Рішення від 18 березня 2026 р. у справі №705/650/26 — Уманський міськрайонний суд Черкаської області

Суд: Уманський міськрайонний суд Черкаської області

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Цивільне

Категорія: про встановлення факту родинних відносин

Дата: 18 березня 2026 р.

Справа: №705/650/26

Суддя: Гудзенко В. Л.

Справа №705/650/26

2-о/705/72/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19 березня 2026 року м. Умань

Уманський міськрайонний суд Черкаської області в складі :

головуючої судді Гудзенко В.Л.

при секретарі Юрченко А.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа: Друга уманська державна нотаріальна контора про встановлення факту батьківства,

В С Т А Н О В И В :

Заявник ОСОБА_1 звернулася до суду із заявою про встановлення факту батьківства.

Заява мотивована тим, що її мати, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , проживали однією сім`єю без реєстрації шлюбу, вели спільне господарство та перебували у фактичних шлюбних відносинах.. У середині квітня 1985 року ОСОБА_2 завагітніла від ОСОБА_3 , а ІНФОРМАЦІЯ_3 народилася вона - ОСОБА_4 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_1 , актовий запис № 4. ОСОБА_3 визнав себе її батьком, однак у зв`язку з наявними на той час життєвими та юридичними труднощами, реєстрація її народження була здійснена матір`ю самостійно та в Наддніпрянській селищній раді Дніпровського району міста Херсона відомості про батька було внесено відповідно до частини першої статті 135 Сімейного кодексу України - за вказівкою матері, із зазначенням прізвища, імені та по батькові, а саме: ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Таким чином, незважаючи на відсутність офіційного запису про батька у графі «батько», батьки заявниці фактично проживали однією сім`єю, що підтверджує наявність сімейних відносин між ними. ІНФОРМАЦІЯ_4 ОСОБА_3 , у віці 62 роки помер у Херсонській області, Білозерському районі, селі Микільське. Смерть зареєстрована Уманським ВД РАЦС ЦМУМЮ (м. Київ), що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_2 , актовий запис № 1522. Заявник, як донька, займалася похованням та повністю здійснювала його організацію, а також отримала грошову допомогу на поховання, реєструвала факт смерті. 18 грудня 2025 року заявник звернулася до Великої К.С., державного нотаріуса Другої Уманської державної нотаріальної контори, із заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину за законом після смерті ОСОБА_3 на житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 . 26 грудня 2025 року ОСОБА_6 було винесено постанову про відмову у вчиненні нотаріальної дії у зв`язку з відсутністю документального підтвердження факту родинних відносин між заявником та ОСОБА_3 . У результаті цього, ОСОБА_1 , як єдина спадкоємиця, донька померлого, яка проживала з ним однією сім`єю та прийняла спадщину, опинилася позбавленою можливості реалізувати своє законне спадкове право в нотаріальному порядку. Формальна відсутність належного документального підтвердження родинних відносин стала перешкодою, яку неможливо усунути без судового втручання. В зв`язку з чим, заявник звернулася до суду та просить встановити факт батьківства, а саме те, що ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_5 в Херсонській області Білозерському району селі Микільське був батьком ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 .

Заявник ОСОБА_1 в судове засідання не з`явилася, на адресу суду подала заяву про розгляд справи у її відсутність, заявлені вимоги підтримала в повному обсязі та просили їх задовольнити.

Представники заінтересованої особи: Друга уманська державна нотаріальна контора в судове засідання не з`явився, про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, про причину неявки суд не повідомив.

Вивчивши заяву та дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного висновку.

Відповідно до ст. 293 ЦПК України окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.

Так в п. 5 ч. 2 ст. 293 ЦПК України визначено, що суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.

Перелік фактів, що встановлюються судом при розгляді справи, визначено частиною 1 ст. 315 ЦПК України, який не є вичерпним.

Так, згідно з ч.2 ст.315 ЦПК України, у судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.

Заявник ОСОБА_1 перебувала в зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_7 , який на підставі рішення Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 14.06.2024 року було розірвано. Дошлюбне прізвище ОСОБА_1 – «

ОСОБА_8 народилась ІНФОРМАЦІЯ_3 , її батьками зазначені: мати – ОСОБА_2 , батько – ОСОБА_5 , що підтверджується копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_3 , виданим Відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Черкаській області Управління державної реєстрації КМУМЮ України.

Із повного витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян щодо актового запису про народження із зазначенням відомостей про батька вбачається, що батьком ОСОБА_9 , яка народилась ІНФОРМАЦІЯ_7 , зазначений: ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , підстава запису відомостей про батька: заява матері.

