відповідно до частин 1, 2 статті 54 МК України контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості. Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.

Зокрема, статтею 58 МК України передбачено, що метод визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, застосовується у разі, якщо щодо продажу оцінюваних товарів або їх ціни відсутні будь-які умови або застереження, які унеможливлюють визначення вартості цих товарів. Метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні. У разі якщо митна вартість не може бути визначена за основним методом, застосовуються другорядні методи, зазначені у пункті 2 частини першої статті 57 цього Кодексу.

Відповідно до частин 1-3 статті 55 МК України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

Прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити: 1) обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано; 2) наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; 3) вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною третьою статті 53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана митним органом; 4) обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування; 5) інформацію про: а) право декларанта або уповноваженої ним особи на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються: у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною митним органом; у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу Х цього Кодексу в розмірі, визначеному митним органом відповідно до частини сьомої цієї статті; б) право декларанта або уповноваженої ним особи оскаржити рішення про коригування заявленої митної вартості до органу вищого рівня відповідно до глави 4 цього Кодексу або до суду.

Форма рішення про коригування митної вартості товарів встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.

Разом з тим, відповідно до вимог статті 57 МК України основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції). Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу. При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу. Методи на основі віднімання та додавання вартості (обчислена вартість) можуть застосовуватися у будь-якій послідовності на прохання декларанта або уповноваженої ним особи.

Тобто, відповідно до норм МК України митним органом при прийнятті рішення про коригування митної вартості товарів повинна бути зазначена послідовність застосування методів визначення митної вартості та причини, через які не був застосований кожний з методів, що передує методу, обраному митним органом.

Відповідно до частини 3 статті 53 МК України у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Також, згідно частини 6 статті 53 МК України декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару.

Суд зазначає, що Верховний Суд неодноразово наголошував на правовій позиції (постанови від 14.06.2022 у справі №809/257/17, від 05.05.2022 у справі №2040/6019/18,від 13.08.2020 у справі №815/3451/16), яка полягає у тому, що право митниці витребувати додаткові документи у декларанта з метою вчинення наступних дій, спрямованих на визначення дійсної митної вартості товарів, пов`язане з наявністю у митного органу обґрунтованого сумніву у правильності визначення митної вартості декларантом. При цьому, витребувати необхідно лише ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 МК України. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.

Таким чином, витребування додаткових документів можливе лише у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, яка була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. При цьому, сумніви митного органу є обґрунтованими, якщо надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Відтак, наведені приписи зобов`язують митний орган зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на пiдставi наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у їх достовірності.

Встановивши відсутність достатніх відомостей, що підтверджують задекларовану митну вартість товарів, митний орган повинен вказати, які саме складові митної вартості товарів є непідтвердженими, чому з поданих документів неможливо встановити дані складові, та які документи необхідні для підтвердження того чи іншого показника.

За правилами ст. 64 МК України у разі якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом послідовного використання методів, зазначених у статтях 58 - 63 цього Кодексу, митна вартість оцінюваних товарів визначається з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (GATT) (ч. 1 ст. 64). Митна вартість, визначена згідно з положеннями цієї статті, повинна ґрунтуватися на раніше визнаних (визначених) органами доходів і зборів митних вартостях (ч. 2 ст. 64).

Отже, відсутність підстав для визнання митної вартості товару, розрахованої самостійно платником чи декларантом, не означає виникнення безумовної підстави для визначення такої митної вартості Митницею без дотримання усіх юридично значимих факторів.

До таких факторів законодавцем віднесені і параметри, згадані у положеннях ст. 60 Митного кодексу України, де, зокрема, указано, що під подібними (аналогічними) розуміються товари, які хоч і не однакові за всіма ознаками, але мають схожі характеристики і складаються зі схожих компонентів, завдяки чому виконують однакові функції порівняно з товарами, що оцінюються, та вважаються комерційно взаємозамінними (ч. 2 ст. 60); Для визначення, чи є товари подібними (аналогічними), враховуються якість товарів, наявність торгової марки та репутація цих товарів на ринку (ч. 3 ст. 60); Ціна договору щодо подібних (аналогічних) товарів береться за основу для визначення митної вартості товарів, якщо ці товари ввезено приблизно в тій же кількості і на тих же комерційних рівнях, що й оцінювані товари (ч. 4 ст. 60); У разі якщо такого продажу не виявлено, використовується вартість операції з подібними (аналогічними) товарами, які продавалися в Україну в іншій кількості та/або на інших комерційних рівнях. При цьому їх ціна коригується з урахуванням зазначених розбіжностей незалежно від того, чи веде це до збільшення або зменшення вартості. Інформація, що використовується при здійсненні коригування, повинна бути документально підтверджена (ч. 5 ст. 60).

