Постанова від 17 березня 2026 р. у справі №2-187/10 — Дніпровський апеляційний суд

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Провадження № 22-ц/803/3795/26 Справа № 2-187/10 Суддя у 1-й інстанції - Білоусова О. М. Суддя у 2-й інстанції - Свистунова О. В.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 березня 2026 року м. Дніпро

Колегія суддів судової палати у цивільних справах Дніпровського апеляційного суду у складі:

головуючого судді – Свистунової О.В.,

суддів: Ткаченко І.Ю., Пищиди М.М.,

за участю секретаря – Піменової М.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпро

апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства Акціонерний банк «Укргазбанк»

на ухвалу Дніпровського районного суду Дніпропетровської області від 24 грудня 2025 року про відмову у відкритті провадження

у цивільній справі за заявою Публічного акціонерного товариства Акціонерний банк «Укргазбанк», заінтересовані особи: ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , про відновлення втраченого судового провадження, –

В С Т А Н О В И Л А:

У грудні 2025 року Публічне акціонерне товариство Акціонерний банк «Укргазбанк» (далі – АБ «Укргазбанк») звернулося до суду з заявою про відновлення втраченого судового провадження, заінтересовані особи: ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 .

Заява обґрунтовувалась тим, що рішенням Кіровського районного суду міста Макіївки Донецької області від 30 грудня 2010 року у цивільній справі № 2-187/10 позовні вимоги АБ «Укргазбанк» до ОСОБА_1 , ОСОБА_3 та ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором – задоволено частково. Стягнуто в солідарному порядку з ОСОБА_1 , ОСОБА_3 та ОСОБА_2 на користь АБ «Укргазбанк» заборгованість за кредитним договором № 2203/1128 від 27 червня 2008 року в розмірі 187 857,95 грн., яка складається із: заборгованості за тілом кредиту – 39 437,57 грн.; заборгованості по процентам за користування кредитом – 105 449,27 грн; пені – 42 971,12 грн. Звернуто стягнення на предмет іпотеки – квартиру АДРЕСА_1 шляхом її продажу на прилюдних торгах у межах процедури виконавчого провадження, з початковою ціною реалізації, визначеної суб`єктом оціночної діяльності. Вирішено питання щодо розподілу судових витрат.

Рішенням Апеляційного суду Донецької області від 03 серпня 2011 року апеляційні скарги ОСОБА_1 та АБ «Укргазбанк» задоволено частково. Рішення Кіровського районного суду міста Макіївки Донецької області від 30 грудня 2010 року скасовано в частині стягнення простроченої суми боргу та звернення стягнення на предмет іпотеки. позовні вимоги АБ «Укргазбанк» до ОСОБА_1 , ОСОБА_3 та ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором – задоволено частково. Стягнуто в солідарному порядку з ОСОБА_1 , ОСОБА_3 та ОСОБА_2 на користь АБ «Укргазбанк» заборгованість за кредитним договором № 2203/1128 від 27 червня 2008 року в розмірі 548 435,86 грн., що за курсом НБУ станом на 03 серпня 2011 року еквівалентно 68 812,53 доларів США, а також пеню в розмірі 42 971,12 грн. У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено. В решті рішення залишено без змін.

27 лютого 2012 року на виконання рішення Апеляційного суду Донецької області від 03 серпня 2011 року було видано виконавчий лист № 2-187/10 від 30 грудня 2010 року, який був пред`явлений до примусового виконання до Центрально-Міського відділу державної виконавчої служби міста Макіївка Головного територіального управління юстиції у Донецькій області.

05 березня 2012 року виконавчий лист щодо ОСОБА_3 був пред`явлений до примусового виконання до Центрально-Міського відділу державної виконавчої служби міста Макіївка Головного територіального управління юстиції у Донецькій області.

07 березня 2012 року виконавчий лист щодо ОСОБА_1 був пред`явлений до примусового виконання до Кіровського відділу державної виконавчої служби міста Макіївка Головного територіального управління юстиції у Донецькій області.

22 березня 2012 року виконавчий лист щодо ОСОБА_2 був пред`явлений до примусового виконання до Центрально-Міського відділу державної виконавчої служби міста Макіївка Головного територіального управління юстиції у Донецькій області.

В обґрунтування поважності причин пропуску строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання заявник зазначав, що за наявними даними з Автоматизованої системи виконавчого провадження виконавчі документи залишені на тимчасово окупованій території, що фактично унеможливлює подальше проведення виконавчих дій.

Тому заявник позбавлений можливості стягнути заборгованість за даним виконавчим листом.

