Вирок від 19 березня 2026 р. у справі №522/14146/24 — Приморський районний суд м. Одеси

Справа № 522/14146/24

Номер провадження № 1-кп/522/1720/26

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 березня 2026 року місто Одеса

Приморський районний суд м. Одеси у складі:

головуючого - судді ОСОБА_1 ,

за участю: секретарів - ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,

прокурорів - ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 ,

потерпілого - ОСОБА_9 ,

представника потерпілого - ОСОБА_10 ,

захисника - ОСОБА_11 ,

обвинуваченого - ОСОБА_12 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні обвинувальний акт у кримінальному провадженні за № 12024168500000127 від 09.06.2024 року за обвинуваченням ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Одеси, громадянина України, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України,

безпосередньо після закінчення судового розгляду, перебуваючи в нарадчій кімнаті, ухвалив вирок про таке:

І. Формулювання обвинувачення, визнаного Судом недоведеним

1. ОСОБА_12 обвинувачується в тому, що 08.06.2024 року приблизно о 16.00 годині, більш точного часу не встановлено, перебував на передньому пасажирському сидінні салона автомобілю Ніссан Ліф, під керуванням ОСОБА_9 , за адресою: АДРЕСА_2 , де між ними виник словесний конфлікт, та у ОСОБА_12 , внаслідок раптово виниклих неприязних відносин, виник протиправний намір щодо спричинення тілесних ушкоджень ОСОБА_9 .

2. Реалізуючи свій протиправний намір, направлений на умисне нанесення тілесних ушкоджень, діючи з прямим умислом, усвідомлюючи небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки та свідомо припускаючи їх настання, ОСОБА_12 , 08.06.2024 року, приблизно о 16 годині 00 хвилин, більш точного часу не встановлено, перебуваючи в салоні автомобілю Ніссан Ліф, під керуванням ОСОБА_9 , за адресою: АДРЕСА_2 , під час словесного конфлікту, внаслідок раптово виниклих неприязних відносин, наніс ОСОБА_9 кулаком лівої руки декілька ударів, точну кількість не встановлено, в область обличчя та декілька ударів кулаками правої та лівої руки в область верхньої частини тулуба, після чого, вийшовши з автомобіля, перебуваючи на вулиці ОСОБА_12 наніс ОСОБА_9 ще один удар ногою в область кисті лівої руки.

3. У ОСОБА_9 виявлені наступні тілесні ушкодження (8): синець (1) в правій навколо орбітальній ділянці з поширенням на виличну ділянку, крововилив під кон?юнктиву правого очного яблука (1), синці в лобній ділянці по центру (1), на правому плечі (1), на лівому плечі (3), на лівій кисті (1). Зазначені ушкодження, як окремо так і разом, мають незначні скороминучі наслідки тривалістю не більше 6-ти днів і за цим критерієм відповідно п. 2.3.5 «Правил судово-медичного визначення ступеню тяжкості тілесних ушкоджень», відносяться до категорії легких тілесних ушкоджень.

4. Таким чином, ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обвинувачується у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України за ознаками: умисне легке тілесне ушкодження.

ІІ. Позиція обвинуваченого

4. Обвинувачений ОСОБА_12 , допитаний у судовому засіданні, пояснив, що 7 числа він виїхав з м. Ізюм, оскільки був звільнений у зв`язку з необхідністю догляду за матір`ю. Дорога була важкою, його психологічний стан був напруженим та негативним. Він зазначив, що сфера таксі є сферою послуг, а у показах потерпілої дівчини було вказано на хамську поведінку водія: той прибув на виклик із запізненням десь на двадцять хвилин та під`їхав не до того будинку. За словами обвинуваченого, вони були завантажені сумками, й така поведінка водія викликала у нього неприємні емоції, однак він усе ж намагався знайти водієві виправдання. ОСОБА_12 зазначив, що запитав у водія, чи служив той у Збройних Силах України, сподіваючись почути ствердну відповідь. Проте водій відповів «ні» та додав, що не отримав повістку. У відповідь обвинувачений поцікавився, чому він не проходить службу, після чого водій перейшов на «ти» у присутності його дівчини та висловив на його адресу непристойну фразу. Зі слів обвинуваченого, на відеозаписі цього не чути, оскільки водій сказав це тихо. Після зазначеного він наніс водієві ляпаса, намагаючись при цьому уникнути подальшого конфлікту та вийти з автомобіля. Коли його дівчина ОСОБА_13 виходила з машини, водій раптово натиснув на педаль газу, стався ривок, унаслідок якого він ударився об кермо. Обвинувачений підкреслив, що не мав наміру завдати водієві тілесних ушкоджень, свідомо цього не робив і намагався уникнути конфлікту. Далі, за його словами, ОСОБА_9 застосував проти нього газовий балончик, після чого слідча вручила йому протокол. Обвинувачений також повідомив, що ОСОБА_9 спочатку вдарився об кермо у машині, згодом побіг за ним, упав вже на другому поверсі житлового будинку.

