Рішення від 16 березня 2026 р. у справі №539/6499/25 — Лубенський міськрайонний суд Полтавської області

Справа № 539/6499/25

Провадження № 2/539/464/2026

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 березня 2026 року м.Лубни

Лубенський міськрайонний суд Полтавської області в складі:

головуючої судді Просіної Я.В.,

за участі секретаря судового засідання Левченко А.Ю.,

розглянувши у порядку загального позовного провадження в залі суду в м.Лубни цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про зняття обтяження, представник позивача - Лисенко Анатолій Федорович,

встановив:

До Лубенського міськрайонного суду Полтавської області надійшла вищевказана позовна заява ОСОБА_1 , в особі представника позивача адвоката Лисенка А.Ф. до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , в якій просив зняти обтяження у вигляді арешту майна з квартири, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , що належить на праві спільної (сумісної) власності ОСОБА_4 , зареєстроване 02.09.2009 за №9015753 реєстратором Полтавська філія державного підприємства «Інформаційний центр» Міністерства юстиції України.

Позовна заява обґрунтована тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_4 , батько ОСОБА_3 , рідний брат ОСОБА_1 . Після смерті ОСОБА_4 відкрилася спадщина що складається із 1/3 частки квартири номер АДРЕСА_2 (Лубенська територіальна громада).

Даний житловий будинок перебуває у спільній частковій власності: ОСОБА_4 померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_1 та громадянина ОСОБА_5 кожен по 1/3 частки, що підтверджується свідоцтвом про право власності на житло видане 8 червня 2007 року органом приватизації виконавчого комітету Лубенської міської ради.

Спадкоємцем спадкового майна, що залишилося після смерті ОСОБА_4 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 , згідно ч.1 ст.1261 ЦК України у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

Син, ОСОБА_3 , від прийняття спадщини після смерті свого батька ОСОБА_4 відмовився на користь своєї рідної тітки ОСОБА_1 про що подав заяву до нотаріальної контори. Тобто єдиним спадкоємцем після смерті ОСОБА_4 згідно ст. 1262 ЦК України є рідна сестра ОСОБА_1 .

Будучи спадкоємцем спадкового майна, що залишилося після смерті рідного брата ОСОБА_4 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_1 29 серпня 2025 року звернулася до державного нотаріуса Лубенської державної нотаріальної контори. Другою Лубенською державною нотаріальною конторою було відкрито Спадкову справу за № 61/2020 рік, до майна померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4 .

Згідно актуальної інформації зі спеціального розділу про державну реєстрацію обтяжень від 02.09.2009 року за №9015753, реєстратор: Полтавська філія державного підприємства "Інформаційний центр" Міністерства юстиції України, 36003, Полтавська область, м. Полтава, вул. Жовтнева, 40-B, (0532)500843, (0532)500901 обтяжувач: відділ державної виконавчої служби Лубенського міськрайонного управління юстиції, код 34652445, 37500, м. Лубни Полтавська область, вул. Монастирська, 4а, тел. (05361) 7-04-73, на власника ОСОБА_4 , був накладений арешт нерухомого майна та 02.09.2009 року за №9015753, державним реєстратором Полтавська філія державного підприємства "Інформаційний центр" Міністерства юстиції України, 36003, Полтавська область, м. Полтава, вул. Жовтнева, 40-В, (0532)500843, (0532)500901, підстава обтяження: постанова про арешт майна боржника, ВП №630714, 02.09.2009, ВДВС Лубенського МРУЮ, ст. державний виконавець, заявник: відділ державної виконавчої служби Лубенського міськрайонного управління юстиції, код 34652445, 37500, м. Лубни Полтавська область, вул. Монастирська, 4а, на власники ОСОБА_4 , був накладений арешт на квартиру під номером АДРЕСА_2 . Відповідно до п. 4.17 глави 10 розділу ІІ «Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України», зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 22.02.2012 року за № 282/20595 «якщо на спадкове майно накладено арешт судовими чи слідчими органами, видача свідоцтва про право на спадщину затримується до зняття арешту».

