Рішення від 19 березня 2026 р. у справі №460/10975/25 — Рівненський окружний адміністративний суд

Суд: Рівненський окружний адміністративний суд

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Адміністративне

Категорія: визначення митної вартості товару

Дата: 19 березня 2026 р.

Справа: №460/10975/25

Суддя: У.М. Нор

РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

20 березня 2026 року м. Рівне№460/10975/25

Рівненський окружний адміністративний суд у складі судді Нор У.М., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи, адміністративну справу за позовом

Товариства з обмеженою відповідальністю "ТК АЛЬЯНС ІДЕАЛ"

доРівненської митниці

про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинення певних дій, -

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю «ТК АЛЬЯНС ІДЕАЛ» (далі - позивач) звернулося до Рівненського окружного адміністративного суду з позовом до Рівненської митниці (далі - відповідач), в якому просить суд:

1) визнати протиправним та скасувати рішення Рівненської митниці про коригування митної вартості товарів № UA204130/2025/000014/2 від 11.03.2025;

2) картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 13.02.2025 № UA204130/2025/000070.

Позовна заява обґрунтована тим, що позивачем подані до митного органу декларацію з метою оформлення товарів разом з документами, які підтверджують митну вартість товару за основним методом визначення митної вартості (за ціною договору). Проте, митний орган надіслав декларанту повідомлення про необхідність надання додаткових документів із зазначенням про наявність у поданих документах розбіжностей та неточностей. Позивач вказує, що жодних розбіжностей у поданих до митного оформлення документах не було, а тому вимога митного органу про надання додаткових документів є необґрунтованою та безпідставною. У подальшому митним органом сформовані Картка відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення та Рішення про коригування митної вартості, відповідно до яких скориговано митну вартість товарів за другорядним резервним методом визначення митної вартості. Відповідач безпідставно поставив під сумнів весь поданий йому пакет документів і необґрунтовано витребував додаткові документи, оскільки митним органом не доведено обставин, які б свідчили про існування у нього достатніх підстав для виникнення обґрунтованих сумнівів щодо правильності визначення позивачем числового значення митної вартості імпортованих товарів. Позивач вказує, що такі рішення є протиправними та підлягають скасуванню, оскільки до митного оформлення декларант надав усі без винятку належні документи щодо заявленої ціни товарів. Просив задовольнити позов повністю.

Ухвалою суду позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі, вирішено розгляд справи провести за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи.

Ухвалою відмовлено в задоволенні клопотання відповідача про розгляд справи в судовому засіданні.

Відзив на позовну заяву обґрунтований тим, що подані позивачем до митного оформлення товару документи містили неточності та митний орган володів інформацією щодо іншого цінового рівня товарів. Вказане було безумовною підставою для витребування у декларанта додаткових документів, які надані у повному обсязі не були. Відповідно до частини п`ятої статті 54 Митного кодексу України та за результатом проведеної процедури консультації з декларантом, митним органом обґрунтовано та правомірно було прийнято рішення про коригування митної вартості товарів. Відповідач стверджує, що митну вартість імпортованих товарів було визначено на підставі раніше визначеної митницею митної вартості. Тому, відповідач доводить, що оспорювані рішення про коригування митної вартості товарів та картка відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення є такими, що прийняті митним органом в межах повноважень та на підставі чинного законодавства України. Просив відмовити позивачу у задоволенні позову у повному обсязі.

Розглянувши матеріали та з`ясувавши всі обставини адміністративної справи, які мають юридичне значення для розгляду та вирішення спору по суті, дослідивши наявні у справі докази у їх сукупності, суд встановив наступне.

Товариство з обмеженою відповідальністю «ТК АЛЬЯНС ІДЕАЛ» здійснює діяльність у сфері торгівлі (основний КВЕД 46.90 Неспеціалізована оптова торгівля).

02.09.2024 ТОВ «ТК АЛЬЯНС ІДЕАЛ» укладено зовнішньоекономічний контракт № 02092024 на поставку плівки із SLONZE ROMA, Sp. Z.o.o.

