Рішення від 18 березня 2026 р. у справі №320/333/24 — Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19 березня 2026 року м. Київ справа №320/333/24

Київський окружний адміністративний суд у складі судді Панченко Н.Д., розглянувши у місті Києві у письмовому провадженні за правилами загального позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Національного антикорупційного бюро України про визнання протиправними та скасування наказів, поновлення на посаді, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу,

ВСТАНОВИВ:

До Київського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , адреса проживання: АДРЕСА_1 ) з позовом до Національного антикорупційного бюро України (ідентифікаційний код 39751280, місцезнаходження: 03035, місто Київ, вулиця Сурикова, будинок 3), у якому позивач просить суд:

- визнати протиправним та скасувати наказ Національного антикорупційного бюро України від 17 листопада 2023 року №742-онс-ДСК;

- визнати протиправним та скасувати наказ Національного антикорупційного бюро України від 20 листопада 2023 року №746-онс-ДСК (з урахуванням змін внесених наказом №750-онс від 22 листопада 2023 року);

- поновити ОСОБА_1 на службі в Національному антикорупційному бюро України на посадах начальницького складу з 30 листопада 2023 року;

- стягнути з Національного антикорупційного бюро України на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу з 30 листопада 2023 року і до фактичного поновлення на посадах начальницького складу.

Позовні вимоги обґрунтовані тим що на день прийняття спірних наказів у кримінальному провадженні № 12023100000000635 від 09.06.2023 не прийнято жодного процесуального документа, а позивач має статус свідка, постанова про його притягнення до адміністративної відповідальності не приймалася. Тому, позивач звертає увагу, що на дату прийняття спірних наказів його не визнано винним у вчиненні жодного кримінального чи адміністративного правопорушення, що свідчить про безпідставність останніх.

Також позивач вважає, що протокол про адміністративне правопорушення, складений щодо нього працівниками поліції за ознаками правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, ґрунтується на припущеннях у частині наявності у нього ознак наркотичного сп`яніння, що в подальшому підтверджено рішенням суду.

У контексті наведеного зазначає, що працівники поліції під час складення протоколу не врахували стан його здоров`я після дорожньо-транспортної події, що перешкоджав йому усвідомлювати більшість питань від органів поліції, а саме надання згоди на проходження огляду на стан сп`яніння. Також, позивач надав висновок від 09.06.2023 № 602763 за результатами огляду на стан наркотичного сп`яніння, згідно з яким ознак сп`яніння не виявлено, що на його думку, спростовує припущення органів поліції про наявність ознак сп`яніння.

Позивач зазначав, що під час прийняття спірних наказів про притягнення до дисциплінарної відповідальності відповідачем брався до уваги лише факт вчинення ДТП та протокол про адміністративне правопорушення, однак, не враховано відсутність у нього дисциплінарних стягнень, наявність заохочень, відсутність вини у вчиненні ДТП, наявність тілесних ушкоджень, також зазначив, що відповідачем не взято до уваги колективне звернення працівників управління спеціальних операцій щодо його високих професійних якостей, а також не враховано його сімейний стан.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 07 лютого 2024 року відкрите провадження в адміністративній справі за правилами загального позовного провадження (суддя Донець В.А.).

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 11 березня 2024 року визнано обґрунтованою заяву про самовідвід судді Донця В.А., визначено відвести суддю Донця В.А. від розгляду адміністративної справи №320/333/24 та передати адміністративну справу №320/333/24 для здійснення повторного автоматизованого розподілу.

За результатом повторного автоматизованого розподілу, справу №320/333/24 передано на розгляд судді Київського окружного адміністративного суду Панченко Н.Д.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 14 березня 2024 року адміністративна справа № 320/333/24 прийнята до провадження судді Панченко Н.Д., справу визначено розглядати за правилами загального позовного провадження одноособово суддею Панченко Н.Д., призначене судове засідання.

28 лютого 2024 року до суду надійшов відзив. Також відповідачем були надані до суду матеріали службового розслідування щодо позивача.

Позиція відповідача зводиться до того, що незважаючи на відсутність, на час підготовки відзиву, вироку суду у кримінальному провадженні № 12023100000000635, позивач є особою начальницького складу, за результатами службового розслідування була встановлена поведінка, яка є несумісною з відповідним положенням та статусом, були виявлені проступки (вчинки) проти інтересів служби, які суперечать покладеним на нього обов`язкам, підривають довіру до нього як до носія влади, що призводить до приниження авторитету державного органу та унеможливлює подальше виконання ним своїх обов`язків.

В судовому засіданні сторони висловили свої міркування, які кореспондуються з їхніми позиціями, висловленими в документах по суті справи та в додаткових поясненнях.

В подальшому, сторони звернулися до суду із заявами про продовження розгляду справи у порядку письмового провадження, за наслідком чого судом було вирішено продовжувати розгляд справи у порядку письмового провадження.

Розглянувши подані учасниками справи документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено таке.

Наказом Директора Національного антикорупційного бюро України № 350-н/дск від 22.09.2017 ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , призначено на посаду старшого оперативного працівника Третього відділу Управління спеціальних операцій Національного антикорупційного бюро України.

Присягу особи начальницького складу Національного антикорупційного бюро України Шаповаловим О.Д. складено 04.08.2016, а ознайомлення з Кодексом професійної етики працівників Національного антикорупційного бюро України здійснено 12.09.2016.

Підставою для проведення службового розслідування стали обставини відображені у наказі Національного антикорупційного бюро України від 12.06.2023 № 139-А “Про проведення службового розслідування”, доповідній записці Керівника Управління внутрішнього контролю Р.Осипчука від 09.06.2023 № 13/13360-01, а також доповідних записках Керівника Управління спеціальних операцій В.Івченка від 09.06.2023 №№ 16/13313-13 та 16/13314-01.

За результатами службового розслідування Управлінням внутрішнього контролю Національного антикорупційного бюро України складено висновок від 11.10.2023 № 13/24233-01-ДСК, який затверджений Директором Національного антикорупційного бюро України.

Зокрема, наведеним висновком встановлено у діях старшого оперативного працівника Третього відділу Управління спеціальних операцій Національного бюро ОСОБА_1 ознаки порушення вимог ч. 1 ст. 130, ст. 266 КУпАП, ч. 5 ст. 14, ч- 2 ст. 16 Закону України “Про дорожній рух”, ст. 12 Закону України “Про Національне антикорупційне бюро України”, ст.ст. 1, 7 Закону України “Про Дисциплінарний статут органів внутрішніх справ України”, п. 2.5. Правил дорожнього Руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 № 1306, п.п. 6, 8 та 9 розділу 1 Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої наказом МВС України та МОЗ України від 09.11.2015 № 1452/735 і зареєстрованої в Мін`юсті 11.11.2015 за № 1413/27858, п.п. 7 та 8 Порядку направлення водіїв транспорту засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.11.2008 № п. 3 Розділу ІІ та п. 1 Розділу III Кодексу професійної етики працівників Національного антикорупційного бюро України, затвердженої о наказом Директора Національного бюро від 01.09.2016 № 242.

13.10.2023 Дисциплінарна комісія Національного антикорупційного бюро України, розглянувши висновок та матеріали службового розслідування, призначеного відповідно до наказу Директора Національного антикорупційного бюро України від 12.06.2023 № 139-А “Про проведення службового розслідування”, встановила в діях старшого оперативного працівника Третього відділу Управління спеціальних операцій Національного антикорупційного бюро України ОСОБА_1 наявний дисциплінарний проступок та підстави для притягнення до дисциплінарної відповідальності за порушення вимог ч. 1 ст. 130, ст. 266 КУпАП, ч. 5 ст. 14 і ч. 2 ст. 16 Закону України “Про дорожній рух”, ст. 12 Закону України “Про Національне антикорупційне бюро України”, ст.ст. 1, 7 Закону України “Про дисциплінарний статут органів внутрішніх справ України”, п. 2.5. Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 №1306, п.п. 6, 8 та 9 розділу І Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої наказом МВС України та МОЗ України від 09.11.2015 № 1452/735 і зареєстрованої в Мін`юсті 11.11.2015 за № 1413/27858, п.п. 7 та 8 Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стане алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.11.2008 № 1103, п. 3 Розділу II та п. 1 Розділу III Кодексу професійної етики працівників Національного антикорупційного бюро України, затвердженого наказом Директора Національного антикорупційного бюро України від 01.09.2016 № 242, що в свої сукупності призвели до порушення Присяги особи начальницької о складу Національного антикорупційного бюро України, про що складено відповідний висновок № 108 (далі - Висновок № 108).

Рекомендовано Директору Національного антикорупційного бюро України застосувати до ОСОБА_1 дисциплінарне стягнення у вигляді звільнення з Національного антикорупційного бюро України.

На підставі Висновку № 108, наказом Директора Національного антикорупційного бюро України від 17.11.2023 №742-онс-ДСК застосовано до старшого оперативного працівника Третього відділу Управління спеціальних операцій Національного бюро ОСОБА_1 дисциплінарне стягнення у вигляді звільнення з Національного антикорупційного бюро України.

Так, відповідно до матеріалів службового розслідування, 08.06.2023 приблизно о 23-50 год. мала місце дорожньо-транспортна пригода за участі працівника Управління спеціальних операцій Національного бюро ОСОБА_1 , який керував власним автомобілем “BMW І3” та на момент події при виконанні службових обов`язків не перебував.

Згідно з коротким викладом обставин, наведених у витягу з Єдиного реєстру досудових розслідувань щодо кримінального провадження №12023100000000635 від 09.06.2023 про вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України, 09.06.2023 приблизно о 00-40 год. на проїжджій частині вулиці Будівельників м. Києва, поблизу домобудівництва 41, сталося зіткнення автомобіля марки “BMW І3” реєстраційний номер НОМЕР_2 під керуванням водія ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з автомобілем марки “Nissan Almera” реєстраційний номер НОМЕР_3 під керуванням водія ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . В результаті ДТП ОСОБА_2 отримав тілесні ушкодження у вигляді закритого перелому правої стегнової кістки, чисельних різаних рваних ран тіла.

