Рішення від 19 березня 2026 р. у справі №711/219/25 — Придніпровський районний суд м. Черкас

Придніпровський районний суд м.Черкаси

Справа № 711/219/25

Номер провадження2/711/657/25

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 вересня 2025 року м. Черкаси

Придніпровський районний суд м. Черкаси в складі:

головуючого – судді Кондрацької Н.М.

при секретарі Мелещенко О.В.,

представника позивача Блізнєцова Є.А.,

представника відповідача Сазонової С.І.

відповідача Левчук А.С.

розглянувши матеріали цивільної справи за позовом ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Саламандра» (ПРАТ «СК «Саламандра»), ОСОБА_2 , про відшкодування шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди та стягнення страхового відшкодування, -

В С Т А Н О В И В :

До Придніпровського районного суду міста Черкаси з позовом звернулась ОСОБА_1 до ПАТ «СК «Саламандра», ОСОБА_2 про відшкодування шкоди, завданої внаслідок ДТП та стягнення страхового відшкодування.

У позові зазначає, що 06.08.2024 року в м. Черкаси по вул. Семиренківська сталась дорожньо-транспортна пригода між транспортним засобом SHINERAY (мотоцикл) д.н.з. НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_2 та транспортного засобу AUDI Q7 д.н.з. НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_3 .

Відповідно до Постанови Придніпровського районного суду м. Черкаси від 23.09.2024 року у справі N? 711/6324/24, провадження N? 3/711/2119/24 винним в ДТП визнано ОСОБА_2 , провадження у справі відносно ОСОБА_3 закрито, у зв?язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.

Постановою Черкаського Апеляційного Суду від 25.10.2024 року справа N? 711//6324/24, провадження N? 33/821/555/24 рішення суду І- інстанції залишено без змін.

Відповідальність водія SHINERAY (мотоцикл) д.н.з. НОМЕР_1 , на момент ДТП була застрахована згідно полісу обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів N? 220083105 в ПрАТ "СК "САЛАМАНДРА".

Враховуючи, що страховик проявляє повну бездіяльність в врегулюванні страхового випадку, з метою визначення розміру понесеної шкоди внаслідок ДТП, позивач звернувся до судового експерта Березовського А.А., в результаті чого останнім було складено висновок експерта N? 139 від 26.11.2024 року, згідно з яким: показник Свр (вартість ремонту без урахування зносу) = 233 202, 32 грн., показник Сврз (вартість ремонту з урахуванням зносу) = 92 816, 39 грн. розміру оціненої шкоди, зменшується на суму визначеного відповідно до законодавства податку на додану вартість.

Керуючись вказаними вище нормами Закону, вважає за необхідне стягнути з ПрАТ "СК "САЛАМАНДРА" на користь позивача розмір несплаченого страхового відшкодування 79 146, 10 грн., з розрахунку: 1) Сврз без ПДВ = 10 795, 00 грн. + (21 855, 87 грн. + 200 551, 52 грн. * (1-0,7)) / 1,2 = 79 146, 10 грн., де 10 795, 00 грн. - вартість робіт; 21 855, 87 грн. - вартість матеріалів; 200 551, 52 грн. - вартість запчастин; 1 - 0,70 - коефіцієнт фізичного зносу; 1,2 - ПДВ

Вважає за необхідне стягнути з винуватця ДТП, ОСОБА_2 , різницю між фактичним розміром шкоди та страховим відшкодуванням, в розмірі 140 385, 93 грн., з розрахунку: 233 202, 32 грн. (Свр) - 92 816, 39 грн. (страхове відшкодування)

Внаслідок протиправних винних дій ОСОБА_2 позивачу, як власнику пошкодженого транспортного засобу AUDI Q7 д.Н.3. СА0049Н, було нанесено моральну шкоду, яка полягає у глибоких психологічно-душевних стражданнях з приводу неможливості експлуатації пошкодженого транспортного засобу - AUDI Q7 д.н.з. НОМЕР_2 , оскільки даний автомобіль використовувався ним як у повсякденному житті так і під час виконання своїх робочих та життєвих потреб. Зокрема купівля продуктів харчування, відвідування медичних закладів, купівля необхідного одягу, поїздки задля здійснення сімейного відпочинку відбувались саме за допомогою належного мені автомобіля. Пошкодження автомобіля безпосередньо вплинуло на його звичайний ритм життя, зокрема він значно ускладнений, що в свою чергу призводить до постійних душевних переживань та душевних тривог, він постійно відчуває дискомфорт та виснаження, оскільки мусить додавати надмірних власних зусиль, задля того аби забезпечити звичні життєві потреби. Пошкодження автомобіля в тому числі й вплинуло на ритм життя його сім?ї, вони також позбавлені можливості використовувати його, що в свою чергу призводило до додаткових сімейних витрат на послуги громадського транспорту та таксі. Слід зауважити й на тому, що позивач не є занадто фінансово забезпеченою людиною, а саме тому назбирати значну суму коштів, задля купівлі автомобіля для нього було вкрай складно. Протягом тривало терміну він економлячи кошти, утискаючи сімейні витрати на життєві потреби відкладав кошти, задля того аби придати автомобіль Належний позивачу автомобіль був для нього не тільки в звичному розумінні слова автомобілем, за допомогою якого він забезпечував всі свої життєві потреби, а й мрією, задля досягнення купівлі якої він докладав чимало зусиль. Відповідно значне пошкодження авто для нього є дуже душевно-важким переживанням, оскільки він відчуває на собі постійну розпач та пригніченість через втрату для себе дорогоцінної речі (майна), що також причинило моральну шкоду.

Зазначені обставини, в які позивач був поставлений неправомірними діями відповідача, та спричинені внаслідок цього психологічні страждання потягли за собою вкрай негативні наслідки для його самопочуття і здоров`я, зокрема це посприяло накопиченню негативних психоемоційних та формуванню несприятливих психоматичних змін, які полягають у: емоційній напрузі, знервованості, пригніченості, нестійкому настрою, підвищеній тривожності, образливості, а також наявне погіршення сну.

