Постанова від 09 березня 2026 р. у справі №209/544/24 — Дніпровський апеляційний суд

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Провадження № 22-ц/803/1859/26 Справа № 209/544/24 Суддя у 1-й інстанції - Лобарчук О. О. Суддя у 2-й інстанції - Макаров М. О.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 березня 2026 року м. Дніпро

Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Дніпровського апеляційного суду в складі:

головуючого – судді Макарова М.О.

суддів – Городничої В.С., Свистунової О.В.

при секретарі – Пікос А.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпро цивільну справу за апеляційною скаргою Акціонерного товариства “Українська залізниця” на рішення Дніпровського районного суду м. Кам`янського від 29 вересня 2025 року та на додаткове рішення Дніпровського районного суду м. Кам`янського від 20 жовтня 2025 року по справі за позовом ОСОБА_1 до Регіональної філії «Придніпровська залізниця» Акціонерного товариства «Українська залізниця», Акціонерного товариства «Українська залізниця» про скасування наказу про притягнення до дисциплінарної відповідальності, стягнення моральної шкоди, стягнення невиплаченої суми премії, -

В С Т А Н О В И Л А:

У лютому 2024 року ОСОБА_1 звернулась до суду із позовом до Акціонерного товариства “Українська залізниця” в якому просить суд: скасувати наказ від 18 грудня 2023 року № 105/к про притягнення до дисциплінарної відповідальності ревізора безпеки руху відділу роботи станцій ОСОБА_1 ; стягнути солідарно з відповідачів на користь позивача суму неотриманої премії за грудень 2023 року в розмірі 2 134 гривень 35 копійок; стягнути солідарно з відповідачів на користь позивача моральну шкоду в розмірі 15 000 гривень 00 копійок; стягнути солідарно з відповідачів на користь позивача витрати зі сплати судового збору та витрати на професійну правничу допомогу.

Позов мотивовано тим, що з 01.06.2022 року Позивач, був переведений на посаду ревізора з безпеки руху структурного підрозділу «Дніпровська дирекція залізничних перевезень» регіональної філії «Придніпровська залізниця» акціонерного товариства «Українська залізниця», про що 31.05.2022 року було видано відповідний наказ № 394/ос. 30.11.2023 року на станції П`ятихатки-Стикова сталася транспортна подія – інцидент. 05.12.2023 року було проведено нараду з розгляду транспортної події, допущеної 30.11.2023 року на станції П`ятихатки-Стикова – розріз стрілочного переводу № 58, про що складено відповідний протокол. Згідно з висновками, зазначеними в протоколі наради, причиною транспортної події став розріз стрілочного переводу № 58 на станції П`ятихатки-Стикова колісними парами електровоза ЧС7-297 з подальшим в`їздом в тупикову призму станційної колії № 32, через самовільний рух електровоза ЧС7-297, залишеного в неробочому стані на станційній колії № 6 з ухилом в місці зупинки 3,5%.

На підставі протоколу наради Наказом від 18 грудня 2023 року № 105/к Позивач був притягнений до дисциплінарної відповідальності, а саме: оголошено догану за неналежне виконання посадових обов`язків. Вважає притягнення його до дисциплінарної відповідальності незаконним.

Рішенням Дніпровського районного суду м. Кам`янського від 29 вересня 2025 року позов задоволено частково та ухвалено: Скасувати наказ від 18 грудня 2023 року № 105/к про притягнення до дисциплінарної відповідальності ревізора безпеки руху відділу роботи станцій ОСОБА_1 ; Стягнути з Регіональної філії «Придніпровська залізниця» Акціонерного товариства «Українська залізниця» на користь ОСОБА_1 суму неотриманої премії за грудень 2023 року в розмірі 2134 грн. 35 коп.;

Рішення суду мотивоване тим, що оцінивши наявні докази, суд першої інстанції дійшов висновку, що у відповідача були відсутні підстави, щодо притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності, таким чином, суд дійшов висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 в частині скасування наказу від 18 грудня 2023 року № 105/к, щодо притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності, підлягають задоволенню.