ІІІ. Позиція потерпілого

5. Потерпілий ОСОБА_9 у судовому засіданні повідомив, що 08 червня 2024 року, приблизно о 15:30, він прийняв замовлення в таксі та прибув за вказаною адресою на вул. Шевченка. Приїхавши на місце, пасажирів одразу не побачив, тому зателефонував, аби уточнити, де вони перебувають. Після цього вони вийшли, і почали сідати до автомобіля: жінка сіла на заднє сидіння, а чоловік — попереду. Коли чоловік сідав у машину, він сильно грюкнув дверима, на що ОСОБА_14 зробив йому зауваження. Під час поїздки пасажири з ним не спілкувалися. ОСОБА_15 попросив закрити вікна та увімкнути кондиціонер. Потерпілий відповів, що кондиціонер навряд чи допоможе, але все ж увімкнув його. До кінця поїздки розмови між ними не було. Під`їжджаючи до кінцевого пункту, пасажири запитали, чи здійснювалася оплата поїздки карткою, на що потерпілий відповів так. Зупинившись біля будинку, пасажири почали розпитувати його, чи отримував він повістку та чи приходили до нього представники ТЦК. На це ОСОБА_14 відповів зустрічним запитанням: «А до вас приходили?». Після цього чоловік почав розповідати, що він вже два роки на фронті і в цей момент наніс йому удари. Від отриманих ударів автомобіль почав рухатися, заїхав на узбіччя та зупинився. Після зупинки всі вийшли з машини. Потерпілий пригадав, що в автомобілі мав перцевий балончик, і, коли між ними залишилася невелика відстань, спробував ним скористатися. Однак балончик спрацював лише близько двох секунд і, ймовірно, через давність був уже несправним. Після цього ОСОБА_14 вирішив викликати поліцію. Він повернувся до автомобіля, взяв телефон і почав набирати номер поліції. У цей час ОСОБА_15 разом із жінкою почали відходити, на що потерпілий сказав, що вони повинні залишитися на місці до прибуття поліції. Кілька разів він перегороджував їм дорогу, після чого отримав ще декілька ударів кулаками та один удар ногою в область грудей. Потерпілому з його слів вдалося затримати пасажирів до приїзду поліції, про що він повідомив правоохоронців телефоном. Під час очікування приїзду поліції ОСОБА_12 почав заходити до під`їзду, а потерпілий намагався його зупинити. ОСОБА_12 виявляв агресію, кидався на нього та намагався завдати ударів. Він почав тікати, однак упав. У такій ситуації вони й дочекалися прибуття поліції. Після цього потерпілого за його словами доставили до лікарні, де йому зробили рентген. Вказав, що обвинувачений був вдягнений у білу майку, не у спецодяг, наносив удари правою рукою, було від 5 ударів, другий пасажир кричала –«Паша зупинись», потерпілий вказав що на цеймомент обвинувачений не вибачився.

