Рішення від 19 березня 2026 р. у справі №400/480/26 — Миколаївський окружний адміністративний суд

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Миколаїв

20 березня 2026 р.справа № 400/480/26

Миколаївський окружний адміністративний суд, у складі судді Мороза А.О., в спрощеному позовному провадженні без повідомлення сторін, розглянув адміністративну справу

за позовомОСОБА_1 , АДРЕСА_1 ,

до відповідачіввідповідач 1: ІНФОРМАЦІЯ_1 , АДРЕСА_2 , відповідач 2: Комісія з питань надання військовозобов`язаним відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період при ІНФОРМАЦІЯ_2 , АДРЕСА_2 ,

провизнання протиправним та скасування рішення від 12.01.26 р.; зобов`язання вчинити певні дії

В С Т А Н О В ИВ:

ОСОБА_1 (далі - позивач або ОСОБА_1 ) звернувся з позовом до ІНФОРМАЦІЯ_3 (далі - відповідач 1 або ІНФОРМАЦІЯ_4 ) та Комісії з питань надання військовозобов`язаним відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період при ІНФОРМАЦІЯ_2 (далі - відповідач 2 або Комісія ІНФОРМАЦІЯ_5 ), в якому просить суд:

1) визнати протиправним та скасувати рішення Комісії ІНФОРМАЦІЯ_5 від 12.01.26 р. про відмову у наданні позивачу відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації на особливий період, відповідно до ст. 23 ч. 1 п. 3 Закону України “Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію”;

2) зобов`язати Комісію Інгульського РТЦК повторно розглянути заяву позивача про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації на особливий період, відповідно до ст. 23 ч. 1 п. 3 Закону України “Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію”.

На обґрунтування своїх вимог позивач пояснив, що подав до Комісії Інгульського РТЦК заяву про надання йому відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації на особливий період на підставі ст. 23 ч. 1 п. 3 Закону України “Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію”, оскільки на його утриманні перебуває троє дітей віком до 18 років. За наслідками розгляду заяви, Комісія Інгульського РТЦК прийняла рішення про відмову у наданні такої відстрочки, мотивуючи її відсутністю рішення суду про визначення місця проживання дитини ОСОБА_2 із батьком. Позивач вважає, що доказом проживання ОСОБА_2 -огли із батьком слугує судовий наказ Інгульського районного суду м. Миколаєва про стягнення з ОСОБА_3 -кизи на користь позивача аліментів та постанова про відкриття виконавчого провадження за цим судовим наказом.

Відповідачі 1, 2 відзиву не подали, будь-яких заяв або клопотань від них не надходило.

Ухвали суду про відкриття провадження у справі надіслані відповідачам в системі “Електронний суд”.

Як передбачено ст. 159 ч. 4 КАС України, неподання суб`єктом владних повноважень відзиву на позов без поважних причин може бути кваліфіковано судом як визнання позову.

Суд не вбачає підстав вважати неподання відповідачами відзивів, як визнання ними позову.

Відповідно до ст. 162 ч. 6 КАС України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

На підставі наведеної норми, суд розглядає справу за відсутності відзивів відповідачів 1, 2, на підставі поданих позивачем доказів.

Вирішуючи справу, суд виходить з наступного.

Відповідно до військово-облікового документа № 040520250680701500069 від 09.09.25 р., ОСОБА_1 є військовозобов`язаним, стоїть на обліку в ІНФОРМАЦІЯ_2 та мав відстрочку від призову на військову службу на підставі ст. 23 ч. 1 п. 3 Закону України “Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію” до 05.11.25 р.

Відповідно до повідомлення № 20260107-276004 у застосунку "Дія", 12.01.26 р. Комісія ІНФОРМАЦІЯ_5 розглянула заяву ОСОБА_1 -огли про надання йому відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації на особливий період на підставі ст. 23 ч. 1 п. 3 Закону України “Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію” та прийняла рішення про відмову у її задоволенні, яке оформлене протоколом № 84 від 12.01.26 р.

Причиною відмови вказана відсутність рішення суду про визначення місця проживання дитини ОСОБА_2 із батьком.

Відповідно до п. 1 Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16.05.24 р. № 560 (далі - Порядок № 560), він визначає процедуру надання військовозобов`язаним та резервістам відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період та її оформлення.

Пунктом 56 Порядку № 560 передбачено, що відстрочка від призову на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період надається військовозобов`язаним з підстав, визначених статтею 23 Закону України “Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію”.

В свою чергу, ст. 23 ч. 1 п. 3 Закону України “Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію”, на яку посилається позивач в якості правової підстави надання йому відстрочки, встановлює, що не підлягають призову на військову службу під час мобілізації жінки та чоловіки, на утриманні яких перебувають троє і більше дітей віком до 18 років, крім тих, які мають заборгованість із сплати аліментів, сукупний розмір якої перевищує суму платежів за три місяці.

Відповідно до п. 58 Порядку № 560, за наявності підстав для одержання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період військовозобов`язані (крім заброньованих та посадових (службових) осіб, зазначених у підпунктах 16-23 пункту 1 додатка 5) особисто подають на ім`я голови комісії районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу заяву за формою, визначеною у додатку 4, до якої додаються документи, що підтверджують право на відстрочку, або копії таких документів, засвідчені в установленому порядку, зазначені у переліку згідно з додатком 5.

Додаток 5 до Порядку № 560 закріплює Перелік документів, що подаються військовозобов`язаним для отримання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації відповідно до підстав, зазначених у статті 23 Закону України “Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію”.