При цьому до теперішнього часу жодних документів у вказаних виконавчих провадженнях, зокрема постанови про повернення виконавчого документу та/або оригіналу виконавчого листа, на адресу АБ «Укргазбанк» не надходило, виходячи з інформації з Автоматизованої системи виконавчих проваджень вбачається, що 10 листопада 2014 року виконавчі документи у виконавчому провадженні № 32529839 (боржник ОСОБА_3 ) та № 31657472 (боржник ОСОБА_1 ) були повернуті стягувачу на підставі пункту 9 частини першої статті 47 Закону України «Про виконавче провадження».

Ухвалою Дніпровського районного суду Дніпропетровської області від 24 грудня 2025 року відмовлено у задоволенні клопотання АБ «Укргазбанк» про поновлення строку на подання заяви про відновлення втраченого судового провадження та у відкритті провадження у справі відмовлено.

У поданій 13 січня 2026 року апеляційній скарзі АБ «Укргазбанк», посилаючись на порушення судом першої інстанції норм процесуального права, просить скасувати ухвалу суду та ухвалити нове судове рішення про задоволення заяви про відновлення втраченого судового провадження.

Апеляційна скарга обґрунтовувалась тим, що заявником не пропущено строк для пред`явлення виконавчого документа до виконання, а отже і строк на подання заяви про відновлення втраченого провадження. Вказує, що строк для пред`явлення виконавчих документів до виконання відповідно до частини п`ятої статті 12 Закону України «Про виконавче провадження» не є пропущеним, оскільки продовжує діяти встановлена законом заборона щодо звернення стягнення на майно чи кошти боржників, а отже строк його повторного пред`явлення згідно вищезазначених норм закону не сплинув. Тому судом першої інстанції зроблено хибний висновок про сплив строк пред`явлення виконавчого документу до виконання, оскільки законодавець пов`язує момент продовження строку пред`явлення виконавчого документу після його повернення саме з моментом його отримання стягувачем, а також продовжує діяти встановлена законом заборона щодо звернення стягнення на майно чи кошти боржників.

Відзив на апеляційну скаргу учасниками справи подано не було.

Колегія суддів звертає увагу, що про час та місце слухання даної справи апеляційним судом учасники справи повідомлені належним чином у відповідності до вимог статей 128-130 ЦПК України, що підтверджується наявними в матеріалах справи рекомендованими повідомленнями про вручення поштових відправлень та довідкою про отримання документів в Електронному суді.

Вивчивши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість ухвали суду в межах доводів апеляційної скарги і заявлених вимог, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Відповідно до частини першої статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Відмовляючи у відкритті провадження у справі за заявою АБ «Укргазбанк» про відновлення втраченого судового провадження, суд першої інстанції виходив із того, що заява подана після закінчення строку пред`явлення виконавчого документа до виконання.

Однак, з таким висновком місцевого суду колегія суддів не може погодитись через порушення норм процесуального права.

Метою відновлення втраченого судового провадження може бути: одержання завіреної копії судового рішення, виправлення описок та арифметичних помилок у судовому рішенні, апеляційне чи касаційне оскарження судового рішення, скасування заходів забезпечення позову, вирішення питань, пов`язаних із зверненням судового рішення до виконання, тощо.

Так, відповідно до статті 488 ЦПК України відновлення втраченого повністю або частково судового провадження в цивільній справі, закінченій ухваленням рішення або у якій провадження закрито, проводиться у порядку, встановленому цим Кодексом.

Згідно з частиною першою статті 489 ЦПК України передбачено, що втрачене судове провадження у цивільній справі може бути відновлене за заявою учасника справи або за ініціативою суду.

Частиною третьою статті 491 ЦПК України передбачено, що до заяви про відновлення втраченого судового провадження додаються документи або їх копії, навіть якщо вони не посвідчені в установленому порядку, що збереглися в заявника або у справі, копії заяви відповідно до кількості учасників справи, а у разі необхідності – клопотання про поновлення строку на подання заяви про відновлення втраченого судового провадження.

Стаття 493 ЦПК України визначає, що при розгляді заяви про відновлення втраченого судового провадження суд бере до уваги: 1) частину справи, яка збереглася (окремі томи, жетони, матеріали з архіву суду тощо); 2) документи, надіслані (видані) судом учасникам судового процесу та іншим особам до втрати справи, копії таких документів; 3) матеріали виконавчого провадження, якщо воно здійснювалося за результатами розгляду справи; 4) будь-які інші документи і матеріали, подані учасниками судового процесу, за умови, що такі документи і матеріали є достатніми для відновлення справи; 5) відомості з Єдиного державного реєстру судових рішень; 6) дані, що містяться в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі; 7) будь-які інші відомості, документи тощо, отримані у законний спосіб з інших офіційних джерел.

