Рішення від 18 березня 2026 р. у справі №160/32219/25 — Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 березня 2026 рокуСправа №160/32219/25

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Рищенко А. Ю.

розглянувши у письмовому провадженні у місті Дніпро адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Центральної військово-лікарської комісії Збройних Сил України, третя особа - Міністерство оборони України про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії,-

УСТАНОВИВ:

10.11.2025 року за допомогою системи "Електронний суд" до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшов позов ОСОБА_1 до Центральної військово-лікарської комісії Збройних Сил України, третя особа- Міністерство оборони України, в якому позивач просить суд:

- Визнати протиправним та скасувати рішення Центральної військово-лікарської комісії Збройних Сил України (ЄДРПОУ 08356179) у вигляді Протоколу №2025-0926 0859-3082-3 від 26.09.2025р. щодо залишення без змін Постанови гарнізонної ВЛК №3 НВМКЦ (національний військово-медичний клінічний цент) «ГВКГ» (головний військовий клінічний госпіталь) та не прийняття постанови про причинний зв`язок з вірним формулюванням: «Захворювання, ТАК, пов`язане з проходженням військової служби».

- Зобов`язати Центральну військово-лікарську комісію Збройних Сил України (ЄДРПОУ 08356179), повторно переглянути заяву позивача ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , щодо скасування Постанови гарнізонної ВЛК №3 НВМКЦ (національний військово-медичний клінічний цент) «ГВКГ» та встановлення причинного зв`язку його захворювання з вірним формулюванням «Захворювання, ТАК, пов`язане з проходженням військової служби»

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що позивач був мобілізований до лав ЗСУ та проходив службу у званні матроса, старшим стільцем у військової частини НОМЕР_2 . Під час призову за мобілізацією на особливий період, Позивач проходив медичний огляд у ІНФОРМАЦІЯ_2 . Отже, згідно Довідки ВЛК від 11.09.2024р. №1632/6 ІНФОРМАЦІЯ_3 , Позивачу було встановлене діагноз: М42 (остеохондроз хребта) та М45 (анкілозуючий спондилоартрит) та він був визнаний придатним до військової служби на підставі ст. 64в, 60в графи ІІ розкладу хвороб Наказу МОУ №402 від 14.08.2008р. Пізніше, під час проходження військової служби, в силу значних фізичних навантажень стан Позивача погіршився та він неодноразово звертався за медичною допомогою, зокрема за час проходження служби перебував на стаціонарному лікуванні. 09 січня 2025року Позивач проходив ВЛК у гарнізонній ВЛК №3 НВМКЦ (національний військово-медичний клінічний центр) «ГВКГ» (головний військовий клінічний госпіталь). За результатами зазначеної ВЛК згідно Довідки №3158 та Свідоцтва про хвороби №3158с від 09.01.2025року, виданих гарнізонною ВЛК №3 НВМКЦ ГВКГ, Позивач визнаний не придатним до військової служби зі звільненням від виконання службових обов`язків на 30 календарних днів. Згідно Довідки ВЛК №3158 та Свідоцтва про хвороби №3158с від 09.01.2025року, виданих гарнізонною ВЛК №3 НВМКЦ ГВКГ, Позивачу встановлений діагноз М45.00 Аксіальний рентгенологічний спондилоартрит, HLA-B27 негативний з ураженням грудного, попереково-крижового відділу хребта, активність І, двобічний сакроілеїт рентген стадія ІІІ, ФН ІІ стадії, поширений міжхребцевий остеохондроз, з больовим синдромом при значному порушенні функції. М54.8 Хронічна вертоброгенна цервікоброгенна цервікобрахіалгія, тораколюмбалгія у фазі нестійкої ремісії. J45.8 Бронхіальна астма, персистуюча, легка, частково контрольована та встановлений причинний зв`язок захворювання (травми, поранення, контузії, каліцтва): «Захворювання, НІ, не пов`язані з проходженням військової служби». Не погодившись з невірним встановленням причинного зв`язку захворювання гарнізонної ВЛК №3 НВМКЦ ГВКГ з формулюванням «Захворювання, НІ, не пов`язані з проходженням військової служби» Позивач звернувся до Центральної військово - лікарської комісії Збройних Сил України, щодо скасування Постанови (Довідки) №3158 від 09.01.2025року гарнізонної ВЛК №3 НВМКЦ ГВКГ. В результаті розгляду зазначеного звернення Позивача, Відповідачем постанову було залишено без змін. Вважаючи зазначене рішення відповідача протиправним, позивач звернувся до суду з цим позовом.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 17.11.2025 року відкрито провадження в справі за правилами спрощеного позовного провадження.

