Постанова від 02 березня 2026 р. у справі №753/1926/26 — Дарницький районний суд міста Києва

ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА

справа № 753/1926/26

провадження № 3/753/1285/26

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"03" березня 2026 р. суддя Дарницького районного суду м. Києва Заруба П.І., розглянувши матеріали про притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 172-20 КУпАП ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця Полтавської області, військовослужбовця, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,

встановив:

28 січня 2026 ОСОБА_1 під час виконання обов`язків військової служби перебував на території військової частини НОМЕР_1 в стані алкогольного сп`яніння в особливий період, чим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 172-20 КУпАП.

Будучи завчасно, до початку судового розгляду, належним чином повідомленим за допомогою направлення смс-повісток, ОСОБА_1 на виклик суду не з`явився, провадженням щодо нього не цікавився.

Приписами ч. 2 ст. 268 КУпАП, встановлено вичерпний перелік норм, при розгляді яких участь особи, яка притягається до адміністративної відповідальності є обов`язковою. Однак, ст. 172-20 КУпАП в цьому переліку відсутня.

Відповідно до ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» № 3477-VI від 23.02.2006 року, суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику суду як джерело права. У п. 41 рішення Європейського суду з прав людини «Пономарьов проти України» від 3 квітня 2008 р. (заява № 3236/03) зазначено, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.

Зважаючи на викладене, суд вважає за можливе розглянути справу у відсутність ОСОБА_1 на підставі наявних доказів.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що винність ОСОБА_1 повністю підтверджується наданими суду матеріалами справи, а саме: фактичними даними, які містяться в протоколі про адміністративне правопорушення № 02/2026, який складений відповідно до вимог ст. 256 КУпАП та відповідно до якого ОСОБА_1 визнає свою вину у вчиненому правопорушенні (а.с.1-5), витягу з наказу № 103 від 25.04.2025 командира військової частини НОМЕР_1 полковника ОСОБА_2 про призначення ОСОБА_3 на посаду електрика дизеліста цеху розбирання та утилізації військової техніки та апаратури зв`язку військової частини НОМЕР_1 (а.с.6), рапорті (а.с.7), акті огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів (а.с.8), тесті приладу «Алконт-М», проведеного відносно ОСОБА_4 результат якого від 28.01.2026 року - 0,41 % (а.с.9).

Згідно з ст. 1 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», особливий період - це період функціонування національної економіки, органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, Збройних Сил України, інших військових формувань, сил цивільного захисту, підприємств, установ і організацій, а також виконання громадянами України свого конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, який настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.

Таким чином, враховуючи, що по справі зібрано достатньо доказів, які не викликають сумнівів у своїй достовірності і допустимості, та які підтверджують вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 172-20 КУпАП, є всі підстави для притягнення його до адміністративної відповідальності та накладення на нього адміністративного стягнення в межах, установлених санкцій статті, а саме у виді штрафу.

Відповідно до ст. 33 КУпАП при накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом`якшують або обтяжують відповідальність.

Враховуючи обставини скоєного, особу ОСОБА_1 , що він раніше притягувався до адміністративної відповідальності, являється військовослужбовцем, відсутність обставин, що обтяжують відповідальність, вважаю правильним призначити йому адміністративне стягнення у виді штрафу.

Відповідно до п. 12 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір», ОСОБА_1 підлягає звільненню від сплати судового збору.

На підставі викладеного та керуючись ст. 172-20, 283, 284, 285, 301 КУпАП, суддя,

постановив:

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 172-20 КУпАП та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 1000 (однієї тисячі ) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 гривень в дохід держави.

Звільнити ОСОБА_1 від сплати судового збору у розмірі 665 грн. 60 коп. на підставі п. 12 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір».

Роз`яснити, що у разі несплати правопорушником штрафу протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, у порядку примусового виконання постанови з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу відповідно до положень ст. 308 КУпАП.

Строк пред`явлення постанови до примусового виконання протягом трьох місяців з дня її винесення.

Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня її винесення до Київського апеляційного суду через Дарницький районний суд м. Києва.

За відсутності скарги постанова набирає законної сили після закінчення десятиденного строку встановленого на оскарження.

Суддя П.І. Заруба