Рішення від 19 березня 2026 р. у справі №523/19033/25 — Пересипський районний суд міста Одеси

Справа № 523/19033/25

Провадження №2/523/1359/26

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(заочне)

"20" березня 2026 р. м.Одеса

Пересипський районний суд м. Одеси у складі

головуючої судді - Середи І.В.,

за участю секретаря – Ячменьової Д.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду № 9 в м. Одесі цивільну справу за позовом Фонтанської сільської ради Одеського району Одеської області в особі органу опіки та піклування до ОСОБА_1 про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів,

УСТАНОВИВ:

12 вересня 2025 року до суду надійшов позов Фонтанської сільської ради Одеського району Одеської області в особі органу опіки та піклування до ОСОБА_1 про позбавлення відповідачки батьківських прав стосовно малолітньої доньки ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та стягнення аліментів на її утримання у розмірі 1/4 частини усіх видів доходу, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

В обґрунтування позову позивач вказав на те, що відповідачка є матір`ю малолітньої ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , батько дитини вказаний зі слів матері, 16 червня 2025 року малолітня була знайдена за адресою: АДРЕСА_1 без супроводу матері, яка у цей час перебувала у нетверезому стані у мотелі «Філін». Рішенням виконавчого комітету Фонтанської сільської ради Одеського району Одеської області дитина відібрана від матері через небезпеку для її життя і здоров`я та передана у КНП «ООДКЛ», мати з дитиною є внутрішньо переміщеними особами, постійно змінювали місце проживання, останні три дні проживали у мотелі. Наразі дівчинка перебуває у сім`ї патронатного вихователя. Мати жодного разу не поцікавилася місцем перебування своєї доньки, наразі місце її перебування невідоме. Фонтанська сільська рада Одеського району Одеської області ухвалила висновок про доцільність позбавлення відповідачки батьківських прав, так як вона самоусунулася від виховання дитини, неодноразово притягувалася до адміністративної відповідальності за невиконання батьківських обов`язків, місце знаходження старшої доньки невідоме.

17 вересня 2025 року після перевірки інформації щодо зареєстрованого місця проживання відповідачки відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження.

10 грудня 2025 року закрито підготовче провадження.

Сторони в засідання не з`явилися, були повідомлені належним чином.

Представниця позивача надала суду заяву про розгляд справи у її відсутності, про підтримання позовних вимог та згоду на заочний розгляд справи.

Відповідачка про дату, час та місце слухання справи повідомлялася шляхом направлення судових повісток за зареєстрованою адресою фактичного місця проживання як внутрішньо переміщеної особи, проте вони повернулися до суду без вручення адресату з довідками АТ «Укрпошта» - «Адресат відсутній за вказаною адресою», отже відповідно до п. 4 ч. 8 ст. 128 ЦПК України відповідачка вважається такою, що повідомлена належним чином. Причини своєї неявки суду не повідомила, із клопотаннями не зверталася.

Відповідачка в установлений ч. 7 ст. 178 ЦПК України строк не подала до суду відзив на позовну заяву, у зв`язку із чим суд вирішує справу за наявними матеріалами, що передбачено ч. 8 ст. 178 ЦПК України.

Враховуючи неявку належним чином повідомленої відповідачки в судове засідання, яка не повідомила про причини неявки та не подала відзив відповідно до статті 280 ЦПК України суд вважає за можливе проводити заочний розгляд справи та ухвалити заочне рішення.

Відповідно до вимог ч.2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Згідно з вимогами ч.5 ст.268 ЦПК України датою ухвалення рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено - повне чи скорочене). Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню з огляду на таке.

Судом встановлено, що ОСОБА_2 народилась ІНФОРМАЦІЯ_2 , актовий запис про народження від 22 серпня 2022 року № 308, складений Покровським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків).

Батьками дитини відповідно до свідоцтва вказані: мати – ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Відомості про батька внесені на підставі заяви матері відповідно до ч. 1 ст. 135 СК України.

16 червня 2025 року о 17:27 годині за повідомленням на лінію 102 знайдена дівчинка близько 2 - 2,5 років, білявого кольору волосся, одягнута в футболку, памперс та кросівки, не розмовляє, гуляла на вулиці біля гаражів неподалік адреси: вул.Паустовського 31 А, с. Крижанівка, якою виявилася ОСОБА_2 .

16 червня 2025 року близько 18:40 годині співробітники комунального підприємства Фонтанської сільської ради Одеського району Одеської області «Муніципальна варта» виявили жінку у мотелі «Філін» за адресою: АДРЕСА_1 , яка спала в нетверезому стані та є матір`ю малолітньої, останній раз бачила свою доньку приблизно о 16:40 годині.