ІV. Досліджені в судовому засіданні докази

6. Допитана в судовому засіданні свідок ОСОБА_16 зазначила, що на той час перебувала у стосунках із ОСОБА_12 , із яким зустрічалася близько місяця. У день події вони були в гостях у матері ОСОБА_12 та після цього викликали таксі. Під час посадки до автомобіля таксист зробив зауваження, що вони нібито грюкнули дверима, однак вони на це не реагували. На прохання ввімкнути кондиціонер водій, зі слів свідка, відповів грубо. Свідок пояснила, що, на її думку, таксист почав провокувати ОСОБА_12 . Свідок зазначила, що вони дочекалися приїзду поліції та швидкої допомоги. Що відбувалося в автомобілі після цього, вона не знала. Вона підтвердила, що отримала незначне ушкодження — подряпину на нозі. Також зазначила, що проти ОСОБА_12 застосували перцевий балончик. Коли виходила з автомобіля, водій двигун не вимикав. У той момент, за її словами, пасажирські двері біля ОСОБА_12 були зачинені. Свідок пояснила, що її першою дією було стати між ними, аби не допустити подальшого конфлікту. Момент застосування газового балончика вона не бачила. Також зазначила, що у ОСОБА_12 був пошкоджений одяг. Коли приїхала швидка допомога, свідок побачила, що у таксиста було незначно пошкоджене око. Вона уточнила, що вони просто чекали приїзду оперативної бригади. За словами свідка, коли автомобіль зупинився, таксист, ймовірно, подумав, що вони просто підуть, однак вона сказала, що залишиться чекати поліцію. Вона пояснила, що лише відвела ОСОБА_17 , оскільки, на її думку, таксист його провокував. Вона не бачила моменту, коли таксист упав, і не знала, хто саме викликав швидку допомогу.

7. Допитана в судовому засіданні свідок ОСОБА_18 зазначила, що на момент події перебувала на роботі. Коли сталася подія, самого удару вона не бачила, але почула глухий звук. До приміщення забігла клієнтка і повідомила, що трапилася аварія.Свідок разом з іншими вийшла з приміщення та побачила, що з лівого боку автомобіль зніс огорожу і врізався в будівлю. Водій кричав і намагався зупинити чоловіка на ім`я ОСОБА_17 . Свідок пояснила, що намагалася зупинити саме водія, оскільки він, за її словами, намагався зачепити ОСОБА_17 . ОСОБА_18 запитувала у водія, чи потрібна йому швидка допомога, оскільки на його обличчі була кров. ОСОБА_17 тим часом забіг у під`їзд, а водій намагався зайти за ним. Свідок намагалася його зупинити, кажучи, що ніхто нікуди не ховатиметься. Після цього водій увійшов до під`їзду, звідти було чутно крики. Коли двері під`їзду відчинилися, свідок побачила, як водій вибіг назовні, а за ним — ОСОБА_19 зупинився після слів про чоловіка і пішов у інший бік. Після цього вони всі дочекалися приїзду поліції. Свідок зазначила, що обвинуваченого не знає, причини отримання тілесних ушкоджень не знає, причини виклику до суду також не знає, прийшла за повісткою. Предмет розгляду справи їй невідомий. Свідок пояснила, що водій постійно провокував конфлікт, при цьому обидва і водій, і ОСОБА_12 були агресивно налаштовані. З її слів, ОСОБА_12 потім пішов в інший бік, аби уникнути подальшої провокації. Щодо застосування газового балончика свідок повідомила, що цього моменту вона не бачила. Не пам`ятає, у що саме був одягнений водій.

