Рішення від 15 березня 2026 р. у справі №761/47196/25 — Шевченківський районний суд міста Києва

Справа № 761/47196/25

Провадження № 2/761/5599/2026

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(заочне)

16 березня 2026 року Шевченківський районний суд м. Києва в складі:

головуючого-судді: Пономаренко Н.В.

з участю секретаря: Яцишина А.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в спрощеному провадженні в залі суду в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , про розірвання шлюбу, -

в с т а н о в и в:

У листопаді 2025 року до Шевченківського районного суду м. Києва через систему «Електродний суд» надійшла позовна заява ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , про розірвання шлюбу.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що позивачем з відповідачем уклали шлюб 17 серпня 2017, який був зареєстрований Лівобережним відділом реєстрації шлюбів м. Києва з державним Центром розвитку сім`ї, про що в Книзі реєстрації шлюбів зроблено актовий запис номер 1348. Від подружнього життя мають двох неповнолітніх доньок - ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_2 .

У позовній заяві вказано, що протягом останніх років подружнє життя не складається, зникло взаєморозуміння і взаємоповага, стали частими сварки, така атмосфера в родині не сприяла повноцінному розвитку дітей, як особистостей, знесилювала та демотивувала кожного з них.

Позивачкою вказано, що шлюбні відносини та спільне проживання між сторонами припинені.

Позовна заява мотивована тим, що на даний час фактично сім`ї вже не існує, відсутні будь-які можливості до відновлення шлюбу. Подальше збереження шлюбу неможливе, в зв`язку з чим виникла необхідність припинити шлюб.

У зв`язку із викладеним, позивачка просить позовну заяву задовольнити.

Ухвалою Шевченківського районного суду міста Києва від 12.11.2025 вказану позовну заяву залишено без руху та надано строк для усунення недоліків.

01.12.2025 недоліки усунуто.

Ухвалою Шевченківського районного суду м. Києва від 14.01.2026 було відкрито провадження в цивільній справі за вказаним позовом, розгляд якої вирішено проводити в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

Позивачка в судове засіданні не з`явилася, про місце, дату та час судового засідання повідомлялася належним чином, до суду 28.01.2026 через систему «Електронний суд» надійшла заява позивачки у якій вона просила суд розглянути вказану справу без її участі, позов підтримує у повному обсязі, просила не надавати строк на примирення.

Відповідач у судове засідання не з`явився, про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, про причини неявки суд не повідомив.

Разом з тим, відповідно до положень ч. ч. 1, 2 ст. 280 Цивільного процесуального кодексу України (надалі - ЦПК України) суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; відповідач не подав відзив; позивач не заперечує проти такого вирішення справи. У разі участі у справі кількох відповідачів заочний розгляд справи можливий у випадку неявки в судове засідання всіх відповідачів.

Враховуючи наявність в справі достатніх матеріалів про права та обов`язки сторін та враховуючи відсутності заперечень сторона позивача щодо заочного розгляду справи не заперечує, суд, на підставі ч.ч. 1, 2 ст. 280 та відповідно до ст. 281 ЦПК України, постановив ухвалу про заочний розгляд справи.

Вислухавши пояснення позивачки,дослідивши письмові докази, які містяться в матеріалах справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 51 Конституції України шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки і чоловіка. Кожен із подружжя має рівні права і обов`язки у шлюбі та сім`ї.

Згідно з ч. 2 ст. 104 СК України, шлюб припиняється внаслідок його розірвання.

Відповідно до ч. 1 ст. 110 СК України, позов про розірвання шлюбу може бути пред`явлений одним із подружжя.

Так, згідно зі ст. 112 Сімейного кодексу України суд з`ясовує фактичні взаємини подружжя, дійсні причини позову про розірвання шлюбу, бере до уваги наявність малолітньої дитини, дитини-інваліда та інші обставини життя подружжя. Суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.

Як вбачається з матеріалів справи, що з 17 серпня 2007 року ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , перебувають в зареєстрованому шлюбі, який зареєстрований Лівобережним відділом реєстрації шлюбів м. Києва з державним Центром розвитку сім`ї, про що, було складено відповідний актовий запис за номером 1348, що підтверджується копією свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_1 .

Від шлюбу у сторін є двоє дітей:

- ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , що підтверджується копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 ;

- ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , що підтверджується копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_3 .

Вимогами ст. 112 СК України передбачено, що суд з`ясовує фактичні взаємини подружжя, дійсні причини позову про розірвання шлюбу, бере до уваги наявність малолітньої дитини, дитини-інваліда та інші обставини життя подружжя. Суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.

