Рішення від 19 березня 2026 р. у справі №287/2880/23 — Олевський районний суд Житомирської області

Справа № 287/2880/23

ровадження 2/287/85/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 березня 2026 року м. Олевськ

Олевський районний суд Житомирської області області в складі:

головуючого судді Нижника Г.П.,

за участю секретаря судового засідання Корнєйчук О.В.,

позивача ОСОБА_1

представника відповідача ОСОБА_2 ,

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , третя особа: ОСОБА_4 про стягнення аліментів на утримання повнолітньої дитини, яка продовжує навчання, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_3 про стягнення аліментів на утримання повнолітньої доньки, яка продовжує навчання, мотивуючи свої вимоги наступним. ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є дочкою ОСОБА_3 . На даний час вона є повнолітньою та навчається на денній формі у Житомирському державному університеті імені Івана Франка з 01.09.2023 року по червень 2027 року. У зв`язку з навчанням не має власного доходу, перебуває на її утриманні та потребує матеріальної допомоги. Відповідач є працездатним, однак добровільно матеріальної допомоги не надає, незважаючи на звернення після вступу доньки до навчального закладу. Позивач просить стягнути з відповідача на свою користь аліменти на період навчання повнолітньої доньки ОСОБА_4 в розмірі 1/4 частки від усіх видів заробітку (доходу) відповідача щомісячно, на період навчання за умови продовженням навчання, але не більше ніж до досягнення останньою 23 років. Відповідач ухиляється від виконання обов`язку щодо утримання дитини, яка продовжує навчання, у зв`язку з чим вона змушена звернутися до суду про стягнення аліментів у примусовому порядку. Також, позивач просить звільнити її від сплати судового збору на підставі ст. 5 Закону України «Про судовий збір».

Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями вказану справу передано для розгляду головуючому судді Нижнику Г.П.

На запит суду надійшла інформація з Олевської міської ради Житомирської області про зареєстроване місце проживання позивача та відповідача по справі.

Ухвалою суду відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін.

09.02.2026 через підсистему «Електронний суд» від представника відповідача до суду надійшов відзив на позовну заяву. В кому просить відмовити у задоволені в повному обсязі, посилаючись на те, що твердження позивача про звернення до відповідача з проханням добровільно сплачувати аліменти є недостовірним та не підтверджене жодними доказами. Натомість відповідач після досягнення донькою повноліття продовжував добровільно сплачувати кошти на її утримання, що підтверджується матеріалами виконавчого провадження № 78780741 та відсутністю заборгованості. Більше того, за період з листопада 2023 року по січень 2026 року відповідачем сплачено значно більше, ніж визначено рішенням суду, що свідчить про його добросовісність та спростовує доводи позивача.

Позивач в судовому засіданні позовні вимоги підтримала у повному обсязі та просить задовольнити.

Представник відповідач в судовому засіданні просив відмовити посилаючись на доводи, які зазначені у відзиві.Також вважає, що позивач зловживає процесуальними правами, надає суду недостовірні відомості, що є самостійною підставою для відмови у задоволенні позову. Стверджує, що позивач утримує свою повнолітню доньку, яка навчається, сплячуючи щомісячно аліменти, навіть і більшому розмірі, ніж передбачено рішенням суду. У зв`язку з цим, після досягенння донькою повноліття він і не звертався до суду про зменшення розміру аліментів на двох інших дітей.

Відповідач у судове засідання не з`явився, про день, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином.

Третя особа у судове засідання не з`явилася, про день, час та місце розгляду справи повідомлялася належним чином.

Суд, заслухавши пояснення учасників справи, дослідивши та оцінивши надані докази в їх сукупності, дійшов до наступного висновку.

ОСОБА_4 народилася ІНФОРМАЦІЯ_1 у с. Хочине. У свідоцтві про народження серії НОМЕР_1 її батьками вказані сторони у ОСОБА_3 та ОСОБА_1 (а.с. 11).

На даний час ОСОБА_4 навчається у Житомирському державному університеті імені Івана Франка фізико-математичному факультеті на денній формі навчання, державному бюджеті, строк навчання з 01.09.2023 по червень 2027 року, що підтверджується довідкою від 24.10.2023 № 187 (а.с. 14).