ОСОБА_3 помер ІНФОРМАЦІЯ_9 , що підтверджується копією свідоцтва про смерть, серії НОМЕР_4 від 15.11.2024 року.

Згідно витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про смерть для отримання допомоги на поховання, № витягу 00048003492 від 15.11.2024, ОСОБА_1 отримала допомогу на поховання після смерті ОСОБА_3 .

Також на підтвердження факту батьківства, а саме, що ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_9 , є батьком ОСОБА_1 , заявником долучено фотокартки, які беззаперечно свідчать про теплі фактичні сімейні відносини цих осіб.

Після смерті ОСОБА_3 , Другою уманською державною нотаріальною конторою було зареєстровано спадкову справу, номер у спадковому реєстрі - 75029006, номер у нотаріуса 170/2025 від 18.12.2025 року, що підтверджується Інформаційною довідкою зі Спадкового реєстру № 83657135 від 18.12.2025.

З матеріалів спадкової справи слідує, що заяви про прийняття спадщини по спадковій справі № 170/2025 після смерті гр. ОСОБА_3 надходили лише від ОСОБА_1 . Заяв про прийняття спадщини від інших спадкоємців не надходило.

Згідно відомостей Дар`ївської сільської ради Херсонської області про осіб місце проживання яких було зареєстроване за адресою: АДРЕСА_1 в період з 13.10.2024 по 15.11.2024, ОСОБА_1 була зареєстрована за вказаною адресою з 04.08.2009 року по теперішній час.

Відповідно до довідки від 27.03.2023 № 7105-5002671097 про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , надано статус внутрішньо переміщеної особи, фактичне місце проживання/перебування: АДРЕСА_2 .

Згідно постанови про відмову у вчиненні нотаріальної дії від 26.12.2025 року державного нотаріуса Другої уманської державної нотаріальної контори Великої К.С., гр. ОСОБА_1 відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на майно, яке належить ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_5 у зв`язку з відсутністю документально підтвердженого факту родинних відносин між ОСОБА_1 та ОСОБА_3 .

Відповідно до письмових заяв ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 ОСОБА_18 , ОСОБА_2 , ОСОБА_19 , ОСОБА_20 , ОСОБА_7 , останні підтвердили факт родинних відносин ОСОБА_1 та ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_5 , як доньки та батька.

Згідно з п.15 постанови Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995 №5 «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» суд розглядає заяви про встановлення факту батьківства в разі смерті особи, яку заявник вважає батьком дитини. Заяви про встановлення фактів батьківства чи визнання батьківства розглядаються судом, якщо у свідоцтві про народження певна особа не вказана батьком дитини (наприклад, запис про батька дитини проведено за вказівкою матері, яка не перебувала у шлюбі, або ж такий запис зовсім відсутній) і можуть бути подані матір`ю, опікуном чи піклувальником дитини чи самою дитиною після досягнення повноліття.

Відповідно до п.7 постанови Пленуму Верховного Суду України від 15.05.2006 №3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» у разі смерті чоловіка, який не перебував у шлюбі з матір`ю дитини, або смерті жінки, котра вважалась матір`ю останньої, факт їхнього батьківства (материнства) може бути встановлено за рішенням суду в окремому провадженні.

Заяви про встановлення факту як батьківства, так і материнства суд приймає до розгляду, якщо запис про батька (матір) дитини в Книзі реєстрації народжень учинено згідно зі ст.135 СК України. У пункті 9 вказаної постанови зазначено, що питання щодо походження дитини суд вирішує на підставі будь-яких доказів про це.

Постановою Верхового Суду у справі № 361/2653/15-ц від 15 квітня 2021 року визначено питання особливостей визнання батьківства або встановлення факту батьківства.

Частиною першою статті 135 СК України передбачено, що при народженні дитини у матері, яка не перебуває у шлюбі, у випадках, коли немає спільної заяви батьків, заяви батька або рішення суду, запис про батька дитини у Книзі реєстрації народжень провадиться за прізвищем та громадянством матері, а ім`я та по батькові батька дитини записуються за її вказівкою..

Відповідно до статті 121 СК України права та обов`язки матері, батька і дитини ґрунтуються на походженні дитини від них, засвідченому органом державної реєстрації актів цивільного стану в порядку, встановленому статтями 122 та 125 цього Кодексу.

Відповідно до частини другої статті 125 СК України, якщо мати та батько дитини не перебувають у шлюбі між собою, походження дитини від батька визначається: за заявою матері та батька дитини; за рішенням суду.