Так як в результаті ДТП позивачем було понесено душевні страждання, які вона зазнала у зв?язку із пошкодженням свого майна, а саме автомобіля AUDI Q7 д.н.з. НОМЕР_2 , остання вважає за необхідне відшкодувати за рахунок відповідача-2 моральну шкоду 10 000, 00 грн.

Просить стягнути з ПрАТ "СК" САЛАМАНДРА" на користь ОСОБА_3 несплачене страхове відшкодування, в розмірі 79 146, 10 грн., стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 різницю між фактичним розміром шкоди та страховим відшкодування, в розмірі 140 385, 93 грн., стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 моральну шкоду, в розмірі 10 000, 00 грн., стягнути з ПрАТ "СК" САЛАМАНДРА" та ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 пропорційно розміру задоволених позовних вимог, понесені документально підтверджені витрати - судовий збір, в розмірі 3 543, 22 грн., стягнути ПрАТ "СК" САЛАМАНДРА" та ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 пропорційно розміру задоволених позовних вимог, понесені документально підтверджені витрати - на оплату послуг судового експерта автотоварознавця, в розмірі 4 800, 00 грн.

Ухвалою суду від 13.01.2025 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі.

Відповідач ОСОБА_2 28.01.2025 через систему Електронний суд звернувся з відзивом, у якому зазначає, що у позовній заяві Позивач просить стягнути з ОСОБА_2 різницю між фактичним розміром шкоди та страховим відшкодуванням у сумі 140 385,93 грн. Також у тексті позовної заяви позивач зазначає, що ним додається копія страхового полісу обов`язкового страхування цивільної відповідальності власників наземних транспортних засобів № 220083105 в ПрАТ «СК «Саламандра», проте у додатках копію не зазначено, а до матеріалів справи копію не надано. Разом з тим, з наданої Відповідачем 2 копії страхового полісу вбачається, що цивільна відповідальність ОСОБА_2 , як власника наземного транспортного засобу – мотоцикла Shineray X-TRAIL, ДНЗ СА2274JA, була застрахована згідно страхового полісу № 220083105 на загальну суму 160 000 грн (сто шістдесят тисяч гривень), розмір франшизи – 1300 грн (одна тисяча триста гривень). Варто наголосити, що поліс № 220083105 містить зворотній бік – договір додаткового страхування «страховий поліс «Автоцивілка плюс» № S21211.971215 від 29.03.2024, на якому зазначено, що відповідальність ОСОБА_2 застраховано додатково на 100 000 грн (сто тисяч гривень) та вказано, що «відшкодування за цим Договором здійснюється після виплати за діючим полісом обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів». Тобто, нескладними математичними обрахунками можливо дійти висновку, що загальної страхової суми (260 000 грн) достатньо для покриття завданої внаслідок ДТП шкоди у сумі 233 202,32 грн. Указує, що позивачем не надано доказів, як здійснення виплати СК «Саламандра» суми страхового відшкодування на користь Позивача, так і належних і допустимих доказів суми фактичних витрат на проведений відновлювальний ремонт автомобіля Audi Q7 (рахунок фактура з станції технічного обслуговування, доказів придбання запасних частин, та ін), вважає, що у задоволенні позовних вимог, сформованих до ОСОБА_2 належить відмовити.

Також зазначає, що наданий позивачем до матеріалів позовної заяви Висновок експерта № 139 за результатами проведення автотоварознавчого дослідження по визначенню вартості відновлювального ремонту автомобіля Audi Q7, реєстраційний номерний знак НОМЕР_2 пошкодженого при ДТП 06.08.2024 не може бути допустимим та належним доказом під час розгляду даної справи, з огляду на наступне. Саме на Позивачі лежить тягар доведення обставин, на які він посилається як на підставу задоволення позовних вимог. Наголошує, що у Відповідача 2 існують обґрунтовані сумніви щодо правильності висновку експерта, які пов`язані з його недостатньою обґрунтованістю та з тим, що вказаний висновок суперечить іншим матеріалам справи, а також наявні істотні порушення процесуальних норм, що регламентують порядок призначення і проведення експертизи. Розрахунок в експертизі проведено не на дату ДТП – 06.08.2024, а станом на 22.10.2024 (про що вказано в аркуші перевірки даних № 139), тому вартість запчастин може бути дорожчою ніж станом на дату ДТП, відповідно висновок не є об`єктивним, не відображає дійсної вартості робіт і матеріалів і не може бути врахований судом під час вирішення даної справи. Також, у висновку не зазначено на підставі яких нормативних документів прийнято рішення для заміни складника, тобто при яких пошкодженнях деталь підлягає ремонту, а при яких заміні. Окрім того, у самому висновку зазначено, що висновок є достовірним лише за умови достовірності інформації про причинно-наслідковий зв`язок наявних на досліджуваному автомобілі пошкоджень обставинам справи (тобто, що саме такі пошкодження завдано внаслідок ДТП, що сталася 06.08.2024). Разом з тим, вважає, що не всі з описаних у висновку (протоколі огляду транспортного засобу складеного 26.11.2024) пошкоджень могли бути заподіяні внаслідок ДТП, що сталася 06.08.2024 з огляду на таке. З долученого до матеріалів відзиву відео вбачається, що сила удару в ліву сторону була незначною, і відповідно не могла спричинити деформацію каркасів передніх і задніх лівих дверей, і тим паче – деформацію стійки. Натомість, таких ушкоджень міг би завдати лобовий удар автомобіля Audi Q7. Із загальнодоступних джерел інформації стало відомо, що саме цей автомобіль Audi Q7 був у ДТП у 2022 році і відповідно внаслідок дорожньо-транспортної пригоди транспортні засоби (в тому числі автомобіль Audi Q7) отримали механічні пошкодження з матеріальними збитками, що підтверджується рішенням у справі № 712/6545/22. Окрім того, під час складання протоколу огляду транспортного засобу були відсутні як представники страхової компанії «Саламандра», так і ОСОБА_2 . Так, запрошення на огляд Audi Q7 для СК «Саламандри» було вручено адресату 27.11.2024, тобто на наступний день після проведення огляду, що свідчить про те, що СК «Саламандра» не було повідомлено у встановленому порядку про огляд автомобіля. ОСОБА_2 взагалі не отримував запрошення на огляд Audi Q7, хоча у сторони Позивача були наявні контакти ОСОБА_2 , і про огляд могло б бути повідомлено по телефону. Доказів направлення запрошення на огляд Audi Q7 для ОСОБА_2 матеріали позовної заяви не містять. Зазначене процесуальне порушення призвело до одностороннього і не об`єктивного встановлення пошкоджень, завданих внаслідок ДТП, що сталася 06.08.2024, і як наслідок, значного завищення суми відновлювального ремонту.