Згідно копії довідки про реєстрацію місця проживання особи ОСОБА_4 зареєстрована за адресою АДРЕСА_1 (а.с. 10).

Як вбачається із довідки про склад сім`ї на утриманні позивача ОСОБА_1 перебувають син ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , дочка ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , дочка ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 та син ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_4 (а. с. 13).

Судом встановлено, та із автоматизованої системи документообігу суду (КП Д3) перевірено вказані відомості та встановлено, що рішенням Олевського районного суду Житомирської області від 08.09.2023 у справі №287/1224/23, задоволено позов ОСОБА_1 та стягнуто з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання неповнолітніх дітей: дочки ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , дочки ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , сина ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_4 в розмірі 1/3 частки заробітку (доходу) відповідача, до повноліття дочки ОСОБА_4 , тобто до ІНФОРМАЦІЯ_5 , потім до повноліття дочки ОСОБА_6 , тобто до ІНФОРМАЦІЯ_6 та потім до повноліття сина ОСОБА_7 , тобто до ІНФОРМАЦІЯ_7 , але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для кожної дитини відповідного віку, щомісячно.

Таким чином, після 28.10.2023 по даний час з досягненням повноліття ОСОБА_4 , подальше відрахування аліментів за цим рішенням здійснюється в розмірі 1/3 частки заробітку (доходу) відповідача на двох неповнолітніх дітей.

Згідно довідкою № 4718 від 05.02.2026 виданою Олевським відділом державної виконавчої служби у Коростенському районі Житомирської області Хмельницького міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, вбачається, що у базі даних унесених до АСВП на виконанні у відділі перебуває відкрите виконавче провадження №78780741 про стягнення аліментів з ОСОБА_3 станом на 05.02.2026 заборгованість по аліментах відсутня (а.с. 41).

Також відповідно наданого розрахунку заборгованості зі сплати аліментів станом на 05.02.2026 божником ОСОБА_3 наявна переплата у розмірі 40275,58 грн (а.с. 47-48).

Згідно з частиною першою статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Відповідно до частини першої статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Згідно із статтею 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Згідно з частиною другою статті 27 Конвенції Організації Об`єднаних Націй про права дитини від 20 листопада 1989 року батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.

Відповідно до статті 180 СК України батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття, а у випадках, передбачених статями 198, 199 цього Кодексу, - і своїх повнолітніх дочку, сина.

Згідно зі статтею 198 СК України батьки зобов`язані утримувати своїх повнолітніх непрацездатних дочку, сина, які потребують матеріальної допомоги, якщо вони можуть таку матеріальну допомогу надавати.

Правовідносини щодо утримання батьками повнолітніх дочки, сина регулюються главою 16 СК України, яка зокрема передбачає обов`язок батьків утримувати повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчання і у зв`язку з цим потребують матеріальної допомоги.

При визначенні розміру аліментів мають бути враховані вартість навчання, вартість підручників, проїзду до навчального закладу, проживання за місцем його знаходження.

Відповідно до статті 199 СК України якщо повнолітні дочка, син продовжують навчання і у зв`язку з цим потребують матеріальної допомоги, батьки зобов`язані утримувати їх до досягнення двадцяти трьох років за умови, що вони можуть надавати матеріальну допомогу. Право на утримання припиняється у разі припинення навчання.

Згідно зі статтею 200 СК України суд визначає розмір аліментів на повнолітніх дочку, сина у твердій грошовій сумі і (або) у частці від заробітку (доходу) платника аліментів з урахуванням обставин, зазначених у статті 182 цього Кодексу.

При визначенні розміру аліментів з одного з батьків суд бере до уваги можливість надання утримання другим з батьків, своїми дружиною, чоловіком та повнолітніми дочкою, сином.

Відповідно до частини першої статті 182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує: 1) стан здоров`я та матеріальне становище дитини; 2) стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; 3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; 3-1) наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав; 3-2) доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; 4) інші обставини, що мають істотне значення.