Між тим, відсутність доведеного поза розумним сумнівом факту подібності товару та умов імпорту не дозволяє використовувати рівні показники митної вартості товару.

Наведене підтверджується змістом Правил заповнення рішення про коригування митної вартості товарів, затверджених наказом Міністерства фінансів України №598 від 24.05.2012 (далі - Правила №598), позаяк у графі 33 рішення про коригування митної вартості "Обставини прийняття Рішення та джерела інформації, що використовувалися митним органом для визначення митної вартості" зазначаються причини, через які митна вартість імпортованих товарів не може бути визначена за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції), у тому числі: неподання основних документів, які підтверджують відомості про заявлену митну вартість товарів (згідно з переліком та відповідно до умов, наведених у статті 53 Кодексу); невірно проведений розрахунок митної вартості; невідповідність обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 розділу III Кодексу; надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

Зазначається послідовність застосування методів визначення митної вартості та причин, через які не був застосований кожний з методів, що передує методу, обраному митним органом.

У графі також вказується про проведення процедури консультацій між митним органом та декларантом з метою обґрунтованого вибору методів визначення митної вартості товарів відповідно до вимог статей 59-61 Кодексу. Результати проведеної консультації, а також причини, через які не можуть бути застосовані методи визначення митної вартості товарів за ціною договору щодо ідентичних, подібних (аналогічних) товарів (наприклад, відсутня інформація щодо вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів), фіксуються у графі.

Посилання на використання цінової бази Єдиної автоматизованої інформаційної системи Держмитслужби у Рішенні допускається тільки при визначенні митної вартості відповідно до положень статей 59, 60 та 64 Кодексу з обов`язковим зазначенням номера та дати митної декларації, яка була взята за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, з поясненнями щодо зроблених коригувань на обсяг партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо.

У випадку визначення митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу (стаття 64 Кодексу) зазначаються докладна інформація та джерела, які використовувалися митним органом при її визначенні.

Проте, текст оскаржуваних рішень про коригування митної вартості не містить жодних відомостей про будь-які характеристики ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, обсяги партій, умов поставки, комерційних умов тощо.

Застосування митницею з причини спрацювання модуля АСАУР ціни за відомостями спеціалізованої бази даних Єдиної автоматизованої інформаційної системи Держмитслужби України суд вважає необґрунтованим, так як самі по собі відомості згаданої системи не містять жодних параметрів, об`єктивно необхідних для судження про схожість, подібність, аналогічність чи ідентичність товарів. Потрібні для такого судження характеристики товару можуть бути з`ясовані лише у спосіб порівняння змісту поданих до митного оформлення документів з документами про властивості раніше імпортованого товару. Проте, у спірних правовідносинах, як з`ясовано судом, митницею такого порівняння зроблено не було. Таких доказів матеріали справи не містять.

При цьому, суд враховує наступні висновки Верховного Суду, викладені у постанові від 21.12.2018 у справі №815/228/176 наявність в інформаційних базах даних митного органу інформації про те, що у попередні періоди аналогічні товари були розмитнені із зазначенням більшої митної вартості жодним чином не доводить неправильність її визначення позивачем, оскільки митна вартість залежить від ряду обставин і визначається в кожному конкретному випадку.

У постанові Верховного Суду від 21.08.2018 у справі №804/1755/17 міститься висновок, що сама по собі різниця між вартістю товару, задекларованого особою, та вартістю подібних (аналогічних) товарів, що розмитнювались цією ж чи іншими особами у попередніх періодах, ще не свідчить про наявність порушень з боку декларанта і не є підставою для автоматичного збільшення митної вартості товарів. Розбіжність між рівнем заявленої декларантом митної вартості товару та рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких вже здійснено, може бути лише підставою для сумніву у правильності визначення митної вартості, проте не є достатньою підставою для висновку про недостовірність даних щодо заявленої декларантом митної вартості та, як наслідок, коригування митної вартості за другорядними методами.

Верховний Суд, проаналізувавши наведені норми права у постанові від 05.02.2019 у справі №816/1199/15-а, дійшов висновку, що у разі визначення митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу, рішення про коригування заявленої митної вартості, окрім обов`язкових відомостей визначених частиною 2 статті 55 МК України, має також містити порівняння характеристик оцінюваного товару та характеристик товару, ціна якого взята за основу для коригування митної вартості за такими другорядними методами, як за ціною договору щодо ідентичних товарів, за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів, на основі віднімання вартості, резервний метод.

