Вирок від 19 березня 2026 р. у справі №276/416/26 — Хорошівський районний суд Житомирської області

Справа № 276/416/26

Провадження по справі№ 1-кп/276/88/26

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 березня 2026 року с-ще Хорошів

Хорошівський районний суд Житомирської області в складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

розглянувши в спрощеному провадженні без проведення судового розгляду в судовому засіданні за відсутності учасників судового провадження в с-щі Хорошів кримінальне провадження №12026065490000038 від 04.03.2026 року за обвинуваченням ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець смт. Іршанськ Володарсько - Волинського району, громадянин України, українець, з повною середньою освітою, не працюючий, не одружений, є особою з інвалідністю 3 групи, раніше не судимий, зареєстрований та проживаючий за адресою: АДРЕСА_1 ,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.125 КК України,

В С Т А Н О В И В :

27.02.2026 року близько 12:00 години у ОСОБА_3 , який перебував за місцем проживання ОСОБА_4 за адресою: АДРЕСА_2 , де також перебував ОСОБА_5 , виник словесний конфлікт з останнім, в ході якого у ОСОБА_3 виник умисел на заподіяння ОСОБА_5 тілесних ушкоджень.

Реалізуючи свій злочинний умисел, спрямований на заподіяння тілесних ушкоджень, діючи умисно, ОСОБА_3 , перебуваючи в цьому ж місці та в цей час, підійшов до ОСОБА_5 , який на той момент стояв біля нього, та своєю правою рукою наніс йому один удар в область грудної клітини, від якого ОСОБА_5 впав на спину та під час падіння вдарився тім`яною ділянкою голови об край дерев`яного стола, внаслідок чого потерпілий отримав тілесні ушкодження у вигляді: рани в правій потиличній ділянці; 2 саден в лівій тім`яній ділянці, які відносяться до категорії легких тілесних ушкоджень з короткочасним розладом здоров`я.

Таким чином, своїми умисними діями, які виразилися в спричиненні умисного легкого тілесного ушкодження з короткочасним розладом здоров`я потерпілому ОСОБА_5 , ОСОБА_3 вчинив кримінальний проступок, передбачений ч. 2 ст. 125 КК України.

Обвинувальний акт відносно ОСОБА_3 в порядку ст. 302 КПК України, надійшов до суду з клопотанням прокурора про його розгляд у спрощеному провадженні без проведення судового розгляду в судовому засіданні.

Зі змісту заяви обвинуваченого ОСОБА_3 , яка була складена в присутності захисника - адвоката ОСОБА_6 , слідує, що останній беззаперечно визнає свою винуватість у вчиненні інкримінованого йому кримінального проступку, передбаченого ч.2 ст. 125 КК України, яке виразилось у нанесенні умисного легкого тілесного ушкодження з короткочасним розладом здоров`я потерпілому ОСОБА_5 , погоджується із встановленими досудовим розслідуванням обставинами, ознайомлений з обмеженням права апеляційного оскарження згідно з ч. 2 ст. 302 КПК України, надав с вою згоду на розгляд обвинувального акта без його участі у спрощеному провадженні без проведення судового розгляду в судовому засіданні.

У вказаній заяві захисником ОСОБА_6 підтверджено добровільність беззаперечного визнання винуватості підозрюваним, його згоду із встановленими в результаті досудового розслідування обставинами і згоду на розгляд обвинувального акта за його відсутності.

Потерпілим ОСОБА_5 подано заяву, відповідно до якої він ознайомлений з обмеженням права апеляційного оскарження згідно з ч. 2 ст. 302 КПК України, надав свою згоду на розгляд обвинувального акта у кримінальному провадженні відносно ОСОБА_3 за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 125 КК України, у спрощеному провадженні без його участі, щодо виду та розміру покарання покладається на розсуд суду.

Відповідно до ч. 2 ст. 381 КПК України суд розглядає обвинувальний акт щодо вчинення кримінального проступку без проведення судового розгляду в судовому засіданні за відсутності учасників судового провадження, якщо обвинувачений не оспорює встановлені під час дізнання обставини і згоден з розглядом обвинувального акта за його відсутності.

