Рішення від 17 березня 2026 р. у справі №320/27198/24 — Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18 березня 2026 року м. Київ справа №320/27198/24

Суддя Київського окружного адміністративного суду Лисенко В.І., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Акціонерного товариство "Укртранснафта" до Центрального міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

в с т а н о в и в:

До Київського окружного адміністративного суду звернулось Акціонерне товариство "Укртранснафта" з позовом до Центрального міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків, у якому просить суд:

- визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Центрального міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків від 05.03.2024 № 282/Ж10/31-00-07-01-01-25 та від 15.05.2024 №1236/Ж10/31-00-07-01-01-25.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення є протиправними та такими, що не ґрунтуються на положеннях чинного законодавства, оскільки відповідач дійшов необґрунтованого висновку про недотримання позивачем обов`язку щодо нарахування та перерахування до бюджету податку на доходи фізичних осіб та військового збору з доходів отриманих фізичною особою нерезидентом ОСОБА_1 у сумі 100 650,39 грн.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

Відповідач своїм правом подати відзив на позовну заяву скористався та повністю заперечив щодо обґрунтованості позовних вимог, оскільки за наслідками проведеної планової перевірки встановлено порушення AT «Укртранснафта» пп. 164.2.20 п.164.2 ст.164, пп.168.1.1 п.168.1 ст.168, пп.170.10.3 п.170.10 ст.170, п.176.2 «а» ст.176 ПК України, що призвело до заниження податку на доходи фізичних осіб на загальну суму 22 093,95 гривень та військового збору у сумі 1 509,76 грн за квітень 2023 року.

Позивач також надав до суду відповідь на відзив, у якому наголошено на обґрунтованості позовних вимог.

Встановивши правові позиції сторін по справі та їх обґрунтування, розглянувши подані документи і матеріали, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, оглянувши письмові докази, які були надані до матеріалів справи, судом встановлено наступне.

Центральним міжрегіональним управлінням ДПС по роботі з великими платниками податків проведена документальна планова виїзна перевірка AT «Укртранснафта» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.04.2017 по 30.06.2023, з питань єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за період з 01.01.2011 по 30.06.2023, за результатами якої складено акт від 22.01.2024 № 87/Ж5/31-00-07-01-01-20/31570412.

За результатами проведеної перевірки АТ «Укртранснафта» встановлені порушення, зокрема, по податку на доходи фізичних осіб та військовому збору:

- пп.164.2.20 п.164.2 ст.164, пп.168.1.1 п.168.1 ст.168, пп.170.10.3 п.170.10 ст.170, п.176.2 «а» ст.176 Податкового кодексу України, що призвело до заниження податку на доходи фізичних осіб на 22 093,95 грн за квітень 2023 року;

- п.п.164.2.20 п.164.2 ст.164, пп.168.1.1 п.168.1 ст.168, п.п.170.10.3 п.170.10 ст.170, п.176.2 «а» ст.176 п.п.1.2, п.п.1.4. п.161 підрозділу 10 розділу XX Податкового кодексу України, що призвело до заниження військового збору у сумі 1 509,76 грн за квітень 2023 року.

За розглядом акту перевірки, з урахуванням висновку на подані платником заперечення Центральним міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків прийнято наступні податкові повідомлення-рішення:

- від 05.03.2024 №283/Ж10/31-00-07-01-01-25 форма «Д» про збільшення грошового зобов`язання з військового збору за податковим зобов`язанням - 1 532,75 грн. та штрафними санкціями у розмірі 383,19 грн. і пені - 232,15 грн.;

- від 05.03.2024 №282/Ж10/31-00-07-01-01-25 форма «Д» про збільшення грошового зобов`язання з податку на доходи фізичних осіб за податковим зобов`язанням - 22 093,95 грн. та штрафними санкціями у розмірі 5 523,49 грн. та пені - 3 346,41 гривень.

