Вирок від 18 березня 2026 р. у справі №555/401/26 — Березнівський районний суд Рівненської області

Суд: Березнівський районний суд Рівненської області

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Кримінальне

Категорія: Пропозиція, обіцянка або надання неправомірної вигоди службовій особі

Дата: 18 березня 2026 р.

Справа: №555/401/26

Суддя: Собчук А. Ю.

Справа № 555/401/26

Номер провадження 1-кп/555/148/26

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"19" березня 2026 р.м.Березне

Березнівський районний суд Рівненської області в складі:

головуючого судді ОСОБА_1

при секретарі ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в приміщенні Березнівського районного суду Рівненської області кримінальне провадження внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12025181060000287 від 02 листопада 2025 року, відносно обвинувачення ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , українця, громадянина України, уродженця та жителя АДРЕСА_1 , із загальною середньою освітою, непрацюючого, на утриманні неповнолітніх дітей, непрацездатних осіб та осіб похилого віку не має, державних нагород та пільг не має, військовозобов`язаного, не депутата, раніше не судимого, обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, злочину, передбаченого ч. 1 ст. 369 КК України,

- розгляд кримінального провадження відбувся за участю сторін кримінального провадження: прокурора ОСОБА_4 , обвинуваченого ОСОБА_3 ,-

в с т а н о в и в:

02 листопада 2025 року о 01 годині 49 хвилин на вул. Миколи Буховича в м. Березне Березнівської ТГ Рівненського району Рівненської області ОСОБА_3 , діючи умисно, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, передбачаючи та бажаючи настання суспільно небезпечних наслідків, з метою уникнення відповідальності за вчинене ним адміністративне правопорушення, шляхом налагодження незаконної співпраці з працівниками поліції, звернувся до поліцейських сектору реагування патрульної поліції відділення поліції № 4 Рівненського районного управління поліції ГУНП в Рівненській області ОСОБА_5 та ОСОБА_6 з неодноразовою пропозицією надати їм неправомірну вигоду за невчинення дій, спрямованих на притягнення його до адміністративної відповідальності.

Продовжуючи реалізацію свого протиправного наміру, цього ж дня, приблизно о 01 годині 53 хвилини, перебуваючи на задньому пасажирському сидінні службового автомобіля марки «Skoda», моделі «Rapid», державний номерний знак НОМЕР_1 (на синьому фоні), будучи попередженим працівниками поліції про кримінальну відповідальність за ст. 369 КК України, маючи при собі грошові кошти, ОСОБА_3 умисно надав поліцейським неправомірну вигоду в сумі 3000 (три тисячі) гривень, помістивши їх правою рукою до підстаканника центральної консолі приладів службового автомобіля, за невжиття в його інтересах дій з використанням наданої їм влади, а саме за нескладення постанови про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 126 КУпАП.

Своїми діями, які виразились у наданні службовій особі неправомірної вигоди за невчинення нею в інтересах того, хто надає таку вигоду, дії з використанням наданої їй влади та службового становища, ОСОБА_3 скоїв кримінальне правопорушення, злочин, передбачене частиною 1 статті 369 Кримінального кодексу України.

Пред`явлене ОСОБА_3 обвинувачення суд визнає доведеним і кваліфікує його дії за ч.1 ст.369 КК України та визнає ОСОБА_3 винним у вчиненні вказаного злочину.

Обвинувачений в судовому засіданні винним себе у вчиненні інкримінованого йому злочину визнав повністю, визнав всі фактичні обставини вчинення злочину, як вони пред`явлені в обвинуваченні та дав детальні показання про час, місце, спосіб та інші обставини вчинення кримінального правопорушення. Вказав, що дійсно, при зазначених у вироку обставинах, що 02 листопада 2025 року приблизно о 01 годині 45 хвилин, керуючи автомобілем марки «Volkswagen», рухаючись під час комендантської години був зупинений працівниками поліції. Він знаходячись на задньому пасажирському сидінні службового автомобіля марки «Skoda», при спілкуванні з поліцейськими, висловив бажання вирішення ситуації, що склалася, обумовлюючи можливість надання матеріальної винагороди поліцейським зі своєї сторони за не притягнення його до відповідальності. Маючи кошти в сумі 3000 (три тисячі) гривень, рукою простягнув останні до центральної консолі приладів, та залишив кошти у вищевказаному місці, за не складання постанови про вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 126 КУпАП.

Просить не позбавляти його волі та при обранні міри покарання просив врахувати його каяття, вину визнає повністю, щиро розкаюється у вчиненому.

Показання обвинуваченого відповідають фактичним обставинам справи і учасниками процесу не оспорюються.

Враховуючи, що обвинувачений ОСОБА_3 свою вину визнав повністю, не оспорював фактичні обставини справи, а також те, що заперечень від учасників судового розгляду, щодо недоцільності дослідження інших обставин справи, їх скоєння не надходило, і вони ніким не оспорюються, при цьому, суд з`ясував чи правильно вони розуміють зміст цих обставин та сумнівів у добровільності та істинності їх позиції немає, а також, роз`яснивши, що в такому випадку вони будуть позбавлені права оспорювати ці фактичні обставини справи в апеляційному порядку, суд вважає, що дослідження доказів у більшому об"ємі є недоцільним у відповідності до ч.3 ст. 349 КПК України, а тому враховуючи викладене вище, суд, допитавши обвинуваченого, дослідивши матеріали, що характеризують особу обвинуваченого, прийшов до висновку, що винуватість ОСОБА_3 у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення при обставинах, викладених в обвинувальному акті, доведені повністю, його дії за ч.1 ст. 369 КК України, як надання неправомірної вигоди службовій особі за невчинення службовою особою в інтересах того, хто надає таку вигоду, будь-якої дії з використанням наданої їй влади чи службового становища, кваліфіковано правильно.