Додатковим рішенням Дніпровського районного суду м. Кам`янського від 20 жовтня 2025 року заяву позивача задовольнити частково та стягнуто з Регіональної філії «Придніпровська залізниця» Акціонерного товариства «Українська залізниця» на користь ОСОБА_1 судові витрати, що складаються з: витрат на правову допомогу у розмірі 20000 грн.

В апеляційній скарзі АТ “Українська залізниця”, просить рішення та додаткове рішення суду скасувати та ухвалити нове, яким відмовити у задоволенні позову в повному обсязі, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права.

Апеляційна скарга мотивована тим, що суд першої інстанції не повно з`ясував усі фактичні обставини справи та не дослідив і не надав належної оцінки наявним матеріалах справи доказам, не сприяв повному, об`єктивному та неупередженому її розгляду, а тому рішення суду не відповідає фактичним обставинам справи, є незаконним та необґрунтованим.

Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги і заявлених вимог, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, з наступних підстав.

Фактичні обставини справи.

Так, судом встановлено, що ОСОБА_1 з 01.06.2022 року працював на посаді ревізора з безпеки руху структурного підрозділу «Дніпровська дирекція залізничних перевезень» регіональної філії «Придніпровська залізниця» акціонерного товариства «Українська залізниця» за наказом відповідача № 394/ос. 31.05.2022 року (а.с.10).

30 листопада 2023 року на станції П`ятихатки-Стикова сталася транспортна подія – інцидент.

05 грудня 2023 року було проведено нараду з розгляду транспортної події, допущеної 30 листопада 2023 року на станції П`ятихатки-Стикова – розріз стрілочного переводу № 58, про що складено відповідний протокол. (а.с.12-15)

Згідно з висновками, зазначеними в протоколі наради, причиною транспортної події став розріз стрілочного переводу № 58 на станції П`ятихатки-Стикова колісними парами електровоза ЧС7-297 з подальшим в`їздом в тупикову призму станційної колії № 32, через самовільний рух електровоза ЧС7-297, залишеного в неробочому стані на станційній колії № 6 з ухилом в місці зупинки 3,5%.

Як зазначено в протоколі наради, причиною самовільного руху електровоза ЧС7-297 стало неналежне закріплення локомотива ручним гальмами та невиконання перевірки якості закріплення локомотивною бригадою Дніпровського локомотивного депо у складі машиніста електровоза ОСОБА_2 та помічника машиніста ОСОБА_3 під час переведення електровоза у неробочий стан.

В протоколі наради зазначено, що супутньою причиною транспортної події стало порушення ДСП (західного боку) ОСОБА_4 вимог п. 16.4.1 Інструкції ЦД-0058, яка після заїзду локомотиву ЧС7 №297 на колію № 6 не забезпечила його закріплення гальмовими башмаками відповідно до вимог п. 3.10 ТРА станції, а також порушення ДСП (східного боку) ОСОБА_5 вимог п. 2.1. ТРА станції, у частині не здійснення контролю за діями ДСП (західного боку) ОСОБА_4 .

Стосовно Позивача, в протоколі наради окремо зазначено, що ДНЧ-2 ОСОБА_1 , в порушення вимог п.5.10 його посадової інструкції, не встановлено якісного контролю за виконанням працівниками станції вимог ПТЕ, ІРП, ІСИ, ТРА станції. Так, під час проведення перевірок дане порушення не виявлялось, та відповідно, заходи щодо покращення безпеки руху на станції П`ятихатки-Стикова не вживались.

Наказом від 18 грудня 2023 року № 105/к Позивач був притягнений до дисциплінарної відповідальності, а саме: оголошено догану за неналежне виконання посадових обов`язків (а.с.11).