Відповідно до п.1.2 Контракту, найменування, кількість, асортимент, комплектність, ціна Товару та дата відвантаження кожної партії визначаються Сторонами в замовленнях Покупця, підтверджених Продавцем. Замовлення Покупця вважається узгодженим з моменту отримання Покупцем від Продавця підтвердження Замовлення на постачання партії Товару. Продавець надсилає письмове підтвердження Замовлення у вигляді Проформи-Інвойсу електронною поштою протягом 2 (двох) робочих днів з дати отримання Замовлення.

Згідно п. 3.1 Контракту, Товар поставляється на умовах поставки FCA (Incoterms 2010).

За змістом п. 3.3. Контракту, разом з Товаром Продавець надсилає Покупцеві такі документи:

- оригінал інвойсу - 3 оригінали, 1 копія;

- пакувальний лист - 3 оригінали, 1 копія;

- товарно-транспортну накладну чи авіа накладну;

- Сертифікат походження (ЄВРО1);

- сертифікат якості (СОА) виробника Товару - 1 оригінал, 1 копія;

- лист із калькуляцією ціни.

03.09.2024 між ТОВ «ТК АЛЬЯНС ІДЕАЛ» та SLONZE ROMA, Sp. Z.o.o. укладено Додаткову угоду № 1 до Контракту № 02/09/2024 від 02.09.2024, якою п. 3.1 Контракту викладено в наступній редакції: Умови поставки вказуються в інвойсі.

Всі інші умови контракту № 02/09/2024 від 02.09.2024 залишено без змін.

Також додатковою угодою стверджується, що вона є невід`ємною частиною Контракту № 02/09/2024 від 02.09.2024.

10.03.2025 за митною декларацією (далі – МД) №25UA204130004157U7 декларантом ТОВ "ТК АЛЬЯНС ІДЕАЛ" до митного поста «Рівне» Рівненської митниці заявлено до митного оформлення товар «Плівка з поліетилентерефталату, непориста, неармована, нешарувата, без підкладки, не поєднана подібним способом з іншими матеріалами (не ламінована), без подальшої обробки, завтовшки не більша як 50мкм у рулонах, являє собою сировину для виробництва багатошарових комбінованих (ламінованих) плівок з нанесеним друком та ламінатом для пакування товарів. PET плівка в асортименті - 20375,24. Торговельна марка: PETLAR. Країна виробництва: IN Виробник: SRF LIMITED. ввезений ТОВ "ТК АЛЬЯНС ІДЕАЛ".

Товари заявлено на комерційних умовах поставки CIF PL GDYNIA.

Декларантом подані до митного оформлення разом із вказаною декларацією такі документи:

Пакувальний лист, Рахунок-проформа (Proforma invoice) Рахунок-фактура (iнвойс), коносамент (Bill of lading), автотранспортна накладна (Road consignment note), декларація про походження товару (Declaration of origin), рахунок-фактура про надання транспортно-експедиційних послуг від виконавця договору (контракту) про транспортно-експедиційні послуги, документи, що підтверджує вартість перевезення товару, рахунок про здійснення платежів третім особам на користь продавця, прейскурант виробника товару, розрахунок ціни, страховий поліс, зовнішньоекономічний договір купівлі-продажу товарів, подання якого для митного оформлення не супроводжується поданням пов`язаних з ним посередницький договір, доповнення до зовнішньоекономічного договору, договори про перевезення, інші некласифіковані документи, копія митної декларації країни відправлення.

Рівненською митницею прийнято картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA204130/2025/000070 та рішення про коригування митної вартості товарів UA204130/2025/000014/2 від 11.03.2025, яким здійснено коригування митної вартості товарів за другорядним резервним методом визначення митної вартості товарів.

