Рішення від 15 березня 2026 р. у справі №569/23864/25 — Рівненський міський суд Рівненської області

Справа № 569/23864/25

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 березня 2026 року

Рівненський міський суд Рівненської області в складі:

головуючого судді Харечка С.П.,

секретар судового засідання Литвиненко В.М.,

з участю представника позивачів адвоката Мельника А.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Рівне цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про виділ частки в натурі із майна, та визнання права власності на нього, -

ВСТАНОВИВ:

Представник позивачів ОСОБА_1 , ОСОБА_2 адвокат Мельник Андрій Володимирович звернувся до суду з позовом до ОСОБА_3 про виділ частки в натурі із майна, та визнання права власності на нього.

В обґрунтування позову вказує, що ОСОБА_1 є власником 1/3 частки у житловому будинку з надвірними будівлями та спорудами, за адресою: АДРЕСА_1 . ОСОБА_2 є власником 7/12 частки житлового будинку з надвірними будівлями та спорудами, за адресою: АДРЕСА_1 . Так, за ОСОБА_1 право власності на 1/3 частки зареєстроване на підставі: свідоцтва про право на спадщину №19 від 18 січня 2024 року, виданого ОСОБА_4 Рівненського міського нотаріального округу (1/4 частка) та свідоцтва про право на спадщину №1095 від 09 вересня 2024 року, виданого ОСОБА_4 Рівненського міського нотаріальною округу (1/12 частка). За ОСОБА_2 зареєстровані право власності на 7/12 частки на підставі: свідоцтва про право на спадщину №1930 від 29 липня 2024 року, виданого ОСОБА_5 Рівненського міського нотаріальною округу. За відповідачем ОСОБА_3 зареєстроване право власності на 1/12 частки житлового будинку з надвірними будівлями та спорудами, за адресою: АДРЕСА_1 , на підставі свідоцтва про право на спадщину №4-166 від 19 серпня 2019 року, виданого першою Рівненської державною нотаріальною конторою. В ході постійного проживання у вказаному будинку, кожен із співвласників отримав в користування відокремлені частини будинку з окремими входами та користувався виділеними приміщеннями. Між власниками склався певний порядок користування спільними майном. Фактично у кожного з них є свій окремий будинок з відокремленими подвір`ями. Вказаний вище порядок володіння з відповідачами спільною частковою власністю створює на сьогоднішній день для ОСОБА_1 та ОСОБА_2 додаткові незручності щодо: реєстрації третіх осіб у своєму житлі (необхідно отримувати дозвіл всіх співвласників будинку на реєстрацію/зняття з реєстрації), укладення відповідних договорів про комунальні послуги, оформлення субсидій, оформлення права власності на земельну ділянку тощо. ОСОБА_1 та ОСОБА_2 в позасудовому порядку запропонували співвласнику: ОСОБА_6 укласти договір поділу, згідно з яким виділити в натурі як окрему одиницю, окремі об`єкти нерухомості їх частку з припиненням спільної часткової власності, з присвоєнням окремих поштових адрес. Однак відповідач як співвласник частини будинку не дає позивачам згоди на поділ житлового будинку, тому ОСОБА_1 та ОСОБА_2 звертаються до суду з даним позовом.

Представник позивачів адвокат Мельник А.В. в судовому засіданні позовні вимоги підтримав в повному обсязі та просив їх задовольнити, щодо заочного розгляду справи не заперечував.

Відповідач в судове засідання не з`явився, хоча про час, дату та місце судового розгляду справи був повідомлений належним чином. Про причини неявки суд не повідомив, заяв чи клопотань про перенесення розгляду справи до суду не подавав.

На підставі ст. 280 ЦПК України суд вважає за можливе розглянути справу на підставі наявних матеріалів, ухваливши заочне рішення.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи і наявні в них докази, суд дійшов наступних висновків.

Суд встановив, що ОСОБА_1 є власником 1/3 частки у житловому будинку з надвірними будівлями та спорудами, за адресою: АДРЕСА_1 .

Право власності на 1/3 частки за ОСОБА_1 зареєстроване на підставі: свідоцтва про право на спадщину №19 від 18 січня 2024 року, виданого ОСОБА_4 Рівненського міського нотаріального округу (1/4 частка) та свідоцтва про право на спадщину №1095 від 09 вересня 2024 року, виданого ОСОБА_4 Рівненського міського нотаріальною округу (1/12 частка).

ОСОБА_2 є власником 7/12 частки житлового будинку з надвірними будівлями та спорудами, за адресою: АДРЕСА_1 .