Рішенням Державної податкової служби України від 10.05.2024 № 13695/6/99-00-06-01-03-06 скаргу АТ «Укртранснафта» скасовано податкове повідомлення-рішення Центрального міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків від 05.03.2024 №283/Ж10/31-00-07-01-01-25 в частині податкового зобов`язання на суму 22,99 грн. та штрафних санкцій у розмірі 5,75 грн., в іншій частині зазначене податкове повідомлення-рішення та податкове повідомлення-рішення від 05.03.2024 №282/Ж10/31-00-07-01-01-25 залишено без змін.

На виконання рішення Державної податкової служби України від 10.05.2024 №13695/6/99-00-06-01-03-06 Центральним МУ ДПС прийнято податкове повідомлення-рішення від 15.05.2024 №1236/Ж10/31-00-07-01-01-25 форма «Д» про збільшення грошового зобов`язання з військового збору за податковим зобов`язанням - 1 509,76 грн. та штрафними санкціями у розмірі 377,44 грн. і пені - 232,15 грн.

Не погоджуючись з вищевказаними податковими повідомленнями-рішеннями, вважаючи їх протиправними та такими, що підлягають скасуванню, позивач звернувся до суду з цим позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.

Відповідно до приписів частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків та зборів, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регламентовано приписами Податкового кодексу України.

Відповідно до пп. 20.1.4 п. 20.1 ст. 21 Податкового кодексу України контролюючі органи мають право проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім НБУ), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення.

Відповідно до п. 75.1 ст. 75 Податкового кодексу України контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Відповідно до положень п.п. 75.1.2 п. 75.1 ст. 75 Податкового кодексу України документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов`язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

Документальна планова перевірка проводиться відповідно до плану-графіка перевірок.

Відповідно до п.164.1 ст. 164 ПК України загальний оподатковуваний дохід - будь-який дохід, який підлягає оподаткуванню, нарахований (виплачений, наданий) на користь платника податку протягом звітного податкового періоду.

Загальний місячний оподатковуваний дохід складається із суми оподатковуваних доходів, нарахованих (виплачених, наданих) протягом такого звітного податкового місяця (пп. 164.1.2 п.164.1 ст.164 ПК України).

Пункт 164.2 статті 164 ПК України визначає перелік доходів і сум, які включаються до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку, а саме:

- доходи у вигляді заробітної плати, нараховані (виплачені) платнику податку відповідно до умов трудового договору (контракту);

- суми винагород та інших виплат, нарахованих (виплачених) платнику податку відповідно до умов цивільно-правового договору;

- доходи від продажу об`єктів майнових і немайнових прав, зокрема інтелектуальної (промислової) власності, та прирівняні до них права, доходи у вигляді сум авторської винагороди, іншої плати за надання права на користування або розпорядження іншим особам нематеріальним активом (творами науки, мистецтва, літератури або іншими нематеріальними активами), об`єкти права інтелектуальної промислової власності та прирівняні до них права (далі - роялті), у тому числі отримані спадкоємцями власника такого нематеріального активу;

- частина доходів від операцій з майном, розмір якої визначається згідно з положеннями статей 172-173 цього Кодексу;

- дохід від надання майна в лізинг, оренду або суборенду (строкове володіння та/або користування), визначений у порядку, встановленому пунктом 170.1 статті 170 цього Кодексу;

- оподатковуваний дохід (прибуток), не включений до розрахунку загальних оподатковуваних доходів минулих податкових періодів та самостійно виявлений у звітному періоді платником податку або нарахований контролюючим органом згідно із цим Кодексом;

- сума заборгованості платника податку за укладеним ним цивільно-правовим договором, за якою минув строк позовної давності та яка перевищує суму, що становить 50 відсотків місячного прожиткового мінімуму, діючого для працездатної особи на 1 січня звітного податкового року, крім сум податкової заборгованості, за якими минув строк позовної давності згідно з розділом II цього Кодексу, що встановлює порядок стягнення заборгованості з податків, зборів і погашення податкового боргу. Фізична особа самостійно сплачує податок з таких доходів та зазначає їх у річній податковій декларації;