У позовній заяві про відшкодування моральної (немайнової) шкоди має бути зазначено, в чому полягає ця шкода, якими неправомірними діями її заподіяно Позивачеві, з яких міркувань Позивач виходив, визначаючи розмір шкоди, та якими доказами це підтверджується. У позові зазначено, що в результаті ДТП Позивачем було понесено душевні страждання, які вона зазнала у зв`язку з пошкодженням свого майна, автомобіля Audi Q7. В обґрунтування наявності моральної шкоди у позові зазначено про психологічнодушевні страждання внаслідок неможливості експлуатації транспортного засобу Audi Q7. Зазначено про зміну ритму життя внаслідок неможливості використовувати автомобіль. Позивач відчуває постійний розпач через втрату дорогоцінної для себе речі. Разом з тим, до матеріалів позовної заяви не надано доказів, що завдані автомобілю Audi Q7 внаслідок ДТП 06.08.2024 пошкодження спричинили неможливість експлуатації автомобіля. Навіть більше, з доданого до відзиву відео вбачається, що автомобіль Audi Q7 експлуатувався і після 06.08.2024 з наявними ушкодженнями. Таким чином, твердження позивача про неможливість експлуатації автомобіля Audi Q7 є неправдивими, а відтак є сумнівним наявність моральної шкоди внаслідок неможливості експлуатації автомобіля. Також є неправдивим твердження позивача про «втрату» дорогоцінної для себе речі, позаяк термін «втрата» передбачає, зокрема фізичне знищення майна, що у даному випадку не відбулося, оскільки автомобіль підлягає відновленню

Вважає, що ані зміст позовної заяви, ані додані до позовної заяви додатки не доводять наявності Позивачеві моральної шкоди, нібито завданої ОСОБА_2 .

Також вважає, що відсутні підстави для стягнення з Відповідача 2 судових витрат із сплати судового збору та на оплату послуг судового експерта автотоварознавця. Разом з тим, повідомляє, що під час підготовки відзиву ОСОБА_2 були понесені витрати на оплату правничої допомоги у сумі 30 000 грн, докази на підтвердження будуть надані протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду (ВП ВС у справі № 910/12876/19).

Просить відмовити у задоволенні позовних вимог.

Від представника позивача ОСОБА_4 до суду 10.02.2025 надійшла відповідь на відзив, у якій зазначається, що на останньому аркуші ремонтної калькуляції № 139 від 26.11.2020 року експерт вказує про те, що обрані ним ціни за курсом перерахунку Євро до Гривні = 45, 1474. З сайту МІНФІН відомо, що станом на дату ДТП 06.08.2024 року курс ЄВРО становить також 45, 1474 грн. Отже програмно ціни на складники, матеріали та роботи вказані на іншу дату, однак експерт здійснив перерахунок за курсом Євро, що відповідав даті ДТП. Для підтвердження вказаної вище обставини, з метою спростування тверджень відповідча-2, вважає за необхідне надати до суду це клопотання з метою долучення до матеріалів справи print-screen з офіційного сайту МІНФІН для підтвердження дійсного курсу Євро станом на 06.08.2024 року. Як відомо, разом із відзивом відповідач-2 подає до суду клопотання про витребування доказів, в якому він вказує про необхідність витребування матеріалів справи № 712/6545/22, що стосується попереднього ДТП, в якій було пошкоджено автомобіль AUDI Q7 д.н.з. НОМЕР_3 .

Також відповідач ОСОБА_2 до суду через систему Електронний суд 11.02.2025 надіслав заперечення на відповідь на відзив, зазначаючи щодо вірного та не вірного застосування постанови Великої Палати Верховного Суду та постанови Верховного Суду.

Крім того зазначає, що позиція позивача, що є помилковим твердження Відповідача-2, що витрати стягуються судом лише після проведення ремонтних робіт автомобіля та доведеності їх сплати, то варто наголосити, що відповідачем-2 зазначено про ненадання доказів фактичних витрат на проведений відновлювальний ремонт автомобіля Audi Q7 (рахунок фактура з станції технічного обслуговування, доказів придбання запасних частин, та ін), саме в контексті недопустимості у якості доказу наданого до матеріалів позовної заяви Висновку експерта № 139. Також не відповідає дійсності твердження представника позивача, що відповідач-2 начебто вказував, що позивач не має права звертатись до суду оскільки він ще не отримав страхового відшкодування. Відповідач-2 у відзиві зазначав про передчасність звернення з позовом саме до Відповідача-2, як особи, відповідальність якої застрахована, і ще не встановлено, чи перевищить завдана шкода (в контексті недопустимості як доказу висновку експерта) суму страхового відшкодування.

У відповіді на відзив позивачем зазначено, що «програмно ціни на складники, матеріали та роботи вказані на іншу дату, однак експерт здійснив перерахунок за курсом Євро, що відповідав даті ДТП. Таким чином твердження є безпідставним». Наголошує, що представник позивача намагається підмінити поняття, оскільки у відзиві не йшлось про курс валют, а зазначалось, що розрахунок в експертизі проведено не на дату ДТП – 06.08.2024, а станом на 22.10.2024 (про що вказано в аркуші перевірки даних № 139), тому вартість запчастин може бути дорожчою ніж станом на дату ДТП, відповідно висновок не є об`єктивним, не відображає дійсної вартості робіт і матеріалів і не може бути врахований судом під час вирішення даної справи, оскільки оформлений з процесуальними порушеннями методик і стандартів, які унормовують процедуру здійснення такої оцінки. Тобто Висновок від 26.11.2024 № 139 отримано з порушенням абзацу 2 пункту 32 Національного стандарту № 1 та пункту 2.1 Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів, затвердженої спільним наказом Фонду державного майна України та Міністерством юстиції України від 24.11.2003 № 142/5/2092. Враховуючи, що такий доказ (Висновок від 26.11.2024 № 139) отримано з порушенням порядку його отримання і вказаний висновок не відповідає нормам істинності, такий доказ є недопустимим. Відповідно, виклик експерта у судове засідання не зможе усунути факту недопустимості доказу, а відповідно не є доцільним і лише буде затягувати розгляд справи. Так само, виклик експерта не спростує факту невручення ОСОБА_2 повідомлення про дату, час та місце проведення огляду КТЗ, та як наслідок – неможливості подання пояснень щодо наявності ушкоджень автомобіля Ауді, які виникли не внаслідок ДТП від 06.08.2024

