Вирок від 18 березня 2026 р. у справі №705/1182/26 — Уманський міськрайонний суд Черкаської області

Справа №705/1182/26

1-кп/705/743/26

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19.03.2026 м.Умань

Уманський міськрайонний суд Черкаської області у складі головуючого судді ОСОБА_1 , розглянувши в приміщенні суду в місті Умань в порядку спрощеного провадження обвинувальний акт та матеріали кримінального провадження, внесеного до ЄРДР за № 12026255360000091 від 10.02.2026 по обвинуваченню

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця села Дмитрушки Уманського району Черкаської області, громадянина України, з середньою освітою, офіційно не працюючого, на утриманні має малолітню дитину, зареєстрованого та фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,

у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 2 ст. 125 КК України,

У С Т А Н О В И В:

ОСОБА_2 07.02.2026 близько 21 години 00 хвилин, перебуваючи за місцем свого постійного проживання, в приміщенні кімнати спальні житлового будинку, що за адресою: АДРЕСА_1 , під час раптово-виниклого конфлікту із дружиною ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , діючи умисно та цілеспрямовано, з метою завдання тілесних ушкоджень, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, в той час коли потерпіла сиділа на ліжку разом із спільною малолітньою дитиною ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , замахнувся лівою ногою та наніс один удар в область обличчя потерпілої ОСОБА_3 , після чого, коли остання встала, ОСОБА_2 , продовжуючи свої протиправні дії, завдав один удар в область лівого ока, ймовірно ногою, чим спричинив потерпілій тілесні ушкодження у вигляді рани слизової оболонки червоної обвідки нижньої губи справа, які згідно висновку експерта в галузі СМЕ № 05-7-01/83 від 16.02.2026 відносяться до категорії легких тілесних ушкоджень, що спричинили короткочасний розлад здоров`я, та синці в ділянці верхньої та нижньої повіки лівого ока з переходом в ліву вилично-щічну ділянку, садно внутрішньої частини верхньої повіки лівого ока, які згідно висновку спеціаліста в галузі СМЕ № 05-7-01/83 від 16.02.2026 відносяться до категорії легких тілесних ушкоджень, тим самим вчинивши діяння, що має ознаки фізичного насильства як форми домашнього насильства відповідно до положень Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству».

Дії обвинуваченого кваліфіковано за ч. 2 ст. 125 КК України.

Прокурором до суду направлено обвинувальний акт у кримінальному провадженні разом з розписками обвинуваченого ОСОБА_2 , захисника обвинуваченого адвоката ОСОБА_5 про отримання копії обвинувального акту; заявою обвинуваченого ОСОБА_2 , складеною в присутності захисника ОСОБА_5 , щодо беззаперечного визнання своєї винуватості, згоди із встановленими досудовим розслідуванням обставинами, ознайомлення з обмеженням права на апеляційне оскарження та згоди на розгляд обвинувального акту у спрощеному провадженні, а також із клопотанням прокурора в порядку ч.1 ст. 302 КПК України про розгляд обвинувального акту у спрощеному порядку без проведення судового розгляду в судовому засіданні та заявою потерпілої ОСОБА_3 про згоду на розгляд обвинувального акту у спрощеному провадженні.

Згідно ч. 2 ст. 381 КПК України, суд розглядає обвинувальний акт щодо вчинення кримінального проступку без проведення судового розгляду в судовому засіданні за відсутності учасників судового провадження, якщо обвинувачений не оспорює встановлені під час дізнання обставини і згоден з розглядом обвинувального акту.

Фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу відповідно до ч. 4 ст. 107 КПК України не здійснювалось.

Згідно ч. 2 ст. 382 КПК України, вирок суду за результатами спрощеного провадження ухвалюється в порядку, визначеному цим Кодексом, та повинен відповідати загальним вимогам до вироку суду. У вироку суду за результатами спрощеного провадження замість доказів на підтвердження встановлених судом обставин зазначаються встановлені органом досудового розслідування обставини, які не оспорюються учасниками судового провадження.

Вирішуючи питання про можливість розгляду обвинувального акту у спрощеному провадженні згідно положень ст. ст. 381, 382 КПК України суд враховує те, що обвинувачений беззаперечно визнав свою винуватість, не оспорює встановлені досудовим розслідуванням обставини і згідний з розглядом обвинувального акту за його відсутності.

Так, згідно заяви обвинуваченого ОСОБА_2 , яку він підписав в присутності захисника адвоката ОСОБА_5 , вину у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 2 ст. 125 КК України, визнав повністю, згоден із встановленими під час досудового розслідування обставинами кримінального проступку, викладеними в обвинувальному акті, ознайомлений з обмеженням права на апеляційне оскарження, згодна на розгляд обвинувального акту у спрощеному провадженні.

При цьому судом встановлено, що обвинувачений правильно розуміє зміст обставин кримінального проступку, та розуміє наслідки розгляду кримінального провадження у спрощеному провадженні, передбачені ч. 2 ст. 302 КПК України щодо позбавлення права оскаржувати вирок в апеляційному порядку з підстав розгляду провадження за відсутності учасників судового провадження, недослідження доказів у судовому засіданні або з метою оспорити встановлені досудовим розслідуванням обставини, і сумнівів у добровільності його позиції суд не має.