- пасивні доходи (крім зазначених у підпунктах 165.1.2 та 165.1.41 пункту 165.1 статті 165 цього Кодексу), доходи у вигляді виграшів, призів;

- інвестиційний прибуток від проведення платником податку операцій з цінними паперами, деривативами та корпоративними правами, випущеними в інших, ніж цінні папери, формах, крім доходу від операцій, зазначених у підпунктах 165.1.40 і 165.1.52 пункту 165.1 статті 165 цього Кодексу;

- дохід у вигляді вартості успадкованого чи отриманого у дарунок майна у межах, що оподатковується згідно з цим розділом;

- сума надміру витрачених коштів, отриманих платником податку на відрядження або під звіт та не повернутих у встановлені законодавством строки, розмір якої обчислюється відповідно до пункту 170.9 статті 170 цього Кодексу;

- кошти або майно (нематеріальні активи), отримані платником податку як хабар, викрадені чи знайдені як скарб, не зданий державі згідно із законом, у сумах, які визначені обвинувальним вироком суду незалежно від призначеної ним міри покарання;

- доходи, що становлять позитивну різницю між: сумою коштів, отриманих платником податку внаслідок його відмови від участі в фонді фінансування будівництва, та сумою коштів, внесених платником податку до такого фонду, крім випадків, коли платник податку одночасно передає кошти, отримані з фонду фінансування будівництва, в управління тому самому управителю у той самий або інший фонд фінансування будівництва; сумою коштів, отриманих платником податку від інших осіб внаслідок відступлення на їх користь права вимоги за договором про участь у фонді фінансування будівництва (у тому числі, якщо таке відступлення здійснено на підставі договору купівлі-продажу), та сумою коштів, внесених платником податку до такого фонду за цим договором;

- дохід у вигляді неустойки (штрафів, пені), відшкодування матеріальної або немайнової (моральної) шкоди;

- сума страхових виплат, страхових відшкодувань, викупних сум або пенсійних виплат, що сплачуються платнику податку за договорами довгострокового страхування життя (у тому числі за договорами страхування довічних пенсій) та недержавного пенсійного забезпечення, за договорами пенсійного вкладу, договорами довірчого управління, укладеними з учасниками фондів банківського управління, у випадках та розмірах, визначених підпунктом 170.8.2 пункту 170.8 статті 170 цього Кодексу;

- сума пенсійних внесків у межах недержавного пенсійного забезпечення відповідно до закону, страхових платежів (страхових внесків, страхових премій), у тому числі, за договорами добровільного медичного страхування та за договором страхування додаткової пенсії, внесків на пенсійні вклади, внесків до фонду банківського управління, сплачена будь-якою особою - резидентом за платника податку чи на його користь;

- дохід, отриманий платником податку як додаткове благо (крім випадків, передбачених статтею 165 цього Кодексу) у вигляді:

а) вартості використання житла, інших об`єктів матеріального або нематеріального майна, що належать роботодавцю, наданих платнику податку в безоплатне користування, або компенсації вартості такого використання, крім випадків, коли таке надання зумовлено виконанням платником податку трудової функції відповідно до трудового договору (контракту) чи передбачено нормами колективного договору або відповідно до закону в установлених ними межах;

б) вартості майна та харчування, безоплатно отриманого платником податку, крім випадків, визначених цим Кодексом для оподаткування прибутку підприємств.

в) вартості послуг домашнього обслуговуючого персоналу, безоплатно отриманих платником податку, включаючи працю підпорядкованих осіб, а також осіб, що перебувають на військовій службі чи є заарештованими або ув`язненими.