Щодо розміру моральної шкоди, наголошує, що у позові не зазначено, з яких саме міркувань виходив позивач визначаючи саме такий її розмір, враховуючи, що доказів немайнових втрат, звернень до лікаря, купівлі заспокійливих ліків до матеріалів позовної заяви не надано

Ухвалою суду від 13.05.2025 відмовлено у задоволенні клопотання про зупинення провадження у справі.

Від відповідача ПАТ «СК «Саламандра» 11.03.2025 до суду надійшов через систему Електронний суд відзив на позовну заяву. Заперечуючи щодо задоволення позову зазначають, що у первинній позовній заяві Позивач заявляв вимоги про стягнення матеріальних збитків у розмірі 79 146,25 грн, однак 07.03.2025 року подав заяву про зменшення позовних вимог, які стягуються з Відповідача-1 до 8 787,60 грн. Варто зазначити, що ПрАТ "Страхова компанія "Саламандра" повністю та належним чином виконало свої зобов`язання за договором обов`язкового страхування цивільноправової відповідальності власників наземних транспортних засобів, а тому не може виступати відповідачем у даній справі.

Діючи відповідно до вимог чинного законодавства, Відповідач-1 здійснив розрахунок страхового відшкодування на основі калькуляції № 0053561.08 від 15.09.2024 року. Таким чином, страхове відшкодування становить 70358,50 грн., що підтверджується Страховим актом №0053561.08.24/1. Необхідно зазначити, що у зв`язку з введенням тимчасової адміністрації до ПрАТ «СК «Саламандра», страхова компанія надала страховий акт №0053561.08.24/1 до Моторного (транспортного) страхового бюро України (МТСБУ) для виконання зобов`язань щодо виплати страхового відшкодування.

Указує, що аналіз зазначених положень законодавства дає підстави для висновку, що у разі здійснення відновлювального ремонту пошкодженої речі розмір збитків визначається як реальна вартість матеріалів і робіт, затрачених на її відновлення, а у разі не проведення ремонту - як вартість матеріалів і робіт, необхідних для її відновлення у майбутньому. Таким чином, якщо сплачене страховиком відшкодування не покриває розмір збитків, завданих потерпілому, останній має право пред`явити до винної особи вимогу про відшкодування різниці між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою.

Таким чином, з моменту здійснення страхового відшкодування відповідно до страхового акту №0053561.08.24/1 та калькуляції № 0053561.08 від 15.09.2024 року Відповідач-1 повністю виконав свої зобов`язання перед Позивачем, якщо Позивач вважає, що виплаченої суми страхового відшкодування недостатньо для покриття завданої шкоди, він має право звертатись виключно до винної особи з вимогою про відшкодування різниці між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою, а не до страхової компанії, яка вже виконала свої зобов`язання. Подання Позивачем заяви про зменшення позовних вимог до суми 8 787,60 грн від 07.03.2025 року жодним чином не впливає на факт належного виконання Відповідачем своїх зобов`язань та не створює підстав для пред`явлення додаткових вимог до страхової компанії. ПрАТ “Страхова компанія "Саламандра" не може нести відповідальність за різницю між фактичним розміром шкоди і сумою страхового відшкодування, оскільки така відповідальність законом покладена виключно на винну особу. З огляду на вищевикладене, уважає, що Відповідач-1 не може бути належним відповідачем у даній справі, оскільки повністю виконав свої зобов`язання за договором страхування відповідно до вимог чинного законодавства України, а вимоги щодо відшкодування різниці між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою мають бути адресовані виключно винній особі.

Просить позов ОСОБА_1 в частині вимог до Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Саламандра» - залишити без задоволення.

У заяві від 12.06.2025, яка подана через систему Електронний суд, представник позивача ОСОБА_4 уточнив позовні вимоги, а саме зазначив, що 18.02.2025 року ПрАТ «СК «САЛАМАНДРА сплатила страхове відшкодування в розмірі 70358,80 грн., про що було повідомлено суду 07.03.2025 в заяві про зменшення позовних вимог. 12 березня 2025 року, ОСОБА_2 надав до суду клопотання про долучення доказів разом із квитанцією № Р24А3587677895D6040, відповідно до якої Відповідачем було сплачено франшизу, в розмірі 1 300 грн. 00 коп. (одна тисяча триста гривень 00 копійок). Тобто таким чином позовні вимоги до ПрАТ «СК «САЛАМАНДРА» мають бути в розмірі: 79146,10 – 70358,50 – 1300 франшиза = 7487,60 грн. Що стосується позовних вимог до ОСОБА_2 , вони залишились незмінні, тому що розмір франшизи помилково входив спочатку в розмір вимог, виставлених до ПрАТ «СК «САЛАМАНДРА». З приводу позовних вимог щодо стягнення судових витрат пропорційно задоволеним позовним вимогам.

Позовні вимоги, виставлені до ПрАТ «СК «САЛАМАНДРА» були матеріального характеру 79146,10 грн. Позовні вимоги, виставлені до ОСОБА_2 були матеріального характеру загалом 140385,93 грн. та морального характеру 10000,00 грн. Загальна сума позовних вимог матеріального характеру – 219532,03 грн. Виходячи з цього, був сплачений судовий збір в розмірі: 2332,02 грн за вимоги матеріального характеру та 1211,20 грн. за вимоги морального характеру, загалом 3543,22 грн. Відповідно до ч.1 ст.141 ЦПК України, Судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Позовні вимоги до ПрАТ «СК «САЛАМАНДРА» складають 36,05% від загальних позовних вимог, виходячи з такого розрахунку: 79146,10*100/219532,03 = 36,05%. Тому і судові витрати по сплаті судового збору за вимоги матеріального характеру мають бути покладені на ПрАТ «СК «САЛАМАНДРА» відповідно 2332,02*36,05% = 840,69 грн.