8. Допитана в судовому засіданні свідок ОСОБА_20 зазначила, що що в день події вона йшла до магазину та побачила, що червоний автомобіль, схожий на Nissan, врізався в кут будівлі Морської академії. Унаслідок зіткнення було пошкоджено передню частину автомобіля та знесено паркан. Після цього, зі слів свідка, з автомобіля вибіг водій із понівеченим обличчям і почав переслідувати пасажира, намагаючись його зупинити. Свідок зайшла до сусіднього салону краси (що знаходився поруч із місцем події) та повідомила, що сталася дорожньо-транспортна пригода, і, можливо, необхідно буде викликати поліцію. Свідок зазначила, що не пам`ятає всіх деталей події чи конкретних висловлювань її учасників, але мала враження, що водій хвилювався, аби пасажир не залишив місце події до приїзду поліції. Вона бачила, як водій хапав пасажира за одяг, намагаючись його зупинити. Пасажир зайшов у під`їзд, за ним побіг водій між ними відбулася словесна перепалка. Свідок повідомила, що інша жінка намагалася розборонити чоловіків. Обидва, за її спостереженнями, перебували у збудженому, нервовому стані. Згодом водій вибіг із під`їзду, а слідом за ним пасажир. Свідок зазначила, що присутня жінка намагалася пояснити водієві, що не має наміру залишати місце події. Вона звернулася до пасажира зі словами, що так себе поводити не можна, після чого він дещо заспокоївся. Свідок пояснила, що пасажир, на її думку, просто намагався відійти від конфлікту, хоча був емоційним, а водій намагався його затримати, при цьому хапаючи за одяг. Вона зазначила, що не знала, з якої саме причини водій намагався його зупинити. За її спостереженнями, ця ситуація тривала приблизно 10 хвилин. Свідок пригадала, що водій мав рани на обличчі, проте їй невідомо, за яких обставин він їх отримав. Факту застосування газового балончика вона не бачила. Також не бачила, щоб водій падав, і не чула, що саме відбувалося всередині під`їзду або які слова промовляли інші особи. Свідок пояснила, що бачила, як пасажир відходив від конфліктної ситуації, і не може стверджувати, що це був захист жінки. Вона запам`ятала, що пасажир був у сорочці, а його одяг був порваний. Свідок зазначила, що разом з іншою жінкою вони викликали поліцію, однак не може сказати напевно, хто саме викликав швидку допомогу. Свідок не чула, що саме відбувалося всередині під`їзду, однак зазначила, що потерпілий не падав, коли вибігав із нього.

9. Свідок ОСОБА_21 у судовому засіданні пояснила, що на момент події перебувала на манікюрі. Раптово вони почули гучний удар, після чого побачили, що автомобіль врізався у стіну Морської академії. Зі слів свідка, після зіткнення двоє чоловіків почали штовхатися. Один із них згодом зайшов у під`їзд, при цьому між ними тривала словесна перепалка. Свідки викликали поліцію. Гнаповська зазначила, що у водія вона помітила гематому на обличчі, однак причину конфлікту їй невідомо. Раніше вона обвинуваченого не знала та побачила його вперше у дворі, приблизно за три метри від автомобіля. Також свідок звернула увагу, що обвинувачений намагався піти додому, але водій таксі його наздоганяв. Моменту застосування газового балончика вона не бачила. Водночас повідомила, що бачила жінку можливо дружину обвинуваченого, яка стояла під під`їздом, тоді як водій таксі намагався потрапити всередину.

10. Допитана в судовому засіданні експерт судово-медичний експерт ОСОБА_22 надала пояснення щодо характеру та механізму виявлених тілесних ушкоджень. Експерт зазначила, що механізм утворення ушкоджень може відповідати як дії одного тупого предмета, так і декількох тупих предметів, оскільки термін «тупий предмет» у судово-медичній практиці охоплює будь-які об`єкти, які мають тверду поверхню. При цьому питання множинності конкретних предметів, якими могли бути заподіяні ушкодження, не досліджувалося. Так само експерт підтвердила, що під час проведення експертизи не розглядалося питання про більшу ймовірність походження ушкоджень від взаємодії з людською кінцівкою чи елементами салону автомобіля. На запитання про те, чи можливе утворення численних ушкоджень у разі дії тупого предмета, зокрема людської руки, у замкнутому просторі, експерт пояснила, що фіксуються рівні ділянки ушкоджень, які не можуть виникнути внаслідок одного удару. За її словами, наявні ушкодження свідчать про множинну взаємодію тупого предмета з ділянкою обличчя, тобто про те, що ушкодження утворились у результаті кількох окремих впливів, а не від одноразового контакту.

11. Витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12024168500000127 від 09.06.2024, яким підтверджується внесення відповідних відомостей про кримінальне правопорушення і початок досудового розслідування відповідно до статті 214 КПК України.

12. Рапорт інспектора ЧЧ ВП №1 ОРУП №1 ГУНП в Одеській області від 08.06.2024 року.

13. Протокол прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення від 08.06.2024, яким підтверджується факт звернення потерпілого ОСОБА_9 , до поліції щодо нанесення останньому тілесних ушкоджень.