Відповідно до положень ст. 24 Сімейного кодексу України, шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається.

Дружина та чоловік зобов`язані спільно піклуватися про побудову сімейних відносин між собою та членами сім`ї на почуттях взаємної любові, поваги, дружби, взаємодопомоги. Дружина та чоловік відповідальні один перед одним, перед іншими членами сім`ї за свою поведінку в ній. (ст. 55 Сімейного кодексу України).

Таке положення національного законодавства України відповідає ст.16 Загальної декларації прав людини, прийнятої Генеральною Асамблеєю ООН 10 грудня 1948 року, згідно з якою чоловіки і жінки, які досягли повноліття, мають право без будь-яких обмежень за ознакою раси, національності або релігії одружуватися і засновувати сім`ю. Вони користуються однаковими правами щодо одруження та під час розірвання шлюбу.

Аналогічні положення містить і Європейська конвенція про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року (Конвенцію ратифіковано Законом №475/97-ВР (475/97-ВР) від 17.07.1997 року). Так, відповідно до ст.12 зазначеної конвенції, чоловік і жінка, що досягли шлюбного віку, мають право на шлюб і створення сім`ї згідно з національними законами, які регулюють здійснення цього права. Крім того, ст.5 Протоколу №7 зазначеної конвенції встановлено, що кожен з подружжя у відносинах між собою і в їхніх відносинах зі своїми дітьми користується рівними правами та обов`язками цивільного характеру, що виникають зі вступу у шлюб, перебування в шлюбі та у випадку його розірвання.

Згідно положень ч. 3 та ч. 4 ст. 56 Сімейного кодексу України, кожен з подружжя, зокрема, має право припинити шлюбні відносини. Примушування до припинення шлюбних відносин, примушування до їх збереження є порушенням права дружини, чоловіка на свободу та особисту недоторканість і може мати наслідки, встановлені законом.

Пунктом 10 Постанови Пленуму Верховного суду України від 21 грудня 2007 року № 11 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя» передбачено, що проголошена Конституцією України охорона сім`ї державою полягає, зокрема, в тому, що шлюб може бути розірвано в судовому порядку лише за умови, якщо встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечитиме інтересам одного з них чи інтересам їх дітей. Із цією метою суди повинні уникати формалізму при вирішенні позовів про розірвання шлюбу, повно та всебічно з`ясовувати фактичні взаємини подружжя, дійсні причини позову про розірвання шлюбу, враховувати наявність малолітньої дитини, дитини-інваліда та інші обставини життя подружжя, забезпечувати участь у судовому засіданні, як правило, обох сторін, вживати заходів до примирення подружжя.

Відтак, з матеріалів справи та з встановлених судом обставин в судовому засіданні, суд не вбачав виявлення бажання у подружжя надання їм строку на примирення, враховуючи і те, що в судовому засіданні не було заявлено відповідних клопотань з цього приводу.

Як встановлено судом, подружнє життя між сторонами дійсно не склалося, тривалий час подружжя не проживає разом, фактично між ними припинені і шлюбні стосунки, і ведення спільного господарства і взагалі спілкування. Шлюб існує формально, його збереження не відповідає інтересам сторін та їх дітей.

Позивачка не виявила бажання змінювати прізвище на дошлюбне.

З огляду на зазначене, суд прийшов до висновку, що сім`я сторін розпалась і подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечитиме їх інтересам та інтересам їх дітей, а тому позов підлягає задоволенню.

Враховуючи наведене та керуючись ст.ст. 110, 112, 113 СК України, ст.ст. 12, 13, 76-81, 89, 95, 141, 229, 258, 259, 263-265, 268, 273, 280-282, 284, 352, 354 ЦПК України, суд, -

в и р і ш и в :

позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , про розірвання шлюбу, - задовольнити.

Шлюб між ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_4 , адреса: АДРЕСА_1 ) та ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП: НОМЕР_5 , адреса: АДРЕСА_2 ), зареєстрований 17 серпня 2007 року Лівобережним відділом реєстрації шлюбів м. Києва з державним Центром розвитку сім`ї, про що складено відповідний актовий запис № 1348, - розірвати.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, який його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом 30 днів з дня його отримання.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Позивач та треті особи мають право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому ЦПК України.

Рішення може бути оскаржене до Київського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) судове рішення або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складено: 16. 03.2026.

Суддя: