Рішення від 17 березня 2026 р. у справі №320/25218/23 — Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18 березня 2026 року м. Київ справа №320/25218/23

Суддя Київського окружного адміністративного суду Лапій С.М., розглянувши в м. Києві за правилами спрощеного позовного провадження у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом гр. ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії,

в с т а н о в и в:

До Київського окружного адміністративного суду звернулася гр. ОСОБА_1 з позовом, в якому просить:

- визнати протиправними дії ГУ ПФУ в м. Києві щодо зменшення їй з 01.04.2019 при перерахунку основного розміру призначеної пенсії з 79% до 70% суми місячного грошового забезпечення;

- зобов`язати ГУ ПФУ в м. Києві здійснити перерахунок та виплату їй пенсії з 01.04.2019, виходячи з 79% суми місячного грошового забезпечення з урахуванням раніше проведених виплат.

На обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що відповідач необґрунтовано застосував показник максимального розміру пенсії у розмірі 70 процентів, що встановлений статтею 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" у редакції, чинній на момент перерахунку.

Позивач стверджує, що пенсія йому призначена з урахуванням обмеження її максимального розміру на рівні 70 процентів грошового забезпечення відповідно до вказаного закону у редакції, чинній на момент призначення йому пенсії, і розмір обрахованої таким чином пенсії не може бути зменшено наступними змінами в законодавстві, зокрема, і при перерахунку пенсії.

Позивач також зазначає, що показник максимального розміру пенсії у розмірі 70%, що встановлений статтею 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", має застосовуватись виключно при призначенні нових пенсій. Водночас при зміні цього показника стосовно його пенсії відповідач проводив перерахунок пенсії, що за механізмом, умовами та порядком не є тотожним поняттю "призначення пенсії".

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 08.08.2023 відмовлено у відкритті провадження у справі.

Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 18.03.2024 ухвалу Київського окружного адміністративного суду від 08.08.2023 скасовано, а справу направлено для продовження розгляду до Київського окружного адміністративного суду.

У зв`язку з перебуванням у відпустці головуючого судді у справі проведено повторний автоматизований розподіл справи.

За результатами повторного автоматизованого розподілу справу передано на розгляд судді Лапію С.М.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 05.04.2024 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження.

Судом встановлено, що позивач є пенсіонером Збройних сил України, якому призначена пенсія відповідно до положень Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" в розмірі 79% від суми його грошового забезпечення, що підлягає врахуванню для призначення пенсії.

Як слідує з матеріалів справи, при призначенні пенсії позивачу його основний розмір пенсії становив 79 процентів грошового забезпечення

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 17.06.2022 у справі № 640/23656/21 позов задоволено: визнано протиправною відмову Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві провести з 01.04.2019 перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 на підставі довідки Фінансово-економічного управління СБ України № 21/3/2-9/878-608 від 17.06.2021 про розмір грошового забезпечення; зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві провести перерахунок з 01.04.2019 пенсії ОСОБА_1 на підставі довідки Фінансово-економічного управління СБ України № 21/3/2-9/878-608 від 17.06.2021 про розмір грошового забезпечення та виплатити донараховану суму з відрахуванням раніше виплачених сум; стягнуто з Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві на користь ОСОБА_1 908,00 грн на відшкодування судового збору, сплаченого за квитанцією № 7164195 від 25.08.2021.

Таким чином, предметом спору у справі № 640/23656/21 була відмова Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві провести з 01.04.2019 перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 на підставі довідки Фінансово-економічного управління СБ України № 21/3/2-9/878-608 від 17.06.2021 про розмір грошового забезпечення.

Також, рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 27.09.2022 у справі № 640/20045/21 визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві у відмові провести перерахунок пенсії ОСОБА_1 в розмірі 79 % сум грошового забезпечення, враховуючи всі складові грошового забезпечення; зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві провести перерахунок пенсії ОСОБА_1 в розмірі 79 % сум грошового забезпечення, враховуючи всі складові грошового забезпечення, починаючи з 01.01.2018; стягнуто на користь позов ОСОБА_1 понесені нею витрати по сплаті судового збору у розмірі 908,00 грн за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві.