Так само вираховується і відшкодування витрат стосовно судової експертизи: 4800*36,05%=1730,40 грн.

З ОСОБА_2 підлягає стягненню судовий збір в розмірі 1491,33 грн (2332,02*63,95%) матеріального характеру позовні вимоги та 1211,20 грн. за подання

позовних вимог морального характеру ( загалом 2702,53 грн.) та 3069,60 грн. (4800*63,95%) за проведення судової експертизи.

Просить подальший розгляд справи розглядати за наступними позовними вимогами: - Стягнути з ПрАТ "СК" САЛАМАНДРА" на користь ОСОБА_3 несплачене страхове відшкодування, в розмірі 7487,60 грн. - Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 різницю між фактичним розміром шкоди та страховим відшкодування, в розмірі 140 385, 93 грн. - Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 моральну шкоду, в розмірі 10 000, 00 грн. - Стягнути з ПрАТ "СК" САЛАМАНДРА" на користь ОСОБА_3 понесені документально підтверджені витрати - судовий збір, в розмірі 840,69 грн. - Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 понесені документально підтверджені витрати - судовий збір, в розмірі 2702,53 грн. - Стягнути з ПрАТ "СК" САЛАМАНДРА" на користь ОСОБА_3 понесені документально підтверджені витрати - на оплату послуг судового експерта автотоварознавця, в розмірі 1730,40 грн. - Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 понесені документально підтверджені витрати - на оплату послуг судового експерта автотоварознавця, в розмірі 3069,60 грн.

Також у заяві від 02.07.2025 зазначив, що позовні вимоги містить орфографічну помилку, а саме просить стягнути з ПрАТ "СК" САЛАМАНДРА" на користь ОСОБА_1 несплачене страхове відшкодування, в розмірі 7487,60 грн. Документ сформований в системі «Електронний суд» 02.07.2025 3 - Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 різницю між фактичним розміром шкоди та страховим відшкодування, в розмірі 140 385, 93 грн. - Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 моральну шкоду, в розмірі 10 000, 00 грн. - Стягнути з ПрАТ "СК" САЛАМАНДРА" на користь ОСОБА_1 понесені документально підтверджені витрати - судовий збір, в розмірі 840,69 грн. - Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 понесені документально підтверджені витрати - судовий збір, в розмірі 2702,53 грн. - Стягнути з ПрАТ "СК" САЛАМАНДРА" на користь ОСОБА_1 понесені документально підтверджені витрати - на оплату послуг судового експерта автотоварознавця, в розмірі 1730,40 грн. - Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 понесені документально підтверджені витрати - на оплату послуг судового експерта автотоварознавця, в розмірі 3069,60 грн.

У додаткових поясненнях від 09.09.2025, поданих через систему Електронний суд, відповідач ОСОБА_2 зазначив, що у даному випадку ОСОБА_1 ( ОСОБА_5 ) звернулася до суду з матеріальна-правовою вимогою, а саме стягнення коштів на користь ОСОБА_3 ( ОСОБА_6 , який був учасником ДТП). Вважає, що у суду відсутні повноваження на самостійну зміну предмету позову, відповідно до норм процесуального права, а враховуючи, що розгляд справи по суті вже розпочато, позивач втратив право на зміну позовних вимог.

У судовому засідання представник позивача просив задоволити позовні вимоги з урахуванням зменшених позовних вимог щодо страхової компанії, оскільки страхова компанія сплатила страхове відшкодування.

Відповідач ОСОБА_2 заперечував щодо позовних вимог з підстав, зазначених у письмових процесуальних документах.

Представник відповідача підтримала поданий відзив.

Суд, заслухавши пояснення сторін у справі, їх представників, дослідивши наявні у матеріалах справи письмові докази, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, застосувавши до спірних правовідносин відповідні норми матеріального та процесуального права, суд дійшов наступного висновку.

Судом встановлено, що згідно з копією свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_4 , ОСОБА_1 є власницею автомобіля AUDI Q7 д.н.з. НОМЕР_5

06.08.2024 року в м. Черкаси Черкаської області по вул. Семиренківська сталася дорожньо-транспортна пригода за участю транспортного засобу SHINERAY д.н.з. НОМЕР_6 , під керуванням ОСОБА_2 та транспортного засобу AUDI Q7 д.н.з. НОМЕР_5 під керуванням ОСОБА_3 . Внаслідок дорожньо-транспортної пригоди обидва транспортні засоби отримали механічні пошкодження, а їх власникам завдано матеріальних збитків.

Постановою Придніпровського районного суду м. Черкаси від 23.09.2024 року по у справі № 711/6324/24 винним у дорожньо-транспортній пригоді визнано ОСОБА_2 . Постановою Черкаського апеляційного суду від 25.10.2024 року постанову суду І-ї інстанції залишено без змін.

На момент дорожньо-транспортної пригоди цивільно-правова відповідальність водія ОСОБА_2 була застрахована у ПрАТ “СК “САЛАМАНДРА” згідно з полісом обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № 220083105. Страхова сума (ліміт відповідальності) за шкоду, завдану майну, становить 160 000,00 грн., розмір франшизи - 1 300,00 грн.

30.08.2024 року ОСОБА_1 звернулись до ПрАТ “СК “САЛАМАНДРА” із повідомленням про дорожньо-транспортну пригоду та заявою про виплату страхового відшкодування.

26.11.2026 року судовим експертом Березовським А.А. за зверненням ОСОБА_1 було оглянуто автомобіль AUDI Q7 д.н.з. НОМЕР_5 , що підтверджується протоколом огляду ТЗ від 26.11.2024 року. Огляди проводилися у присутності ОСОБА_1 , ПрАТ “СК “САЛАМАНДРА” та ОСОБА_2 та огляд не прибули, хоча з боку позивача направлялись запрошення поштою на такий огляд.

