Постанова від 18 березня 2026 р. у справі №542/411/26 — Новосанжарський районний суд Полтавської області

Новосанжарський районний суд Полтавської області

Справа № 542/411/26

Провадження № 3/542/135/26

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19 березня 2026 року селище Нові Санжари

Новосанжарський районний суд Полтавської області у складі:

головуючого судді – Шарової-Айдаєвої О.О.,

за участю:

секретаря судового засідання – Карась В.Р.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у селищі Нові Санжари у залі суду протокол про вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 2 статті 126 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП), і матеріали справи, додані до нього, щодо:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , зареєстрованої та фактично проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 ,

ВСТАНОВИВ:

04 березня 2026 року до Новосанжарського районного суду Полтавської області із Відділення поліції № 3 Полтавського РУП ГУНП в Полтавській області надійшов адміністративний матеріал, що містив протокол про вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 2 статті 126КУпАП, та внаслідок автоматизованого розподілу судової справи між суддями надійшов до провадження судді Шарової-Айдаєвої О.О.

З протоколу від 01 березня 2026 року серії ЕПР1 № 603229 (а.с. 4), складеного відносно ОСОБА_1 за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 2 статті 126 КУпАП, вбачається наступне.

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , 28 лютого 2026 року о 23 год 30 хв у с. Драбинівка по вул. Дігтярьова, 2, здійснювала рух на транспортному засобі Skoda Octavia, номерний знак НОМЕР_2 , при цьому не мала права керування транспортними засобами відповідної категорії, чим порушила п. 2.1а Правил дорожнього руху України – керування транспортним засобом особою, яка не має права керування таким транспортним засобом, за що передбачена відповідальність за частиною 2 статті 126 КУпАП.

У протоколі зазначено, що автомобіль Skoda Octavia, номерний знак НОМЕР_3 , належить ОСОБА_2 .

В судове засідання з розгляду справи про адміністративне правопорушення 19 березня 2026 року ОСОБА_1 не з`явилась, про час, дату та місце судового засідання повідомлена належним чином.

Поряд із цим, 19 березня 2026 року від ОСОБА_1 до суду надійшла заява, за змістом якої вона просила розглядати справу без її участі, з порушенням, зазначеним у протоколі, погодилась (а.с. 11).

Також, 19 березня 2026 року до суду надійшла заява від законного представника особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, матері – ОСОБА_2 , яка просила розглядати справу про адміністративне правопорушення без її участі, з порушенням, зазначеним у протоколі, погодилась (а.с. 12).

З огляду на те, що стаття 268 КУпАП не містить імперативної заборони розглядати справу про адміністративне правопорушення за статтею 126 КУпАП без обов`язкової присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, суд дійшов висновку про можливість розгляду справи про адміністративне правопорушення без участі ОСОБА_1 .

Надаючи оцінку протоколу про адміністративне правопорушення в сукупності із доданими до нього матеріалами, суд виходить з наступного.

Частина 2 статті 126 КУпАП передбачає відповідальність за керування транспортним засобом особою, яка не має права керування таким транспортним засобом, або передача керування транспортним засобом особі, яка не має права керування таким транспортним засобом.

Згідно з пунктом 2.1а Правил дорожнього руху України, водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі: посвідчення на право керування транспортним засобом відповідної категорії.

Відповідно до пункту 2 Положення про порядок видачі посвідчень водія та допуску громадян до керування транспортними засобами, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08 травня 1993 року № 340, особи допускаються до керування транспортними засобами за наявності у них національного посвідчення водія України на право керування транспортними засобами відповідної категорії (далі - посвідчення водія), крім випадків встановлення особам тимчасового обмеження у праві керування транспортними засобами. Посвідчення водія є документом, що посвідчує особу та її спеціальний статус у частині підтвердження права його власника на керування транспортними засобами. Особа має лише одне посвідчення водія, що підтверджує її право на керування транспортними засобами діючих категорій, зазначених у ньому.

Згідно з частиною 5 статті 14 Закону України «Про дорожній рух», учасники дорожнього руху зобов`язані знати і неухильно дотримувати вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху.

Так, частина 9 статті 15 Закону України «Про дорожній рух» визначає, що право на керування транспортними засобами відповідної категорії підтверджується посвідченням водія транспортного засобу з установленим терміном дії.

Відповідно до статті 251 КУпАП, доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Згідно вимог статті 252 КУпАП України, орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Суд, дослідивши матеріали справи, вбачає в діях ОСОБА_1 склад адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 2 статті 126 КУпАП, а саме: керування транспортним засобом особою, яка не має права керування таким транспортним засобом.