г) суми грошового або майнового відшкодування будь-яких витрат або втрат платника податку, крім тих, що обов`язково відшкодовуються згідно із законом за рахунок бюджету або звільняються від оподаткування згідно з цим розділом;

ґ) суми безповоротної фінансової допомоги (крім суми процентів умовно нарахованих на таку допомогу);

д) основної суми боргу (кредиту) платника податку (крім суми прощеного (анульованого) основного боргу платника податку за іпотечним кредитом в іноземній валюті, забезпеченим іпотекою житлової нерухомості), прощеного (анульованого) кредитором за його самостійним рішенням, не пов`язаним з процедурою банкрутства, до закінчення строку позовної давності, у разі якщо його сума перевищує 25 відсотків однієї мінімальної заробітної плати (у розрахунку на рік), встановленої на 1 січня звітного податкового року. Кредитор зобов`язаний повідомити платника податку - боржника шляхом направлення рекомендованого листа з повідомленням про вручення або шляхом укладення відповідного договору, або надання повідомлення боржнику під підпис особисто про прощення (анулювання) боргу та включити суму прощеного (анульованого) боргу до податкового розрахунку суми доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, за підсумками звітного періоду, у якому такий борг було прощено. Боржник самостійно сплачує податок з таких доходів та відображає їх у річній податковій декларації. У разі неповідомлення кредитором боржника про прощення (анулювання) боргу у порядку, визначеному цим підпунктом, такий кредитор зобов`язаний виконати всі обов`язки податкового агента щодо доходів, визначених цим підпунктом;

е) вартості безоплатно отриманих товарів (робіт, послуг), визначеної за правилами звичайної ціни, а також суми знижки звичайної ціни (вартості) товарів (робіт, послуг), індивідуально призначеної для такого платника податку, крім сум, зазначених у підпункті 165.1.53 пункту 165.1 статті 165 цього Кодексу. Не є додатковим благом сума знижки звичайної ціни (вартості) при продажу (відчуженні) на користь платника податків житлової нерухомості, набутої у власність внаслідок звернення стягнення на таке майно за договорами іпотеки, що забезпечує кредит, наданий в іноземній валюті.

- дохід, отриманий платником податку за зданий (проданий) ним брухт дорогоцінних металів, крім доходу, отриманого за брухт дорогоцінних металів, проданий Національному банку України;

- інші доходи, крім зазначених у статті 165 цього Кодексу.

Відтак, пункт 164.2 статті 164 ПК України містить виключний перелік доходів, які підлягають оподаткуванню.

Судом встановлено, що підставою збільшення відповідачем суми грошового зобов`язання позивача зі сплати податку на доходи фізичних осіб на суму 22 093,95 грн. (податкове повідомлення-рішення від 05.03.2024 № 282/Ж10/31-00-07-01-01-25) та зі сплати військового збору на суму 1 509,76 грн. (від 15.05.2024 №1236/Ж10/31-00-07-01-01-25) став висновок про недотримання позивачем обов`язку щодо нарахування та перерахування до бюджету податку на доходи фізичних осіб та військового збору з доходів отриманих фізичною особою нерезидентом ОСОБА_1 у сумі 100 650,39 грн.

Зокрема, як вбачається з акта перевірки, контролюючий орган встановив, що АТ «Укртранснафта» занижено суму податку на доходи фізичних осіб на 22 093,95 грн та військового збору на 1509,76 грн. за квітень 2023 року при списанні заборгованості з боку громадянина ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) перед Госпрозрахунковим підрозділом «Кленовий лист» АТ «Укртранснафта».

Разом з тим, суд вказує про необґрунтованість вищевказаного висновку контролюючого органу, оскільки такий вид доходу як сума заборгованості платника податку по господарським договорам, яка списана кредитором, відсутній в переліку доходів, які підлягають оподаткуванню, що визначений пунктом 164.2 статті 164 ПК України.

Як вбачається з матеріалів справи, заборгованість у сумі 100 650,39 грн. громадянина російської федерації ОСОБА_1 перед ГП «Кленовий лист» АТ «Укртранснафта» утворилась внаслідок непроведення протягом 2000-2001 років розрахунків за відвантажені столярні вироби та віконні конструкції.