В якості обставин прийняття спірного рішення (п.33 рішення) митним органо зазначено, що митна вартість імпортованого товару не може бути визнана за рівнем, визначеним декларантом, оскільки подані до митного оформлення документи містять неточності:

- перелік позицій у рахунку-проформі від 27.11.2024 №1-27112024 не відповідає даним, зазначеним в рахунку-фактурі (інвойсі) від 25.12.2025 № 156241839; - не може бути взято до уваги розрахунок ціни (калькуляція) від 25.12.2025 № б/н так як вона видана продавцем, а саме "SLONCE ROMA" Sp. Z o.o., а не виробником декларованого товару SRF LIMITED; - не може бути взято до уваги копію митної декларації країни відправлення від 26.12.2024 № 6768106 як документ, що підтверджує заявлену митну вартість оцінюваного товару, оскільки вартість, зазначена в експортній декларації не кореспондується з інвойсом; - відсутня заявка (транспортне замовлення) на перевезення вантажу, передбачена п.2.4.2 Договору на транспортно-експедиторське обслуговування від 24.09.2024 № 24092024/11.

Вищевказане свідчить про наявність ризиків заявлення до митного оформлення неповних відомостей стосовно умов придбання товару, в тому числі і стосовно числових значень складових митної вартості.

Згідно частини 5 статті 54 Митного кодексу України, при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості товарів митний орган має право упевнюватись в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості, що позиціонується з положеннями статті 17 угоди про застосування статті VІІ ГАТТ/СОТ від 1994 р.

Рівненська митниця володіє ціновою інформацією про вартість товару, митне оформлення якого здійснено за митною вартістю вищою, ніж заявлена декларантом – Плівка пакувальна з поліетилентерафталату (ПЕТ), безсторонніх домішок, прозора, безбарвна, одношарова, гнучка, непориста, неламінована, не самоклейна, не сполучена з іншими матеріалами, біаксеальноорієнтована завтовшки не більш як 50мкм….Торговельна марка : PETLAR. Країна виробництва : IN. Виробник : SFR Limited, митна вартість якого визнана митним органом за МД від 22.01.2025 25UA100100421356U3– 2,01 USD/1кг.

У разі наявності у декларанта цінової інформація для застосування методів визначення митної вартості на підставі положень статей 59 – 63 Митного кодексу України, просимо повідомити для розгляду питання про можливість її використання при оцінці імпортованого товару.

Заявлена декларантом митна вартість може бути визнана митницею за умови надання додаткових документів згідно з переліком: заявка (транспортне замовлення) на перевезення вантажу, передбачена п.2.4.2 Договору на транспортноекспедиторське обслуговування від 24.09.2024 № 24092024/11;- банківські платіжні документи, що можливо пов`язати з оцінюваним товаром;-виписку з бухгалтерської документації продавця про формування ціни товару на заявлених комерційних умовах поставки.

За результатом проведеної відповідно до положень частини 4 статті 57 Митного кодексу України процедури консультації з декларантом та у зв`язку із відсутністю у декларанта та митниці прийнятної до застосування (згідно положень глави 9 Митного кодексу України) інформації щодо вартості операцій щодо ідентичних, подібних (аналогічних) товарів (статі 59 – 61 Митного кодексу України), достовірної та документально підтвердженої інформації щодо ціни одиниці товару для обчислення митної вартості за методом на основі віднімання вартості (стаття 62 Митного кодексу України), інформації щодо складових вартості товарів наданої виробником для обчислення митної вартості за методом на основі додавання вартості (стаття 63 Митного кодексу України), що унеможливлює визначення митної вартості шляхом послідовного використання методів, зазначених у статтях 58 – 63 Митного кодексу України, митну вартість товару скориговано із застосуванням резервного методу визначення митної вартості згідно положень статті 64 МКУ.

Митну вартість товару визначено на підставі інформації щодо митної вартості подібного товару «Плівка пакувальна з поліетилентерафталату (ПЕТ), безсторонніх домішок, прозора, безбарвна, одношарова, гнучка, непориста, неламінована, не самоклейна, не сполучена з іншими матеріалами, біаксеальноорієнтована завтовшки не більш як 50мк.Торговельна марка : PETLAR. Країна виробництва : IN. Виробник : SFR Limited, митна вартість якого визнана митним органом за МД від 22.01.2025 25UA100100421356U3– 2,01 USD/1кг.