Мати та дитину доставили до ВП 4 ОРУП 2 ГУНП в Одеській області. У ході медичного огляду було встановлено, що дівчинкав одягнута у брудну майку, брудний памперс, носки та кросівки, від дитини відчувався неприємний запах, вона не приймала гігієнічні процедури декілька днів, педикульоз відсутній, температура тіла в нормі.

16 червня 2025 року співробітники органу внутрішніх справ та закладу охорони здоров`я склали акт про підкинуту чи знайдену дитину та її доставку у приймальне відділення КНП «ООДКЛ».

Зі слів матері дитини було встановлено, що вони є внутрішньо переміщеними особами з м. Авдіївка Донецької області та зареєстровані за адресою: АДРЕСА_2 , до цього проживали в м. Дніпрі, потім в Березівському районі Одеської області, та на території Красносільської сільської ради Одеського району Одеської області, наразі протягом 3 днів винаймають кімнату за адресою: АДРЕСА_1 .

Було встановлено, що за вказаною адресою розташований мотель «Філін» з можливістю оренди кімнат подобово. Показати кімнату, в якій відповідачка проживає з дитиною, вона відмовилася, також повідомила представникам муніципальної служби, що її речі перебувають у знайомої у цьому ж мотелі.

Інспектору ювенальної превенції в телефонному режимі жителька с. Красносілка повідомила що, відповідачка проживала близько пів року на території с. Красносілка на СТО, сусіди підгодовували дівчинку, пропонували матері допомогу у влаштуванні до центру матері та дитини, проте мати відмовлялась та змінила місце проживання.

Відповідно до п. 5 Постанови Кабінету Міністрів від 01.06.2020 № 585 «Про забезпечення соціального захисту дітей, які перебувають у складних життєвих обставинах» 16 червня 2025 року проведена оцінка рівня безпеки дитини, за результатами якої встановлено, що перебування малолітньої ОСОБА_2 з матір`ю загрожує її життю та здоров`ю.

На підставі клопотання служби у справах дітей Фонтанської сільської ради від 16.06.2025 № 1-07/232 про невідкладне відібрання малолітньої ОСОБА_2 виконавчим комітетом Фонтанської сільської ради Одеського району Одеської області прийнято рішення № 216 «Про негайне відібрання малолітньої ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , від матері - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 ».

З метою вжиття невідкладних заходів для забезпечення безпеки дитини малолітню ОСОБА_3 невідкладно направлено до КПН «Одеська обласна дитяча клінічна лікарня», матері ОСОБА_1 повідомили номер телефону та адресу служби у справах дітей Фонтанської сільської ради Одеського району Одеської області для подальшого з`ясування місця знаходження її малолітньої доньки.

Також позивач встановив, що ОСОБА_1 неодноразово притягалася до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративних правопорушень, передбачених ст. 184 КУпАП.

На виховані у відповідачки також перебувала малолітня донька ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , місце знаходження якої невідоме з серпня 2024 року.

Сім`я знаходиься на обліку складних життєвих обставин Курісовської сільської ради Березівського району Одеської області.

Рішенням Піщенської сільської ради Подільського району Одеської області від 26.06.2025 № 54 «Про влаштування в сім`ю патронатного вихователя» малолітню ОСОБА_3 влаштовано до сім`ї ОСОБА_5 , де вона наразі перебуває.

З 16 червня 2025 року відповідачка жодного разу не зверталась до служби у справах дітей Фонтанської сільської ради Одеського району Одеської області з приводу отримання інформації про місце перебування її малолітньої доньки.

Центром надання соціальних послуг Фонтанської сільської ради Одеського району Одеської області здійснювалися неодноразові заходи щодо пошуку матері за останньою адресою її проживання: АДРЕСА_1 , проте зі слів власників вона наступного дня залишила мотель і не поверталася.

05 вересня 2025 року на засіданні комісії з питань захисту прав дитини Фонтанської сільської ради Одеського району Одеської області ураховуючи усі обставини були встановлені факти ухилення матір`ю від виконання батьківських обов`язків стосовно дитини та вагомі підстави позбавлення батьківських прав ОСОБА_1 стосовно малолітньої доньки ОСОБА_2 .

08 вересня 2025 року Фонтанська сільська рада Одеського району Одеської області ухвалила висновок, згідно з яким вважає за доцільне позбавити відповідачку батьківських прав відносно доньки ОСОБА_2 , оскільки мати самоусунулася від виконання батьківських обов`язків.

Відповідно до частини першої статті 150 СК України батьки зобов`язані виховувати дитину, піклуватися про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток. Якщо вони ухиляються від виконання своїх обов`язків по вихованню дитини, то вони відповідно до п.2 ч.1 та ч.2 ст.164 СК України можуть бути позбавлені судом батьківських прав.