З 2007 по 2022 роки позивачем проводилась робота щодо стягнення вказаного боргу, проте борг залишився не стягнутим, тому враховуючи значний період з початку виникнення боргу та відсутність юридичної можливості щодо його стягнення, позивачем було прийнято рішення щодо його списання, що відображено у Протоколі № 1 засідання постійно діючої комісії АТ «Укртранснафта» з оцінки дебіторської та кредиторської заборгованостей від 13 квітня 2023 року.

Рішення про списання дебіторської заборгованості з боку громадянина ОСОБА_1 у сумі 100 650,39 гривень, яка виникла протягом 2000-2001 років, було прийнято АТ «Укртранснафта» 13.04.2023 року в період дії воєнного стану на території України, введеного Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року №64/2022, затвердженим Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 2102-IX.

Тобто, позивач тільки скористався своїм правом на списання в обліку заборгованості, яка є безнадійною, згідно з пп.14.1.11 п.14.1 ст.14 ПК України.

Відповідно до пп. 14.1.11. «а» п. 14.1. ст. 14 ПК України безнадійна заборгованість за зобов`язаннями, щодо яких минув строк позовної давності.

Крім того, ПК України не встановлено обмежень щодо строків, в які кредитор повинен повідомити боржника про анулювання (прощення) боргу.

Відповідно до підпункту «д» пп.164.2.17 п. 164.2 ст. 164 ПК України до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включається - дохід, отриманий платником податку як додаткове благо (крім випадків, передбачених статтею 165 цього Кодексу) у вигляді основної суми боргу (кредиту) платника податку (крім суми прощеного (анульованого) основного боргу платника податку за іпотечним кредитом в іноземній валюті, забезпеченим іпотекою житлової нерухомості), прощеного (анульованого) кредитором за його самостійним рішенням, не пов`язаним з процедурою банкрутства, до закінчення строку позовної давності, у разі якщо його сума перевищує 25 відсотків однієї мінімальної заробітної плати (у розрахунку на рік), встановленої на 1 січня звітного податкового року. Кредитор зобов`язаний повідомити платника податку - боржника шляхом направлення рекомендованого листа з повідомленням про вручення або шляхом укладення відповідного договору, або надання повідомлення боржнику під підпис особисто про прощення (анулювання) боргу та включити суму прощеного (анульованого) боргу до податкового розрахунку суми доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, за підсумками звітного періоду, у якому такий борг було прощено.

Боржник самостійно сплачує податок з таких доходів та відображає їх у річній податковій декларації. У разі неповідомлення кредитором боржника про прощення (анулювання) боргу у порядку, визначеному цим підпунктом, такий кредитор зобов`язаний виконати всі обов`язки податкового агента щодо доходів, визначених цим підпунктом.

Наказом Міністерства фінансів України від 03 квітня 2018 року № 400 «Про затвердження узагальнюючих податкових консультацій з деяких питань оподаткування податком на прибуток підприємства, податком на доходи фізичних осіб» затверджено «Узагальнюючу податкова консультація щодо належного повідомлення боржника - фізичної особи про анулювання (прощення) боргу», якою визначено, механізм застосування пп.164.2.17 п. 164.2 ст. 164 ПК України.

Так, умовою покладання на боржника обов`язку щодо сплати податку із доходу, отриманого в результаті анулювання (прощення) боргу, є включення кредитором суми такого боргу до податкового розрахунку суми доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, та повідомлення кредитором боржника про анульований (прощений) борг одним з трьох способів: а) направлення рекомендованого листа з повідомленням про вручення; б) укладення відповідного договору; в) надання повідомлення боржнику під підпис особисто.

Зокрема, одним із способів повідомлення є направлення рекомендованого листа з повідомленням про вручення.