Також, відповідно до змісту копії рапорту інспектора Управління патрульної поліції у м. Києві Департаменту патрульної поліції Д.Руцького, 08.06.2023 під час несення служби в Дніпровському районі м. Києва в складі екіпажу разом з інспектором Є.Сухомліним, вони від чергового отримали виклик на місце вчинення ДТП. Після прибуття на місце було встановлено, що автомобіль “BMW І3” реєстраційний номер НОМЕР_2 , водій ОСОБА_1 , рухаючись зі сторони вул. Попудренка в сторону вул. Червоноткацької, здійснив зіткнення з автомобілем “Nissan Almera” реєстраційний номер НОМЕР_3 під керуванням ОСОБА_2 . Внаслідок ДТП водія ОСОБА_2 було госпіталізовано до лікарні швидкої медичної допомоги з попереднім діагнозом “закрита черепно-мозкова травма та перелом стегна правої ноги”. Водій ОСОБА_1 відмовився від допомоги лікарів та госпіталізації. Також йому було запропоновано пройти тест на алкотестері “Драгер” на місці події або в закладі КМНКЛ “Соціотерапія”, від чого він відмовився. У зв`язку з цим щодо ОСОБА_1 було складено протокол про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 130 КУпАП (пункт ПДР 2.5.) серії ААД № 029045, вилучено посвідчення водія серії НОМЕР_4 та видано тимчасовий талон на право керування транспортним засобом серії НОМЕР_5 . Після цього ОСОБА_1 попросив викликати йому швидку медичну допомогу та був госпіталізований до лікарні швидкої медичної допомоги з попереднім діагнозом “закрита черепно-мозкова травма”. Також на місце події було викликано слідчо-оперативну групу.

Згідно з відомостями копії протоколу про адміністративне правопорушення від 09.06.2023 серії ААД № 029045, а також картки обліку адміністративного правопорушення, що були надані в ході службового розслідування Управлінням патрульної поліції у м. Києві Департаменту патрульної поліції листом від 06.07.2023 № 21357/41/11/2/02-2023, 08.06.2023 о 23-45 год. по вул. Будівельників, 36 у м. Києві, водій ОСОБА_1 керував автомобілем “BMW І3” реєстраційний номер НОМЕР_2 з ознаками наркотичного сп`яніння, а саме: порушення мови, координації рухів, зіниці очей не реагують на світло, почервоніння очей. Від проходження огляду у встановленому законом порядку на стан наркотичного сп`яніння в закладі охорони здоров`я КМНКЛ “Соціотерапія” відмовився 09.06.2023 о 00-50 год., чим порушив вимоги п. 2.5. Правил дорожнього руху, за що передбачена відповідальність за ч. 1 ст. 130 КУпАП. У графі “Пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, по суті порушення” ОСОБА_1 зазначено наступне: “Погане самопочуття, втрата свідомості та нерозуміння ситуації”.

Листом Управління патрульної поліції у м. Києві Департаменту патрульної поліції направлено до Управління внутрішнього контролю Національного антикорупційного бюро України 4-ри DVD-диски з відеозаписами з портативних відеореєстраторів працівників патрульної поліції (відповідні матеріали містяться в матеріалах судової справи), які перебували на місці вищевказаної події, а також поінформовано про те, що всі наявні матеріали були скеровані 21.06.2023 до слідчого управління ГУНП у м. Києві для об`єктивного досудового розслідування у кримінальному провадженні №12023100000000635 від 09.06.2023 про вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України.

В ході службового розслідування за результатами проведеного огляду копій відеофайлів, відзнятих портативними відеореєстраторами працівників Управління патрульної поліції у м. Києві Департаменту патрульної поліції (довідка про огляд від 26.07.2023), встановлено наступні обставини і хронологію подій, що відбувалися на місці ДТП в ніч з 08.06.2023 на 09.06.2023, за участю працівника Національного бюро України Шаповалова О.Д. та інших осіб.

Так, о 23-41 год. 08.06.2023 (за часом зйомки, здійснюваної портативним відеореєстратором) екіпаж працівників Управління патрульної поліції у м. Києві Департаменту патрульної поліції прибув до місця дорожньо-транспортної пригоди, розташованого по вул. Будівельників, 41 у м. Києві. На момент їх прибуття працівник Національного антикорупційного бюро України ОСОБА_1 стояв біля пошкодженого автомобіля марки “BMW І3” реєстраційний номер НОМЕР_2 , а за ним, на перетині подвійної суцільної смуги проїжджої частини пошкоджений автомобіль марки “Nissan Almera” реєстраційний номер НОМЕР_3 . Водій зазначеного автомобіля лежав на правому боку на проїжджій частині та йому людьми надавалася долікарська допомога.

О 23-45 год. 08.06.2023 потерпілого було евакуйовано для госпіталізації екіпажем карети швидкої медичної допомоги.

О 23-52 год. 08.06.2023 поліцейський записав анкетні дані очевидців ДТП та отримав їх усні пояснення, згідно з якими водій “BMW І3” ( ОСОБА_1 ) різко прискорився на світлофорі, внаслідок чого автомобіль ледве не перевернувся, виїхав на полосу зустрічного руху та спричинив зіткнення з іншим автомобілем, який потім перевернувся. В подальшому перехожі перевернули “Nissan Almera” на колеса, дістали з салону постраждалого водія та надавали йому допомогу. Швидку допомогу за телефоном викликали ці ж очевидці, яких опитував поліцейський.

О 23-59 год. 08.06.2023 патрульний поліцейський запитав у ОСОБА_1 чи потребує він медичної допомоги. На вказане запитання ОСОБА_1 відповів відмовою.

О 00-06 год. 09.06.2023 до патрульного поліцейського підійшов працівник Національного антикорупційного бюро України ОСОБА_3 , який є керівником позивача, та запитав, де знаходиться власник автомобіля “BMW”. На зустрічне запитання поліцейського хто він є, ОСОБА_3 відповів, що є товаришем водія. Після цього поліцейський жестом вказав в бік житлового будинку, куди потім і прослідував ОСОБА_3 .

О 00-16 год. 09.06.2023 поліцейський підійшов до ОСОБА_1 , у той час коли той разом з ОСОБА_3 сидів на сходинках біля житлового будинку, і звернувся з запитанням чи згоден той пройти тест за допомогою алкотестера “Драгер”. ОСОБА_1 став розпитувати з чим пов`язана дана процедура. Поліцейський роз`яснив підстави для проведення огляду на стан сп`яніння та можливі наслідки у випадку відмови від проходження даної процедури. ОСОБА_1 відповів, що буде розмірковувати над вказаною вимогою поліцейського.

О 00-28 хв. 09.06.2023 двоє патрульних поліцейських підійшли до ОСОБА_1 і ОСОБА_3 та повторно звернулися з питанням чи готовий ОСОБА_1 пройти тест за допомогою алкотестера “Драгер”, а також роз`яснили можливі наслідки у вигляді складення адміністративного протоколу за відмову від проведення огляду. ОСОБА_1 знову став сперечатися з поліцейськими щодо підстав для проведення вказаної процедури. На запитання поліцейських чи вживав він щось напередодні ДТП, ОСОБА_1 відповів запереченням. На запитання щодо проходження медичного огляду відповів, що буде консультуватися, після чого взяв до рук телефон. У той момент, коли поліцейські очікували прямої відповіді від ОСОБА_1 , їх розмову двічі перебивав ОСОБА_3 другорядними запитаннями щодо можливості проходження даної процедури в лікарні швидкої медичної допомоги та необхідності надання медичної допомоги ОСОБА_1 .

О 00-32 год. 09.06.2023 поліцейський запитав ОСОБА_1 чи проконсультувався він з приводу проходження медичного огляду. На вказане запитання ОСОБА_1 не відреагував, щось переглядаючи в телефоні. Поряд з цим ОСОБА_3 став коментувати своє бачення з приводу фізичного стану ОСОБА_1 та розповідати особистий досвід після потрапляння в ДТП. В цей же час ОСОБА_1 відповів, що в нього болить голова. На це поліцейський запропонував допомогу у виклику карети швидкої допомоги. На пропозицію поліцейського ОСОБА_1 нічого не відповів.

О 00-41 год. 09.06.2023 до місця ДТП під`їхав екіпаж швидкої допомоги і водій звернувся до поліцейського з питанням чи потрібна медична допомога постраждалим. Той адресував поліцейському, що знаходився ближче до ОСОБА_1 , запитання чи потребує останній медичної допомоги. На вказане прозвучала відповідь: “ні”. Після цього екіпаж швидкої медичної допомоги поїхав з місця ДТП.

О 00-50 год. 09.06.2023 поліцейські знову підійшли до ОСОБА_1 з запитаннями чи закінчив він консультуватися та чи надає згоду на проходження на місці тесту за допомогою алкотестера “Драгер” або медичного огляду в КНП “КМНКЛ “Соціотерапія”. Водночас ОСОБА_1 тривалий час ухилявся від прямої відповіді. ОСОБА_3 знову долучився до розмови ОСОБА_1 з поліцейськими запитаннями та пропозиціями щодо огляду останнього в закладі “швидкої медичної допомоги”. Зрештою, зачекавши, поки ОСОБА_1 завершить телефонну розмову, поліцейські зафіксували під відеозапис факт його відмови від медичного огляду на стан сп`яніння та оголосили про складення адміністративного протоколу за статтею 130 КУпАП.

О 01-08 год. 09.06.2023 ОСОБА_1 попросив викликати швидку, стверджуючи, що в нього погіршилося самопочуття.

О 01-39 год. 09.06.2023, знаходячись у приймальному відділенні КНП “Київська міська клінічна лікарня швидкої медичної допомоги” поліцейський під час складання адміністративного протоколу спитав у ОСОБА_1 про місце роботи. На вказане запитання ОСОБА_1 відповів, що тимчасово не працює.

О 01-47 год. 09.06.2023 на пропозицію лікаря щодо подальшої госпіталізації ОСОБА_1 погодився.

О 02-10 год. 09.06.2023 ОСОБА_1 ознайомився з протоколом про адміністративне правопорушення та вніс до нього свої зауваження.

О 02-18 год. 09.06.2023 поліцейські під час спілкування з лікарем з`ясували, що під час госпіталізації у ОСОБА_1 буде здійснюватися забір крові. Однак, у разі його відмови щодо цього, здійснюється відповідний запис в історії хвороби.

О 02-41 год. 09.06.2023 ОСОБА_1 вийшов із маніпуляційного кабінету приймального відділення і, сперечаючись з медичними працівниками стосовно підстав для здачі крові, заборонив проведення даної процедури.

О 02-43 год. 09.06.2023 ОСОБА_1 став вимагати від фельдшера назвати свої анкетні дані, терміново надати йому медичну допомогу, а щодо підстав для відмови від здачі крові назвав погане самопочуття. У цей же час, а також повторно о 02-44 год. того ж дня, ОСОБА_3 порекомендував ОСОБА_1 відмовитися від госпіталізації, на що останній погодився.

У подальшому ОСОБА_1 , незважаючи на заперечення чергового лікаря, в період часу з 02-45 год. по 02-55 год, 09.06.2023 знімав на мобільний телефон його та медичну документацію, яку той заповнив, вимагав надати для ознайомлення складені документи.

О 02-56 год. 09.06.2023 черговий лікар віддав до віконця реєстратури заповнену медичну документацію стосовно ОСОБА_1 та прослідував в напрямку виходу з лікарні. Оскільки ОСОБА_1 залишився біля віконця реєстратури, поліцейський повернувся за ним через приміщення холу лікарні. У цей час ОСОБА_1 вийшов йому на зустріч з приймального відділення, тримаючи в своїй правій руці згорнуті документи.

О 02-57 год. 09.06.2023, у той час коли ОСОБА_1 разом з поліцейськими прямували через хол лікарні в напрямку виходу, почувся голос працівниці лікарні з вимогою повернути історію хвороби, яку забрав ОСОБА_1 на що останній відповів, що прямує з документами до лікаря і прискорився до виходу з лікарні.

В ситуацію втрутилися поліцейські, які наздогнали ОСОБА_1 на подвір`ї лікарні, повідомили, що він вчиняє крадіжку документів і запропонували повернути вказані документи. Після сперечання з поліцейськими та силовим втручанням поліцейського, який втримував ОСОБА_1 за руку, останній медичну документацію віддав о 02-58 год. 09.06.2023. В цей час ОСОБА_3 , який стояв з боку від поліцейського та ОСОБА_1 , в ситуацію не втручався та припинення неетичної поведінки від підлеглого працівника не вимагав.

Після вимоги поліцейських повернутися до місця ДТП, куди прибули члени слідчо-оперативної групи, ОСОБА_1 сів до машини поліцейських, а ОСОБА_3 повідомив, що приїде на власній машині. О 02-59 год. 09.06.2023 ОСОБА_1 спитав у поліцейських, чи вимкнені в них портативні відеореєстратори. На відповідь поліцейських, що реєстратори перебувають в режимі запису, ОСОБА_1 попросив не зважати на дане запитання. Під час подальшого руху до місця ДТП ОСОБА_1 неодноразово вживав в ході розмови з поліцейськими ненормативну лексику.

Після повернення о 03-04 год. 09.06.2023 до місця ДТП патрульні поліцейські під час спілкування з членами слідчо-оперативної групи обговорили свої підозри щодо стану алкогольного чи наркотичного сп`яніння, в якому міг знаходитися ОСОБА_1 . Відповідаючи на запитання одного з поліцейських щодо обставин ДТП, ОСОБА_1 знову вживав ненормативну лексику.

О 03-06 год. 09.06.2023 член слідчо-оперативної групи, який до цього спілкувався з ОСОБА_1 щодо обставин ДТП, повідомив інших поліцейських, що відчуває від останнього стійкий запах алкоголю. Слідчий зі складу СОГ передав патрульним поліцейським письмове направлення ОСОБА_1 до КНП “КМНКЛ “Соціотерапія” з побажанням провести його медичний огляд на стан сп`яніння в рамках кримінального процесу.

О 03-14 год. 09.06.2023 патрульний поліцейський, а потім і член СОГ, звернулися до ОСОБА_1 з пропозицією проїхати за направленням слідчого до КНП “КМНКЛ “Соціотерапія” з метою проведення медичного огляду на стан сп`яніння на що ОСОБА_1 відповів, що йому треба поспілкуватися та підійшов до ОСОБА_3 , з яким спілкувався близько 1 хв. Після повторного аналогічного запитання патрульного поліцейського ОСОБА_3 став розпитувати де планується проводити огляд. Після роз`яснення поліцейським мети та підстав здійснення огляду в КНП “КМНКЛ “Соціотерапія” ОСОБА_1 відійшов з проїзної частини до тротуару, де упродовж приблизно 1 хв. розмовляв по телефону наодинці.

Повернувшись до поліцейських о 03-16 год. 09.06.2023, ОСОБА_1 повідомив, що відмовляється слідувати до вказаного медичного огляду та вступив із ними в суперечку. Після цього ОСОБА_1 став вимагати викликати швидку медичну допомогу, оскільки в нього погане самопочуття. У подальшому ОСОБА_1 пив воду з пластикової пляшки, періодично звертаючись нетактовно (наприклад “чувакі”) з різними запитаннями до патрульного поліцейського.

О 03-24 год 09.06.2023 на запитання патрульного поліцейського з якої саме причини він не хоче їхати до лікувального закладу за направленням слідчого, ОСОБА_1 різко замовчав, розвернувся та пішов від поліцейських в напрямку тротуару.

О 03-27 год 09.06.2023 патрульні поліцейські в спілкуванні між собою обговорили, що у членів слідчо-оперативної групи є інформація, що ОСОБА_1 може бути працівником Національного антикорупційного бюро України, однак він не зізнається про своє відношення до вказаного правоохоронного органу. Один із них повідомив іншому, що у такому випадку огляд місця події повинен здійснювати слідчий Державного бюро розслідувань, а не працівники поліції.

На повторну вимогу ОСОБА_1 викликати йому швидку патрульний поліцейський о 03-39 год. 09.06.2023 перепитав чи дійсно той потребує невідкладної допомоги, на що ОСОБА_1 відповів ствердно. У цей же час ОСОБА_3 спитав у ОСОБА_1 чи буде той повторно госпіталізуватися. На дане запитання ОСОБА_1 відповів, що попросить у них пігулку “від голови”, а якщо вони не дадуть, він скаже їм - “до побачення”. Після цього патрульний поліцейський повторно викликав карету швидкої медичної допомоги.

О 03-41 год. 09.06.2023 ОСОБА_1 знову став сперечатися з поліцейськими. При цьому, застосовуючи нецензурну лайку, став голосно описувати ситуацію з ДТП.

О 03-54 год. 09.06.2023 після повторного прибуття до місця ДТП екіпажу швидкої медичної допомоги ОСОБА_1 став вимагати від лікаря пігулку “від голови”. На його пояснення, що пігулка не допоможе та надану рекомендацію проїхати до лікарні швидкої медичної допомоги, де лікарі зможуть ін`єкційно дати ліки від болю та надати іншу необхідну допомогу, ОСОБА_1 став сперечатися та від госпіталізації відмовився. Відмову аргументував тим, що він вже був у вказаному закладі.

О 04-00 год. 09.06.2023 до місця ДТП прибув слідчий СУ ГУНП у м. Києві.

З 04-05 год по 04-12 год. 09.06.2023 в ході спілкування вказаний слідчий переконував ОСОБА_1 про необхідність проходження огляду на стан сп`яніння в КНП “КМНКЛ “Соціотерапія”, оскільки його відмова надасть слідству підстави вважати про наявний стан сп`яніння. Вказана обставина зумовить перекваліфікацію кримінально-караного діяння на більш тяжке і застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

О 04-12 год. 09.06.2023, в присутності слідчого, ОСОБА_3 та патрульних поліцейських, ОСОБА_1 відкрито помочився під дерево на пішохідному тротуарі.

О 04-16 год. 09.06.2023 у розмові між собою патрульні поліцейські обговорили, що дійсно відчували від ОСОБА_1 запах алкоголю (“перегару”) як під час ознайомлення з протоколом в лікарні, так і пізніше. Дійшли висновку, що з цієї причини ОСОБА_1 не хоче їхати для огляду на стан сп`яніння і саме такої поведінки йому хтось порекомендував дотримуватися.

О 04-46 год. 09.06.2023 слідчий СУ ГУНП у м. Києві перервав розмову наодинці з ОСОБА_1 і поки той розмовляв по мобільному телефону, підійшов до патрульного поліцейського. В розмові з патрульним слідчий попросив вимкнути портативний відеореєстратор, на що останній заперечив. У ході подальшої розмови також дійшли висновку, що ОСОБА_1 небезпідставно боїться їхати на медичний огляд і скоріш, з огляду на відсутність гальмівного шляху і наявності подряпин на проїжджій частині, саме він винен у ДТП. Пізніше слідчий знову підійшов до ОСОБА_1 та продовжив із ним бесіду наодинці.

О 05-51 год. 09.06.2023 ОСОБА_1 разом з адвокатом та в присутності ОСОБА_3 , прибули в супроводі патрульних поліцейських і слідчого до будівлі КНП “КМНКЛ “Соціотерапія”, розташованій по вул. Петра Запорожця, 20 у м. Києві. Знаходячись у вказаному місці, ОСОБА_1 продовжив нетактовно та з використанням нецензурних слів спілкуватися з патрульним поліцейським та адвокатом. Присутній з ним адвокат запитав патрульних чому вони ще супроводжують їх та не їдуть. Поліцейські відповіли, що почекають завершення процедури.