Частиною першою статті 126 СК України передбачено, що походження дитини від батька визначається за заявою жінки чи чоловіка, які не перебувають у шлюбі між собою. Така заява може бути подана як до, так і після народження дитини до органу державної реєстрації актів цивільного стану.

Відповідно до частини першої статті 130 СК України у разі смерті чоловіка, який не перебував у шлюбі з матір`ю дитини, факт його батьківства може бути встановлений за рішенням суду. Заява про встановлення факту батьківства приймається судом, якщо запис про батька дитини у Книзі реєстрації народжень вчинено відповідно до частини першої статті 135 цього Кодексу.

Передумовою звернення до суду із заявою про встановлення факту батьківства відповідно до частини першої статті 130 СК України є смерть того, батьківство кого встановлюється, або оголошення його померлим.

Та обставина, що питання визнання батьківства за рішенням суду відповідно до статей 128, 129 СК України не вирішувалось за життя такої особи, не є перешкодою для застосування статті 130 СК України.

Подібні висновки викладені у постановах Верховного Суду від 17 лютого 2021 року у справі №373/2257/18 (провадження № 61-15136св20), від 15 квітня 2021 року у справі №361/2653/15 (провадження № 61-2239св21).

Предметом доказування у справах про визнання батьківства або про встановлення факту батьківства є встановлення походження дитини від певної особи.

Аналіз норми статті 130 СК України свідчить, що законом не встановлено переліку доказів для встановлення факту батьківства. Підставою для встановлення факту батьківства можуть бути будь-які відомості, що свідчать про походження дитини від певної особи, зібрані відповідно до вимог ЦПК України (стаття 128 СК України).

Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жоден доказ не має для суду наперед встановленого значення.

Згідно зі статтею 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Доказами у зазначеній категорії справ можуть бути будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються на підставі пояснень сторін, третіх осіб, показань свідків, письмових або речових доказів, висновків експертів.

Тобто при вирішенні спору про визнання батьківства мають враховуватись усі передбачені законом докази в їх сукупності. Керуючись цим загальним правилом, встановлення батьківства можливо за наявності належних і обґрунтованих доказів (відомостей), які засвідчують походження дитини від певної особи.

У постанові Верховного Суду від 16 травня 2018 року у справі № 760/3977/15 (провадження № 61-2081зпв18) зазначено, що висновок судово-генетичної експертизи не є єдиним доказом походження дитини від певної особи, такий факт може бути доведено й іншими доказами.

Доказами визнання батьківства можуть бути листи, заяви, анкети, інші документи, а також показання свідків, пояснення самих сторін, які достовірно підтверджують визнання особою батьківства.

Спільне проживання та ведення спільного господарства в зазначених випадках може підтверджуватися наявністю обставин, характерних для сімейних відносин (проживання в одному жилому приміщенні, спільне харчування, спільний бюджет, взаємне піклування, придбання майна для спільного користування тощо). Припинення цих відносин до народження дитини може бути підставою для відмови в позові лише у випадках, коли це сталося до її зачаття.

Подібні висновки викладені у постанові Верховного Суду від 17 лютого 2021 року у справі № 373/2257/18 (провадження № 61-15136св20).

Спільне виховання дитини має місце, коли вона проживає з матір`ю та особою, яку остання вважає (або яка вважає себе) батьком дитини, або коли ця особа спілкується з дитиною, проявляє батьківську турботу щодо неї.

Згідно із пунктом 4 частини другої статті 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема є юридичні факти.

Встановлення факту батьківства заявнику потрібне для захисту її прав та інтересів, оформлення спадкових прав після смерті ОСОБА_3 .

Отже, за встановлених обставин, суд приходить до переконання про доведеність факту батьківства ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_5 , стосовно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 .

Таким чином оцінивши усі докази в сукупності, суд приходить до висновку, що вимоги заяви є обґрунтованими і підтверджені в судовому засіданні письмовими доказами, тому є всі підстави для задоволення заяви.

Керуючись ст.ст.3-7,9-10,13,19,76-82,263-265,268,273,294,315-319 ЦПК України, ст.ст. 121, 125,126,130, 135 СК України, суд, -

У Х В А Л И В :

Заяву - задовольнити.

Встановити факт батьківства, що ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , місце народження – Республіка Казахстан, Кокчетавська область, Зерендинський район, село Троїцьке, який помер ІНФОРМАЦІЯ_9 в Херсонській області Білозерському районі, с. Микільське, є батьком ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_10 , РНОКПП НОМЕР_5 .

Рішення суду може бути оскаржено до Черкаського апеляційного суду протягом 30 днів з дня його проголошення.

Суддя В.Л. Гудзенко

Оригінал: reyestr.court.gov.ua