Стаття 201 СК України передбачає, що до правовідносин між батьками і дочкою, сином щодо надання їм утримання застосовуються норми статті 191 цього Кодексу, в якій зазначено, що аліменти присуджуються від дня пред`явлення позову.

Аналіз наведених правил дає підстави для висновку, що обов`язок батьків утримувати повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчатися після досягнення повноліття (незалежно від форми навчання), виникає за обов`язкової сукупності таких юридичних фактів: 1) досягнення дочкою, сином віку, який перевищує 18, але є меншим 23 років; 2) продовження ними навчання; 3) існування потреби у зв`язку з цим у матеріальній допомозі; 4) наявність у батьків можливості надавати таку допомогу (батьки самі мають бути працездатними та мати такий заробіток, який дозволив би їм утримувати себе та свою повнолітню дитину).

Указане відповідає правовим висновкам Верховного Суду, викладеним у постановах: від 06 серпня 2018 року у справі № 748/2340/17 (провадження № 61-12495св18), від 22 листопада 2018 року у справі № 592/2798/16-ц (провадження № 61-19463св18), від 05 червня 2019 року у справі № 754/866/18 (провадження № 61-7125св18, від 29.01.2018 р., у справі № 622/373/16-ц, в постанові Верховного Суду України від 24 лютого 2016 року у справі № 6-1296цс15.

Крім того, у постанові від 16 лютого 2022 року у справі № 381/2423/20 (провадження № 61-17937св21) Верховний Суд виснував, що стягнення аліментів на дитину, яка продовжує навчання, є одним із способів захисту інтересів дитини, забезпечення одержання нею коштів, потрібних для її життєдіяльності, оскільки на період навчання вона не має самостійного заробітку та потребує матеріальної допомоги з боку батьків, які зобов`язані утримувати своїх повнолітніх дітей, які продовжують навчатися, до досягнення ними двадцяти трьох років. На відміну від правовідносин щодо участі батьків у додаткових витратах на дитину (стаття 185 СК України), правовідносини щодо обов`язку батьків утримувати повнолітніх дочку, сина на період навчання регулюються главою 16 СК України, яка зокрема, передбачає обов`язок батьків утримувати повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчання і у зв`язку з цим потребують матеріальної допомоги, у спосіб сплати аліментів.

Верховний Суд у постанові від 17 квітня 2019 року у справі № 644/3610/16 (провадження № 61-12782св18) дійшов висновку про те, що Сімейним Кодексом України передбачено принцип рівності прав та обов`язків батьків, брати участь у матеріальних витратах зобов`язані обоє з батьків, незалежно від того, з ким із них проживає дитина. При визначенні розміру аліментів з одного з батьків суд бере до уваги можливість надання утримання другим із батьків, своїми дружиною, чоловіком та повнолітніми дочкою, сином. Також при визначенні розміру аліментів мають бути враховані вартість навчання, вартість підручників, проїзду до навчального закладу, проживання за місцем його знаходження.

Звертаючись до суду з позовом, позивач посилається на те, що у зв`язку із навчанням донька потребує матеріальної допомоги відповідача, оскільки донька навчається на денній формі навчання та не має змоги влаштуватись на роботу, щоб самостійно отримувати заробіток та їй необхідні кошти на проїзд до місця навчання, на проживання, одяг, харчування, підручники.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили.

Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів) (ч.1-3 ст. 89 ЦПК України).

Процесуальне законодавство передбачає, що обставини цивільних справ з`ясовуються судом на засадах змагальності, в межах заявлених вимог і на підставі наданих сторонами доказів. Щодо обов`язку доказування і подання доказів, то кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень.

При встановленні потреби в утриманні повнолітньої дитини суд повинен враховувати всі джерела, що утворюють її дохід, обов`язок обох батьків з надання відповідної матеріальної допомоги та спроможність останніх її надавати.

При цьому, подаючи до суду позовну заяву, особа має довести наявність вищевказаних фактів, які надають право стягувати аліменти на повнолітню дочку, сина, що продовжують навчання.

Судом встановлено, що донька сторін ОСОБА_4 досягла повноліття та продовжує навчання у Житомирський державний університет імені Івана Франка за денною формою, що сторонами не заперечується.

