Рішення від 17 березня 2026 р. у справі №640/15654/21 — Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18 березня 2026 року м. Київ № 640/15654/21

Суддя Київського окружного адміністративного суду Лисенко В.І., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ТРАНСНАФТА-СЕРВІС" до Головного управління Державної податкової служби у м. Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

в с т а н о в и в:

Товариство з обмеженою відповідальністю «ТРАНСНАФТА-СЕРВІС» звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Головного управління ДПС у м. Києві, в якому просить суд:

- визнати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у м. Києві №0005683207 від 06.08.2020 року та податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у м. Києві №0005673207 від 06.08.2020 року протиправними та скасувати їх.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 11.06.2021 вказану позовну заяву прийнято до провадження та відкрито провадження у справі.

На виконання положень п. 2 розділу ІІ Прикінцеві та перехідні положення Закону України "Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду" від 13 грудня 2022 року №2825-ІХ, дана справа отримана Київським окружним адміністративним судом за належністю, та протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями справа розподілена судді Лисенко В.І.

Згідно з частиною другою статті 35 Кодексу адміністративного судочинства України у разі зміни складу суду розгляд справи починається спочатку, за винятком випадків, визначених цим Кодексом.

Матеріали справи були передані судді 18.09.2024.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду вказану позовну заяву прийнято до провадження та відкрито провадження у справі у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що спірні податкові повідомлення-рішення прийняті з порушенням норм ПКУ, оскільки контролюючим органом не доведено здійснення ТОВ "ТРАНСНАФТА-СЕРВІС" роздрібної торгівлі пальним без наявності ліцензії на право роздрібної торгівлі пальним, чим порушено вимоги ст. 15 Закону України “Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального”. Крім того, позивач зазначає, що оскільки товариство має ліцензію на оптову торгівлю пальним та ним було подано належним чином оформлені документи на отримання ліцензії на право роздрібної торгівлі пальним, то за таких підстав не вбачається порушення вимог ст. 15 Закону №481/95-ВР. У зв`язку з викладеним, вважає прийняті податкові повідомлення-рішення протиправними та такими, що підлягають скасуванню, відтак просить суд задовольнити позовні вимоги.

Відповідачем до суду направлено відзив на позов, в якому зазначено, що посадові особи контролюючого органу при проведенні перевірки та оформленні її результатів діяли на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені законодавством України. Крім того, відповідач вказує, що перевіркою встановлено факт здійснення роздрібної торгівлі пальним за допомогою паливо-роздавальної колонки. Враховуючи вищевикладене, відповідач просив відмовити у задоволенні позову.

Позивачем направлено також до суду відповідь на відзив, в якому вказано про безпідставність доводів контролюючого органу, у зв`язку з чим спірні податкові повідомлення-рішення підлягають визнанню протиправними та скасуванню.

Розглянувши документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

В період з 12 лютого 2020 року по 21 лютого 2020 року, відповідно до наказу Головного управління ДПС у м.Києві від 12.02.2020 №1527 та направлень на перевірку №1292/26-15-32-07 від 12.02.2020 та №1291/26-15-32-07 від 12.02.2020, Головним управлінням ДПС у м. Києві проведено фактичну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю «ТРАНСНАФТА-СЕРВІС» (ідентифікаційний код 41168507).

За результатами даної перевірки, вищезазначеними співробітниками Головного управління ДПС у м. Києві складено акт №541/26-15-32-07/41168507 від 24.02.2020 року про результати фактичної перевірки з питань дотримання вимог чинного законодавства, яке регулює придбання, зберігання та реалізацію пального.

Перевіркою встановлено порушення ТОВ «ТРАНСНАФТА-СЕРВІС» вимог ст.15 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального» від 19.12.1995 №481/95-ВР (зі змінами та доповненнями) та п.1 ст.З Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій в сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» від 06.07.1995 №265/95-ВР.

На підставі вказаного акта перевірки Головним управлінням ДПС України у м. Києві було прийнято податкове повідомлення-рішення від 06.08.2020 року №0005683207, за яким встановлено порушення ст.15 Закону України від 19.12.1995 №481/95-ВР «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального», а саме: роздрібна торгівля пальним без наявності відповідних ліцензій, та на підставі пп.54.3.3 п.54.3 ст.54 Податкового кодексу України та абз.9 ч.2 ст.17 Закону №481/95-ВР застосовано суму штрафних (фінансових) санкцій (штрафу) у розмірі 250 000,00 грн.

27 серпня 2020 року ТОВ «ТРАНСНАФТА-СЕРВІС», не погоджуючись з даним податковим повідомлення-рішенням, подано до Державної податкової служби України скаргу на податкове повідомлення-рішення від 06.08.2020 року №0005683207.

