Рішення від 18 березня 2026 р. у справі №536/2647/25 — Кременчуцький районний суд Полтавської області

Справа № 536/2647/25

Провадження № 2/536/342/26

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 березня 2026 року м. Кременчук

Кременчуцький районний суд Полтавської області в складі:

головуючого судді Реки А.С.,

за участі секретаря судового засідання Черненко А.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Кременчуці цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-

Встановив:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» звернулося до Кременчуцького районного суду Полтавської області з дійсним позовом. В обґрунтування позовних вимог зазначено, що 09.10.2024 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Макс Кредит» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір №00-10009308, відповідно до якого відповідачка отримала кредитні кошти у розмірі 9600,00 грн. На підставі договору факторингу 16042025-МК/ЮнітКапітал від 16.04.2025 року укладеного між ТОВ «Макс Кредит» і ТОВ «Юніт Капітал», останнє набуло право вимоги до відповідачки за кредитним договором №00-10009308 від 09.10.2024 року. Враховуючи наведене, представник позивача просить стягнути з ОСОБА_1 9600,00 грн. – заборгованість за основною сумою боргу, 12708,80 грн. – сума заборгованості за відсотками, 2800,00 грн. – заборгованість за штрафними санкціями, а також сплачений судовий збір у розмірі 2422,40 грн. та витрати на правову допомогу у розмірі 7000,00 грн.

Ухвалою Кременчуцького районного суду Полтавської області від 12 листопада 2025 року було прийнято справу до провадження та надано відповідачці п`ятнадцятиденний строк з дня вручення даної ухвали для подання відзиву на позовну заяву. Витребувано докази за клопотанням позивача.

В судове засідання представник позивача не з`явився, в провадження суду надав заяву, у якій просив суд провести розгляд справи за його відсутності, не заперечує проти ухвалення судом заочного рішення.

Відповідачка ОСОБА_1 у судове засідання не з`явилася, про дату, час та місце розгляду справи повідомлялася належним чином, поштові відправлення, направлені за зареєстрованою у встановленому законом порядку адресою відповідачки, були вручені їй особисто та повернулися до суду з довідкою відділення «Укрпошти» - «адресат відсутній за вказаною адресою», іншої адреси відповідачка суду не повідомила, тому, відповідно до п. 1,4 ч. 8 ст. 128 ЦПК України, в такому випадку вважається, що судовий виклик вручений відповідачці належним чином. Відповідачка клопотання про розгляд справи у її відсутність до суду не подала, про причини неявки суд не повідомила. У встановлений судом строк відповідачка відзив на позовну заяву не надала.

Відповідно до ч. 1 ст.280 ЦПК України суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; відповідач не подав відзив; позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Враховуючи неявку в судове засідання належним чином повідомлену відповідачку, яка про причини неявки не повідомила, неподання відповідачкою відзиву на позов, згоду представника позивача на ухвалення заочного рішення, суд постановив про розгляд справи за відсутності сторін та ухвалення заочного рішення у даній справі.

У зв`язку із неявкою в судове засідання всіх учасників справи, відповідно до положень ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Дослідивши письмові матеріали справи, суд вважає, що позовні вимоги слід задовольнити з наступних підстав.

Судом встановлено, що 09.10.2024 року ТОВ «Макс Кредит» та ОСОБА_1 уклали Договір кредитної лінії №00-10009308(а.с.24-28), згідно з умовами якого кредитодавець надає позичальнику кредит у національній валюті у формі кредитної лінії на умовах, передбачених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит, сплатити проценти за користування кредитом та комісію, а також виконати інші обов`язки, передбачені договором. Сума ліміту кредитної лінії (сума кредиту) складає 8000,00 грн. Строк дії кредитної лінії (строк кредитування) - 360 календарних днів. Позичальник зобов`язаний повернути суму кредиту кредитодавцю в останній день строку кредитування (дата остаточного повернення кредиту) - 04 жовтня 2025 року. Тип процентної ставки – фіксована. Стандартна процента ставка складає 0,94% від суми кредиту за кожний день користування кредитом, застосовується у межах строку дії кредитної лінії, зазначеного в пункті 1.3. цього договору (за виключенням строку кредитування, коли позичальник має право на використання зниженої процентної ставки). Знижена процентна ставка становить 0,65% від суми кредиту за кожен день користування кредитом, застосовується виключно протягом 15 днів користування кредитом поспіль, починаючи з першого дня користування кредитом (датою видачі кредиту). Також договором передбачена комісію за надання кредиту у розмірі 20,00% від Ссуми кредиту, що складає 1600,00 грн. Орієнтовна реальна річна процентна ставка за умови користування кредитом виключно за стандартною процентною ставкою на дату укладання цього договору становить 2442,38%, за зниженою процентною ставкою - 2166,12%. Орієнтовна загальна вартість кредиту за умови користування кредитом виключно за стандартною процентною ставкою на дату укладання цього договору становить 36672,00 грн., за зниженою процентною ставкою - 36324,00 грн.