Цією ж ухвалою відповідачу було надано строк для подання письмового відзиву на позовну заяву - протягом 15 днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі.

Копія ухвали від 17.11.2025 отримана відповідачем в системі «Електронний суд» 20.11.2025, що підтверджується долученою до матеріалів справи довідкою про доставку електронного листа.

Відповідно до ч. 7 ст. 18 Кодексу адміністративного судочинства України особам, які зареєстрували офіційні електронні адреси в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі, суд вручає будь-які документи у справах, в яких такі особи беруть участь, виключно в електронній формі шляхом їх направлення на офіційні електронні адреси таких осіб, що не позбавляє їх права отримати копію судового рішення у паперовій формі за окремою заявою.

З аналізу наведених норм законодавства встановлено, що у випадку реєстрації учасника судового процесу в системі «Електронний суд», суд повідомляє, вручає будь-які документи у справах, в яких такі особи беруть участь, виключно в електронній формі.

Суд вважає відповідача належним чином повідомленим про можливість подання відзиву у зазначені строки та належним чином повідомленим про судовий розгляд справи.

Відповідачем, на виконання ст. 162 Кодексу адміністративного судочинства України, не надіслано до суду відзиву на адміністративний позов та не повідомлено про поважність причин ненадання відзиву.

Відповідно до ч. 6 ст. 162 Кодексу адміністративного судочинства України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Згідно з ч.ч. 5, 8 ст. 262 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше. При розгляді справи за правилами спрощеного позовного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши усі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив.

Відповідно довідки військово-лікарської комісії від 11.09.2024 року №1632/6 ОСОБА_1 було встановлене діагноз: М42 (остеохондроз хребта) та М45 (анкілозуючий спондилоартрит) та він був визнаний придатним до військової служби на підставі ст. 64в, 60в графи ІІ розкладу хвороб Наказу МОУ №402 від 14.08.2008р

З вересня 2024 року по 01.03.2025 року ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 проходив службу у Військовій частині НОМЕР_2 .

Відповідно довідки військово-лікарської комісії від 09.01.2025 року №3158 09.01.2025 року позивачу проведено медичний огляд у гарнізонній військово-лікарській комісії ВЛК№3 НВМКЦ «ГВКГ» та встановлено діагноз «М45.00 Аксіальний рентгенологічний спондилоартрит, HLA-B27 негативний з ураженням грудного, попереково-крижового відділу хребта, активність І, двобічний сакроілеїт рентген стадія ІІІ, ФН ІІ стадії, поширений міжхребцевий остеохондроз, з больовим синдромом при значному порушенні функції. М54.8 Хронічна вертоброгенна цервікоброгенна цервікобрахіалгія, тораколюмбалгія у фазі нестійкої ремісії. J45.8 Бронхіальна астма, персистуюча, легка, частково контрольована» та зазначено, що Захворювання, НІ, не пов`язані з проходженням військової служби.

Згідно Наказу №60 від 01.03.2025р. командира військової частини НОМЕР_2 Позивач звільнений із військової служби за станом здоров`я.

Відповідно до витягу з рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи від 23.06.2025 №80/25/2560/В Позивачу встановлена інвалідність ІІІ групи.