05 травня 2021 року позивачем було отримано рішення Державної податкової служби України про результати розгляду скарги №9787/6/99-00-06.03.01.06, яким ППР ГУ ДПС у м. Києві від 06.08.2020 року №005683207 було залишено без змін, а скаргу без задоволення.

В лютому 2020 року, відповідно до наказу ГУ ДПС у м.Києві від 12.02.2020 №1527 та направлень на перевірку №1294/26-15-32-07 від 12.02.2020 та №1293/26-15-32-07 від 12.02.2020, Головним управлінням ДПС у м. Києві також було проведено фактичну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю «ТРАНСНАФТА-СЕРВІС» (ідентифікаційний код 41168507) за адресою: м. Київ, вул. Каховська, буд.64.

За результатами цієї перевірки ГУ ДПС у м. Києві було складено акт №542/26-15-32-07/41168507 від 24.02.2020 року про результати фактичної перевірки з питань дотримання вимог чинного законодавства, яке регулює придбання, зберігання та реалізацію пального.

Перевіркою встановлено порушення вимог ст.15 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального» від 19.12.1995 №418/95-ВР.

В серпні 2020 року, на підставі вищевказаних висновків, викладених в акті перевірки, Головним управлінням ДПС України в м. Києві було прийнято податкове повідомлення-рішення від 06.08.2020 року №0005673207, за яким встановлено порушення ст. 15 Закону України від 19.12.1995 №481/95-ВР, а саме: роздрібна торгівля пальним без наявності відповідних ліцензій, та на підставі пп.54.3.3 п.54.3 ст.54 Податкового кодексу України та абз.8 ч.2 ст.17 Закону України від 19.12.1995 №481/95-ВР застосовано суму штрафних (фінансових) санкцій (штрафу) у розмірі 500 000,00 грн.

27 серпня 2020 року ТОВ «ТРАНСНАФТА-СЕРВІС», не погоджуючись з даним податковим повідомлення-рішенням, подано до Державної податкової служби України скаргу на податкове повідомлення-рішення від 06.08.2020 року №0005673207.

05 травня 2021 року позивачем було отримано рішення Державної податкової служби України про результати розгляду скарги №9789/6/99-00-06.03.01.06, яким ППР ГУ ДПС у м. Києві від 06.08.2020 року №005673207 було залишено без змін, а скаргу без задоволення.

Не погоджуючись з вищевказаними податковими повідомленнями-рішеннями, вважаючи їх протиправними та такими, що підлягають скасуванню, позивач звернувся до суду з цим позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.

Відповідно до приписів частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків та зборів, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регламентовано приписами Податкового кодексу України.

Згідно з підпунктом 20.1.4 пункту 20.1 статті 20 ПК України контролюючі органи мають право проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення.

Відповідно до пункту 75.1 статті 75 ПК України контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Основні засади державної політики щодо регулювання роздрібної торгівлі пальним на території України врегульовані Законом України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального" від 19.12.1995 №481/95-ВР.

Відповідно до статті 1 Закону №481/95-ВР ліцензія (спеціальний дозвіл) - документ державного зразка, який засвідчує право суб`єкта господарювання (у тому числі іноземного суб`єкта господарювання, який діє через своє зареєстроване постійне представництво) на провадження одного із зазначених у цьому Законі видів діяльності протягом визначеного строку; роздрібна торгівля пальним - діяльність із придбання або отримання та подальшого продажу або відпуску пального із зміною або без зміни його фізико-хімічних характеристик з автозаправної станції/автогазозаправної станції/газонаповнювальної станції/газонаповнювального пункту та інших місць роздрібної торгівлі через паливороздавальні колонки та/або оливороздавальні колонки та/або реалізація скрапленого вуглеводневого газу в балонах для побутових потреб населення та інших споживачів.

Порядок роздрібної торгівлі пальним встановлено ст.15 Закону №481/95-ВР.

Згідно з статтею 15 вказаного Закону роздрібна торгівля пальним може здійснюватися суб`єктами господарювання (у тому числі іноземними суб`єктами господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва) всіх форм власності, у тому числі їх виробниками, за наявності у них ліцензій на роздрібну торгівлю.

Ліцензії на право роздрібної торгівлі пальним видаються уповноваженими Кабінетом Міністрів України органами виконавчої влади за місцем торгівлі суб`єкта господарювання (у тому числі іноземного суб`єкта господарювання, який діє через своє зареєстроване постійне представництво) терміном на п`ять років.