Безпосередньо в оскаржуваному наказі зазначено, що по станції П`ятихатки-Стикова ревізором з безпеки руху відділу роботи станцій ОСОБА_1 проводились перевірки з питань безпеки руху, але ні в одному з актів перевірок від 27.09.2023, 30.10.2023 та 22.11.2023 не зафіксовано порушень вимог ПТЕ, ІРП, ІСИ, ТРА станції з боку працівників господарства перевезень, а саме в частині забезпечення безпеки руху. Як наслідок, 30.11.2023 року П`ятихатки-Стикова, з вини чергових по залізничній станції, було допущено транспортну подію – інцидент, через невірні дії працівників господарства перевезень. Вищевикладене свідчить про неналежне виконання Позивачем своїх посадових обов`язків у частині контролю виконання працівниками господарства перевезень нормативних документів при виконанні поїзної та маневрової роботи і організації профілактичної роботи із забезпечення безпеки руху, що є порушенням пункту 5.10 розділу 5 його посадової інструкції, а також ст. 139 КЗпП України щодо сумлінного та своєчасного виконання розпоряджень власника або уповноваженого ним органу, що є порушенням трудової дисципліни.

В протоколі проведеної наради з розгляду транспортної події, допущеної 30 листопада 2023 року на станції П`ятихатки-Стикова – розріз стрілочного переводу № 58, зазначено, що транспортна подія, яка сталася 30 листопада 2023 року була допущена з причини неналежного закріплення локомотива ручним гальмами та невиконання перевірки якості закріплення локомотивною бригадою Дніпровського локомотивного депо у складі машиніста електровоза ОСОБА_2 та помічника машиніста ОСОБА_3 під час переведення електровоза у неробочий стан та порушення ДСП (західного боку) ОСОБА_4 вимог п. 16.4.1 Інструкції ЦД-0058, яка після заїзду локомотиву ЧС7 №297 на колію № 6 не забезпечила його закріплення гальмовими башмаками відповідно до вимог п. 3.10 ТРА станції, а також порушення ДСП (східного боку) ОСОБА_5 вимог п. 2.1. ТРА станції, у частині не здійснення контролю за діями ДСП (західного боку) ОСОБА_4 .

Цього ж висновку дійшли під час наради з розгляду транспортної події, допущеної 30 листопада 2023 року на станції П`ятихатки-Стикова – розріз стрілочного переводу № 58, про що зазначено у відповідному протоколі.

Згідно з висновками викладеними в протоколі наради, транспортна подія-інцидент сталася безпосередньо з вини машиніста електровоза ОСОБА_2 та помічника машиніста ОСОБА_3 , та супутньо з вини ДСП (західного боку) ОСОБА_4 та ДСП (східного боку) ОСОБА_5 (а.с.12-15).

ОСОБА_1 притягнуто за порушення п.5.10 посадової інструкції, в якій визначено, що виконання працівниками і в необхідних випадках надавати їм роз?яснення вимог Законів України, Статуту залізниць України, ПТЕ, ІРП, ІСИ, ТРА станцій посадових інструкцій та інших документів, які встановлюють обов?язки працівників щодо забезпечення безпеки руху при виконанні поїзної та маневрової роботи, приділяючи особливу увагу діям працівників в аварійних нестандартних ситуаціях; проведення і організацію профілактичної роботи із забезпечення безпеки руху та надавати допомогу станціям з цих питань.

Задовольняючи частково позовні вимоги, суд першої інстанції обґрунтовано виходив з того, що оцінюючи наявні докази та покази, дійшов висновку, що у відповідача не було підстав, щодо притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності, таким чином, суд дійшов висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 в частині скасування наказу від 18 грудня 2023 року № 105/к, щодо притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності, підлягають задоволенню. Також, оскільки притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності здійснено відповідачем без достатніх підстав, з порушення норм чинного законодавства, позивачу було завдано моральних страждань, оскільки вказані обставини призвели до порушення його нормальних життєвих зв`язків, погіршення стосунків з оточуючими, що потребувало від нього додаткових зусиль для організації свого життя, то з відповідача на користь позивача слід стягнути моральну шкоду.

Позиція апеляційного суду.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції, з огляду на наступне.