28.07.2025 року позивач звернувся до Центрально військової-лікарської комісія Збройних Сил України з заявою про скасування довідки ВЛК№3 НВМКЦ «ГВКГ» від 09.01.2025 року, якою встановлено, що його захворювання не пов`язані з проходженням військової служби та просив прийняти відносно нього нову постанову ВЛК з формулюванням « ТАК, пов`язане з проходженням служби».

Протоколом засідання штатної військово-лікарської комісії №2025-0926-0859-3082-3 від 26.09.2025 року розглянуто заяву позивача та постановлено «Постанову ВЛК про причинний зв`язок захворювань особи, звільненої з військової служби, ОСОБА_2 , 04.08.1981, залишити без змін. За результатами розгляду надісланих ОСОБА_1 копій медичних документів повідомляється, що документи, які етіопатогенетично дозволяють віднести або підтверджують початок захворювання період проходження військової служби, та будь яких інших документів, які б послужили підставою для відміни, скасування, чи прийняття іншої постанови щодо встановлення причинного зв`язку діагностованих захворювань до ЦВЛК ЗС України не надано. Ураховуючи вищезазначене, постанова ВЛК про причинний зв`язок захворювань за свідоцтвом про хворобу гарнізонною ВЛК № 3 НВМКЦ "ГВКГ" від 09.01.2025 № 3158с прийнята обґрунтовано, згідно вимог Положення.

Позивач не погоджується з таким рішенням Відповідача, вважає, що воно прийняте з порушеннями вимог чинного законодавства та підлягає скасуванню, у зв`язку з цим звернувся до суду за захистом своїх прав.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з такого.

Відповідно до Конституції України основні засади державної політики у сфері соціального захисту військовослужбовців та членів їх сімей, встановлює єдину систему їх соціального та правового захисту, гарантує військовослужбовцям та членам їх сімей в економічній, соціальній, політичній сферах сприятливі умови для реалізації їх конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни визначає та регулює відносини у цій галузі Закон України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» (далі Закон №2011-XII).

Згідно пункту 2 частини першої статті 3 Закону №2011-XII дія цього Закону поширюється на військовослужбовців, які стали інвалідами внаслідок захворювання, пов`язаного з проходженням військової служби, чи внаслідок захворювання після звільнення їх з військової служби, пов`язаного з проходженням військової служби, та членів їх сімей, а також членів сімей військовослужбовців, які загинули, померли чи пропали безвісти.

Згідно статті 70 Закону України «Основи законодавства України про охорону здоров`я» військово-лікарська експертиза визначає придатність до військової служби призовників, військовослужбовців, військовозобов`язаних та резервістів, встановлює причинний зв`язок захворювань, поранень і травм з військовою службою та визначає необхідність і умови застосування медико-соціальної реабілітації та допомоги військовослужбовцям. Військово-лікарська експертиза здійснюється військово-лікарськими комісіями, які створюються при територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки і закладах охорони здоров`я Міністерства оборони України, Служби безпеки України та інших військових формувань, а також Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України.

Наказом Міністра оборони України від 14.08.2008 №402, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 17.11.2008 за №1109/15800, затверджено Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України (далі - Положення №402).

Згідно пункту 1.2 глави 1 розділу І Положення №402 військово-лікарська експертиза - це медичний огляд допризовників, призовників; військовослужбовців та членів їхніх сімей (крім членів сімей військовослужбовців строкової військової служби); військовозобов`язаних, офіцерів запасу, які призиваються на військову службу за призовом осіб офіцерського складу, резервістів (кандидатів у резервісти); громадян, які приймаються на військову службу за контрактом; кандидатів на навчання у вищих військово-навчальних закладах та військових навчальних підрозділах вищих навчальних закладів Міністерства оборони України (далі - ВВНЗ), учнів військових ліцеїв; колишніх військовослужбовців; працівників Збройних Сил України, які працюють у шкідливих та небезпечних умовах праці та залучаються до роботи з джерелами іонізуючого випромінювання (далі - ДІВ), компонентами ракетного палива (далі - КРП), джерелами електромагнітних полів (далі - ЕМП), лазерного випромінювання (далі - ЛВ), мікроорганізмами I - II груп патогенності, особливо небезпечними інфекційними хворобами; працівників допоміжного флоту Військово-Морських Сил Збройних Сил України (далі - ВМС Збройних Сил України); визначення ступеня придатності до військової служби, навчання у ВВНЗ, роботи за фахом; установлення причинного зв`язку захворювань, травм (поранень, контузій, каліцтв) військовослужбовців, військовозобов`язаних, резервістів.