Суд може допитати як свідків осіб, які були присутніми під час вчинення процесуальних дій, учасників справи (їх представників), а в необхідних випадках - осіб, які входили до складу суду, що розглядав справу, з якої втрачено провадження, а також осіб, які виконували судове рішення, та вчиняти інші процесуальні дії, передбачені цим Кодексом, з метою відновлення втраченого судового провадження.

Тобто, за змістом статті 493 ЦПК України при розгляді заяви про відновлення втраченого судового провадження суд бере до уваги частину справи, яка збереглася (окремі томи, жетони, матеріали з архіву суду тощо); документи, надіслані (видані) судом учасникам судового процесу та іншим особам до втрати справи, копії таких документів; матеріали виконавчого провадження, якщо воно здійснювалося за результатами розгляду справи; будь-які інші документи і матеріали, подані учасниками судового процесу, за умови, що такі документи і матеріали є достатніми для відновлення справи; відомості з Єдиного державного реєстру судових рішень; дані, що містяться в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі; будь-які інші відомості, документи тощо, отримані у законний спосіб з інших офіційних джерел.

Європейський суд з прав людини зауважує, що національні суди мають вибирати способи такого тлумачення, які зазвичай можуть включати акти законодавства, відповідну практику, наукові дослідження тощо (VOLOVIK v. UKRAINE, N 15123/03, § 45, ЄСПЛ, 06 грудня 2007 року).

Відповідно до частини першої статті 494 ЦПК України на підставі зібраних і перевірених матеріалів суд постановляє ухвалу про відновлення втраченого судового провадження повністю або в частині, яку, на його думку, необхідно відновити.

Тлумачення частини першої статті 494 ЦПК України свідчить, що допускається відновлення втраченого провадження в частині, якщо провадження втрачено у відповідній частині. При цьому, не допускається відновлення втраченого провадження в частині, якщо воно втрачене повністю.

Згідно з частинами третьою та четвертою статті 494 ЦПК України у разі недостатності зібраних матеріалів для точного відновлення втраченого судового провадження суд відмовляє у відновленні втраченого судового провадження і роз`яснює учасникам справи право на повторне звернення з такою самою заявою за наявності необхідних документів.

Відповідно до частини четвертої статті 263 ЦПК України колегія суддів враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені у постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної Палати Касаційного цивільного суду від 06 лютого 2019 року у справі № 111/2150/13-ц (провадження № 61-24083сво18).

Відновлення втраченого судового провадження провадиться за загальними правилами ЦПК України, встановленими для розгляду справ позовного провадження з урахуванням особливостей справ про відновлення втраченого судового провадження, передбачених статтями 493 і 494 ЦПК України.

Відновлення втраченого провадження замінює втрачені оригінали процесуальних документів, які містились у втраченій цивільній справі.

Як вбачається із Узагальнення практики розгляду судами деяких питань, пов`язаних із відновленням втраченого судового провадження, у тому числі на тимчасово окупованій території і в зоні АТО, Вищого Спеціалізованого Суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, однією з гарантій забезпечення права на судовий захист у цивільному судочинстві є існування на законодавчому рівні інституту цивільного процесуального права – відновлення втраченого судового провадження. Застосування цього процесуального механізму в разі втрати повністю або частково судового провадження забезпечує можливість реалізації усіх складових права на судовий захист, яке не обмежується лише вирішенням справи судом, а охоплює також право на оскарження судового рішення та виконання судового рішення.

Відповідно до положень частини п`ятої статті 491 ЦПК України заява про відновлення втраченого судового провадження для виконання судового рішення може бути подана до закінчення строку пред`явлення виконавчого документа до виконання. Суд може поновити зазначений строк, якщо за клопотанням заявника визнає причини його пропуску поважними.

Згідно пункту 2 частини четвертої статті 492 ЦПК України суд відмовляє у відкритті провадження за заявою про відновлення втраченого судового провадження у випадках коли заява подана після закінчення строку, встановленого частиною п`ятою статті 491 цього Кодексу, і суд відхилив клопотання про його поновлення.

