Суд: Дніпровський районний суд міста Києва
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Кримінальне
Категорія: Незаконне виробництво, виготовлення, придбання, зберігання, перевезення чи пересилання наркотичних засобів, психотропних речовин або їх аналогів без мети збуту
Дата: 10 березня 2026 р.
Справа: №755/24797/25
Суддя: Левко В. Б.
Справа № 755/24797/25
В И Р О К
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
"11" березня 2026 р. Дніпровський районний суд м. Києва в складі:
головуючої судді ОСОБА_1 ,
секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
розглянувши в залі суду в м. Києві у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань № 12025105040000803 від 21.08.2025, за обвинуваченням ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Києва, громадянина України, з середньою освітою, неодруженого, офіційно не працюючого, без визначеного місця реєстрації, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимого: 14.10.2024 вироком Дніпровського районного суду м. Києва за ч. 1 ст. 309 КК України засуджений до покарання у вигляді пробаційного нагляду строком на 1 рік; 05.05.2025 вироком Дніпровського районного суду м. Києва за ч. 2 ст. 309 КК України до 1 року 1 місяця позбавлення волі; 06.08.2025 вироком Дніпровського районного суду м. Києва за ч. 2 ст. 309 КК України до 1 року 2 місяців позбавлення волі, 24.09.2025 вироком Дніпровського районного суду м. Києва за ч. 2 ст. 309 КК України до 1 року 3 місяців позбавлення волі;
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 309 КК України,
за участю учасників судового провадження:
прокурора ОСОБА_4 ,
обвинуваченого (в режимі відеоконференції
через ДУ «Одеська виправна колонія № 14) ОСОБА_3 ,
в с т а н о в и в:
21.08.2025 ОСОБА_3 , перебуваючи у невстановленому досудовим розслідуванням місці, до часу фактичного виявлення працівниками поліції, діючи умисно, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, порушуючи вимоги Закону України «Про незаконний обіг в Україні наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів та прекурсорів», передбачаючи його суспільно - небезпечні наслідки, маючи умисел спрямований на незаконне придбання та зберігання без мети збуту психотропної речовини, при невстановлених досудовим розслідуванням обставинах, незаконно придбав психотропну речовину, шляхом підняття її із землі.
В подальшому ОСОБА_3 придбану ним таким чином психотропну кристалоподібну речовину білого кольору, що знаходилась в поліетиленовому зіп-пакеті, помістив в ліву кишеню штанів та почав незаконно зберігати при собі для власного вживання без мети збуту.
21.08.2025 приблизно об 11 год 40 хв. за адресою: м. Київ, вул. П. Полуботка, 36, працівниками поліції зупинено ОСОБА_3 , який повідомив, що зберігає при собі психотропну речовину, обіг якої заборонено.
В подальшому, в період часу з 12 год 20 хв. по 12 год 25 хв., за адресою: м. Київ, вул. П. Полуботка, 36, співробітниками поліції проведено обшук затриманої особи, під час якого у ОСОБА_3 виявлено та вилучено з лівої кишені штанів зіп-пакет, в якому знаходилась кристалоподібна речовина білого кольору, яку він зберігав при собі для власного вживання без мети збуту.
Згідно висновку експерт надана на дослідження кристалоподібна речовина, містить небезпечну психотропну речовину, обіг якої заборонено - PVP. Маса PVP в речовині становить 1,479 г.
PVP, згідно Постанови Кабінету Міністрів України від 6 травня 2000 року №770 «Про затвердження Переліку наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів» "Список № 2 Особливо небезпечні психотропні речовини, обіг яких заборонено" в "Таблиці І", є особливо небезпечною психотропною речовиною, обіг якої заборонено.
Згідно наказу МОЗ України № 188 від 01.08.2000 «Про затвердження таблиць невеликих, великих та особливо великих розмірів наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів, які знаходяться в незаконному обігу», кримінальна відповідальність за придбання та зберігання психотропної речовини PVP, у невеликих розмірах настає в тому разі, коли таке придбання та зберігання перевищує вагу зазначеної в таблиці граничної величини, а саме: 0,15.