Числове значення митної вартості товару у валюті рахунку становить 40954,2324 USD, що з урахуванням курсу НБУ на день подання митної декларації до митного оформлення у національній валюті України становить 1687834,49 грн (2,01USD / кг*41,2127грн/USD* 20375,240кг).

Не погодившись із вказаними рішеннями позивач оскаржив їх до суду.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, які виникли між сторонами, суд зазначає наступне.

За приписами частини першої статті 1 Митного кодексу України № 4495-VI від 13.03.2012 (далі МК України), законодавство України з питань митної справи складається з Конституції України, цього Кодексу, інших законів України, що регулюють питання, зазначені у статті 7 цього Кодексу, з міжнародних договорів України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, а також з нормативно-правових актів, виданих на основі та на виконання цього Кодексу та інших законодавчих актів.

Митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари (стаття 49 МК України).

Митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу. Митна вартість товарів, що ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, визначається відповідно до глави 9 цього Кодексу (частини перша, друга статті 51 МК України).

Заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою. Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані: 1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з митним органом; 2) подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; 3) нести всі додаткові витрати, пов`язані з коригуванням митної вартості або наданням митному органу додаткової інформації (частина перша, друга статті 52 МК України).

Відповідно до частин восьмої одинадцятої статті 52 МК України, у декларації митної вартості наводяться відомості про метод визначення митної вартості товарів, числове значення митної вартості товарів та її складових, умови зовнішньоекономічного договору, що мають відношення до визначення митної вартості товарів, та надані документи, що підтверджують зазначене. Відомості, зазначені у частині восьмій цієї статті, є відомостями, необхідними для митних цілей. Форма декларації митної вартості та правила її заповнення встановлюються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику. Заявлення митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України в режимах, відмінних від режиму імпорту, здійснюється при декларуванні цих товарів шляхом заявлення в митній декларації відомостей про числове значення їх митної вартості та про документи, що його підтверджують.

У випадках, передбачених цим Кодексом, декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення (частина перша статті 53 МК України).

Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування (частина друга статті 53 МК України).

У разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митному органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи (частина третя статті 53 МК України).

У разі якщо митний орган має обґрунтовані підстави вважати, що існуючий взаємозв`язок між продавцем і покупцем вплинув на заявлену декларантом митну вартість, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митному органу, крім документів, зазначених у частинах другій та третій цієї статті, подає (за наявності) такі документи (частина четверта статті 53 МК України).

Тобто, стаття 53 МК України містить опис двох підстав, за яких митний орган може зобов`язати декларанта надати додаткові документи:

(1) у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари;

(2) у разі якщо митний орган має обґрунтовані підстави вважати, що існуючий взаємозв`язок між продавцем і покупцем вплинув на заявлену декларантом митну вартість.

У першому випадку вимагається надання документів згідно переліку: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

У другому випадку: 1) виписку з бухгалтерських та банківських документів покупця, що стосуються відчуження оцінюваних товарів, ідентичних та/або подібних (аналогічних) товарів на території України; 2) довідкову інформацію щодо вартості у країні-експортері товарів, що є ідентичними та/або подібними (аналогічними) оцінюваним товарам; 3) розрахунок ціни (калькуляцію).

Згідно з частиною п`ятою статті 53 МК України, забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті. При цьому, положеннями частини 6 цієї статті передбачено, що декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару.

Відповідно до частини першої статті 54 МК України, контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.

Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.

Відповідно до частини п`ятої статті 54 МК України, митний орган з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право: упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості; у випадках, встановлених цим Кодексом, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості; у випадках, встановлених цим Кодексом, здійснювати коригування заявленої митної вартості товарів; проводити в порядку, визначеному статтями 345 - 354 цього Кодексу, перевірки правильності визначення митної вартості товарів після їх випуску; звертатися до митних органів інших країн із запитами щодо надання відомостей, необхідних для підтвердження достовірності заявленої митної вартості; застосовувати інші передбачені цим Кодексом форми митного контролю.