Пунктом 1.3 глави 1 розділу І Положення №402 передбачено, що основними завданнями військово-лікарської експертизи є, зокрема, визначення причинного зв`язку захворювань, травм (поранень, контузій, каліцтва) у військовослужбовців, військовозобов`язаних, резервістів, які призвані на збори, у осіб, звільнених із військової служби, а також причинного зв`язку захворювань, поранень, які заподіяли військовослужбовцям смерть.

Відповідно до пунктів 2.1, 2.2 глави 1 розділу I Положення №402 для проведення військово-лікарської експертизи створюються військово-лікарські комісії, штатні та позаштатні (постійно і тимчасово діючі). Штатні та позаштатні (постійно і тимчасово діючі) ВЛК (лікарсько-льотні комісії (далі - ЛЛК)) приймають постанови. Постанови ВЛК (ЛЛК) оформлюються свідоцтвом про хворобу, довідкою військово-лікарської комісії, протоколом засідання військово-лікарської комісії з визначення причинного зв`язку захворювань, поранень, контузій, травм, каліцтв у колишнього військовослужбовця. Постанови штатних та позаштатних ВЛК обов`язкові до виконання. Штатні ВЛК є військово-медичними установами. Вони мають гербову печатку, кутовий штамп та утримуються за окремим штатом. До штатних ВЛК належать: Центральна військово-лікарська комісія; ВЛК регіону; ВЛК евакуаційного пункту; ВЛК пересувної госпітальної бази.

Згідно підпункту 2.6.1 пункту 2.6 глави 1 розділу I Положення №402 до позаштатних постійно діючих ВЛК (ЛЛК) належать, зокрема, госпітальні ВЛК.

В силу пункту 21.1 глави 21 розділу ІІ Положення №402 у разі коли під час медичного огляду військовослужбовців встановлено діагноз, ВЛК встановлює причинний зв`язок захворювання, травми, контузії, каліцтва, поранення.

Причинний зв`язок захворювань, поранень, травм, контузій, каліцтв у військовослужбовців, які проходять військову службу, військовозобов`язаних і резервістів, призваних військовими комісаріатами на навчальні (перевірочні) збори, при медичному огляді вирішують позаштатні постійно діючі госпітальні, гарнізонні ВЛК і ЛЛК та за потреби - штатні ВЛК (пункт 21.2 глави 21 розділу ІІ Положення № 402).

Згідно пункту 21.4 глави 21 розділу ІІ Положення №402 при медичному огляді військовослужбовців, призваних на збори військовозобов`язаних, резервістів під час навчальних зборів, кандидатів на навчання у ВВНЗ, направлених військовими комісаріатами, коли їм встановлено діагноз і постанова оформлюється свідоцтвом про хворобу або довідкою, ВЛК встановлюється причинний зв`язок захворювання (поранення, контузії, каліцтва, травми).

Так, згідно пункту 21.5 глави 21 розділу ІІ Положення №402 постанови ВЛК про причинний зв`язок захворювань, поранень, контузій, травм, каліцтв приймаються, зокрема, в таких формулюваннях, серед іншого:

є) "Захворювання (поранення, контузія, каліцтво, травма), ТАК, пов`язане з проходженням військової служби" - якщо воно виникло в період служби у військових частинах та установах, крім захворювань (поранень, контузій, каліцтв, травм), які виникли (одержані) в періоди служби, передбачені підпунктами «а», «ґ» цього пункту, або коли захворювання, що виникло до військової служби, у період служби досягло такого розвитку, який призводить до непридатності (у тому числі тимчасової) до військової служби, служби з військової спеціальності.