Допитаний у судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_3 свою вину у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 309 КК України, визнав повністю, надав покази, підтвердив обставини скоєння кримінального правопорушення. Пояснив, що 21 серпня, приблизно об 11:30, знайшов поліетиленовий зіп пакет з кристалоподібною речовиною білого кольору, впевнившись, що там міститься психотропна речовина, забрав його та поклав до лівої кишені штанів з метою подальшого вживання. Після цього його затримали працівники поліції. Щиро розкаюється у вчиненому.
Показання ОСОБА_3 є послідовними, логічними і не викликають у суду сумніву щодо правильності розуміння обвинуваченим змісту обставин скоєння кримінальних правопорушень, добровільності та істинності його позиції.
Відповідно до ч. 3 ст. 349 КПК України дослідження доказів по даному кримінальному провадженню, у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_3 щодо часу, місця, способу, виду і розміру шкоди, мотиву та мети, форми вини, які ніким не оспорюються, визнано недоцільним у зв`язку із відсутністю сумнівів щодо правильного розуміння їх змісту учасниками судового провадження, добровільності їх позицій.
Таким чином, допитавши обвинуваченого ОСОБА_3 , дослідивши матеріали кримінального провадження, що характеризують його особу, суд приходить до висновку про доведеність вини ОСОБА_3 у тому, що він своїми умисними діями вчинив незаконне придбання та зберігання небезпечної психотропної речовини, обіг якої заборонено - PVP, без мети збуту, вчинене протягом року після засудження за цією статтею, а тому знаходить правильною кваліфікацію його дій за ч. 2 ст. 309 КК України.
Вирішуючи питання про обрання міри покарання обвинуваченому ОСОБА_3 , суд, відповідно до ст. 65 КК України, враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення (злочину), особу винного і обставини, що пом`якшують та обтяжують його покарання.
Згідно ст. 50 КК України, покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами.
Обставиною, що пом`якшує покарання ОСОБА_3 , відповідно до ст. 66 КК України, є щире каяття.
Обставин, що обтяжують покарання ОСОБА_3 , відповідно до ст. 67 КК України, не встановлено.
Суд враховує, що обвинувачений не перебуває на обліку у лікаря-психіатра, з 11 січня 2019 року перебуває на обліку у лікаря-нарколога під наркологічним диспансерно-динамічним наглядом з діагнозом: розлади психіки і поведінки внаслідок вживання опіоїдів, має місце проживання у м. Києві, без визначеного місця реєстрації, непрацевлаштований, раніше судимий, відбуває покарання у ДУ «Одеська виправна колонія № 14, ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, що вказаний злочин відноситься до категорії нетяжких злочинів, думку державного обвинувача, особи винуватого, та вважає за необхідне призначити покарання у межах санкції ч. 2 ст. 309 КК України, у виді позбавлення волі, оскільки його перевиховання та виправлення можливе тільки в умовах ізоляції від суспільства.
При цьому, суд переконаний, що відповідно до вимог ч. 2 ст. 65 КК України, дана міра покарання є достатньою для виправлення обвинуваченого та попередження нових кримінальних правопорушень.
Підстав для звільнення від відбування покарання з випробуванням, у відповідності до вимог ст. 75 КК України, або ж застосування ст. 69 КК України, чи норм ст. 69-1 КК України до обвинуваченого суд не знаходить, у зв`язку з відсутністю передумов, за яких дані правові норми можуть бути застосовані.
Крім того, вироком Дніпровського районного суду міста Києва від 24.09.2025 року ОСОБА_3 визнано винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 309 КК України, та у відповідності до ст. 71 КК України за сукупністю вироків, шляхом часткового приєднання невідбутої частини покарання визначеного вироком Дніпровського районного суду міста Києва від 06 серпня 2025 року до покарання за даним вироком, йому остаточно визначено покарання у виді позбавлення волі на строк 1 (один) рік 3 (місяці) місяці.