Завершивши спілкуватися наодинці з лікарем КНП “КМНКЛ “Соціотерапія” в його кабінеті, о 06-01 год. 09.06.2023 слідчий покликав адвоката для спілкування наодинці. Той сказав щось на вухо ОСОБА_1 та пішов в його сторону, а ОСОБА_1 в супроводі патрульних поліцейських прослідував на запрошення лікаря до його кабінету.

З 06-02 год. по 06-11 год. 09.06.2023 патрульні поліцейські знаходилися в лікарському кабінеті КНП “КМНКЛ “Соціотерапія”, у той час поки лікар почав заповнювати документи та спілкуватися з ОСОБА_1 .

Отримавши виклик, патрульний поліцейський підійшов до слідчого та адвоката, що спілкувалися наодинці ззовні будівлі. Спитавши у слідчого чи потрібна тому подальша допомога, та, отримавши заперечну відповідь, патрульний поліцейський викликав іншого поліцейського та о 06-15 год. 09.06.2023 на службовому автомобілі вони разом від`їхали від будівлі КНП “КМНКЛ “Соціотерапія”. Під час спілкування між собою патрульні поліцейські прийшли до висновку, що адвокат вже з усіма “домовився” і тепер аналізи за ОСОБА_1 здасть сам адвокат або лікар.

З метою з`ясування результатів проведеного медичного огляду ОСОБА_1 на стан сп`яніння в ході службового розслідування на адресу КПН “Київська міська наркологічна клінічна лікарня “Соціотерапія” було скеровано листи від 19.07.2023 № 131-018/22075 та 31.07.2023 № 131-018/23145 з проханням направити копію висновку щодо результатів його медичного огляду. Листом КНП “КМНКЛ “Соціотерапія” від 26.07.2023 № 1168 у наданні зазначеної копії документу було відмовлено на підставі вимог Основ законодавства України про охорону здоров`я. Також до теперішнього часу не надано вищеназваної копії документу на запит Управління внутрішнього контролю від 28.09.2023 № 131-225/26512 слідчими Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м. Києві, за якими наразі встановлено підслідність у кримінальному провадженні № 12023100000000635 від 09.06.2023.

Водночас копію зазначеного висновку щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, від 10.06.2023 було надано для долучення до матеріалів службового розслідування самим ОСОБА_1 в ході надання усних пояснень (довідка від 22.09.2023). Згідно з відомостями копії вказаного документу медичний огляд ОСОБА_1 було проведено лікарем КНП “КМНКЛ “Соціотерапія” о 06-00 год. 09.06.2023 за направленням слідчого, виданого о 03-05 год. 09.06.2023. Ознак сп`яніння у ОСОБА_1 не виявлено.

Також ОСОБА_1 надано копії наступних медичних документів: довідки КНП “Київська міська клінічна лікарня швидкої медичної допомоги” від 09.06.2023 № 3457, згідно з якою він перебував у період часу з 01-40 год. по 03-00 год. 09.06.2023 в приймальному відділенні з діагнозами (під знаками питання): ЗЧМТ, струс головного мозку, забій ШВХ, ЗТГК; протоколу мультиспіральної комп`ютерної томографії від 21.06.2023, висновком якого встановлено КТ-ознаки переломів передніх відділів 3-6 ребер праворуч без зміщення уламків; протоколу магнітно-резонансної томографії від 23.06.2023, висновком якого встановлено MP-ознаки розтягнення зв`язок, синовіт суглобу, теносиновіт сухожилків, вертикальний перелом таранної кістки, траберкулярні набряки.

В ході проведення службового розслідування отримано письмові пояснення патрульного поліцейського Управління патрульної поліції у м. Києві Департаменту патрульної поліції Сухомліна Є.М., які повністю відповідають обставинам та хронології подій, відображеним у довідці за результатами огляду копій відеофайлів, відзнятих портативними відеореєстраторами поліцейських. Додатково зі змісту даних пояснень було встановлено, що після того як члени СОГ поїхали з місця ДТП приблизно після 04-00 год. 09.06.2023 на автомобілі прибув слідчий СУ ГУНП у м. Києві. Вказаний слідчий упродовж тривалого часу спілкувався з ОСОБА_1 , у тому числі з питання проходження медичного огляду на стан сп`яніння в КНП “КМНКЛ “Соціотерапія”. Також приблизно через 30 хвилин приїхав незнайомий чоловік високої статури, худорлявий, який виявився адвокатом. Останній приблизно упродовж до 15 хвилин поспілкувався з Шаповаловим О.Д. та слідчим ГУНП у м. Києві. Після цього ОСОБА_1 різко змінив свою думку щодо проходження медичного огляду на стан сп`яніння та погодився поїхати до КНП “КМНКЛ “Соціотерапія”. Оцінюючи суть подальших подій, викладених у поясненнях, а також поведінку названих осіб, ОСОБА_4 дійшов висновку, що могла відбутися якась позаслужбова домовленість між ОСОБА_1 , слідчим СУГУПН у м. Києві, адвокатом та лікарем КНП “КМНКЛ “Соціотерапія”. Крім того, у своєму поясненні ОСОБА_4 зазначив, що він особисто дізнався про те, що ОСОБА_1 є працівником НАБУ лише приблизно через місяць після описаних подій, пов`язаних з ДТП. Це сталося, коли він випадково зустрів ОСОБА_1 біля місця знаходження УПП в м. Києві ДПП. При цьому в ході розмови ОСОБА_1 повідомив, що є працівником Національного антикорупційного бюро України. Також ОСОБА_1 запитав, чого поліцейські так прискіпливо до нього відносилися під час роботи на місці ДТП, на що ОСОБА_4 відповів, що той очевидно перебував в стані сп`яніння. На вказане твердження ОСОБА_1 нічого не відповів. На запитання ОСОБА_4 про те який стан у потерпілого, як рухається досудове розслідування та як проходить подальша його служба, ОСОБА_1 повідомив, що потерпілий лікується, а розслідування та служба - “не дуже”. ОСОБА_4 зазначає, що вказана інформація стосовно приналежності ОСОБА_1 до служби в Національному антикорупційному бюро України стала для нього повною несподіванкою, оскільки він вважав, що працівники названого правоохоронного органу мають бути взірцем законності і честі, а їх поведінка - прикладом для наслідування для інших правоохоронців. У свою чергу ОСОБА_1 при описаних ОСОБА_4 подіях вів себе протилежним чином, оскільки в ході розмов постійно нецензурно лаявся, заважав законній діяльності як поліцейських, так і лікарів, крав медичну документацію тощо. На поставлене додаткове запитання, чи дійсно за його спостереженнями ОСОБА_1 мав зазначені ним власноручно у протоколі про адміністративне правопорушення від 09.06.2023 симптоми, а саме: “погане самопочуття, втрата свідомості та нерозуміння ситуації”, ОСОБА_4 відповів, що вказана особа при описаних обставинах досить жваво і логічно спілкувалася із ним, його колегами, лікарями та адвокатом. Також ОСОБА_1 часто шуткував або вступав у суперечки, а також в конкретному випадку - намагався викрасти медичну документацію. Вказані дії ОСОБА_1 не могли бути вчинені за описаними останнім симптомами, тобто запамороченням чи дезорієнтацією. На запитання, чому з огляду на хуліганську поведінку ОСОБА_1 (нецензурна лайка, відкрите, в присутності поліцейських справляння “фізіологічної потреби” під деревом на пішохідному тротуарі), на вказану особу не було складено протокол про вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 173 КУпАП (“Дрібне хуліганство”), ОСОБА_4 відповів, що при описаних обставинах більше уваги зверталося на супроводження огляду місця події, оформлення адміністративних матеріалів та необхідності медичного огляду ОСОБА_1 на стан сп`яніння. При цьому оцінка особистої поведінки ОСОБА_1 не здійснювалася, оскільки це у даному випадки було другорядним.

Будучи опитаним в ході проведення службового розслідування інспектор УПП у м. Києві ДПП ОСОБА_5 надав пояснення аналогічні поясненням ОСОБА_4 . На поставлене запитання чи мав ОСОБА_1 під час описаних подій зазначені ним у протоколі симптоми в вигляді: “поганого самопочуття, втрати свідомості та нерозуміння ситуації” ОСОБА_5 також відповів, що за весь час спілкування з ОСОБА_1 останній досить жваво спілкувалася, шуткував, влаштовував “цирк” та навіть нецензурно лаявся і йому особисто ( ОСОБА_5 ) було б важко це робити в стані запаморочення чи дезорієнтації. Також у своєму поясненні ОСОБА_5 зазначив, що про факт проходження ОСОБА_1 служби в Національномиу антикорупційному бюро України, він дізнався приблизно через місяць після зазначених подій, зі слів напарника ОСОБА_6 , який випадково зустрів ОСОБА_1 на вулиці та поспілкувався з ним. Вказана інформація стала для нього шокуючою, оскільки він вважав, що там служать тільки найпринциповіші та найвідданіші закону правоохоронці. Поведінка ж ОСОБА_1 на місці вчинення ДТП, м`яко кажучи, не відповідала таким стандартам з огляду на той “цирк”, який він усю ніч влаштовував поліцейським та лікарям. Також, на думку ОСОБА_5 , судячи з “нетипової” та неофіційної поведінки ОСОБА_1 , адвоката, слідчого СУ ГУПН у м. Києві та лікаря КНП “КМНКЛ “Соціотерапія”, між ними відбувся якийсь “договорняк”.