14. Висновок експерта № 790 від 14.06.2024 року відповідно до якого : у ОСОБА_9 виявлені наступні тілесні ушкодження : синець в правій навколоорбітальній ділянці з поширенням на виличну ділянку, крововилив під кон?юнктиву правого очного яблука, синці в лобній ділянці по центру, на правому плечі, на лівому плечі, на лівій кисті. Дані ушкодження виникли від дії тупого твердого предмета (предметів), індивідуальні особливості яких в ушкодженнях не відобразились. Враховуючі морфологічні особливості ушкоджень (синці - синього кольору) слід вважати, що вони виникли приблизно в межах 1-3 діб до початку проведення об-стеження, тобто могли бути спричинені 08.06.2024 року. Дані ушкодження, як окремо так і разом, мають незначні скороминущі наслідки тривалістю не більше 6-ти днів і за цим критерієм, згідно п. 2.3.5 «Правила судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень», затверджених Наказом № 6 МОЗ України від 17.01.1995 р., відносяться до категорії ЛЕГКИХ тілесних ушкоджень.

15. Заяву ОСОБА_9 про долучення до кримінального провадження диск з зафіксованими на ньому відео моменту поїздки, розмови, та нанесення тілесних ушкоджень від 13.06.2025 року.

16. Протокол проведення слідчого експерименту від 20.06.2024 року.

17. Протокол пред`явлення особи до впізнання від 02.07.2024 року, відповідно до якого потерпілий ОСОБА_9 впізнав чоловіка на зображені №1, який є ОСОБА_12 .

18. Довідку до проколу впізнання особи за фотознімками, відповідно до якої особа яка знаходилась на фотознімку №1 - ОСОБА_12 .

19. Протокол пред`явлення особи до впізнання від 02.07.2024 року, відповідно до якого свідок ОСОБА_18 впізнав чоловіка на зображені №4, який є ОСОБА_12 .

20. Довідку до проколу впізнання особи за фотознімками, відповідно до якої особа яка знаходилась на фотознімку №4 - ОСОБА_12 .

21. Протокол пред`явлення особи до впізнання від 02.07.2024 року, відповідно до якого свідок ОСОБА_21 впізнала чоловіка на зображені №2, який є ОСОБА_12 .

22. Довідку до проколу впізнання особи за фотознімками, відповідно до якої особа яка знаходилась на фотознімку №2 - ОСОБА_12 .

23. Протокол пред`явлення особи до впізнання від 02.07.2024 року, відповідно до якого свідок ОСОБА_20 впізнала чоловіка на зображені №3, який є ОСОБА_12 .

24. Довідку до проколу впізнання особи за фотознімками, відповідно до якої особа яка знаходилась на фотознімку №3 - ОСОБА_12 .

25. Протокол огляду відеозапису від 02.07.2024 року на якому зафіксовані обставини події, розмову між потерпілим та обвинуваченим, та нанесення потерпілому тілесних ушкоджень.

26. Постанову від 02.07.2024 якою відповідно до статті 98 КПК було визнано речовим доказом DVD+R із записом відеоспостереження.

27. Заяву ОСОБА_9 про долучення до кримінального провадження скріншотів, фотокарток з зафіксованими тілесними ушкодженнями від 13.06.2025 року.

28. Фото тілесних ушкоджень нанесені потерпілому ОСОБА_9 .

29. Постанову від 23.07.2024 якою відповідно до статті 98 КПК було визнано речовим доказом фото із зафіксованими тілесними ушкодженнями, та скріншоти з мобільного телефону.

30. Вимогу від 09.06.2024 року про те що ОСОБА_12 не має судимості.

31. Довідку від КНП «ООМЦЗ» Одеської обласної ради відповідно до якої ОСОБА_12 на наркологічному обліку не значиться.

32. Висновок судово- психіатричного експерта №547 від 30.07.2024 року, відповідно до якого ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на період скоєння інкримінованого йому кримінального проступку (станом на 08.06.2024) у тимчасовому хворобливому розладі психічної діяльності не перебував. Виявляв клінічні ознаки «Посттравматичного стресового розладу», та через наявний у нього психічний розлад, не був здатний повною мірою усвідомлювати свої дії та керувати ними. На теперішній час ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , виявляє клінічні ознаки «Хронічного посттравматичного стресового розладу» (що відповідає діагностичним критеріям рубрики «F43.1» за Міжнародної класифікацією хвороб 10-го перегляду), з афективними розладами у вигляді помірного депресивного епізоду (що відповідає діагностичним критеріям рубрики «F32.1» за Міжнародної класифікацією хвороб 10-го перегляду), що обмежує його здатність повною мірою усвідомлювати свої дії та керувати ними. ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за своїм психічним станом може приймати участь у проведенні процесуальних дій. Застосування примусових заходів медичного характеру не потребує.