Ліцензія видається за заявою суб`єкта господарювання (у тому числі іноземного суб`єкта господарювання, який діє через своє зареєстроване постійне представництво), до якої додається документ, що підтверджує внесення річної плати за ліцензію.

Для отримання ліцензії на право оптової або роздрібної торгівлі пальним або на право зберігання пального разом із заявою додатково подаються завірені заявником копії таких документів: документи, що підтверджують право власності або право користування земельною ділянкою, або інше передбачене законодавством право землекористування на земельну ділянку, на якій розташований об`єкт оптової або роздрібної торгівлі пальним або зберігання пального, чинні на дату подання заяви та/або на дату введення такого об`єкта в експлуатацію, будь-якого цільового призначення; акт вводу в експлуатацію об`єкта або акт готовності об`єкта до експлуатації, або сертифікат про прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, або інші документи, що підтверджують прийняття об`єктів в експлуатацію відповідно до законодавства, щодо всіх об`єктів у місці оптової або роздрібної торгівлі пальним або зберігання пального, необхідних для оптової або роздрібної торгівлі пальним або зберігання пального; дозвіл на виконання робіт підвищеної небезпеки та експлуатацію (застосування) машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки.

Відповідальність за достовірність даних у документах, поданих разом із заявою, несе заявник.

Суд вказує, що позивачем не спростовано, що на момент проведення перевірки контролюючим органом перевірки у нього була відсутня ліцензія на право роздрібної торгівлі пальним.

Посилання позивача на те, що ним вже було подано заяви № 5279/6, № 5280/6 та № 5281/16 від 06.02.2020 на отримання ліцензій не приймається до уваги судом, оскільки не свідчить про наявність у нього такої ліцензії.

Суд зазначає, що законодавство чітко розрізняє ліцензії на оптову та роздрібну торгівлю пальним, які є різними видами господарської діяльності. Тому наявність однієї ліцензії (наприклад, оптової) не надає права автоматично займатися іншим видом діяльності (роздрібною торгівлею), для чого потрібне окреме ліцензування. .

При цьому, факт здійснення роздрібної торгівлі пальним підтверджується матеріалами справи та не спростовано позивачем.

Зокрема, як вбачається з матеріалів перевірки, за наслідками якої прийнято спірне податкове повідомлення-рішення від 06.08.2020 №0005683207, факт здійснення позивачем роздрібної торгівлі пальним підтверджується поясненнями відібраними працівниками ОУ ГУ ДФС у м. Києві від громадян ОСОБА_1 (покупець пального) та ОСОБА_2 (покупець пального), які в свою чергу, повідомили, що здійснювали придбання на АЗС за адресою: АДРЕСА_1 дизельного палива за ціною 20,50 грн за 1 лігр та повідомили про те, що продавцем-касиром розрахунковий документ не видавався.

За результатом перерахунку готівки в касі встановлено наявність грошових коштів в сумі 31 920,00 грн.

Отже, перевіркою на АЗС встановлено факт здійснення роздрібної торгівлі пальним без одержання (отримання) відповідної ліцензії на право роздрібної торгівлі пальним, чим порушено статтю 15 Закону України від 19.12.1995 №481/95-ВР.

Згідно інформаційних систем ДПС товариство ліцензію на право роздрібної торгівлі пальним за адресою: м.Київ, вул. Будіндустрії, буд.6, не отримувало, у зв`язку з чим ГУ ДПС у м. Києві прийнято ППР від 06.08.2020 №0005683207 про застосування фінансових санкцій у розмірі 250 000,0 грн. за роздрібну торгівлю пальним без наявності ліцензії на право здійснення роздрібної торгівлі пальним.

Крім того, як вбачається з матеріалів перевірки, за наслідками якої прийнято спірне податкове повідомлення-рішення від 06.08.2020 №0005673207, ТОВ «ТРАНСНАФТА-СЕРВІС» зареєстровано платником акцизного податку за заявою про реєстрацію платника акцизного податку з реалізації пального (форма 1 - АКП) від 20.03.2017, та перереєстровано за заявою про реєстрацію платника акцизного податку з реалізації пального або спирту етилового та/або акцизних складів (форма 1 - АКПС) від 02.07.2019 за № 9141233175 внесено відомості про акцизний склад за адресою: м. Київ, вул. Каховська, 64, якому присвоєно уніфікований номер акцизного складу №1009627.

Згідно з наявною інформацією з баз ДПС ТОВ «ТРАНСНАФТА-СЕРВІС» отримало ліцензію на право оптової торгівлі пальним, за відсутності місць оптової торгівлі від 04.07.2019 № 990614201901208 за місцезнаходженням: Київська обл., Іванківський р-н, смт. Іванків, вул. Івана Проскури, буд. 11.