Колегія суддів звертає увагу на те, що рішенням Кіровського районного суду міста Макіївки Донецької області від 30 грудня 2010 року у цивільній справі № 2-187/10 позовні вимоги АБ «Укргазбанк» до ОСОБА_1 , ОСОБА_3 та ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором – задоволено частково. Стягнуто в солідарному порядку з ОСОБА_1 , ОСОБА_3 та ОСОБА_2 на користь АБ «Укргазбанк» заборгованість за кредитним договором № 2203/1128 від 27 червня 2008 року в розмірі 187 857,95 грн., яка складається із: заборгованості за тілом кредиту – 39 437,57 грн.; заборгованості по процентам за користування кредитом – 105 449,27 грн; пені – 42 971,12 грн. Звернуто стягнення на предмет іпотеки – квартиру АДРЕСА_1 шляхом її продажу на прилюдних торгах у межах процедури виконавчого провадження, з початковою ціною реалізації, визначеної суб`єктом оціночної діяльності. Вирішено питання щодо розподілу судових витрат.

Рішенням Апеляційного суду Донецької області від 03 серпня 2011 року апеляційні скарги ОСОБА_1 та АБ «Укргазбанк» задоволено частково. Рішення Кіровського районного суду міста Макіївки Донецької області від 30 грудня 2010 року скасовано в частині стягнення простроченої суми боргу та звернення стягнення на предмет іпотеки. позовні вимоги АБ «Укргазбанк» до ОСОБА_1 , ОСОБА_3 та ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором – задоволено частково. Стягнуто в солідарному порядку з ОСОБА_1 , ОСОБА_3 та ОСОБА_2 на користь АБ «Укргазбанк» заборгованість за кредитним договором № 2203/1128 від 27 червня 2008 року в розмірі 548 435,86 грн., що за курсом НБУ станом на 03 серпня 2011 року еквівалентно 68 812,53 доларів США, а також пеню в розмірі 42 971,12 грн. У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено. В решті рішення залишено без змін.

27 лютого 2012 року на виконання рішення Апеляційного суду Донецької області від 03 серпня 2011 року було видано виконавчий лист № 2-187/10 від 30 грудня 2010 року, який був пред`явлений до примусового виконання до Центрально-Міського відділу державної виконавчої служби міста Макіївка Головного територіального управління юстиції у Донецькій області.

Виходячи з інформації з автоматизованої системи виконавчих проваджень вбачається, що 10 листопада 2014 року виконавчі документи у виконавчих провадженнях № 32529839 (боржник ОСОБА_3 ) та № 31657472 (боржник ОСОБА_1 ) були повернуті стягувачу на підставі пункту 9 частини першої статті 47 Закону України «Про виконавче провадження» (встановлена законом заборона щодо звернення стягнення на майно чи кошти боржника). У підставах повернення вказаних виконавчих документів державним виконавцем вказано: Законами України «Про боротьбу з тероризмом», «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» та ін. визначаються тимчасові заходи для забезпечення підтримки суб`єктів господарювання, що здійснюють діяльність на території проведення антитерористичної операції, та осіб, які проживають у зоні проведення антитерористичної операції або переселилися з неї під час її проведення. 07 листопада 2014 року розпорядженням Кабінету міністрів України № 1085-р було затверджено перелік населених пунктів (зона АТО), на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють або здійснюють не в повному обсязі свої повноваження. У зв`язку з чим виконавчі дії на тимчасово неконтрольованій території не проводяться.

Так згідно з частиною першою та четвертою статті 12 Закону України «Про виконавче провадження» виконавчі документи можуть бути пред`явлені до примусового виконання протягом трьох років, крім посвідчень комісій по трудових спорах та виконавчих документів, за якими стягувачем є держава або державний орган, які можуть бути пред`явлені до примусового виконання протягом трьох місяців. Строки пред`явлення виконавчого документа до виконання перериваються у разі: пред`явлення виконавчого документа до виконання.

Згідно з частиною п`ятою статті 12 Закону України «Про виконавче провадження» у разі повернення виконавчого документа стягувачу у зв`язку з неможливістю в повному обсязі або частково виконати рішення строк пред`явлення такого документа до виконання після переривання встановлюється з дня його повернення, а в разі повернення виконавчого документа у зв`язку із встановленою законом забороною щодо звернення стягнення на майно чи кошти боржника, а також проведення інших виконавчих дій стосовно боржника – з дня закінчення строку дії відповідної заборони.

Прикінцевими та перехідними положеннями Закону України «Про виконавче провадження» визначено, що забороняється у період дії воєнного стану в Україні, введеного Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 2102 IX, відкриття виконавчих проваджень та вжиття заходів примусового виконання рішень на території територіальних громад, що належать до територій, на яких ведуться активні бойові дії, або тимчасово окупованих територій відповідно до переліку, затвердженого центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику з питань тимчасово окупованої російською федерацією території України (з дати віднесення територій до таких, на яких ведуться активні бойові дії, або тимчасово окупованих територій до моменту виключення таких територій з переліку).