За таких обставин, вивчивши обвинувальний акт та дослідивши додані до нього матеріали кримінального провадження, суд вважає доведеною поза розумним сумнівом винуватість ОСОБА_2 у вчиненні кримінального правопорушення та кваліфікує його дії за ч. 2 ст. 125 КК України, як умисне легке тілесне ушкодження, що спричинило короткочасний розлад здоров`я.

Відповідно до ст. 50 КК України покарання є заходом примусу та полягає в передбаченому законом обмеженні прав і свобод засудженого та має на меті не тільки кару, а й виправлення засудженого, запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень.

При призначенні обвинуваченому ОСОБА_2 покарання суд, відповідно до вимог ст. 65 КК України, враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, яке згідно із ст. 12 КК України є кримінальним проступком, а також дані, що характеризують особу винного, який є осудним, не працюючим, за місцем проживання характеризується негативно, на обліку у лікаря-нарколога та лікаря-психіатра не перебуває, раніше не притягувався до кримінальної відповідальності та не має судимості.

Обставиною, що пом`якшує покарання ОСОБА_2 , згідно ст. 66 КК України, суд визнає його щире каяття.

Обставиною, що обтяжує покарання ОСОБА_2 , згідно ст. 67 КК України, суд визнає вчинення кримінального правопорушення, щодо подружжя та в присутності дитини.

Беручи до уваги вказані обставини в їх сукупності, враховуючи матеріальне становище обвинуваченого, його ставлення до вчиненого, а також інші обставини справи, суд вважає за доцільне у вказаному випадку призначити ОСОБА_2 покарання у виді громадських робіт в межах санкції ч. 2 ст. 125 КК України, оскільки саме таке покарання, на думку суду, є справедливим, а також необхідним і достатнім для виправлення ОСОБА_2 та попередження вчинення ним нового кримінального правопорушення.

Суд також враховує, що відповідно до п.п.3, 6, 8, 14, 17 ч.1 ст.1 ЗУ «Про запобігання та протидію домашньому насильству», домашнє насильство діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім`ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім`єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь; кривдник особа, яка вчинила домашнє насильство у будь-якій формі; особа, яка постраждала від домашнього насильства (далі постраждала особа), особа, яка зазнала домашнього насильства у будь-якій формі; психологічне насильство форма домашнього насильства, що включає словесні образи, погрози, у тому числі щодо третіх осіб, приниження, переслідування, залякування, інші діяння, спрямовані на обмеження волевиявлення особи, контроль у репродуктивній сфері, якщо такі дії або бездіяльність викликали у постраждалої особи побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, спричинили емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдали шкоди психічному здоров`ю особи; фізичне насильство форма домашнього насильства, що включає ляпаси, стусани, штовхання, щипання, шмагання, кусання, а також незаконне позбавлення волі, нанесення побоїв, мордування, заподіяння тілесних ушкоджень різного ступеня тяжкості, залишення в небезпеці, ненадання допомоги особі, яка перебуває в небезпечному для життя стані, заподіяння смерті, вчинення інших правопорушень насильницького характеру.

Згідно п.1 ч.2 ст.3 ЗУ «Про запобігання та протидію домашньому насильству» встановлено, що дія законодавства про запобігання та протидію домашньому насильству незалежно від факту спільного проживання поширюється на осіб: подружжя.

Також, згідно ч.6 ст.28 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» кривдника може бути направлено судом на проходження програми для кривдників на строк від трьох місяців до одного року у випадках, передбачених законодавством.

Враховуючи обставини вчинення кримінального правопорушення та особу винного, суд вважає за доцільне відповідно до вимог ст. 91-1 КК України застосувати до ОСОБА_2 , як до особи, яка вчинила домашнє насильство, обмежувальний захід у виді направлення для проходження програми для кривдників.

Запобіжний захід до обвинуваченого не обирався.

Цивільний позов, процесуальні витрати та речові докази у кримінальному провадженні відсутні.

На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 368, 369, ч. 2 ст. 373, ст. ст. 374, 381, 382 КПК України, суд –

У Х В А Л И В:

ОСОБА_2 визнати винним у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 2 ст. 125 КК України, та призначити йому покарання у виді громадських робіт на строк 150 годин.

На підставі ст. 91-1 КК України застосувати до ОСОБА_2 обмежувальний захід у виді направлення для проходження програми для кривдників на строк 3 місяці.

Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Вирок може бути оскаржений в апеляційному порядку до Черкаського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги через Уманський міськрайонний суд Черкаської області протягом тридцяти днів з моменту його проголошення.

Вирок суду, ухвалений за результатами спрощеного провадження в порядку, передбаченому статтями 381 та 382 КПК України, не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав розгляду провадження за відсутності учасників судового провадження, недослідження доказів у судовому засіданні або з метою оспорити встановлені досудовим розслідуванням обставини.

Копія вироку за результатами розгляду обвинувального акта щодо вчинення кримінального проступку не пізніше дня, наступного за днем його ухвалення, надсилається учасникам судового провадження.

Суддя: ОСОБА_1