Будучи опитаним в ході службового розслідування начальник Третього відділу Управління спеціальних операцій Національного бюро ОСОБА_3 пояснив, що прибув на місце ДТП після 24-00 год. 08.06.2023 на прохання підлеглого працівника ОСОБА_1 , який йому зателефонував, повідомив про зазначений факт і попросив приїхати. Причиною його прибуття на місце ДТП є велика вдячність за те, що ОСОБА_1 у свій час був єдиним, хто раніше прибув на місце ДТП за участю ОСОБА_3 та надав йому необхідну допомогу. Свою участь на місці події визначає, як стороннього спостерігача, а мету знаходження там - контроль фізичного стану ОСОБА_1 та, за необхідності, його поведінки, оскільки останній є запальним та імпульсивним. Будучи свідком вчинення підлеглим працівником адміністративного правопорушення ОСОБА_3 не реагував на вказаний факт, оскільки вважав, що той є дорослою людиною, яка прийняла особисте рішення, на яке він не хотів впливати. Вважає, що не повинен був цього робити, оскільки вказане діяння ОСОБА_1 є побутовим і не пов`язане зі службовою діяльністю. Також ОСОБА_3 повідомив, що дійсний фізичний стан ОСОБА_1 після ДТП дозволяв тому зробити видих повітря в алкотестер “Drager” або надати зразки фізіологічних виділень. Всупереч пояснень патрульних поліцейських УПП в м. Києві ДПП ОСОБА_4 і ОСОБА_5 , а також результатам проведеного огляду відеофайлів портативних відеореєстраторів, стверджує, що роботі поліцейських не заважав та не втручався в їх офіційне спілкування з ОСОБА_1 . Також всупереч позиції ОСОБА_1 , зазначеній в поясненнях останнього, запевнив, що поліцейські в ході спілкування з ним та вказаним підлеглим працівником вели себе ввічливо, тактовно та професійно. Не пам`ятає фактів ненормативного вживання лексики з боку ОСОБА_1 , хоча стверджує, що нібито робив тому зауваження після повернення з лікарні на місце ДТП (що, на його думку, могло не попасти на відео поліцейських), а також не звернув увагу на те, як той відкрито мочився під дерево на пішохідному тротуарі. Вважає, що причиною відмови ОСОБА_1 від проведення забору та дослідження крові на вміст алкоголю, наркотичних чи психотропних речовин в КНП “Київська міська клінічна лікарня швидкої медичної допомоги”, а також нетактовної поведінки під час спілкування з лікарями, є “жага до справедливості” останнього, оскільки лікарі спробували його обдурити та розмовляли, як з “маленькою дитиною”.

При цьому ОСОБА_3 не надав чіткої відповіді чому він не втрутився в ситуацію та не вимагав припинення неетичної поведінки ОСОБА_1 в той час, коли той намагався заволодіти медичною документацією з реєстратури в КНП “Київська міська клінічна лікарня швидкої медичної допомоги” та повернув її тільки після силового втручання працівників поліції, а також вимагав повторно викликати йому швидку задля пігулки “від голови”. Також ОСОБА_3 заперечив, що давав ОСОБА_1 після 03-14 год. 09.06.2023 якісь рекомендації з приводу погоджуватися чи ні на вимогу поліцейських проїхати за направленням слідчого до КНП “КМНКЛ “Соціотерапія” з метою проведення медичного огляду на стан сп`яніння і також вважає це його особистим рішенням.

Надаючи пояснення щодо обставини подій, які мали місце в ніч з 08.06.2023 на 09.06.2023, ОСОБА_1 зазначив про таке.

Повертаючись додому після проведення зустрічі, приблизно о 23-30 год. 08.06.2023, він зіткнувся з іншим автомобілем по вул. Будівельників у м. Києві. Обставини самого зіткнення він не пам`ятає, а пам`ятає лише події після вказаної дорожньо-транспортної пригоди. Після надання допомоги потерпілому він зателефонував безпосередньому керівнику та доповів про вказану пригоду. Поліцейські, які прибули на місце ДТП стали його опитувати і казати, що у потерпілого “все погано”, їхні твердження щодо його участі в ДТП носили обвинувальний та принизливий характер, відчувалося упереджене ставлення з боку поліцейських до ОСОБА_1 . На це він відповів, що викликає адвоката. Також йому стало зле, після чого він був відвезений у швидкій до лікарні, де його “пофоткали”, нічого не встановили і знову до нього почалося висунення безпідставних підозр про те, що він перебуває в стані сп`яніння. Після цього ОСОБА_1 не надали медикаментозного лікування та висунули вимогу здати кров на аналіз. На це він відповів, що треба очікувати на адвоката. Лікар, який заповнював медичну документацію, не надав ОСОБА_1 можливості ознайомитися зі змістом документів та безпідставно стверджував, що він перебуває в стані сп`яніння. Після цього лікар віддав до реєстратури заповнену картку та повідомив ОСОБА_1 , що він від усього відмовився. ОСОБА_1 з таким твердженням не погодився. Коли лікар залишив картку в реєстратурі ОСОБА_1 взяв її почитати, хтось з реєстратури став кричати, що він її вкрав. Поліцейські на нього стали безпідставно “пригати”, хоча він нікуди не тікав та агресивно себе не вів. Своєю поведінкою поліцейські його “заганяли” та зневажливо відносилися. Після повернення на місце ДТП ОСОБА_1 виявив, що серветки, які знаходилися в салоні його автомобіля були переміщенні в інше місце і хтось із правоохоронців витирав ними руки. Припускає, що вказана особа є керівником Дніпровського відділу поліції, яка на його претензії та запитання відповідей не надала. Після приїзду на місце ДТП слідчої групи хтось із її членів (припускає, що на ім`я ОСОБА_7 ), став щось пояснювати, але що саме ОСОБА_1 не пам`ятає, оскільки самопочуття стало ще більше погіршуватися. На це він відповів, що від процедури тестів не відмовляється, але має умову щодо присутності адвоката, щоб адекватно розуміти ситуацію, оскільки його безпідставно звинувачують. На це вказаний поліцейський не заперечував, але спитав коли саме адвокат приїде. Приблизно о 05-00 год. адвокат прибув і вони поїхали здавати аналізи, не звертаючи увагу на скарги ОСОБА_1 щодо стану здоров`я. Перебуваючи у лікаря в присутності поліцейських, які сміялися, він зняв взуття і з`ясував, що нога розпухла внаслідок перелому. Після здачі аналізів адвокат відвіз ОСОБА_1 додому.

Також, позивач надав до суду для долучення до матеріалів справи постанову Київського апеляційного суду від 31.01.2025 року у справі №755/17894/24.

Зазначеною постановою провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП закрите з підстав, визначених п.1 ст. 247 КУпАП, у зв`язку з відсутністю в діях позивача складу адміністративного правопорушення.

17 листопада 2023 року відповідачем, на підставі висновку дисциплінарної комісії Національного антикорупційного бюро України від 13 жовтня 2023 року №108, прийнято наказ №742-онс-ДСК про притягнення до дисциплінарної відповідальності позивача, яким до ОСОБА_1 накладено дисциплінарне стягнення у вигляді звільнення з Національного антикорупційного бюро України.

20 листопада 2023 року директором Національного антикорупційного бюро України прийнятий наказ №746-онс-ДСК (з урахуванням змін внесених наказом №750-онс від 22 листопада 2023 року) про звільнення позивача зі служби в Національного антикорупційного бюро України за підпунктом «є» пункту 64 (за порушення дисципліни) Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ, 30 листопада 2023 року.

Не погоджуючись з такими рішеннями, вважаючи безпідставним своє звільнення, позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про обґрунтованість заявлених позовних вимог виходячи з такого.

Відповідно до п. 10 ч. 1 ст. 8 Закону України “Про Національне антикорупційне бюро України” директор Національного бюро вирішує питання про заохочення та накладення згідно з рішенням Дисциплінарної комісії Національного бюро дисциплінарних стягнень на працівників Національного бюро.

Згідно з ч. 6 ст. 10 Закону України “Про Національне антикорупційне бюро України” на осіб начальницького складу Національного бюро поширюється положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ та Дисциплінарний статут органів внутрішніх справ України.

Працівники Національного бюро за свої протиправні дії чи бездіяльність несуть дисциплінарну, цивільно-правову, адміністративну або кримінальну відповідальність (ч. 2 ст. 20 Закону України “Про Національне антикорупційне бюро України”).

Статтею 28 Закону України “Про Національне антикорупційне бюро України” визначено:

1. Для розгляду питань застосування дисциплінарних стягнень до працівників Національного бюро утворюється Дисциплінарна комісія у складі п`яти осіб. До складу Дисциплінарної комісії входять дві особи, визначені Радою громадського контролю при Національному бюро.

Склад та положення про Дисциплінарну комісію Національного бюро затверджуються Директором Національного бюро.

2. Дисциплінарна комісія на підставі службового розслідування, яке проводиться підрозділом внутрішнього контролю, складає висновок про наявність чи відсутність у діях працівника Національного бюро дисциплінарного проступку та підстав для його притягнення до дисциплінарної відповідальності з визначенням рекомендованого виду дисциплінарного стягнення.

3. Рішення про застосування дисциплінарного стягнення на підставі висновку Дисциплінарної комісії приймає Директор Національного бюро. Зазначене рішення може бути оскаржено до суду.

4. Підстави для притягнення працівника Національного бюро до дисциплінарної відповідальності:

1) невиконання чи неналежне виконання службових обов`язків;

2) незаконне розголошення інформації з обмеженим доступом, яка стала відомою працівнику у зв`язку з виконанням його повноважень;

3) порушення встановленого законом порядку і строків подання декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування;

4) публічне висловлювання, яке є порушенням презумпції невинуватості;

5) негативні результати перевірки на доброчесність або моніторингу способу життя працівника;

6) інші підстави, передбачені Законом України "Про державну службу" для працівників Національного бюро, які є державними службовцями, або Дисциплінарним статутом органів внутрішніх справ України для працівників Національного бюро, які є особами начальницького складу.

Дисциплінарним статутом органів внутрішніх справ України (далі – Дисциплінарний статут) визначено, що дія цього Статуту поширюється на осіб начальницького складу Національного антикорупційного бюро України.

Відповідно до ст. 1 Дисциплінарного статуту службова дисципліна - дотримання особами рядового і начальницького складу Конституції і законів України, актів Президента України і Кабінету Міністрів України, наказів та інших нормативно-правових актів Міністерства внутрішніх справ України, підпорядкованих йому органів і підрозділів та Присяги працівника органів внутрішніх справ України.

Службова дисципліна досягається, зокрема дотриманням законності і статутного порядку, вихованням в осіб рядового і начальницького складу високих моральних і ділових якостей.