Відповідно до висновку експерта № 139 від 26.11.2024 року, складеного судовим експертом Березовським А.А., вартість відновлювального ремонту автомобіля AUDI Q7 д.н.з. НОМЕР_5 без урахування коефіцієнту фізичного зносу становить 233 202, 32 грн.; вартість відновлювального ремонту автомобіля AUDI Q7 д.н.з. НОМЕР_5 з урахування коефіцієнту фізичного зносу становить 92 816, 39 грн.

Вже під час судового розгляду справи, 18.02.2025 року МТСБУ сплатили за рахунок централізованих фондів Бюро 70 358, 50 грн. страхового відшкодування на користь ОСОБА_1 .

Позивачка вважає проведену ПрАТ “СК “САЛАМНДРА” виплату неповною, оскільки, на її переконання, вартість ремонту транспортного засобу є більшою, ніж сплачено страховиком, що і стало підставою для звернення до суду.

Правовідносини, які виникли між сторонами, врегульовані нормами ЦК України, Законом України «Про страхування» та Законом України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» (в редакції, чинній на момент вчинення дорожньо-транспортної пригоди).

Так, відповідно до статті 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування у повному обсязі. Збитками є, зокрема втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).

Загальні підстави відповідальності за завдану майнову шкоду визначені в частині 1 статті 1166 ЦК України, згідно якої майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Згідно з частиною 1, 2 статті 1187 ЦК України джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов`язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює та інших осіб. Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме: шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою (пункт 1 частини 1 статті 1188 ЦК України).

Статтею 1 Закону України «Про страхування» передбачено, що страхування - це вид цивільно-правових відносин щодо захисту майнових інтересів фізичних та юридичних осіб у разі настання певних подій (страхових випадків), визначених договором страхування або чинним законодавством, за рахунок грошових фондів, що формуються шляхом сплати фізичними особами та юридичними особами страхових платежів (страхових внесків, страхових премій) та доходів від розміщення коштів цих фондів.

За договором страхування одна сторона (страховик) зобов`язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов`язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору (стаття 979 ЦК України).

Порядок та умови здійснення страхового відшкодування за договорами (полісами) обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності наземних транспортних засобів врегульовані Законом України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів».

Статтею 3 вказаного Закону встановлено, що обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності здійснюється з метою забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров`ю та/або майну потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди та захисту майнових інтересів страхувальників.

Страховим випадком є дорожньо-транспортна пригода, що сталася за участю забезпеченого транспортного засобу, внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована, за шкоду, заподіяну життю, здоров`ю та/або майну потерпілого (стаття 6 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»).

Страхова сума - це грошова сума, у межах якої страховик зобов`язаний здійснити виплату страхового відшкодування відповідно до умов договору страхування (пункт 9.1 статті 9 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»).

Згідно з пунктом 22.1 статті 22 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров`ю, майну третьої особи.

Відповідно до статті 28 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» шкода, заподіяна в результаті дорожньо-транспортної пригоди майну потерпілого, - це шкода, пов`язана: з пошкодженням чи фізичним знищенням транспортного засобу; з пошкодженням чи фізичним знищенням доріг, дорожніх споруд, технічних засобів регулювання руху; з пошкодженням чи фізичним знищенням майна потерпілого; з проведенням робіт, які необхідні для врятування потерпілих у результаті дорожньо-транспортної пригоди; з пошкодженням транспортного засобу, використаного для доставки потерпілого до відповідного закладу охорони здоров`я, чи забрудненням салону цього транспортного засобу; з евакуацією транспортних засобів з місця дорожньо-транспортної пригоди.

Стаття 29 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» передбачає, що у зв`язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов`язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України. Якщо транспортний засіб необхідно, з поважних причин, помістити на стоянку, до розміру шкоди додаються також витрати на евакуацію транспортного засобу до стоянки та плата за послуги стоянки.

Верховний Суд України у постанові від 21.12.2020 року № 911/286/20 зробив висновок про те, що визначаючи розмір заподіяної шкоди при страхуванні наземного транспорту суди, у разі виникнення спору щодо визначення його розміру виходять з фактичної суми, встановленої висновком судової авто товарознавчої експертизи або відповідними документами станції технічного обслуговування, на якій проводився ремонт автомобіля.

Наявність між позивачкою та ПрАТ «СК «САЛАМАНДРА” спору щодо розміру заподіяної шкоди підтверджується матеріалами справи, зокрема поданими позивачкою розрахунками, які є протилежними за фактичну сплату страхового відшкодування.

Суд, оцінюючи надані сторонами докази, приймає висновок експерта № 139 від 26.11.2024 року підготовлений судовим експертом Березовським А.А. Висновок експерта відповідає вимогам статті 102 ЦПК України. Експерт Березовський А.А. має відповідну кваліфікацію та був письмово попереджений про кримінальну відповідальність за статтею 384 КК України. Висновок підготовлений у порядку статті 106 ЦПК України для подання до суду. Відповідачами не було заявлено клопотання про проведення судової експертизи за ухвалою суду, як і не надано протягом судового розгляду справи висновку, що проведений за власним зверненням в порядку ст. 106 ЦПК України, який би спростовував розрахунки судового експерта Березовського А.А.

Отже під час розгляду справи відповідачами не надано жодних належних доказів того, що наданий позивачем висновок не є правильним або того, що експертом було безпідставно включено пошкодження, які не стосуються даної дорожньо-транспортної пригоди.

Відтак Суд вважає, що позовна вимога в частині стягнення з ПрАТ «СК «САЛАМАНДРА» на користь позивачки несплаченого страхового відшкодування підлягає до задоволення, у розмірі заявленому позивачем 7 487, 60 грн., при цьому судом враховано, що суд позбавлений можливості вийти за межі заявлених позовних вимог, застосовуючи при цьому наступні розрахунки: (10 795,00 грн + (21 855, 87 грн. + (200 551, 52 грн. * (1-0,7))/ 1,2 ПДВ) - 1 300, 00 грн. - 70 308, 50 грн. = 7 537, 60 грн., де: 10 795,00 грн - вартість робіт, 21 855, 87 грн. - вартість матеріалів, 200 551, 52 грн.- вартість запчастин, 0,7 - коефіцієнт фізичного зносу, 1,2 - ПДВ, 1300, 00 грн. - франшиза., 70 308, 50 грн. - часткова сплата страхового відшкодування.

