Рішення від 19 березня 2026 р. у справі №280/4186/25 — Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

20 березня 2026 року Справа № 280/4186/25 Провадження: ПР/280/10/26 м.Запоріжжя

Запорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого Лазаренка М.С., розглянув в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу

за позовом ОСОБА_1 , яка діє в інтересах неповнолітніх дітей: ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ) та ОСОБА_3 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 )

до військової частини НОМЕР_1

про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії,-

ВСТАНОВИВ:

22.05.2025 до Запорізького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 (далі по тексту - позивач), яка діє в інтересах неповнолітніх дітей ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , до військової частини НОМЕР_1 (далі по тексту - відповідач), в якій позивач просить суд:

- визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 щодо не нарахування та не невиплати грошового забезпечення за листопад 2022 року загиблого військовослужбовця ОСОБА_4 що передбачено розділом XXX Наказу Міністерства Оборони України № 260 від 07.06.2018 року «Про затвердження Порядку виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам» ОСОБА_1 , що діє в інтересах неповнолітнього сина загиблого військовослужбовця ОСОБА_4 , ОСОБА_2 , та малолітньої доньки загиблого військовослужбовця ОСОБА_4 , ОСОБА_3 ;

- зобов`язати Військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити грошове забезпечення за листопад 2022 року в повному розмірі загиблого військовослужбовця ОСОБА_4 що передбачено розділом XXX Наказу Міністерства Оборони України № 260 від 07.06.2018 року «Про затвердження Порядку виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам» ОСОБА_1 , що діє в інтересах неповнолітнього сина загиблого військовослужбовця ОСОБА_4 , ОСОБА_2 , та малолітньої доньки загиблого військовослужбовця ОСОБА_4 , ОСОБА_3 ;

- судові витрати по справі покласти на відповідача.

В обґрунтування позову зазначено, що позивачка є колишньою дружиною загиблого військовослужбовця, від шлюбу з яким має двох неповнолітній дітей та діє в їх інтересах. Зазначає, що ОСОБА_4 загинув ІНФОРМАЦІЯ_3 при виконанні обов`язків із захисту Батьківщини. Зазначає, що неодноразово зверталась з відповідними запитами про виплату дітям загиблого усіх належних виплат. Вважає, що відповідачем протиправно не здійснено виплату належного ОСОБА_4 грошового забезпечення за листопад 2022 року.

02.06.2025 ухвалою суду позовну заяву залишено без руху для усунення недоліків шляхом подання до суду заяви про поновлення пропущеного строку звернення та доказів сплати судового збору у розмірі 1211,20 грн.

09.06.2025 до суду від позивача надійшла заява про усунення недоліків.

Ухвалою суду від 10.06.2025 позовну заяву повернуто.

Позивачем було оскаржено ухвалу про повернення позовної заяви від 10.06.2025 у справі №280/4186/25 до Третього апеляційного адміністративного суду.

Постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 28.11.2025 апеляційну скаргу ОСОБА_1 , яка діє в інтересах неповнолітніх дітей: ОСОБА_2 та ОСОБА_3 задоволено. Ухвалу Запорізького окружного адміністративного суду від 10.06.2025 скасовано, а справу направлено до суду першої інстанції для продовження розгляду.

12.02.2026 ухвалою суду відкрито провадження в адміністративній справі № 280/4186/25 за правилами спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) сторін.

25.02.2026 Військовою частиною НОМЕР_1 подано відзив на позовну заявою, в якому зазначено наступне. Відповідно до Наказу Міністерства оборони України від 07.06.2018 №260 «Про затвердження Порядку виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам» у разі смерті (загибелі) військовослужбовця належне, але не отримане ним до дня смерті (загибелі) грошове забезпечення (у тому числі за весь місяць, у якому військовослужбовець помер (загинув) виплачується військовою частиною, в якій перебував на грошовому забезпеченні військовослужбовець, дружині (чоловіку), а в разі якщо її (його) немає, - повнолітнім дітям, які проживали разом з нею (ним), або законним представникам (опікунам, піклувальникам) чи усиновлювачем неповнолітніх дітей (осіб з інвалідністю з дитинства - незалежно від їх віку), а також особам, які перебувають на утриманні військовослужбовців, або батькам військовослужбовців рівними частками, якщо військовослужбовці не перебувають у шлюбі та не мають дітей.