Судом встановлено, що факт вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення підтверджується матеріалами справи, а саме:

- протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 603229 від 01 березня 2026 року, який підписаний особою, що притягається до адміністративної відповідальності, без зауважень (а.с. 4);

- копією письмових пояснень ОСОБА_2 , в яких вона зазначила про те, що має у власності автомобіль Skoda Octavia, номерний знак НОМЕР_2 , який вона дозволила взяти своїй дочці – ОСОБА_1 , усвідомлюючи той факт, що вона не має права керування транспортними засобами (а.с. 5);

- рапортом інспектора ВП № 3 Полтавського РУП ГУНП в Полтавській області лейтенанта поліції Сергія Костогриза від 01 березня 2026 року, в якому зазначено, що 28 лютого 2026 року після зупинки транспортного засобу Skoda Octavia, номерний знак НОМЕР_2 , під керуванням гр. ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , було встановлено, що вона керувала транспортним засобом, при цьому не мала права керування транспортними засобами відповідної категорії (а.с. 6);

- довідкоюінспектора СІП Полтавського РУП ГУНП в Полтавській області лейтенанта поліції Наталії Красікової, в якій зазначено, що за відомостями ГСЦ МВС України у громадянки ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , відсутнє посвідчення водія (а.с. 7).

Отже, судом встановлено, що ОСОБА_1 без посвідчення водія відповідної категорії, тобто, не маючи права керування транспортним засобом, керувала транспортним засобом Skoda Octavia, державний номерний знак НОМЕР_2 , що є порушенням п. 2.1а Правил дорожнього руху України.

Суд, дослідивши матеріали справи, вбачає в діях ОСОБА_1 склад адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 2 статті 126 КУпАП, а саме: керування транспортним засобом особою, яка не має права керування таким транспортним засобом.

Так, згідно зі статтею 12 КУпАП, адміністративній відповідальності підлягають особи, які досягли на момент вчинення адміністративного правопорушення шістнадцятирічного віку.

Відповідно до статті 221 КУпАП судді районних, районних у місті, міських чи міськрайонних суддів розглядають справи про адміністративні правопорушення, зокрема, вчинені особами віком від шістнадцяти до вісімнадцяти років.

Як встановлено з матеріалів справи, на момент вчинення адміністративного правопорушення – 01 березня 2026 року, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , було сімнадцять років.

Відповідно до частини 1 статті 13 КУпАП, до осіб віком від шістнадцяти до вісімнадцяти років, які вчинили адміністративні правопорушення, застосовуються заходи впливу, передбачені статтею 241 цього Кодексу.

Згідно з частиною 2 статті 13 КУпАП, у разі вчинення особами віком від шістнадцяти до вісімнадцяти років адміністративних правопорушень, передбачених статтями 44, 51, 89, 121-127, 130, статтею 139, частиною третьою статті 154, частиною другою статті 156, статтями 173, 173-2, 173-4, 174, 183-1, 185, 190-195 цього Кодексу, вони підлягають адміністративній відповідальності на загальних підставах. З урахуванням характеру вчиненого правопорушення та особи правопорушника до зазначених осіб (за винятком осіб, які вчинили правопорушення, передбачені статтею 185) можуть бути застосовані заходи впливу, передбачені статтею 241 цього Кодексу.

Враховуючи те, що ОСОБА_1 на момент вчинення адміністративного правопорушення досягла шістнадцятирічного віку та може підлягати адміністративній відповідальності за частиною 2 статті 126 КУпАП на загальних підставах, з метою її виховання у дусі додержання законів України, беручи до уваги характер вчиненого правопорушення, ступінь суспільної небезпеки скоєного правопорушення, особу порушника, обставини вчинення нею правопорушення, відсутність обставин, що обтяжують відповідальність та відсутність обставин, що пом`якшують відповідальність, а також, що дане правопорушення є грубим порушенням Правил дорожнього руху України та потенційно небезпечним для суспільства, воно вчинене на транспорті та пов`язане із підвищеною небезпекою як для самої кермувальниці (яка є неповнолітньою, не має посвідчення водія відповідної категорії, відповідно не пройшла курсу навчання), так і для інших учасників дорожнього руху та пішоходів, а також, з метою запобігання вчиненню нею нових правопорушень, необхідним та достатнім є накладення на неї адміністративного стягнення у виді штрафу у розмірі двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що передбачено частиною 2 статті 126 КУпАП.

Відповідно до пункту 5 частини 2 статті 4 Закону України «Про судовий збір», у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення ставка судового збору становить - 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2026 рік» установлено розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб з 1 січня 2026 року - 3328 грн.

Відповідно до статті 40-1 КУпАП, судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.

На підставі статті 40-1 КУпАП, пункту 5 частини 2 статті 4 Закону України «Про судовий збір», із правопорушника на користь держави підлягає стягненню судовий збір в сумі 665 грн 60 коп.

На підставі викладеного, керуючись статтями 13, 24, 401, частиною 2 статті 126, статтями 276-280, 283, 285 КУпАП,

ПОСТАНОВИВ:

Визнати ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 2 статті 126 КУпАП, та накласти на неї адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 3400 грн (три тисячі чотириста гривень).

Стягнути з ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 , на користь держави судовий збір за ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення в розмірі 665 грн 60 коп. (шістсот шістдесят п`ять гривень шістдесят копійок).

Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови шляхом подання апеляційної скарги до Полтавського апеляційного суду через Новосанжарський районний суд Полтавської області.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Суддя О.О. Шарова-Айдаєва