Службова дисципліна, крім основних обов`язків, зобов`язує, зокрема бути вірним Присязі.

Абзацами другим та четвертим частини п`ятої статті 14 Закону України “Про дорожній рух” передбачено, що учасники дорожнього руху зобов`язані: знати і неухильно дотримувати вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативно-правових актів з питань безпеки дорожнього руху; виконувати розпорядження органів державного нагляду та контролю щодо дотримання законодавства про дорожній рух.

Згідно з положеннями статті 52 цього Закону одним із таких органів державного контролю є Національна поліція.

Відповідно до абзацу 3 частини 2 статті 16 вказаного Закону водій зобов`язаний виконувати передбачені законом вимоги поліцейського, що даються в межах їх компетенції, передбаченої чинним законодавством, Правилами дорожнього руху та іншими нормативними актами.

Пунктом 2.5. Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 № 1306 (зі змінами) встановлено, що водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Приписами статті 266 КУпАП передбачено, що огляд особи, яка керувала транспортним засобом, на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов`язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення. У разі незгоди особи, яка керувала транспортним засобом, на проведення огляду поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров`я. Огляд осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, здійснюється в закладах охорони здоров`я не пізніше двох годин з моменту встановлення підстав для його здійснення. Огляд особи, проведений з порушенням вимог цієї статті, вважається недійсним.

Процедура проведення огляду водіїв транспортних засобів на стан сп`яніння та оформлення результатів такого огляду регулюються Порядком направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 17.11.2008 № 1103 (далі - Порядок), а також Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженою наказом МВС України та МОЗ України від 09.11.2015 №1452/735, зареєстрованою в Мінюсті 11.11.2015 за № 1413/27858 (далі - Інструкція).

Згідно з пунктами 6 та 8 розділу І Інструкції огляд водіїв на стан сп`яніння проводиться: поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом; лікарем закладу охорони здоров`я.

У разі скоєння дорожньо-транспортної пригоди, унаслідок якої є особи, що загинули або травмовані, проведення огляду на стан сп`яніння учасників цієї пригоди є обов`язковим у закладі охорони здоров`я.

Згідно з диспозицією частини 1 статті 130 КУпАП відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, утворює самостійний склад адміністративного правопорушення.

У контексті наведеного суд звертає увагу на те, що постановою Київського апеляційного суду від 31 січня 2025 року у справі № 755/17894/24 постанову Дніпровського районного суду міста Києва від 06 листопада 2024 року скасовано, провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП закрито з підстав, визначених п.1 ст. 247 КУпАП, а саме у зв`язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.

Так, у даній постанові зазначено, що «.....Як вбачається з протоколу про адміністративне правопорушення серії ААД № 029045 від 09 червня 2023 року ОСОБА_1 08.06.2023 о 23 год. 45 хв. керував транспортним засобом «БМВ», по вул. Будівельників, 36, в м. Києві, з ознаками наркотичного сп`яніння, а саме: порушення мови, координації рухів, зіниці очей не реагують на світло, почервоніння очей. Від проходження огляду на стан сп`яніння, відмовився у встановленому законом порядку 09.06.2023 року о 00 год. 50 хв.

Своїми діями водій ОСОБА_1 порушив вимоги п. 2.5 ПДР України, чим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Зі змістом вказаного протоколу ОСОБА_1 ознайомився, що засвідчено його особистим підписом.

В графі пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності зазначив: «Погане самопочуття, втрата свідомості та нерозуміння ситуації».

Судом апеляційної інстанції переглянуто відеозапис з нагрудної камери працівника поліції щодо досліджуваних подій.

Так, з відеозапису вбачається, що працівник патрульної поліції прибув на місце ДТП. Після госпіталізації потерпілого почав відбирати пояснення у позивача про події дорожньо-транспортної події, на що останній пояснив, що їхав по своїй смузі та не пам`ятає момент зіткнення, оскільки все відбулось за мить, втратив свідомість та подій не пам`ятає та не розуміє, у зв`язку з поганим самопочуттям та біллю у ногах. Просив надати медичну допомогу, але йому було відмовлено до прибуття слідчо-оперативної групи.

На пропозицію пройти огляд за допомогою приладу «Драгер» на стан алкогольного сп`яніння, ОСОБА_1 відповів «навіщо?», оскільки не винен у скоєнні ДТП та відповів що йому потрібно подумати. На повторну вимогу пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння надав пояснення про те, що знаходиться у шоковому стані та бажає проконсультуватись, оскільки не винен в ДТП. На третю вимогу працівника патрульної поліції пройти огляд , однак уже на стан наркотичного сп`яніння, відповів «чому?». Після чого був складений протокол про адміністративне правопорушення.

В подальшому ОСОБА_1 було госпіталізовано для надання медичної допомоги, при цьому факт перебування в стані наркотичного сп`яніння та проти складання протоколу про адміністративне правопорушення він заперечував, про що зазначив в графі пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності: «Погане самопочуття втрата свідомості та нерозуміння ситуації».

09.06.2023 року о 06 год. 10 хв. в супроводі працівників патрульної поліції ОСОБА_1 пройшов медичний огляд в медичному закладі на стан наркотичного сп`яніння.

Отже, як встановлено із відеозапису із нагрудної камери поліцейського, на місці ДТП поліцейські декілька разів пропонували ОСОБА_1 пройти огляд на стан сп`яніння. При цьому, щоразу така вимога була різною. Перші два рази працівники поліції запропонували пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння за допомогою спеціального технічного приладу Драгер. У подальшому працівник поліції запропонував ОСОБА_1 пройти огляд у лікаря нарколога, оскільки вбачаються ознаки наркотичного сп`яніння.

На пропозицію працівників поліції пройти огляд на стан сп`яніння водій ОСОБА_1 повідомляв, що він втрачав свідомість після ДТП, зараз знаходиться у шоковому стані, у нього погане самопочуття після ДТП, він потребує медичної допомоги.

Обстановка на місці події, зафіксована на нагрудну камеру поліцейського, дає підстави для висновку про те, що працівники поліції належним чином не зафіксували будь-які ознаки стану сп`яніння ОСОБА_1 , оскільки спочатку двічі вказували, що у нього ознаки алкогольного сп`яніння, потім вказали на наявність ознак наркотичного сп`яніння, з чого слід дійти висновку, що перелік ознак відповідного сп`яніння було вказано формально із нормативних документів. Як вимога поліцейських щодо проходження огляду на стан сп`яніння, так і відмова ОСОБА_1 від його проходження, не може бути визнаною зрозумілою та усвідомленою.

Як вбачається з довідки Київської міської клінічної лікарні швидкої медичної допомоги від 09 червня 2023 року № 3457 від 09 червня 2023 року, ОСОБА_1 перебував в приймальному відділенні, після ДТП 09 червня 2023 року з 01 год. 40 хв. по 03-00 год., йому було встановлено діагноз: закрита черепно-мозкова травма, струс головного мозку. Забій NLBX, закрита травма грудної клітини під питанням, рекомендовано рентгенографію грудної клітини (а.с. 58).

Згідно з витягом із карти амбулаторного хворого ОСОБА_1 вбачається, що внаслідок ДТП він проходив лікування з приводу струсу головного мозку, закритого перелому лівої таранної кістки без зміщення, пошкодження зв`язок лівого ступневого суглобу, перелому 3-6 ребер справа.

Крім того, як встановлено з відеозапису з нагрудної камери працівника поліції, 09 червня 2023 року о 06 год. 10 хв., тобто після надання йому медичної допомоги в Київській міській клінічній лікарні швидкої медичної допомоги, ОСОБА_1 був доставлений працівниками патрульної поліції для проходження огляду на стан наркотичного сп`яніння у медичний заклад КНП «Київська міська наркологічна клінічна лікарня «Соціотерапія», що підтверджується копією висновку щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 10.06.2023.

З вказаного висновку № 002763 від 10 червня 2023 року вбачається, що ОСОБА_1 був доставлений на огляд працівником поліції, у ОСОБА_1 ознак сп`яніння не виявлено (а.с. 50, 57).

Як вбачається з матеріалів справи, захисник ОСОБА_1 - Сологуб В.Л. звертався до суду першої інстанції з клопотанням про витребування висновку експерта, виконаного в рамках кримінального провадження від 09.06.2023 року, проте таке клопотання задоволено судом не було.

За клопотанням захисника ОСОБА_1 - Сологуба В.Л. судом апеляційної інстанції було витребувано з ТУ ДБР у м. Києві копію висновку судово-медичної (токсикологічної) експертизи відносно ОСОБА_1 у кримінальному провадженні №12023100000000635.

Згідно з висновком експерта Київського міського клінічного бюро судово-медичної експертизи №052-40-2023 від 03.07.2023 року, на підставі постанови слідчого відділу розслідування злочинів у сфері транспорту СУ ГУ НП у м. Києві майора поліції Бурдужи В.М. від 12.06.2023 року, яка була отримана 13 червня 2023 року о 12 год. 30 хв. лікар судово-медичний експерт токсиколог провела судово-медичну (токсикологічну) експертизу біологічних зразків (зрізів нігтьових пластин та волосся) ОСОБА_1 . В результаті судово-медичної (токсикологічної) експертизи біологічних об`єктів, а саме: зрізів нігтів та волосся від ОСОБА_1 наркотичні та психотропні речовини не знайдено (а.с.68-75).

Аналізуючи зміст відеозапису обставин складення протоколу про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 про притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП та надані ОСОБА_1 докази щодо його стану здоров`я, в якому він перебував після ДТП ( ЗЧМТ, струс головного мозку, закрита травма грудної клітини), апеляційний суд дійшов висновку, що усвідомленої відмови від проходження огляду на стан сп`яніння ОСОБА_1 не висловлював, а після надання йому медичної допомоги він був доставлений працівниками поліції до Київської міської наркологічної клінічної лікарні «Соціотерапія» та пройшов огляд на стан сп`яніння, і відповідно до наданого висновку ознак сп`яніння у ОСОБА_1 не встановлено.