Згідно з частиною шостою статті 54 МК України, митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

У разі якщо під час проведення митного контролю митний орган не може аргументовано довести, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, заявлена декларантом або уповноваженою ним особою митна вартість вважається визнаною автоматично (частина 7 статті 54 МК України).

Аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що митні органи мають право здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом, зокрема, витребування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей.

Такі сумніви можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, невідповідністю характеристик товарів, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товарів, порівнянням рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснено, і таке інше.

Наявність у митного органу обґрунтованого сумніву у правильності визначення митної вартості є обов`язковою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.

Про наявність обґрунтованого сумніву у правильності визначення митної вартості митний орган зобов`язаний доводити в суді, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребування додаткових документів у декларанта та надає Митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.

Разом з тим, витребувати необхідно ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 МК України. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.

Така позиція суду, узгоджується з правовими висновками Верховного Суду, викладеними у постанові від 20.02.2018 у справі № 809/1884/16, які є обов`язковими для врахування судами в силу вимог частини п`ятої статті 242 КАС України.

Щодо коригування митної вартості товару згідно із рішенням про коригування митної вартості товарів UA204130/2025/000014/2 від 11.03.2025.

Як вбачається із вказаного рішення:

В якості обставин прийняття спірного рішення (п.33 рішення) митним органом зазначено, що митна вартість імпортованого товару не може бути визнана за рівнем, визначеним декларантом, оскільки подані до митного оформлення документи містять неточності:

Щодо зауваження митного органу, суд зазначає наступне.

За приписами частини другої статті 53 МК України, документами, які підтверджують митну вартість товарів, є:

1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості;

2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності;

3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу);

4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару;

5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару;

6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів;

7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню;

8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Проформа-інвойс – це документ, у якому зазначається обов`язок продавця товарів (виконавця послуг) поставити товари (надати послуги) покупцю за наперед обговореною ціною. Ціна послуг та перелік товарів у цьому виді інвойсу не є остаточним, та у подальшому може змінюватись.

Проформа – інвойс є попереднім документом, який надає інформацію про майбутню поставку товарів або надання послуг. Такий документ містить орієнтовні дані про товар, його кількість, ціну, умови поставки, тощо.

У спірному випадку митному органу декларант надав рахунок-фактури (інвойсі) 25.12.2025 № 156241839, в якому чітко зазначено перелік товарів та остаточну ціну товарів.

Тому, посилання митного органу на таку «неточність» є безпідставними.

Митний орган в оскаржуваному Рішенні №UA204130/2025/000014/2, як підставу для коригування митної вартості товарів зазначив: «калькуляція б/н від 25.12.2024 надана від продавця, а не від виробника».

Щодо такої підстави для коригування митної вартості товарів, суд зазначає.

З матеріалів справи слідує, що декларант надав митному органу калькуляцію б/н від 25.12.2024, яка оформлена саме від продавця, а не від виробника, оскільки така калькуляція підтверджувала дійсні витрати продавця на придбання товарів.

За приписами частини четвертої статті 53 МК України у разі наявності обґрунтованих підстав вважати, що існуючий взаємозв`язок між продавцем і покупцем вплинув на заявлену декларантом митну вартість, декларант або уповноважена ним особа крім документів, зазначених у частинах другій-третій статті 53 МК України, подає (за наявності), зокрема, й розрахунок ціни (калькуляцію).

Калькуляція - це визначення витрат у вартісній (грошовій) формі на виробництво одиниці або групи товарів. Оскільки такі витрати безпосередньо пов`язані з процесом виробництвом товарів, то володіти такою інформацією, зважаючи на її конфіденційність, може тільки виробник або пов`язані з ним особи.