Відповідно до положення частини четвертої статті 70 КК України за правилами, передбаченими в частинах першій - третій цієї статті, призначається покарання, якщо після постановлення вироку в справі буде встановлено, що засуджений винен ще і в іншому кримінальному правопорушенні, вчиненому ним до постановлення попереднього вироку. У цьому випадку в строк покарання, остаточно призначеного за сукупністю кримінальних правопорушень, зараховується покарання, відбуте повністю або частково за попереднім вироком, за правилами, передбаченими в статті 72 цього Кодексу.
Згідно частини першої статті 70 КК України при сукупності кримінальних правопорушень суд, призначивши покарання (основне і додаткове) за кожне кримінальне правопорушення окремо, визначає остаточне покарання шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим або шляхом повного чи часткового складання призначених покарань.
Оскільки, вказане кримінальне правопорушення вчинено ОСОБА_3 у серпні 2025, тобто, до ухвалення вироку Дніпровського районного суду м. Києва від 24.09.2026, остаточне покарання ОСОБА_3 необхідно визначити за сукупністю кримінальних правопорушень відповідно до ч. 4 ст. 70 КК України шляхом часткового складання призначених покарань.
Таке покарання, на переконання суду, є достатнім для виправлення попередження вчинення ним кримінальних правопорушень та відповідатиме його меті, гуманності, справедливості і не потягне за собою порушення засад виваженості, що включає наявність розумного балансу між охоронюваними інтересами суспільства та правами особи, яка притягається до кримінальної відповідальності.
Питання щодо речових доказів у кримінальному проваджені, суд вирішує відповідно до ст.100 КПК України.
Процесуальні витрати суд вирішує відповідно до вимог ст. 124 КПК України.
Цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлений.
Керуючись ст. ст. 368-371, 373-374, 376 КПК України, суд
у х в а л и в :
ОСОБА_3 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 309 КК України та призначити покарання у виді позбавлення волі на строк 1 (один) рік.
На підставі ч. 4 ст. 70 КК України шляхом часткового складання покарань, призначених даним вироком та вироком Дніпровського районного суду м. Києва від 24.09.2025 року, призначити ОСОБА_3 остаточне покарання у виді позбавлення волі на строк 1 (один) рік 4 (чотири) місяці.
Строк відбуття покарання ОСОБА_3 рахувати з моменту приведення вироку до виконання.
Речові докази у кримінальному провадженні, а саме: кристалоподібну речовину, що містить у своєму складі небезпечну психотропну речовину, обіг якого заборонено - PVP, масою 1,479 г, які після проведення експертизи, із первинним упакуванням поміщено до поліетиленового спец. пакету № 6111219 та передано до камери схову речових доказів Дніпровського УП ГУНП у м. Києві (квитанція № 025224) - знищити; оптичний носій інформації DVD-R диск «hp» 4.7 gb 120 min, упакований до білого паперового конверту, який опечатано печаткою «для пакетів Дніпровського УП ГУНП у м. Києві» з підписом дізнавача - залишити у матеріалах кримінального провадження.
Стягнути із ОСОБА_3 на користь держави процесуальні витрати за проведення судової експертизи матеріалів речовин та виробів № СЕ-19/111-25/52084 - НЗПРАП від 05.12.2025 у розмірі 3 565 (три тисячі п`ятсот шістдесят п`ять) грн 60 (шістдесят) коп.
Вирок може бути оскаржений до Київського апеляційного суду через Дніпровський районний суд міста Києва шляхом подачі апеляції протягом 30 днів з дня його проголошення.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Копію вироку негайно після його проголошення направити для вручення обвинуваченому та вручити прокурору.
Суддя: ОСОБА_5
Оригінал: reyestr.court.gov.ua