Позивач обґрунтовує свої вимоги тим, що у зв`язку з навчанням донька потребує матеріальної допомоги для забезпечення соціально-побутових потреб та витрат, пов`язаних із навчальним процесом (проїзд, проживання, харчування, одяг, навчальні матеріали тощо). Враховуючи характер навчання та відсутність самостійного доходу, суд доходить висновку, що потреба ОСОБА_4 у матеріальній допомозі є доведеною.

Разом із тим, суд бере до уваги, що позивачем не надано належних і допустимих доказів щодо конкретного обсягу витрат, які фактично нею несуться на утримання повнолітньої доньки, а також не визначено хоча б орієнтовний розмір таких витрат, що унеможливлює точне встановлення частки участі кожного з батьків у їх покритті, з урахуванням принципу рівності обов`язків батьків.

Окрім того, позивачем не доведено належними та допустимими доказами, що відповідач має реальну можливість сплачувати аліменти у заявленому розмірі - 1/4 частки від усіх видів його доходу, а також що такий розмір не становитиме для нього надмірного фінансового навантаження.

Водночас судом встановлено, що після досягнення ОСОБА_4 повноліття, відповідач продовжує виконувати рішення суду від 08.09.2023 у справі № 287/1224/23 та сплачує аліменти у розмірі 1/3 частки від усіх видів доходу на утримання двох інших неповнолітніх дітей, у зв`язку з чим зазначені правовідносини є самостійними та не охоплюють обов`язку утримання повнолітньої доньки, яка продовжує навчання.

Посилання представника відповідача на наявність переплати аліментів як на доказ належного утримання повнолітньої доньки суд відхиляє, оскільки сама по собі переплата, що виникла у межах виконання судового рішення щодо утримання неповнолітніх дітей, не свідчить про її цільове спрямування саме на утримання повнолітньої доньки, яка навчається, та не підтверджує виконання обов`язку, передбаченого ст. 199 Сімейного кодексу України.

Так само суд критично оцінює доводи представника відповідача про те, що у зв`язку із продовженням добровільної сплати коштів після досягнення донькою повноліття відповідач не звертався до суду із позовом про зменшення розміру аліментів на інших дітей. Зазначена обставина не має правового значення для вирішення даного спору, оскільки обов`язок утримання повнолітньої дитини, яка продовжує навчання, є самостійним і виникає незалежно від виконання відповідачем інших аліментних зобов`язань, а також не ставиться у залежність від реалізації ним права на зміну розміру аліментів щодо інших дітей.

Крім того, добровільне виконання відповідачем обов`язку щодо утримання неповнолітніх дітей не позбавляє позивача права на звернення до суду за захистом права повнолітньої доньки на отримання аліментів та не впливає на визначення їх розміру у межах даного спору.

Доводи представника відповідача про те, що позивач зловживає процесуальними правами та подає суду недостовірні відомості, суд вважає необґрунтованими та такими, що не знайшли свого підтвердження під час судового розгляду.

Відповідно до усталеної практики Верховного Суду, зловживання процесуальними правами має місце лише у разі, коли звернення до суду є очевидно безпідставним, штучним або таким, що не спрямоване на захист порушеного права. Зокрема, у постанові Верховного Суду від 23.10.2019 у справі № 686/2030/15-ц (провадження № 61-2645св19) зазначено, що подання позову може визнаватися зловживанням процесуальними правами лише за умови, якщо він не ґрунтується на правовідносинах, які стосуються позивача, та відсутнє обґрунтування порушення його прав.

Разом із тим, у даній справі позовні вимоги безпосередньо випливають із сімейних правовідносин між сторонами та стосуються реалізації права на утримання повнолітньої дитини, яка продовжує навчання, що прямо передбачено ст. 199 Сімейного кодексу України. Отже, звернення позивача до суду спрямоване на захист передбаченого законом права та не може вважатися штучним чи таким, що не має правової підстави.

Суд також враховує, що сам по собі факт наявності спору між сторонами, різне тлумачення ними обставин справи або заперечення відповідача проти позову не є свідченням недобросовісності позивача.