ж) «Захворювання (поранення, травма, контузія, каліцтво), НІ, не пов`язане з проходженням військової служби» - якщо захворювання виникло в того, хто пройшов медичний огляд, до призову на військову службу, прийняття на військову службу за контрактом (у тому числі і захворювання, яке не діагностовано під час призову (під час прийому на військову службу), але патогенетично їх розвиток почався до призову (до прийому) на військову службу) і військова служба не вплинула на вже наявне захворювання і придатність до військової служби або коли захворювання виникло після звільнення з військової служби, коли початок захворювання не можна віднести на період проходження військової служби.

З матеріалів справи вбачається, що позивач фактично не згоден з висновком відповідача щодо залишення без змін причинного зв`язку захворювання та відмовою пов`язати його захворювання із проходженням військової служби.

Обґрунтовуючи позов позивач стверджує, що захворювання досягло такого розвитку, що призвело до встановлення позивачу інвалідності ІІІ групи, саме у період проходження військової служби, а тому причинний зв`язок такого захворювання має бути визначено як такий, що пов`язаний з проходженням військової служби.

Судом встановлено, що довідкою військово-лікарської комісії від 11.09.2024 року №1632/6 ОСОБА_1 було встановлене діагноз: М42 (остеохондроз хребта) та М45 (анкілозуючий спондилоартрит) та він був визнаний придатним до військової служби.

Наказом командира військової частини НОМЕР_2 №60 від 01.03.2025 року ОСОБА_1 звільнений у відставку за п. 2 підпункту «б» ( за станом здоров`я – на підставі висновку (постанови) військово- лікарської комісії про непридатність до військової служби або про тимчасову непридатність до військової служби з переоглядом через 6-12 місяців) частини 4 статті 26 Закону України «Про військовий обов`язок і військові службу»

Відповідно до Протоколу засідання штатної військово-лікарської комісії №2025-0926-0859-3082-3 від 26.09.2025року встановлено, що відповідач надав оцінку даним обставинам та крім іншого зазначив: «Враховуючи, що ОСОБА_1 призваний у вересні 2024 р., згідно Довідки ВЛК ІНФОРМАЦІЯ_3 від 11.09.2024 № 1632/6 встановлено: "Остеохондроз хребта. Анкілозуючий спондилоартрит" при призові на військову службу, згідно анамнезу із Свідоцтва про хворобу гарнізонною ВЛК № 3 НВМКЦ "ГВКГ" від 09.01.2025 № 3158с захворювання періодичний біль в хребті турбує з 2019 року, враховуючи етіопатогенетичні особливості перебігу та прояви зазначених захворювань, та зазначене хронічне системне запальне захворювання сполучної тканини (МРТ попереково-крижового відділу хребта від 07.11.2024) не могло розвинутись такий за малий термін служби»

У цьому контексті варто звернути увагу на постанову від 10.02.2022 у справі №160/7153/20 у якій Верховний Суд наголосив, що перевірка правильності прийнятого військово-лікарською комісією рішення виключно за медичними показниками не входить до компетенції адміністративного суду.

Адміністративний суд, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень, виконуючи завдання адміністративного судочинства щодо перевірки відповідності їх прийняття (вчинення), передбаченим частиною другоюстатті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, критеріям, не втручається та не може втручатися у дискрецію (вільний розсуд) суб`єкта владних повноважень поза межами перевірки за названими критеріями.