Вивчивши обвинувальний акт та додані до нього матеріали в їх сукупності, перевіривши встановлені органом досудового розслідування обставини, які не оспорюються сторонами кримінального провадження, суд приходить до висновку, що винуватість обвинуваченого ОСОБА_3 у вчиненні ним кримінального правопорушення знайшла своє підтвердження.

Дії обвинуваченого ОСОБА_3 суд кваліфікує за ч. 2 ст. 125 КК України, як умисні дії, які виразилися в спричиненні умисного легкого тілесного ушкодження з короткочасним розладом здоров`я потерпілому ОСОБА_5 .

Призначаючи обвинуваченому покарання, суд, відповідно до загальних засад призначення покарання, визначених ст. 65 КК України, враховує характер і ступінь тяжкості вчиненого ним злочину, особу обвинуваченого, обставини, які обтяжують та пом`якшують покарання.

Так, відповідно до ст. 12 КК України кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 125 КК України - є кримінальним проступком.

Обставинами, що пом`якшують покарання обвинуваченого суд визнає його щире каяття та активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення.

Обставин, які обтяжують покарання ОСОБА_3 згідно ст. 67 КК України, не встановлено.

Також при призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_3 суд враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, яке згідно зі ст. 12 КК України є кримінальним проступком; ставлення обвинуваченого до скоєного, що полягає у визнанні винуватості та щирому каятті; дані про особу обвинуваченого, а саме те, що він офіційно не працює, на обліку у лікаря-психіатра та лікаря-нарколога не перебуває, раніше не судимий, характеризується позитивно.

Зважаючи на те, що обвинувачений не працює, є особою з інвалідністю 3 групи, наявність пом`якшуючих та відсутність обтяжуючих покарання обставин, враховуючи особу обвинуваченого та думку сторони обвинувачення і потерпілого щодо призначення покарання, суд вважає необхідним призначити обвинуваченому покарання у виді штрафу у наближених до мінімального розміру.

Таке покарання, на переконання суду, є справедливим і достатнім для виправлення ОСОБА_3 , попередження вчинення ним кримінальних правопорушень та відповідатиме його меті, гуманності, справедливості і не потягне за собою порушення засад виваженості, що включає наявність розумного балансу між охоронюваними інтересами суспільства та правами особи, яка притягається до кримінальної відповідальності.

Цивільний позов по даному кримінальному провадженню не заявлений.

Запобіжних захід у кримінальному провадженні не обирався, зважаючи на призначене покарання, суд не вбачає підстав для його обрання.

Процесуальні витрати відсутні.

Питання про речові докази суд вирішує у відповідності до ст. 100 КПК України.

Керуючись ст.ст. 65-67, ч. 2 ст. 125 КК України, ст.ст. 7-12, 17, 20-30, 84-86, 90-92, 94, 100, 118, 174, 301, 302, 368-371, 373, 374, 376, 381, 382, 392-394 КПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.125 КК України та призначити йому покарання у виді штрафу у розмірі шістдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 1020 (одна тисяча двадцять) гривень.

Речовий доказ – довідка ЦМЛ № 1222 на ім`я ОСОБА_5 - залишити в матеріалах справи.

Вирок суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Вирок може бути оскаржений до Житомирського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги через Хорошівський районний суд Житомирської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Відповідно до ч. 4 ст. 382 КПК України, копію вироку за результатами розгляду обвинувального акта щодо вчинення кримінального проступку не пізніше дня, наступного за днем його ухвалення, надіслати учасникам судового провадження.

Якщо вирок було ухвалено без виклику особи, яка його оскаржує, в порядку, передбаченому статтею 382 цього Кодексу, то строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення.

Відповідно до ч. 1 ст. 394 КПК України, вирок суду, ухвалений за результатами спрощеного провадження в порядку, передбаченому статтями 381 та 382 цього Кодексу, не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав розгляду провадження за відсутності учасників судового провадження, недослідження доказів у судовому засіданні або з метою оспорити встановлені досудовим розслідуванням обставини.

Суддя: ОСОБА_1