Рішення від 18 березня 2026 р. у справі №520/31875/25 — Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд

61700, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19 березня 2026 р. № 520/31875/25

Харківський окружний адміністративний суд у складі судді Марини Лук`яненко, розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Міністерства освіти і науки України із залученням третьої особи, Державного підприємства "ІНФОРЕСУРС" про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії,-

В С Т А Н О В И В :

Позивач, ОСОБА_1 , звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з зазначеним позовом, в якому просить суд:

1. визнати протиправними дії Міністерства освіти і науки України щодо відмови у внесенні змін до відомостей про ОСОБА_1 до Єдиної державної електронної бази з питань освіти;

2. зобов`язати Міністерство освіти і науки України вжити заходів щодо внесення змін до Єдиної державної електронної бази з питань освіти інформації про відсутність порушення послідовності здобуття освіти, визначеної частиною другою статті 10 Закону України "Про освіту", щодо ОСОБА_1 .

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що дії відповідача щодо відмови у внесенні змін до відомостей про ОСОБА_1 до Єдиної державної електронної бази з питань освіти є протиправними, адже позивач з 01.09.2016 поступив на перший курс денного відділення до Відокремленого структурного підрозділу «Харківський комп`ютерно-технологічний фаховий коледж Національного технічного факультету «Харківський політехнічний інститут», контракт, наказ № 1405 СТ від 06.08.2016. Наказом № 1342 СТ від 30.06.2019 позивач відрахований за власним бажанням. Тобто, позивач не здобув освіту молодшого спеціаліста. В липні 2025 року позивач подав документи для зарахування на навчання до Харківського політехнічного фахового коледжу. Отже, на думку позивача, він не має порушень послідовності здобуття освіти, визначеної частиною 2 статті 10 Закону Україхни "Про освіту", а тому відповідач зобов`язаний вжити заходів щодо внесення змін до Єдиної державної електронної бази з питань освіти інформації про відсутність порушення послідовності здобуття освіти, визначеної частиною другою статті 10 Закону України "Про освіту", щодо ОСОБА_1 .

Ухвалою суду від 17.12.2025 року відкрито спрощене провадження по справі та запропоновано відповідачу надати відзив на позов.

Відповідачем - Міністерством освіти і науки України, надано до суду відзив на позов, в якому зазначено, що відповідач вважає заявлені вимоги безпідставними, необґрунтованими, а тому такими, що не підлягають задоволенню. За твердженням відповідача, повторне зарахування означає, що особа знову формуватиме такі знання, уміння, навички та загальні компетентності. У термінах визначення послідовності здобуття освіти це свідчить про здобуття освіти в непослідовному порядку. Отже, відповідач вважає, що позивач здобуває освіту непослідовно.

Третя особа - Державне підприємство "ІНФОРЕСУРС", письмових пояснень до суду не подала. Адміністративний позов направлено на адресу третьої особи у відповідності до норм діючого законодавства та доставлено до електронного кабінету останнього 05.12.2025, що підтверджується наявною в матеріалах справи довідкою про доставку електронного листа. Також, ухвалу суду від 17.12.2025 направлено та доставлено до електронного кабінету останньої 18.12.2025, що підтверджується наявною в матеріалах справи довідкою.

Суд зазначає, що відповідно до положень статті 257 КАС України за правилами спрощеного позовного провадження розглядаються справи незначної складності. За правилами спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка справа, віднесена до юрисдикції адміністративного суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті.

Відповідно до частини 5 статті 262 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Отже, враховуючи вищевикладене, дана справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними в матеріалах справи доказами.

Дослідивши наявні в матеріалах справи докази, проаналізувавши доводи позову і заперечень проти нього, суд встановив наступне.

Позивач, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з 01.09.2016 року поступив на перший курс денного відділення до Відокремленого структурного підрозділу «Харківський комп`ютерно-технологічний фаховий коледж Національного технічного факультету «Харківський політехнічний інститут», за контрактом відповідно до наказу № 1405 СТ від 06.08.2016.