Відповідно до п.6.4 Договору у разі невиконання та/або неналежного виконання зобов`язань за цим договором, сума кредиту за яким перевищує розмір однієї мінімальної заробітної плати, кредитодавець має право нарахувати, а позичальник зобов`язаний сплатити кредитодавцю неустойку у вигляді штрафу в такому порядку: на другий день невиконання та/або неналежного виконання зобов`язання штраф у розмірі - 400,00 грн.; на п`ятий день невиконання та/або неналежного виконання зобов`язання штраф у розмірі - 800,00 грн.; на десятий день невиконання та/або неналежного виконання зобов`язання штраф у розмірі - 1200,00 грн.; на двадцять перший день невиконання та/або неналежного виконання зобов`язання штраф у розмірі - 800,00 грн.; на сороковий день невиконання та/або неналежного виконання зобов`язання штраф у розмірі - 800,00 грн.

Вказаний договір підписано електронним підписом за допомогою одноразового ідентифікатора, що передбачено розділом 2 Договору.

Крім того, відповідачкою електронним підписом за допомогою одноразового ідентифікатора підписано паспорт споживчого кредиту, у якому зазначені аналогічні умови кредитування (а.с.17-18).

ТОВ «Макс Кредит» взяті на себе зобов`язання за договором кредитної лінії виконало своєчасно і в повному обсязі, про що свідчить підтвердження щодо здійснення переказу грошових коштів ТОВ «ПрофітГід» з додатком(а.с.12-14) та виписка по рахунку ОСОБА_1 , надана АТ «ПУМБ», відповідно до яких на картковий рахунок відповідачки перераховано 8000,00 грн.(а.с.68-71).

Відповідно до розрахунку заборгованості первинного кредитора (а.с.41-42) у ОСОБА_1 утворилась заборгованість у загальному розмірі 22308,80 грн., яка складається з 8000,00 грн. – заборгованість за основною сумою боргу, 12708,80 грн. – заборгованість за відсотками, 2800,00 грн. – штрафні санкції, 1600,00 грн. – заборгованість за нарахованими комісіями.

16 квітня 2025 року між ТОВ «Макс Кредит» та ТОВ «Юніт Капітал» було укладено договір факторингу № 16042025-МК/ЮнітКапітал(а.с.47-49), за яким фактор зобов`язується передати (сплатити) клієнту суму фінансування, а клієнт зобов`язується відступити факторові права вимоги за укладеними кредитними договорами згідно реєстру боржників, в обсязі та на умовах, що існують на дату відступлення прав вимоги.

Відповідно до Реєстру боржників за кредитними договорами, укладеними між Боржниками та ТОВ «Макс Кредит» до Договору факторингу №16042025-MK/ЮнітКапітал від 16 квітня 2025 року, до позивача перейшло право вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором №00-10009308 від 09.10.2024 року в сумі 9600,00 грн. – заборгованість по тілу кредиту, 12708,80 грн. – заборгованість за відсотками, 2800,00 грн. – штрафні санкції (а.с.45-46).

За змістом частини першої статті 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до п. 1 ч. 1 статті 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Відступлення права вимоги за суттю означає договірну передачу зобов`язальних вимог первісного кредитора новому кредитору. Відступлення права вимоги відбувається шляхом укладення договору між первісним кредитором та новим кредитором.