Відповідно до Правил надання послуг поштового зв`язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 05 березня 2009 року №270:

- поштові відправлення залежно від технології приймання, обробки, перевезення, доставки/вручення поділяються на такі категорії: прості, рекомендовані, без оголошеної цінності, з оголошеною цінністю;

- рекомендоване поштове відправлення - реєстрований лист, поштова картка, бандероль, секограма, дрібний пакет, мішок "M", які приймаються для пересилання без оцінки відправником вартості його вкладення;

- реєстроване поштове відправлення - поштове відправлення, яке приймається для пересилання з видачею розрахункового документа, пересилається з приписуванням до супровідних документів та вручається одержувачу під розписку;

- внутрішні реєстровані поштові відправлення (крім прямих контейнерів), поштові перекази можуть прийматися для пересилання з рекомендованим повідомленням про їх вручення;

- у разі відправлення згрупованих поштових відправлень, поштових переказів відправник складає їх список;

- розрахунковий документ - документ встановленої відповідно до Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" форми та змісту (касовий чек, розрахункова квитанція тощо), що підтверджує надання послуг поштового зв`язку;

- у разі відсутності адресата або повнолітніх членів його сім`ї до абонентської поштової скриньки адресата вкладається повідомлення про надходження зазначеного реєстрованого поштового відправлення, поштового переказу, рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення, поштового переказу;

- одержувач може відмовитися від одержання поштового відправлення. Такі поштові відправлення, поштові перекази повертаються за зворотною адресою;

- поштові відправлення, поштові перекази повертаються об`єктом поштового зв`язку відправнику у разі його письмової заяви, письмової відмови адресата від одержання чи закінчення встановленого строку зберігання.

Підпункт "д" підпункту 164.2.17 пункту 164.2 статті 164 ПКУ містить вимогу щодо направлення рекомендованого листа з повідомленням про вручення.

Такий рекомендований лист направляється на адресу фактичного проживання боржника або адресу його реєстрації, зазначену у договорі.

У випадку, якщо боржник повідомив кредитора про зміну такої адреси, лист спрямовується на останню адресу фактичного проживання або реєстрації, про яку боржник повідомив кредитора.

При цьому ПКУ не містить вимоги щодо відслідковування кредитором чи доведення кредитором факту отримання листа боржником або його представником або вимоги щодо наявності у кредитора повідомлення про вручення листа боржникові з підписом такого боржника чи його представника або з відміткою про невручення.

Таким чином, достатнім підтвердженням належного повідомлення боржника у цьому випадку може виступати відповідний документ, що підтверджує факт направлення повідомлення, у тому числі розрахунковий документ (касовий чек, розрахункова квитанція тощо), виданий оператором поштового зв`язку, який внесений до єдиного державного реєстру операторів поштового зв`язку, що підтверджує надання послуг поштового зв`язку, а у разі відправлення згрупованих поштових відправлень - розрахунковий документ та копія списку відправлень.

Однак, у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану», Указом Президента № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» введено в Україні воєнний стан.

На дату списання позивачем заборгованості ОСОБА_1 воєнний стан тривав і продовжує тривати.

Крім того, суд приймає до уваги, що на офіційних сайтах поштових операторів України російська федерація відсутня в переліку країн, до яких можливо здійснити доставку міжнародних відправлень, зокрема:

- АТ «Укрпошта» - https://www.ukrposhta.ua/doc/shipping-outside-ukraine/perelik_krain_pryznachennia_mizhnarodnykh_vidpravlen_10112025.pdf

- ТОВ «Нова пошта» - https://novaposhta.ua/international-send

- ТОВ «Торговий дім «Міст Експрес» MEEST

https://ua.meest.com/services/mizhnarodna-dostavka/mezhdunarodnaya-dostavka?utm_source=website&utm_medium=news&utm_campaign=dostavka-ponad-40-krain-me#countries

На підставі Указу Президента України № 64/2022 від 24.02.2022 «Про введення воєнного стану в Україні», за зверненням Мін`юсту, Міністерство закордонних справ України повідомило депозитаріїв конвенцій Ради Європи, Гаазької конференції з міжнародного приватного права та ООН, а також сторони двосторонніх міжнародних договорів України про повномасштабну триваючу збройну агресією росії проти України та неможливість у зв`язку з цим гарантувати у повному обсязі виконання українською стороною зобов`язань за відповідними міжнародними договорами та конвенціями на весь період воєнного стану.