Наказом № 1342 СТ від 30.06.2019 ОСОБА_1 відрахований за власним бажанням, що підтверджується інформацією зазначеною в довідці Відокремленого структурного підрозділу «Харківський комп`ютерно-технологічний фаховий коледж Національного технічного факультету «Харківський політехнічний інститут» від 16.10.2025 № 66-82/584.

В липні 2025 року ОСОБА_1 подав документи для зарахування на навчання до Харківського політехнічного фахового коледжу.

Відповідно до змісту Довідки про здобувача освіти за даними Єдиної державної електронної бази з питань освіти «Інформація про поточне здобуття освіти» від 04.09.2025р. №726524, графа «на підставі даних, що містяться в Єдиній державній електронній базі з питань освіти, поточне здобуття освіти не порушує послідовності, визначеної частиною другою статті 10 Закону України «Про освіту» має запис «Ні, порушує».

Заявою від 16.10.2025 позивач звернувся до Міністерства освіти і науки України, в якій просив вжити заходів щодо внесення змін до відомостей Єдиної державної електронної бази з питань освіти в частині інформації про відсутність порушення послідовності здобуття освіти, визначеної частиною другою статті 10 Закону України «Про освіту», вказавши у відповідній графі «Так, не порушує» щодо ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) зважаючи на факт відрахування 30.06.2019р. з Відокремленого структурного підрозділу «Харківський комп`ютерно-технологічний фаховий коледж НТУ «ХПІ» за наказом № 1342-ст від 30.06.2019.

Листом Міністерства освіти і науки України від 03.11.2025 № 5/2660-25 повідомлено на звернення позивача, що згідно з інформацією, яка міститься в ЄДЕБО, ОСОБА_1 2016-2019рр. навчався у Відокремленому структурному підрозділі «Харківський комп`ютерно-технологічний фаховий коледж Національного технічного університету «Харківський політехнічний інститут» за спеціальністю «Галузеве машинобудування» для здобуття освітнього ступеню «молодший спеціаліст» (5.1 рівень НРК) і був відрахований із закладу освіти за власним бажанням. У серпні 2025 р. зарахований до Харківського політехнічного фахового коледжу за спеціальністю «Електрична інженерія» для здобуття освітньо-професійного ступеню «фаховий молодший бакалавр» (5 рівень НРК). Саме тому у довідці, сформованій на підставі даних, що містяться в ЄДЕБО, у відповідному полі зазначено «Ні, порушує». Особи, які розпочали навчання за програмою підготовки молодшого спеціаліста до 2019 року включно, у разі успішного завершення навчання отримували документ про вищу освіту – диплом молодшого спеціаліста, який, відповідно до вищезгаданого Закону (пункт 2 розділу ХV «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про вищу освіту»), прирівнюється до диплома молодшого бакалавра. Зважаючи на такі обставини повідомлено про відсутність підстав для внесення змін до ЄДЕБО в частині формування відповідної довідки.

Позивач не погодився з такою відмовою Міністерства освіти і науки України та вважає її протиправною, а тому звернувся до суду з даним позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд враховує наступне.

Згідно із частиною 2 статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтями 17 та 65 Конституції України установлено, що захист суверенітету і територіальної цілісності України, забезпечення її економічної та інформаційної безпеки є найважливішими функціями держави та справою всього Українського народу. Захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов`язком громадян України. Цей конституційний обов`язок реалізується через проходження громадянами України військової служби відповідно до закону.

Відповідно до частин першої, третьої статті 53 Конституції України, кожен має право на освіту. Держава забезпечує доступність і безоплатність дошкільної, повної загальної середньої, професійно-технічної, вищої освіти в державних і комунальних навчальних закладах; розвиток дошкільної, повної загальної середньої, позашкільної, професійно-технічної, вищої і післядипломної освіти, різних форм навчання; надання державних стипендій та пільг учням і студентам.

Указом Президента України від 24.02.2022 року №64/2022, затвердженим Законом України від 24.02.2022 №2102-IX, у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України "Про правовий режим воєнного стану" в Україні введений воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24.02.2022 строком на 30 діб, який був неодноразово продовжений та триває до цього часу.

Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв`язку з виконанням ними конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також загальні засади проходження в Україні військової служби здійснює та визначає Закон України від 25 березня 1992 року № 2232-XII "Про військовий обов`язок і військову службу" (далі - Закон №2232). Згідно з частинами 1-3 статті 1 Закону № 2232 захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов`язком громадян України.

Військовий обов`язок установлюється з метою підготовки громадян України до захисту Вітчизни, забезпечення особовим складом Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, а також правоохоронних органів спеціального призначення, посади в яких комплектуються військовослужбовцями.

Відповідно до пункту 1 частини 3 статті 23 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію" від 21.10.93 №3543-XII призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період не підлягають здобувачі професійної (професійно-технічної), фахової передвищої та вищої освіти, які навчаються за денною або дуальною формою здобуття освіти і здобувають рівень освіти, що є вищим за раніше здобутий рівень освіти у послідовності, визначеній частиною другою статті 10 Закону України "Про освіту", а також докторанти та особи, зараховані на навчання до інтернатури.

Згідно з частиною 2 статті 10 Закону України "Про освіту" від 05.09.2017 № 2145-VIIІ (далі - Закон № 2145) рівнями освіти є:

- дошкільна освіта;

- початкова освіта;

- базова середня освіта;

- профільна середня освіта;

- перший (початковий) рівень професійної (професійно-технічної) освіти;

- другий (базовий) рівень професійної (професійно-технічної) освіти;

- третій (вищий) рівень професійної (професійно-технічної) освіти;

- фахова передвища освіта;

- початковий рівень (короткий цикл) вищої освіти;

- перший (бакалаврський) рівень вищої освіти;

- другий (магістерський) рівень вищої освіти;

- третій (освітньо-науковий/освітньо-творчий) рівень вищої освіти.

Статтею 1 Закону № 2145 визначено, що рівень освіти - це завершений етап освіти, що характеризується рівнем складності освітньої програми, сукупністю компетентностей, які визначені, як правило, стандартом освіти та відповідають певному рівню Національної рамки кваліфікацій.

У відповідності до частини 2 статті 17 Закону № 2145 вища освіта здобувається на основі повної загальної середньої освіти. Рівні, ступені вищої освіти, порядок, умови, форми та особливості її здобуття визначаються спеціальним законом.

За положеннями статті 5 Закону України "Про вищу освіту" № 1556-VII (далі - Закон №1556) підготовка фахівців з вищою освітою здійснюється за відповідними освітніми програмами на таких рівнях вищої освіти: початковий рівень (короткий цикл) вищої освіти; перший (бакалаврський) рівень; другий (магістерський) рівень; третій (освітньо-науковий/освітньо-творчий) рівень.

Здобуття вищої освіти на кожному рівні вищої освіти передбачає успішне виконання особою освітньої програми, що є підставою для присудження відповідного ступеня вищої освіти: 1) молодший бакалавр; 2) бакалавр; 3) магістр; 4) доктор філософії/доктор мистецтва. Особа має право здобувати ступінь бакалавра за умови наявності в неї повної загальної середньої освіти.

Згідно статті 40 Закону № 2145, після успішного завершення навчання за освітньою програмою здобувачі освіти (крім вихованців дошкільних закладів освіти) отримують відповідний документ про освіту. Документи про освіту видаються закладами освіти та іншими суб`єктами освітньої діяльності.

Порядок виготовлення, видачі та обліку документів про освіту, вимоги до їх форми та/або змісту визначаються законодавством. Порядок виготовлення, видачі та обліку документів про освіту, передбачених спеціальними законами, вимоги до їх форми та/або змісту затверджуються центральним органом виконавчої влади у сфері освіти і науки з урахуванням вимог спеціальних законів.

Інформація про видані документи про середню, професійну (професійно-технічну), фахову передвищу та вищу освіту вноситься до Єдиного державного реєстру документів про освіту в порядку, визначеному центральним органом виконавчої влади у сфері освіти і науки.

У статті 7 Закону №1556 закріплено, що документ про вищу освіту видається особі, яка успішно виконала відповідну освітню програму та пройшла атестацію.