Право власності на 7/12 частки за ОСОБА_2 зареєстровано на підставі: свідоцтва про право на спадщину №1930 від 29 липня 2024 року, виданого ОСОБА_5 Рівненського міського нотаріальною округу.

За відповідачем ОСОБА_3 зареєстроване право власності на 1/12 частки житлового будинку з надвірними будівлями та спорудами, за адресою: АДРЕСА_1 , на підставі свідоцтва про право на спадщину №4-166 від 19 серпня 2019 року, виданого першою Рівненської державною нотаріальною конторою.

Як вбачається з технічного паспорта та згідно витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності, за ОСОБА_1 зареєстроване право власності на 1/3 частки, житлового будинку з надвірними будівлями та спорудами, за адресою: АДРЕСА_1 , що складається із наступних приміщень: 3-1 коридор: 3,7 кв.м.; 3-2 коридор: 5.0 кв.м.; 3-3 санвузол: 7,3 кв.м.; 3-4 комора: 3,6 кв.м.; 3-5 кухня - столова: 24.2 кв.м.; 3-6 коридор: 4,4 кв.м.; 3-7 гардеробна: 3,0 кв.м.: 3-8 житлова: 12,6 кв.м., загальною площею: 63,8 кв.м., житловою площею: 12,6 кв.м.: навіс «літ.3».

Як вбачається з технічного паспорта та згідно витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності, за ОСОБА_2 зареєстроване право власності на 7/12 частки, житлового будинку з надвірними будівлями та спорудами, за адресою: АДРЕСА_1 , що складається із наступних приміщень: 1-1 кухня: 6,0 кв.м.: 1-2 коридор: 5.3 кв.м.; 1-3 житлова: 14,5 кв.м. загальною площею: 25,8 кв.м., житловою площею: 14,5 кв.м.; навіс «літ.З».

Як вбачається з технічного паспорта та згідно витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності за ОСОБА_6 зареєстроване право власності на 1/12 частки житлового будинку з надвірними будівлями та спорудами, за адресою: АДРЕСА_1 , що складається із наступних приміщень: 2-1 коридор: 6.1 кв.м.; 2-2 ванна: 3,8 кв.м.; 2-3 коридор: 1,8 кв.м.; 2- 4 кухня: 8.9 кв.м.; 2-5 житлова: 14.1 кв.м.; 2-6 житлова: 8,4 кв.м.; веранда II - 3,8 кв.м.; 4-1 коридор: 11,4 кв.м.: 4-2 коридор: 3,5 кв.м.; 4-3 комора: 2,4 кв.м.; 4-4 житлова: 8,7 кв.м.; 4-5 житлова: 10,6 кв.м., загальною площею: 83,5 кв.м., житловою площею: 35,1 кв.м.; сарай «літ. - Д»: гараж «літ.- Г-1»; вбиральня «літ-ж»; сарай «літ. Е»; сарай «літ. е-1». Самочинно побудовано: 2-1 коридор: 6,1 кв.м.: 2-2 ванна: 3,8 кв.м.; веранда II - 3,8 кв.м.; 4-1 коридор: 11,4 кв.м.; 4-2 коридор: 3,5 кв.м.: 4-3 комора: 2.4 кв.м.; 4-4 житлова: 8,7 кв.м., загальною площею: 39,7 кв.м., житловою площею: 8,7 кв.м., сарай «літ. Е»; сарай «літ. е-1».

Відповідно до ст. 364 ЦК України співвласник має право на виділ у натурі частки із майна, що є у спільній власності. Згідно із ст. 367 ЦК України майно, що є у спільній частковій власності може бути поділене в натурі між співвласниками, при цьому право спільної часткової власності на нього припиняється.

Згідно із ч.1 ст. 319 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.

Відповідно до ст. 321 ЦК України право власності є непорушним, ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

В постанові Верховного Суду України від 03.04.2013 р. у справі № 6-12цс13 зазначається, що установлення співвласниками порядку користування будинком з виділенням конкретних приміщень у натурі не припиняє право спільної часткової власності, тому такі частини не перетворюються в об`єкт самостійної власності кожного з них. Виходячи з аналізу норм ст.ст. 183, 358, 364, 379, 380, 382 ЦК України слід дійти висновку, що виділ часток (поділ) жилого будинку, що перебуває у спільній частковій власності, є можливим, якщо кожній зі сторін може бути виділено відокремлену частину будинку із самостійними виходом (квартиру) або у разі, коли є технічна можливість переобладнання будинку в ізольовані квартири, які за розміром відповідають розміру часток співвласників у праві власності.