Зазначено, що військовослужбовцю ОСОБА_4 були нараховано грошове забезпечення у повному обсязі, що підтверджується виданою довідкою на підставі банківських виписок. За таких обставин вважає, що відповідач діяв у відповідності до вимог законодавства, а права позивача та її неповнолітніх дітей не порушено.

26.02.2026 на виконання вимог ухвали суду позивачем долучено до матеріалів справи позовну заяву, яку було повернуто.

Враховуючи приписи частини 5 статті 262 КАС України справа розглядалася за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи (у письмовому провадженні).

Датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складання повного судового рішення (частина 5 статті 250 КАС України).

Згідно з частиною 4 статті 229 КАС України у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи, якими обґрунтовуються позовні вимоги, судом встановлено наступне.

Відповідно до наказу командира ВЧ НОМЕР_1 від 15.03.2022 №65, солдат ОСОБА_4 приступив до виконання службових обов`язків справи та посади номера обслуги 2-го розрахунку 2-го гарматного артилерійського взводу 3-ої гарматної артилерійської батареї ВЧ НОМЕР_1 .

Наказом командира ВЧ НОМЕР_1 від 26.07.2023 №207 солдата ОСОБА_4 , який загинув ІНФОРМАЦІЯ_3 , у зв`язку зі смертю виключено зі списків особового складу частини та всіх видів забезпечення при військовій частини НОМЕР_1 з 11.11.2022.

Також, відповідно до вказаного наказу, наказано:

виплатити дітям, а у зв`язку з тим що діти не досягли повнолітнього віку виплатити законному представнику дітей, загиблого щомісячну премію за особистий внесок у загальні результати служби в розмірі 631% посадового окладу відповідно до телеграми Міністерства оборони України № 260 від 07.06.2022 та наказу Міністерства оборони України № 260 від 07.06.2018 зі змінами "Про затвердження Порядку виплат грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам";

надбавку за особливості проходження служби у розмірі 65% посадового окладу з урахуванням окладу за військовим званням та надбавки за вислугу років відповідно до телеграми Міністерства оборони України № 248/9240 від 28.12.2018, наказу Міністерства оборони України від "07" червня 2018 року № 260 "Про затвердження Порядку виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам" та телеграми рішення Міністерства оборони України від "04" березня 2022 року №248/1210, за період з 01 по 30 листопада 2022 року;

виплатити дітям, а у зв`язку з тим що діти не досягли повнолітнього віку виплатити законному представнику дітей, загиблого додаткову винагороду у розмірі 700000 грн. пропорційно із розрахунку на місяць за період з 01 по 30 листопада 2022 року, відповідно до вимог постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року № 168 "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового та начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану";

виплатити дітям, а у зв`язку з тим що діти не досягли повнолітнього віку виплатити законному представник) дітей, загиблого матеріальну допомогу для вирішення соціально-побутових питань у розмірі, місячного грошового забезпечення за 2022 рік, відповідно до вимог Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей", постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року № 704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" та наказу Міністерства оборони України від 07 червня 2018 року № 260 "Про затвердження Порядку виплат грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особа".

Вважаючи, що відповідач протиправно не здійснив позивачу та її неповнолітнім дітям виплату грошового забезпечення за листопад 2022 року загиблого військовослужбовця ОСОБА_4 , позивач звернулась з позовом до суду.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.

Згідно частини 5 статті 17 Конституції України держава забезпечує соціальний захист громадян України, які перебувають на службі у Збройних Силах України та в інших військових формуваннях, а також членів їхніх сімей.

Військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров`я і віком громадян України (за винятком випадків, визначених законом), іноземців та осіб без громадянства, пов`язаній із обороною України, її незалежності та територіальної цілісності (частина 1 статті 2 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу»).

Статтями 1, 2 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» визначено, що соціальний захист військовослужбовців - діяльність (функція) держави, спрямована на встановлення системи правових і соціальних гарантій, що забезпечують реалізацію конституційних прав і свобод, задоволення матеріальних і духовних потреб військовослужбовців відповідно до особливого виду їх службової діяльності, статусу в суспільстві, підтримання соціальної стабільності у військовому середовищі. Це право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, у старості, а також в інших випадках, передбачених законом.

Згідно частини 1 статті 9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.