Виходячи з вищевикладеного Лубенська державна нотаріальна контора не може видати свідоцтво про право на спадщину так, як на майно померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4 був накладений арешт.

У зв`язку з чим нотаріусом було винесено постанову від 29.08.2025 року про відмову у видачі свідоцтва про право на спадщину на 1/3 (одну третю) частку квартири номер АДРЕСА_3 , яка належала померлому ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4 , до зняття обтяження.

У Лубенському відділі державної виконавчої служби у Лубенському районі Полтавської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції на виконанні перебував виконавчий лист № 2-641 від 24.06.2003, виданий Лубенським міськрайонним судом Полтавської області про стягнення з ОСОБА_4 аліментів у розмірі 1/4 частини заробітку щомісячно на користь ОСОБА_6 на утримання сина ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , починаючи з 26.05.2002 року і до повноліття дитини. В межах виконавчого провадження у зв`язку з наявною заборгованістю зі сплати аліментів 02.09.2009 накладено арешт на все рухоме та нерухоме майно боржника.

Постановою державного виконавця від 14.11.2017 виконавче провадження завершено на підставі п. 2 ст. 37 Закону України «Про виконавче провадження» у зв`язку з відсутністю у боржника майна, на яке може бути звернено стягнення, а здійснені виконавцем, відповідно до цього Закону, заходи щодо розшуку такого майна виявилися безрезультативними та встановлено строк повторного пред`явлення виконавчого документа для виконання до 14.11.2020. Виконавчий документ разом з постановою про повернення виконавчого документа направлено стягувачу.

Виконавчі дії, в тому числі зняття арешту з майна боржника, проводяться виключно по відкритому виконавчому провадженню. Оскільки даний виконавчий лист повторно не був пред`явлений до виконання у Лубенському відділі державної виконавчої служби у Лубенському районі Полтавської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції відсутня можливість зняття арешту з майна належного ОСОБА_4 , що змусило звернутися позивача до суду з даним позовом.

Ухвалою суду від 28 січня 2026 року у справі було відкрито провадження в порядку загального позовного провадження та призначено підготовче судове засідання.

Ухвалою суду від 02 березня 2026 року у справі було закрите підготовче провадження та призначено до судового розгляду.

Позивач ОСОБА_1 та представник позивача ОСОБА_8 в судове засідання не з`явилися. Представник подав до суду заяву про розгляд справи без участі позивача та представника. На задоволенні позовних вимог наполягають.

Відповідач ОСОБА_9 в судове засідання не з`явилася, подала до суду заяву про розгляд справи без її участі, в задоволенні позовних вимог не заперечує.

Відповідач ОСОБА_3 в судове засідання не з`явився, подав до суду заяву про розгляд справи без його участі, в задоволенні позовних вимог не заперечує.

У зв`язку із неявкою в судове засідання всіх учасників справи, відповідно до положень ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Суд, вивчивши доводи позивача, дослідивши матеріали справи та надані докази, дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи із такого.

Відповідно до ч.1 ст.5 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Зі змісту ст. 12 ЦПК України вбачається, що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.

Відповідно до ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у цивільних справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

Статтею 81 ЦПК України на сторін покладено обов`язок доказування і подання доказів. Це положення є одним із найважливіших наслідків принципу змагальності. Кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі

Так, судом встановлено, що ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , є донькою ОСОБА_11 та ОСОБА_12 (а.с.6).

09.09.1995 року ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , змінила прізвище на « ОСОБА_13 » у зв`язку з одруженням, що підтверджується свідоцтвом про одруження серії НОМЕР_1 від 09.09.1995 року (а.с.7).

З вищевказаного вбачається, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , є сестрою ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 .