Що стосується узагальнення даних щодо здобувачів освіти в Україні, то відповідно до частини 1 статті 74 Закону № 2145, у системі освіти функціонує інтегрована інформаційна система Єдина державна електронна база з питань освіти.

Згідно з частиною 5 статті 74 вищезазначеного Закону визначено, що держателем Електронної бази та публічних електронних реєстрів у сфері освіти є центральний орган виконавчої влади у сфері освіти і науки, що здійснює організаційні заходи, пов`язані із забезпеченням функціонування Електронної бази та її складових. Власником Електронної бази є держава в особі центрального органу виконавчої влади у сфері освіти і науки. Адміністратором Електронної бази та публічних електронних реєстрів у сфері освіти є визначена Кабінетом Міністрів України юридична особа, що належить до сфери управління центрального органу виконавчої влади у сфері освіти і науки. Адміністратор Електронної бази: - здійснює заходи із створення та супроводження програмного забезпечення Електронної бази; - відповідає за технічне і технологічне забезпечення Електронної бази, збереження та захист інформації (даних), що містяться в Електронній базі; - забезпечує надання та анулювання доступу до Електронної бази; - проводить навчання для роботи з Електронною базою; - здійснює інші заходи, передбачені законом.

У статті 6 Закону №2145 йдеться про те, що суб`єктами ведення Електронної бази є: держатель та адміністратор Електронної бази; органи управління у сфері освіти; суб`єкти освітньої діяльності; підприємства, установи та організації, що належать до сфери управління держателя Електронної бази.

Наказом Міністерства освіти і науки України від 08.06.2018 року № 620, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 5.10.2018 року за №1132/32584, затверджено Положення про Єдину державну електронну базу з питань освіти (далі - Положення №620).

Як закріплено у пункті 5 розділу 1 Положення №620 власником ЄДЕБО та виключних майнових прав на її програмне забезпечення є держава. Розпорядником ЄДЕБО є Міністерство освіти і науки України, технічним адміністратором - державне підприємство "Інфоресурс", що належить до сфери управління розпорядника ЄДЕБО. Розпорядник ЄДЕБО є володільцем інформації, що міститься в ЄДЕБО.

У пункті 1 розділу 4 цього Положення визначено, що розпорядник ЄДЕБО: 1) вживає організаційних заходів, пов`язаних із забезпеченням функціонування ЄДЕБО; 2) здійснює контроль за забезпеченням захисту інформації в ЄДЕБО згідно із законодавством; 3) використовує інформацію, що міститься в ЄДЕБО, у тому числі персональні дані, з метою прийняття управлінських рішень та виконання повноважень, визначених законодавством; 4) вносить до ЄДЕБО інформацію щодо: ліцензування (рішення про видачу, анулювання ліцензій на провадження освітньої діяльності, звуження, розширення освітньої діяльності) суб`єктів освітньої діяльності відповідно до ліцензійних умов на провадження освітньої діяльності; результатів перевірок, ініційованих розпорядником ЄДЕБО, щодо дотримання суб`єктами освітньої діяльності - ліцензіатами ліцензійних умов на провадження освітньої діяльності; акредитації спеціальностей, напрямів підготовки у закладах освіти, освітньо-професійних програм, за якими здійснюється підготовка здобувачів освітньо-кваліфікаційного рівня "молодший спеціаліст", а також освітньо-професійних програм у сфері фахової передвищої освіти (до затвердження положення про акредитацію освітньо-професійних програм у сфері фахової передвищої освіти); іншу інформацію, визначену законодавством; 5) забезпечує верифікацію в ЄДЕБО інформації, визначеної підпунктами 1, 2 пункту 8, абзацами п`ятим - сьомим підпункту 1 та підпунктом 4 пункту 9 розділу III цього Положення, що підтверджується накладенням кваліфікованого електронного підпису; 6) встановлює вимоги до апаратного та програмного забезпечення ЄДЕБО; 7) визначає: перелік інформації, доступ до якої надається уповноваженим суб`єктам; вартість послуг з організації та підтримання доступу до ЄДЕБО, а також інших послуг, пов`язаних з ЄДЕБО та її реєстрами, що надаються технічним адміністратором ЄДЕБО.