Дискреційні повноваження - це повноваження, які адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду, тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин. Дискреційне повноваження може полягати у виборі діяти, чи не діяти, а якщо діяти, то у виборі варіанту рішення чи дії серед варіантів, що прямо або опосередковано закріплені у законі. Важливою ознакою такого вибору є те, що він здійснюється без необхідності узгодження варіанту вибору із будь-ким. З огляду на положеннястатті 2 Кодексу адміністративного судочинства України щодо компетенції адміністративного суду останній не може підміняти інший орган державної влади та перебирати на себе повноваження щодо вирішення питань, які віднесені до компетенції цього органу державної влади.

Отже, питання визначення наявності або відсутності певного діагнозу у позивача та його придатності (непридатності) до військової служби за результатами медичного обстеження є дискреційними повноваженнями ВЛК, а тому суд не вправі перебирати на себе повноваження цього органу.

Розглядаючи по суті спори у справах щодо оскарження рішень ВЛК, суд вправі перевірити їх законність лише в межах дотримання процедури прийняття таких. Однак суд не може здійснювати власну оцінку підставності прийняття певного висновку, надавати оцінки діагнозу позивача, у тому числі періоду виникнення захворювань, оскільки суд не є спеціалізованими установами в медичній сфері і тому оцінка підставності висновку ВЛК виходить за межі необхідності дослідження в контексті застосування норм матеріального права.

Аналогічного висновку дійшов Верховний Суд у постановах від 12.06.2020 у справі № 810/5009/18, від 12.02.2021 у справі № 820/5570/16, від 26.02.2025 у справі № 240/13173/22.

Суд наголошує, що за відсутності порушення процедури прийняття таких висновків, суд не може оцінити неправомірність таких рішень.

Окрім того, суд бере до уваги, що під час розгляду справи не встановлено порушення відповідачем процедури винесення рішення, оформленого протоколом засідання штатної військово-лікарської комісії №2025-0926-0859-3082-3 від 26.09.2025року

Разом з тим, сама процедура проходження медичного обстеження позивачем під час обстеження ВЛК не оскаржується.

Виявлення захворювання та постановлення діагнозу не може ототожнюватися з періодом виникнення такого захворювання. Відтак, виявлення захворювання під час служби автоматично не означає, що таке захворювання виникло внаслідок служби у військових частинах та установах чи досягло такого розвитку, що обмежує придатність або призводить до непридатності. З огляду на вищенаведене, суд позбавлений можливості оцінити причинно-наслідковий зв`язок такого захворювання.

Беручи до уваги вищевикладене, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги про визнання протиправним та скасування рішення Центральної військово-лікарської комісії Збройних Сил України у вигляді Протоколу №2025-0926 0859-3082-3 від 26.09.2025р. щодо залишення без змін Постанови гарнізонної ВЛК №3 НВМКЦ (національний військово-медичний клінічний цент) «ГВКГ» (головний військовий клінічний госпіталь) та не прийняття постанови про причинний зв`язок з вірним формулюванням: «Захворювання, ТАК, пов`язане з проходженням військової служби» та Зобов`язання відповідача, повторно переглянути заяву позивача ОСОБА_1 , щодо скасування Постанови гарнізонної ВЛК №3 НВМКЦ (національний військово-медичний клінічний цент) «ГВКГ» та встановлення причинного зв`язку його захворювання з вірним формулюванням «Захворювання, ТАК, пов`язане з проходженням військової служби» є безпідставними та задоволенню не підлягають.

Відповідно до частини першої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

З урахуванням зазначеного, суд, на підставі наданих доказів в їх сукупності, системного аналізу положень законодавства України, приходить до висновку, що в задоволенні позову ОСОБА_1 до Центральної військово-лікарської комісії Збройних Сил України, третя особа- Міністерство оборони України про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії необхідно відмовити повністю.

Підстави для розподілу судових витрат відсутні.

Керуючись ст. 9, 72-74, 77, 139, 241-246, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

В задоволенні позовної заяви ОСОБА_1 до Центральної військово-лікарської комісії Збройних Сил України, третя особа- Міністерство оборони України про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя А. Ю. Рищенко