Згідно з пунктом 6-1 статті 18 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» членам сімей військовослужбовців, які проходять військову службу в особливий період, що оголошується відповідно до Закону України "Про оборону України", гарантується виплата грошового забезпечення цих військовослужбовців у разі неможливості ними його отримання під час участі у бойових діях та операціях. У такому разі виплата грошового забезпечення здійснюється членам сімей військовослужбовців, зазначеним у пункті 6 статті 9 цього Закону.

Відповідно до пункту 1 розділу ХХХ Порядку виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам, затвердженого наказом Міністерства оборони України від 07.06.2018 №260 (в редакції на момент смерті військовослужбовця), разі смерті (загибелі) військовослужбовця належне, але не отримане ним до дня смерті (загибелі) грошове забезпечення (у тому числі за весь місяць, у якому військовослужбовець помер (загинув)) виплачується військовою частиною, в якій перебував на грошовому забезпеченні військовослужбовець, дружині (чоловіку), а в разі якщо її (його) немає, - повнолітнім дітям, які проживали разом з нею (ним), або законним представникам (опікунам, піклувальникам) чи усиновлювачам неповнолітніх дітей (осіб з інвалідністю з дитинства - незалежно від їх віку), а також особам, які перебувають на утриманні військовослужбовців, або батькам військовослужбовців рівними частками, якщо військовослужбовці не перебувають у шлюбі та не мають дітей.

У разі відсутності зазначених осіб належні суми грошового забезпечення виплачуються іншим спадкоємцям відповідно до чинного законодавства України.

Згідно з пункту 2 розділу ХХХ Порядку №260 грошове забезпечення, в тому числі одноразові додаткові види грошового забезпечення, право на які у військовослужбовця виникло включно до дня його загибелі (смерті) або до дня визнання його судом безвісно відсутнім, оголошення померлим, виплачується зазначеним в пункті 1 цього розділу членам його сім`ї, а в разі їх відсутності - спадкоємцям за їх зверненням на підставі наказу командира військової частини про виплату.

Грошове забезпечення зазначеним особам виплачується, якщо звернення за одержанням надійшло до закінчення трьох років із дня смерті (загибелі) військовослужбовця або з дня набрання законної сили рішенням суду про визнання військовослужбовця безвісно відсутнім, оголошення померлим.

Отже, члени сім`ї загиблого військовослужбовця мають право на належні військовослужбовцю, але не отримані ним до дня смерті основні та додаткові види грошового забезпечення.

Згідно наявної в матеріалах справи довідки від 19.02.2026 №85/53, виданої військовою частино НОМЕР_1 , банківських виписок, військовослужбовцю ОСОБА_4 було нараховано та виплачено грошове забезпечення: за листопад 2022 року - 44856,70 грн; за грудень 2022 року - 15352,04 грн. Згідно банківських виписок, зазначені кошти зараховані на особистий рахунок ОСОБА_4 24.11.2022.

Суд звертає увагу, що матеріалами справи не встановлено наявність у відповідача будь-яких нарахованих, але не виплачених за життя ОСОБА_4 сум грошового забезпечення.

Як зазначено в пункті 58 рішення Європейського суду з прав людини по справі Серявін та інші проти України, суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішенні судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п. 1 ст.6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення.

Пунктом 41 Висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів зазначено, що обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Враховуючи вищезазначені положення, дослідивши фактичні обставини та питання права, що лежать в основі спору по даній справі, суд прийшов до висновку про відсутність необхідності надання відповіді на інші аргументи сторін, оскільки судом були досліджені усі основні питання, які є важливими для прийняття даного судового рішення.

Відповідно до частин першої, другої статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Отже, виходячи з заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, заявлені позивачем вимоги є такими, що не підлягають задоволенню.

Відповідно до положень статті 139 КАС України судові витрати не підлягають стягненню.

Керуючись статтями 2, 5, 9, 72, 77, 139, 241, 243-246, 255 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_2 ), яка діє в інтересах неповнолітніх дітей: ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ) та ОСОБА_3 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 ) до військової частини НОМЕР_1 ( АДРЕСА_2 ; код ЄДРПОУ НОМЕР_3 ) про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії - відмовити у повному обсязі.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його (її) проголошення, а якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення складено у повному обсязі та підписано суддею 20.03.2026.

Суддя М.С. Лазаренко