Жодних належних та допустимих доказів того, що позивач свідомо подала неправдиві відомості чи діяла з метою перешкоджання здійсненню правосуддя, стороною відповідача суду не надано.

Таким чином, підстав для висновку про зловживання позивачем процесуальними правами або використання нею недобросовісних процесуальних механізмів судом не встановлено, а відтак зазначені доводи представника відповідача не можуть бути самостійною підставою для відмови у задоволенні позову.

Враховуючи вищевикладене, зазначені вимоги сімейного законодавства, при визначенні розміру аліментів на утримання повнолітньої дитини, яка продовжує навчання, суд враховує інтереси повнолітньої доньки, для благополуччя та повноцінного розвитку якої необхідним є її забезпечення коштами для розвитку, беручи до уваги, принцип рівності прав та обов`язків батьків брати участь у матеріальній допомозі та які зобов`язанні утримувати свою повнолітню дитину, яка продовжує навчання до досягнення нею двадцяти трьох років, беручи до уваги, що відповідач сплачує аліменти на утримання неповнолітніх дітей (аліменти) в розмірі 1/3 частки всіх видів доходів (заробітку), суд доходить висновку, що позов підлягає частковому задоволенню, та визначає їх в розмірі 1/8 частини від всіх його доходів щомісяця, оскільки позивачем не доведено обґрунтованості заявленого розміру аліментів та можливості їх сплати, а відповідачем не надано належних доказів на обґрунтування заперечень щодо цього.

Згідно ч. 1 ст. 191 СК України, аліменти на дитину присуджується за рішенням суду від дня пред`явлення позову.

З матеріалів справи вбачається, що днем пред`явлення позову позивачем є 24.11.2023.

Стягнення аліментів на навчання повинно проводитись починаючи з 24.11.2023 і до закінчення строку навчання, але не більше ніж до досягнення дитиною 23 (двадцяти трьох) років.

Суд окремо звертає увагу, що відповідно до ст. 192 Сімейного кодексу України, визначений судом розмір аліментів не є сталим і може бути змінений у подальшому за позовом платника або одержувача аліментів у разі встановлення обставин, що свідчать про зміну їх матеріального чи сімейного стану, а також у разі погіршення або поліпшення стану здоров`я будь-кого з них, що забезпечує баланс інтересів сторін та реальність виконання судового рішення.

Також суд зазначає, що позивачка звільнена від сплати судового збору за позовні вимоги про стягнення аліментів відповідно до п.3 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір», а тому із відповідача слід стягнути судовий збір в дохід держави пропорційно до задоволеної частини позовних вимог у розмірі 536,80 грн.

Керуючись ст.ст.180, 182, 191, 199, 200, СК України, ст.ст.12, 81, 141, 263-265 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , третя особа: ОСОБА_4 про стягнення аліментів на утримання повнолітньої дитини, яка продовжує навчання – задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання повнолітньої дочки ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у зв`язку з навчанням, в розмірі 1/8 частки заробітку (доходу) платника аліментів, щомісячно, починаючи з 24.11.2023 та до припинення ОСОБА_4 навчання, але не довше, ніж до досягнення нею 23 років.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь держави судовий збір в сумі 536 грн. 80 коп.

Звільнити ОСОБА_1 від сплати судового збору за розгляд цивільної справи Олевським районним судом Житомирської області відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір».

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Житомирського апеляційного суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , паспорт серії НОМЕР_2 виданий 25.06.2004 Олевським РВ УМВС України в Житомирській області, РНОКПП НОМЕР_3 , місце проживання: АДРЕСА_2 .

Відповідач: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_9 , ID-картка НОМЕР_4 видана 05.12.2019 органом 1828, РНОКПП НОМЕР_5 , місце проживання: АДРЕСА_2 .

Представник відповідача: Маковій Віктор Володимирович, адреса: м. Бровари, вул. Гагаріна, буд. 16, оф. 32, Київської області

Третя особа: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ID-картка НОМЕР_6 видана 18.02.2020 органом 1828, РНОКПП НОМЕР_7 , місце проживання: АДРЕСА_2 .

Суддя: Г. П. Нижник