Відповідно до копії свідоцтва про право власності на житло від 08.06.2007 року та реєстрації права власності на нерухоме майно, квартирою, яка знаходиться за адресою АДРЕСА_1 , володіють на праві приватної, спільної часткової власності громадянин ОСОБА_4 , громадянка ОСОБА_1 та громадянин ОСОБА_5 , кожен 1/3 часткою (а.с.9-10).

Відповідно до копії свідоцтва про смерть ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , помер ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с.8).

Після смерті ОСОБА_4 відкрилася спадщина, що складається з 1/3 частини квартири номер АДРЕСА_2 .

ОСОБА_1 29 серпня 2025 року звернулася до державного нотаріуса Лубенської державної нотаріальної контори. Другою Лубенською державною нотаріальною конторою було відкрито Спадкову справу за № 61/2020 рік, до майна померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4 .

Син, ОСОБА_3 , від прийняття спадщини після смерті свого батька ОСОБА_4 відмовився на користь своєї рідної тітки ОСОБА_1 про що подав заяву до нотаріальної контори.

Відповідно до постанови від 29.08.2025 року виданої державним нотаріусом Лубенської державної нотаріальної контори Іщенко Г.К. було відмовлено ОСОБА_1 у вчиненні нотаріальної дії у зв`язку з накладеним арештом на квартиру номер АДРЕСА_2 (а.с.11).

Відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 27.08.2025 року на 1/3 частку квартири, що знаходиться за адресою АДРЕСА_1 та належить на праві приватної власності ОСОБА_4 , накладено арешт на підставі постанови про арешт майна боржника, ВП №630714 (а.с.12).

На звернення адвоката Лисенка А.Ф. щодо зняття арешту з майна, Лубенський ВДВС у Лубенському районі Полтавської області Східного МУ МЮ повідомив, що у Відділі на виконанні перебував виконавчий лист № 2-641 від 24.06.2003. виданий Лубенським міськрайонним судом Полтавської області про стягнення в ОСОБА_4 аліментів у розмірі 1/4 частини заробітку помісячно на користь ОСОБА_6 на утримання сина ОСОБА_14 ІНФОРМАЦІЯ_2 , починаючи з 26.05.2002 року і до повноліття дитини.

В межах виконавчого провадження у зв`язку з наявною заборгованістю зі сплати аліментів 02.09.2009 накладено арешт на все рухоме та нерухоме майно боржника.

Постановою державного виконавця від 14.11.2017 виконавче провадження завершено на підставі п. 2 ст. 37 Закону України «Про виконавче провадження» у зв`язку з відсутністю у боржника майна, на яке може бути звернено стягнення а виконавцем, відповідно до цього Закону, заходи щодо розшуку такого майна виявилися безрезультатними та встановлено строк повторного пред`явлення виконавчого документа тля виконання до 14.11.2020. Виконавчий документ разом з постановою про повернення виконавчого документа направлено стягувачу.

Згідно даних Автоматизованої системи виконавчих проваджень, станом на 29.09.2025 Bиконавчий документ № 2-041 від 24.06.2003, виданий Лубенським міськрайонним судом Полтавської області про стягнення з ОСОБА_4 аліментів у розмірі 1/4 частини заробітку щомісячно на користь ОСОБА_6 на утримання сина ОСОБА_7 . ІНФОРМАЦІЯ_2 починаючи з 26.05.2002 року і до повноліття дитини до Відділу повторно не пред`являвся та на виконанні не перебуває.

Виконавчі дії, в тому числі зняття арешту з майна боржника, проводяться виключно по відкритому виконавчому провадженню та на підставі ст. 59 Закону України «Про виконавче провадження».

Виконавче провадження в межах якого накладено арешт знищено згідно розділу ХІ Правил діловодства та архіву в органах державної виконавчої служби із приватними виконавцями.

У зв`язку з вищевикладеним у відділі відсутня можливість зняття арешту з майна належного ОСОБА_4 (а.с.13).