На виконання рішення суду у справі № 640/23656/21 відповідачем проведено перерахунок пенсії позивача на підставі довідки Фінансово-економічного управління СБ України № 21/3/2-9/878-608 від 17.06.2021 з 01.04.2019.

Поряд з цим, при здійсненні перерахунку пенсії позивача з 01.04.2019 на підставі довідки Фінансово-економічного управління СБ України № 21/3/2-9/878-608 від 17.06.2021 відповідач провів обрахунок пенсії, виходячи з 70 % грошового забезпечення.

У травні 2023 року позивач звернулась до відповідача з заявою, у якій просила здійснити перерахунок її пенсії відповідно до рішень Окружного адміністративного суду міста Києва від 17.06.2022 та від 27.09.2022, проте, листом від 01.06.2023 Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві відмовило у задоволенні заяви позивача.

Не погоджуючись з такими діями відповідача щодо визначення відсотку від грошового забезпечення на рівні 70%, позивач звернувся з даним позовом до суду.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.

Відповідно до статті 46 Конституції України, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Спеціальним законом, який регулює правовідносини у сфері пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на військовій службі, службі в органах внутрішніх справ, є Закон України від 09 квітня 1992 року №2262-ХІІ "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" (далі - Закон №2262-ХІІ). Цим Законом держава гарантує гідне пенсійне забезпечення осіб, які мають право на пенсію, шляхом встановлення їм пенсій не нижче прожиткового мінімуму, визначеного законом, перерахунок призначених пенсій у зв`язку із збільшенням рівня грошового забезпечення, надання передбачених законодавством державних соціальних гарантій, вжиття на державному рівні заходів, спрямованих на їх соціальний захист.

Відповідно до статті 63 Закону №2262-XII перерахунок раніше призначених пенсій військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом та членам їх сімей у зв`язку із введенням в дію цього Закону провадиться за документами, що є у пенсійній справі, а також додатковими документами, поданими пенсіонерами на час перерахунку.

Перерахунок пенсій особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ України (міліції), які мають право на пенсійне забезпечення або одержують пенсію на умовах цього Закону, здійснюється з урахуванням видів грошового забезпечення, щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством для поліцейських.

Усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв`язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України. У разі якщо внаслідок перерахунку пенсій, передбаченого цією частиною, розміри пенсій звільненим із служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, є нижчими, зберігаються розміри раніше призначених пенсій.

Відповідно до частини другої статті 13 Закону № 2262-XII (в редакції, що діяла на час призначення пенсії позивачу) загальний розмір пенсії, обчислений відповідно до цієї статті, не повинен перевищувати 90% відповідних сум грошового забезпечення.

У дану статтю Законом України "Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи" від 08.07.2011 №3668-VI були внесені зміни, якими обмежено максимальний розмір пенсії на рівні 80% від відповідних сум грошового забезпечення.

З 01 квітня 2014 року набрав чинності Закон України "Про запобігання фінансової катастрофи та створення передумов для економічного зростання в Україні" від 27.03.2014 №1166-VII, яким до частини другої статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" внесені зміни, а саме, цифри "80" замінено цифрами "70".

Відповідно до частини 2 статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" у редакції Закону від 27.03.2014 №1166-VII максимальний розмір пенсії, обчислений відповідно до цієї статті, не повинен перевищувати 70 процентів відповідних сум грошового забезпечення (стаття 43), а особам, які під час проходження служби брали участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС і віднесені в установленому законом порядку до категорії 1, - 100 процентів, до категорії 2, - 95 процентів.

Водночас, пунктом 2 розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи" від 27.03.2014 №1166-VII передбачено, що обмеження пенсії максимальним розміром, встановленим цим Законом, не поширюється на пенсіонерів, яким пенсія призначена до набрання чинності цим Законом.

Таким чином, при перерахунку пенсії відповідним категоріям військовослужбовців має застосовуватися норма, що визначає розмір грошового забезпечення у відсотках, яка діяла на момент призначення пенсії.

Внесені Законом України "Про запобігання фінансової катастрофи та створення передумов для економічного зростання в Україні" від 27.03.2014 №1166-VІІ зміни до частини 2 статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" щодо встановлення граничного розміру пенсії за вислугу років у розмірі 70 процентів грошового забезпечення не стосуються перерахунку вже призначених пенсій і мають застосовуватися виключно при призначенні нових пенсій. Процедури призначення та перерахунку пенсії різні за змістом і механізмом їх проведення.

За загальновизнаним принципом права, закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі. Принцип незворотності дії нормативно-правових актів у часі втілено у змісті частини першої статті 58 Конституції України, відповідно до якої дію нормативно-правового акта в часі треба розуміти так, що вона починається з моменту набрання цим актом чинності і припиняється з втратою ним чинності, тобто до події, факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце.

У рішенні від 09.02.1999 № 1-рп (справа про зворотну дію в часі законів та інших нормативно-правових актів) Конституційний Суд України виклав правовий висновок, відповідно до якого у частині першій статті 58 Конституції України дію нормативно- правового акта в часі треба розуміти так, що вона починається з моменту набрання цим актом чинності і припиняється з втратою ним чинності, тобто до події, факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце (абзац другий пункту 2 мотивувальної частини цього Рішення).

Таким чином, суд прийшов до висновку, що при розрахунку розміру підвищення до пенсії на підставі Постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 №103 максимальний її розмір має обраховуватися із вказаного у довідці про грошове забезпечення, але виходячи із розміру пенсії у процентах, право на які особа набула на момент виходу на пенсію і розмір яких (процентів) не може бути зменшено наступними змінами в законодавстві.

Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом України в постановах від 10.12.2013 № 21-420а13 та № 21 -348а13, від 17.12.2013 № 21-445а13, та Верховним Судом в постановах від 03.04.2018 № 175/1665/17 та від 24.04.2018 № 686/12623/17.

З урахуванням викладеного, дії Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві щодо виразились у зменшенні розміру пенсії позивача з 79 до 70 процентів відповідних сум грошового забезпечення при здійсненні її перерахунку, є протиправними.

Отже, з метою повного захисту прав, свобод, інтересів позивача суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню шляхом визнання протиправними дій відповідача щодо зменшення основного розміру пенсії за вислугу років позивачу під час її перерахунку з 79% від відповідних сум грошового забезпечення на 70% від відповідних сум грошового забезпечення та зобов`язання відповідача здійснити позивачу перерахунок та виплату пенсії у розмірі 79% відповідних сум грошового забезпечення, починаючи з 01.04.2019, з урахуванням раніше виплачених сум.

При вирішенні даної справи суд враховує, що згідно п. 41 висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Слід зазначити, що згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі "Серявін та інші проти України" від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відповідно до п. 58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" від 9 грудня 1994 року, серія A, №303-A, п.29).

На переконання суду питання, які можуть вплинути на результат розгляду даної справи, судом було розглянуто та надано їм оцінку у повній мірі.

Статтею 9 КАС України закріплено принцип законності, який вимагає, щоб органи державної влади та їх посадові особи діяли тільки на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно ч. 1, ч. 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Тобто, ці норми одночасно покладають обов`язок на сторін доводити суду обґрунтованість своїх тверджень або заперечень.

З огляду на зазначене, виходячи з меж заявлених позовних вимог, аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку про необхідність задоволення адміністративного позову.

Частиною 1 ст. 139 КАС України визначено, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

При зверненні до суду позивачем сплачено судовий збір у розмірі 2147, 20 грн, отже, такі понесені витрати підлягають присудженню на його користь за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 2, 6, 7, 8, 9, 10, 77, 90, 139, 205, 242- 246, 250, 251, 255, 295, 297, 382 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

в и р і ш и в :

Адміністративний позов задовольнити.

Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві щодо зменшення гр. ОСОБА_1 основного розміру пенсії під час її перерахунку з 79% до 70% від відповідних сум грошового забезпечення.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві з 01.04.2019 здійснити перерахунок та виплату гр. ОСОБА_1 пенсії, виходячи з 79% сум грошового забезпечення відповідно до довідки ФЕУ СБУ від 17.06.2021 №21/3/2-9/878-608.

Стягнути на користь гр. ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 2147 (дві тисячі сто сорок сім) грн 20 коп за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Суддя Лапій С.М.