Постанова від 19 березня 2026 р. у справі №591/972/26 — Зарічний районний суд м. Сум

Справа № 591/972/26 Провадження № 3/591/353/26

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 березня 2026 року м. Суми

Суддя Зарічного районного суду м. Суми Косар А. І. розглянула матеріали, які надійшли від Сумського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Сумській області, про притягнення до адміністративної відповідальності

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянство: України,зареєстрований за проживанням за адресою: АДРЕСА_1 , зі слів не працює,

за частиною першою статті 173-2 Кодексу України про адміністратвині правопорушення

учасники судового провадження:

ОСОБА_1 особа, яка притягається до адміністратвиної відповідальності,

Потерпіла ОСОБА_2

і

УСТАНОВИЛА:

22 грудня 2025 року о 21:20 год. ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1 вчинив домашнє насильство стосовно співмешканки ОСОБА_3 , а саме висловлював словесні образи, принижував честь та гудність, погрожував фізичною розправою, чим викликав у потерпілої побоювання за свою безпеку, спричинив емоційну невпевненість, нездатність захистити себе та завдав шкоди психологічному здоров`ю, чим порушив вимоги п. 14 ст. 1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству».

Дії ОСОБА_1 поліцейським уповноваженого органу поліції кваліфіковано за ч. 1 ст. 173-2 КУпАП.

У судовому засіданні ОСОБА_1 свою провину у вчиненні адміністративного правопорушення визнав та пояснив, що зробив для себе певні висновки, вибачився перед потерпілою.

Потерпіла ОСОБА_3 суду пояснила, що вона примирилася зі співмешканцем ОСОБА_1 , претензій до нього не має.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного висновку.

Диспозиція ч.1 ст. 173-2 КУпАП передбачає відповідальність за вчинення домашнього насильства, тобто умисне вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого була завдана шкода фізичному або психічному здоров`ю потерпілого.

Обов`язковим елементом об`єктивної сторони складу цього адміністративного правопорушення є наявність наслідків, а саме завдання шкоди фізичному або психічному здоров`ю потерпілого.

Відповідно до ч.3 ст. 1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» від 07.12.2017, домашнє насильство - діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім`ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім`єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь.

Згідноо з п. 14 ст. 1 Закону, психологічне насильство - форма домашнього насильства, що включає словесні образи, погрози, у тому числі щодо третіх осіб, приниження, переслідування, залякування, інші діяння, спрямовані на обмеження волевиявлення особи, контроль у репродуктивній сфері, якщо такі дії або бездіяльність викликали у постраждалої особи побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, спричинили емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдали шкоди психічному здоров`ю особи.

Обставини, установлені під час розгляду справи, підтверджуються особистими поясненнями учасників події, протоколом про адміністративне правопорушення серії ВАД № 777474 від 22.12.2025, в якому зафіксовані фактичні обставини справи, зокрема те, що ОСОБА_1 вчинив домашнє насильство в сім`ї психологічного характеру стосовно співмешканки ОСОБА_3 ; повідомленням на лінію 102 та протоколом прийняття заяви про подію від ОСОБА_3 про вчинення щодо неї домашнього насильства психологічного характеру.

Крім того, 22.12.2025 на місці події поліцейським уповноваженого підрозділу поліції проведено оцінку ризиків вчинення домашнього насильства щодо постраждалої ОСОБА_3 та визначено рівень небезпеки:низький. Також 22.12.2025 винесено терміновий заборонний припис стосовно кривдника ОСОБА_1 , відповідно до якого останньому заборонено контактувати з постраждалою особою в будь-який спосіб строком на п`ять діб.

Європейський суд з прав людини вказав що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо надання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки з огляду на конкретні обставини справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).

Відповідно до вимог стст.245, 251, 252, 280 КУпАП, суд зобов`язаний повно, всебічно та об`єктивно з`ясувати всі обставини справи, встановити чи було вчинене адміністративне правопорушення та чи винна особа у його вчиненні, дослідити наявні у справі докази, дати їм належну правову оцінку, та усунувши усі можливі сумніви, і в залежності від встановленого прийняти мотивоване законне рішення.