Щодо таких доводів митного органу суд зазначає, що калькуляція - це обчислення собівартості одиниці продукції, виконаних робіт та послуг, а також заготівельної собівартості матеріальних цінностей та засобів виробництва за елементами витрат. Калькуляція не є первинним документом та документом, який підтверджує митну вартість, в розумінні частини другої статті 53 МК України.

Також суд зазначає, щодо неможливості прийняття до уваги копії митної декларації країни відправлення від 26.12.2024 № 6768106 як документа, що підтверджує заявлену митну вартість оцінюваного товару, оскільки вартість, зазначена в експортній декларації не кореспондується з інвойсом, слід зазначити що продавець та відправник є різними особами та така вартість може не кореспондуватися. Крім того така декларація подана з метою інформації про ціни виробника, для порівняння їх з цінами, які визначено Відповідачем як митну вартість.

Суд також зазначає, що митна декларація країни відправлення може лише підтверджувати проходження товару (вантажем) митного оформлення в країні відправлення, однак ніяк не може підтверджувати чи спростовувати числове значення заявленої митної вартості товару.

Суд зазначає, що позивачем для митного оформлення було подано проформу-інвойс, яка є підтвердженням замовлення.

Відсутність заявки на перевезення вантажу, яка передбачена п.2.4.2 Договору на транспортно-експедиторське обслуговування від 24.09.2024 № 24092024/11 жодним чином не впливає на митну вартість оскільки було подано інші документи, які визначають витрати на перевезення вантажу.

Згідно з договору №24092024/11 від 24.09.2024 на транспортно-експедиторське обслуговування між ТОВ «ВРС ЛОГІСТИК» та ТОВ «ТК АЛЬЯНС ІДЕАЛ», відповідно до якого експедитор зобов`язується за плату та за рахунок клієнта виконати або організувати виконання визначених умов цього договору послуг, пов`язаних з перевезенням експортно-імпортних, внутрішніх і транзитних вантажів, що перевозяться в контейнерах стандарту ISO та/або іншим чином.

Також в матеріалах справи наявна довідка «ВРС ЛОГІСТИК» від 07.03.2025 №115 видана компанії ТОВ «ТК АЛЬЯНС ІДЕАЛ» про те, що транспортні витрати в м. Гдиня (Польща) складають 90686,50 грн.

В матеріалах справи наявні рахунки на оплату №1298 згідно з договору №24092024/11 від 24.09.2024 на суму 90686,50 грн.

Суд зазначає, що транспортні витрати підтвердженні доказами, які наявні в матеріалах справи, додатково суд вказує, що відповідно до положення п. 6 ч. 2 ст. 53 МК України та Правил заповнення декларації митної вартості, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 24.05.2012 №599, не визначено вичерпного переліку документів, що надаються декларантом на підтвердження розміру витрат на транспортування товарів, відповідно, надані перевізником довідки про транспортно - експедиторські витрати є допустимими доказами розміру таких витрат.

Якщо законом не визначено доказ (докази), виключно яким (-ми) повинен підтверджуватися розмір витрат на перевезення, то такі витрати можуть підтверджуватися будь-якими доказами. МК України не визначив вид доказів, якими повинен підтверджуватися розмір витрат на перевезення товарів (не вказав, що такими доказами можуть бути лише фінансові та/або бухгалтерські документи), а тому довідки про транспортні витрати є допустимими доказами на підтвердження витрат на перевезення товарів.

Вичерпний переліку документів, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів, та, які можуть бути подані під час митного оформлення оцінюваних товарів, законодавством України з питань державної митної справи не встановлено.

Якщо законом не визначено доказ (докази), виключно яким (ми) повинен підтверджуватися розмір витрат на перевезення, то такі витрати можуть підтверджуватися будь-якими доказами. Митний кодекс України не визначив вид доказів, якими повинен підтверджуватися розмір витрат на перевезення товарів (не вказав, що такими доказами можуть бути лише фінансові та/або бухгалтерські документи), також не визначено виключного переліку документів наказом Міністерства фінансів України № 599 від 24.05.2012 року «Про затвердження Форми декларації митної вартості та Правил її заповнення» (далі - наказ №599).

