Постанова від 15 березня 2026 р. у справі №753/3097/26 — Дарницький районний суд міста Києва

ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА

справа № 753/3097/26

провадження № 3/753/1546/26

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"16" березня 2026 р. суддя Дарницького районного суду міста Києва Шаповалова К. В., розглянувши адміністративний матеріал, що надійшов з Головного управління ДПС у м. Києві про притягнення до адміністративної відповідальності:

ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрованої та проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 ,

за скоєння адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою статті 155-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення,

ВСТАНОВИВ:

16 лютого 2026 року до Дарницького районного суду міста Києва надійшов адміністративний матеріал про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за частиною першою статті 155-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП).

Згідно із протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 16 лютого 2026 року адміністративний матеріал передано судді Шаповаловій К.В.

Як вбачається з протоколу про адміністративне правопорушення № 490 від 09 лютого 2026 року, ОСОБА_1 порушила порядок проведення розрахунків, а саме: не провела розрахункову операцію на повну суму покупки через зареєстрований фіскальним сервером контролюючого органу ПРРО без створення у паперовій та/або електронній формі відповідного розрахункового документа та не видала особі, яка отримує товар в обов`язковому порядку розрахунковий документ встановленої форми та змісту, чим порушила вимоги пунктів 1,2 статті 3 ЗУ від 06.07.1995 №265/95-ВР "Про застосування РРО у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг". Проведення розрахункових операцій через програмний реєстратор розрахункових операцій без використання режиму програмування кожного підакцизного товару (відсутній код товарної під категорії згідно УКТЗЕД), чим порушено положення вищезгаданого Закону. Своїми діями ОСОБА_1 вчинила правопорушення передбачене частиною першою статті 155-1 КУпАП.

У судові засідання призначені на 05 та 16 березня 2026 року ОСОБА_1 не з`явилася, суд вживав міри щодо повідомлення останньої про дату, час та місце розгляду справи шляхом надсилання повістки на адресу, зазначену у протоколі про адміністративне правопорушення.

У зв`язку з тим, що судом вживались заходи до виклику особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, до суду, розгляд справи відбувся у призначений день та час за відсутності ОСОБА_1 .

Згідно з вимогами статті 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до положень статті 252 КУпАП - орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Стаття 155-1 передбачає адміністративну відповідальність за порушення встановленого законом порядку проведення розрахунків у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг.

Протокол про адміністративне правопорушення містить відомості про те, що ОСОБА_1 є директором магазину (кафетерію) за адресою: АДРЕСА_2 , де було зафіксовано факт вчинення адміністративного правопорушення.

Разом з тим, суд зауважує, що адміністративний матеріал не містить жодних належних доказів, які б вказували на те, що ОСОБА_1 , дійсно здійснює господарську діяльність у вказаному місці, зокрема, витягу із ЄДРЮОтаФОП.

Також, до протоколу про адміністративне правопорушення окрім акту фактичної перевірки, письмових пояснень продавця та копій фіскальних чеків не надано жодного доказу, який міг би підтвердити вчинення саме ОСОБА_1 , адміністративного правопорушення за частиною першою статті 155-1 КУпАП.

У своїх рішеннях Європейський суд з прав людини неодноразово посилався на те, що провадження у справах про адміністративні правопорушення, за гарантіями може прирівнюватися з кримінальним для цілей застосування Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (п.39 рішення «Лучанінова проти України» від 09.09.2011 року (заява №16347/02), п.1 резолютивної частини рішення «Швидка проти України» від 30.10.2014 року (заява №17888/12)), обґрунтовуючи їх, зокрема, як характером законодавчого положення, яке порушувалося (КУпАП), так і профілактичною та каральною метою стягнень, передбачених цим положенням.

Відповідно до частини другої статті 251 КУпАП обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 КУпАП.

Державні органи не мають права перекладати обов`язок доказування невинуватості на особу, відносно якої складено протокол про адміністративне правопорушення. Вимагання від особи представлення доказів на свій захист і спростування протоколу, є неприпустимим в розумінні принципу презумпції невинуватості, закріпленому в ст.62 Конституції України.

Відповідно до статті 62 Конституції України ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину. Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

При цьому суд зобов`язаний розглядати справу в межах тверджень про вчинення адміністративного правопорушення, вказаних стосовно особи у протоколі про адміністративне правопорушення.

Згідно з практикою Європейського суду з прав людини у випадку, коли викладена в протоколі фабула адміністративного правопорушення не відображає всіх істотних ознак складу правопорушення, суд не має права самостійно редагувати її, а так само не може відшукувати докази на користь обвинувачення, оскільки це становитиме порушення права на захист (особа не може належним чином підготуватися до захисту) та принципу рівності сторін процесу (оскільки особа має захищатися від обвинувачення, яке підтримується не стороною обвинувачення, а фактично судом).

Таким чином, суд розглядає справу в межах тих тверджень про порушення, які викладені в протоколі про адміністративне правопорушення, не вправі самостійно встановлювати обставини, які не ставляться в провину особі, а тому вважає, що в діях ОСОБА_1 , викладених у протоколі про адміністративне правопорушення, які не доведені достатніми доказами, відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою статті 155-1 КУпАП.

За викладених обставин, суд вважає вину ОСОБА_1 не доведеною достатніми та беззаперечними доказами, а тому провадження у справі підлягає закриттю відповідно до п.1 ст.247 КУпАП, у зв`язку з відсутністю в її діях складу адміністративного правопорушення.

Керуючись ст.ст.33, 155-1, 265, 283, 284, 285 КУпАП, суд,

ПОСТАНОВИВ :

провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 про притягнення до адміністративної відповідальності за частиною першою статті 155-1 КУпАП закрити на підставі пункту 1 частини першої статті 247 КУпАП, в зв`язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.

Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня її винесення до Київського апеляційного суду, шляхом подання апеляційної скарги.

Суддя: К.В. Шаповалова