Статтею 514 ЦК України передбачено, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 516 ЦК України визначено порядок заміни кредитора у зобов`язанні. За змістом цієї норми заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до положень статті 517 ЦК України первісний кредитор у зобов`язанні повинен передати новому кредиторові документи, які засвідчують права, що передаються, та інформацію, яка є важливою для їх здійснення.

Відповідно до ст. 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату, а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника). Клієнт може відступити факторові свою грошову вимогу до боржника з метою забезпечення виконання зобов`язання клієнта перед фактором.

Предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога) (частина 1 статті 1078 Кодексу).

Судом установлено, що ТОВ «Макс Кредит» відступило ТОВ «Юніт Капітал» право вимоги до відповідачки, договір факторингу є дійсним та чинним, відомостей про те, що він оскаржувався в судовому порядку відсутні.

Відтак, суд погоджується з ТОВ «Юніт Капітал», що до нього, як до нового кредитора, перейшли права вимоги до ОСОБА_1 за вищенаведеним кредитним договором.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є договори.

В силу ч.1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно з ч. 1 ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до положень ст.638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася (ч.2 ст.639 ЦК України).

Абзац 2 частини 2 статті 639 ЦК України передбачає, що договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін вважається укладеним в письмовій формі.

У ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію» зазначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі. Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства.

Відповідно до п.6 ч.1 ст.3 Закону України «Про електронну комерцію» електронний підпис одноразовим ідентифікатором – дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.

Статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: - електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; - електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; - аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Підпис є обов`язковим реквізитом правочину, вчиненого в письмовій формі. Наявність підпису підтверджує наміри та волю й фіксує волевиявлення учасника (-ів) правочину, забезпечує їх ідентифікацію та цілісність документу, в якому втілюється правочин. Договір про надання споживчого кредиту підписаний відповідачем за допомогою одноразового паролю-ідентифікатора, тобто належними та допустимими доказами підтверджено укладання між сторонами правочину. Без отримання листа на адресу електронної пошти та/або смс-повідомлення, без здійснення входу на сайт товариства за допомогою логіна особистого кабінету і пароля особистого кабінету кредитний договір між позивачем та відповідачем не був би укладений.

Саме така позиція висловлена Верховним Судом у постановах від 22 січня 2020 року у справі № 674/461/16-ц, від 23 березня 2020 року у справі № 404/502/18, від 09 вересня 2020 року у справі № 732/670/19 , від 12 січня 2021 року у справі № 524/5556/19, від 22 листопада 2021 року у справі № 234/7719/20, від 17 січня 2022 року у справі № 234/7723/20.

Відповідно до ст. 1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.

За приписами частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно з частиною першою статті 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до частини першої статті 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Стаття 599 ЦК України передбачає, що зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

За правилами статті 525 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 610 ЦК України визначено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Статтею 611 ЦК України визначено, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановленні договором або законом.

Згідно з частинами першою та другою статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. Боржник, який прострочив виконання зобов`язання, відповідає перед кредитором за завдані простроченням збитки і за неможливість виконання, що випадково настала після прострочення.

Згідно із ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Порушення відповідачем умов договору є цивільним правопорушенням, оскільки статтею 629 ЦК України встановлюється принцип безумовності та обов`язковості виконання договору.

Таким чином, суд встановив, що первісним кредитором було виконано зобов`язання щодо надання грошових коштів, в той же час відповідачка належним чином не виконала свого зобов`язання та не здійснювала платежів для погашення кредитної заборгованості ні на рахунок ТОВ «Юніт Капітал», ні на рахунок первинного кредитору. Виходячи з викладеного, суд приходить до висновку, що позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» до ОСОБА_1 у частині стягнення відсотків у розмірі 12708,80 грн. підлягають задоволенню.

Вирішуючи позовну вимогу в частині стягнення з відповідачки на користь позивача штрафних санкцій у розмірі 2800,00 грн. у зв`язку з порушенням грошового зобов`язання, суд зазначає наступне.

Відповідно до п.18 «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Згідно з розрахунком заборгованості первинним кредитором здійснювалося нарахування штрафних санкцій у період дії воєнного стану, що є безпідставним, тому в цій частині позовні вимоги задоволенню не підлягають.