Зокрема, наказом №599 визначено тільки можливий, а не виключний перелік документів для підтвердження витрат на транспортування, а саме: «Для підтвердження витрат на транспортування декларантом відповідно до частини другої статті 53 Кодексу подаються транспортні (перевізні) документи, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів. До зазначених документів можуть належати: рахунок-фактура (акт виконаних робіт (наданих послуг) від виконавця договору (контракту) про надання транспортно-експедиційних послуг, що містить реквізити сторін, суму та умови платежу, інші відомості, відповідно до яких встановлюється належність послуг до товарів; банківські та платіжні документи, що підтверджують факт оплати транспортно-експедиційних послуг відповідно до виставленого рахунка-фактури; калькуляція транспортних витрат (якщо перевезення товарів здійснюється з використанням власного транспортного засобу), що містить відомості про маршрут перевезення, його протяжність у кілометрах до місця ввезення на митну територію України та по митній території України, розмір тарифної ставки на перевезення за одиницю виміру (вагу) товару за 1 кілометр маршруту.»

Якщо законом не визначено доказ (докази), виключно яким (-ми) повинен підтверджуватися розмір витрат на перевезення, то такі витрати можуть підтверджуватися будь-якими доказами. Митний кодекс України не визначив вид доказів, якими повинен підтверджуватися розмір витрат на перевезення товарів (не вказав, що такими доказами можуть бути лише фінансові та/або бухгалтерські документи), а тому довідка про транспортні витрати є допустимим доказом на підтвердження витрат на перевезення товарів.

Довідка експедитора про понесені ним витрати на транспортування є допустимим доказом на підтвердження витрат на перевезення товарів. Вказана правова позиція висловлена у пункті 14 розділу «Висновки» Узагальнення практики застосування адміністративними судами положень Митного кодексу здійснення якого обумовлено змінами у правовому регулюванні відносин у сфері державної митної справи, що запроваджені МКУ з метою узгодження митного законодавства України з Міжнародною конвенцією про спрощення та гармонізацію митних процедур, Конвенцією про тимчасове ввезення, Рамковими стандартами безпеки Всесвітньої митної організації (в редакції від 13 березня 2012 року).

Щодо коригування митної вартості товару на підставі іншої митної декларації, яка зазначена у рішенні про коригування митної вартості товарів та наведена вище по тексту цього рішення, то посилання на володіння митним органом інформацією щодо іншого цінового рівня товарів, не являється та не може являтися обґрунтованою правовою підставою для витребування у декларанта додаткових документів.

Суд наголошує, що саме по собі прирівняння митним органом цін схожих товарів, без врахування особливостей товарів, їх обсягів та умов постачання, які можуть бути різними, у зв`язку із чим це може впливати і на вартість (ціну) товару, не може вважатися обґрунтованим, адже формування ціни на товар здійснюється з урахуванням різних чинників, таких як ринкові ціни, обсяг партії, вартість і якість сировини, використаної на виготовлення товару, тощо.

Суд погоджується, що наявність у митного органу інформації про ціну подібних чи аналогічних товарів може призвести до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості товарів та ініціювання повної її перевірки, але така інформація аж ніяк не є підставою для прийняття рішення про коригування митної вартості товару, як не є підставою для коригування митної вартості також і відсутність у митних органів інформації щодо вартості операцій щодо ідентичних, подібних (аналогічних) товарів.

За змістом пунктів 2, 4 частини другої статті 55 Митного кодексу України, прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити: наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування.

Відповідно, у рішенні про коригування заявленої митної вартості, крім номера та дати митної декларації, які були взяті за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, митний орган повинен також навести пояснення щодо зроблених коригувань на обсяги партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо та зазначити докладну інформацію і джерела, які використовувалися митним органом при визначенні митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням другорядних методів.

