Постанова від 18 березня 2026 р. у справі №199/10221/25 — Дніпровський апеляційний суд

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Провадження № 22-ц/803/1194/26 Справа № 199/10221/25 Суддя у 1-й інстанції - Руденко В.В. Суддя у 2-й інстанції - Петешенкова М. Ю.

Категорія 81

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 березня 2026 року м. Дніпро

Дніпровський апеляційний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Петешенкової М.Ю.,

суддів Городничої В.С., Красвітної Т.П.,

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу

за апеляційною скаргою ОСОБА_1

на ухвалу Амур-Нижньодніпровського районного суду міста Дніпра від 26 вересня 2025 року про відмову у виправленні описки у складі судді Руденко В.В.

у справі за заявою ОСОБА_1 про забезпечення позову ОСОБА_1 до Дніпровської філії товариства з обмеженою відповідальністю «Газорозподільні мережі України», товариства з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз Україна», товариства з обмеженою відповідальністю «Дніпропетровськгаз Збут» про захист прав споживача шляхом стягнення матеріальної та моральної шкоди, -

В С Т А Н О В И Л А:

Ухвалою Амур-Нижньодніпровського районного суду міста Дніпра від 26 вересня 2025 року у задоволенні заяви ОСОБА_1 про виправлення описки в ухвалі Амур-Нижньодніпровського районного суду міста Дніпра від 28 липня 2025 року, відмовлено.

Ухвала суду мотивована відсутністю підстав для внесення виправлень в резолютивну частину ухвали суду, оскільки неточності, які впливають на можливість реалізації судового рішення чи його правосудності, судом не допущені.

Не погодившись з такою ухвалою суду, ОСОБА_1 звернувся до суду з апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судом норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права, ставить питання про скасування ухвали суду.

Апеляційна скарга мотивована тим, що суд першої інстанції не звернув уваги, що питання про внесення виправлень вирішується в судовому засіданні за участю учасників справи, в той же час, відомості про те, що судом повідомлялись учасники справи про дату, час та місце судового засідання, ні матеріали справи, ні підсистема “Електронний суд”, не містять. Крім того, судом не враховано висновки щодо застосування норм права, що зроблені Верховним Судом.

Відзив на апеляційну скаргу до суду не надходив.

Згідно із ч. 13 ст. 7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

Відповідно до ч. 2 ст. 369 ЦПК України апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції про внесення або відмови у внесенні виправлень у рішення розглядається судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.

Перевіривши законність і обґрунтованість ухвали суду першої інстанції, в межах доводів апеляційної скарги і вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а ухвалу суду без змін, з наступних підстав.

Судом встановлено, що у липні 2025 року ОСОБА_1 звернувся до суду із заявою про забезпечення позову до Дніпровської філії ТОВ «Газорозподільні мережі України», ТОВ «Газопостачальна компанія «Нафтогаз Україна», ТОВ «Дніпропетровськгаз Збут» про захист прав споживача шляхом стягнення матеріальної та моральної шкоди, в якій просив вчинити певні дії, на час розгляду справи в суді першої інстанції.

Ухвалою Амур-Нижньодніпровського районного суду міста Дніпра від 28 липня 2025 року у задоволенні заяви ОСОБА_1 відмовлено.

У вересні 2025 року ОСОБА_1 звернувся до суду із заявою про виправлення описки, зазначивши про те, що суд при виготовленні судового рішення, яким є ухвала від 28 липня 2025 року припустився помилки/описки. На думку скаржника, можна припустити, що цією ухвалою суд відмовив у задоволенні позову, замість заяви про забезпечення позову, а тому, просив внести відповідні виправлення в резолютивну частину ухвали суду.

Згідно до ч. 1 ст. 269 ЦПК України суд може з власної ініціативи або за заявою учасників справи виправити допущені в рішенні чи ухвали описки чи арифметичні помилки.

Велика Палата Верховного Суду в ухвалі від 11 січня 2022 року у справі № 921/730/13-г/3 (провадження № 12-6гс20) вказала на те, що правила статті процесуального законодавства, яка регламентує виправлення описок, передбачають можливість після ухвалення судового рішення у справі усунути в ньому помилки технічного (неюридичного) характеру - описки та очевидні арифметичні помилки. При цьому опискою визнається помилка, що порушує правила граматики, синтаксису, пунктуації, нумерації, які мають вплив на зміст судового рішення та його виконання. Описки - це помилки, зумовлені неправильним написанням слів, цифр тощо (пропуск літери, цифри, їх перестановка тощо). Виправленню підлягають лише ті описки, які мають істотний характер. До таких належить написання прізвищ та імен, адрес, найменувань спірного майна, зазначення дат і строків. Не є описками граматичні помилки, які не спотворюють текст судового рішення та не призводять до його неправильного сприймання.

