Рішення від 17 березня 2026 р. у справі №537/6/26 — Крюківський районний суд м. Кременчука

Провадження № 2/537/621/2026

Справа № 537/6/26

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18.03.2026 в м. Кременчуці Крюківський районний суд м. Кременчука в складі: головуючого судді Фадєєвої С.О. за участі секретаря судових засідань Супруненко О.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кременчуці в залі суду цивільну справу № 537/6/26 за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

встановив:

Позивач ТОВ «Діджи Фінанс» звернувся до суду з позовом, де просить ухвалити рішення, яким стягнути з відповідача ОСОБА_1 заборгованість за кредитним договором № 1404082341379 від 11.02.2024 у розмірі 16548 грн, витрати зі сплати судового збору у розмірі 2422 грн. 40 коп. та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 6000 грн.

На обґрунтування позову зазначено, що 11.02.2024 між ТОВ Фінансова компанія «Віва Капітал» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № 1404082341379 у формі електронного документа з використанням електронного підпису. За даним кредитним договором відповідачу було надано кредит у розмірі 4200 грн. За умовами договору ОСОБА_1 зобов`язувався сплачувати проценти. 18.10.2024 між ТОВ Фінансова компанія «Віва Капітал» та ТОВ «Діджи Фінанс» було укладено договір факторингу № 18102024, за умовами якого до ТОВ «Діджи Фінанс» перейшло право грошової вимоги до відповідача ОСОБА_1 за кредитним договором № 1404082341379 від 11.02.2024 у розмірі 16548 грн, з яких: 4200 грн – заборгованість за тілом кредиту та 12348 грн – заборгованість по відсоткам. Враховуючи те, що відповідач ухиляється від виконання своїх зобов`язань за кредитним договором та заборгованість за договорами не погашає, представник позивача звернувся до суду за захистом прав ТОВ «Діджи Фінанс».

Представник позивача товариства з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс» у судове засідання не з`явився, направив на адресу суду заяву, відповідно до якої позовні вимоги підтримав в повному обсязі, просив розгляд справи проводити у його відсутність та не заперечував проти заочного розгляду справи.

Відповідач ОСОБА_1 повторно у судове засідання не з`явився, про день та час слухання справи був належним чином повідомлений. Відзиву на позову заяву та будь-яких клопотань, в тому числі про застосування строку позовної давності, до суду від відповідача не надходило, у зв`язку з чим суд, відповідно до положень ч.8 ст. 178 ЦПК України, вирішує справу за наявними матеріалами.

Згідно з ч.1 ст. 280 ЦПК України суд може ухвали заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: 1) відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; 2) відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; 3) відповідач не подав відзив; 4) позивач не заперечує проти такого вирішення справи. На підставі наявних у справі доказів, зі згоди представника позивача, який не заперечує проти заочного розгляду справи, суд ухвалив розгляд справи, відповідно до ст. 280 ЦПК України, проводити заочно.

У зв`язку з неявкою сторін в судове засідання, на підставі ч.2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Вивчивши матеріали справи, дослідивши і оцінивши наявні у справі докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому їх дослідженні, суд доходить наступних висновків.

Згідно з п.5 ч.1 ст. 3 Закону України «Про електрону комерцію» електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Статтею 11 Закону України «Про електронну комерцію» передбачено порядок укладення електронного договору. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору, і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов`язаною у разі її прийняття. В силу ст..12 цього Закону якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України "Про електронний цифровий підпис", за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Згідно з ст. 638 ЦК договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною. Відповідно до ст.640 ЦК договір є укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції. Згідно з ст. 642 ЦК відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти договір, про її прийняття (акцепт) повинна бути повною і безумовною. З врахуванням викладеного, лише наявність електронних підписів сторін підтверджує їх волю, спрямовану на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків, забезпечує ідентифікацію сторін та цілісність документа, в якому втілюється воля останніх.

Судом встановлено, що 11.02.2024 між ТОВ «Фінансова компанія «Віва Капітал» та ОСОБА_1 було укладено договір про надання фінансового кредиту продукту «Кредитна лінія Старт» № 1404082341379, за умовами якого ОСОБА_1 було надано кредит у розмірі 4200 грн (п.1.2 договору) зі строком кредитування 120 днів з 11.02.2024 по 09.06.2024 (п.1.3 договору). Відповідно до п.1.3.1 договору позичальник зобов`язувався оплатити проценти в рекомендовану дату оплати, зазначену у графіку платежів. Пунктом 1.4.1 договору встановлено, що дисконтна процента ставка становить 2,25 % від суми кредиту за кожен день користування кредитом, застосовується в межах строку надання кредиту, зазначеного у п.1.3 договору, але не більше перших 20 днів користування кредитом, тобто з 1 по 20 день включно. Відповідно до п.1.4.2 договору базова процента ставка складає 2,45 % від суми кредиту за кожен день користування кредитом, застосовується у межах строку надання кредиту, зазначеного в пункті 1.3 договору, після 20 дня користування кредитом, починаючи з 21 дня користування кредитом, по день повернення кредиту. Пунктом 1.16 договору встановлено, що продовження строку кредитування не передбачено. Кредитний договір був підписаний сторонами, у тому числі відповідачем 11.02.2024 шляхом введення електронного підпису з одноразовим ідентифікатором J4H1R5.