Так, згідно з частиною першою статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Частиною першою статті 5 ЦПК України передбачено, що, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Відповідно до статті 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Відповідно до ст.139 КЗпП України, працівники зобов`язані працювати чесно і сумлінно, своєчасно і точно виконувати розпорядження власника або уповноваженого ним органу, додержувати трудової і технологічної дисципліни, вимог нормативних актів про охорону праці, дбайливо ставитися до майна власника, з яким укладено трудовий договір.

Трудова дисципліна - це система правових норм, що регулюють внутрішній трудовий розпорядок, встановлюють трудові обов`язки працівників та роботодавця, визначають заохочення за успіхи в роботі й відповідальність за невиконання цих обов`язків.

Статтею 140 КЗпП України визначено, що трудова дисципліна на підприємствах, в установах, організаціях забезпечується створенням необхідних організаційних та економічних умов для нормальної високопродуктивної роботи, свідомим ставленням до праці, методами переконання, виховання, а також заохоченням за сумлінну працю.

У трудових колективах створюється обстановка нетерпимості до порушень трудової дисципліни, суворої товариської вимогливості до працівників, які несумлінно виконують трудові обов`язки. Щодо окремих несумлінних працівників застосовуються в необхідних випадках заходи дисциплінарного і громадського впливу.

За правилами ч.1 ст.147 КЗпП України, за порушення трудової дисципліни до працівника може бути застосовано тільки один з таких заходів стягнення: 1) догана; 2) звільнення.

Частиною першою статті 148 КЗпП України визначено, що дисциплінарне стягнення застосовується власником або уповноваженим ним органом безпосередньо за виявленням проступку, але не пізніше одного місяця з дня його виявлення.

Дисциплінарний проступок визначається як винне невиконання чи неналежне виконання працівником своїх трудових обов`язків. Складовими дисциплінарного проступку є дії (бездіяльність) працівника; порушення або неналежне виконання покладених на працівника трудових обов`язків; вина працівника; наявність причинного зв`язку між діями (бездіяльністю) і порушенням або неналежним виконанням покладених на працівника трудових обов`язків.

Недоведеність хоча б одного з цих елементів виключає наявність дисциплінарного проступку.

Саме на роботодавцеві лежить обов`язок надати докази фактів винного вчинення працівником дисциплінарного проступку. При обранні виду стягнення власник або уповноважений ним орган повинен враховувати всі обставини, з яких вчинено проступок. Для притягнення працівника до дисциплінарної відповідальності в обов`язковому порядку має бути встановлена вина, як одна із важливих ознак порушення трудової дисципліни. При відсутності вини працівник не може бути притягнутий до дисциплінарної відповідальності.

Відповідно до статті 149 цього ж Кодексу до застосування дисциплінарного стягнення власник або уповноважений ним орган повинен зажадати від порушника трудової дисципліни письмові пояснення. За кожне порушення трудової дисципліни може бути застосовано лише одне дисциплінарне стягнення. При обранні виду стягнення власник або уповноважений ним орган повинен враховувати ступінь тяжкості вчиненого проступку і заподіяну ним шкоду, обставини, за яких вчинено проступок, і попередню роботу працівника.

Доводи апеляційної скарги про те, що бездіяльність позивача, яка виявилася у невиконанні ним своїх посадових обов`язків щодо контролю за виконанням працівниками ІРП та ТРА станції, призвела до того, що не були усунуті недоліки в роботі працівників станції П`ятихатки-Стикова і це створило умови для транспортної події, яка відбулася 30.11.2023. Вина позивача полягає у протиправно недбалому ставленні до своїх посадових обов`язків, що є порушенням вимог статті 139 Кодексу законів про працю України колегія суддів вважає необгрунтованими, з огляду на наступне.