33. Документи, які характеризують обвинуваченого ОСОБА_12 .

V. Оцінка суду

34. Стороною обвинувачення в підтвердження вини ОСОБА_12 у вчиненні кримінального правопорушення, яке йому інкримінуються, Суду надавалися докази, які були досліджені в судовому засіданні.

35. З іншої сторони обвинуваченим ОСОБА_12 в підтвердження невинуватості надано заперечувальні показання, наголошено та звернуто увагу, що по справі відсутні будь-які прямі докази його винуватості, що в своїй сукупності є підставою для виправдання. Також обвинувачений зазначив, що не мав жодного умислу завдавати тілесних ушкоджень потерпілому, а завдав йому лише один ляпас, який не міг спричинити легких тілесних ушкоджень.

36. Суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінюючи кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення в такій конкретній ситуації зазначає.

37. Зокрема, Суд звертає увагу на особливості доказування в кримінальному процесі.

38. Відповідно до ч. 2 ст. 62 Конституції України, ч. 2 ст. 17 КПК України ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні кримінального правопорушення і має бути виправданим, якщо сторона обвинувачення не доведе винуватість особи поза розумним сумнівом.

39. Відповідно до ч. 3 ст. 62 Конституції України та ч. 4 ст. 17 КПК України обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на користь такої особи.

40. Верховний Суд в своїй постанові від 4 липня 2018 року по справі № 688/788/15-к (пункти 22-26) детально розкрив зміст вказаного стандарту, що враховується Судом у правовідносинах, що є предметом судового розгляду.

41. Важливо на що, звертає увагу Суд, це те, що для дотримання стандарту доведення поза розумним сумнівом недостатньо, щоб версія обвинувачення була лише більш вірогідною за версію захисту. Законодавець вимагає, щоб будь-який обґрунтований сумнів у тій версії події, яку надало обвинувачення, був спростований фактами, встановленими на підставі допустимих доказів, і єдина версія, якою розумна і безстороння людина може пояснити всю сукупність фактів, установлених у суді, - є та версія подій, яка дає підстави для визнання особи винною за пред`явленим обвинуваченням.

42. Однак в справі, що стала предметом судового розгляду сторона обвинувачення вказаного обов`язку не виконала, а із наданих доказів Суд не може встановити винуватість ОСОБА_12 .

43. Допитані в судовому засіданні свідки ОСОБА_16 , ОСОБА_18 , ОСОБА_20 , ОСОБА_21 які були безпосередніми очевидцями конфлікту, ствердили, що вони не бачили, щоб обвинувачений наносив удари потерпілому руками чи ногами.

44. Отже, показаннями свідків спростовуються показання потерпілого про те, що обвинувачений наніс йому удари в обличчя. При цьому покази свідків є взаємодоповнюючими та не суперечать одні одним. Окрім того, ці особи, окрім ОСОБА_16 , не перебували в жодних стосунках з будь-ким з учасників кримінального провадження і Суд не має підстав вважати, що свідки можуть говорити неправду.

45. Показання потерпілого ОСОБА_9 жодним чином не узгоджуються з показами свідків та обвинуваченого, зокрема і в тій частині, що обвинувачений ОСОБА_12 наносив йому систематичні удари в обличчя.

46. Також досліджений в судовому засіданні відеозапис, який відбувався під час руху автомобіля не підтверджує нанесення ударів саме ОСОБА_12 потерпілому ОСОБА_9 . Окрім того Суд звертає увагу, що в салоні автомобіля окрім ОСОБА_12 та ОСОБА_9 перебувала ще одна особа.

47. Отже, суд на підставі досліджених доказів не може дійти висновку про те, що тілесні ушкодження виникли у потерпілого внаслідок неправомірних дій обвинуваченого ОСОБА_12 . Навпаки в судому засіданні знайшли підтвердження елементи захисту з боку обвинуваченого ОСОБА_12 , що зумовлювалося агресивною поведінкою саме потерпілого по відношенню до обвинуваченого.