На підтвердження правомірності коригування митної вартості імпортованих позивачем товарів відповідач у своєму рішенні не наводить порівняння характеристик оцінюваних товарів та характеристик товарів, ціни яких взяті за основу для коригування митної вартості за резервним методом, що свідчить про порушення останнім частини другої статті 55 Митного кодексу України щодо обґрунтованості прийнятого рішення.

Поміж того, що в оскаржуваних рішеннях про коригування митний орган обмежився лише тим, що прирівняв ціни одного товару до інших, відповідач жодним чином не обґрунтував своє рішення (з огляду на дати поставки, кількість, асортимент та умови поставок).

За наведеного спірне рішення відповідача не відповідає ні вимогам законності, ні вимогам обґрунтованості.

Крім того, суд зазначає, що наявність у митного органу інформації щодо іншого рівня товарів, заявлених до митного оформлення, є лише підставою для поглибленого вивчення документів, поданих декларантом до митного оформлення. Але не є самостійною правовою підставою для витребування у декларанта додаткових документів.

Відповідно до правової позиції Верховного Суду у постанові від 21.10.2021 у справі № 420/4820/19, наявність у митного органу інформації про те, що митна вартість раніше імпортованих товарів, випущених у вільний обіг не відповідає вартості заявленій позивачем, не може утворити підстав для відмови у визнанні заявленої митної вартості за основним методом.

Суд звертає увагу на те, що митний орган повинен (за наявності підстав) витребувати від декларанта лише ті документи, які дають можливість пересвідчитися у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості товару, а не усі документи, які визначені переліком статті 53 МК України.

Ненадання повного переліку документів може бути підставою для визначення митної вартості товару не за основним методом лише тоді, коли подані декларантом документи є недостатніми чи такими, що у своїх сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.

Встановивши відсутність достатніх відомостей, що підтверджують задекларовану митну вартість товару, митниця повинна вказати, які саме складові митної вартості товару є непідтвердженими та чому з наданих документів неможливо встановити дані складові, та які документи необхідні для підтвердження того чи іншого числового показника.

Вказане вище свідчить про те, що митний орган не мав жодних правових підстав для зобов`язання декларанта надавати додаткові документи.

Посилання в оскаржуваному рішенні на інші митні декларації, за якими здійснене митне оформлення товарів за іншими ціновими показниками, не може бути підставою для коригування митної вартості заявлених позивачем товарів.

За наведеного, суд приходить до висновку, що посилання відповідача на те, що поданий позивачем пакет документів для митного оформлення містить неточності, не відповідає дійсним обставинам справи та є підставою для скасування картки відмови в прийняті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA204130/2025/000070 та рішення про коригування митної вартості товарів № UA204130/2025/000014/2 від 11.03.2025.

Статтею 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідачем не доведено правомірності оскаржуваних рішень про коригування митної вартості товарів та картки відмови у порядку статті 77 КАС України, а тому права та інтереси позивача підлягають судовому захисту шляхом визнання протиправними і скасування таких рішень суб`єкта владних повноважень.

За правилами частини першої статті 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись статтями 241-246, 255, 257-262, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В :

Позовну заяву задовольнити повністю.

Визнати протиправними та скасувати картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні, випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA204130/2025/000070 та Рішення Рівненської митниці про коригування митної вартості товарів № UA204130/2025/000014/2 від 11.03.2025.

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ТК АЛЬЯНС ІДЕАЛ» суму судового збору у розмірі 6056,00 грн за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень Рівненської митниці.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Повний текст рішення складений 20 березня 2026 року

Учасники справи:

Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "ТК АЛЬЯНС ІДЕАЛ" (вул. Київська, буд. 261А, прим. 76, оф. 1,м. Бровари,Броварський р-н, Київська обл.,07405, ЄДРПОУ/РНОКПП 45538122)

Відповідач - Рівненська митниця (вул. Соборна, буд. 104,м. Рівне,Рівненська обл.,33028, ЄДРПОУ/РНОКПП 43958370)

Суддя У.М. Нор

Оригінал: reyestr.court.gov.ua