Так, жінки та чоловіки, на утриманні яких перебувають троє і більше дітей віком до 18 років, крім тих, які мають заборгованість із сплати аліментів, сукупний розмір якої перевищує суму платежів за три місяці подають наступні документи, що підтверджують право на відстрочку:

свідоцтво про народження кожної дитини із зазначенням батьківства військовозобов`язаного та (або) рішення суду про встановлення факту перебування дитини (дітей) на утриманні військовозобов`язаного (за наявності), інші документи, на підставі яких у військовозобов`язаного виник обов`язок утримувати падчерку, пасинка до досягнення ними 18 років відповідно до статті 268 Сімейного кодексу України (за наявності), та один з таких документів:

свідоцтво про шлюб з матір`ю (батьком) дітей (трьох і більше);

рішення суду про розірвання шлюбу та визначення місця проживання дітей з батьком (матір`ю), що є військовозобов`язаним;

рішення органу опіки і піклування про визначення місця проживання дітей з батьком (матір`ю), що є військовозобов`язаним;

письмовий договір між батьками про те, з ким з батьків будуть проживати діти, та про участь другого з батьків у їх вихованні;

свідоцтво про шлюб з матір`ю (батьком) дітей (трьох і більше) та документи, які свідчать про відсутність у малолітніх, неповнолітніх падчерки, пасинка матері, батька, діда, баби, повнолітніх братів та сестер або про те, що такі особи не можуть з поважних причин надавати їм належне утримання (свідоцтво про смерть; витяг з Єдиного реєстру осіб, зниклих безвісти за особливих обставин; рішення суду про визнання безвісно відсутнім або оголошення померлим; вирок суду, за яким особа відбуває покарання у місцях позбавлення волі; висновок медико-соціальної експертної комісії або лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров`я чи витяг з рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи, якщо зазначені мати, батько, дід, баба, повнолітні брати та сестри самі потребують постійного догляду; рішення суду про позбавлення батьківських прав матері, батька);

інформація з Єдиного реєстру боржників про відсутність в Реєстрі відомостей про військовозобов`язаного за категорією стягнення (характером зобов`язання) “стягнення аліментів” з датою формування такої інформації не пізніше ніж за п`ять днів до дня подання заяви про надання відстрочки.

Як слідує з рішення Комісії Інгульського РТЦК, підставою відмови у наданні ОСОБА_1 -огли відстрочки, послугувало ненадання ним рішення суду про визначення місця проживання дитини ОСОБА_2 із батьком.

Враховуючи предмет доказування в цій справі, суд не надає правової оцінки іншим обставинам, які не покладались Комісією Інгульського РТЦК в основу спірного рішення.

В матеріалах справи мається свідоцтво про народження ОСОБА_2 , в якому батьками вказані позивач та ОСОБА_3 -кизи.

Відповідно до додатку 5 Порядку № 560, рішення суду про визначення місця проживання дітей з батьком, що є військовозобов`язаним, вимагається тільки у випадку розірвання шлюбу. Крім того, Комісією Інгульського РТЦК не враховано, що для підтвердження цього факту додаток 5 Порядку № 560 передбачає й інші, альтернативні документи (рішення органу опіки і піклування про визначення місця проживання дітей або письмовий договір між батьками про те, з ким з батьків будуть проживати діти).

Доказів розірвання шлюбу між позивачем та ОСОБА_3 -кизи матеріали справи не містять.

За таких обставин, рішення Комісії Інгульського РТЦК про відмову у наданні позивачу відстрочки, ґрунтується на невірному застосуванні норм Порядку № 560, а тому носить протиправний характер та підлягає скасуванню.

Відповідно до ст. 139 ч. 1 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Позивач сплатив судовий збір в розмірі 1 331,20 грн., доказів понесення інших судових витрат сторони суду не подали.

Хоча спірне рішення прийняте Комісією Інгульського РТЦК, але за приписами п. п. 16-18 Положення про територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.02.022 р. № 154, фінансове забезпечення в частині заходів з мобілізаційної підготовки і мобілізації, які проводяться територіальними центрами комплектування та соціальної підтримки, отримує ІНФОРМАЦІЯ_4 , а тому судовий збір підлягає стягненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача 2.

Керуючись ст. ст. 2, 19, 139, 241-246 КАС України, суд, -

В И Р І Ш И В:

1. Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 . реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) до ІНФОРМАЦІЯ_3 ( АДРЕСА_2 , ЄДРПОУ НОМЕР_2 ) Комісії з питань надання військовозобов`язаним відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період при ІНФОРМАЦІЯ_6 ( АДРЕСА_2 , ЄДРПОУ НОМЕР_2 ) задовольнити.

2. Протокол № 84 Комісії з питань надання військовозобов`язаним відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період при ІНФОРМАЦІЯ_6 від 12 січня 2026 р. в частині відмови у наданні ОСОБА_1 відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період, визнати протиправним та скасувати.

3. Зобов`язати Комісію з питань надання військовозобов`язаним відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період при ІНФОРМАЦІЯ_6 ( АДРЕСА_2 , ЄДРПОУ НОМЕР_2 ) повторно розглянути заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період на підставі ст. 23 ч. 1 п. 3 Закону України “Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію”.

4. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань ІНФОРМАЦІЯ_3 ( АДРЕСА_2 , ЄДРПОУ НОМЕР_2 ) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) судові витрати у виді судового збору в розмірі 1 331,20 грн. (одна тисяча триста тридцять одна гривня двадцять копійок).

5. Рішення суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи в порядку, визначеному ст. 255 КАС України. Апеляційна скарга може бути подана до П`ятого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Суддя А. О. Мороз