В ході перевірки документів, встановлено, що поставка пального в адресу товариства здійснювалась згідно договору поставки нафтопродуктів від 27.03.2018 № ДС-12, укладеного з ТОВ «Інтер Лайт» (код 41122766).

Під час поставки пального в адресу ТОВ «ТРАНСНАФТА-СЕРВІС» оформлювались видаткові накладні від 03.02.2020 №440, №487, від 06.02.2020 №м601 із зазначенням кількості та вартості пального, товарно - транспортні накладні від 03.02.2020 №03/16, №03/32, від 06.02.2020 №06/19 із зазначенням кількості та місця розвантаження пального, а саме: м. Київ, вул. Каховська, буд. 64.

Відповідно до Єдиного реєстру акцизних накладних, ТОВ «ТРАНСНАФТА-СЕРВІС» в період з 01.07.2019 по 12.02.2020 складало та реєструвало акцизні накладні щодо переміщення пального з акцизного складу з уніфікованим номером № 1009627 в адресу контрагентів-покупців, а саме: дизельне пальне (код УКТ ЗЕД 2710194300) в загальному об?ємі 1 569 686,39 кг; бензин A-92 (код УКТ ЗЕД 2710124194) в загальному об?ємі 71 478,00 кг, що підтверджує реалізацію пального в адресу контрагентів-покупців.

Разом з тим, відповідно до відомостей з інформаційних систем ДПС України, ТОВ «ТРАНСНАФТА-СЕРВІС» ліцензію на право оптової торгівлі пальним, за наявності місць оптової торгівлі за адресою м. Київ, вул. Каховська, буд. 64 не отримувало, внаслідок чого ГУ ДПС у м. Києві прийнято ППР від 06.08.2020 №0005673207 про застосування фінансових санкцій у розмірі 500000,00 грн. за за оптову торгівлю пальним без наявності відповідної ліцензії.

Частина перша статті 17 Закону № 481/95-ВР визначає, що за порушення норм цього Закону щодо виробництва і торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим та зерновим дистилятом, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, дистилятом виноградним спиртовим, спиртом-сирцем плодовим, біоетанолом, алкогольними напоями та тютюновими виробами, пальним та зберігання пального посадові особи і громадяни притягаються до відповідальності згідно з чинним законодавством.

Відповідно до абзацу восьмого частини другої статті 17 Закону № 481/95-ВР до суб`єктів господарювання (у тому числі іноземних суб`єктів господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва) застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафів у разі: оптової торгівлі пальним або зберігання пального без наявності ліцензії - 500000 гривень; роздрібної торгівлі пальним без наявності ліцензії - 250000 гривень.

Суд також зазначає, що у постанові від 17.02.2022 у справі № 520/13466/19 Верховний Суд, застосувавши наведені вище норми Закону № 481/95-ВР, виснував, що роздрібна торгівля пальним здійснюється виключно через електронний контрольно-касовий апарат, тобто РРО (книгу обліку розрахункових операцій), зазначений у ліцензії. У протилежному випадку, для суб`єктів господарювання настають негативні наслідки фінансового характеру у вигляді накладення на них штрафу, встановленого статтею 17 Закону № 481/95-ВР (пункт 36 постанови).

Разом з тим, судом не встановлено протиправності дій податкового органу щодо процедури проведення перевірок, за результатами яких прийняті спірні податкове повідомлення-рішення.

При цьому, позивачем не надано жодного належного та допустимого доказу на спростування висновків контролюючого органу, а тому спірні податкові повідомлення-рішення є обґрунтованими та такими, що не підлягають скасуванню.

За визначенням частини першої статті 72 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Достатніми, у розумінні частини першої статті 76 КАС України, є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

За змістом частини другої вищезазначеної правової норми процесуального закону, питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Разом з тим частина перша статті 77 КАС України покладає на кожну сторону обов`язок довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Беручи до уваги вищенаведене в сукупності, повно та всебічно проаналізувавши матеріали справи та надані сторонами докази, суд дійшов до висновку про залишення позовних вимог без задоволення.

Належних та достатніх доказів, які б доводили обґрунтованість заявленого позову, суду не надано.

Інші доводи учасників справи не спростовують вищенаведених висновків суду.

Враховуючи висновки суду за наслідками вирішення справи, положення ст. ст. 139, 143 КАС України, у суду відсутні підстави для вирішення питання щодо розподілу судових витрат.

Керуючись статтями 2, 9, 14, 73-78, 90, 143, 242-246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

в и р і ш и в:

У задоволенні адміністративного позову відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Суддя Лисенко В.І.