Отже, приймаючи оскаржувану постанову, суд першої інстанції помилково не звернув уваги на фактичні обставини справи, не дослідив відеозапис з нагрудної камери працівника поліції щодо досліджуваних подій та не прийняв до уваги факт проходження ОСОБА_1 огляду на стан наркотичного сп`яніння у медичному закладі КНП «Київська міська наркологічна клінічна лікарня «Соціотерапія», після оформлення матеріалів дорожньо-транспортної пригоди на місці скоєння ДТП.

За таких обставин, у справі відсутні докази, які б переконливо свідчили, що ОСОБА_1 свідомо ухилився від проходження огляду у закладі охорони здоров`я у лікаря нарколога на вимогу працівника поліції та мав ознаки наркотичного сп`яніння, які давали для цього підстави.......З огляду на встановлені обставини, зважаючи на відсутність беззаперечних достатніх та належних доказів на підтвердження винуватості ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, апеляційний суд доходить висновку, що винуватість ОСОБА_1 є недоведеною. Проте, Кодексом України про адміністративні правопорушення не передбачено рішення суду в разі недоведеності винуватості особи у вчиненні адміністративного правопорушення, а тому апеляційний суд доходить висновку про закриття провадження на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП за відсутності в діях ОСОБА_1 вказаного складу адміністративного правопорушення.».

Так, відповідно до вимог ч. 6 ст. 78 КАС України вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов`язковими для адміністративного суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.

Таким чином, враховуючи наслідки розгляду справи № 755/17894/24, Київського апеляційного суду, постанова якого набрала законної сили, вбачається, що у діях позивача відсутні обставини вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП. Відповідно, відповідач, приймаючи оскаржувані рішення про звільнення позивача, безпідставно виходив з встановлення службовим розслідуванням обставин вчинення позивачем вказаного адміністративного правопорушення.

Щодо обставин встановленого службовим розслідуванням порушення позивачем норм етичної поведінки, суд зазначає таке.

Статтею 12 Закону України “Про Національне антикорупційне бюро України” (далі - Закон) передбачено, що громадяни України, які вперше зараховуються на посади начальницького складу Національного бюро та у відповідних випадках пройшли встановлений строк випробування, складають присягу такого змісту: "Я (прізвище, ім`я, по батькові), вступаючи на службу до Національного антикорупційного бюро України, усвідомлюючи свою високу відповідальність, клянуся завжди залишатися відданим Українському народові, неухильно додержуватися Конституції та законів України, поважати та охороняти права, свободи і законні інтереси людини і громадянина, честь держави, бути чесним, сумлінним і дисциплінованим, зберігати державну та іншу охоронювану законом таємницю".

Аналізуючи текст Присяги, можна дійти висновку, що в основу поведінки особи начальницького складу Національного бюро закладені етичні, правові та службово-дисциплінарні норми поведінки, недодержання яких утворює факт порушення Присяги. Тому, складаючи Присягу, особа начальницького складу покладає на себе не тільки певні службові зобов`язання, але й моральну відповідальність за їх виконання.

Дискредитація звання особи начальницького складу НАБУ, зокрема, є результатом вчинення такого проступку, який підриває довіру до цього органу та його працівників серед громадськості. Такий проступок є несумісним з подальшим проходженням служби. Вчинки, які дискредитують працівників НАБУ, можуть включати не лише порушення службових обов`язків під час виконання службових функцій, а й вчинення дій у приватному житті, які порушують етичні норми, що закладаються в Присязі. Важливо зазначити, що під дискредитацією розуміється будь-який проступок, який не тільки порушує закон, але й ставить під сумнів моральні якості особи, підриває її авторитет як носія влади, що, у свою чергу, позначається на авторитеті самого державного органу.

Ці правові позиції були висловлені у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 17.07.2019 у справі № 806/2555/17.

Згідно з частиною 2 статті 20 Закону України «Про Національне антикорупційне бюро України», працівники НАБУ несуть дисциплінарну відповідальність за протиправні дії чи бездіяльність, а також можуть бути притягнуті до цивільної, адміністративної чи кримінальної відповідальності. Для застосування дисциплінарної відповідальності до особи начальницького складу НАБУ важливо, щоб існували факти, що підтверджують вчинення не тільки протиправних, але й етичних порушень.

Відповідно до частини 4 статті 28 Закону, підставами для притягнення працівника НАБУ до дисциплінарної відповідальності є не тільки конкретні порушення законодавства, а й інші підстави, визначені Дисциплінарним статутом органів внутрішніх справ України для осіб начальницького складу. Це підкреслює важливість дотримання службової дисципліни і забезпечення високих моральних та етичних стандартів поведінки.

У преамбулі до Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України, затвердженого Законом України від 22 лютого 2006 року № 3460-IV (далі - Статут) зазначено, що його дія поширюється на осіб начальницького складу Національного антикорупційного бюро України, які повинні неухильно додержуватися його вимог.

Диспозиціями статей 2 та 5 Статуту визначено, що дисциплінарний проступок - це невиконання чи неналежне виконання особою рядового або начальницького складу службової дисципліни. За вчинення дисциплінарних проступків особи рядового і начальницького складу несуть дисциплінарну відповідальність згідно з цим Статутом.

У статті 7 Статуту зазначено, що службова дисципліна базується на високій свідомості, зобов`язуючи кожного працівника НАБУ дотримуватись законності та виконувати вимоги Присяги, поважати людську гідність, проявляти турботу про громадян і дотримуватись етики поведінки в службовому та приватному житті. Особливо важливим є той факт, що порушення службової дисципліни з боку начальницького складу має наслідки не тільки для самого працівника, але й для органу в цілому, оскільки впливає на його репутацію та довіру з боку громадськості.

Пунктами 1 та 2 Розділу І Кодексу професійної етики працівників Національного антикорупційного бюро України, затвердженого наказом Директора Національного бюро від 01.09.2016 № 242, (далі - Кодекс) передбачено, що Кодекс містить перелік принципів і стандартів етичної поведінки працівників Національного бюро, у тому числі у повсякденному житті. Сфера його дії також поширюється на позаробочий час кожного працівника.

Серед принципів етичної поведінки, визначених пунктом 3 Розділу II Кодексу, наявні такі принципи: “Професіоналізм” (турбота про свою професійну честь та гідність, підвищення авторитету Національного бюро та зміцненню суспільної довіри до нього), “Законність” (неухильне дотримання принципів верховенства права та законності), “Чесність та порядність” (повага до честі, гідності та почуттів осіб, з якими він взаємодіє).

До стандартів етичної поведінки, що передбачені пунктом 1 Розділу III Кодексу належать, зокрема: “Доброчесність” (подання інформації про проходження служби у випадках, передбачених чинним законодавством України; негайне повідомлення Директора та спеціально уповноважений підрозділ про протиправні дії іншого працівника) та “Авторитет, повага ввічливість” (взаємодія з іншими особами на принципах поваги та доброзичливості, дбаючи про репутацію і авторитет Національного бюро; вжиття заходів для попередження неетичної поведінки колег; дотримання високої культури спілкування, стриманість у висловлюваннях, а також уникання вживання ненормативної лексики та підвищеної інтонації).

Верховний Суд при розгляді справи №813/3820/17 наголосив: «Наказ про притягнення державного службовця до дисциплінарної відповідальності повинен містити чітке формулювання суті та обставин допущеного працівником проступку, підстави прийняття рішення про притягнення до відповідальності, час вчинення й час виявлення самого проступку та обґрунтування обрання певного виду стягнення, з урахуванням передбачених законодавством обставин».

Особливе значення під час визначення діяння державного службовця як дисциплінарного проступку має наявність у вчиненні цього діяння вини державного службовця - певного психічного ставлення особи до своїх протиправних дій і їх шкідливих наслідків.

Як вже зазначалось, з протоколу про адміністративне правопорушення серії ААД №029045 від 09 червня 2023 року вбачається, що ОСОБА_1 08.06.2023 о 23 год. 45 хв. керував транспортним засобом «БМВ», державний номерний знак НОМЕР_6 , по вул. Будівельників, 36 в м. Києві, з ознаками наркотичного сп`яніння, а саме: порушення мови, координації рухів, зіниці очей не реагують на світло, почервоніння очей. Від проходження огляду на стан сп`яніння, відмовився у встановленому законом порядку 09.06.2023 року о 00 год. 50 хв.

Зі змістом вказаного протоколу ОСОБА_1 ознайомився, що засвідчено його особистим підписом.

В графі пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності зазначив: «Погане самопочуття, втрата свідомості та нерозуміння ситуації».

Як вже було встановлено судами, з відеозапису з нагрудної камери працівника поліції вбачається, що працівник патрульної поліції прибув на місце ДТП. Після госпіталізації потерпілого почав відбирати пояснення у ОСОБА_1 про події дорожньо-транспортної події, на що останній пояснив, що їхав по своїй смузі та не пам`ятає момент зіткнення, оскільки все відбулось за мить, втратив свідомість та подій не пам`ятає та не розуміє, у зв`язку з поганим самопочуттям та біллю у ногах. Просив надати медичну допомогу.

09.06.2023 о 06 год. 10 хв. в супроводі працівників патрульної поліції ОСОБА_1 пройшов медичний огляд в медичному закладі на стан наркотичного сп`яніння.

Як вбачається з довідки Київської міської клінічної лікарні швидкої медичної допомоги від 09 червня 2023 року №3457 від 09 червня 2023 року, ОСОБА_1 перебував в приймальному відділенні, після ДТП 09 червня 2023 року з 01 год. 40 хв. по 03-00 год., йому було встановлено діагноз: закрита черепно-мозкова травма, струс головного мозку. Забій NLBX, закрита травма грудної клітини під питанням, рекомендовано рентгенографію грудної клітини.

З витягу із карти амбулаторного хворого ОСОБА_1 вбачається, що внаслідок ДТП він проходив лікування з приводу струсу головного мозку, закритого перелому лівої таранної кістки без зміщення, пошкодження зв`язок лівого ступневого суглобу, перелому 3-6 ребер справа.