Положенням про Міністерство освіти і науки України, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 16.10.2014 року № 630 (далі - Положення № 630), визначено, що Міністерство освіти і науки України є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України є головним органом у системі центральних органів виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сферах освіти і науки, наукової, науково-технічної діяльності, інноваційної діяльності в зазначених сферах, трансферу (передачі) технологій, а також забезпечує формування та реалізацію державної політики у сфері здійснення державного нагляду (контролю) за діяльністю закладів освіти, підприємств, установ та організацій, які надають послуги у сфері освіти або провадять іншу діяльність, пов`язану з наданням таких послуг, незалежно від їх підпорядкування і форми власності.

За нормами підпункту 78 пункту 4 Положення № 630 Міністерство освіти і науки України забезпечує ведення та функціонування Єдиної державної електронної бази з питань освіти, інших державних електронних баз та реєстрів, інших інформаційних систем у сфері, що належить до його компетенції.

З урахуванням вищевикладеного суд доходить висновку, що у період проведення загальної мобілізації, не підлягають призову на військову службу під час мобілізації військовозобов`язані, які є здобувачами, зокрема, професійної (професійно-технічної), які навчаються за денною або дуальною формою здобуття освіти і здобувають рівень освіти.

За матеріалами справи судом встановлено, що позивач наказом №1405СТ від 06.08.2016 був зарахований на перший курс денного відділення до Відокремленого структурного підрозділу «Харківський комп`ютерно-технологічний фаховий коледж Національного технічного факультету «Харківський політехнічний інститут».

Наказом № 1342 СТ від 30.06.2019 ОСОБА_1 відрахований за власним бажанням, що підтверджується інформацією зазначеною в довідці Відокремленого структурного підрозділу «Харківський комп`ютерно-технологічний фаховий коледж Національного технічного факультету «Харківський політехнічний інститут» від 16.10.2025 № 66-82/584.

Згідно довідки від 16.10.2025 №66-82/584 атестат про повну загальну середню освіту був скасований у зв`язку з не здачею ДПА у формі ЗНО та його особистою відмовою по заяві.

Отже, вказаний навчальний заклад позивач не закінчив, диплому не отримав, що в свою чергу, не може свідчити про здобуття позивачем відповідного рівня освіти.

В липні 2025 року ОСОБА_1 подав документи для зарахування на навчання до Харківського політехнічного фахового коледжу, дата початку здобуття освіти - 01.09.2025, тобто, наразі, позивач є здобувачем денної форми здобуття освіти, рівень освіти - фаховий молодший бакалавр, що підтверджується Довідкою про здобувача освіти за даними Єдиної державної електронної бази з питань освіти «Інформація про поточне здобуття освіти» від 04.09.2025р. №726524.

Доказів про отримання позивачем іншого освітньо-кваліфікаційного рівня в інших навчальних закладах матеріали справи не містять, з свого боку відповідач на такі обставини не посилається.

Отже, позивач, у даному випадку не є особою, яка б вважалася такою, що порушує послідовність здобуття освіти, визначену статтею 10 Закону № 2145-VIII. Повторне зарахування на навчання за цим же освітньо-кваліфікаційним рівнем за відсутності відповідного документу про здобуття освітнього ступеня фахового молодшого бакалавра не може вважатися отриманням освіти на тому самому рівні.

Натомість, Відповідач у своєму відзиві наголошує на тому, що особи, які розпочали навчання за програмою підготовки молодшого спеціаліста до 2019 року включно, у разі успішного завершення навчання отримували документ про вищу освіту – диплом молодшого спеціаліста, який, відповідно до вищезгаданого Закону (пункт 2 розділу ХV «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про вищу освіту»), прирівнюється до диплома молодшого бакалавра. А тому повторне зарахування означає, що особа знову формуватиме такі знання, уміння, навички та загальні компетентності. У термінах визначення послідовності здобуття освіти це свідчить про здобуття освіти в непослідовному порядку.