Щодо меж повноважень судів виправляти описки в своїх рішеннях та щодо можливості при цьому судами змінювати ухвалені ними рішення, Верховний Суд зробив свій правовий висновок в постанові від 13 липня 2022 року у справі № 761/14537/15-ц, у якій дійшов висновку, що вирішуючи питання про виправлення описок чи арифметичних помилок, допущених у судовому рішенні, суд не має прав змінювати зміст судового рішення, він лише усуває такі неточності, які впливають на можливість реалізації судового рішення чи його правосудності.

У розумінні процесуального закону описка - це зроблена судом механічна граматична помилка в рішенні, яка допущена під час його письмово-вербального викладу (помилка у правописі, у розділових знаках, одрук тощо). Не вважається опискою помилка, яка не викривляє зміст рішення, тобто неправильне розташування розділових знаків, неправильні відмінки слів, застосування росіянізмів та діалектизмів тощо.

Опискою необхідно вважати помилку, що порушує правила граматики, синтаксису, пунктуації, нумерації, що мають вплив на зміст судового рішення та його виконання.

Виправленню підлягають лише ті описки, які мають істотний характер. До таких належать написання прізвищ та імен, адрес, зазначення дат та строків тощо.

Такий висновок щодо застосування інституту виправлення описок і очевидних арифметичних помилок у судовому рішенні викладено в ухвалах Великої Палати Верховного Суду від 27 травня 2020 року у справі № 904/10956/16, від 11 січня 2022 року у справі № 921/730/13-г/3, від 23 березня 2023 року у справі № 990/106/22, від 26 квітня 2023 року у справі № 522/22473/15-ц та від 09 травня 2023 року у справі № 522/22473/15-ц.

Вирішуючи питання про виправлення описок (очевидних арифметичних помилок), допущених у судовому рішенні, суд не вправі змінювати зміст судового рішення незалежно від його юридичного значення чи зовнішнього оцінного сприйняття (розуміння). Суд лише усуває неточності щодо встановлених фактичних обставин справи (наприклад, дати події, номера і дати документа, найменування сторін, прізвища, імені, по батькові особи, займаної посади тощо) або виправляє помилки, що мають технічний характер (тобто виникли при виготовленні тексту судового рішення), які водночас впливають на можливість реалізації судового рішення чи його правосудності. Отже, виправлення допущених у судовому рішенні описок, арифметичних чи технічних помилок допускається, якщо при цьому не зачіпається суть ухваленого судом рішення.

Дослідивши зміст заяви про виправлення описки та враховуючи викладене вище правове регулювання вирішення питання про внесення виправлень у судове рішення, колегія суддів дійшла до висновку про правильність відхилення її вимог згідно оскаржуваної ухвали суду першої інстанції.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції, оскільки судом першої інстанції не допущені неточності, які впливають на можливість реалізації судового рішення чи його правосудності.

Посилання скаржника в апеляційній скарзі на те, що судове рішення повинно бути точним, помилки у тексті судового рішення, зумовлені арифметичними помилками або граматичними помилками (описками), що стосуються істотних обставин або ускладнюють виконання рішення, можуть бути усунуті судом, який ухвалив рішення або ухвалу, колегія суддів не приймає до уваги, оскільки резолютивна частина ухвали суду першої інстанції у наявному вигляді є зрозумілою, визначеною та такою, що повністю відображає результат розгляду поданої заяви.

Доводи апеляційної скарги не містять посилань на такі порушення, що призвели до неправильного вирішення питання щодо розгляду заяви про виправлення описки, тому, з огляду на положення ст. 376 ЦПК України, не можуть бути підставою для скасування оскаржуваної ухвали суду. Отже, доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують.

Згідно зі ст. 375 ЦПК України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

На підставі викладеного, колегія суддів приходить до висновку про залишення апеляційної скарги без задоволення, а ухвали суду першої інстанції без змін.

Згідно ст. 141 ЦПК України, судові витрати, у зв`язку з переглядом судового рішення, розподілу не підлягають.

Керуючись ст. ст. 367, 368, 374, 375, 381, 382 ЦПК України, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.

Ухвалу Амур-Нижньодніпровського районного суду міста Дніпра від 26 вересня 2025 року- залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її ухвалення та оскарженню не підлягає.

Повний текст постанови складено 19 березня 2026 року.

Головуючий: М.Ю. Петешенкова

Суддя: В.С. Городнича

Т.П. Красвітна