Щодо вимог до ОСОБА_2 про відшкодування збитків, то слід звернути увагу на наступне.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 22 ЦК особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є, зокрема, втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).

Відшкодування збитків є однією із форм або заходів цивільно-правової відповідальності, яка вважається загальною або універсальною саме в силу правил ст. 22 ЦК, оскільки частиною першою визначено, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Тобто порушення цивільного права, яке потягнуло за собою завдання особі майнових збитків, саме по собі є основною підставою для їх відшкодування.

Таким чином, під збитками необхідно розуміти фактичні втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, витрати, вже зроблені потерпілим, або які мають бути ним зроблені, та упущену вигоду. При цьому такі витрати мають бути безпосередньо, а не опосередковано, пов`язані з відновленням свого порушеного права, тобто з наведеного випливає, що без здійснення таких витрат неможливим було б відновлення свого порушеного права особою.

Стягнення збитків є одним із видів цивільно-правової відповідальності, для застосування якої потрібна наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення, а саме: протиправної поведінки, збитків, причинного зв`язку між протиправною поведінкою боржника та збитками і вини. За відсутності хоча б одного з цих елементів цивільна відповідальність не настає.

При цьому такі витрати мають бути необхідними для відновлення порушеного права та перебувати у безпосередньому причинно-наслідковому зв`язку з порушенням.

У постанові Верховного Суду України від 02 грудня 2015 року у справі № 6-691цс15 зроблено висновок про те, що правильним є стягнення із винного водія різниці між фактичною вартістю ремонту з урахуванням заміни зношених деталей на нові (без урахування коефіцієнта фізичного зносу) та страховим відшкодуванням, виплаченим страховиком у розмірі вартості відновлювального ремонту пошкодженого автомобіля з урахуванням зносу деталей, що підлягають заміні, оскільки в цьому випадку у страховика не виник обов`язок з відшкодування такої різниці незважаючи на те, що вказані збитки є меншими від страхового відшкодування (страхової виплати).

Якщо потерпілий звернувся до страховика й одержав страхове відшкодування, але його недостатньо для повного відшкодування шкоди, деліктне зобов`язання зберігається до виконання особою, яка завдала шкоди, свого обов`язку згідно зі ст. 1194 ЦК відшкодування потерпілому різниці між фактичним розміром шкоди та страховою виплатою (страховим відшкодуванням), яка ним одержана від страховика.

Судом встановлено, що вартість відновлювального ремонту пошкодженого з вини ОСОБА_2 автомобіля позивача за висновком експерта складає 233 202, 32 грн., а з урахуванням коефіцієнту фізичного зносу 92 816, 39 грн. Отже різниця між такими значеннями складає 140 385, 93 грн. і являє собою обсяг шкоди, що зумовлений коефіцієнтом фізичного зносу пошкодженого майна, а відтак цивільно-правова відповідальність за такі збитки покладається на завдавача шкоди.

Як зазначалось раніше, наданий позивачем висновок експерта є належним і допустимим доказом в контексті положень ст.ст. 77, 102 ЦПК України для визначення розміру збитків, що підлягають відшкодуванню.

При цьому суд відхиляє доводи відповідачам щодо необґрунтованості такого висновку експерта, оскільки такі доводи не підтверджені належними доказами та аргументами.

Всупереч вимог ст.ст. 12, 81 ЦПК України відповідачем не надано суду жодних доказів на спростування обґрунтованості визначеного позивачкою розміру збитків, які вона просить стягнути з відповідачки, як з безпосереднього завдавача шкоди.

Доводи відповідача про відсутність підстав для стягнення з нього відповідних коштів через те, що позивачем фактично відповідні витрати не здійснювались, є помилковими, оскільки поняттям «реальні збитки» охоплюються витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (п. 1 ч. 2 ст. 22 ЦК).

За таких обставин суд вважає за можливе задовольнити заявлені вимоги позивачки до ОСОБА_2 , оскільки вони є правомірними та обґрунтованими. Різниця між фактичним розміром шкоди та страховим відшкодуванням перебуває за межами лімітів страхових виплат, оскільки така різниця, викликана у тому числі законодавчими обмеженнями щодо відшкодування шкоди страховиком, а саме врахуванням зносу при відшкодуванні витрат, пов`язаних із відновлювальним ремонтом транспортного засобу. Зазначений висновок узгоджується з правовою позицією, викладеною Верховним Судом у постановах від 30.10.2019р. у справі № 753/4696/16-ц, від 22.04.2020р. у справі № 756/2632/17, від 15.10.2020р. у справі №755/7666/19.

Стосовно вимог про відшкодування моральної шкоди, то суд виходить з наступного.

За змістом статті 23 ЦК моральна шкода полягає: у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку із знищенням чи пошкодженням її майна; у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування.

Відповідно до ч. 1 ст. 1167 ЦК моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.

Отже, під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб, про що було роз`яснено в п. 3 постанови Пленуму Верховного суду України №4 від 31.03.1995р. «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди».

Відповідно до загальних підстав цивільно-правової відповідальності обов`язковому з`ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв`язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні.

Слід звернути увагу, що моральна шкода має бути обов`язково підтверджена належними та допустимими доказами заподіяння моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру.

При оцінці обґрунтованості вимог у справах про відшкодування моральної шкоди необхідно керуватися принципом розумності, тобто виходити з об`єктивно передбачуваних за обставин конкретної справи втілень моральної шкоди. Відповідно, як основний доказ заподіяння моральної шкоди, слід розглядати достатньо переконливі з погляду розумності пояснення потерпілої сторони щодо характеру завданих їй немайнових втрат.

Обґрунтовуючи свої вимоги про відшкодування моральної шкоди, позивач зазначив, що в даному випадку моральна шкода полягає у глибоких психологічно-душевних стражданнях з приводу неможливості експлуатації пошкодженого автомобіля та несвоєчасною виплатою страхового відшкодування, відчутті напруження через необхідність у судовий спосіб захищати свої порушені права, негативні наслідки для самопочуття і здоров`я.