Згідно з листом Міністерства юстиції України № 25814/12.1.1/32-22 від 21.03.2022 «Щодо забезпечення виконання міжнародних договорів України у період воєнного стану» з урахуванням норм звичаєвого права щодо припинення застосування міжнародних договорів державами у період військового конфлікту між ними, рекомендується не здійснювати будь-яке листування, що стосується співробітництва з установами російської федерації на підставі міжнародних договорів України з питань міжнародно-правових відносин та правового співробітництва у цивільних справах та у галузі міжнародного приватного права.

Листом № 91935/114287-22-22/12.1.1 від 06.10.2022 щодо вручення судових документів резидентам російської федерації в порядку ст. 8 Конвенції про вручення за кордоном судових та позасудових документів у цивільних або комерційних справах 1965 року Міністерство юстиції України повідомило, що за інформацією МЗС України (лист № 71/14-500-77469 від 03.10.2022) 24.02.2022 розірвано дипломатичні відносини між Україною та російською федерацією у зв`язку з широкомасштабною збройною агресією останньої проти України. Функціонування закордонних дипломатичних установ України на території рф та діяльність її дипломатичних установ на території України зупинено. Комунікація МЗС з органами влади рф за посередництва третіх держав також не здійснюється.

З вищевикладеного вбачається відсутність у позивача фактичної можливості повідомити ОСОБА_1 про прощення (анулювання) боргу.

Таким чином, суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для сплати податку з доходів фізичних осіб та військового збору при списанні заборгованості фізичної особи – нерезидента.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що спірні податкові повідомлення-рішення від 05.03.2024 № 282/Ж10/31-00-07-01-01-25 та від 15.05.2024 №1236/Ж10/31-00-07-01-01-25 є такими, що не ґрунтуються на приписах закону, а тому підлягають скасуванню.

Інших доводів, що можуть вплинути на правильність вирішення судом спору, що розглядається, матеріали справи не містять.

За визначенням частини першої статті 72 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Достатніми, у розумінні частини першої статті 76 КАС України, є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

За змістом частини другої вищезазначеної правової норми процесуального закону, питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Разом з тим частина перша статті 77 КАС України покладає на кожну сторону обов`язок довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Отже, виходячи з заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що відповідач, як суб`єкт владних повноважень, не надав суду доказів, які спростовували б доводи позивача, а відтак, не довів правомірності прийнятих податкових повідомлень-рішень, а тому заявлені позивачем вимоги є такими, що підлягають задоволенню.

Частиною першою статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

З матеріалів справи вбачається, що позивачем при зверненні до суду понесені судові витрати, пов`язані зі сплатою судового збору за подання позову до суду у розмірі 2 422,40 грн., що документально підтверджується платіжним документом.

Отже, оскільки позовну заяву задоволено, сплачений судовий збір за подачу позову до суду у сумі 2 422,40 грн. підлягає стягненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань Центрального міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків.

Керуючись статтями 2, 9, 14, 73-78, 90, 143, 242-246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

в и р і ш и в:

Адміністративний позов задовольнити.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Центрального міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків від 05.03.2024 № 282/Ж10/31-00-07-01-01-25 та від 15.05.2024 №1236/Ж10/31-00-07-01-01-25.

Стягнути на користь Акціонерного товариство "Укртранснафта" (01010, м. Київ, вул.Острозьких Князів, будинок 32/2, код ЄДРПОУ 31570412) понесені судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 2 422,40 (дві тисячі чотириста двадцять дві) гривні 40 копійок за рахунок бюджетних асигнувань Центрального міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків (02068, м. Київ, вул. Кошиця, 3, РНОКПП 44082145).

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Суддя Лисенко В.І.