Стандарт доведення вини «поза розумним сумнівом» означає, що при доведенні винуватості особи не повинно залишатися жодного «розумного сумніву» в цьому, тоді як наявність такого «розумного сумніву» у винуватості особи є підставою для його виправдання.

Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.

З огляду на викладене, винуватість ОСОБА_1 доведена поза розумним сумнівом і його дії за частиною першою статті 173-2 КУпАП поліцейським уповноваженого підрозділу поліції кваліфіковано вірно.

Доказів же, що спростовували б винність ОСОБА_1 в порушенні норм Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству», зокрема, вірним є п. 14 ст. 1, а не ч. 1 ст. 14, як зазначено у протоколі.

Обставин, які виключають провадження у справі та адміністративну відповідальність, немає.

Обставин, що пом`якшують або обтяжують відповідальність, суддя не вбачає.

Згідно зі статтею 23 КУпАП, адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником так і іншими особами.

Відповідно до статті 33 КУпАП, стягнення за адміністративне правопорушення накладається у межах, установлених цим Кодексом та іншими законами України. При накладанні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність.

Зважаючи на викладене, у відповідності до вимог статтей 33, 38 КУпАП вважаю за необхідне накласти на ОСОБА_1 адміністративне стягнення у межах санкції статті, за якою його притягнуто до адміністративної відповідальності, у вигляді штрафу в розмірі 20 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 340.00 грн.

Враховуючи обставини справи, особу правопорушника, одноразовість події та те, що на даний час конфлікт між учасниками вичерпано, ОСОБА_1 та потерпіла ОСОБА_3 примирилися, за результатом оцінки ризиків вчинення домашнього насильства поліцейським визначено низький рівень небезпеки, що мінімізує можливість повторного вчинення останнім правопорушення, пов`язаного з домашнім насильством, суд не вбачає необхідності у направленні ОСОБА_1 на проходження програми для особи, яка вчинила домашнє насильство, відповідно до статті 39-1 КУпАП.

Керуючись ст. 40-1 КУпАП, відповідно до якої судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення, стягнути з ОСОБА_1 судовий збір на користь держави у розмірі 665.60 грн.

Керуючись стст. 40-1, 283, 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -

ПОСТАНОВИЛА:

ОСОБА_1 (Паспорт НОМЕР_1 ) визнати винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою статті 173-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення, та накласти на нього за цим законом адміністративне стягнення у виді штрафу на користь держави у розмірі двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 340 (триста сорок) грн 00 коп.

Стягнути з ОСОБА_1 (Паспорт НОМЕР_1 ) судовий збір на користь держави у розмірі 665 (шістсот шістдесят п`ять) грн 60 коп. (р/р UA908999980313111256000026001; отримувач – ГУК у м.Києві/м.Київ/22030106; код за ЄДРПОУ- 37993783; банк отримувача – Казначейство України (ЕАП), найменування коду класифікації доходів бюджету – Судовий збір (стягувачем є Державна судова адміністрація України).

Штраф має бути сплачений правопорушником не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому цієї постанови, а в разі її оскарження - не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.

Документ, що підтверджує сплату штрафу, або його копія не пізніше трьох робочих днів після закінчення строку, передбаченого частиною першою статті 307 КУпАП, надсилається правопорушником до органу (посадовій особі), який виніс постанову про накладення цього штрафу.

У разі несплати правопорушником штрафу у строк, установлений частиною першою статті 307 КУпАП, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом.

У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу, а саме 680 (шістсот вісімдесят) грн 00 коп.

Строк пред`явлення постанови до виконання три місяці.

В разі оскарження постанови перебіг строку давності зупиняється до розгляду скарги.

Постанова судді у справах про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Постанова судді у справах про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом десяти днів з моменту винесення постанови до Сумського апеляційного суду через Зарічний районний суд м. Суми.

Суддя А. І. Косар