При здійсненні контролю за коригуванням митної вартості товару, проведеним митним органом за другорядним методом (за ціною договору щодо ідентичних товарів; за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; за резервним методом), має бути доведено, що товар за певною митною вартістю дійсно був увезений до України, що митна вартість за відповідною вантажною митною декларацією не була відкоригована; що рішення про коригування (якщо воно приймалося) було оскаржене до суду та скасоване судом.

Таким чином, у рішенні про коригування заявленої митної вартості, крім номера та дати митних декларацій, які були взяті за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, митний орган повинен також навести пояснення щодо зроблених коригувань на обсяги партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо та зазначити докладну інформацію і джерела, які використовувалися митним органом при визначенні митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу.

Однак, оскаржуване рішення про коригування митної вартості товарів не містить порівняння характеристик оцінюваних товарів та характеристик товару, ціна якого взята за основу для коригування митної вартості за резервним методом.

Крім того, жодних параметрів, об`єктивно необхідних для судження про схожість, подібність, аналогічність чи ідентичність ввезених товарів в оскаржуваному рішенні також не зазначено та не надано доказів, що ввезення вказаних товарів відбувалось на тих же умовах доставки та з тією ж самою відстанню.

В свою чергу, документів, котрі б висвітлювали характеристики імпортованого позивачем товару та товару, митна вартість якого була взята митницею за зразок для обчислення, подано не було. А відтак, висновок митниці про можливість визначення митної вартості оцінюваних товарів на рівні митної вартості раніше імпортованих товарів є недоведеним за правилами ч. 2 ст. 71 КАС України через відсутність доказів відповідності оцінюваних товарів раніше імпортованим.

Так, позивач зазначає, що в усіх трьох поставках складова митної вартості складається з вартості товару за договором та вартості транспортних послуг до кордону України.

Позивач наголошує, що ним було надано всі обов`язкові документи передбачені ч. 2 ст. 53 МК України на підтвердження митної вартості товару, які містять в собі числові показники, що піддаються обчисленню та не мають розбіжностей, а отже дають можливість визначити митну вартість товару за першим методом.

Позивач також зазначає, що під час здійснення митного контролю Відповідачем в усіх випадках, в електронному повідомленні декларанту від 18.03.25 р., 08.04.25 р. та 31.07.25 року, не зазначено достатніх обґрунтувань щодо неможливості визначення митної вартості на підставі наданих документів та підстав для витребування додаткових документів, що є порушенням приписів МК України.

Серед причин прийняття оскаржуваних рішень (п.ЗЗ) Відповідач зазначає такі підстави:

- Декларантом заявлено не повні відомості про митну вартість, а також документально не підтверджено числові значення складових митної вартості;

- не надано факту оплати товару;

- не подано прайс-лист;

- надано рахунок на оплату транспортних послуг, але факту оплати не надано;

- не надано заявку на перевезення, що передбачена договором;

- не надано вартості погрузочних робіт, які були зроблені за рахунок постачальника;

- не надано документів щодо залучення третіх осіб до перевезення товару;

- у митного органу наявна інформація про значно вищу ціну митної вартості такого товару оформленого раніше.

Вказані підставами не ґрунтуються на положеннях закону, виходячи з наступного:

1. Не подання факту оплати за товар.

Відповідно до Додаткової угоди № 10 від 14.03.2025, укладеної до основного Контракту № 39/НС від 01.01.21, сторони узгодили нові умови оплати товару, замість часткової передплати, оплата товару здійснюється протягом 20 робочих днів з моменту отрймання товару.

Факт отримання Додаткової угоди митним органом підтверджується карткою відмови в прийнятті МД та не заперечується Відповідачем, тому така підстава не відповідає обставинам справи.

Оплата товару, за домовленістю сторін може відбуватись в майбутньому, тому вимоги ст. 53 МК України містять окремий пункт «якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару», тобто декларант зобов`язаний подати факт оплати, якщо він був вже здійснений, а якщо ні то митна вартість товару визначається за іншими поданими декларантом документами.

Крім того, гіпотетично у взаємовідносинах сторін в процесі виконання своїх договірних зобов`язань можуть відбуватись різні відхилення від умов договору або виникнення форс-мажорних обставин, які можуть привести в тому числі до прострочення платежів та це ні в якому разі не впливає на процедуру розмитнення товару при поданні декларантом передбачених ч. 2 ст. 53 МК України обов`язкових документів.