В протоколі проведеної наради з розгляду транспортної події, допущеної 30 листопада 2023 року на станції П`ятихатки-Стикова – розріз стрілочного переводу № 58, зазначено, що транспортна подія, яка сталася 30 листопада 2023 року була допущена з причини неналежного закріплення локомотива ручним гальмами та невиконання перевірки якості закріплення локомотивною бригадою Дніпровського локомотивного депо у складі машиніста електровоза ОСОБА_2 та помічника машиніста ОСОБА_3 під час переведення електровоза у неробочий стан та порушення ДСП (західного боку) ОСОБА_4 вимог п. 16.4.1 Інструкції ЦД-0058, яка після заїзду локомотиву ЧС7 №297 на колію № 6 не забезпечила його закріплення гальмовими башмаками відповідно до вимог п. 3.10 ТРА станції, а також порушення ДСП (східного боку) ОСОБА_5 вимог п. 2.1. ТРА станції, у частині не здійснення контролю за діями ДСП (західного боку) ОСОБА_4 .

Транспортна подія сталася 30 листопада 2023 року але в жодному з актів перевірок від 27.09.2023 року, 30.10.2023 року та 22.11.2023 року не зафіксовано порушень вимог ПТЕ, ІРП, ІСИ, ТРА станції з боку працівників господарства перевезень, а саме в частині забезпечення безпеки руху.

ОСОБА_1 притягнуто до відовідальності за фактичне не виконання ОСОБА_6 розпорядження від 30.11.2023 року № 31/ДС, не ознайомлення ОСОБА_1 з вищезнзаченим розпорядженя за події які стались 30.11.2023 року.

Також, доводи апеляційної скарги про те, що суд першої інстанції ухвалюючи додаткове рішення не надав оцінки доводам позивача, стосовного того, що Акті від 29.09.2025 зазначено, що він складений до Договору №67 від 28.12.2024 року, однак сам Договір адвокатом не надано, що унеможливлює перевірку його змісту, обсягу послуг, умов оплати, строки дії та наявності підписів сторін є безпідставні, оскільки в матеріалах справи наявний Договір про надання правової допомоги №108 від 28 грудня 2023 року, згідно якого до клопотання про понесені судові витрати від 03 жовтня 2025 року і поданий акт приймання-передачі виконаних робіт.

Згідно даного договору суд першої інстанції задовольнив заяву частково, а в іншій частині заяву залишено без задоволення.

Інші приведені в апеляційній скарзі доводи апелянтом не можуть бути прийняті до уваги, оскільки зводяться до переоцінки доказів і незгоди з висновками суду по їх переоцінці та особистого тлумачення апелянтом норм процесуального закону.

Колегія суддів зауважує, що аргументи апеляційної скарги не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанцій норм матеріального права та порушення норм процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи, а стосуються переоцінки доказів. Проте, відповідно до вимог ст. 89 ЦПК України, оцінка доказів є виключною компетенцією суду, переоцінка доказів учасниками справи діючим законодавством не передбачена. Судом першої інстанції повно та всебічно досліджені обставини справи, перевірені письмові докази та надано їм належну оцінку.

Крім цього, зазначене також узгоджується з практикою Європейського суду з прав людини, відповідно до якої пункт перший статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматися як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними, залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (рішення Європейського суду з прав людини у справі «Проніна проти України» від 18 липня 2006 року).

Суд з дотриманням приписів процесуального законодавства правильно і повно встановив фактичні обставини справи, правильно визначив правовідносини сторін, які виникли із встановлених ним обставин, правові норми що підлягають застосуванню до цих правовідносин та вирішив спір відповідно до закону.

Враховуючи зазначене, відповідно до ст. 375 ЦПК України апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а судове рішення залишенню без змін.

Керуючись ст.ст. 259, 367, 374, 375 ЦПК України, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А :

Апеляційну скаргу Акціонерного товариства “Українська залізниця” – залишити без задоволення.

Рішення Дніпровського районного суду м. Кам`янського від 29 вересня 2025 року та додаткове рішення Дніпровського районного суду м. Кам`янського від 20 жовтня 2025 року - залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її ухвалення і може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів.

Вступна та резолютивна частина постанови проголошена 10 березня 2026 року.

Повний текст судового рішення складено 20 березня 2026 року.

Головуючий суддя М.О. Макаров

Судді В.С. Городнича

О.В. Свистунова