Згідно зі статтею 27 Конвенції про права дитини від 20 листопада 1989 року, діючої на Україні з 27 вересня 1991 року «держави-учасники визнають право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батько (-и) несуть основну відповідальність за забезпечення умов життя, необхідних для розвитку дитини, в межах своїх здібностей і фінансових можливостей».

Нормами ч.6 ст.19 СК України передбачено, що суд може не погодитися з висновком органу опіки та піклування, якщо він є недостатньо обґрунтованим, суперечить інтересам дитини.

Підстав для сумніву у достовірності висновку спеціалістів, його компетентності або об`єктивності у суду не має.

Відповідно до положення пунктів 15 та 16 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав» позбавлення батьківських прав, що надані батькам до досягнення дитиною повноліття і ґрунтується на факті спорідненості з нею, є крайнім заходом впливу на осіб, які не виконують батьківських обов`язків, а тому питання про його застосування слід застосовувати лише після повного, всебічного, об`єктивного з`ясування обставин справи, зокрема ставлення батьків до дітей. Ухилення батьків від виконання своїх обов`язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний та духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток, як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти.

Оцінивши усі докази в сукупності, суд вважає, що матеріалами справи безперечно підтверджено, що відповідачка ухиляється від виконання своїх обов`язків по вихованню та утриманню своєї доньки і на цих підставах повинен бути позбавлений батьківських прав.

Однак, разом з тим позбавлення батьківських прав не звільняє відповідачку від виконання обов`язку утримання дитини.

Відповідно до ст.180 СК України батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення повноліття.

Згідно з вимогами ч.3 ст.181 СК України за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.

Відповідно до ч.1 ст.183 СК України частка заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом.

Нормами ч.1 ст.182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоров`я та матеріальне становище дитини; стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; наявність рухомого та нерухомого майна, грошових коштів; доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; інші обставини, що мають істотне значення.

Відповідно до ч.2 ст.182 СК України розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів.

Згідно зі ст.191 СК України аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред`явлення позову.

З урахуванням установлених обставин, суд дійшов висновку про те, що вимоги позивача підлягають задоволенню, встановлено наявність підстав для позбавлення ОСОБА_1 батьківських прав стосовно її малолітньої дитини ОСОБА_2 та стягнення з відповідачки аліментів на утримання доньки в розмірі 1/4 частки всіх видів її заробітку (доходу), але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 12 вересня 2025 року.

Нормами ч.1 ст.430 ЦПК України визначено, що суд допускає негайне виконання судових рішень у справах про стягнення аліментів - у межах суми платежу за один місяць.

Аналізуючи вказану норму, суд вважає за необхідне допустити негайне виконання рішення суду в частині стягнення аліментів в межах суми платежу за один місяць.

Відповідно до вимог ч.1 ст.141 ЦПК України та ст.4 Закону України «Про судовий збір» з відповідачки підлягає також стягненню в дохід держави судовий збір у розмірі 1211,20 грн щодо розгляду вимог нематеріального характеру про позбавлення батьківських прав та 1211,20 грн щодо вимог матеріального характеру про стягнення аліментів - всього в сумі 2422,40 грн.

Керуючись ст.ст.12, 13, 76-81, 141, 258-259, 263, 265, 268, 273, 280-284, 353-355 ЦПК України

ВИРІШИВ:

Позов Фонтанської сільської ради Одеського району Одеської області в особі органу опіки та піклування до ОСОБА_1 про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів задовольнити.

Позбавити ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП: НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_3 , фактична адреса проживання як внутрішньо переміщеної особи: АДРЕСА_2 ) батьківських прав стосовно ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Стягувати з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП: НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_3 , фактична адреса проживання як внутрішньо переміщеної особи: АДРЕСА_2 ) аліменти на утримання ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 1/4 частини усіх видів доходу, але не менше ніж 50 % прожиткового мінімуму для дітей відповідного віку, щомісячно, починаючи з 12 вересня 2025 року і до повноліття ОСОБА_2 , а саме до ІНФОРМАЦІЯ_5 , на її користь.

Допустити негайне виконання рішення суду в межах суми платежу за один місяць.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП: НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_3 , фактична адреса проживання як внутрішньо переміщеної особи: АДРЕСА_2 ) на користь держави судовий збір в розмірі 2422,40 грн.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідачки, поданою протягом тридцяти днів з дня складення рішення.

Заочне рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Одеського апеляційного суду протягом 30 днів з дня його складення.

Заочне рішення складено 20 березня 2026 року.

Суддя