Суд з такими твердженнями відповідача не погоджується, оскільки фактично, відповідач ставить на один щабель поняття "відрахування" та "здобутий рівня освіти", що є грубим порушення Закону. При цьому, Верховний Суд неодноразово підкреслював у своїх рішеннях те, що листи міністерств не є нормативно-правовими актами. Отже суд наголошує на тому, що листи центральних органів виконавчої влади (лист Міністерства освіти і науки України від 03.06.2024 року №1/9758-24 "Про особливості формування в ЄДЕБО довідки про здобувача освіти") носять рекомендаційний та інформативний характер, отже не встановлюють правових норм.

Крім того, суд враховує, що власником ЄДЕБО та виключних майнових прав на її програмне забезпечення є держава; розпорядником ЄДЕБО є Міносвіти, а технічним адміністратором - ДП "Інфоресурс", що належить до сфери управління Міносвіти. Заклад освіти уповноважений на видачу довідки про здобувача освіти, що формується за даними ЄДЕБО в автоматичному порядку; заклад освіти не уповноважений на внесення змін до ЄДЕБО чи коригування інформації в базі.

Тобто саме Міністерство освіти і науки України та технічний адміністратор Єдиної державної електронної бази з питань освіти - Державне підприємство "Інфоресурс" мають повноваження щодо внесення змін до ЄДЕБО про відсутність порушення послідовності здобуття освіти, визначеної частиною другою статті 10 Закону №2145 щодо Позивача. У той же час, навчальний заклад виконує лише технічну функцію, оскільки довідка формується автоматично на підставі даних ЄДЕБО.

Аналогічна правова позиція, викладена у постанові Верховного Суду від 03 березня 2026 року у справі №340/7912/24, яка у силу положень ч. 5 ст. 242 КАС України враховано судом при розгляді даної справи.

За наведеного, суд вважає за необхідне визнати протиправними дії відповідача щодо відмови, оформленої листом від 03.11.2025 № 5/2660-25, у внесенні змін до відомостей, що містяться в Єдиній державній електронній базі з питань освіти щодо ОСОБА_1 та зобов`язання Міністерство освіти і науки України вжити заходів щодо внесення змін до Єдиної державної електронної бази з питань освіти інформації про відсутність порушення послідовності здобуття освіти, визначеної частиною другою статті 10 Закону України "Про освіту", щодо ОСОБА_1 .

За змістом частини першої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

За правилами частини 2 цієї ж статті 77 в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

За приписами частини другої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Із урахуванням викладеного, суд приходить до висновку про необхідність задоволення позовних вимог.

Розподіл судових витрат слід здійснити відповідно до положень статті 139 КАС України.

Керуючись статтями 9, 14, 73-78, 90, 139, 143, 159, 162, 242-246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов - задовольнити.

Визнати протиправними дії Міністерства освіти і науки України щодо відмови, оформленої листом від 03.11.2025 № 5/2660-25, у внесенні змін до відомостей, що містяться в Єдиній державній електронній базі з питань освіти щодо ОСОБА_1 .

Зобов`язати Міністерство освіти і науки України вжити заходів щодо внесення змін до Єдиної державної електронної бази з питань освіти інформації про відсутність порушення послідовності здобуття освіти, визначеної частиною другою статті 10 Закону України "Про освіту", щодо ОСОБА_1 .

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Міністерства освіти і науки України (місцезнаходження: 01135, м. Київ, проспект Берестейський, 10; код ЄДРПОУ 38621185) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ) сплачений судовий збір у розмірі 968 (дев`ятсот шістдесят вісім) грн. 96 коп.

Роз`яснити, що судове рішення набирає законної сили відповідно до ст.255 КАС України (а саме: після закінчення строку подання скарги усіма учасниками справи або за наслідками процедури апеляційного перегляду; підлягає оскарженню до Другого апеляційного адміністративного суду у строк згідно з ч.1 ст.295 КАС України (а саме: протягом 30 днів з дати складення повного судового рішення).

Повний текст рішення виготовлено та підписано - 19.03.2026, з урахуванням наявності сталого енергозабезпечення та Інтернет з`єднання, безпечних умов для життя та здоров`я учасників процесу, суддів та працівників суду.

Суддя Марина Лук`яненко