За наших обставин, вартість товару за договором підтверджується Специфікаціями та Інвойсами, які не мають між собою розбіжностей в числових показниках та дають можливість для визначення митної вартості товару.

Стосовно не подання прайс-листа виробника.

Суд зазначає, що прайс-лист сам по собі не є бухгалтерським документом, як правило адресований не визначеному колу осіб та відповідно до ч. 2 ст. 53 МК України, не є обов`язковим до подання та його відсутність не унеможливлює визначити митну вартість товару.

Щодо підтвердження транспортних витратсуд зазначає, що ні митним законодавством, ні іншим НПА не передбачено виключного переліку документів або документу встановленого зразка для підтвердження транспортних витрат.

Як вже наводилось вище, до транспортних документів можуть належати: рахунок-фактура або акт виконаних робіт, або факт оплати наданих послуг, або довідка транспортних витрат тощо, головне те, що такий документ має відповідати вимогам первинного документу та містити: назву документа; дату складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Отже, законодавством не передбачений вичерпний та єдиний перелік документів, які підтверджують транспортні витрати імпортера при ввезенні товару, основною вимогою законодавства до таких документів є наявність в них інформації щодо вартості перевезення.

Також не має вимоги надавати одразу всі документи тобто довідку, рахунок, факт оплати та акт виконаних робіт/наданих послуг. Факт вартості транспортних послуг може бути цілком підтверджений і одним документом, якщо він містить вищенаведену інформацію.

Позивачем зазначено, що транспортні витрати до кордону України підтверджуються транспортними довідками та рахунками на оплату транспортних послуг, які кореспондуються між собою, не мають розбіжностей, містять числові показники та відповідають вимогам первинного документу.

Таким чином, посилання Відповідача на відсутність факту оплати транспортних послуг за наявності рахунку та довідки, не відповідає вимогам діючого законодавства, а тому не може бути підставою для коригування митної вартості.

Посилання Відповідача на відсутність заявки на перевезення яка передбачена договором також не є підставою з огляду на обґрунтування наведене вище.

Щодо не подання документів (договір) про залучення третіх осіб до перевезення суд зазначає, що відповідно до ст. 1 ЗУ «Про транспортно-експедиторську діяльність», експедитор це - суб`єкт господарювання, який за дорученням клієнта та за його рахунок виконує або організовує виконання транспортно-експедиторських послуг, визначених договором транспортного експедирування.

Платою експедитору вважаються кошти, що сплачені клієнтом за належне виконання договору транспортного експедирування.

При цьому, відповідно до ст. 4 наведеного закону, експедитори для виконання доручень клієнтів можуть укладати від свого імені та в інтересах клієнта договори з перевізниками, портами, авіапідприємствами, судноплавними компаніями тощо.

Таким чином, на підтвердження транспортно-експедиційних витрат по перевезенню товару до кордону України, позивачем були надані до митниці документи, оформлені експедитором ТОВ «ТЕК «ЕНЕРГІЯ»», а саме: рахунок-фактура про надання транспортно-експедиційних послуг та довідка про транспортні витрати, оскільки розрахунки за перевезення товару здійснювалися ТОВ «ХОЗЛЕНД» саме з експедитором, а не з кінцевими надавачами послуг, про що зазначає Відповідач.

Позивач не має та діюче законодавство України не зобов`язує мати в своєму розпорядженні господарських документів, що укладаються між його контрагентом далі по ланцюгу з третіми компаніями, оскільки не має з ними договору, не здійснює з ними прямих розрахунків, тому такі вимоги Відповідача не ґрунтуються на вимогах законодавства, а є необґрунтованою підставою для прийняття оскаржуваного рішення.

Щодо не підтвердження вартості послуги завантажування товару суд зазначає, що відповідно до інформації з транспортних довідок завантаження товару відбувалось за рахунок відправника, а отже дана послуга не є складовою митної вартості, оскільки не передбачала оплати з нашої сторони. В зв`язку з цим позивач зазначає, що не знає вартості витрат відправника на таку послугу, що є логічним, та не може мати в своєму розпорядженні такі документи. Тому така підстава Відповідача для коригування митної вартості є необґрунтованою.

Також, стосовно спрацювання системи управління ризиків, на що спирається Відповідач, суд зазначає, що це є лише рекомендацією посадовій особі митного органу більш детально проаналізувати умови зовнішньоекономічної операції, та не може бути безумовною підставою для відмови в оформлені товару за самостійно заявленою декларантом митною вартістю товарів. Формально нижчий рівень митної вартості імпортованого товару від рівня митної вартості іншого митного оформлення не може розцінюватися як заниження митної вартості товару, обраного декларантом та не може бути безумовною підставою для відмови у здійсненні митного оформлення товару за методом визначеним в декларації митної вартості, так як надані для митного оформлення документи підтверджують вартість товару.