При визначенні обвинуваченому міри покарання суд відповідно до вимог ст. 65 КК України враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, яке відповідно до ст. 12 КК України відноситься до нетяжких злочинів, обставини вчинення кримінального правопорушення, дані, що характеризують особу обвинуваченого, який раніше не судимий, неодружений, непрацюючий, має постійне місце проживання, а також обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання.

Обставинами, що пом`якшують покарання ОСОБА_3 відповідно до ст. 66 КК України, суд визнає щире каяття та активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення.

Обставин, що обтяжують покарання обвинуваченого, відповідно до ст. 67 КК України, судом не встановлено.

Обираючи покарання обвинуваченому ОСОБА_3 , враховуючи характер та тяжкість вчиненого кримінального правопорушення, фактичні обставини справи, тяжкість заподіяних кримінальним правопорушенням наслідків, а також те, що обвинувачений повністю визнав вину у вчиненні кримінального правопорушення, раніше не судимий, за місцем реєстрації проживання та навчання характеризується позитивно, на психіатричному та наркологічному обліках не перебуває, щире каяття, а також враховуючи обставини, що пом`якшують покарання та відсутність обставин, що обтяжують покарання, дотримуючись принципів законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання, зважаючи на те, що головною метою покарання є виховання та соціальна реабілітація винного, також що при призначенні покарання має бути застосований принцип гуманізації відповідальності з врахуванням засад закріплених у Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка підлягає застосуванню згідно зі ст.9 Конституції України та ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суд вважає за необхідне призначити йому покарання в межах санкції ч. 1 ст. 369 КК України у вигляді штрафу.

З огляду на те, що санкція ч. 1 ст. 369 КК України є альтернативною та поряд із обмеженням волі і позбавленням волі передбачає покарання у виді штрафу, суд, застосовуючи положення ст.ст. 50, 65 КК України, доходить висновку, що у даному конкретному випадку саме штраф є належним видом покарання. Такий вид покарання відповідає характеру вчиненого, даним про особу обвинуваченого, ступеню суспільної небезпечності кримінального правопорушення та забезпечує досягнення мети покарання без застосування більш суворих його видів, оскільки необхідності у призначенні обмеження волі чи позбавлення волі судом не встановлено

У справі « Ізмайлов проти Росії» п. 38 рішення від 16.10.2008 ЄСПЛ вказав, що для того, щоб втручання вважалось пропорційним, воно має відповідати тяжкості правопорушення і не становити «особистий тягар для особи».

Призначення штрафу в цьому випадку не свідчить про поблажливість, а є реалізацією принципу індивідуалізації покарання в межах санкції закону.

Суд вважає, що саме покарання у виді штрафу в мінімальному розмірі, передбаченому санкцією ч. 1 ст. 369 КК України, буде необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого та попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень.

Запобіжний захід щодо ОСОБА_3 не обирався.

Процесуальні витрати у даному кримінальному провадженні відсутні.

Речові докази: 6 грошових купюр номіналом по 500 гривень кожна: 1. № МА5771923; 2. № ЕИ 9292765; 3. № АВ 3597961; 4. № ЕЗ 0488984; 5. № ЗИ9623432; 6. № ЕР 7461967, які поміщені до сейф-пакету НПУ № CRI 116725, та зберігаються в камері схову АТ КБ «ПриватБанк», що за адресою: м. Рівне, вул. Грушевського, 42-А;що зберігаються в сейф-пакеті НПУ № CRI 116725 - конфіскувати в дохід (у власність) держави; - 1 оптичний диск округлої форми білого кольору з написом «ALERUS DVD-R 4.7 GB/120 min 16X SPEED» із відеозаписом - залишити при матеріалах кримінального провадження.

Цивільний позов по справі не заявлявся.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 349, 368-370, 373, 374, 392-395 КПК України, суд, -

У Х В А Л И В :

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, злочину передбаченого ч. 1 ст. 369 КК України, та призначити йому покарання у виді штрафу у розмірі 1000 (одна тисяча) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 (сімнадцять тисяч) гривень.

Речові докази: - 6 грошових купюр номіналом по 500 гривень кожна: 1. № МА5771923; 2. № ЕИ 9292765; 3. № АВ 3597961; 4. № ЕЗ 0488984; 5. № ЗИ9623432; 6. № ЕР 7461967, які поміщені до сейф-пакету НПУ № CRI 116725, та зберігаються в камері схову АТ КБ «ПриватБанк», що за адресою: м. Рівне, вул. Грушевського, 42-А;що зберігаються в сейф-пакеті НПУ № CRI 116725 - конфіскувати в дохід (у власність) держави; - 1 оптичний диск округлої форми білого кольору з написом «ALERUS DVD-R 4.7 GB/120 min 16X SPEED» із відеозаписом - залишити при матеріалах кримінального провадження.

Запобіжний захід щодо ОСОБА_3 не обирати.

Процесуальні витрати у кримінальному провадженні відсутні.

Вирок суду першої інстанції в частині встановлення обставин справи, дослідження яких було визнане недоцільним відповідно до положень ч. 3 ст. 349 КПК України, оскарженню не підлягає.

В іншій частині вирок може бути оскаржений учасниками судового провадження протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Рівненського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги через Березнівський районний суд Рівненської області.

Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Копії вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому, прокурору та захиснику.

Суддя: ОСОБА_1

Оригінал: reyestr.court.gov.ua