Згідно ч.1 ст.356 ЦК України власність двох чи більше осіб із визначенням часток кожного з них у праві власності є спільною частковою власністю.

Статтею 358 ЦК України передбачено, що право спільної часткової власності здійснюється співвласниками за їхньою згодою. Співвласники можуть домовитися про порядок володіння та користування майном, що є їхньою спільною частковою власністю. Кожен із співвласників має право на надання йому у володіння та користування тієї частини спільного майна в натурі, яка відповідає його частці у праві спільної часткової власності. У разі неможливості цього він має право вимагати від інших співвласників, які володіють і користуються спільним майном, відповідної матеріальної компенсації.

Відповідно до ч.1 та ч.3 ст.364 ЦК України співвласник має право на виділ у натурі частки із майна, що є у спільній частковій власності. У разі виділу співвласником у натурі частки із спільного майна для співвласника, який здійснив такий виділ, право спільної часткової власності на це майно припиняється. Така особа набуває право власності на виділене майно, і у випадку, встановленому законом, таке право підлягає державній реєстрації.

Згідно п.п. 1.2, 2.1, 2.2, 2.4 Інструкції щодо проведення поділу, виділу та розрахунку часток об`єктів нерухомого майна, затвердженої наказом Міністерства з питань житлово-комунального господарства України від 18 червня 2007 року №55, поділ об`єкта нерухомого майна (виділ частки) на окремі самостійні об`єкти нерухомого майна здійснюються відповідно до законодавства на підставі висновку щодо технічної можливості такого поділу (виділу) з дотриманням чинних будівельних норм та з наданням кожному об`єкту поштової адреси.

Відповідно до роз`яснень, даних у п.6 постанови Пленуму Верховного Суду України від 4 жовтня 1991 року №7 Про практику застосування судами законодавства, що регулює право приватної власності громадян на жилий будинок , при вирішенні справ про виділ в натурі часток жилого будинку, що є спільною частковою власністю, судам належить мати на увазі, що це можливо, якщо кожній із сторін може бути виділено відокремлену частину будинку з самостійним виходом (квартиру). Виділ також може мати місце при наявності технічної можливості переобладнати приміщення в ізольовані квартири.

Оскільки виділ належних позивачам часток із спільної часткової власності в окремий об`єкт нерухомого майна є технічно можливим, тому позов підлягає задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.10, 12, 81, 141, 263-265, 268 ЦПК України, суд,-

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про виділ частки в натурі із майна, та визнання права власності на нього, - задовольнити.

Виділити ОСОБА_1 , в натурі в окремий об`єкт нерухомого майна 1/3 частину житлового будинку з господарськими будівлями і спорудами, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 , а саме: частину загальною площею: 63.8 кв.м., житловою площею: 12,6 кв.м., навіс «літ. - З», припинивши право спільної часткової власності на 1/3 частину в житлового будинку з господарськими будівлями і спорудами, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 .

Визнати за ОСОБА_1 право власності на частину житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами, що розташовані за адресою: АДРЕСА_1 , що відповідає 1/3 частини вказаного домоволодіння та складається з частини загальною площею: 63.8 кв.м., житловою плющею: 12.6 кв.м., навіс «літ. - З», як на окремий об`єкт нерухомого майна, що складає цілу ідеальну частку.

Виділити ОСОБА_2 , в натурі в окремий об`єкт нерухомого майна 7/12 частину житлового будинку, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 , а саме: частину загальною площею: 25.8 кв.м., житловою площею: 14.5 кв.м., припинивши право спільної часткової власності на 7/12 частину в житлового будинку з господарськими будівлями і спорудами, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 ;

Визнати за ОСОБА_2 право приватної власності на частину житлового будинку, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 , що відповідає 7/12 частини вказаного домоволодіння та складається з частини загальною площею: 25,8 кв.м., житловою площею: 14.5 кв.м., як на окремий об`єкт нерухомого майна, що складає цілу ідеальну частку.

Заочне рішення може бути переглянуто Рівненським міським судом Рівненської області за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Рівненського апеляційного суду або через Рівненський міський суд Рівненської області протягом тридцяти днів з дня складення повного заочного судового рішення.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце проживання: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 .

Позивач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , місце проживання: АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_2 .

Відповідач: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , місце проживання: АДРЕСА_4 , РНОКПП НОМЕР_3 .

Повний текст рішення виготовлено 20.03.2026 року.

Суддя Харечко С.П.