Відповідно до положень ст. 317, 319, 321 ЦК України, власникові належать права володіння, користування та розпорядження своїм майном. Власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власник розсуд. Право власності є непорушним.

Власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном (ст. 391 ЦК України).

Відповідно до ст.15,16 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.

Згідно з ч.1 ст.27 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», підставою для реєстрації припинення обтяження для забезпечення реального виконання рішення.

У разі набрання законної сили судовим рішенням про зняття арешту з майна боржника арешт з такого майна знімається згідно з постановою виконавця не пізніше наступного дня, коли йому стало відомо про такі обставини, що прописано у ч.1 ст. 59 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень».

Частиною 4 ст.39 цього Закону передбачено підстави для зняття виконавцем арешту з усього майна (коштів) боржника або його частини.

Відповідно до ч.5 ст. 59 Закону 1404-УІІІ у всіх інших випадках арешт може бути знятий за рішенням суду.

Судом на підставі наданих позивачкою доказів встановлено, що відсутнє відкрите виконавче провадження з виконанням рішення суду, що дає підстави для звільнення майна із під арешту.

Через накладений арешт на майно, що належить братові позивачки на праві власності, остання не може реалізувати свої права та інтереси при оформлені спадщини, а наявність протягом тривалого часу не скасованого арешту та заборони на майно боржника, порушують її права та інтереси щодо володіння майном в розумінні ст.41 Конституції України, ст.1 Першого протоколу «Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод», а також глави 23 Розділу І Цивільного Кодексу України.

Подібні висновки, викладені у постановах Верховного Суду від 07.07.2021 (справа № №2-356/12), зокрема, що кожна особа має право на звернення до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права у разі його порушення, невизнання або оспорювання та інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства (статті 15,16 ЦК України) Цивільне право чи інтерес мають бути захищені судом у належний спосіб, який є ефективним ( справа №161/14034/20 від 03.11.2021, справа №645/6694/15 від 22.12.2021, справа №463/5896/14-ц від 10.04.2019).

У цивільних справах суд повинен вирішити, чи існує вірогідність того, що на підставі наданих доказів, а також правдивості тверджень заявника, вимога цього заявника заслуговує на довіру.

Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (частина перша статті 76 ЦПК України).

У частині другій статті 78 ЦПК України передбачено, що обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Відповідно до частини першої статті 80 ЦПК України достатніми є докази, які в своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Згідно з частинами першою, другою статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили.

Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Отже, аналізуючи вищевикладене, суд надійшов до висновку, що наявність арешту майна при відсутності відкритого виконавчого провадження на сьогоднішній час порушує права позивачки, як спадкоємиці, то такі вимоги позову є обґрунтованими, належним чином доведеними, а тому підлягають повинні бути задоволенні.

Керуючись ст. 2, 12, 81, 83, 141, 258, 259, 263-268, 274,275 ЦПК України, ст.ст. 191, 317, 319, 391, ЗУ «Про виконавче провадження, суд,

ухвалив:

Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про зняття обтяження - задовільнити.

Зняти обтяження, яке зареєстроване 02.09.2009 року реєстратором Полтавської філії державного підприємства «Інформаційний центр» Міністерства юстиції України в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно за №9015753 на підставі постанови Відділу державної виконавчої служби Лубенського міськрайонного Управління юстиції про арешт майна боржника ОСОБА_4 , а саме на 1/3 частку квартири, що знаходиться за адресою АДРЕСА_1 , ВП №630714 від 02.09.2009 року.

Рішення може бути оскаржено шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Полтавського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Оскарження рішення не зупиняє його виконання.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відомості про учасників справи згідно п. 4 ч. 5 ст.265 ЦПК України.

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 ;

Представник позивача: ОСОБА_8 , адреса робочого місця: АДРЕСА_4 ;

Відповідач: ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_5 ;

Відповідач: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_5 .

Суддя Я.В.Просіна