Суд враховує, що пошкодження майна в ДТП завжди породжує негативні емоції у людини і можуть свідчить про заподіяння їй моральної шкоди, навіть якщо вони не потягли вагомих наслідків у вигляді погіршення здоров`я.

Разом з тим, рівень моральних страждань визначається не видом правопорушення і не складністю цього правопорушення, а змістом моральних страждань потерпілого внаслідок заподіяння йому шкоди та значенням наслідків цього правопорушення для його особистості, що і зумовлює розмір суми компенсації моральної шкоди.

В той же час всупереч положень ст.ст. 12, 81 ЦПК України позивачем не надано суду доказів на підтвердження обставин, які б надавали можливість беззаперечно встановити таку глибину моральних страждань, які б у матеріальному еквіваленті визначились у тій сумі, яка зазначена у позовних вимогах – 10000 грн., та які б свідчили, що внаслідок пошкодження автомобіля позивач зазнав непоправних негативних наслідків для самопочуття і здоров`я, чи змушений був кардинально змінити звичний спосіб життя. Також судом встановлено, що завдані автомобілю пошкодження не перешкоджали позивачу користуватися таким автомобілем.

За таких обставин, враховуючи доводи позивача щодо змісту моральної шкоди та обсяг доказів на її підтвердження, ступень пошкодження автомобіля позивача, розмір матеріальних збитків, що відшкодовано страховиком в позасудовому порядку та розмір збитків, що підлягає стягненню з винуватця ДТП ОСОБА_2 , суд доходить висновку про визначення грошової компенсації за завдану позивачу моральну шкоду на рівні 3000 грн., яка підлягає компенсації за рахунок ОСОБА_2 , що цілком справедливо буде відповідати спричиненій моральній шкоді та компенсувати її.

Стосовно інших аргументів учасників справи, то варто звернути увагу, що усі судові рішення повинні бути обґрунтованими, зрозумілими, викладеними чіткою і простою мовою і це є необхідною передумовою розуміння рішення сторонами та громадськістю; у викладі підстав для прийняття рішення необхідно дати відповідь на доречні аргументи та доводи сторін, здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави захисту; обсяг цього обов`язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення (п. 32-41 Висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів щодо якості судових рішень).

Європейський суд з прав людини у своїй практиці неодноразово зазначав, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень.

Згідно позиції Європейського суду з прав людини, сформованої, зокрема у справах «Салов проти України», «Проніна проти України» та «Серявін та інші проти України»: принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії»).

З огляду на висновки суду щодо способу вирішення спору між сторонами та мотиви, з яких суд дійшов таких висновків, то в даному випадку відсутня необхідність у наданні оцінки іншим доводам учасників справи по суті позовних вимог щодо розміру відшкодування матеріальної та моральної шкоди, оскільки висновок суду за наслідками такої оцінки не матиме правового значення на остаточне рішення за наслідками розгляду справи.

Таким чином, з`ясувавши характер спірних правовідносин, обставини порушення прав позивача, наслідки спірної ситуації, характер, суть та підстави заявлених позивачем вимог, норми права, якими вони регулюються, суд надав оцінку доводам сторін, які мають значення для правильного вирішення спору, і не вбачає необхідності у наданні оцінки іншим аргументам учасників справи, оскільки вони не впливають на зміст обставин спірних правовідносин, а результат оцінки таких аргументів не матиме правового значення на остаточне рішення за наслідками розгляду справи.

За таких обставин позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову - на відповідача; у разі відмови в позові - на позивача; у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Судові витрати в даній справі складалися зі сплаченого судового збору в сумі 2332,02 грн. за позовні вимоги матеріального характеру та 1211,20 грн. за позовні вимоги нематеріального характеру. Крім того, позивач сплатив 4800 грн витрат на проведення експертизи ФОП ОСОБА_7 , що підтверджується відповідними квитанціями.

Враховуючи, що позовні вимоги задоволені судом частково, то витрати покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Отже, суд застосовує такі розрахунки: 36,1% задоволених позовних вимог до ПрАТ «СК «САЛАМАНДРА» становить 840,69 грн судового збору та 1730,40 грн витрат за проведення експертизи, та 63,9% задоволених позовних вимог до ОСОБА_2 становить 1491,33 грн. судового збору, 1211,20 грн.– судового збору за подання позовних вимог морального характеру, 3069,60 грн витрат за проведення експертизи.

Щодо відшкодування судових витрат, суд враховує, що відповідач ОСОБА_2 є інвалідом 2 групи, що підтверджується наданою копією пенсійного посвідчення від 01.11.2016 № НОМЕР_7 .

Суд, керуючись вищенаведеним, ст.ст.2-15, 81, 89, 258-259, 263-265, 268, 273, 354, 430 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Саламандра» (ПРАТ «СК «Саламандра»), ОСОБА_2 , про відшкодування шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди та стягнення страхового відшкодування задоволити частково.

Стягнути з ПрАТ "СК" САЛАМАНДРА" на користь ОСОБА_1 несплачене страхове відшкодування, в розмірі 7487,60 грн.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 різницю між фактичним розміром шкоди та страховим відшкодуванням у розмірі 140 385, 93 грн.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 моральну шкоду, в розмірі 3 000, 00 грн.

Стягнути з ПрАТ "СК" САЛАМАНДРА" на користь ОСОБА_1 понесені документально підтверджені витрати - судовий збір у розмірі 840,69 грн.

Стягнути з ПрАТ "СК" САЛАМАНДРА" на користь ОСОБА_1 понесені документально підтверджені витрати - на оплату послуг судового експерта автотоварознавця у розмірі 1730,40 грн.

Стягнути з ОСОБА_8 на користь ОСОБА_1 понесені документально підтверджені витрати - на оплату послуг судового експерта автотоварознавця у розмірі 3069,60 грн.

У решті позовних вимог відмовити.

Рішення суду може бути оскаржене до Черкаського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому рішення суду не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Повний текст рішення буде виготовлено протягом п`яти робочих днів.

Сторони у справі:

ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_8 , зареєстроване місце проживання АДРЕСА_1 );

ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_9 , зареєстроване місце проживання АДРЕСА_2 )

Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «Саламандра» (ЄДРПОУ 21870998, м. Полтава, вул. Колективна 10).

Головуючий: Н. М. Кондрацька