ТОВ Фінансова компанія «Віва Капітал» свої зобов`язання перед відповідачем за кредитним договором виконало та надало йому кредит в сумі 4200 гривень шляхом зарахування кредитних коштів на картковий рахунок № НОМЕР_1 , що підтверджується копією повідомлення з ТОВ «Фінансова компанія «Контрактовий Дім» про підтвердження зарахування кредитних коштів на картковий рахунок № НОМЕР_1 та не спростовано відповідачем.Відповідачем не надано доказів виконання зобов`язань за кредитним договором у повному обсязі, у тому числі доказів, які б підтверджували сплату тіла кредитів, процентів за надання кредиту.

Суд також зазначає, що максимальний розмір денної процентної ставки за договором, укладеним ТОВ Фінансова компанія «Віва Капітал» та ОСОБА_1 , розрахованої відповідно до частини четвертої статті 8 Закону України «Про споживче кредитування» за формулою : ДПС = (ЗВСК/ЗРК)/t ? 100%, де ДПС - денна процентна ставка; ЗВСК - загальні витрати за споживчим кредитом; ЗРК - загальний розмір кредиту; t - строк кредитування у днях, не перевищує 1 %.

18.10.2024 між ТОВ «Діджи Фінанс» та ТОВ Фінансова компанія «Віва Капітал» було укладено договір факторингу № 18102024 за умовами якого ТОВ «Діджи Фінанс» набуло право грошової вимоги до відповідача ОСОБА_1 за договором № 1404082341379 від 11.02.2024 у загальній сумі 16548 грн, з яких: 4200 грн – заборгованість за тілом кредиту та 12348 грн – заборгованість за відсотками. Згідно з п.4.1 договору факторингу право вимоги переходить від клієнта до фактора з моменту підписання ними відповідного реєстру прав вимог у формі, наведеної у додатку № 1 до цього договору, за умови виконання фактором вимог перерахування сум грошових коштів фінансування, передбачених розділом 2 договору. Суду надано докази оплати за договором, витяг з реєстру боржників до договору факторингу.

Відповідно до ст. ст. 512, 514 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги). До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом. Згідно із ст. 516 ЦК України, заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов`язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов`язку первісному кредиторові є належним виконанням. У відповідності до ст. 517 ЦК України, первісний кредитор у зобов`язанні повинен передати новому кредиторові документи, які засвідчують права, що передаються, та інформацію, яка є важливою для їх здійснення. Боржник має право не виконувати свого обов`язку новому кредиторові до надання боржникові доказів переходу до нового кредитора прав у зобов`язанні. Правомірність переходу права вимоги відповідачем не оспорювалася.

Згідно з ст.ст.525, 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору і одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

З матеріалів справи вбачається, що відповідач свої зобов`язання щодо повернення кредитних коштів порушив, внаслідок чого у нього утворилася заборгованість у розмірі 16548 грн. Суду не надано беззаперечних, належних та допустимих доказів, які б свідчили про погашення боргу, про наявність підстав звільнення відповідача від відповідальності за порушення зобов`язання, відповідно до ст. 617 ЦК України.

Враховуючи те, що відповідач належним чином не виконує обов`язки за договором, не надав суду жодного доказу на спростування вказаної заборгованості та її розміру, не надав суду доказів, що прострочення виконання грошового зобов`язання сталося не з його вини, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню.

Відповідно до пункту 6 частини 1 статті 264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує питання, як розподілити між сторонами судові витрати. Згідно з частиною 1 статті 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Відповідно до ст. 141 ЦПК України слід також стягнути з відповідача на користь позивача сплачений ним судовий збір при подачі позову до суду у розмірі 2422 грн. 40 коп.

З приводу розподілу витрат на професійну правничу допомогу, суд приходить до наступних висновків. За змістом пункту 1 частини 3 статті 133 ЦПК України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

У відповідності до ч.2 ст. 137 ЦПК України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Частинами 3,4 ст. 137 ЦПК України передбачено, що для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Відповідно до ч.8 ст. 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). На підтвердження розміру витрат на професійну правничу допомогу позивачем надано копію договору про надання правової допомоги № 42649746 від 01.01.2025 з найменуванням послуг та суми вартості даних послуг. Відповідно до детального опису робіт (надання послуг), виконаних адвокатом Лівак І.М. необхідних для надання правничої (правової) допомоги за позовом ТОВ «Діджи Фінанс» щодо стягнення кредитної заборгованості, загальна вартість наданих послуг і виконаних робіт становить 6000 грн.

Відповідач заперечень щодо співмірності та розумності витрат на оплату послуг адвоката не висловив. За таких обставин, за відсутності заперечень відповідача, стягненню з відповідача на користь позивача підлягають витрати на професійну правничу допомогу в сумі 6000 гривень.

Керуючись ст.ст. 12, 81, 89, 133, 137, 141, 263, 265, 280-282 ЦПК України, ст.ст. 526, 527, 530, 536, 610, 612, 615, 1052, 1054 ЦК України, суд,

у х в а л и в :

Задовольнити позовну заяву товариства з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс» (код ЄДРПОУ 42649746, місцезнаходження: м. Київ, вул. Авіаконструктора Ігоря Сікорського, буд.8) до ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 , останнє відоме місце реєстрації: АДРЕСА_1 ) про стягнення заборгованості.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс» заборгованість за кредитним договором № 1404082341379 від 11.02.2024 у розмірі 16548 грн.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс» понесені судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 2422 грн. 40 коп та витрати на правову допомогу у розмірі 6000 грн.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Полтавського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) судове рішення або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя С.О. Фадєєва

Повне рішення складено 19.03.2026