Отже, у ході судового розгляду справи суд доходить висновку, що відповідач не спростував контрактну ціну товару, а також не підтвердив об`єктивну неможливість на підставі наданих позивачем документів визначити ціну та рівень митної вартості товару за ціною договору. Додаткових переконливих аргументів та доказів, які б викликали обґрунтовані сумніви в достовірності проведеного позивачем розрахунку митної вартості товару за ціною договору відповідачем не надано, a інших обставин, які б впливали на рівень задекларованої позивачем митної вартості товару судом не встановлено.

Окрім того, неподання декларантом документів, перелічених у частині другій статті 53 Митного кодексу України, саме собою не тягне для нього негативних правових наслідків та не може тягнути за собою відмову у митному оформленні товарів за заявленою декларантом митною вартістю та, як наслідок, коригування митної вартості товарів з тих підстав, коли контролюючий орган вважає, що таке неподання зумовило неповноту та/або недостовірність відомостей про митну вартість.

Така позиція відповідає правовій позиції Верховного Суду, висловленій, зокрема, у постанові від 08 жовтня 2019 року у справі №803/776/17, що враховується судом при розгляді даної справи відповідно до ч. 5 ст. 242 Кодексу адміністративного судочинства України.

Судом встановлено та не спростовано відповідачем, що ТОВ "Хозленд" подані всі наявні документи, які давали змогу митному органу достовірно та обґрунтовано визначити митну вартість товарів, а також про те, що сама по собі різниця між вартістю товару, задекларованого особою, та вартістю подібних (аналогічних) товарів, що розмитнювались цією ж чи іншими особами у попередніх періодах, ще не свідчить про наявність порушень з боку декларанта і не є підставою для автоматичного збільшення митної вартості товарів.

Розбіжність між рівнем заявленої декларантом митної вартості товару та рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких вже здійснено, може бути лише підставою для сумніву у правильності визначення митної вартості, проте не є достатньою підставою для висновку про недостовірність даних щодо заявленої декларантом митної вартості та, як наслідок, коригування митної вартості за другорядними методами.

Аналогічний висновок щодо застосування норм матеріального права, викладений в постанові Верховного Суду від 21.08.2018 року у справі № 804/1755/17, що враховується судом при розгляді даної справи відповідно до ч. 5 ст. 242 Кодексу адміністративного судочинства України.

З урахуваннями викладеного, суд приходить до висновку, що позивачем подано до митного органу під час митного оформлення товару пакети документів на підтвердження повноти і достовірності заявленої митної вартості товару за основним методом, відповідачем не підтверджено належними доводами наявність у поданих позивачем документах розбіжностей, ознак підробки або відсутність всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товару, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за цей товар, правильність визначення митної вартості позивачем за основним методом відповідачем не спростована, наявність належних підстав для коригування митної вартості відповідачем не доведена.

Отже, враховуючи вищевикладене, рішення Тернопільської митниці про коригування митної вартості товарів № UА 403020/2025/000037/1 від 20.03.2025, № UА 403020/2025/000044/1 від 09.04.2025, № UА 403020/2025/000061/2 від 31.07.2025 є протиправними та підлягають скасуванню.

Таким чином, суд дійшов висновку, що позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Хозленд" підлягають задоволенню.

Керуючись ст.ст. 262, 255, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Хозленд" (вул. Морозова, буд. 13, м. Харків, 61036, ЄДРПОУ 41459351) до Тернопільської митниці, як відокремленого підрозділу Державної митної служби України (вул. Текстильна, буд. 38, м. Тернопіль, 46400, ЄДРПОУ 43985576) про визнання протиправними та скасування рішень - задовольнити.

Визнати протиправним і скасувати рішення Тернопільської митниці як відокремленого підрозділу Держмитслужби України про коригування митної вартості товарів № UА 403020/2025/000037/1 від 20.03.2025.

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Хозленд" (ЄДРПОУ 41459351) сплачену суму судового збору в розмірі 3028 (три тисячі двадцять вісім) грн 00 коп. за рахунок бюджетних асигнувань Тернопільської митниці, як відокремленого підрозділу Державної митної служби України (ЄДРПОУ 43985576).

Рішення може бути оскаржене до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя М.М.Панов

Оригінал: reyestr.court.gov.ua