48. Будь-яких інших доказів на підтвердження вини ОСОБА_12 у спричиненні потерпілому тілесних ушкоджень сторона обвинувачення не надала.

49. Суд звертає увагу, що огляд місця події органом досудового розслідування не проводився, безпосередні сліди злочину, в тому числі кров, про яку говорять свідки, не зафіксовані.

50. Характеризуючі матеріали на особу обвинуваченого також свідчать про те, що обвинувачений є неконфліктною особою і не схильний до нанесення тілесних ушкоджень. Більш того, обвинувачений ОСОБА_12 є колишнім військовослужбовцем ЗСУ, який став на захист Вітчизни з перших днів повномаштабного вторгнення військ російської федерації на територію України.

51. Статтею 91 КПК передбачені обставини, які підлягають доказуванню у кримінальному провадженні

52. А статтею 92 КПК передбачено, що обов`язок доказування обставин, передбачених статтею 91 цього Кодексу, за винятком випадків, передбачених частиною другою цієї статті, покладається на слідчого, прокурора та, в установлених цим Кодексом випадках, - на потерпілого.

53. Отже, під час судового розгляду кримінального провадження пред`явлене ОСОБА_12 обвинувачення у вчиненні ним кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України - не знайшло свого підтвердження.

54. Відповідно до частини першої статті 373 КПК виправдувальний вирок ухвалюється у разі, якщо не доведено, що кримінальне правопорушення вчинене обвинуваченим (пункт 2).

55. У зв`язку із чим виходячи із загальних засад кримінального судочинства: верховенства права, законності, презумпції невинуватості та забезпечення доведеності вини, створивши необхідні умови для реалізації сторонами кримінального провадження їхніх процесуальних прав та обов`язків, оцінивши всі докази в сукупності, Суд дійшов висновку про необхідність виправдання обвинуваченого.

VІ. Інші рішення, щодо питань, які вирішуються Судом при ухваленні вироку

56. Цивільний позов потерпілого ОСОБА_9 про відшкодування моральної шкоди у розмірі 100000,00 грн та витрат на правову допомогу відповідно до частини третьої статті 129 КПК необхідно залишити без розгляду.

57. Рішення про речові докази слід прийняти відповідно до статті 100 КПК.

Із цих підстав,

керуючись статтями 368, 370-371, 373-374, 376, Кримінального процесуального кодексу України, Суд,

У Х В А Л И В :

1. ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_1 визнати невинуватим у пред`явленому обвинуваченні за частиною першою статті 125 Кримінального кодексу України у зв`язку із недоведеністю того, що кримінальне правопорушення (проступок) вчинене ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та виправдати.

2. Цивільний позов ОСОБА_9 про відшкодування моральної шкоди - залишити без розгляду.

3. Речові докази:

3.1 один файл під назвою: «FILE20240608-154838-040365» формату «МР4" (.mр4), розміром «231 МБ(242 962 243 байт)», який знаходиться на DVD+R носій марки «VERBATIM» ємкістю 4.7 gb білого кольору в білому паперовому конверті - залишити у матеріалах кримінального провадження;

3.2 фото № 1 - скриншот з мобільного додатку «Воlt» про поїздку 08.06.2024 року, яка тривала в період часу з 15:50 години до 16:03 години по маршруту від просп. Шевченка, 17 до вул. Дюківська, 8 в м. Одеса; фото № 2, 3 - обличчя потерпілого ОСОБА_9 , де на правому оці зафіксовано синець; фото № 4 - рука на кисті якої зафіксовано синець на середньому пальці; фото № 5 - передплечова частина руки на якій зафіксовано синець; фото № 6 - передліктьова частина руки на якій зафіксовано синець з внутрішнього боку - залишити у матеріалах кримінального провадження.

Вирок, якщо інше не передбачено Кримінальним процесуальним кодексом України, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого Кримінальним процесуальним кодексом України, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

На вирок можуть бути подані апеляції до Одеського апеляційного суду протягом 30 днів з дня його проголошення.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку суду. Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору.

Копія вироку не пізніше наступного дня після ухвалення надсилається учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні.

Суддя ОСОБА_1