Також позивач просить стягнути заборгованість по тілу кредиту у розмірі 9600,00 грн., водночас як вбачається з кредитного договору, зокрема п.1.2, сума кредиту складає 8000,00 грн., яку позивач перерахував на картковий рахунок відповідачки. Будь-яких додаткових угод щодо збільшення суми кредиту суду не було надано, а,отже, позивачем не було доведено наявну заборгованість відповідачки у сумі 9600,00 грн. у зв`язку суд вважає за доцільне стягнути заборгованість по тілу кредиту у розмірі 8000,00 грн.

Таким чином, з ОСОБА_1 на користь позивача підлягає стягненню заборгованість за кредитним договором від 09.10.2024 року у загальному розмірі 20708,80 грн., яка складається з 8000,00 грн. - заборгованість по тілу кредиту, 12708,80 грн. - заборгованість за відсотками.

Щодо заявлених витрат на професійну правничу допомогу, суд зазначає наступне.

За змістом статті 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат:

- розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

- розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Судом встановлено, що 10.09.2025 року між ТОВ «Юніт Капітал» та адвокатським бюро «Соломко та партнери» укладено договір про надання правничої допомоги №10/09/25-02 (а.с.38-39).

11.09.2025 року була укладена додаткова угода №25770872028, відповідно до якої адвокатське бюро прийняло зобов`язання надавати юридичну допомогу по справі про стягнення заборгованості за кредитним договором №00-10009308 від 09.10.2024 року, позичальник ОСОБА_1 (а.с.37).

На підтвердження суми витрат на професійну правничу допомогу позивачем наданий акт прийому-передачі наданих послуг №10/09/25-02 від 10.09.2025 року, відповідно до якого вартість послуг, які надавались, склала 7000,00 грн(а.с.36).

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У постановах Верховного Суду від 07.11.2019 у справі № 905/1795/18 та від 08.04.2020 у справі № 922/2685/19 висловлено правову позицію, за якою суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

Також Велика Палата Верховного Суду у додатковій постанові від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц вказала на те, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Верховний Суд у постанові від 30.09.2020 у справі № 201/14495/16-ц зазначив, що суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи зокрема на складність справи, витрачений адвокатом час. При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи. Аналогічний висновок викладено у постанові Верховного Суду від 02.07.2020 у справі № 362/3912/18.

Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі «East/West Alliance Limited» проти України, заява № 19336/04, п. 269). У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Лавентс проти Латвії» від 28.11.2002 зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Судом встановлено, що спір, який виник між сторонами у справі відноситься до категорії спорів, які виникають у зв`язку із стягненням заборгованості за порушення грошового зобов`язання; матеріали справи не містять великої кількості документів на дослідження, збирання б яких адвокат витратив значний час.

За таких обставин, з огляду на реальність та розумність розміру судових витрат, беручи до уваги часткове задоволення позовних вимог, виходячи з конкретних обставин справи, її складності та виконаної адвокатом роботи, суд дійшов висновку про часткове задоволення витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 2000 грн.

Згідно зі ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного, керуючись ст. 81, 141, 264-265, 279, 280-282 Цивільного процесуального кодексу України, ст. 525, 526, 530, 1050, 1054, 1056-1 Цивільного кодексу України, суд,-

Ухвалив:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором– задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал», ЄДРПОУ 43541163, місцезнаходження: м. Київ, бульвар Лесі Українки, буд.34, офіс 333, заборгованість за договором кредитної лінії №00-10009308 від 09.10.2024 року у загальному розмірі 20708 (двадцять тисяч сімсот вісім) грн. 80 коп., судовий збір в розмірі 2248 (дві тисячі двісті сорок вісім) грн. 47 коп. та понесені в ході розгляду справи витрати на правничу допомогу у розмірі 2000 (дві тисячі) грн. 00 коп.

В задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовити.

Копію заочного рішення надіслати сторонам.

Заочне рішення може бути переглянуте Кременчуцьким районним судом Полтавської області за письмовою заявою відповідача, яка може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційну скаргу на рішення може бути подано до Полтавського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Повне найменування учасників процесу:

Позивач – Товариство з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал», ЄДРПОУ 43541163, місцезнаходження: м. Київ, бульвар Лесі Українки, буд.34, офіс 333.

Відповідачка – ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 .

СуддяА. С. Река