Таким чином, колегія судді дійшла висновку, що строк для пред`явлення виконавчих документів до виконання відповідно до частини п`ятої статті 12 Закону України «Про виконавче провадження» не є пропущеним, оскільки продовжує діяти встановлена законом заборона щодо звернення стягнення на майно чи кошти боржників, а отже строк його повторного пред`явлення згідно вищезазначених норм Закону не сплинув.

Крім того, колегія суддів звертає увагу на те, що відповідно до частин першої та третьої статті 433 ЦПК України у разі пропуску строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання з причин, визнаних судом поважними, пропущений строк може бути поновлено. Заява розглядається в судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Їх неявка не є перешкодою для вирішення питання про поновлення пропущеного строку. Суд розглядає таку заяву в десятиденний строк.

Аналогічне положення містить частина шоста статті 12 Закону України «Про виконавче провадження», згідно якої стягувач, який пропустив строк пред`явлення виконавчого документа до виконання, має право звернутися із заявою про поновлення такого строку до суду, який видав виконавчий документ, або до суду за місцем виконання.

Метою статті 433 ЦПК України про поновлення пропущеного строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання є захист інтересів добросовісного стягувача, який пропустив строк з поважних причин. Поважними можна вважати причини, які не залежали від волі стягувача.

Згідно з Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженого Законом України від 24 лютого 2022 року № 2102-ІХ, у зв`язку з військовою агресією РФ проти України введено в Україні воєнний стан о 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, який неодноразово продовжувався і наразі його дію не припинено.

Відповідно до пункту 10-2 розділу ХІІІ Прикінцеві та перехідні положення Закону України «Про виконавче провадження», в редакції Закону України від 15 березня 2022 року № 2129-ІХ, тимчасово, на період до припинення або скасування воєнного стану на території України визначені цим Законом строки перериваються та встановлюються з дня припинення або скасування воєнного стану.

Цей Закон набирає чинності з дня, наступного за днем його опублікування. Закон набрав чинності 26 березня 2022 року.

Набранням чинності вказаним законом, особливості примусового виконання рішень у період воєнного стану визначено пунктом 10-2 розділу ХІІІ «Прикінцеві та перехідні положення Закону України «Про виконавче провадження» відповідно до якого тимчасово на період до припинення або скасування воєнного стану на території України, з поміж іншого, визначені цим Законом строки перериваються та встановлюються з дня припинення або скасування воєнного стану.

Оскільки порядок та строки пред`явлення виконавчих документів до примусового виконання регулюються саме Законом України «Про виконавче провадження», як спеціальним нормативно-правовим актом, у даному випадку підлягає застосуванню норма, якою на період воєнного стану на території України встановлено переривання строків, визначених вказаним Законом, до яких, зокрема, належать строки пред`явлення виконавчих документів до примусового виконання.

Вказаний висновок викладено Верховним Судом у постанові від 03 серпня 2023 року у справі № 420/10415/22.

Тобто правові підстави для відкриття провадження за заявою про відновлення втраченого судового провадження відсутні.

З огляду на викладене, суд першої інстанції помилково відмовив у відкритті провадження за заявою про відновлення втраченого судового провадження, чим допустив надмірний формалізм і непропорційність між застосованими засобами та поставленою метою.

У зв`язку з цим, викладені в апеляційній скарзі доводи заявника колегія суддів визнає такими, що заслуговують на увагу.

Згідно з частиною шостою статті 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги скасовує ухвалу, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направляє справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Відповідно до пункту 4 частини першої статті 379 ЦПК України підставами для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є порушення норм процесуального права чи неправильне застосування норм матеріального права, які призвели до постановлення помилкової ухвали.

За таких обставин, колегія суддів дійшла висновку, що ухвала Дніпровського районного суду Дніпропетровської області від 24 грудня 2025 року постановлена з порушенням норм процесуального права, тому підлягає скасуванню з направленням справи для продовження розгляду до суду першої інстанції, відповідно до вимог ЦПК України.

Керуючись статтями 259, 268, 374, 379, 381-384 ЦПК України, колегія суддів, –

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства Акціонерний банк «Укргазбанк» – задовольнити частково.

Ухвалу Дніпровського районного суду Дніпропетровської області від 24 грудня 2025 року про відмову у відкритті провадження у справі – скасувати, справу направити для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її ухвалення та протягом тридцяти днів може бути оскаржена у касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду з дня складання повного судового рішення.

Повний текст судового рішення складено 19 березня 2026 року.

Головуючий О.В. Свистунова

Судді: І.Ю. Ткаченко

М.М. Пищида