Суд звертає увагу, що дисциплінарним проступком є винне невиконання або неналежне виконання працівником своїх трудових чи службових обов`язків. Обов`язковими елементами дисциплінарного проступку є протиправна поведінка, вина у формі умислу або необережності та порушення трудових чи службових обов`язків.

З наявних матеріалів справи судом не встановлено вини позивача у формі умислу чи свідомого порушення етичних норм.

На переконання суду поведінка позивача мала реакційний, неусвідомлений характер, зумовлений травматичним станом після ДТП, що підтверджено медичною документацією. Зокрема, медичні висновки свідчать, що позивач отримав струс головного мозку, який супроводжувався дезорієнтацією, емоційною нестійкістю, головним болем, уповільненою реакцією та короткочасними порушеннями самоконтролю. Відповідно, можливі прояви емоційності або розгубленості у його діях були наслідком травми, а не свідомим порушенням етичних стандартів.

Окрім того, на момент інциденту позивач не перебував на службі, не виконував службових обов`язків і не діяв як представник Національного антикорупційного бюро України.

Відповідно до статті 65 Закону України «Про державну службу» та Етичного кодексу державного службовця, службова етика регулює поведінку особи під час виконання службових повноважень. Поведінка у приватному житті може стати підставою для дисциплінарної відповідальності лише у разі, якщо вона безпосередньо дискредитує державний орган або підриває його авторитет, чого у даному матеріалами справи не підтверджено.

Водночас суд звертає увагу на те, що відповідачем не доведено наявність шкоди для авторитету органу або негативного впливу на його діяльність та дисциплінарне стягнення не може ґрунтуватися на припущеннях, суб`єктивних оцінках або потенційній шкоді; воно вимагає належних доказів конкретного негативного ефекту для органу.

Принцип презумпції невинуватості, закріплений статтею 62 Конституції України, передбачає, що дисциплінарні стягнення застосовуються лише після підтвердження об`єктивного порушення службових обов`язків та шкоди органу.

Суд виходить із того, що застосування дисциплінарного стягнення має відповідати принципу пропорційності, який є складовою принципу верховенства права та закріплений у національному законодавстві, а також випливає з положень міжнародних актів, зокрема Міжнародного пакту про громадянські і політичні права.

Зазначений принцип вимагає, щоб вид дисциплінарного стягнення відповідав характеру вчиненого проступку, ступеню вини особи, а також наслідкам такого діяння.

Крім того, суд вважає за необхідне врахувати стан здоров`я позивача на момент вчинення відповідних дій, що узгоджується з міжнародними стандартами у сфері охорони праці, зокрема положеннями Конвенції МОП № 155 про безпеку та гігієну праці, яка передбачає необхідність врахування факторів, що впливають на здоров`я працівника.

Як встановлено матеріалами справи, поведінка позивача, зокрема використання нецензурної лексики тощо, мала місце після дорожньо-транспортної пригоди, внаслідок якої він зазнав фізичних ушкоджень та перебував у стані, що об`єктивно міг впливати на його здатність усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними.

За таких обставин суд дійшов висновку, що зазначена поведінка не може бути безумовно кваліфікована як винне порушення службової дисципліни, оскільки відповідачем не доведено наявності умислу або необережності в діях позивача, що є обов`язковою умовою притягнення до дисциплінарної відповідальності.

Водночас, матеріалами справи не підтверджено наявності обставин, які б свідчили про вчинення позивачем діяння, несумісного з проходженням служби, проступку проти інтересів служби чи істотного порушення службових обов`язків.

З огляду на викладене, суд доходить висновку, що застосування до позивача найсуворішого виду дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення не відповідає принципу пропорційності, є передчасним та таким, що не ґрунтується на належно встановлених обставинах справи.

Відповідно до частини 2 статті 235 КЗпП України при винесенні рішення про поновлення на роботі орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу або різниці в заробітку за час виконання нижчеоплачуваної роботи, але не більш як за один рік. Якщо заява про поновлення на роботі розглядається більше одного року, не з вини працівника, орган, який розглядає трудовий спір, виносить рішення про виплату середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу.

Відповідно до частини 1 статті 27 Закону України «Про оплату праці» порядок обчислення середньої заробітної плати працівника у випадках, передбачених законодавством, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Обчислення середнього заробітку у даному випадку проводиться із застосуванням Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.02.1995 № 100.

За змістом пункту 2 Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.02.1995 № 100 у всіх інших випадках збереження середньої заробітної плати середньомісячна заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за останні 2 календарні місяці роботи, що передують події, з якою пов`язана відповідна виплата.

Пунктом 5 згаданого Порядку визначено, що нарахування виплат у всіх випадках збереження середньої заробітної плати провадиться виходячи з розміру середньоденної (годинної) заробітної плати.

Відповідно до абз. 1 пункту 8 Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.02.1995 № 100, нарахування виплат, що обчислюються із середньої заробітної плати за останні два місяці роботи, провадяться шляхом множення середньоденного (годинного) заробітку на число робочих днів/годин, а у випадках передбачених чинним законодавством, календарних днів, які мають бути оплачені за' середнім заробітком. Середньоденна (годинна) заробітна плата визначається діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочі (календарні) дні на число відпрацьованих робочих днів (годин), а у випадках, передбачених чинним законодавством, - на число календарних днів за цей період.

Середньоденна (годинна) заробітна плата визначається діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочі (календарні) дні на число відпрацьованих робочих днів (годин), а у випадках, передбачених чинним законодавством - на число календарних днів за цей період.

Так, відповідно до розрахункового листа за 2023 рік заробітна плата позивача за 2 місяці, що передували звільненню, сумарно склала 151168, 00 грн. При цьому, кількість робочих днів у вересні та жовтні 2023 року складає 43 дні. Відповідно, середньоденна заробітна плата позивача за вказаний період складає 3 515, 53 грн.

За таких обставин, оскільки суд дійшов висновку про поновлення позивача на посаді, необхідним є стягнення із відповідача суми середнього заробітку за час вимушеного прогулу, а саме з 30 листопада 2023 року по дату постановлення рішення суду - 19 березня 2026 року.

Оскільки кількість робочих днів у цей період складає 600 днів, то середній заробіток за час вимушеного прогулу позивача становить 2109318,00 грн ( 600 днів * 3 515, 53 грн), який і підлягає стягненню з відповідача з урахуванням вимог законодавства України щодо утримання обов`язкових платежів та зборів.

Відповідно до статті 90 Кодексу адміністративного судочинства України, суд здійснює оцінку доказів за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жоден доказ не має для суду наперед встановленої сили, а належність, допустимість, достовірність кожного доказу та достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності визначаються судом з урахуванням предмета доказування у конкретній справі.

Водночас обов`язок суду щодо повного та всебічного з`ясування обставин справи не ототожнюється з обов`язком надавати детальну оцінку кожному доказу чи кожному доводу сторін окремо. Процесуальний закон вимагає від суду наведення мотивів, з яких він виходив при ухваленні рішення, однак не передбачає необхідності формального аналізу всіх без винятку аргументів, якщо такі аргументи є повторюваними, взаємопохідними або не мають визначального значення для правильного вирішення спору.

Зазначений підхід відповідає усталеній судовій практиці Верховного Суду, відповідно до якої судове рішення вважається належно вмотивованим тоді, коли з його змісту вбачається, що суд дослідив обставини справи в їх сукупності, визначив юридично значимі факти та надав оцінку тим доказам і доводам, які впливають на висновок щодо прав і обов`язків сторін.

У цій справі судом досліджено всі надані сторонами докази у їх сукупності та взаємному зв`язку. Разом з тим, мотивувальна частина рішення містить оцінку лише тих доказів та аргументів, які мають істотне значення. На переконання суду доводи та докази, що не спростовують встановлених судом фактичних обставин або не впливають на правову кваліфікацію спірних правовідносин, не потребують окремого детального аналізу.

Отже, відсутність у рішенні розгорнутої оцінки кожного доказу чи кожного аргументу відповідача не свідчить про їх ігнорування, а є наслідком реалізації судом принципів процесуальної економії, змагальності та концентрації доказування, з урахуванням визначених законом меж предмета доказування та повноважень суду.

За наслідком здійснення аналізу оскаржуваного рішення на відповідність наведеним вище критеріям, суд, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень наведеного законодавства України, матеріалів справи, приходить до висновку про те, що заявлені позовні вимоги підлягають задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись статтями 2, 5-11, 19, 72-77, 90, 241-246, 250, 263 КАС України суд,

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) до Національного антикорупційного бюро України (03035, місто Київ, вулиця Сурикова, будинок 3; код ЄДРПОУ 39751280) про визнання протиправними та скасування наказів, поновлення на посаді, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу – задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати наказ Національного антикорупційного бюро України від 17 листопада 2023 року №742-онс-ДСК.

Визнати протиправним та скасувати наказ Національного антикорупційного бюро України від 20 листопада 2023 року №746-онс-ДСК (з урахуванням змін внесених наказом №750-онс від 22 листопада 2023 року).

Поновити ОСОБА_1 на службі в Національному антикорупційному бюро України на посаді старшого оперативного працівника Управління спеціальних операцій Національного антикорупційного бюро України з 30 листопада 2023 року.

Стягнути з Національного антикорупційного бюро України на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу у розмірі 2 109 318,00 грн (два мільйони сто дев`ять тисяч десять тисяч триста вісімнадцять), з урахуванням вимог законодавства України щодо утримання обов`язкових платежів та зборів .

Допустити до негайного виконання рішення суду в частині поновлення ОСОБА_1 на службі в Національному антикорупційному бюро України з 30 листопада 2023 року та стягнення на користь ОСОБА_1 з Національного антикорупційного бюро України середнього заробітку, що підлягає виплаті за час вимушеного прогулу у межах суми стягнення за один місяць.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

рішення виготовлене у повному обсязі та підписане 19.03.2026

Суддя Панченко Н.Д.